-
1 символізм
СИМВОЛІЗМ - 1) у широкому значенні тип культури чи індивідуальної поведінки, виразно орієнтованої на ті чи ті символи; 2) літературно-мистецький напрям, який виник в останній трет. XIX ст. у Франції, а потім поширився по всій Європі і у деяких літературах Нового світу. С., при всій розмаїтості своїх головних шкіл і персон, постає передовсім як художньо оформлена світоглядна реакція європейської культури на тогочасну позитивістську, буржуазно-прагматичну цивілізацію, зосереджену виключно на матеріальних та політико-юридичних цінностях. С. не випадково вибудовує щонайширшу і щонайбільшу ретроспективу світової (передовсім античної та юдео-християнської) культури (напр., культурологія рос. символістів Мережковського і Брюсова, яка прагнула охопити чи не весь час людської присутності на Землі). По суті, С. суто естетичними засобами намагався поновити напружений С. міфопоетичної доби та спадкоємних їй культур, аж до європейських Середньовіччя і романтизму включно. В умовах жорсткого відчуження художньої творчості від "ділової" дійсності індустріальної цивілізації вся літературна і мистецько-пластична сума європейського С. та його світоглядна реставрація зазвичай не виходили за літературно-мистецькі межі, але символістам було притаманне вкрай унікальне у всій художній культурі Нового часу прагнення не лише вийти за ті межі, а й надати своїм художнім побудовам чи не загальноколективного статусу. Повертаючись до певних світоглядних засад "колективного" давноминулого, в умовах унікальності своїх естетичних позицій у мистецьких та загальнокультурних умовах кін. XIX - поч. XX ст. С. парадоксальним чином повищував індивідуальний статус художника, міру його суто "особистісного" погляду на світ, аж до вкрай агресивно-індивідуалістичного. С. у своїй семантиці постає як парадоксальне поєднання міфологізованих, доконечно колективних візій історії і природи, з одного боку, і безнастанних фіксацій суто "особистісного", відстороненого од довколишньої дійсності психологічного стану - з другого. С. рішуче змінив саму речовину європейської поезії, стрімко розширивши її метафоричність, віднайшовши зовсім нову мовну фактуру, доти небачені засоби поетичної виразності. Так само він поглибив і романну та новелістичну прозу, створив новий тип драми і театру взагалі. С. став першопоштовхом до процесу, внаслідок якого з'явилися авангард і модернізм, інтелектуально допоміг становленню деяких філософських напрямів - від екзистенціалізму до феноменології, а також супроводжував перші структуралістські спроби і взагалі морфологічний аналіз у гуманітарній царині. С. увійшов також в укр. літературу і культуру (передовсім пізній театр Лесі Українки, поезія молодого Тичини), позначивши становлення режисерського стилю Леся Курбаса та монументального - "бойчукізму".В. Скуратівський -
2 символ
СИМВОЛ ( від грецьк. σύμβολου - знак, прикмета, ознака) - форма виразу і передачі духовного змісту культури через певні матеріальні предмети чи спеціально створювані образи та дії, що виступають як знаки цього змісту. В семіотиці С. іноді розглядають як різновид багатозначного (іноді безконечнозначного) знака. Образний С. втілює також алегорію свого змісту. На ранньому ступені розвитку людського мислення С. виникав стихійно як вияв прагнення людини до пізнання дійсності (напр., колесо - С. сонця, молот - С. блискавки). С. як засіб узагальнення використовують у мистецтві, літературі, науці. На відміну від ірраціонально-спекулятивних та містичних поглядів на С. як сакральний феномен чи результат свавільної гри свідомості, що нібито прагне до умовностей, ріаціоналістичний досвід науки та мистецтва свідчить на користь розглядання С. як специфічного засобу освоєння дійсності в її нетривіальних формах. Взірцем логічно точного С. може слугувати будьяка математична функція, що може бути розкладена в безконечний ряд значень, для яких вона виступає принципом, законом чи методом конструювання Р. озрізняють С. у культурі та науці: С. у культурі - знакова форма предметночуттєвого буття художнього образу, яка містить у згорнутому вигляді багатоманітність ціннісних значень та естетичних смислів. Особливо великого значення С. набули у культурі Середньовіччя, де вони відігравали