мне+неохота

Разговорное выражение: (мне) неохота (что-то) делать

общ. мне неохота

общ. (...) мне неохота (...)

общ. мне неохота выходить на улицу

1) сщ. - лінощі (-щів и -щей), ліньки (-ків), (реже) лінь (-ни); срвн. Леность. [Через лінощі й хазяйство занепало (Київщ.). За ліньками нічого не зробив (Харківщ.). Твоя лінь на сім год поперед тебе народилася (Богодухівщ.)]. Умственная лень - розумові лінощі, лінощі думки. Лень одолевает, берёт кого - лінощі (ліньки) обсідають (беруть) кого, нападають кого. Лень напала на кого, одолела кого - лінощі (ліньки, баглаї) напали кого, обсіли кого, баглаї вкинулися кому. [Якісь лінощі її обсіли (Єфр.). Баглаї напали (Номис)];

2) нрч. - ліньки. Мне лень - мені ліньки, мені неохота, не бере охота мене. Ему лень работать, писать и т. п. - йому ліньки (неохота, нехіть) працювати, писати и т. п. [Ліньки тобі встати! (Богодухівщ.)]. Кому не лень - кому не ліньки, хто не лінується, кому охота.

* * *

1) лінощі, -щів, лінь, -ні; лі́ньки, -ків

2) в знач. сказ. лі́ньки; ( неохота) не хо́четься

отвращение, антипатия - to have a great * to /for/ smb., smth. испытывать /питать/ отвращение к кому-л., чему-л. - to take /to conceive/ an * to smb. почувствовать отвращение /антипатию/ к кому-л. - * to food отказ от приема пищи, отвращение к пище предмет антипатии, отвращения - smb.'s pet * (неодобрительно) предмет недовольства и т. п.;
козел отпущения у кого-л.

aversion антипатия ~ неохота ~ отвращение, антипатия (to) ~ предмет отвращения;
one's pet aversion шутл. самая сильная антипатия

~ предмет отвращения;
one's pet aversion шутл. самая сильная антипатия

risk ~ нерасположенность к риску

1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;

2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);

3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).

* * *

1. лень || ленивый; \дышсянь из-за лени; менö \дышыс босьтіс на меня лень напала; сійö \дышыс вермис его лень одолела; \дыш морт ленивый человек; \дыш Иванлö быд лун Иван лун погов. ленивому Ивану каждый день Иванов день; \дыш мортлö век празник погов. у лентяя всегда праздник; \дыш морт и сю мешöк дорын тшыгйöн кулас посл. лентяй и у мешка с зерном с голоду умрёт

2. в знач. сказ. лень, не хочется, неохота; меным \дыш мне лень; \дыш баитны неохота говорить; \дыш уджавны не хочется работать; \дыш чеччыны лень вставать. \дыш петö не хочется, лень; \дыш вылын потны слыть отъявленным лентяем; \дыш кучик (яй, куль) лодырь, лентяй; шогавны \дыш шогöтöн прикидываться больным

1. работать, давать что кому, делать что для кого и т. п. - (to work, give s.o. sth., do sth. for s.o. etc) for free, without receiving compensation

for nothing

2. (to so sth.) without any reason or basis

without rhyme or reason

разг. мне в лом, неохота

• ЗА ЗДОРОВО ЖИВЕШЬ; less common ЗДОРОВО ЖИВЕШЬ both highly coll

[Invar; adv; fixed WO]

=====

1. работать, давать что кому, делать что для кого и т.п. за здорово живешь (to work, give s.o. sth., do sth. for s.o. etc) for free, without receiving compensation:

- for nothing;

- just (free) for the asking.

     ♦ "Ко мне часто приходят: то пятерку, то десятку дай. Другой раз последние отдаю. Правда, люблю, чтобы возвращали, за здорово живешь тоже работать неохота" (Распутин 1). "They often come to me for a fiver, or a tenner, and often it's the last one I've got. True, I expect to get paid back. Nobody wants to work for nothing" (1a).

