-
81 галій
символ Garu\ \ галлийen\ \ galliumde\ \ Galliumfr\ \ \ galliumелемент №31 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 4 період), атомна маса 69,72; існує 22 ізотопи з масовими числами 62—83, типові ступені окислювання +І, +II, +III; сріблястобілий із блакитнуватим відтінком легкоплавкий метал; Tпл 302 К, Tкип 2503 К, за хімічними властивостями подібний до алюмінію; при звичайній температурі не окислюється, воду не розкладає; походження назви — від старовинної назви Франції — Gallia; передбачений Д.І.Менделєєвим; відкритий 1875 року П.Лекоком де Буабодраном (Франція); застосовується як рідкий теплоносій, для синтезу напівпровідників, для виготовлення високотемпературних термометрів, може заміняти ртуть у вакуумних насосах, галієві дзеркала мають високу відбивальну здатність -
82 гафній
символ Hfru\ \ гафнийen\ \ hafniumde\ \ Hafniumfr\ \ \ hafniumелемент №72 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 6 період), атомна маса 178,49; відомі 27 ізотопів з масовими числами 154—161, 166—184, типові ступені окислювання +IV, +II, +III; сріблястобілий метал, пластичний, легко піддається холодному і гарячому обробленню; Tпл 2500 ±20 К; за хімічними властивостями подібний цирконію; на повітрі покривається оксидною плівкою HfO2; розчиняється в плавиковій і концентрованій сірчаній кислоті; не утворює власних мінералів, типовий розсіяний елемент, у природі супроводжує цирконій; походження назви — від старовинної назви Копенгагена — Hafnia; відкритий 1923 року Д.Костером і Г.Хевеші (Данія); застосовують для виготовлення регулювальних стержнів ядерних реакторів, як гетер, як легувальний елемент жаростійких залізних і нікелевих сплавів, для виготовлення катодів електронних ламп, волосків ламп розжарювання тощо -
83 гелій
символ Heru\ \ гелийen\ \ heliumde\ \ Heliumfr\ \ \ héliumелемент №2 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 1 період), атомна маса 4,0026; відомі 4 ізотопи з масовими числами 3, 4, 6, 8; природний гелій складається з двох стабільних ізотопів 3He и 4He; одноатомний газ, хімічно інертний, без кольору і запаху, температура кипіння 4 K (0,1 МПа); у повітрі міститься 0,0005%, наявний в атмосфері Сонця і зірок; у промисловості одержують з природних газів, що містять гелій; походження назви — від грецького helios — Сонце; відкритий у 1868 році Н.Локвером (Великобританія) і Ж.Жансеном (Франція); застосовують як універсальне захисне середовище, для створення глибокого холоду в кріостатах, для наповнення дирижаблів, в атомній енергетиці, у рідкому вигляді — в техніці надпровідників тощо -
84 гольмій
символ Horu\ \ гольмийen\ \ holmiumde\ \ Holmiumfr\ \ \ holmiumелемент №67 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 164,93; відомий 21 ізотоп з масовими числами 150—170, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1743 К; оксид і солі жовтого кольору; походження назви — від латинської назви Стокгольма; відкритий 1879 року П.Клеве (Швеція); застосовується як компонент магнітних сплавів -
85 губчаста платина
ru\ \ губчатая платинаen\ \ platinum spongede\ \ Platinschwammfr\ \ \ [lang name="French"]éponge de platine, mousse de platineоднорідна пориста маса платини, одержувана термічним розкладанням деяких з'єднань; використовується, головним чином, як каталізатор у численних процесах органічної і неорганічної хімії -
86 губчасте залізо
ru\ \ губчатое железоen\ \ sponge ironde\ \ Eisenschwammfr\ \ \ éponge de ferоднорідна пориста маса відносно чистого заліза, одержувана відновленням оксидів заліза газами-відновниками (H2 і CO); з губчастого заліза подальшим подрібненням і відпалюванням одержують залізний порошок; використовується для виплавлення високоякісних сталей з низьким вмістом шкідливих домішок -
87 губчастий титан
ru\ \ губчатый титанen\ \ titanium spongede\ \ Titaniumschwammfr\ \ \ éponge de titaniumоднорідна губчаста маса технічно чистого титану, яку використовують у виробництві металевого титану і його сплавів; оцінку чистоти губчастого титану прийнято здійснювати за твердістю металу, що переплавлюють з нього: чим вища твердість, тим більша сума домішок -
