-
21 долина
I. довжиня; см. Длина.II. долина (ум. долинка, долиночка, долинонька), діл (р. долу); (низина) низ (р. низу), низькоділ (р. -долу). [З гори спустився в діл (Крим.). Неси мене, сивий коню, горами, долами. Козак Савлук ходив і набрів оцей низькоділ, де тепер село (М. Вовч.). Пішли низами]. Небольшая круглая -на - падь (р. пади), падина. Степная -на длинная и узкая (овраг) - балка, балище. [По балищах степових]; лесистая - байрак (р. -ку). Долинка между двумя возвышениями - жолобина, жолоб (р. -ба); между горами - межигір'я; (теснина) просмик; устье долины - придолинок (р. -нку). [На степку садочок у придолинку]. Начало долины - одвершок (р. -шку). Житель долины - долинянин. Долинный - долинний, долиновий, долиняний, дольний.* * *доли́на, діл, род. п. до́лу, роздол, -у; ( горная) полони́на -
22 меж
1) предл. - см. Между;2) (в сложн. словах) між, межи (напр. міжклітинник, межигір'я).* * *см. между -
23 межа
1) (граница, рубеж) межа, грань (-ни), границя, край (р. краю); (политическая) кордон (-ну);2) (между владениями, полями) межа, грань, границя, (межник: узкий - вдоль нивы) обм[н]іжок (-жка), (широкий - для проезда между двумя полосами пашен) суголов (- ва), суголовок (-вка, м. р.), су(го)ловка (-ки, ж. р.). [На полі пшениченька через межу похиляється (Пісня). Саме на грані росте дуб (Лебединщ.). Град у всім селі збив поле і при його границі став (Франко). Іду я обміжком, - шумлять колосками лани (Грінч.). Парубок повернув межами та суголовками (Н.-Лев.). Треба переорати су(го)ловку, щоб не їздили (Брацл.)]. Межа-об-межу - межа в межу. [Як брат з братом рука в руку, межа в межу, у двох тілах один дух (Франко)]. Проводить, провести -жу - проводити, провести, класти, покласти, робити, зробити межу, (политич.) кордон (по)між чим.* * *межа́, обні́жок, -жка, обмі́жок -
24 мимоходом
нрч.1) мимохідь и (реже) мимохід, проходом, по дорозі, за одним ходом. [Він зайшов до мене мимохідь (по дорозі) (М. Грінч.). Він швидко пішов і за одним ходом нагнав свиню од дверей (Звин.)];2) (между прочим, случайно) між иншим, (вскользь) побіжно, мимохідь (изредка), (при случае) принагідно. [Може инший читатель, заглянувши мимохідь у мій текст, нечитаним його покине (Куліш). Я принагідно натякнув йому про це (Крим.)]. Упомянуть о чём -дом - згадати про що побіжно, між иншим, принагідно. [В одному пам'ятнику, що про нього ми досі згадували тільки побіжно (Крим.)]. Вспоминали об этом - дом - згадували про те між иншим.* * *нареч.мимохі́дь; (между прочим, случайно) між і́ншим; ( вскользь) побі́жно -
25 нелады
Неладь не(з)лагода, незгода, нелад (-ду), нелагоди (-год), різнота; срв. Лад 2, Раздор. [Із своїм милим незлагода (Пісня). Ой ти старий, я молода - чом між нами нелагода? (Метл.). Тепер між нами часто була незгода (Коцюб.). Тільки й тямить, що в сім'ї нелад робити (Крим.). Почалися на землі свари, нелагоди (Крим.). «Обридла мені та різнота!» - каже батько (Хорольщ.)]. У них в доме -ды - у їх у хаті не(з)лагода (незгода). У них между собою -ды - вони між собою не ладнають (не миряться), вони не в злагоді живуть, у їх між собою не(з)лагода (незгода). Пошли -ды - зайшла не(з)лагода (незгода).* * *1) незго́да, незла́года, не́лад, -у, незго́ди, -го́д, незла́годи, не́лади, -дівв \нелады дах [быть] — у незго́ді, у незла́годі бу́ти
между ни́ми \нелады ды́ — між ни́ми незго́да (незла́года, не́лад), вони́ між собо́ю не ла́дять (не ладна́ють; не ми́рять)
2) ( неполадки) непола́дки, -док -
