-
1 морда
I. 1) (у животных) морда, писок (-ска), (рыло) рило. [Теляча морда (Рудан.). Писок наче у свині (Переясл.). Глянуть ніколи не може на небо, та цілий вік у багні риється писком своїм (Самійл.)]. Собачья, свиная -да - собача, свиняча морда, собачий, свинячий писок (- ска). Бычья -да - бичача (воляча) морда. Лошадиная -да - коняча (кінська) морда; (переносно о лице человека) конячі (кобилячі) щелепи;2) (бранно о лице человека) морда, пика, писок (-ска), (харя, рыло) марми[у]за, мармос (-са), ряжка, сурло. [Із свинячою мордою (з свинячим писком) та в пшеничне тісто (Приказка). Гарна мордою - хоч пацюки бий (Н.-Лев.). Побив бабі, помолотив голову і пику (Пісня). Ударив його по мармизі, аж юшкою вмився (Сл. Ум.)]. Бить по -де (по мордасам) - бити по морді (по пиці, по писку). Съездить кого по -де (по мордасам) - затопити (заточити) кого (кому) в пику (в морду, в писок), дати ляща в пику (в морду, в писок) кому, дати ляпаса кому. [Як дам тобі ляща я в пику (Котл.)]. Дать кому в -ду - дати кому, ударити (луснути, морснути) кого по пиці (по морді, по писку), в пику (в морду, в писок). [Щоб ще по пиці не дав, бо він на те салдат (Квітка). Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскур.)]. Бац его в -ду - лясь (геп, лусь) його по пиці (по морді, по писку);3) бот. -да козья (Lonicera L.) - деревник, дерев'яник (-ку), (рус.) жимолость (-ти), (каприфолий, L. Caprifolium L.) козячий листик. -да ослиная (Anchusa L.) - воловик (-ку), синька, шарило. -да собачья (Antirrhinum L.) - ротики (-ків), паротка. -да ужовая (Caryophillus) - гвоздики, гвоздикове дерево.II. Морда (снаряд рыболовный) - жак (-ку и -ка), верша, ятір (р. ятера) з пруття.* * *I1) ( у животного) мо́рда; пи́сок, -ска; (у коня, коровы диал.) хра́па2) ( у человека) вульг. мо́рда, пи́ка, пи́сок, марми́заII рыб.верша́ -
2 morda
-
3 мурластый
морда́тий -
4 დრუნჩი
морда, рило -
5 лыч
мордапикарило -
6 мыса
мордапика -
7 пыса
мордапика -
8 snude
морда, рило -
9 tryne
морда, рило -
10 мушха
морда СБ; пор. мушка. -
11 сурла
морда, сурло О. -
12 snout
1. n1) рило; морда (тварини)the snout of a pig — свиняче рило; п'ятачок
2) хобот (слона)3) груб. великий ніс; нюхало; писок4) ент. хоботок, рильце5) бот. приймочка6) виступ, ніс7) носик (чайника тощо)8) тех. сопло; мундштук2. v1) закінчуватися виступом2) рити мордою (носом)* * *I [snaut] n1) рило, морда ( тварини); хобот (слона, тапіра)2) груб. рило, морда4) виступ, ніс ( корабля)6) тex. сопло; мундштук; наконечникII [snaut] v1) закінчуватися виступом або носом2) рити мордою або носом -
13 face
1. n1) обличчя, лице; фізіономія2) морда, писок (тварини)3) вираз обличчя4) розм. гримасаto make a face, to make faces — кривлятися
5) зовнішній виглядon the face of it he is guilty — схоже на те, що він винуватий
6) розм. зухвалість, нахабствоto show a face — триматися (поводитися) зухвало
7) поверхня; зовнішній бік9) циферблат10) вид спереду, фасад11) геом. грань12) фас (кристала)13) тех. лобова поверхня, торець14) тех. зріз, фаска15) гірн. вибій, поверхня вибою21) облицюванняface cleat — геол. головний кліваж
face slip — геол. зрушення поверхні
in the face of — перед лицем; відкрито; всупереч; під загрозою
in the face of day (of the sun) — не приховуючись; серед білого дня