88 диспрозій
символ Dyru\ \ диспрозийen\ \ dysprosiumde\ \ Dysprosiumfr\ \ \ dysprosiumелемент №66 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 162,50; існує 21 ізотоп з масовими числами 147—167, типовий ступінь окислювання +III; сріблястобілий метал; Tпл 1685 К; найбільш парамагнітний з усіх речовин; відноситься до лантаноїдів; походження назви — від грецького disprositos — важкодоступний; відкритий 1886 року П.Лекок де Буабодраном (Франція); застосовується як компонент магнітних сплавів, фосфорів -
89 ербій
символ Erru\ \ эрбийen\ \ erbiumde\ \ Erbiumfr\ \ \ Erbiumелемент №68 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 167,26; існує 23 ізотоп з масовими числами 151—173, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1795 К; відкритий 1843 року К.Мосандером (Швеція); застосовують як компонент магнітних сплавів, скла, яке добре поглинає інфрачервоне випромінювання -
90 європій
символ Euru\ \ европийen\ \ europiumde\ \ Europiumfr\ \ \ europiumелемент №63 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 151,96; відноситься до лантаноїдів; існує 23 ізотопа з масовими числами 138-160, типові ступені окислювання +II, +III сріблястобілий метал, Tпл 1095 К; походження назви - від лат. назви Європи; відкритий 1901 року Е.Демарсе (Франція); застосовується як поглинач нейтронів у ядерних реакторах -
91 залізо
символ Feru\ \ железоen\ \ ironde\ \ Eisenfr\ \ \ ferелемент №26 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період), атомна маса 55,847; відомі 12 ізотопів з масовими числами 49, 52—62, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; сріблясто-білий пластичний метал; Tпл 1808 К; легко піддається куванню, прокатці; у вологому повітрі окисляється і покривається іржею; взаємодіє з більшістю елементів; легко розчиняється в розведених кислотах і пасивується в концентрованих; є одним з найбільш розповсюджених елементів у природі; зустрічається у вигляді руд; походження назви — від греко-лат. fars — бути твердим; відомо з стародавніх часів, початок його застосування припадає на VIII— VI ст. до н.е (залізний вік); застосовується як основа найголовніших конструкційних матеріалів — чавуну і сталі, як компонент спеціальних сплавів, як каталізатор; входить до складу гемоглобіну і має велике біологічне значення; у техніці під "залізом" мається на увазі метал, що складається з хімічного елемента — заліза (Fe) й з інших хімічних елементів, що входять до його складу лише як домішка чи забруднення (напр., вуглець у залізі розглядається як забруднення) -
92 змішаний порошок
ru\ \ смешанный порошокen\ \ blended powderde\ \ Mischpulverfr\ \ \ poudre mélangéeоднорідна сипуча маса, отримана змішуванням двох і більшого числа порошків з різним хімічним чи гранулометричним складом -
93 золото
символ Auru\ \ золотоen\ \ goldde\ \ Goldfr\ \ \ [lang name="French"]orелемент №79 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період), атомна маса 196,967; існує 29 ізотопів з масовими числами 175—179, 181—204, типові ступені окислювання +I, + III; важкий жовтий і блискучий метал, дуже пластичний і ковкий; Tпл 1337 К; відноситься до благородних металів; нерозчинне ні в лугах, ні в кислотах, але розчинне у царській горілці (HCl + HNO3), взаємодіє з галогенами; у природі зустрічається в самородному стані; походження назви — від лат. aurora — ранкова зоря; відоме із старовинних часів; використовується як міжнародний грошовий еквівалент; установлені такі проби (ваговий вміст у 1000 р. сплаву з міддю): 375, 583, 750, 958; застосовують для виготовлення ювелірних виробів, а також для деталей хімічних апаратів, ущільнень у прискорювачах, у зуболікарській справі, в онкологічній радіології, як каталізатор, а також в електроніці, електротехніці тощо -
94 індій