26 перекладина
1) поперечка, поперечина, перечка; (меж стропилами) бантина, банта, (в кресте) перехрестя, перебоїна, (стягивающая ножка у мебели) обніжок, перечка и т. д.; мн. (соб.) обніжжя, (у санных полозьев) оплін (р. оплена[у]);2) (через ручей, канаву и т. п.) кладка, перекладка (мн. -дки).* * *пере́кладка; (укреплённая между чем-л.) попере́чка, попере́чина, пере́чка; ( меж стропилами) ба́нтина; (в переносной лестнице, в грядках телеги) щабе́ль, род. п. щабля́, щабли́на; ( в кресте) перехре́стя, диал. перебо́їна; ( между ножками мебели) обні́жок, -жка -
27 перемена
переміна (ум. перемінка, переміночка), зміна, відміна (ум. відмінонька), (о кушаньях) переміна. [А скільки на світі всяких перемін лучається (Свидн.). І дав їм усім на переміну одежі на дорогу (Св. Пис.). Зміна в поглядах (Коцюб.). Відміна в почуваннях. На лиці помітно було глибоку одміну (Васильч.)]. Перемена, -нка (в школе между уроками) - перерва, зміна, гал. павза. -на жизни, декораций - зміна життя (в житті), декорацій. -на жилища, помещения - переміна оселі (домівки), приміщення (помешкання). -на образа правления, образа жизни - зміна ладу (в урядуванні), зміна ладу (напрямку) в житті. -на платья - повне вбрання. -на белья - зміна білизни. Иметь несколько -мен платья - мати кілька вбраннів, мати чимало вбрання.* * *1) перемі́на; ( изменение) змі́на; ( качественное изменение) відмі́на; ( смена для разнообразия) перемі́нка2) (комплект белья, платья) перемі́на, змі́на3) ( очередное блюдо) перемі́на4) ( между уроками) пере́рва -
28 происходить
произойти1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.* * *несов.; сов. - произойт`и1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти3) ( брать начало) похо́дити, піти́ -
29 прочий
инший, опрочий, решта. -чие свидетели - решта свідків. Между -чим - між иншим, (случайно) при нагоді, принагідно. Говоря между -чим - кажучи між иншим, до речи. И -чее - і таке инше. Не в пример -чим - не до инших міряючи, не до инших міра, не в иншого міру. Помимо (всего) -чего - опріч (усього) иншого.* * *і́ншийи про́чее, и пр., и проч. — и про́чая, та і́нше, та ін., і таке і́нше, і т. ін
про́чие свиде́тели — і́нші сві́дки; ( остальные) ре́шта сві́дків
ме́жду про́чим — між і́ншим; ( при случае) принагі́дно
-
30 разгон
1) ( действие) розгі́н, -го́ну, розганя́ння, розігна́ння\разгон н Госуда́рственной ду́мы — розгі́н Держа́вної ду́ми
\разгон н демонстра́ции — розгі́н (розганя́ння, розігна́ння) демонстра́ції
быть в \разгон не — бу́ти в розго́ні
2) ( разбег) розгі́н, ро́збіг, -у и розбі́гвзять \разгон н — набра́ти розго́ну (розгі́н)
с \разгон на (\разгон ну) — з розго́ну, з розбі́гу
3) (промежуток, расстояние между чем-л.) розгі́н\разгон н между столба́ми — розгі́н між стовпа́ми
\разгон н волн — спец. розгі́н хви́ль
-
31 балка
техн.(брус, бревно, служащие поддержкой настила) ба́лка, трям, -му, трам, -му; ( перекладина между стропилами) ба́нтина- балка жёсткости
- двухпролётная балка
- домкратная балка
- заделанная балка
- защемлённая балка
- клёпанная балка
- косая балка
- несущая балка
- перенапряжённая балка
- подвесная балка
- потолочная балка
- продольная балка
- прокатная балка
- распорная балка
- решётчатая балка
- свободнолежащая балка
- сдвоенная балка
- сквозная балка
- соединительная балка
- составная балка
- тавровая балка
- угловая балка
- шарнирная балка
- швеллерная балка
- шпоночная балка -
32 взятый
-
33 двор
-
34 перевод
