мені+холодно

мен I

я (менин род. п., мени вин. п., мага, маа, маган, южн. маңа дат. п.);

менмин это я;

мени менен со мной;

мага да кабар бериптир он и мне прислал весть, он и меня известил;

мен жакка в мою сторону, ко мне;

акыл берсем, тил албай, мени менен жүрө албай фольк. советовал я, (но) он не послушал, со мной не мог отправиться;

мен десең если ты меня уважаешь, если хочешь сделать мне приятное;

мен десеңиз, бүгүндөн калбай келиңиз если вы хотите меня уважить, приезжайте сегодня же;

маа десең а если ты думаешь (о том), как это мне понравится, так мне наплевать;

маа десең, көчүп кет мне наплевать, выселяйся (мне от этого ни жарко ни холодно);

менимче по-моему, по моему мнению;

мен-менчил то же, что менменчил.

мен II

то же, что менен;

бетинен бедер кеткен соң - кымкап да болсо, бөз мен тең: кадырман болгон зайыбың - картайса да, кыз мен тең фольк. если узор сойдёт, то и парча равна бязи, (но) любимая жена, хоть и состарилась, (для тебя) равна девице (или невесте).

1) сувукъ

сегодня очень холодно - бугунь ава пек сувукъ

2) перен. сувукъ

холодно встретить гостя - мусафирни сувукъ къаршыламакъ

мне холодно - мен ушюдим

v (1-ша особа sing pres. am; 2-га особа sing pres. are; 3-тя особа sing pres. is; pl pres. are; sing past was; pl past were; p.p. been)

1) бути, бувати

2) жити; існувати

3) перебувати; бути присутнім

4) залишатися

5) відбуватися, траплятися, статися

6) дорівнювати, становити

7) розм. коштувати

8) мати значення (вартість)

9) супроводити (у побажанні)

10) як дієслово-зв'язка бути

11) у сполученні з pres.p. утворює форму continuous

12) у сполученні з інфінітивом означає повинність

* * *

(oдн. was мн. were); been; теп. ч. 1-ї oc.; oдн. am 3-я oc.; oдн. is 2-a; oc.; oдн. 1-a, 2-a, 3-я oc.; мн. are; заст. 2-a; oc. oдн. теп. ч. art

1) бути, існувати

2) бути, знаходитися; бути присутнім; перебувати; залишатися

3) відбуватися, траплятися, здійснюватися

4) дорівнювати, становити; коштувати; значити, важити

5) піднес. супроводжувати ( в окличних реченнях як побажання)

6) there is є, є в наявності

7) to have been відвідувати, бувати; заходити, бути

8) to be at smth мати намір зробити або сказати що-небудь; нападати, накидатися на що-небудь; брати без дозволу

9) to be at smb приставати до кого-небудь

10) to be above smth /doing smth / бути вищим за що-небудь; не опускатися до чого-небудь

11) to be beneath smth; smb бути нижче чого-небудь, кого-небудь

12) to be beyond smth; smb бути поза, за межами чого-небудь, можливостей кого-небудь

13) to be abreast of smth бути в курсі чого-небудь

14) to be after smb переслідувати, намагатися піймати кого-небудь

15) to be after smth замірятися на що-небудь, прагнути заволодіти чим-небудь

16) to be about to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь

17) to be against smth суперечити чому-небудь, іти врозріз із чим-небудь

18) to be for smth стояти або бути за ( що-небудь)

19) to be for some place відправлятися, їхати куди-небудь

20) to be on smb бути оплаченим ким-небудь; раптово настати (про свята, вибори)

21) to be on smth входити до складу, бути членом ( комісії)

22) to be on smb; smth бути поставленим на кого-небудь, що-небудь (нaпp., на коня)

23) to be up to smth замишляти, затівати що-небудь; знати, бути обізнаним про що-небудь

24) not to be up to (doing) smth не спромогтися зробити що-небудь, не впоратися із чим-небудь; поступатися ( кому-небудь)

25) to be up to smb бути покладеним на кого-небудь ( про відповідальність); залежати від кого-небудь

26) to be up against smth; smb стикнутися з чим-небудь, ким-небудь; зустріти відсіч

27) to be up for smth бути піднятим, виникати, розглядатися ( про питання); розглядати в суді, судити; призначатися до продажу; бути висунутим кандидатом, бути претендентом (на посаду, пост)

28) to be with smb підтримувати кого-небудь; розуміти, стежити за тим, що говорять

29) to be with smb; smth працювати у кого-небудь, де-небудь ( по найму)

30) як дієслово-зв'язка бути

31) з наступним інфінітивом виражає повинність, обумовлену домовленістю, планом

32) заст. у сполученні з p. p. дієслів to come, to fall, to sit, to run, to get та ін.