символ Inru\ \ индийen\ \ indiumde\ \ Indiumfr\ \ \ indiumелемент №49 періодичної системи Д.І.Менделєєва, (III група, 5 період), атомна маса 114,82; відомі 29 ізотопів з масовими числами 104—132, типові ступені окислювання +III, +I, +II; сріблясто-білий м'який метал, хімічний аналог галію; Tпл 429 К; розчиняється в сильних кислотах; розсіяний елемент; одержують з відходів свинцево-цинкового й олов'яного виробництва, у яких його вміст коливається від десятих до тисячних часток відсотка; походження назви — за характерними синіми (кольору індиго) спектральними лініями; відкритий 1863 року Ф. Рейхом, Т. Ріхтером (Німеччина); застосовують як легувальні добавки в підшипникових сплавах, як компонент легкоплавких сплавів, припоїв, для виготовлення напівпровідникових матеріалів, антикорозійних покриттів тощо -
95 іридій
символ Irru\ \ иридийen\ \ iridiumde\ \ Iridiumfr\ \ \ iridiumелемент №77 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 6 період), атомна маса 192,2; відомі 31 ізотоп з масовими числами 168—198, типові ступені окислювання +III, +IV, +VI; важкий сріблясто-білий, дуже твердий і крихкий метал, стійкий до хімічних впливів: не розчинний в кислотах і царській горілці; Tпл 2683 К; належить до платинових металів; у самородному вигляді зустрічається рідко, частіше у вигляді осмистого іридію; походження назви — від грецьк. iris веселка; відкритий 1804 року С.Теннантом (Великобританія); застосовують як каталізатор в органічному синтезі, як компонент сплавів із платиною й осмієм (електроди, термометри, тверді наконечники, хірургічні інструменти, деталі для годинників тощо), для виготовлення тиглів, як захисне корозійностійке покриття, для виготовлення слабкострумових контактів тощо -
96 ітрій
символ Yru\ \ иттрийen\ \ yttriumde\ \ Yttriumfr\ \ \ yttriumелемент №39 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 5 період), атомна маса 88,905; відомі 21 ізотоп з масовими числами 81—100, 102; типовий ступінь окислювання +III; проста речовина, сріблясто-білий м'який метал, Tпл 1795 К; за хімічними властивостями близький до лантаноїдів, легко розчиняється в звичайних кислотах;у природі зустрічається разом з рідкісноземельними елементами; відкритий 1794 року Ю.Гадоліном (Фінляндія) в мінералі з Іттербю (Швеція); 1797 р. А.Екеберг назвав його "ітрієвою землею"; застосовується як конструкційний матеріал у ядерних реакторах, в авіації, а також як легувальний елемент у сплавах з алюмінієм, магнієм, хромом, титаном, залізом тощо; оксид Y2O3 застосовують для виготовлення ітрієвих феритів для радіоелектроніки, лічильновирішувальних пристроїв тощо -
97 іттербій
символ Ybru\ \ иттербийen\ \ ytterbiumde\ \ Ytterbiumfr\ \ \ ytterbiumелемент №70 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 173,04; відомі 27 ізотопів з масовими числами 152—178; типові ступені окислювання +II, +III; сріблясто-білий метал, відноситься до рідкісноземельних елементів (лантаноїд), Tпл 1092 К; походження назви — від містечка Иттербю; відкритий 1878 року Ж.Маріньяком (Швейцарія); застосовують як гетер у электровакуумных приладах, як легувальний елемент у спеціальних сплавах на основі алюмінію -
98 кадмій
символ Cdru\ \ кадмийen\ \ cadmiumde\ \ Kadmiumfr\ \ \ cadmiumелемент №48 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 5 період), атомна маса 112,40; існує 25 ізотопів з масовими числами 100—122, 124, 128, типовий ступінь окислювання +II; сріблясто-білий із синюватим відтінком метал, розчиняється в кислотах, у лугах нерозчинний; Tпл 594 К; одержують з побічних продуктів переробки цинкових, свинцевоцинкових і мідно-цинкових руд; походження назви — від грецьк. kadmeia — оксид цинку; відкритий 1817 року Ф.Штромеєром (Німеччина); застосовується як компонент у сплавах для припоїв, підшипників, типографських кліше, ювелірних виробів, у ядерній енергетиці при виготовленні регулювальних і аварійних стержнів реакторів, у лужних акумуляторах, для захисних покрить (кадміювання) тощо -
99 калій
