моро+en

1) моро́з

2) перен. холо́дність, суво́рість

3) театр. прова́л

1) поби́ти моро́зом ( рослини)

2) підморо́жувати

3) перен. розхоло́джувати

4) глазурува́ти (напр., торт)

5) роби́ти ма́товим ( про скло)

нрч. морозяно, морозно, (ум. морозенько), (диал.) лютно. [Сьогодня морозяно (Вовч.). Морозенько вже надворі, похолодало вже (Сквирщ.). Лютно надворі (Кам'янеч.)].

* * *

1) нареч. мо́розно, моро́зяно

2) в знач. сказ. моро́з, моро́зно, моро́зяно

несов.; сов. - схват`ить

1) схо́плювати, -люю, -люєш, схопи́ти, -плю́, -пиш и мног. посхо́плювати; диал. хопи́ти сов.; (сов.: ухватить) ухопи́ти (ухоплю́, ухо́пиш); ( силой задерживать) хапа́ти несов., похапа́ти (мног.), зга́рбати (сов.)

2) (охватывать - о сне, об огне) охо́плювати, -лює, охопи́ти (охо́пить); ( обхватывать) обхо́плювати, обхопи́ти

3) (перен.: быстро понимать; воспринимать слухом зрением) схо́плювати, схопи́ти и ухопи́ти; ( улавливать) уло́влювати, -люю, -люєш, улови́ти (уловлю́, уло́виш)

4) (перен.: подмечать) схо́плювати, схопи́ти, підміча́ти, підмі́тити, -мі́чу, -мі́тиш, сов. ухопи́ти

5) ( перевязывать слегка) перехо́плювати, перехопи́ти; ( перетягивать) перетя́гувати, -гую, -гуєш, перетягну́ти и мног. поперетя́гувати

6) ( скреплять) спец. скрі́плювати, -люю, -люєш, скріпи́ти, -плю́, -пиш и мног. поскрі́плювати

7) ( о вяжущих веществах) спец. тужа́віти, затужа́віти

8) (о действии холода, мороза) схо́плювати, схопи́ти; ( сковывать) ско́вувати, -вує, скува́ти (скує́)

техн. моро́женный, моро́женый

1) пекучий, палючий [Пекуче (палюче) сонце. Палючий погляд. Палюча мрія. Пекуча потреба. Найпекучіші питання наших часів]; (о ветре, о кнуте) жалкий, смалький. [Жалкий батіг]; (о холоде, морозе) пекучий, лютий, (г)острий, жижкий [Я не лякалась, морозу жижкого (Олесь)]; (о крапиве и др. растениях) жалкий, жалливий, жаркий, жижкий, жигучий. [Це не жалка кропива, а глуха. Кропива така жарка, - аж дим іде]. -чая крапива - жалка кропива, кропива-жижкуха. Жгучие слёзы, жгучий поцелуй - сльози пекучі (палкі), поцілунок палючий (палкий). -чая кровь - гаряча кров. -чая боль - пекучий біль (р. болю) (м. р.), болючий біль;

2) жгучий камень (Lapis causticus) - чортів (р. -вого) камінь, пекельний камінь, ляпис.

* * *

1) пеку́чий; ( палящий) палю́чий; (о ветре, морозе) смалки́й; ( жаркий) жарки́й; (преим. о холоде) лютий; (вызывающий жжение, причиняющий боль) жалки́й

2) перен. пеку́чий

морозити, холодити кого, що; срвн. Морозить, Холодить. [Зима вид (лицо) морозить, сонце припаляє (Грінч.)]. -бит кого, безл. - холодом бере, морозом бере, студить, морозить кого. [Студить мене (Кам. п.). Мене аж морозило з тих гістеричних викриків (Крим.)]. Его -бит лихорадка - лихоманка, трясця його трясе.

* * *

1) (безл.: лихорадить) моро́зити, -ро́зить, труси́ти, -сить, зноби́ти, -би́ть

2) ( подвергать действию холода) моро́зити, -ро́зить

нудьга; см. Маята.