face to face — віч-на-віч; особисто, сам на сам
at (in, on) the first face — з першого погляду
on the face of the earth — на землі, на світі, у цілому світі
to show a false face — прикидатися, лицемірити
to lose face — бути приниженим; втратити престиж
to save one's face — уникнути ганьби, врятувати свою репутацію (свій престиж)
to run one's face — амер. використати приємну зовнішність для досягнення успіху (у кар'єрі тощо)
2. v1) стояти (сидіти) лицем до2) дивитися прямо у вічі (в лице)3) зустрічати сміливо; дивитися у вічі без страху4) зустрічатися (стикатися) лицем до лиця5) виходити, бути поверненим (у певний бік)6) оздоблювати (сукню)7) облицьовувати, обкладати (каменем тощо)8) полірувати; обточувати9) військ. скомандувати поворот10) підфарбовувати (чай, вино)11) спорт. зустрічатися (у змаганні)face about — військ. повертатися кругом
face down — обірвати; залякати (противника)
face up — вирівнювати; наварювати (сталлю тощо)
face up to — бути готовим до (чогось); зустріти сміливо
to face the music — хоробро зустрічати труднощі (неприємності); розплачуватися за свої вчинки
* * *I [feis] n1) обличчя, фізіономія; морда ( тварини)2) вираз обличчя; гримаса4) аспект, сторона ( питання)5) нахабність, нахабство6) поверхня; зовнішня сторона7) поверхня (землі, води)8) лицьова сторона (тканини, гральних карт, медалі); права сторона9) циферблат10) фасад11) престиж; репутація; гідність12) особистість, людина з іменем, знаменитість; cл. здоровань; aмep.; cл. білий ( у мові чорношкірих)13) геом. грань; фас, грань ( кристала)14) тex. ( лобова) поверхня, торець; зріз; фаска15) вiйcьк. фас16) гipн. вибій, площина вибою; лава17) пoлiгp. очко ( літери); шрифт, малюнок шрифту; гарнітура шрифту19) тб. екран ( трубки)20) тex. рівень ( рідини)22) тex. передня грань ( різця)23) cпeц. облицюванняII [feis] v1) знаходитися обличчям до; бути зверненим до; дивитися в обличчя2) зустрічати ( що-небудь) сміливо; дивитися в очі ( чому-небудь) без страху4) оздоблювати ( сукню)6) полірувати; обточувати8) вiйcьк. скомандувати поворот9) підфарбовувати ( чай) -
14 mug
1. n1) кухоль2) прохолодний напій3) груб. морда, пика4) рот5) гримаса6) розм. простак7) новак (у грі)8) зубрило9) екзамен2. v1) кривлятися2) театр. перегравати3) амер. фотографувати (особл. злочинця)4) амер. нападати ззаду; хапати ззаду за горло5) зубрити, посилено готуватися до екзаменів (часто mug up)6) дати ляпаса7) діал. мрячити* * *I n1) кухольII n; жарг.1) морда, пика; рот2) гримасаIII v1) гримасувати; миcт. перегравати2) aмep. фотографувати ( злочинців для поліцейського архіву)3) aмep. нападати ззаду, охоплюючи шию рукою ( з метою пограбування)IV n1) простак; роззява; бовдурV n; сл.; жарг.1) зубрила2) екзамен, іспитVI v; сл.; жарг.зубрити, наполегливо готуватися до іспиту ( часто mug up)VII v; діал. -
15 muzzle
1. n1) пика, морда2) намордник3) військ. жерло, дуло4) тех. сопло5) респіратор, протигаз2. v1) надівати намордник2) примушувати мовчати; затикати рота3) обнюхувати (про тварин)4) дім. напиватися5) мор. підбирати (вітрило)* * *I n1) морда, рило ( тварини)2) намордник3) вiйcьк. дуло, дуловий зріз, жерло4) тex. сопло; насадок5) вiйcьк.; жapг. респіратор, протигазII v2) змушувати мовчати, затикати рота3) обнюхувати ( про тварин)4) мop. підбирати ( парус)III v; діал.1) = muzz II2) напиватися -