1) ( действие) переве́дення- литографский перевод
- перевод ремня2) ( рельсовый путь) переві́д, -во́ду3) ( балка) ба́лка; ( между стропилами) ба́нтина; ( матица) сво́лок4) ( рычаг) переста́ва5) ( на другой язык) пере́клад, (неоконч. д. - ещё) переклада́ння -
35 прокладка
техн.1) (предмет, слой) пере́ліжка, пере́кладка, пере́міжка, щільни́ця, усті́лок, -лка- бумажная прокладка
- войлочная прокладка
- гофрированная прокладка
- гребенчатая прокладка
- демпфирующая прокладка
- защитная прокладка
- изоляционная прокладка
- картонная прокладка
- клиновидная прокладка
- кожаная прокладка
- межслойная прокладка
- пеньковая прокладка
- пробочная прокладка
- регулировочная прокладка
- резиновая прокладка
- рельсовая прокладка
- самоуплотняющая прокладка
- теплоизоляционная прокладка
- уплотнительная прокладка
- уплотняющая прокладка
- фарфоровая прокладка
- фасонная прокладка
- фашинная прокладка2) ( действие) прокла́дення, (неоконч. - ещё) проклада́ння; ( вкладывание между чем-л) перекла́дення, (неоконч. - ещё) переклада́ння- прокладка трассы -
36 угол
1) астр., матем., техн., физ. ( часть плоскости между двумя пересекающимися прямыми) кут, -та́- азимутальный угол
- апертурный угол
- брэгговский угол
- вертикальный угол
- внешний угол
- внутренний угол
- вписаный угол
- вспомогательный угол
- выпрямленный угол
- выступающий угол
- гелиоцентрический угол
- двойной угол
- двугранный угол
- дополнительный угол
- зенитный угол
- искомый угол
- координатный угол
- краевой угол
- критический угол
- курсовой угол
- линейный угол
- многогранный угол
- модулярный угол
- направляющий угол
- односторонние углы
- описанный угол
- острый угол
- отрицательный угол
- параллактический угол
- питч-угол
- планетоцентрический угол
- плоский угол
- позиционный угол
- полный угол
- положительный угол
- полутеневой угол
- полярный угол
- пополнительный угол
- предельный угол
- преломляющий угол
- прилегающий угол
- прилежащий угол
- пространственный угол
- противолежащий угол
- противоположный угол
- прямой угол
- развёрнутый угол
- разносторонние углы
- связывающий угол
- смежный угол
- соответственный угол
- срезанный угол
- телесный угол
- трёхгранный угол
- тупой угол
- угол атаки
- угол видимости
- угол возвышения
- угол вращения
- угол выбега
- угол диэлектрических потерь
- угол зажигания
- угол запаздывания
- угол запоздания
- угол защиты
- угол зрения
- угол излучения
- угол изображения
- угол крутизны
- угол кручения
- угол наблюдения
- угол наклона
- угол намотки
- угол насыщения
- угол отклонения
- угол откоса
- угол отражения
- угол отсечки
- угол падения
- угол перекрытия
- угол пересечения
- угол поворота
- угол погасания
- угол погружения
- угол положения
- угол потерь
- угол преломления
- угол прицеливания
- угол пробега
- угол пролёта
- угол разлёта
- угол рассеивания
- угол рассогласования
- растворения
- угол раствора
- угол расхождения
- угол сдвига
- угол скольжения
- угол смежности
- угол смещения
- угол трения
- угол эксцентриситета
- фазовый угол
- фацетный угол
- характеристический угол
- центральный угол
- часовой угол
- эйлеров угол2) (наружный - здания, улицы) ріг, род. ро́гу; ( внутренний - помещения) куто́к, -тка́ -
37 балка
техн.(брус, бревно, служащие поддержкой настила) ба́лка, трям, -му, трам, -му; ( перекладина между стропилами) ба́нтина- балка жёсткости
- двухпролётная балка
- домкратная балка
- заделанная балка
- защемлённая балка
- клёпанная балка
