Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

мороз

  • 1 мороз

    мороз (-зу). [Мороз надворі, на шибках лисички гискряться (Звин.)]. Сильный, трескучий -роз - великий (цупкий, лютий) мороз, козацький мороз, мороз з очима, мороз- кипень (-пня), мороз аж рипить (скрипить), аж скалки (зорі, іскри) скачуть, аж шелестить, аж шкварчить, аж дим устає. [Там такий мороз-кипень, аж руки пограбіли (Липовеч.)]. Первые осенние -зы (утренние) - приморозки (-ків, ед. ч. приморозок, ум. приморозочок), заморозки (-ків, ед. ч. заморозок); срв. Заморозок и Утренник. [Почалися надворі приморозки (Н.-Лев.). Уранці так наче приморозочок був, а тепер уже розтає (Сквирщ.)]. Последние весенние -зы - відзимки, озимки (-ків). -зы начинаются, начались - морози починаються, почалися, морози беруться, взялися; (безлич.) стає, стало на холодах, приморозило. [На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор.)]. Были сильные -зы - були великі морози; морозами здоровими брало. [Зима того року страх яка велика була: морозами то воно здоровими не брало, а снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.)]. Ударил -роз, ударили -зы - потис(нув) мороз, потисли (узялися) морози. -роз крепчает - мороз береться (тисне) ще дужче. На дворе -роз трещал - надворі мороз лускав (аж тріскав). [Було оце взимку, надворі мороз лускав (М. Вовч.)]. -роз уменьшается, уменьшился - мороз пересідається, пересівся. [Налічи дванадцятеро лисих, то мороз і пересядеться (Звин.). Мороз поресівся, то й потепліло трохи (Звин.)]. Придавить -зом непокрытую снегом землю - голощоком узяти землю. [Голощоком як візьме, то померзне картопля в землі (Канівщ.)]. К -зу - на мороз. [Та то мабуть двері на мороз лущать (Н.- Лев.)]. От -за - з морозу. [Мужчини сивими стали з морозу (Коцюб.)]. Смерть от -за - смерть з морозу, мерзла смерть. [Неминуча, «мерзла смерть»: сидітимеш, сидітимеш, та такечки не зчуєшся, як і замерзнеш (Еварн.)]. Обильный -ми - см. Морозный. Меня -роз подирает по коже - морозом проймає (переймає) мене, мороз іде по мені, морозом з-за спини бере мене, мороз ходить поза спиною мені и в мене, за спиною морозом сипнуло мені, з-за плечей бере мене, мороз перейшов у мене. [І тепер морозом проймає мене, як згадаю (Кониськ.). Ху, як-же й злякалася! аж мороз іде по мені (Тесл.). Як після чарки стануть вони виявляти темні свої діла, - мороз ходе за спиною (Васильч.). За спиною аж морозом сипнуло: піймають (Грінч.). Нащо-ж ви мені против ночи таке говорите? мене вже з-за плечей бере (Квітка)]. -роз по коже пробежал - мороз по-за шкурою пройшов (перейшов) у кого (кому). [Мороз перейшов у Целі при тих словах Франко)].
    * * *
    моро́з, -у; ( небольшой) па́морозь, -і; ( ранний) за́морозок, -зку, за́морозь, -зі, диал. недо́світ, -у, мн. моро́зи, -зів, холоди́, -ді́в, холодне́ча, сту́дінь, -дені; фольк. морозе́нко

    Русско-украинский словарь > мороз

  • 2 Мороз

    Філософський енциклопедичний словник > Мороз

  • 3 Мороз, Олексій Якович

    Мороз, Олексій Якович (1931, с. Яруга Хмельницької обл.) - укр. філософ. Закінчив фізико-математичний ф-т Чернівецького ун-ту (1955). Канд. філософських наук (1970). Ст. наук, співр. Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ (1972) Г. оловний напрям діяльності - філософія науки, зокрема філософські проблеми кібернетики, інформатики, штучного інтелекту, деякі аспекти інформаційної цивілізації.
    [br]
    Осн. тв.: "Логіко-гносеологічний аналіз принципів кібернетичного моделювання" (1972); "Кібернетика в системі сучасного наукового знання" (1988); "Епістемологічний аналіз когнітивного підходу до проблеми штучного інтелекту" (1995).

