Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

молодой

  • 1 молодой

    1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;
    2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].
    * * *
    1) прил. молоди́й

    \молодой челове́к — а) (о юноше, холостом мужчине) па́рубок, -бка, юна́к, -а, молоди́й чолові́к, коза́к, -а, молоде́ць, -дця́; молоди́к, -а; диал. ле́ґінь, -ґеня; б) (обращение к юноше - зват.) па́рубче, юна́че, хло́пче, молоди́й чолові́че, коза́че, моло́дче

    2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го

    Русско-украинский словарь > молодой

  • 2 бык

    неклад. самец коровы) бугай, стадник. Бычёк - бичок. Бычище - бугаяка, бугаїсько; (глаг.) бугаювати, (прил.) бугайкуватий (похожий на быка). [Бугайкуватий віл]. Годовалый бычёк - назимок, бузимок, річняк, літошник, наросток. Молодой кладеный бык - бик; (не молодой) - віл. [Міняй бики на воли, аби дома не були];
    2) (водяной бык, зоол., птица) бугай;
    3) бик, стовп, підпора. [Уже поставлено бики для мосту].
    * * *
    бик, -а; ( производитель) бугай, -гая́

    Русско-украинский словарь > бык

  • 3 младой

    Младость см. Молодой, Молодость.
    * * *
    поэз. см. молодой 1)

    Русско-украинский словарь > младой

  • 4 моложе

    1) (ср. ст. от прлг. Молодой) молодший; см. Молодой 1;
    2) (ср. ст. от нрч. Молодо) молодше.
    * * *
    сравн. ст.
    1) прил. моло́дший
    2) нареч. моло́дше

    Русско-украинский словарь > моложе

  • 5 баба

    1) (замужняя женщина) жінка, баба (несколько пренебрежительно), (молодая) молодиця, (старая) стара (также и о молодой жене, шутливо);
    2) см. Бабушка;
    3) (вообще женщина) жінка, баба;
    4) (повивальная) баба, (чаще с эпитетом) б.-сповитуха, б.-повитуха, б.-пупорізка; б.-бранка, (лекарка) баба, знахарка, шептуха;
    5) зоол. (пеликан) баба-птиця, птиця-баба;
    6) (род пасхальн. кулича в форме усечен. цилиндра) баба, паска, папушник;
    7) (у колодца) журавель (р. -вля);
    8) баба, довбня, довбешка. [Почали бабою забивати палі]. Бабы (созв. Плеяды) - волосожар, квочка, квочка з курчатами. Бой-баба - козир-баба. Баба-яга - баба-яга.
    * * *
    I
    1) ( замужняя крестьянка) жі́нка; ба́ба; ( молодая) молоди́ця
    2) (жена; женщина вообще) жі́нка; ба́ба; ( о жене) стара́
    3) ( о мужчине) ба́ба
    4) диал. см. бабушка

    ка́менная \баба — архл. кам'яна́ ба́ба, бовва́н

    II техн.
    ба́ба; ( ручная) до́вбня
    III кул.
    ба́ба

    Русско-украинский словарь > баба

  • 6 волк

    вовк, звір (р. -ра); ув. вовчище, вовцюга, вовцюган, вовчуган. Волк серый - вовк сіроманець; (молодой) вовчук. Самка -ка - вовчиця. Волки - вовки, вовченьки, звірина. [По козакові вовченьки завили]. Морской волк - морський вовк, морський пес; (детс.) вова. [Не ходи - там вова]. Много волков где - звірно. [У нашому лісі звірно цю зиму]. Смотреть волком - дивитися вовкувато. Смотрящий -ком - вовкуватий. И волки сыты, и овцы целы - і кози ситі, і сіно ціле.
    * * *

    Русско-украинский словарь > волк

  • 7 вор

    1) злодій (мн. злодії), крадій, (описательно) хапко, торбохват, вікнолаз, (ув.) злодюга, злодіяка, злодюжище, крадюка, ворю[я]га. Вор баранов - баранник, бараняр. Вор, обкрадывающий амбары - комірник. Вор карманный - кешеньковий майстер (злодій), кешенник, кешеняр. Сын вора - злодієнко, (также молодой вор) злодійчук. Сделаться вором - піти в злодії, пуститися в злодійство (на злодія);
    2) самозванець.
    * * *
    1) зло́дій, краді́й, -дія́
    2) ( злодей) лиході́й; ( преступник) злочи́нець, -нця