Кru\ \ калийen\ \ potassiumde\ \ Kaliumfr\ \ \ potassiumелемент №19 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 4 період), атомна маса 39,102; відомі 15 ізотопів з масовими числами 36—50; типовий ступінь окислювання +І; проста речовина, м'який (легко ріжеться ножем), пластичний сріблясто-білий метал, що зберігається без доступу повітря (наприклад, під шаром гасу), відноситься до групи лужних металів, Tпл 336 К; входить до складу багатьох мінералів (польовий шпат і слюда), міститься в морській воді; найважливіші мінерали — сильвін KCl, карналіт KCl-MgCl2-6H2O, каїніт KCl-MgSO4 -3H2O; походження назви — від араб. gili — поташ; вперше отриманий 1807 року Г.Деві (Великобританія) електролізом KOH; хімічно активний: на повітрі швидко окислюється, енергійно з'єднується з галогенами, утворюючи солі, бурхливо взаємодіє з водою і кислотами, утворюючи водень; застосовують як основу в сплавах з натрієм, які використовують як теплоносій в ядерних реакторах; для одержання ціаніду і пероксидів калію -
100 кальцій
символ Caru\ \ кальцийen\ \ calciumde\ \ Kalziumfr\ \ \ calciumелемент №20 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 4 період), атомна маса 40,08; існує 14 ізотопів з масовими числами 37—50, типовий ступінь окислювання +11; сріблясто-білий метал, що окислюється на повітрі, Tпл 1112±2К; енергійний відновлювач: витискує при нагріванні майже всі метали з їх оксидів, сульфідів і галогенідів; відноситься до групи лужноземельних металів; природні з'єднання — вапняк, мармур, гіпс, а також вапно, одержуване випалом вапняку; походження назви — від лат. calk — назва вапняку; металевий кальцій отриманий 1808 року Г.Деві (Великобританія); застосовують як відновлювач при одержанні металевого урану, торію, хрому, цирконію, берилію, ніобію, інших металів, для вилучення вісмуту зі свинцю й олова, як компонент антифрикційних сплавів (бабітів), кабельних і акумуляторних свинцевих сплавів, для десульфурації нафтопродуктів
Страницы
См. также в других словарях:
МАСА — (самоназвания маса, банана, масана, бана) народность общей численностью 615 тыс. чел. Основная страна расселения: Камерун 480 тыс. чел. Другие страны расселения: Чад 135 тыс. чел. Язык маса. Религиозная принадлежность верующих: мусульмане сунниты … Современная энциклопедия
Маса — (самоназвания маса, банана, масана, бана) народность общей численностью 615 тыс. чел. Основная страна расселения: Камерун 480 тыс. чел. Другие страны расселения: Чад 135 тыс. чел. Язык маса. Религиозная принадлежность верующих: мусульмане сунниты … Иллюстрированный энциклопедический словарь
маса́и — масаи, неизм.; нескл., м. (язык), м. иж. (народ) … Русское словесное ударение
МАСА — Международная ассоциация союзов архитекторов http://www.iauarch.ru/ организация … Словарь сокращений и аббревиатур
маса — (лат. < грец. тісто, брила) Кількість речовини, з якої складається тіло, або добуток об єму на щільність. В мистецтві поняття маси розглядається на базі асоціативного сприйняття: 1. В образотворчому мистецтві є однією з категорій… … Архітектура і монументальне мистецтво
Маса — Название маса обозначает распространённые в Камеруне и Чад (Африка): Маса (народ) Маса (язык) Литературный персонаж: Маса (Масахиро Сибата) герой серии книг Бориса Акунина о сыщике Эрасте Петровиче Фандорине. Также: МАСА программа… … Википедия
Масаёси — Мацуката Масаёси 松方正義 … Википедия
Масаёси М. — Мацуката Масаёси 松方正義 … Википедия
маса — и, ж. 1) Кількість речовини в об ємі якого небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет. •• Грошова/ ма/са уся сукупність випущених в обіг грошей – паперових і монет. Ко/нкурсна ма/са майно боржника, на яке може бути… … Український тлумачний словник
масақ — зат. бот. Өсімдік сабағының бас жағына орналасқан гүлшоғыры. М а с а қ т ы ң жай масақ (жолжелкен) және күрделі масақ (арпа, бидай) деген түрлері бар (Ботаника, 160) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
масақты — сын. Масағы бар, масақталған. М а с а қ т ы кез оқ – нақ тисе, бір аң құсты алып түсіреді (М.Мағауин, Аласапыран, 209). Шалдың жанары да темір м а с а қ т ы қозыжауырынды шалып қалыпты (С.Сматаев, Елім ай, 13) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