33) у сполученні з pres. p. служить для утворення тривалої форми

34) у сполученні з p. p. перехідних, деяких неперехідних дієслів служить для утворення пасивної форми

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

1) нареч. ( таким образом) шулай, болай, алай

2) нареч. ( настолько) шулкадәр, шулхәтле

3) нареч. (без последствий, безрезультатно) болай (алай, шулай) гына, шул көе генә

4) нареч. ( без особого намерения) тик, болай гына, сүз уңаенда

5) частица усил. дисәң, икән, булгач

6) частица огранич. чамасы, чамасында; тирәсендә

7) частица (например) шулай, мәсәлән, әйтик

8) союз (следовательно, стало быть) димәк, шулай итеп

9) союз (в таком случае, тогда) икән, ул вакытта, ул чакта

10) союз (вследствие этого, потому) шуңа күрә, инде

11) союз против. ләкин, әмма

•

- за так

уплетать)

I. тріскати, лопати, лупити, жерти (жеру, жереш, повел. жери), лигати. [«Сідай та попоїж рибки». - «Тріскай сам, бодай ти не видихав!» (Коцюб.)].

II. Лопать и Лопаться, лопнуть - лопати и лопатися, лопнути, (диал. зап. лопти), лускати, лускатися, луснути, (трескаться) тріскати, тріскатися, тріснути, репати, репатися, репнути, (распадаться) розсідатися, розсістися, розскакуватися, розскочитися, (о посуде ещё) розлупуватися, розлупитися, розколюватися, розколотися, (от мороза, замёрзнув с жидкостью) розмерзатися, розмерзтися; (о почках, бутонах) розпукувати(ся) и розпукати(ся), розпукнути(ся) и розпукатися; (о мног. или во мног. местах) полопати(ся), полускати(ся), потріскати(ся), порепати(ся), порозсідатися, порозскакуватися, порозлупуватися, порозколюватися, порозмерзатися; порозпукувати(ся) и -кати(ся). [Ой, лопнув обруч коло діжечки (Пісня). Всі шклянки полопалися (Звин.). Бараболя не допеклася, а вся полопала (порепалася) (Брацлавщ.). Не пирскай водою! лусне шкло (Звин.). Гладкий аж шкура тріскається (Номис). Стара літературна манера тріскає, і Коцюбинський з неї виходить на ширший світ (Єфр.). Іде він льодом, коли лід репнув (Грінч. I). Не надушуй клепку: обіддя розсядеться! (Звин.). Голова йому розскакується, зуби з рота вилітають (Стефаник). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, - такий мороз удрав (Харківщ.)]. Бомба -ла - бомба лопнула, (взорвалась) вибухла, розірвалася. Горшок -нул - горщик луснув (лопнув, тріснув, розсівся, розскочився, розлупився). Канат -нул - кодола лопнула (луснула, перервалася). Кожа на руках -тся от холодной воды - шку[і]ра на руках репається від холодної води. Сапог -нул - чобіт лопнув (репнув, тріснув, луснув). Стекло - ло, стакан -нул - скло луснуло (лопнуло, тріснуло), склянка луснула (лопнула, тріснула). Струна -ла - струна лопнула (луснула, урвалася). Чирей -нул - чиряк лопнув (тріснув, прорвався). [Тріснув струп поганий (Франко)]. Шина на колесе -нула - шина на колесі лопнула (розскочилася). Наелся так, что боюсь -нуть - так наївся, що коли-б і не розсівся (не луснув); нажерся як не лусну! -нуть от злости - лопнути, луснути, розсістися з (від) злости. [Скригоче, та аж як не розсядеться од злости (Еварн.)]. Хоть -ни - хоч лусни (лопни, розсядься, надсядься). [Нічого не скажу, хоч проси і розсядься (Свидниц.). Не хочу, та й годі, хоч ти надсядься (М. Вовч.)]. Что б ты -нул! - щоб (бодай) ти луснув! щоб (бодай) ти лопнув! щоб ти лоп! Лопни мои глаза! - хай мені очі повилазять! бодай мені очі повилазили! Терпение его -нуло - терпець йому увірвавсь.

* * *

приложить (и прикласть)

1) что к чему - прикладати, прикласти и приложити, (прижимать) притуляти, тулити, притулити що до чого. [Прикладай щільніше одне до одного. Прикладала часом до вікна вухо і напружено слухала Коцюб.). Приложив руку до серця, Тернове віття до серця козацького прикладає. Дай мені смоли, приложити до боку (Рудч.). Приклала (приложила) масти до болячки. Притуляла (тулила) попечену руку до холодної шибки]. -вать печать - притискати (притиснути) печатку, печать до чого. [Моя рука до діл твоїх нових не здужає печаті притискати (Грінч.)]. -вать, -жить руку к чему (подписаться) - підписувати, підписати що, підписуватися, підписатися на чому. -жить руки, работу, старание к чему - прикласти, докласти, доложити рук, праці, дбання до чого. -жить свои знания к делу - прикласти своїх знаннів (свого знання) до діла. -жить науку к производству - прикласти науку до виробництва. Ума не -ложу - ради не дам (собі). [Ради не дам, що мені робити]. -дывать, -ложить к губам что, губы к чему (отведать) - при[до]туляти, при[до]тулити що до губів, губи до чого, (пригубить) пригублювати, пригубити що;