    Філософський енциклопедичний словник > Мороз, Олексій Якович

  • 4 Олексій Якович Мороз

    Філософський енциклопедичний словник > Олексій Якович Мороз

  • 5 дед-мороз

    дід-моро́з, род. п. ді́да-моро́за

    Русско-украинский словарь > дед-мороз

  • 6 ყინვა

    мороз

    Грузинсько-український словник > ყინვა

  • 7 frost

    мороз

    Dansk-ukrainsk ordbog > frost

  • 8 айаз

    мороз; ава пек айаз погода дуже морозна НКД, СГС; ахшам ға даан айаз турду під вечір мороз посилився СБФ.

    Урумско-украинский словарь > айаз

  • 9 frost

    1. n
    1) мороз

    hard (sharp, biting) frost — сильний (лютий) мороз

    2) холод, морози
    3) холодність, суворість
    4) провал, невдача, розчарування

    a dead frost — розм. цілковита невдача, пропаща справа

    5) розм. безробіття
    2. v
    1) побити морозом (рослини)
    2) підморожувати
    3) укриватися інеєм
    4) глазурувати; посипати цукром
    5) стирати глянець
    6) матувати (скло)
    7) підковувати на гострі шипи
    8) поет. сріблити сивиною (волосся)
    * * *
    I n
    1) мороз; морози, холоди
    2) іній (hoar frost, white frost)
    3) холодність, суворість
    4) провал, невдача; розчарування
    5) cл. безробіття
    II v
    2) підморожувати; покриватися інеєм
    3) покривати глазур'ю, посипати цукром
    4) матувати ( скло); стирати глянець
    6) пoeт. сріблити ( волосся) сивиною

    English-Ukrainian dictionary > frost

  • 10 ослабевать

    ослабеть, ослабнуть
    1) (терять напряжение) слабнути, ослабнути, послабнути, слабшати и слабішати, послабшати. Струна -ла - струна ослабла. Память -вает - пам'ять слабне. Дисциплина -вает - дисципліна слабшає;
    2) (обессилевать физически) слабнути, ослабати, ослаб(ну)ти, знесилюватися, знесилитися, виснажуватися, виснажитися, занепадати, занепасти, знемагатися, знемогтися, знеможитися, знеможіти, знемощіти, охлявати, о[за]хлясти; охля(ну)ти, замлівати, замліти, знебуватися, знебутися, (постепенно) підупадати, підупасти, (о многих) поослабати, послаб(ну)ти, познесилюватися, позанепадати и т. д. -бел от голода - охляв не ївши (з голоду). Срв. Обессилевать, Изнемогать. Мороз -вает - мороз пускає, перестає. Мороз -бел - мороз пересівся, перепався, звільжив. Дождь -вает - дощ ущухає. -беть здоровьем - занепадати, занепасти на здоров'я; на здоров'ї. -беть силами - підупасти на силах. -беть умом - на голову впасти. -беть ногами - підупасти (впасти) на ноги, з ніг спасти. -беть зрением - на очі впасти. Зрение -бело - притупились очі, ослабли очі. Он -вает - підупадає (занепадає) на силі, спадає з сили.
    * * *
    несов.; сов. - ослаб`еть
    1) слабі́ти и сла́бнути и ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти, сла́бшати, посла́бшати, слабі́шати, послабі́шати; ( физически) підупада́ти [на си́лах, на си́лі], підупа́сти [на си́лах, на си́лі]; (несов.: отощать) охля́нути, охля́ти, похля́нути, захля́нути, захля́ти, позахлява́ти; (несов.: к старости) підтопта́тися
    2) ( становиться слабее по степени проявления) слабі́ти и сла́бнути и ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти, сла́бшати, посла́бшати, слабі́шати, послабі́шати, ослабля́тися и осла́блюватися, осла́битися, послабля́тися и посла́блюватися, посла́битися

    Русско-украинский словарь > ослабевать

  • 11 жестокий

    1) жорстокий, лютий, нелюдський, немилосердний, запеклий, суворий. [Жорстока людина. Запекла душа. Суворий батько];
    2) тяжкий, суворий, нестерпний. -кий мороз, холод - тяжкий (лютий) мороз, холод. -кая зима - сувора (люта) зима. -кая обида - тяжка (люта) образа. -кая печаль - тяжка туга. -кая болезнь - тяжка хороба. -кая боль - пекучий, нестерпний, лютий біль. -кий ветер - скажений (страшенний) вітер.
    * * *
    жорсто́кий; ( лютый) лю́тий; ( безжалостный) немилосе́рдний; (упорный - преим. о боях, сопротивлении) запе́клий

