мудро

I. нрч. мудро. [Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає (Номис)].

II. нрч. мудро, мудерно, хитро, вигадливо; срв. Мудрено.

* * *

мудровано, мудро, хитро, штучно, хитро-мудро, штудерно, вигадливо, вузлувато. [Хитро-мудро і невеликим коштом. Завивають голову штудерно і мудро білою переміткою (Шух.)]. -то придуманный - вимудруваний. Вещи -вато сделанные - речі мудро (хитро, вигадливо, штудерно) зроблені, вузлуваті штучки; мудрішки (Шух.).

* * *

вигадливо, химерно, витіювато, кучеряво, вузлувато, хитро, мудро, (причудливо) вибагливо, примхувато. -во вышитый - хитро, мудро вишиваний ((ви)шитий). [Два рушники довгих та мудро вишитих (Квітка). Мудро співа (Шевч.)].

* * *

1) вига́дливо; химе́рно; заба́вно; куме́дно; хи́тро, хитрому́дро, му́дро

2) вига́дливо, винахі́дливо

1) (замысловато, хитро) мудро, мудерно, хитро, хитромудро, вигадливо, штукарно, мудрагельно, (морочливо) морокувато, (трудно) важко, тяжко, трудно. [Це занадто мудро для мене, не зможу такого зробити (Богод.). Дуже мудерно зроблено, не розбереш навіть, звідки воно його починало (Ніженщ.). Швидко цього не зробиш: морокувато дуже (Канівщ.)]. Это -но сделано - це мудро (мудерно, хитро, штукарно) зроблено. -но на всех угодить - важко (тяжко, трудно) всім догодити. -но ему помочь в этом деле - важко (нелегко, морокувато) йому допомогти в цій справі;

2) (удивительно) дивно. После этого не -но, что он разорился - після цього не дивно (не диво, не дивниця, нема нічого дивного), що він зруйнувався.

* * *

тж. мудрёно

1) нареч. му́дро; хи́тро; чу́дно; химе́рно

2) в знач. сказ. му́дра річ, ва́жко, тру́дно

уміло, майстерно, дотепно, вправно, мудро, штучно, штудерно, (художественно) по-мистецькому. [Штучно та гарно сорочки вишивають (М. Вовч.)]. -но врёт - мудро бреше; бреше як з книжки вичитує; бреше як шовком шиє. -но сделано - штучно зроблено.

* * *

1) умі́ло, впра́вно, уда́тно, доте́пно

2) майсте́рно, мите́цьки, мисте́цьки; шту́чно

премудрий, велемудрий, дуже мудрий. [І премудрих немудрі одурять (Шевч.)]. -дро - премудро, велемудро, дуже мудро.

* * *

1) ду́же му́дрий; прему́дрий, велему́дрий

2) ( замысловатый) хитрому́дрий; мудро́ваний, прему́дрий

глибокодумний, премудрий, вельми мудрий. Глубокомысленно - глибокодумно, премудро, вельми мудро.

* * *

гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.

* * *

закручуватий, закандзюбистий, хитромудрий. [І де ви тих слів берете - таких закручуватих? (Мирн.). Хитромудрий чолов'яга].

* * *

мудрований, вимудруваний, мудрий, хитрий, хитромудрий, штучний, штудерний, вигадливий, (переносно) вузлуватий, карлючкуватий. [Невелика штучка, та мудра (Чуб. I). Рало не дуже хитра штука - його будлі який чоловік зробить (Звиног.). Мова сієї поеми аж геть мудрована (Куліш). Усякі штучнії їства (Шевч.). Німець вузлуватий (Шевч.). Слухачі не розуміли манірної, карлючкуватої мови (Грінч.)].

* * *

по-за розумом сущий, позарозумовий.

* * *

1) (действ.) витрачання; см. Издерживание;

2) -ка, чаще во мн. Издержки - трата, витрата, видаток (-тку), п(р)отрата, мн. трати (р. трат), витрати, видатки (-тків), п(р)отрати, наклад (-ду), кошт (-ту), кошти (-тів). [Верну вам усенькі ваші трати до останнього шеляга (Крим.). Чия хата, того й витрата (Борзенщ.). Прибуток не вернув видатків (Київ). Без накладу зиску не буде (Номис). Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.)]. Взять -ки на себя - узяти витрати на себе; власним коштом зробити що. -ки путевые - витрати подорожні, кошти на подорож. -ки судебные - видатки (наклади, витрати) судові. -ки возложить на виновного - витрати накласти на винного (узяти з винного). -ки производственные - виробничі витрати. -ки производительные - витрати доцільні.

* * *

1) (в чём) умілий, майстерний, добрий, (затейливый) мудрий, премудрий, (находчивый) дотепний, (наупражнявшийся) вправний, (ловкий) голінний, ручий, мисливий на що, до чого, в чому. [В умілого й долото рибу ловить (Номис). Народ усе майстерний (Сл. Гр.). Плести у хаті ясла, - на що, на що, на це дотепний був (Глібов). Бери мене, дядьку, премудрую швачку (Пісня). Добрий з його коваль (Сл. Гр.). На шляху наша мова була, і мислива рука її з пилу взяла, обробила її (Самійл.). Вправна рука (Корол.). На хитрощі був раз-у-раз голінніший за бідолаху Макара (Корол.). Годящий тесля, ручий коваль де-не-де по селах знайдеться (Куліш)]. -ный гимнаст - вправний гімнаст. -ный адвокат - умілий адвокат. -ный диалектик - дотепний діялектик. -ный казуист - голінний (дотепний) казуїст. -кусен в делах - дотепний до справ. Он не -кусен в писании - він до письма не дотепний;

2) (хитро, мастерски сделанный) мудрий, мудрований, мудерний, мудерський, штучний, штудерний, (художественный) мистецький. [Це проста люлька, а єсть і мудріші (Київщ.). Штучне геніяльне обмалювання столичного балу (Н.-Лев.)]. -ная вещь - мудра штука (річ). -ное нападение - ловкий напад. -ные приёмы - мудрі заходи. -ные увёртки - мудрі виверти. -ное построение - мудре побудування; (машины) майстерне побудування;

3) (о времени: испытательный) спробний, іспитовий, спитковий. -ное время - спробний час. - ный срок - іспитовий термін.

