-
101 неожиданный поворот
1) General subject: abrupt turn, (в повествовании, в расследовании, в жизни) twist (The movie has a great twist at the end, so I wouldn't leave the seat when the credits start to roll.), an unexpected turn (метаф.)2) Jargon: curve3) Business: sudden turn4) Marketology: twistУниверсальный русско-английский словарь > неожиданный поворот
-
102 нет пути назад
General subject: no turning back (метаф.) -
103 сменить курс
General subject: take a new direction (метаф.) -
104 dead letter
документ, що втратив чинність через тривале невикористання; метаф. застарілий закон, "мертва літера" -
105 entity
n1) філос. буття2) об'єктивне (реальне) існування; реальність3) те, що реально (об'єктивно) існує4) суть, сутність5) організм; істотаinternational entity — юр. суб'єкт міжнародних відносин
* * *['entiti]n1) буття, існування; реальне існування ( у метафізиці)2) щось об'єктивно, реально існуюче; об'єкт3) сутність, суть4) суб'єкт, особа; організмinternational entity — юp. суб'єкт міжнародних відносин
-
106 superphysical
adjне пояснимий відомими законами фізики* * *aякий не можна пояснити відомими законами фізики; метафізичний -
107 universal
adj1) загальнийuniversal agent — (торговий) представник з необмеженим дорученням; генеральний агент
universal gravitation — фіз. закон загального тяжіння
universal service — амер., військ. загальна військова повинність
2) всесвітнійU. Postal Union — Всесвітній поштовий союз
3) універсальнийuniversal joint — тех. універсальний шарнір, кардан
* * *I n1) cпeц. універсаліяuniversals of language, linguistic universals — мовні універсалії
2) фiлoc. ( the universal) загальне; метафізичне буття; "сам", егоII a1) загальнийuniversal rule — правило, що не має виключень
universal and over-all disarmament — загальне, повне роззброєння
universal agent — генеральний агент /представник/; широко поширений
a universal practice among primitive people — звичай, широко поширений серед первісних людей
television provides universal entertainment — телебачення розважає широку публіку; усесвітній
universal money — політ. -eк. усесвітні гроші
- gravitation — фiз. усесвітнє тяжіння
universal joint — тex. кардан, універсальний шарнір
Leonardo da Vinci was a universal genius — Леонардо да Вінчі був генієм-універсалом; балка. універсальний
- class [sentence] — універсальний клас [-ний вислів]
3) фiлoc. світовийuniversal cause — першопричина; бог, творець
-
108 metaphysical
adjметафізичний -
109 metaphysician
nметафізик -
110 metaphysics
n plметафізика -
111 metaphyte
n бот.метафіт -
112 entity
['entiti]n1) буття, існування; реальне існування ( у метафізиці)2) щось об'єктивно, реально існуюче; об'єкт3) сутність, суть4) суб'єкт, особа; організмinternational entity — юp. суб'єкт міжнародних відносин
-
113 superphysical
aякий не можна пояснити відомими законами фізики; метафізичний -
114 universal
I n1) cпeц. універсаліяuniversals of language, linguistic universals — мовні універсалії
2) фiлoc. ( the universal) загальне; метафізичне буття; "сам", егоII a1) загальнийuniversal rule — правило, що не має виключень
universal and over-all disarmament — загальне, повне роззброєння
universal agent — генеральний агент /представник/; широко поширений
a universal practice among primitive people — звичай, широко поширений серед первісних людей
television provides universal entertainment — телебачення розважає широку публіку; усесвітній
universal money — політ. -eк. усесвітні гроші
- gravitation — фiз. усесвітнє тяжіння
universal joint — тex. кардан, універсальний шарнір
Leonardo da Vinci was a universal genius — Леонардо да Вінчі був генієм-універсалом; балка. універсальний
- class [sentence] — універсальний клас [-ний вислів]
3) фiлoc. світовийuniversal cause — першопричина; бог, творець
-
115 hexagonal
1. прил.1) общ. французский (Les implantations étrangères sur le territoire hexagonal devraient diminuer en 2008.), шовинистический (о Франции)2) геом. шестиугольный3) метал. гексагональный4) образн. французский (метаф.)5) маш. шестигранный2. сущ.1) общ. французский язык Франции2) пренебр. относящийся к континентальной Франции -
116 une vie snob
сущ.общ. красивая жизнь (метаф.) -
117 красивая жизнь
adjgener. une vie snob (метаф.), dolce vita -
118 французский
францу́зский флаг — drapeau ( или pavillon) français
францу́зский язы́к — le français, langue française
* * *adj1) gener. hexagonal (Les implantations étrangères sur le territoire hexagonal devraient diminuer en 2008.), tricolore, français2) simpl. franchouillard (шовинистический и т.п.)3) garph.exp. hexagonal (метаф.) -
119 обзор
1) ( сжатое сообщение) rassegna ж.2) ( возможность наблюдения) visuale ж., vista ж.* * *м.1) ( действие) osservazione fхороший обзо́р — un bel colpo d'occhio тж. перен.
2) ( сжатое сообщение) rassegna f, cronaca f, osservatorio; sguardo d'insieme книжн. метаф.обзо́р событий за неделю — rassegna settimanale degli avvenimenti
обзо́р печати — rassegna stampa
* * *n1) gener. panorama, rassegna2) eng. visione (напр. способов)3) econ. riferimento, rivista -
120 край
1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].* * *I сущ.1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нецьиз кра́я в \край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць
2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́наII предл. диал.\край доро́ги — край доро́ги (шляху)
См. также в других словарях:
метафізик — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
метафізика — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
метафізичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
метафізично — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
метафізичний — а, е. 1) Оснований на метафізиці (у 1 знач.). Метафізичний матеріалізм. 2) Стос. до метафізики (у 2 знач.). 3) перен. Абстрактний, відірваний від життя … Український тлумачний словник
метафізик — а, ч. 1) Послідовник метафізики, метафізичних поглядів, переконань. 2) заст. Філософ, який займається питаннями, що виходять за межі досліду; філософ узагалі. 3) перен. Людина, схильна до абстрактних розумувань … Український тлумачний словник
метафізит — у, ч. Запалення трубчастої кістки в ділянці метафіза … Український тлумачний словник
метафізично — Присл. до метафізичний 1) … Український тлумачний словник
метафіз — а, ч. Проміжна ділянка кістки між діафізом і епіфізом … Український тлумачний словник
Принцип (метаф.) — (метаф.), или начало (principium, αρχή) то, чем объединяется в мысли и в действительности известная совокупность фактов. Указанием П. начинается философия у греков. Первоначально одна из данных в опыте реальностей выделялась как основная и… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
метафізика — и, ж. 1) Протилежний діалектиці спосіб мислення й метод пізнання, який розглядає предмети і явища поза їхнім внутрішнім зв язком, відірвано одне від одного, в застиглому, незмінному вигляді. 2) Ідеалістичне філософське вчення про незмінні начала… … Український тлумачний словник