-
61 пульпа
-
62 сплав
-
63 тара
-
64 фібра
-
65 пластмаса
-и( пластична маса) техн. пластма́сса ( пластическая масса) -
66 сирок
-
67 стіл
-
68 азот
ru\ \ азотen\ \ nitrogende\ \ Stickstofffr\ \ \ azoteелемент №7 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 2 період), атомна маса 14,0067; відомо 8 ізотопів з масовими числами 12—19; типові ступені окислювання -III, -II, +І, +II, +III, +IV, +V; газ без кольору і запаху, малорозчинний у воді, легший за повітря, Tпл 63 К, Тісп 77 К; при кімнатній температурі не вступає в хімічні реакції; є основним компонентом земної атмосфери (78,1% об'єму); у природі в зв'язаному стані зустрічається у вигляді селітри; входить до складу білків, нуклеїнових кислот, хлорофілу, ферментів, гормонів, багатьох вітамінів; походження назви — від грецьк. α — частка заперечення і Zoos — живий, "нежиттєвий"; відкритий у 1772 році Д.Резерфордом (Великобританія); застосовують для синтезу аміаку, для створення низьких температур, як інертний газ, для виробництва азотних добрив тощо -
69 алюміній
символ Alru\ \ алюминийen\ \ aluminiumde\ \ Aluminiumfr\ \ \ aluminiumелемент №13 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 3 період), атомна маса 26,9815; відомі 9 ізотопів з масовими числами 23—31; сріблисто-білий метал, легкий, пластичний, ковкий, має високу електро і теплопровідність, високу хімічну активність, легко з'єднується з киснем повітря, з утворенням щільної плівки оксиду Al2O3, що обумовлює його високу корозійну стійкість, Tпл 933 K; у вільному вигляді в земній корі не зустрічається; основна сировина для його одержання — боксити; походження назви — від лат. alumen — квасці; відкритий 1825 року Г.Ерстедом (Данія); застосовується як основа легких сплавів, розкислювач сталі, відновлювач тощо -
70 аргон
символ Arru\ \ аргонen\ \ argonde\ \ Argonfr\ \ \ argonелемент №18 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 3 період), атомна маса 39,948; існує 12 ізотопів з масовими числами 33—44; одноатомний газ без кольору і запаху, хімічно інертний (відноситься до інертних газів); Tпл 84 К; в атмосфері міститься 0,93%; походження назви — від грецьк. argos — недіяльний; відкритий у 1894 році Д.Рэлеем і В.Рамзаєм (Великобританія); застосовується для створення захисних атмосфер у металургії і зварюванні, для заповнення балонів електроламп і газорозрядних ламп, у спеціальних дихальних сумішах тощо -
71 атомна вага
-
72 баліон
ru\ \ баллионen\ \ bullionde\ \ Edelmetallbarrenfr\ \ \ [lang name="French"]métal noble en barres, métal noble massifмаса (чушка) дорогоцінного (кольорового) металу, розцінювана як сировина без врахування його обробки на відміну від монети чи ювелірних виробів -
73 барій
символ Baru\ \ барийen\ \ bariumde\ \ Bariumfr\ \ \ Baryumелемент №56 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період), атомна маса 137,34; існує 30 ізотопів з масовими числами 117, 119—146, 148; м'який сріблисто-білий метал, хімічно активний: швидко окислюється на повітрі, енергійно взаємодіє з водою з утворенням гідроксиду барію, безпосередньо з'єднується з багатьма елементами, належить до групи лужноземельних елементів (Tпл 998 К); основні мінерали — барит (BaSO4) і вітерит (BaCO3); походження назви — від грецьк. barys — важкий; відкритий 1774 року К.Шееле та І.Ган (Швеція); застосовується в незначних кількостях у підшипникових і типографських сплавах; його сплави використовують як газопоглиначі (у радіолампах), а оксид барію застосовують для виготовлення катодів; солі барію широко використовують у скляній промисловості, медицині, шкіряній промисловості тощо -
74 берилій