16 nose
1. n1) ніс2) морда, рило, писок3) чуття, нюх4) запах, аромат; букет (вина)5) шпигун, донощик, провокатор6) пошуки, рознюхування8) носова частина; передній край, носок (крила)9) тех. робочий виступ; потовщення, палець11) мис◊ nose candy — амер., розм. кокаїн
◊ nose gear — ав. переднє колесо шасі
◊ parson's (pope's) nose — гузка
◊ to bite (to snap) smb.'s nose off — огризнутися, різко відповісти комусь
◊ to count noses — підраховувати голоси; переписувати населення
◊ to poke (to push, to thrust) one's nose into smth. — втручатися у чужі справи
◊ to look down one's nose (at) — дивитися на когось звисока, ставитися до когось (чогось) зневажливо
◊ to wipe smb.'s nose — утерти комусь носа; обманути когось; дати комусь в пику
◊ to pay through the nose — вимушено платити шалені гроші
◊ to make smb.'s nose swell — викликати у когось заздрість (ревнощі)
◊ to blow one's nose — сякатися
2. v1) нюхати, обнюхувати2) відчувати, чути3) вистежувати, вишукувати (for, after)4) тертися (тикатися) носом5) совати свій ніс (into)6) бути донощиком (провокатором)7) обережно просуватися уперед8) різати носом (хвилі)□ nose about (around) — винюхувати, рознюхувати, вивідувати
□ nose after — вистежувати
□ nose down — круто планерувати
□ nose for — вишукувати
□ nose in — встрявати в розмову
□ nose into — совати носа, втручатися в шось
□ nose out — пронюхати; лишити з носом
□ nose over — ав. капотувати
* * *I n1) ніс; людина2) морда, рило ( у тварин)3) чуття, нюх (нaпp., про собаку); нюх, чуття ( про людину)4) запах, аромат (трави, чаю); букет ( вина)5) cл. шпигун, донощик, провокатор6) пошуки, нишпорення7) носик, шийка ( у посудини)8) мop. ніс ( корабля)10) тex. робочий виступ ( кулачка); стовщення, палець11) головка ( детонатора)12) гeoгp. ніс, мисII [neuz] v1) нюхати, обнюхувати; чути, відчувати (нaпp., небезпеку)2) учути; пронюхати; рознюхувати (nose out, nose about, nose around, nose round)3) (for, after) вишукувати, нишпорити, вистежувати (кого-небудь, що-небудь)4) тертися носом; тикатися носом (нaпp., про собаку)6) cл. бути донощиком, провокатором7) мop. обережно просуватися вперед; різати носом ( хвилі); штовхати носом -
17 snoot
1. n амер.1) рило (свині)2) розм. морда, ніс; пика3) гримасаto make snoots at smb. — кривлятися, робити гримаси (комусь)
4) розм. сноб; задавака2. v амер., розм.третирувати (когось); ставитися звисока (до когось)* * *I [snuːt] n; сл.2) cл. ніс, рило; морда, пика3) гримаса4) = snook II5) сноб, задавакаII [snuːt] v; сл.третирувати ( кого-небудь); ставитися зверхньо ( до кого-небудь) -
18 snout
I [snaut] n1) рило, морда ( тварини); хобот (слона, тапіра)2) груб. рило, морда4) виступ, ніс ( корабля)6) тex. сопло; мундштук; наконечникII [snaut] v1) закінчуватися виступом або носом2) рити мордою або носом -
19 дутик
1) (стекл. или метал. вещь с пустотой внутри, пузырь) видуток, дутик, дуток (р. -тка). [Бджоли кусали її і тим робили часом із любенького личенька якийсь дутик (М. Вовч.)];2) (полный в лице) пухтик, мазепка, повновидий, пикатий, (о ребёнке) опецьок (р. -цька);3) (кто сердится молча) дутий, надутий, насуплений, понура (р. -ри), похнюпа (р. -пи);4) (спесивый) надутий, чванько;5) (воздушн. пирог) духовий пиріг (р. -рога).* * *1) спец. ду́тик2) (перен.: тот, кто сердится, дуется) наду́тий, -ого, насу́плений; презр. пону́ра; диал. похню́па3) (перен.: с полным лицом) повнови́дий, -ого, повноли́ций; вульг. морда́тий, морда́нь, -ня, пика́тий; ( о ребёнке) опе́цьок, -цька, теле́сик -