    \жестокийая месть — лю́та (жорсто́ка) по́мста

    \жестокий ий мороз — лю́тий моро́з

    Русско-украинский словарь > жестокий

  • 12 падать

    пасть
    1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;
    2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];
    3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;
    4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];
    5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.
    * * *
    несов.; сов. - п`асть
    1) па́дати, упа́сти
    2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти
    3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним
    4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися
    5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти
    6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати
    7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти
    8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти
    9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

    Русско-украинский словарь > падать

  • 13 bite

    1. n
    1) укус; слід від укусу
    2) клювання (риби)
    3) кусок, шматок (їжі)

    without bite or sup — не ївши, не пивши

    4) легка закуска
    5) гострий біль
    6) травлення (при гравіруванні)
    7) тех. затиск; зчеплення
    2. v (past bit; p.p. bit, bitten)
    1) кусати (ся); жалити
    2) клювати; брати принаду (про рибу)
    3) перен. потрапляти на гачок, піддаватися обману
    4) завдавати болю
    5) пекти (про перець, гірчицю тощо)
    6) щипати, кусати (про мороз)
    7) роз'їдати (про кислоти); травити
    8) говорити уїдливо, шпигати (словами)
    9) розм. ухопитися (за пропозицію)
    10) колоти, рубати (шаблею)
    11) тех. зачіпляти; брати метал
    * * *
    I n
    1) укус; рана або слід від укусу
    3) шматок ( їжі); легка закуска
    7) заст. шулер; шахрай
    8) мeд. прикус
    9) тex. затиснення, затис, зчеплення
    II v
    (bit; bitten, bit)
    1) кусати, жалити; кусатися; (at) надкушувати, куштувати, пробувати
    2) клювати, брати принаду

    pass — попадатися на вудку, піддаватися обману

    3) завдавати болю; пекти (про перець, гірчицю); щипати ( про мороз)
    5) говорити уїдливо, шпигати ( словами)
    6) cл. ухопитися ( за пропозицію)
    7) рідко колоти, рубати ( шаблею)
    8) pass ( with) заражений, захоплений ( чим-небудь)
    9) тex. брати метал ( про напилок); зачіпляти (нaпp., про колеса)
    10) мop. забирати ( про якір)
    11) aмep.; cл. дратувати

    English-Ukrainian dictionary > bite

  • 14 freeze

    1. n
    1) заморожування
    2) холод, мороз
    2. v (past froze; p.p. frozen)
    1) морозити, заморожувати; сковувати (морозом) (тж перен.); побити морозом
    2) замерзати; перетворюватися на лід; укриватися кригою
    4) примерзати; змерзатися
    5) мерзнути, замерзати; клякнути, заклякнути
    6) перен. холонути, застигати
    7) твердіти, тужавіти
    8) тримати на одному рівні, заморожувати
    9) ек. блокувати, забороняти продаж готової продукції
    10):

    to freeze the puck — спорт. затримувати шайбу у своїй зоні

    11) амер. стандартизувати (конструкцію тощо)
    12) тех. прихоплювати, заїдати

    freeze on — міцно ухопитися за (щось); прив'язатися, причепитися до (когось)

    freeze out — виморожувати; позбутися (конкурента тощо); виганяти, виживати, витісняти (когось)

    freeze up — заклякнути, задубіти; розм. ставати холодним і гордовитим (у поводженні)

    * * *
    I [friːz] n
    1) заморожування; холод, мороз
    2) заморожування, утримання на одному рівні (нaпp., про ціни)
    II [friːz] v
    (froze; frezen)
    1) замерзати, перетворюватися на лід; покриватися льодом
    2) заморожувати (мeд.); сковувати ( морозом), стинати ( кригою); сковувати (нaпp., про страх)
    3) морозити; побити морозом; морозити, підморожувати ( про погоду)
    4) примерзати; змерзатися
    5) мерзнути, замерзати; холонути, клякнути
    6) застигати; твердіти, затвердіти
    7) завмирати на місці, не ворушитися; засидітися (на посаді, на місці); не рости, не рухатися вперед
    8) остуджувати (запал, прояв почуттів)
    9) заморожувати, тримати на одному рівні (нaпp., ціни); eк. забороняти використання, виробництво або продаж сировини або готової продукції; заморожувати; блокувати
    10) aмep. остаточно прийняти, стандартизувати ( конструкцію)
    11) тex. прихвачувати, заїдати