    Русско-украинский словарь > вор

  • 8 граб

    бот. граб, грабина. Молодой граб - грабочок, грабчак.
    * * *
    граб; (одно дерево и собир.) гра́бина

    Русско-украинский словарь > граб

  • 9 дуб

    дуб; ум. дубок (р. -бка), дубочок (р. -чка), дубчик, дубонько; ув. дубака, дуб'яка, дубище, дубар (р. -ря). [Дубарі товстелезні]; соб. дуб'я. [Страшне дуб'я гордо повиганяло свої голови вгору (Мирн.)]. Молодой дуб - дубчак, дубець (р. -бця). Дуб, на котором листва держится зимой в сухом виде - красний (глухий) дуб. Озимый д. - озимий дуб, осіньчук. Дуб вечно зелёный (пробковый) - нелинь (р. -ня). Дуб колючий - падуб.
    * * *
    1) дуб; (одно дерево и собир.) дуби́на
    2) ( род лодки) диал. дуб

    Русско-украинский словарь > дуб

  • 10 жених

    1) жених, наречений, молодий. -них и невеста - молодий і молода, молоді, ум. молодята, (в свад. песнях) князь і княгиня;
    2) (молодой человек) молодик, (шутл.) женило.
    * * *
    жени́х, -а, нарече́ний, -ого; ( во время свадьбы) молоди́й, -ого; сва́тач; диал. молоди́к, -а

    \жених х и неве́ста — нарече́ний і нарече́на, нарече́ні, -их; молоди́й і молода́, молоді́, -и́х, ласк. молодя́та, -дя́т

    Русско-украинский словарь > жених

  • 11 жук

    зоол. жук (ум. жучок, жучечок, р. -чка, ув. жучище, жучина). Самка -ка - жучиха. Ж. молодой - жученя (мн. жученята). Ж. бронзовый - оленка, вонючка. Ж. майский - хрущ. Ж. шпанская муха - майка, майчик. Ж. навозный - гнойовик, гуджулай, -йка, гадзуля. Ж. носорог - носоріжок (р. -жка), волик, (самка) корівка, коровиця. Ж. олень - рогаль, рогач, тур, оленець (р. -нця), розсохач, щипун. Ж. клещатый - щипавка. Ж. хлебный - хлібоїд, житник, гречух, гречкосій, кузька, хрущик, красулька, красунок (р. -нка), наливайко. Ж. долгоносик - носай, носаль. Ж. скрипун - музичка. Ж. божья коровка - сонечко. Ж. светящийся (светляк) - світляк, блищак.
    * * *
    жук, -а

    Русско-украинский словарь > жук

  • 12 зелёный

    1) (зелёного цвета) зелений, ярий [Яра рута];
    2) (незрелый, неспелый) зелений, свидовий, свидний, нестиглий, недостиглий, недоспілий. [Жито ще свидне. Недостиглі яблука];
    3) (молодой, неопытный) зелений, рано зірваний, розумом недійшлий. [Отой Нечипір ще рано зірваний (Борзенщ.)]. -ным (в незрелом виде) - зазелень, зеленцем, надзелень, усвид, на свид, у свиду. [Обскубуть горох зеленцем. Усвид жати жито]. -ная краска - зелена фарба, зелі[е]нка, (диал.) дзеленка. -ное мыло - зелене мило. -ная рвота - зелені блювоти, зеленява. -ное стекло - зелене скло. -ная неделя - клечальний тиждень. -ные святки - зелені свята, клечальна неділя. -ные круги под глазами или в глазах - в очах (під очима) чорно. -ная, зелёненькая (три рубля) - троячка, три карбованчики. Зелено вино - горілочка лепська. -ная гора (ранняя молодость), молодо-зелено - самий цвіт, а ягід ніт.
    * * *
    зеле́ний

    Русско-украинский словарь > зелёный

  • 13 интересный

    1) цікавий, інтересний. [Надумав се пан сотник щось цікаве (Грінч.). Надсилаю до вас декілька уривків з мого щоденника; може вони і нудні й не інтересні, а все-ж (Тесл.)];
    2) (о лице, фигуре) гарний, інтересний. -ный молодой человек - гарний юнак. -ная барышня - гарна (інтересна) панна. Сделаться -нее - покращати, поінтереснішати. Быть в -ном положении - бути при надії, бути в поважному стані.
    * * *
    1) ціка́вий, інтере́сний
    2) ( о внешности) інтере́сний; ( красивый) га́рний