* * *

сщ. морозиво, (реже) морожене (-ного), (зап.) льоди (-дів), (диал.) сахарний мороз. [Ми пішли їсти морожене (Л. Укр.). І льодами теє все смачно заїдає (Рудан.)].

* * *

мороз (-зу). [Мороз надворі, на шибках лисички гискряться (Звин.)]. Сильный, трескучий -роз - великий (цупкий, лютий) мороз, козацький мороз, мороз з очима, мороз- кипень (-пня), мороз аж рипить (скрипить), аж скалки (зорі, іскри) скачуть, аж шелестить, аж шкварчить, аж дим устає. [Там такий мороз-кипень, аж руки пограбіли (Липовеч.)]. Первые осенние -зы (утренние) - приморозки (-ків, ед. ч. приморозок, ум. приморозочок), заморозки (-ків, ед. ч. заморозок); срв. Заморозок и Утренник. [Почалися надворі приморозки (Н.-Лев.). Уранці так наче приморозочок був, а тепер уже розтає (Сквирщ.)]. Последние весенние -зы - відзимки, озимки (-ків). -зы начинаются, начались - морози починаються, почалися, морози беруться, взялися; (безлич.) стає, стало на холодах, приморозило. [На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор.)]. Были сильные -зы - були великі морози; морозами здоровими брало. [Зима того року страх яка велика була: морозами то воно здоровими не брало, а снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.)]. Ударил -роз, ударили -зы - потис(нув) мороз, потисли (узялися) морози. -роз крепчает - мороз береться (тисне) ще дужче. На дворе -роз трещал - надворі мороз лускав (аж тріскав). [Було оце взимку, надворі мороз лускав (М. Вовч.)]. -роз уменьшается, уменьшился - мороз пересідається, пересівся. [Налічи дванадцятеро лисих, то мороз і пересядеться (Звин.). Мороз поресівся, то й потепліло трохи (Звин.)]. Придавить -зом непокрытую снегом землю - голощоком узяти землю. [Голощоком як візьме, то померзне картопля в землі (Канівщ.)]. К -зу - на мороз. [Та то мабуть двері на мороз лущать (Н.- Лев.)]. От -за - з морозу. [Мужчини сивими стали з морозу (Коцюб.)]. Смерть от -за - смерть з морозу, мерзла смерть. [Неминуча, «мерзла смерть»: сидітимеш, сидітимеш, та такечки не зчуєшся, як і замерзнеш (Еварн.)]. Обильный -ми - см. Морозный. Меня -роз подирает по коже - морозом проймає (переймає) мене, мороз іде по мені, морозом з-за спини бере мене, мороз ходить поза спиною мені и в мене, за спиною морозом сипнуло мені, з-за плечей бере мене, мороз перейшов у мене. [І тепер морозом проймає мене, як згадаю (Кониськ.). Ху, як-же й злякалася! аж мороз іде по мені (Тесл.). Як після чарки стануть вони виявляти темні свої діла, - мороз ходе за спиною (Васильч.). За спиною аж морозом сипнуло: піймають (Грінч.). Нащо-ж ви мені против ночи таке говорите? мене вже з-за плечей бере (Квітка)]. -роз по коже пробежал - мороз по-за шкурою пройшов (перейшов) у кого (кому). [Мороз перейшов у Целі при тих словах Франко)].

* * *

морозний, морозяний, морозовий. [Як будуть морозяні зими, то це дерево вклякне (Сл. Гр.). Зорі тремтіли в морозному повітрі (Коцюб.). Ой, зима, зима морозовая, прошу-ж я тебе, не морозь мене (Лавр.)].