2) -дывать, -ложить что к чему - додавати, додати, долучати, долучити, приточувати, приточити що до чого; см. Прилагать, Приложить, Присоединять. [Цього документа треба долучити до справи. Пишучи-ж постановив я собі не то що джерело вказувати, та тут-же з його виписку приточити (Куліш)];

3) (добавлять) докладати, докласти, доложити чого, що. [Грошей тих не вистачило - довелося своїх докладати];

4) (примерять, применять) прикладати, прикласти що до кого, до чого. [Чуже лихо до себе прикладай]. -ть прозвище - докладати, докласти, прикладати, прикласти, приложити прізвище, (насмешл.) докладку (прикладку) кому. [Вона мене злодійкою узива і всякі докладки доклада (Квітка). Хто-ж це тобі таке прізвище приложив? (Стор.)];

5) -вать - вигадувати, брехати; см. Выдумывать, Врать;

6) -дывать, -класть (пристраивать камен. кладкой) - примуровувати, примурувати що до чого. -класть крыльцо - примурувати ґанок. Прикладываемый - прикладаний, докладаний, (прилагаемый) додаваний, долучуваний. Приложенный и прикладенный - прикладений, докладений; доданий, долучений.

* * *

несов.; сов. - прилож`ить

1) приклада́ти, прикла́сти и поприклада́ти; ( прижимать) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти

2) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти

1. сила, міць, снага ВН-К,М, СГ, СК.

2. важкий, тяжкий, скрутний, важко, тяжко ВН-К, М, СГ, СК; кӱч иш важка робота К; маа кӱч мені важко П; маңа эди бек кӱч мені було дуже тяжко ВН; наз да кӱч боса як би важко не було СМ; кӱч йере хал- опинитися в тяжкому становищі К.

3. труднощі, неприємність, прикрість, горе ВН-К,М, СГ, СК; бек балабан кӱч дуже велике горе СБФ; кӱчлен з трудом, насилуМ; пек кӱчӱне кельди йому дуже не сподобалося Г.

4. дуже; кӱч сувух дуже холодно У; пор. гӱч.

1. дееприч. см. дээр II /де*/ ; ынча деп болбас так нельзя сказать; 2. союз и частица 1) связывает прямую речь со словами автора; "Өөренир, өөренир болгаш өөренир"-деп, В. И. Ленин чугаалаан "Учиться, учиться и учиться"-так сказал В. И. Ленин; 2) связывает придаточное предложение с главным; орта чүнү көрдүң деп айтырган мен я спросил егО, что он видел там;

3) связывает основной и вспомогательный глаголы в составном глагольном сказуемом; өөренир деп келдим я приехал учиться; чоруур деп бардым я собираюсь уходить; 4) связывает приложение с определяемым; А. С. Пушкинииң "Евгений Онегин" деп романы роман А. С. Пушкина "Евгений Онегин"; "Обь" деп дизель-электроход дизель-электрохОд "Обь";

5) в сочетании со словом чүве с аффиксом принадлежности в винительном падеже выражает восхищение. удивление. возбуждение; чараш деп чүвезин! ой, как красиво!; ырлаар деп чүвеңни! как хорошо ты поёшь!; уттуучал деп чүвемни! какОй я забывчивый!; соок деп чүвезин! как холодно!; коргунчуг деп чүвезин! как страшно!; ◊ чүү деп? какОй?, что?, как?; чүү деп чүвел бо? что это такое?; чуү деп номул? что за книга?; бо үнүштү чүү деп адаарыл? как называется это растение?

1. prep

1) для

2) протягом

3) до; в, у; на

4) задля, заради, за, на, для

5) від, через, з-за, за, з

6) замість, за

7) на

8) на честь

9) (для того) щоб

10) до

11) щодо

2. conj

тому що; бо

* * *

1) у часовому значенні вказує на тривалість протягом; термін, на який розрахована дія на

2) у просторовому значенні вказує на місце призначення в, до; відстань, протяжність

3) указує на мету, намір для, за, на; об'єкт прагнення, надії, бажання, пошуків до, на; передається непр. відмінками; особа або предмет, до якого відчувають любов, прихильність, ворожість до; призначення предмета або особи, їх придатність для чого-небудь для; засіб, ліки проти чого-небудь