- косая балка
- несущая балка
- перенапряжённая балка
- подвесная балка
- потолочная балка
- продольная балка
- прокатная балка
- распорная балка
- решётчатая балка
- свободнолежащая балка
- сдвоенная балка
- сквозная балка
- соединительная балка
- составная балка
- тавровая балка
- угловая балка
- шарнирная балка
- швеллерная балка
- шпоночная балка -
38 взятый
-
39 двор
-
40 перевод
1) ( действие) переве́дення- литографский перевод
- перевод ремня2) ( рельсовый путь) переві́д, -во́ду3) ( балка) ба́лка; ( между стропилами) ба́нтина; ( матица) сво́лок4) ( рычаг) переста́ва5) ( на другой язык) пере́клад, (неоконч. д. - ещё) переклада́ння
См. также в других словарях:
МЕЖДУ — МЕЖДУ, предлог с твор. п. (с двумя твор. падежами ед. или мн. ч.; если же с одним твор. п., то со словом “собой” или с твор. п. мн. ч.; с одним или двумя род. падежами мн. ч. устар., а с двумя род. падежами ед. ч. теперь совсем не употр.). 1.… … Толковый словарь Ушакова
между — МЕЖДУ, предлог с твор. п. (с двумя твор. падежами ед. или мн. ч.; если же с одним твор. п., то со словом “собой” или с твор. п. мн. ч.; с одним или двумя род. падежами мн. ч. устар., а с двумя род. падежами ед. ч. теперь совсем не употр.). 1.… … Толковый словарь Ушакова
МЕЖДУ — МЕЖДУ, предлог с твор. п. (с двумя твор. падежами ед. или мн. ч.; если же с одним твор. п., то со словом “собой” или с твор. п. мн. ч.; с одним или двумя род. падежами мн. ч. устар., а с двумя род. падежами ед. ч. теперь совсем не употр.). 1.… … Толковый словарь Ушакова
между — МЕЖДУ, предлог с твор. п. (с двумя твор. падежами ед. или мн. ч.; если же с одним твор. п., то со словом “собой” или с твор. п. мн. ч.; с одним или двумя род. падежами мн. ч. устар., а с двумя род. падежами ед. ч. теперь совсем не употр.). 1.… … Толковый словарь Ушакова
МЕЖДУ — МЕЖДУ, меж, предл. слитно иногда междо, меже, межи; среди, средь, посредь, промеж, близко к тому и к другому; в смеси с чем, в числе. С твор. означает пребыванье, состоянье; с родительным то же, либо направленье куда, движенье; с винительным… … Толковый словарь Даля
МЕЖДУ — МЕЖДУ, предл. с твор. (с род. устар.). 1. кем (чем) и кого (чего). Обозначает положение предмета, лица посредине, среди кого чего н. или проявление действия в промежутке времени. М. домом и рекой. М. двух огней (перен.). М. двумя войнами. 2. кем … Толковый словарь Ожегова
Между — Twixt Жанр … Википедия
между — Промеж, среди (средь), посреди (посредь), в среде, в кругу, в лоне, в обществе, в ряду. Они промеж себя совет держали. Пусть это останется между нами (тайной)... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М … Словарь синонимов
между… — (без удар.) (книжн.). Первая часть сложных сущ. и прил., обозначающая: среди, посредине, в промежутке чего нибудь (на что указывает вторая часть этих слов), напр. междуцарствие, международный. Примечание. Многие сложные слова употр. в двух формах … Толковый словарь Ушакова
между... — между... МЕЖДУ..., прист. Образует существительные и прилагательные с теми же значениями, что и у предлога «между», напр. междуречье, междуцарствие, междупутье, междусоюзнический. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
между... — МЕЖДУ... Первая часть сложных слов. 1. Вносит зн.: находящийся, расположенный между чем л. Междуатомный, междугорье, междупалубный, междуэтажный. 2. Вносит зн.: происходящий, совершаемый между чем л. Междугородный, междурейсовый … Энциклопедический словарь