* * *

побить

1) побивати, побити, вибити (с усилит. знач.) попобити кого, (вульг.) боки полатати, бебехи надсадити кому. [Деся взявся сизокрилий орел, став лебідку бити- побивати. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре й прогнали]. У Фили пили, да Филю же -били - за моє жито та мене й побито. Он затеял ссору, и его -били - він завівся (з сваркою) і його побито. -вать камнями - побивати (побити) камінням, каменувати (покаменувати) кого. [Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе (Св. П.)]. -бить физиономию, морду кому - набити (натовкти) пику, морду кому, набити (натовкти) по пиці, по морді кого. Не -вши, не выучить - наука не буває без друка;

2) (побеждать, превосходить) побивати, побити, переважати, переважити, повершити кого, гору (верх) брати, взяти над ким. [Він силою колише синє море і мудрістю дракона побиває (Куліш)]. Он всех бойцов -вает - він усіх бійців побиває, над усіма бійцями гору бере. -вать, -бить рекорд - побивати, побити рекорд, взяти (гору) над усіма. Я -бил вашего короля козырем - я вашого короля козирем побив (накрив);

3) (перебить всех) побити, вибити, повбивати, повибивати (всіх, до ноги). Срв. Перебивать 2;

4) (разбить, избить во множ.) побити, потовкти, потрощити що. -бить посуду в дребезги - побити (потовкти, почерепити) посуд на дрі[у]зки, на дріб'язок, на череп'я. -бить вёдра - побити (потрощити) відра. [Пішла по воду, відра побила]. Лошади -ли телегу - коні побили (потрощили) воза. Град -бил весь хлеб, градом весь хлеб -било - град увесь хліб побив (вибив, повибивав), (сильно смяв) помотлошив, градом увесь хліб побило (вибило, повибивало), помотлошило. Мороз -бил, морозом -било яблоки, цвет на деревьях - мороз побив, морозом побило яблуні, цвіт на дереві. Побитый - побитий, попобитий, вибитий и т. д. -тый камнями - побитий камінням, покаменований. -тый градом - побитий, вибитий градом, градобійний, помотлошений, (слегка) поколошканий. Хлеб -тый градом - градобійний хліб, градобоїця.

* * *

несов.; сов. - поб`ить

1) побива́ти, поби́ти; ( перебивать) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти

2) (несов.: нанести побои) поби́ти, наби́ти; натовкти́, потовкти́, погрі́ти, полата́ти, многокр. попоби́ти

3) (несов.: попортить, разбить, уничтожить) поби́ти; ( поколотить) потрощи́ти, потовкти́; (градом, дождём) ви́бити и повибива́ти, поколо́шкати

несов.; сов. - стесн`ить

1) ( сжимать) сти́скувати, -кую, -куєш и стиска́ти, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти; ( сдавливать) зда́влювати, -люю, -люєш, здави́ти, -влю́, -виш и мног. позда́влювати, зду́шувати, -шую, -шуєш, здуши́ти, -шу́, -шиш; ( спирать) спира́ти, спе́рти, (зіпру́, зіпре́ш)

2) ( кого-что - затруднять) утрудня́ти и утру́днювати, -нюю, -нюєш, утрудни́ти (кого-що, кому що); ( мешать) заважа́ти, зава́дити, -джу, -диш, перешкоджа́ти, перешко́дити (кому-чому); ( быть помехой) става́ти (стаю́, стає́ш) на перешко́ді (на зава́ді), ста́ти (ста́ну, ста́неш) на перешко́ді (на зава́ді) (кому-чому); ( беспокоить) турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, потурбува́ти (кого-що); ( причинять беспокойство) завдава́ти (-даю́, -дає́ш) кло́поту, завда́ти (-да́м, -даси́) кло́поту (кому), несов. клопота́ти, -почу́, -по́чеш (кого); ( связывать) зв'я́зувати, -зую, -зуєш, зв'яза́ти (зв'яжу́, зв'я́жеш)

3) ( ограничивать) обме́жувати, -жую, -жуєш, обме́жити, -жу, -жиш; ( задерживать) затри́мувати, -мую, -муєш, затри́мати

4) ( притеснять) ути́скувати, -кую, -куєш и утиска́ти, ути́снути

5) ( подавлять) гніти́ти (гнічу́, гніти́ш) и пригні́чувати, -чую, -чуєш и пригніта́ти, пригніти́ти

6) (тесно сводить, смыкать) змика́ти, зімкну́ти