* * *

1) ( умелый) умі́лий, впра́вний, уда́тний, доте́пний

2) ( сделанный мастерски) майсте́рний, мите́цький, мисте́цький; мудро́ваний; шту́чний

1) (в полит. экон.) капітал (-лу). [За капіталістичного способу продукції повинно так бути, щоб з одного боку стояли багатирі-капіталісти, власники капіталу (фабрик, машин, матеріялу всякого), а з другого - робітник-пролетар (Єфр.). «Капітал» К. Маркса]. Запасной -тал - запасний капітал. Мёртвый -тал - мертвий капітал. Наличный -тал - готівка, готовик (-ка), готові гроші Неприкосновенный -тал - непорушний капітал. Оборотный -тал - оборотний капітал. Основной -тал - основний капітал. Паевой -тал - пайовий капітал. Промышленный -тал - промисловий капітал. Складочный -тал - складковий капітал. Господство -ла - панування капіталу. Накопление -лов - нагромадження (надбання) капіталів. [Нагромадження кооперативних капіталів]. Наращение -ла - зростання капіталу. Проценты на -тал - відсотки на капітал;

2) (в общеж.) капітал, (средства) кошт (-ту), кошти (-тів), (деньги) гроші, гріш (-оша), копійка. -лы - капітали, (средства) кошти. [Пропали всі кошти громадські - рублів, може, 400 - 500 (Доман.)]. -тал истинник (без процентов, основной) - стовп (-па и стовпу), істо, істе (-того), іста. [Він бере на стовп великі проценти (Липовеч.). Стовпа й проценту не брали три роки (Лебед. п.). Винен мені 200 рублів; за три роки ні проценту, ні стовпу не плате (Мирн.). Другий позича гроші, божиться, через год, каже віддам; а год минув - не тільки рост, та й істе пропало (Квітка)]. Наживать, приобретать -лы - наживати, набувати капітали, (гал.) дороблятися капіталів. Человек с -лом - людина з капіталом, з копійкою, грошовита людина. -тал приобрести и невинность соблюсти - гроші (грошики) набути і чесним бути; хитро-мудро і невеликим коштом.

* * *

кошт. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котляр.)].

* * *

1) (замысловатый) мудрий, мудерний, мудрований, мудрячий, хитрий, хитромудрий, мудрагельський, (морочливый) морокуватий, (затейливый) вигадливий, штукарний, (трудный) важкий, тяжкий. [Невелика штучка, та мудра (Чуб. I). Мудерний він чолов'яга: ніяк його не розбереш, який він - чи добрий, чи лихий (М. Грінч.). Мова сієї поеми аж геть, мудрована (Куліш)]. -ное дело, -ная вещь - мудра (хитра) штука, мудрота, мудрація, мудрощі (-щів и -щей). [Налюшники плести - не мудра штука (Звин.). Рало - не дуже хитра штука: його будлі-який чоловік зробить (Звин.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика! (Гліб.)]. -ное это дело - мудра це справа. -ная работа - морокувата ((за)морочлива) робота. -ная задача - мудре завдання, мудра за(в)дача;

2) хитрий, мудрий; см. Мудрый. Утро вечера -нее - ніч - порадниця-мати: порадить, що починати (що казати).

* * *

1) ( замысловатый) му́дрий, мудро́ваний; хи́трий; ( трудный для выполнения) важки́й, трудни́й

2) ( странный) чудни́й; ( причудливый) химе́рний

1) (по протяжению, объёму) невеликий, (поменьше) невеличкий, (малый) малий, маленький, (мелкий) дрібний. [Невелика хата (Київщ.). Серед невеличкої міської світлички (Грінч.). Яка шия! а голова невеличка (М. Вовч.). Невеличкий ще я (Тесл.). Ще нема двох маленьких коробочок (Н.-Лев.). Дрібні речі (Київщ.)];

2) (по числу, по стоимости) невеликий, невеличкий. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.). Зійшлося невелике товариство (Ґ. Шкур.). Невели(ч)ка кількість людей (Київ). Невеличка сума (Крим.)];

3) (недолгий) недовгий. Сказать после -шого молчания - сказати (мовити) після недовгого мовчання (недовгої мовчанки);

4) (незначительный) невеликий, невеличкий, малий, маленький, незначний. [Це біда невелика (Київщ.). Невеличка (незначна) розмова (Київ). Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має (Сл. Гр.)]. -шой барин - невеликий пан. -шая барыня - невелика пані. -шой голос - невели(ч)кий голос. -шое дело - невели(ч)ка справа. -шим делом - трохи, тро[і]шки, потроху. -шой души человек - невеликої душі людина. -шой любитель - невеликий (несильний) аматор. -шой охотник до чего - не дуже охочий до чого, не дуже ласий на що. -шой праздник - невели(ч)ке свято, присвяток (- тка). -шая просьба - невеличке прохання. -шой ум - невеликий (малий, обмежений) розум. -шое усилие - невели(ч)ке зусилля. С -шим - з чимсь, (с лишним) з лишкою, з гаком; срв. Лишнее (С -ним). [Заплатив три карбованці з чимсь (Київ). Їй двадцять з чимсь років (Київ)]. С -шим три года - три роки з чимсь. Дело за -шим стало - справа за малим стала.

* * *