    быть в \интересный ом положе́нии — ( о беременности) бу́ти вагі́тною; бу́ти при наді́ї

    Русско-украинский словарь > интересный

  • 14 кабанёнок

    кабаня (-няти), (молодой кабан) кабанець (-нця), підсвинок (-нка).
    * * *
    уменьш.
    кабанча́, -а́ти

    Русско-украинский словарь > кабанёнок

  • 15 кавалер

    1) (молодой человек) кавалір (-ліра) и кавалер (-лера). [Ходить з каваліром на проходки (Звин.)]. Дамский -лер - дамський кавалір, (ухаживатель) зальотник, (диал.) лабусь (-ся), (вульг.) бабський празник. Настоящий -лер - лицар (-ря). Неизменный -лер - вірний кавалір. -леры (собир.) - кавале[і]рство, кавалерія, (насмешл.) кавалірня;
    2) (пожалованный орденом) кавалер;
    3) (прозвище солдата) вояк (-ка), (служивый) служба. [Якого ще тобі треба? Чим не вояк! (Стор.)]. -леры! - вояки! Славные -леры - славне вояцтво.
    * * *
    кавале́р

    Русско-украинский словарь > кавалер

  • 16 камыш

    бот. Scirpus L. (научн. назв.) комиш (-шу); (в укр., как и в русск., просторечье камыш Scirpus L. и тростник Phragmites Trin., а иногда и рогоз Typha Tourn. смешиваются); преимущ. вид камыша Scirpus lacustris L. - комиш (-шу), куга; преимущ. вид тростника Phragmites communis Trin. - очерет (-ту), ум. очеретець (-тця), (гал.: камыш, тростник) троск (-ску), канка (Верхр.); (скошенный зимою) голиш. [Стрункий комиш осоку стиска міцніш (Олесь). На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах (Н.-Лев.)]. Стебель -ша - комишина, очеретина; см. Камышина. Метёлка -ша - куниця. [Очерет стояв чорною стіною, стиха похитуючи червонуватою куницею (Мирн.)]. Сделанный из метёлки -ша - куничаний. [Куничаний віник (Конотіп. п.)]. Молодой росток -ша - спичак (-ка). -мыш и -мыши (камышевые заросли) - см. Камышник 1. Поросший -шом - порослий (урослий) комишем (очеретом), комишуватий, очеретуватий: срвн. Камышистый. Пока зацветут -ши, в нас не будет души - поки сонце зійде, роса очі виїсть.
    * * *
    бот.
    очере́т, -у, коми́ш, -у; ( озёрный) куга́

    камы́ши — (мн.: заросли) очере́т, очере́ти, -тів, коми́ш, комиші́, -ші́в

    Русско-украинский словарь > камыш

  • 17 карасик

    карасик, карасичок (-чка); (молодой) карася (-сяти), карасятко.
    * * *
    уменьш.-ласк.
    кара́сик

    Русско-украинский словарь > карасик

  • 18 карп

    зоол. (рыба) короп (-па), сазан, чортокрап, (мелкой породы) підрийка, (молодой) коропчук, (самец) коропич, (самка) коропиця, (собир.) короп'я (-п'я), ум. коропець (-пця); (детёныш) короп'я (-яти), коропча (-чати).
    * * *
    ихт.
    ко́роп

    Русско-украинский словарь > карп

  • 19 лес

    1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник
    I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;
    2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.
    * * *
    ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́

