-
121 платина
символ Ptru\ \ платинаen\ \ platinumde\ \ Platinfr\ \ \ platineелемент №78 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 195,09; відомо 33 ізотопа з масовими числами 168—171, 173—201; типові ступені окислювання +II, +IV; проста речовина, важкий сріблясто-білий ковкий метал, Tпл 2045 K; найбільш поширена серед металів платинової групи; при звичайній температурі стійка до всіх хімічних реагентів, крім "царської горілки" і брому; відзначається високою тугоплавкістю, сталістю маси при низьких і високих температурах, здатністю прискорювати хімічні реакції; у природі зустрічається в основному в самородному стані; походження назви — від ісп. plata — срібло; відоме з давніх часів; застосовують як каталізатор у неорганічному й органічному синтезі, як електроди в хімічному виробництві, в електротехніці, для виготовлення лабораторного посуду, фільєр, термопар, неокислювальних контактів, ювелірних виробів — з пробою 950 (вміст платини в 1000 г сплаву з міддю) -
122 празеодим
символ Prru\ \ празеодимen\ \ praseodymiumde\ \ Praseodymfr\ \ \ praséodymeелемент №59 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 140,907; відомі 32 ізотопи з масовими числами 121,129,130,133—151; типові ступені окислювання + III, +IV, проста речовина, сріблясто-білий метал; відноситься до групи рідкісноземельних металів (лантаноїдів), Tпл 1204 К; походження назви — від грецьк. prasinos — зелений і грецьк. didimos — близнюк; відкритий 1885 р. К.Ауер фон Вельсбахом (Австрія); застосовують у виробництві скла і порцеляни, спеціальних сортів сталі і жароміцних магнієвих сплавів, як компонент магнітних сплавів з нікелем і кобальтом -
123 прометій
символ Pmru\ \ прометийen\ \ prometheumde\ \ Promethiumfr\ \ \ prometheumелемент №61 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 145; радіоактивний елемент, відноситься до лантаноїдів; відомо 23 ізотопи з масовими числами 132—154; типовий ступінь окислювання +III; проста речовина, сріблясто-білий метал, Tпл 1353 К; походження назви — від імені героя грецької міфології Прометея; уперше хімічно виділений ізотоп 147Pm (T1/2 = 2,6 г.) 1945 року Д.Маринським, Л.Гленденіном, Ч.Коріеллом (США); за хімічними властивостями подібний до неодиму та інших лантаноїдів; застосовують як компонент люмінофорів, як джерело енергії в атомних батареях -
124 радій
символ Raru\ \ радийen\ \ radiumde\ \ Radiumfr\ \ \ radiumелемент №88 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 7 період), атомна маса 226,03; відомо 25 ізотопів з масовими числами 206—230; типовий ступінь окислювання +II; проста речовина, сріблясто-білий блискучий метал, за хімічними властивостями подібний до барію: Tпл 973 К; радіоактивний елемент, найбільш довговічний ізотоп 226Ra (T1/2 = 1617 років), зустрічається у всіх уранових рудах; міститься також у багатьох природних водах; походження назви — лат. Radium — променистий; відкритий 1898 р. М.Кюрі, П.Кюрі, Ж.Бемоном (Франція) в урановій руді; застосовують у суміші з берилієм для створення ампульних джерел нейтронів, у медицині для одержання радону, у промисловості як γ-джерело для просвічування металевих виробів, у виробництві світних фарб -
125 реній
символ Reru\ \ ренийen\ \ rheniumde\ \ Rheniumfr\ \ \ rhéniumелемент №75 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 6 період), атомна маса 186,2; відомо 26 ізотопів з масовими числами 161—165, 170, 172, 174—192; типові ступені окислювання в сполуках +VII, -I, 0 +I, +II, +III, +IV, +V, +VI; тугоплавкий (Tпл 3453 K) пластичний, сріблясто-сірий метал, має високу корозійну стійкість; природний реній складається з одного стабільного ізотопу 186Re і слаборадіоактивного 187Re; природне джерело — молібденіти; походження назви — від Рейнської області; відкритий 1925 року В.Ноддаком, І.Такке, О.Бергом (Німеччина); застосовують як компонент спеціальних сплавів у приладобудуванні, електротехниці, авіаційній промисловості, ракетобудуванні, як каталізатор у нафтопереробці, використовують для антикорозійних покрить, у вакуумній техніці; легування вольфраму ренієм збільшує пластичність (ренієвий ефект) -
126 родій