     ♦ [Анчугин:] Сто рублей [дать незнакомым людям] просто так, за здорово живёшь - ну кто тебе поверит, сам посуди... (Вампилов 1). [A.:] Handing over a hundred rubles [to strangers] just like that, just for the asking - who'd believe you? Judge for yourself... (1a).

2. (to so sth.) without any reason or basis:

- without rhyme or reason;

- for no reason (at all);

- just for the heck (hell) of it.

     ♦ [Андрей:] Пора уже оставить эти глупости и не дуться так, здорово живёшь (Чехов 5). [A.:] It's about time you stopped this silliness...pouting like this without rhyme or reason... (5d).

     ♦ Влад встал, подавляя волнение и догадываясь, что секретарь райкома не посещает слушателей тракторных курсов за здорово живёшь... (Максимов 2). [context transl] Vlad stood up, trying to control his nerves and guessing that the district Party secretary had not paid a visit to the tractor school just to pass the time of day... (2a).

I

• ЗА ЗДОРОВО ЖИВЕШЬ; less common ЗДОРОВО ЖИВЕШЬ both highly coll

[Invar; adv; fixed WO]

=====

1. работать, давать что кому, делать что для кого и т.п. здорово живешь (to work, give s.o. sth., do sth. for s.o. etc) for free, without receiving compensation:

- for nothing;

- just (free) for the asking.

     ♦ "Ко мне часто приходят: то пятерку, то десятку дай. Другой раз последние отдаю. Правда, люблю, чтобы возвращали, за здорово живешь тоже работать неохота" (Распутин 1). "They often come to me for a fiver, or a tenner, and often it's the last one I've got. True, I expect to get paid back. Nobody wants to work for nothing" (1a).

     ♦ [Анчугин:] Сто рублей [дать незнакомым людям] просто так, за здорово живёшь - ну кто тебе поверит, сам посуди... (Вампилов 1). [A.:] Handing over a hundred rubles [to strangers] just like that, just for the asking - who'd believe you? Judge for yourself... (1a).

2. (to so sth.) without any reason or basis:

- without rhyme or reason;

- for no reason (at all);

- just for the heck (hell) of it.

     ♦ [Андрей:] Пора уже оставить эти глупости и не дуться так, здорово живёшь (Чехов 5). [A.:] It's about time you stopped this silliness...pouting like this without rhyme or reason... (5d).

     ♦ Влад встал, подавляя волнение и догадываясь, что секретарь райкома не посещает слушателей тракторных курсов за здорово живёшь... (Максимов 2). [context transl] Vlad stood up, trying to control his nerves and guessing that the district Party secretary had not paid a visit to the tractor school just to pass the time of day... (2a).

II

• ЗДОРОВО ЖИВЕШЬ < ЖИВЕТЕ>! substand

[formula phrase; these forms only; fixed WO]

=====

⇒ (among uneducated people) a salutation upon meeting:

- hey (there);

- hi ya;

- how do;

- how you doin'.

     ♦ "Здорово живёшь, Домаха!" - гаркнули в один голос граждане. "Здравствуйте!" (Салтыков-Щедрин 1). "Hey there, Domashka!" the citizens barked with one voice "Hello!" (1a).

1) плохо выглядеть

2) (тж. la trouver) быть в плохом настроении; быть не в духе, быть недовольным чем-либо

(ε) αμετ. обл лениться, быть не в настроении (что-л, делать);

діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).

* * *

1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

2) ( административное или судебное разбирательство) спра́ва

3) канц. спра́ва

4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва

5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва

6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

1. симпатичный, милый, добрый

с любовью. Schau dir doch die Kleine im Wagen an! Hat sie nicht ein liebes Gesicht?

Ich kann den Hund nicht weggeben. Er ist ein (zu) lieber Kerl.