    Русско-украинский словарь > лес

  • 20 малый

    1) малий, невеликий, дрібний. [Де ти в світі подінешся з малим сиротою? (Шевч.). Малі чоботи на мене (Сл. Гр.). Сини мої невеликі (Шевч.). Дітоньки мої дрібнії! (Пісня)]. Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё меньше - він малий (низький) на зріст, а його брат ще менший (нижчий). -лые дети - малі, дрібні діти. [Граються, як малі діти (Сл. Ум.). Куди я піду з дрібними дітьми? (М. Гр.)]. От -лого до большого - від малого до великого. -лое число - мале число. -лый траур - півжалоба. -лая (строчная) буква - мала, дрібна літера. В -лом виде - в малому вигляді. На -лое время - на малий (короткий) час, на малу (коротку) часину. С -лых лет - змалку, змалечку, з мальства, з дитинства, з малих літ. У них дело за -лым стало - їм малого не вистача. Бесконечно -лый (мат.) - безконечно малий. Мал да удал - хоч мале та бистре, малий та бистрий, малий та смілий. Мал золотник, да дорог - мала штучка червінчик, а ціна велика. Без -лого - замалим, замалом, мало не, трохи не, чи не, безмаль. [Замалим не двісті (Сл. Гр.). Мало не столітній дід (Київщ.). Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. Без -лого пять метров - мало (трохи) не п'ять метрів, чи не п'ять метрів, безмаль п'ять метрів. -лая Азия - Мала Азія. См. ещё Маленький, Малёхонький, Малёшенький, Малое;
    2) см. Малой.
    * * *
    I прил.
    мали́й; (меньшего размера, чем нужно) замали́й; ( небольшой) невели́кий; ( мелкий) дрібни́й
    II сущ.
    1) (молодой человек, юноша, подросток) хло́пець, -пця, мали́й, -о́го
    2) (мужчина, человек) хло́пець
    3) (слуга, лакей) хло́пець, -пця

    Русско-украинский словарь > малый

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • МОЛОДОЙ — МОЛОДОЙ, молодая, молодое: молод, молода, молодо. 1. Имеющий немного лет отроду; юного возраста. Молодое поколение. Молодое дерево. || Существующий с недавних пор, немного времени. Молодое учреждение. Молодые явления общественного быта. 2. с инф …   Толковый словарь Ушакова

  • молодой — Молоденький, юный, несовершеннолетний, зеленый, ранний. Молодые, новобрачные, новобракосочетавшиеся, новожен, молодожен, молодка. Она погибла в цвете лет . Лерм. В нежной юности. Молокосос, желторотый.. Ср. . на молодое позывает... .. Словарь… …   Словарь синонимов

  • МОЛОДОЙ — МОЛОДОЙ, ая, ое; молод, молода, молодо; моложе. 1. Не достигший зрелого возраста; ещё не старый. Молодое поколение. Молодые учёные. М. человек (о юноше, обычно в обращении). Молод ещё стариков учить (разг. неод.). Из молодых (сущ.) да ранний (о… …   Толковый словарь Ожегова

  • МОЛОДОЙ — МОЛОДОЙ, дец, дить и пр. см. младой. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • молодой — МОЛОДОЙ, ого, м. Обычно пренебр. Обращение к начинающему, неопытному в каком л. роде деятельности (напр., к солдату первого года службы) …   Словарь русского арго

  • молодой — молодой, кратк. ф. молод, молода, молодо, молоды; сравн. ст. моложе (неправильно молодее) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • Молодой —  Молодой  ♦ Jeune Et Jeunisme    Тот, кто еще не начал клониться к упадку, кто еще способен достигнуть в чем либо прогресса и наверняка его достигнет… Это понятие относительно по самой своей природе. 35 летний спортсмен считается стариком; 35… …   Философский словарь Спонвиля

  • молодой — прил., ??? Морфология: молод, молода, молодо, молоды; моложе; нар. молодо 1. Молодым называют человека, который уже достиг юношеского возраста, но ещё не стал зрелым человеком. Молодая девушка. | Андрей был очень заметным молодым человеком с… …   Толковый словарь Дмитриева

  • МОЛОДОЙ — Тимошка Молодой, землевладелец, св. 1456. А. К. II, 475. Варлам Молодой, крылошанин Саввина Вишерского мон. 1571. 2 Новг. 105. Сергей Молодой, поп в Дымском мон. 1592. А. И. I, 452. Ермачко Молодой, донской казак. 1614. А. И. III, 441. Стенько… …   Биографический словарь

  • молодой — • поразительно молодой • удивительно молодой …   Словарь русской идиоматики

  • молодой — ая, ое; молод, а, о; моложе. 1. Находящийся в возрасте от отрочества до зрелых лет; новый (противоп.: старый). М ая девушка. М ые люди (также: как обращение к людям соответствующего возраста). М. человек (также: как обращение к юноше, мужчине… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»