символ Rhru\ \ родийen\ \ rhodiumde\ \ Rhodiumfr\ \ \ rhodiumелемент №45 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 102,905; належить до сімейства платинових металів; відомий 21 ізотоп з масовими числами 94—114; типові ступені окислювання +III, +I, +II, +IV, +VI; сріблясто-білий блискучий метал, більш твердий і тугоплавкий (Tпл 2239 K), ніж платина і паладій; хімічно дуже пасивний; не розчиняється в кислотах; утворює різні комплексні іони; у природі зустрічається разом із платиною і платиновими металами; походження назви — від грецьк. rhodon — троянда, тому що розчини деяких його солей забарвлені в рожевий колір; відкритий 1803 року У.Болластоном (Великобританія); застосовують для нанесення захисних покрить на дзеркала, як компонент сплавів з іншими платиновими металами, у термопарах, у ювелірній справі, як каталізатори, для виготовлення хімічного посуду -
127 ртуть
символ Hgru\ \ ртутьen\ \ mercuryde\ \ Quecksilberfr\ \ \ mercureелемент №80 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період), атомна маса 200,59; відомо 30 ізотопів з масовими числами 177—206, типові ступені окислювання +II, +I; важкий блискучий рідкий метал, Tпл 234 K, помітно випаровується вже при кімнатній температурі; пари отруйні; хімічно малоактивна, розчиняється в концентрованій азотній і сірчаній кислотах, а також у "царській" горілці; розчиняє деякі метали (золото, срібло, цинк, свинець тощо), утворює амальгами; у природі поширена мало, частіше зустрічається у вигляді мінералу сульфіду ртуті (кіноварі), іноді в самородному стані; походження назви — від грецьк. hudor — вода і agtyros — срібло, рідке срібло; відоме з давніх часів; застосовують у багатьох приладах (термометри, барометри, реле, освітлювальні лампи), для виготовлення катодів в електрохімічному виробництві лугів і хлору, в електротехниці, у вибухових речовинах тощо -
128 рубідій
символ Rbru\ \ рубидийen\ \ rubidiumde\ \ Rubidiumfr\ \ \ rubidiumелемент №37 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 5 період), атомна маса 85,47; відноситься до лужних металів (Tпл 312 K); відомо 26 ізотопів з масовими числами 74—99; типовий ступінь окислювання +I; м'який сріблясто-білий метал, хімічно активний, на повітрі самовільно займається, з водою і кислотами реагує з вибухом; у природі входить до складу карналіту і лепідоліту; відкритий 1861 року Р.Бунзеном і Г.Кірхгофом (Німеччина) методом спектрального аналізу по червоних лініях у спектрі; звідки і його назва — лат. rubidus — темно-червоний; застосовують як компонент матеріалу катодів у фотоелектричних приладах, як гетер у ртутних лампах; солі рубідію використовують в аналітичній хімії, у медицині
См. также в других словарях:
МАСА — (самоназвания маса, банана, масана, бана) народность общей численностью 615 тыс. чел. Основная страна расселения: Камерун 480 тыс. чел. Другие страны расселения: Чад 135 тыс. чел. Язык маса. Религиозная принадлежность верующих: мусульмане сунниты … Современная энциклопедия
Маса — (самоназвания маса, банана, масана, бана) народность общей численностью 615 тыс. чел. Основная страна расселения: Камерун 480 тыс. чел. Другие страны расселения: Чад 135 тыс. чел. Язык маса. Религиозная принадлежность верующих: мусульмане сунниты … Иллюстрированный энциклопедический словарь
маса́и — масаи, неизм.; нескл., м. (язык), м. иж. (народ) … Русское словесное ударение
МАСА — Международная ассоциация союзов архитекторов http://www.iauarch.ru/ организация … Словарь сокращений и аббревиатур
маса — (лат. < грец. тісто, брила) Кількість речовини, з якої складається тіло, або добуток об єму на щільність. В мистецтві поняття маси розглядається на базі асоціативного сприйняття: 1. В образотворчому мистецтві є однією з категорій… … Архітектура і монументальне мистецтво
Маса — Название маса обозначает распространённые в Камеруне и Чад (Африка): Маса (народ) Маса (язык) Литературный персонаж: Маса (Масахиро Сибата) герой серии книг Бориса Акунина о сыщике Эрасте Петровиче Фандорине. Также: МАСА программа… … Википедия
Масаёси — Мацуката Масаёси 松方正義 … Википедия
Масаёси М. — Мацуката Масаёси 松方正義 … Википедия
маса — и, ж. 1) Кількість речовини в об ємі якого небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет. •• Грошова/ ма/са уся сукупність випущених в обіг грошей – паперових і монет. Ко/нкурсна ма/са майно боржника, на яке може бути… … Український тлумачний словник
масақ — зат. бот. Өсімдік сабағының бас жағына орналасқан гүлшоғыры. М а с а қ т ы ң жай масақ (жолжелкен) және күрделі масақ (арпа, бидай) деген түрлері бар (Ботаника, 160) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
масақты — сын. Масағы бар, масақталған. М а с а қ т ы кез оқ – нақ тисе, бір аң құсты алып түсіреді (М.Мағауин, Аласапыран, 209). Шалдың жанары да темір м а с а қ т ы қозыжауырынды шалып қалыпты (С.Сматаев, Елім ай, 13) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
