Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

лях

  • 41 покачаться

    mecerse, balancear vi

    покача́ться на каче́лях — columpiarse

    * * *
    v
    gener. balancear, mecerse

    Diccionario universal ruso-español > покачаться

  • 42 ходули

    ходу́ли
    stilzoj, iriloj.
    * * *
    мн. (ед. ходу́ля ж.; род. п. мн. ходу́лей)
    zancos m pl

    ходи́ть на ходу́лях — andar en zancos

    * * *
    n
    gener. zancos

    Diccionario universal ruso-español > ходули

  • 43 Всё

    I 1. в значении прил.
    см. весь 1.
    2. в значении сущ.
    tout le monde, tous m pl (toutes f pl)
    II 1. (всё) в значении прил.
    см. весь 1.
    2. (всё) в значении сущ.

    все в порядке — tout va bien; ça va

    III (всё) нареч.
    1) (всё время, до сих пор) toujours
    2) со сравн ст de plus en plus
    * * *
    I всё
    с. р. к весь
    II всё, нареч.
    1) (всегда, всё время) toujours

    он всё в разъе́здах — il est toujours en voyage

    он всё на гастро́лях — il est tout le temps en tournée artistique

    2) (до сих пор, не переставая) encore
    3) (однако, тем не менее)

    как он ни стара́ется, всё не выхо́дит — il a beau faire, il ne réussit pas

    4) (перед сравн. ст.) de plus en plus

    всё да́льше — de plus en plus loin

    всё бо́лее и бо́лее — de plus en plus

    5) (только, исключительно) разг. tout
    III
    мн. от весь
    * * *
    n
    gener. Il n’y a rien de caché qui ne devienne manifeste. ((Luc 8:17 - TMN) Car il n’y a rien de caché qui ne devienne manifeste, ni rien de soigneusement dissimulé qui ne vienne jamais à être connu et ne paraisse jamais au grand jour.)

    Dictionnaire russe-français universel > Всё

  • 44 всё

    I всё
    с. р. к весь
    II всё, нареч.
    1) (всегда, всё время) toujours

    он всё в разъе́здах — il est toujours en voyage

    он всё на гастро́лях — il est tout le temps en tournée artistique

    2) (до сих пор, не переставая) encore
    3) (однако, тем не менее)

    как он ни стара́ется, всё не выхо́дит — il a beau faire, il ne réussit pas

    4) (перед сравн. ст.) de plus en plus

    всё да́льше — de plus en plus loin

    всё бо́лее и бо́лее — de plus en plus

    5) (только, исключительно) разг. tout
    III
    мн. от весь
    * * *
    n
    gener. sans cesse (â ñîœåòàíîî ñ ïðîœàñòîåì (C'est un laser idéal pour répondre aux exigences sans cesse croissantes de l'industrie biophotonique.)), tout, total

    Dictionnaire russe-français universel > всё

  • 45 все

    I всё
    с. р. к весь
    II всё, нареч.
    1) (всегда, всё время) toujours

    он всё в разъе́здах — il est toujours en voyage

    он всё на гастро́лях — il est tout le temps en tournée artistique

    2) (до сих пор, не переставая) encore
    3) (однако, тем не менее)

    как он ни стара́ется, всё не выхо́дит — il a beau faire, il ne réussit pas

    4) (перед сравн. ст.) de plus en plus

    всё да́льше — de plus en plus loin

    всё бо́лее и бо́лее — de plus en plus

    5) (только, исключительно) разг. tout
    III
    мн. от весь
    * * *
    n
    1) gener. tout (при перечислении), dans sa totalité, l'ensemble de(...) (...), la totalité de(...) (...), tout (обычно с определённым артиклем), tout le monde, tout à tout, toutes, tous, pan(...) (...)
    3) abbr. ts (tous)

    Dictionnaire russe-français universel > все

  • 46 использование

    с.