20 мордастый
мордатий, пикатий, пискатий, (сщ.) мордаль (-ля), (ж. р.) мордаля. [Молодиця гарна, не узяв її кат: чорнява, мордата (Квітка). Мов кабани годовані, пикаті, пузаті (Шевч.)].* * *1) ( о животном) морда́тий2) ( о человеке) морда́тий, пика́тий
См. также в других словарях:
морда — См. рот дать в морду... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. морда баба яга, жаба, как сама смерть, каракатица, квазимодо, кикимора, краше в гроб кладут, лицо, личность, лошади … Словарь синонимов
МОРДА — жен. рыло, рожа животных, выдавшаяся часть головы со ртом, верхняя и нижняя скулы. Морда лошади, храп; лягавой собаки, чутье: борзой, щипец. | бранное лицо человека, рожа; рыло, харя. Утри мордищу! У нее хорошенькая мордочка; она взяла своею… … Толковый словарь Даля
морда — МОРДА, ы, ж. 1. Ирон. обращение. 2. Этикетка на бутылке. морда без числа. Гляди ка, морда самодельная … Словарь русского арго
Морда — (иноск. бранн.) безобразный, некрасивый. Ср. «Ахти батюшки, князь», сказала Татьяна Афанасьевна: видѣла, видѣла его близехонько: «какая жъ у него страшная морда! перепугалъ онъ меня грѣшную». А. С. Пушкинъ. Арапъ Петра Великаго. 4. Ср. Мордофоня … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
морда — 1. МОРДА, ы; ж. 1. Передняя часть головы животного. М. волка. Лошадиная м. Погладить по морде теленка. 2. Грубо. = Лицо (1 зн.). Набить морду кому л. Ударить в морду, по морде кого л. Умой свою морду. У кого л. все на морде написано (все по лицу… … Энциклопедический словарь
МОРДА — 1. МОРДА1, морды, жен. 1. Передняя часть головы животного, соответствующая лицу у человека. 2. лицо (вульг.). « Что вы ходите в косынке? Да и… мордой постарели?» Маяковский. Дать в морду. || Некрасивое, безобразное лицо; человек с таким лицом… … Толковый словарь Ушакова
МОРДА — 1. МОРДА1, морды, жен. 1. Передняя часть головы животного, соответствующая лицу у человека. 2. лицо (вульг.). « Что вы ходите в косынке? Да и… мордой постарели?» Маяковский. Дать в морду. || Некрасивое, безобразное лицо; человек с таким лицом… … Толковый словарь Ушакова
МОРДА — МОРДА, ы, жен. 1. Передняя часть головы животного. Собачья м. 2. То же, что лицо (в 1 знач.) (прост.). | уменьш. мордочка, и, жен. и мордашка, и, жен. (ко 2 знач.; шутл.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
морда — – передняя часть автомашины. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 … Автомобильный словарь
МОРДА — Белая морда. Жарг. авто. Шутл. Автомобиль «ЗИЛ 130». БСРЖ, 356. Бесстужая морда. Яросл. Бран. О бессовестном человеке. ЯОС 1, 57. Бульдожья морда. Жарг. мол. Пренебр. О человеке с выпирающей нижней челюстью. Максимов, 48. Деревянная морда. Ворон … Большой словарь русских поговорок
морда — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? морды, чему? морде, (вижу) что? морду, чем? мордой, о чём? о морде; мн. что? морды, (нет) чего? морд, чему? мордам, (вижу) что? морды, чем? мордами, о чём? о мордах 1. Мордой животного называют… … Толковый словарь Дмитриева