символ Beru\ \ бериллийen\ \ berylliumde\ \ Berylliumfr\ \ \ berylliumелемент №4 періодичної системи Д.I.Менделєєва (II група, 1 період), атомна маса 9,0122; існує 5 ізотопів з масовими числами 7,9—12; твердий сріблястобілий токсичний метал, Tпл 1551±5 К; на повітрі окислюється повільно, покриваючись захисною плівкою BeO, розчинний у соляній (HCl) і сірчаній (H2SO4) кислотах, реагує з лугами; основна сировина для одержання — мінерали фенакіт і берил; відкритий 1798 року Л.Вокленом (Франція); відрізняється високим модулем пружності (300 ГПа); застосовується для одержання сплавів з міддю, алюмінієм, магнієм в авіакосмічній техніці, ракетобудуванні, електротехниці тощо, а також широко використовується в атомній техніці як уповільнювач і відбивач нейтронів -
75 бор
символ Bru\ \ борen\ \ boronde\ \ Borfr\ \ \ boreелемент №5 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 2 період), атомна маса 10,811; існує 6 ізотопів з масовими числами 8, 10—14, типові ступені окислювання +III і -III; чистий кристалічний бор має сіруваточорний колір; Tпл 2352 К; розчинний у концентрованій HNO3; при 973 К на повітрі окисляється до B2O3, бор з'єднується з металами з утворенням боридів, з воднем — гидридів (бороводні, борани); у природі зустрічається у вигляді борної кислоти і різних боратів; вперше отриман Ж.ГейЛюссаком і Л.Тенаром (Франція) 1808 року; походження назви — від араб. burag — назва бури; застосовується в атомній техніці як поглинач нейтронів (10B) і як відбивач нейтронів (11B); як легувальний елемент, що підвищує зносостійкість і жароміцність сталей; гідриди (безбарвні гази чи рідини) використовують у паливі для ракет, як каталізатори при одержанні полімерів, для покриття металів бором -
76 ванадій
символ Vru\ \ ванадийen\ \ vanadiumde\ \ Vanadiumfr\ \ \ vanadiumелемент №23 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 4 період), атомна маса 50,942; відомі 10 ізотопів з масовими числами 44, 46—54; типові ступені окислювання +II, +III, +IV, +V; сріблистосірий, тугоплавкий (Tпл 2163±10 К), парамагнітний метал; розчиняється в плавиковій, концентрованих азотній і сірчаній кислотах; відкритий у 1830 році Н.Сефстремом (Швеція); походження назви — за іменем древньоскандинавської богині краси Ванадіс; застосовують як легувальний компонент конструкційних сталей і спеціальних (напр., магнітних чи зносостійких) сплавів, як основу деяких жароміцних і корозійностійких сплавів -
77 водень
символ Hru\ \ водородen\ \ hydrogende\ \ Wasserstofffr\ \ \ hydrogéneелемент №1 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 1 період), атомна маса 1,00797; відомі 4 ізотопи з масовими числами 1—4, типові ступені окислювання +1 і 1; пальний газ без кольору і запаху; широко розповсюджений у природі, найпоширеніший елемент у космосі; Tпл 14 К; переважає на Сонці і на більшості зірок до половини їх маси; у земній корі міститься у зв'язаному вигляді в кількості 1,0% (за масою); походження назви — від грецьк. hydor — вода і gennao — народжую; відкритий 1766 року Г.Кавендишем (Великобританія); застосовують для синтезу аміаку, виробництва метанолу, гідрування рослинних жирів, органічного синтезу, як екологічно чисте пальне; дейтерій (D чи 2H) і тритій (T чи 3H) використовують в атомній промисловості -
78 вольфрам
ru\ \ вольфрамen\ \ tungstende\ \ Wolframfr\ \ \ tungsténeелемент №74 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 6 період), атомна маса 183,85; відомо 29 ізотопів з масовими числами 158—160, 162—166, 170—190; типові ступені окислювання +VI, +II, +III, +IV, +V; світло-сірий важкий тугоплавкий (Tпл 3683 ± 10 К) метал, у звичайних умовах хімічно стійкий; мало розповсюджений у природі: міститься в мінералах вольфраміт (Fe, Mn)WO4 і шеєліт CO2WC4, у мінералах олова, молібдену, титану; походження назви — від нім. Wolf Rohm — вовча слина, піна; відкритий 1781 року К.Шеєле (Швеція); застосовують як основу твердих сплавів, для легування сплавів (жароміцних) і сталей, для виготовлення волосків розжарення електроламп, нагрівачів у електричних печах, електродів для зварювання, катодів електровакуумних приладів, випрямлячив високої напруги -