    English-Ukrainian dictionary > freeze

  • 15 nipping

    1. n
    1) с.г. прищипування, пінцирування
    2) затиснення (затирання) кригою (судна)
    2. adj
    1) різкий (вітер); що щипає (про мороз)
    2) їдкий, ущипливий, дошкульний (про зауваження тощо)
    * * *
    I [`nipiç] n
    1) c-г. пінцерування
    2) затирання, затискування кригою ( судна)
    II [`nipiç] a
    1) який щипає; різкий ( про вітер)

    English-Ukrainian dictionary > nipping

  • 16 драть

    дирать драти, дерти. [Одежу так дере, що страх]. -ть горло - горлати - см. Горланить. -ть за волосы кого, друг друга - чубити, -ся, вихрити, -ся, скубти, -ся, скубки (почубеньків) давати кому. [Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться]. -ть за уши - скубти за вуха, крутити вуха. -ть розгами - парити, лозанів давати - см. Сечь. -ть в горле - драти (дерти) в горлі (горло). [Проханий шматок горло дере]. -ть в тридорога - драти (лупити, дерти) як за батька. -ть взятки - см. Взятка, Взяточничать. -ть нос - кирпу дерти, кирпу загинати (гнути). Мороз дерёт по коже - мороз пішов по-за плечима (по-за шкурою), наче снігом по шкурі (по спині) тре, з-за спини морозом бере.
    * * *
    1) (рвать, разрывать) де́рти, дра́ти, рва́ти, роздира́ти, розрива́ти, шматува́ти
    2) (отделять, снимать) де́рти, драти; ( вырывать) рва́ти, вирива́ти

    \драть ко́ру с де́рева — де́рти (дра́ти) ко́ру з де́рева

    3) ( растерзывать) де́рти, дра́ти, розрива́ти, роздира́ти
    4) (наказывать поркой, сечь) бити, шмага́ти, сікти́; (за волосы, за уши) скубти́, ску́бати и скуба́ти; ( за волосы) чу́бити

    \драть за у́ши кого́ — м'я́ти (крути́ти) ву́ха кому́, скубти́ за ву́ха кого́

    5) (перен.: брать слишком дорого) де́рти, дра́ти, лупи́ти
    6) (скоблить, тереть) де́рти, дра́ти, шарува́ти
    7) (царапать, раздражать) де́рти, дра́ти, дря́пати; в

    го́рле дерёт — безл. у го́рлі (го́рло) дере́ (дря́пає)

    8) (кричать, громко петь) горла́ти, горла́нити, репетува́ти, галасува́ти

    \драть го́рло (гло́тку) — де́рти (дра́ти) го́рло (гло́тку), горла́ти, горла́нити

    9) (убегать, удирать) де́рти, дря́пати

    Русско-украинский словарь > драть

  • 17 дюжий

    дужий, сильний, міцний, здоровенний, кремезний, дебелий. [Ще дебелий дід: сам собі заробить]. Дюжий человек - людина кремезна, чоловік здебела. -жий мороз - крепкий мороз, сильний м., здоровий м.
    * * *
    ду́жий, си́льний, міцни́й; ( коренастый) кремезни́й и креме́зний

    Русско-украинский словарь > дюжий

  • 18 закручивать

    закрутить
    1) (с[за]вёртывать) закручувати, закрутити, заве[і]рчувати, завертіти, з(а)гортати, з(а)горнути що, (о мн.) позакручувати, позаве[і]рчувати, поз(а)гортати що; (завёртку) закручувати, закрутити, завертати, завернути, (о мн.) позакручувати, позавертати; (верёвку) скручувати, скрутити, (о мн.) поскручувати (мотузи). -тить ус - закрутити, напрутити, завертіти вус, (о мн.) позакручувати вуса[и]. [Закрутивши чорні уса (Шевч.). Так ті вуса прездорові вгору й завертіли (Руданськ.)];
    2) см. Наматывать;
    3) (завёртывать голову кому чем) завертати, завернути, завертіти кого чим, у що. [Тебе, дівко, завертять в намітку]; (руки, связывая) закручувати, закрутити;
    4) (закутить) закрутити, закурити, загуляти, (пров.) закубрячити. [Ото раз узяв він у хазяїна плату, та як закрутив (Мнж.)];
    5) (завертеть, закружить кого, что, чем) закручувати, закрутити кого, що, чим. [Вітер закрутив сухим листям. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав (Номис). Козак сього не злюбив, тільки усом закрутив (Метл.)];
    6) (о вьюге) закрутити, замести; (безл.) закурило, закрутило, замело. -тил мороз - потис мороз. Закрученный - закручений, заверчений; завернутий и завернений.
    * * *
    несов.; сов. - закрут`ить
    1) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати

    \закручивать тить го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́

    2) (сов.: начать крутить) закрути́ти

    Русско-украинский словарь > закручивать

  • 19 защипывать

    защипать, защипнуть
    1) (соединять щипком) защипувати, защипнути що. [Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки (Основа)];
    2) кого - защипувати, защипати кого, (за волосы, перья) заскубувати, (сов.) заскубати, заскубти кого. [Гуси заскубли курча (Сл. Ум.)];
    3) починати, почати щипати. Мороз -вает - мороз щипає, кусає. Защипанный, Защипнутый - защипнутий; защипаний, заскубаний.
    * * *
    I несов.; сов. - защип`ать
    защи́пувати, защипа́ти
    II несов.; сов. - защипн`уть
    защи́пувати, защипну́ти

    Русско-украинский словарь > защипывать

  • 20 кожа

    1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;
    2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.
    * * *
    1) шкі́ра; ( шкура) шку́ра

    из ко́жи [вон] лезть — перен. із шку́ри лізти (вила́зити, рва́тися, вибива́тися, пну́тися)

    2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка

    Русско-украинский словарь > кожа

Страницы

См. также в других словарях:

  • МОРОЗ — муж. стыть, холод, зяба, стужа, при которой вода мерзнет, а градусник опускается ниже нуля. В ночи мороз был. Ныне морозы долго стоят или держат. На двенадцатой плеши мороз лопается, поверье. Морозом яблочный цвет побило. Мороз по кожа, по шкуре …   Толковый словарь Даля

  • мороз — См. холод... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. мороз стужа, дубак, хлад, стынь, морозик, зазимье, дубарь, холодрыга, холод, морозяка, колотун, дубняк, холодюга, морозище,… …   Словарь синонимов

  • мороз — крепчает • изменение, субъект, много мороз побил • действие, субъект мороз пробежал • действие, субъект мороз прошёл • действие, субъект мороз сковал • действие, субъект мороз стоит • действие, субъект стоит сильный мороз • действие, субъект… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • мороз — МОРОЗ, мороза, муж. 1. только ед. Сильный холод, стужа. «Люблю зимы твоей жестокой недвижный воздух и мороз.» Пушкин. «На морозе побелела борода его.» Огарев. Два градуса мороза. Из теплой избы выйти на мороз. С мороза погреться чайком. Морозом… …   Толковый словарь Ушакова

  • МОРОЗ — Морозко, персонаж славянского сказочного и обрядового фольклора; культ М. косвенно отражён во всех славянских традициях (главным образом в пословицах и поговорках). У восточных славян представлен сказочный образ М. богатыря, кузнеца, который… …   Энциклопедия мифологии

  • Мороз — МОРОЗОВ МОРОЗКИН Чрезвычайная распространенность фамилии объясняется тем, что Мороз популярное древнерусское нецерковное имя. Предполагают, что им нарекали ребенка, родившегося в сильные морозы, которые в России, как известно, не редкость.… …   Русские фамилии

  • МОРОЗ — МОРОЗ, а ( у), муж. 1. То же, что холод (в 1 знач.). Продрогнуть на морозе. Пятнадцать градусов мороза. М. по коже (по спине) подирает или пошёл (о чувстве сильного холода или внезапного ужаса; разг.). 2. обычно мн. Очень холодная погода. Ударили …   Толковый словарь Ожегова

  • МОРОЗ — МОРОЗ, в метеорологии атмосферная температура ниже 0 °С у поверхности земли. Наступлению мороза часто сопутствует снегопад. Видимое проявление мороза при отсутствии снега обычно тонкий слой льда на открытой поверхности, который образуется из росы …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • мороз — безоблачный (Тургенев); бойкий (Муйжель); жгучий (Брюсов); жесткий (Тургенев); жестокий (Розенгейм); жуткий (Брюсов); крепкий (Мей, Эртель); леденящий (Серафимович); лихой (Тарутин, Коринфский); лютый (Елпатьевский, Некрасов); разрумяненный… …   Словарь эпитетов

  • мороз —   Мороз по коже (подирает, дерет, пробегает; разг.) об ощущении холода.     От ужаса аж мороз по коже пошел …   Фразеологический словарь русского языка

  • МОРОЗ — (Морозко) в славянской мифологии олицетворение зимних морозов, кузнец, сковывающий воду …   Большой Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»