Sie ist ein liebes Ding [sie ist zu lieb]. Man muß sie einfach gern haben.

Daß sie mir behilflich sein wollen, das ist wirklich sehr (zu) lieb von ihnen.

Bitte, sei so lieb und faß doch mal mit an!

Würdest du mal so lieb sein und mir im Garten ein bißchen helfen?

Wie lieb sie mit dem weißen Schleifchen im Haar aussah!

Er spricht [erzählt] immer sehr lieb von dir!

Denk ein bißchen lieb an mich, wenn du dort bist, und schreib mir recht oft!

Ich bin dir doch deshalb nicht böse! Weiß doch, daß du es lieb gemeint hast.

Er schickt [sendet] mir immer liebe Grüße, wenn er in Moskau ist.

Ich bin mit vielen lieben Grüßen Deine Erika.

Viele liebe Grüße. Deine Erika. (Schlußformel unter Briefen) 2.: lieb sein, ein liebes Kind sein слушаться, быть умником [цей], быть хорошим, хорошо вести себя. Weil du heute so lieb warst, bringe ich dir eine Schokolade aus der Stadt mit.

Die Kleine war heute ganz lieb, hat nicht geweint.

Sei mal dem Vati lieb! Gib ihm ein Küßchen!

Sie ist ein liebes Kind. Mit ihr haben wir keinen Kummer.

Gib dir mal Mühe, heute ein (besonders) liebes Kind zu sein.

Er kann auch sehr lieb sein, wenn er will.

3. в обращениях и экскламативах: mein liebes Kind милочка, дорогой [ая]. Komm, mein liebes Kind! Jetzt werden wir uns (mal) ein gutes Frühstück machen, mein Lieber! (мой) дорогой!, братец!

а) сопровождает выражение неприятного: недоверия, предупреждения, угрозы и т. п. Nein, nein, mein Lieber! Das glaube ich dir nicht. Du hast mich schon oft genug angelogen.

Paß auf, mein Lieber,-daß du nicht noch eine von mir gelangt kriegst!

б) выражает симпатию, расположение. Na, mein Lieber, ich glaube, die Kleine gefällt dir! mein lieber Mann! батюшки!, господи!, вот чёрт! (возглас удивления, недовольства). Mein lieber Mann! Der ganze Kuchen ist ja alle!

Mein lieber Mann! Das geht mir aber doch ein bißchen zu weit!

Mein lieber Mann! Wie hast du es nur fertiggekriegt, daß er von der Sache überhaupt nichts gemerkt hat! ach, du liebes bißchen [Heber Gott, liebe Güte, lieber Himmel, lieber Schreck, liebe Zeit]! бог ты мой!, ох ты!, ой-ой-ой! Ach, du liebes bißchen! Jetzt ist mir der Strumpfhalter abgegangen, und ich verliere noch meinen Strumpf!

Ach, du lieber Himmel! Es ist ja schon so spät! das weiß der liebe Himmel (это) одному богу известно. Das muß [mag] der liebe Himmel wissen, ich weiß es nicht, wie das zugegangen ist! mein lieber Schwan! вот это да!, ну знаешь ли! См. тж. Schwan.

4. со смещённым или ослабленным значением:

1. любимый, дорогой, драгоценный (нередко с оттенком неодобрительности, язвительности). Ihm ist es leider schon zu einer lieben Gewohnheit geworden, daß ich ihm früh den Kaffee mache.

Der ach so liebe Besuch! Wie ich den manchmal verwünsche!

Halt mir bloß die liebe Verwandtschaft vom Halse!

Die lieben Studenten waren wieder mal mit ihrem späteren Einsatzort nicht zufrieden.

Man muß es eben versuchen, sich mit den lieben Mitmenschen zu vertragen.

Was man in diesem Theater dem lieben Publikum alles anzubieten wagt!

2. die liebe Sonne солнышко. Nun scheint endlich die liebe Sonne wieder.