4) указує на особу, іноді предмет, на користь якої або на шкоду якої відбувається дія для; передається дaв. відмінком; особа або предмет, на підтримку або на захист яких виступають за

5) указує на причину або привід вiд, за, через; по

6) указує на заміщення, заміну замість, за; використання як чого-небудь як; передається орудним відмінком; особу або предмет, прийняті за інші за; представництво у виборній організації від групи осіб, виступ від чийого-небудь імені від, за; місце роботи наймача

7) указує на ціну за; предмет обміну на, за; розмір суми на; винагороду за

8) указує на співвідношення або протиставлення на

9) указує на наявність особливих умов для

10) що стосується, по відношенню до

11) викор. у конструкції for + iм. /зaйм. / + інфінітив, що передається підрядним реченням, а також дaв. відмінком іменника або займенника е інфінітивом

12) дiaл.,; aмep. на честь ( кого-небудь)

13) у сполученнях

cj вводить частини складних речень або самостійні речення тому що

1) жалюгідно

2) нещасно

3) погано, кепсько

4) нікчемно; мізерно

5) сумно

6) дуже, жахливо, страшенно

* * *

1) жалюгідно, нещасно [див. miserable]

2) дуже, жахливо

1. n розм.

зігрівання

2. adj

1) теплий; зігрітий; підігрітий

2) жаркий

3) палкий; сердечний, щирий

4) розпалений, розгарячілий; збуджений

5) пристрасний, гарячий, запальний

6) дратівливий, дразливий

7) нескромний; хтивий, похітливий

8) розм. добре влаштований

9) розм. слабоактивний (про радіоактивні речовини)

10) жив. теплий (про колір)

11) мисл. свіжий, гарячий (про слід)

12) перен. близький до мети; що стоїть на правильному шляху

3. v

1) гріти; нагрівати; зігрівати; підігрівати

2) грітися; нагріватися; зігріватися; підігріватися

3) розпалювати, надихати; пожвавлювати

4) пожвавлюватися

5) відчувати інтерес (симпатію, прихильність, ласку); співчувати

6) розм. відшмагати, відлупцювати; віддубасити

* * *

1) зігрівання

2) тепле приміщення

1) теплий

2) розігрітий

3) теплий

4) гарячий

5) жагучий, палкий, гарячий

6) запальний, дратівливий

7) нескромний; похітливий

8) добре влаштований

9) небезпечний, важкий

10) живий теплий

11) миcл. гарячий ( про слід)

12) свіжий ( про запах)

13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")

1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігрівати

2) ( warm up) надихати; пожвавлювати

3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес

4) cл. побити (to warm smb 's jacket)

1. поверхность; верхний слой; почва;

жердин кыртышы

1) земная кора;

2) почва;

жер кыртышын изилдөө почвоведение;

теринин кыртышы эпидерма;

кыртыш байлаган жер земля с плодоносным слоем;

кара кыртыш карагай старая (букв. с чёрной корой) ель;

2. сев. доска вдоль края крыши;

мении кыртышым

сүйгөн жок я отнёсся недружелюбно;

мен барсам, анын кыртышы сүйгөн жок я пошёл к нему, но он принял меня холодно;

кыртышы жука

1) (о животном) с тонким слоем жира, тощий;

2) (о человеке) бедный;

кыртышы өтө эле жукарып калган он очень захирел, обеднел;

адамдын баарын кыртышынан баалайт всех людей он оценивает по их внешности.

брызнуть бризкати, прискати, сов. приснути, пи[о]рс(ь)кати, сов. пирснути, шпувати; ляпати, сов. ляпнути; крапати, накрапати. [Дощ крапле, накрапає, бризкає. З уст прискає піна. Шпувати (порськати) білизну, долівку. Пирснула мені в лице холодної води. Ляпнув сметаною]. Брызнуть сильно, струёй - приснути, сикнути, ци[ю]ркнути, чвиркнути, свиснути. [Кров з лиця, як не присне. Кров так і сикнула (чвиркнула, свиснула)].

* * *

несов.; сов. - бр`ызнуть

выбить вибивати, вибити [Вибив шибку в вікні. Клин клином вибивають. Град вибив жито], збивати, збити, побити. [Град побив жито]; (дверь) виважувати, виважити, висаджувати, висадити, вибивати, вибити; (ногами траву, посев) витолочувати, витолочити, потолочити, витовкти; (выбойку) вибивати, вибити; (дробь зубами) сікти зубами. [Холодно мені, аж зубами січу].

* * *

несов.; сов. - в`ыбить

1) вибива́ти, ви́бити; (вытаптывать посевы, всходы и др.) витоло́чувати, ви́толочити, сов. столочи́ти, ви́товкти, стовкти́, збива́ти, зби́ти

2) ( ударами очищать) вибива́ти, ви́бити, витрі́пувати, ви́тріпати