79 вуглець
символ Cru\ \ углеродen\ \ carbonde\ \ Kohlenstofffr\ \ \ carboneелемент №6 (IV група, 2 період) періодичної системи Д.І.Менделєєва, атомна маса 12,01115; існує 8 ізотопів з масовими числами 9—16, типові ступені окислювання -IV, -II, 0, +II, +IV; Tпл 4003 К (графіт); за рішенням Міжнародного з'їзду хіміків (1961 р.) 1/12 маси ізотопу 14C прийнято за одиницю атомної маси; існує у вигляді алотропних модифікацій: графіту і алмазу; хімію сполук вуглецю виділено в окрему галузь — органічну хімію; походження назви — від лат. назви вугілля; відомий із давніх часів; має широке застосування: входить до складу багатьох сплавів (сталь, чавун), застосовують для виготовлення електродів, тиглів, у виробництві чорного пороху, при виплавці металів з руд (кокс), як адсорбент (активоване вугілля), у хімічній промисловості; ізотоп С використовують як радіоактивний індикатор -
80 гадоліній
символ Gdru\ \ гадолинийen\ \ gadoliniumde\ \ Gadoliniumfr\ \ \ gadoliniumелемент №64 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 157,25; існує 20 ізотопів з масовими числами 143—162, типовий ступінь окислювання +III; сріблястобілий метал, відноситься до лантантоїдів, є феромагнетиком; Tпл 1548 К; походження назви — за ім'ям фінського хіміка Гадоліна; відкритий 1886 року Лекоком де Буабодраном (Франція); застосовують для легування стали, титана, магнію; перспективний матеріал для регулювальних стержнів атомних реакторів
См. также в других словарях:
МАСА — (самоназвания маса, банана, масана, бана) народность общей численностью 615 тыс. чел. Основная страна расселения: Камерун 480 тыс. чел. Другие страны расселения: Чад 135 тыс. чел. Язык маса. Религиозная принадлежность верующих: мусульмане сунниты … Современная энциклопедия
Маса — (самоназвания маса, банана, масана, бана) народность общей численностью 615 тыс. чел. Основная страна расселения: Камерун 480 тыс. чел. Другие страны расселения: Чад 135 тыс. чел. Язык маса. Религиозная принадлежность верующих: мусульмане сунниты … Иллюстрированный энциклопедический словарь
маса́и — масаи, неизм.; нескл., м. (язык), м. иж. (народ) … Русское словесное ударение
МАСА — Международная ассоциация союзов архитекторов http://www.iauarch.ru/ организация … Словарь сокращений и аббревиатур
маса — (лат. < грец. тісто, брила) Кількість речовини, з якої складається тіло, або добуток об єму на щільність. В мистецтві поняття маси розглядається на базі асоціативного сприйняття: 1. В образотворчому мистецтві є однією з категорій… … Архітектура і монументальне мистецтво
Маса — Название маса обозначает распространённые в Камеруне и Чад (Африка): Маса (народ) Маса (язык) Литературный персонаж: Маса (Масахиро Сибата) герой серии книг Бориса Акунина о сыщике Эрасте Петровиче Фандорине. Также: МАСА программа… … Википедия
Масаёси — Мацуката Масаёси 松方正義 … Википедия
Масаёси М. — Мацуката Масаёси 松方正義 … Википедия
маса — и, ж. 1) Кількість речовини в об ємі якого небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет. •• Грошова/ ма/са уся сукупність випущених в обіг грошей – паперових і монет. Ко/нкурсна ма/са майно боржника, на яке може бути… … Український тлумачний словник
масақ — зат. бот. Өсімдік сабағының бас жағына орналасқан гүлшоғыры. М а с а қ т ы ң жай масақ (жолжелкен) және күрделі масақ (арпа, бидай) деген түрлері бар (Ботаника, 160) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
масақты — сын. Масағы бар, масақталған. М а с а қ т ы кез оқ – нақ тисе, бір аң құсты алып түсіреді (М.Мағауин, Аласапыран, 209). Шалдың жанары да темір м а с а қ т ы қозыжауырынды шалып қалыпты (С.Сматаев, Елім ай, 13) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