3. das liebe Vieh скотин(к)а. Wie's liebe Vieh wurden sie von den Fabrikherrn behandelt.

4. das liebe Brot хлеб насущный, хлебушек. Wie anspruchsvoll die Kinder heute sind! Sie können sich gar nicht vorstellen, daß uns früher so manches Mal das liebe Brot fehlte.

5. etw. nötig haben wie das liebe Brot что-л. нужно как воздух [как хлеб насущный]. Eine neue Schreibmaschine habe ich (so) nötig wie das liebe Brot, meine alte ist schon zu sehr kaputt.

6. (um) des lieben Friedens willen чтобы только не ссориться, ради мира и спокойствия. Nur um des lieben Friedens willen schweige ich. Was meinst du, was ich für eine Wut auf die Alte habe!

7. das liebe Geld денежки. Ja ja, das liebe Geld! Es geht weg wie warme Brötchen [wie frische Butter].

8. mit dem lieben Gott auf Du und Du stehen кривая вывезет, авось. Mit dem lieben Gott stehen wir auf Du und Du. Uns wird die Arbeit schon gelingen.

9. sich bei jmdm. lieb Kind machen подлизываться к кому-л., влезть к кому-л. в доверие. Rennst du schon wieder zu ihm hin? Du willst dich wohl lieb Kind bei ihm machen?

Sie wußte, was man anstellen muß, um bei ihrem Vorgesetzten lieb Kind zu sein.

10. (so) manches liebe Mal частенько. Hier in dieser Stadt bin ich früher so manches liebe Mal gewesen.

So manches liebe Mal habe ich ihm verboten, mit dem Hund zu spielen. Aber wer nicht hören will, muß eben fühlen.

a) den lieben langen Tag

den ganzen lieben Tag (lang) весь день напролёт, целый (божий) день, день--деньской. См. тж. Tag.

б) eine liebe gute Nacht всю ночь напролёт. Eine liebe gute Nacht hindurch haben sie gefeiert.

12. seine liebe Not mit jmdm./etw. haben иметь много хлопот, совсем замучиться с кем/чем-л.

13. jetzt (nun) hat die liebe Seele Ruh! шутл. ну, теперь его [твоя] душенька спокойна!, ну, теперь можно успокоиться! Die Bonbons sind alle. Jetzt hat die liebe Seele (endlich) Ruh!

14. mehr von jmdm. wissen, als jmdm. lieb ist знать больше, чем следует. Wir wissen mehr von euch als euch vielleicht lieb ist. Am besten, ihr reißt euren Mund nicht so weit auf!

Ich weiß mehr von diesem Angeber als ihm lieb sein wird. Auf seiner alten Arbeitsstelle war man nämlich gar nicht mit ihm zufrieden.

5. в сравнит, и превосх. степени:

1. nichts Lieberes ничего (нет) лучше, приятно. Es gibt nichts Lieberes für mich, als am Fernseher zu sitzen und mir einen guten Film anzusehen.

Er hätte von mir nichts Lieberes hören können.

2. das ist mir das liebste [mein Liebstes] это я люблю, другого я и не хочу, большего мне не надо. So abends im Sessel sitzen und ein schönes Buch lesen, das ist mir das liebste [mein Liebstes].

3. lieber beizeiten Schluß machen вовремя порвать [покончить] с кем-л. Wenn du dich nicht gut mit ihm verstehst, dann mach lieber beizeiten Schluß, sonst wird deine Ehe bald in (die) Brüche gehen.

Er fällt mir auf den Wecker. Ich werde lieber beizeiten mit ihm Schluß machen.

4. ich wüßte nicht, was ich lieber täte! ирон. всю жизнь мечтал! (— только этого недоставало!, вот уж некстати!, вот неохота!). Die Toilette soll ich saubermachen? Ich wüßte nicht, was ich lieber täte! Was sein muß, muß aber sein.