роль інтелектуальної канви, на основі якої була створена впорядкована система світобудови, здатна охопити безконечні зв'язки і відношення дійсності. Символізм тут виконує роль методу поєднання земного світу людини з горнім світом - світом найдосконалішої реальності і єдності Бога. С. у науці за смислом близький до поняття "знак", але, на відміну від останнього, наділений невичерпною багатозначністю образу, що дозволяє через кожне часткове явище дати цілісне уявлення світу. За своєю природою С. тяжіє до діалогічної форми пізнання, оскільки зміст його може бути розкритий тільки у людському спілкуванні, за межами якого С. вироджується у пусту форму. -
3 символ
чsymbol; sign, mark; emblemсимвол віри рел. — creed
символ ключа (кода) комп. — key letter
символ команди комп. — instruction character
-
4 символіка
жsymbolism; symbols -
5 символіст
ч; ж - символістка( в мистецтві) symbolist -
6 символ
symbol, emblem, sign -
7 символ
-
8 символізм
-
9 символ
-уси́мволси́мвол ві́ри рел. — си́мвол ве́ры
-
10 символізм
-у; лит., иск.символи́зм -
11 символіка
-исимво́лика -
12 символіст
-а; лит., иск.символи́ст -
13 символ
symwołч.symbol, oznaka -
14 символізм
symwolizmч. -
15 символіка
symwolikaж. -
16 символіст
symwolistч. -
17 символ
სიმბოლო -
18 символіка
სიმბოლიკა -
19 символ
сымбол -
20 символ
simvol
См. также в других словарях:
СИМВОЛ — (от греч. symbolon знак, опознавательная примета) идея, образ или объект, имеющий собственное содержание и одновременно представляющий в обобщенной, неразвернутой форме некоторое иное содержание. С. стоит между (чистым) знаком, у которого… … Философская энциклопедия
СИМВОЛ — (греч. Symbolon знак). 1) фигура или образ для вещественного обозначения какого нибудь чисто нравственного предмета, напр. треугольник символ Св. Троицы, лев символ храбрости. 2) формула, заключающая в себе главные основы веры: символ веры: 3) у… … Словарь иностранных слов русского языка
СИМВОЛ — (от греч. знак, примета) 1) в искусственных формализованных языках понятие, тождественное знаку; 2) в эстетике и философии искусства универсальная категория, отражающая специфику образного освоения жизни искусством содержат,… … Энциклопедия культурологии
Символ — Символ ♦ Symbol Иногда синоним знака, даже (в результате англо американского влияния, в частности после работ Пирса) условного знака. Например, математическими символами мы называем именно условные знаки. Но язык сопротивляется этому… … Философский словарь Спонвиля
СИМВОЛ — муж., греч. сокращенье, перечень, полная картина, сущность в немногих словах или знаках. Символ веры, исповеданье всей сущности или основ ее, в перечне. | Изображенье картинное, и вообще чертами, резами, знаками, с переносным, символическнм,… … Толковый словарь Даля
символ — и устарелое символ. В литературном языке XIX века преобладало ударение символ. Оно зафиксировано у А. Пушкина, М. Лермонтова, Е. Баратынского, В. Бенедиктова, Н. Добролюбова, А. Майкова, А. Полежаева, А. К. Толстого, А. Фета, В. Жуковского, А.… … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
СИМВОЛ — СИМВОЛ, (символ устар.), символа, муж. (греч. symbolon знак, первонач. условный опознавательный знак для членов какой нибудь организации, тайного общества). Предмет или действие, служащее условным знаком чего нибудь, выражающее, означающее какое… … Толковый словарь Ушакова
Символ — в переводческой скорописи условное обозначение или знак, используемые для обозначения группы предметов, явлений. По способу обозначения символы системы записи подразделяются на буквенные, ассоциативные, произвольные. См. также: Символы Системы… … Финансовый словарь
символ — См … Словарь синонимов
символ — (от греч. symbolon условный знак) образ, являющийся представителем других (как правило, весьма многообразных) образов, содержаний, отношений. С. родствен понятию «знак», однако их следует различать. Для знака (особенно в формально логических… … Большая психологическая энциклопедия
СИМВОЛ — СИМВОЛ, а, муж. 1. То, что служит условным знаком какого н. понятия, явления, идеи. Голубь с. мира. Якорь с. надежды. Этот подарок с. верности. 2. Принятое в науке условное обозначение какой н. единицы, величины. • Символ веры 1) краткое… … Толковый словарь Ожегова