    испо́льзование ме́стных ресу́рсов — mise f en valeur des ressources locales

    испо́льзование а́томной эне́ргии в ми́рных це́лях — utilisation de l'énergie atomique à des fins pacifiques

    * * *
    n
    1) gener. mise en valeur, mise en œuvre, utilisation, affectation, application, emploi, exploitation, parasitage (к своей выгоде), recours, service
    2) eng. occupation
    3) metal. affectation (металла), mise à profit
    4) IT. usage
    5) clich. valorisation (применительно к "patrimoine", архивным, музейным, библиотечным коллекциям)

    Dictionnaire russe-français universel > использование

  • 47 качаться

    1) se balancer; être ballotté (в море, на волнах); osciller [-il] vi ( о маятнике)

    кача́ться на каче́лях — faire de la balançoire

    2) ( шататься) vaciller vi, tituber vi, chanceler (ll) vi
    * * *
    v
    1) gener. chanceler, fluctuer, osciller, se balancer, vaciller, boiter, bourlinguer, se bercer, balancer, ballotter, basculer
    3) eng. pivoter (на оси, на острие)

    Dictionnaire russe-français universel > качаться

  • 48 скрижаль

    ж.
    table f de la loi

    на скрижа́лях исто́рии перен. — sur les Tables de la Loi

    * * *
    n
    hist. table

    Dictionnaire russe-français universel > скрижаль

  • 49 ходули

    мн.
    échasses f pl

    ходи́ть на ходу́лях — marcher vi sur des échasses; перен. être toujours monté sur des échasses

    * * *
    n
    gener. échasse

    Dictionnaire russe-français universel > ходули

  • 50 качели

    * * *
    мн.

    качаться на каче́лях — far l'altalena; altalenare vi (a) редко

    * * *
    n
    gener. altalena, biciancole

    Universale dizionario russo-italiano > качели

  • 51 костыль

    1) ( опора) gruccia ж., stampella ж.
    2) ( гвоздь) caviglia ж.
    * * *
    м.
    1) gruccia f, stampella f

    ходить на косты́лях — camminare sulle stampelle

    2) спец. arpione
    * * *
    n
    1) gener. pattino, gruccia, stampella, caviglia, chiodo

    Universale dizionario russo-italiano > костыль

  • 52 мозоль

    ж.
    callo м.
    * * *
    ж.
    callo m, durone m

    руки в мозо́лях — mani callose

    ••

    наступить на любимую мозо́ль кому-л. разг. шутл. — pungere / toccare nel / sul vivo

    * * *
    n
    1) gener. callosita, callo, callo (тж. костная), occhio di pernice (между пальцами ног)
    2) colloq. lupino

    Universale dizionario russo-italiano > мозоль

  • 53 гастроли

    мн.
    spectacle m ( или représentations f pl) d'une troupe en tournée

    на гастро́лях — en tournée

    Dictionnaire russe-français universel > гастроли

  • 54 гастроли

    мн.
    spectacle m ( или représentations f pl) d'une troupe en tournée

    на гастро́лях — en tournée

    Diccionario universal ruso-español > гастроли

  • 55 брат

    брат, (мн.) брати, браття, братове; (ласк.) братік, братічок, братонько, братечко, братко, братуньо, братусь, братусик, братуха, братило; (соб.) братва. [Сьогодні в мене гості, братва приїхала - всі троє (Крим.)]; (двоюродный, троюродный) двоюрідний, брат у перших; троюрідний, брат у других. [Він мені доводиться брат у перших: наші батьки були рідні брати]. (Соб.) братья и сёстры двоюр. - братителі; (б. крёстный) хрещений; (названный, крестовый) побратим, побратимець (р. -мця). -тья сводные - зведенюки, зведенята, зведені брати. Брат по отцу, но не по матери - мачушенко. Брат (ближний, товарищ, собрат по званию, ремеслу, занятиям) - брат. [У ляхів - пани, на Москві - реб'ята, а в нас брати. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати]. Братья милые - брати любі, браття любе. [Ой щасливі, браття любе, ви такую мавши долю]. Брат (член братства) - братчик; наш брат (солдат, пахарь и т. п.) - наш братчик (салдат, хлібороб і т. и.). [Було там багато нашого братчика].
    * * *
    2) (член братства, монах) бра́тчик, брат

    Русско-украинский словарь > брат

  • 56 вероотступник

    віровідступник, відступник від віри, апостат, недовірок, ренегат, перекиньчик. [Лях потурнак, клюшник галерський, недовірок христіянський. Юліян Апостат].
    * * *
    віровідсту́пник, відсту́пник від ві́ри, недові́рок, -рка́

    Русско-украинский словарь > вероотступник

  • 57 владычество

    1) владицтво, володарство, владарство, панство, зверхність (р. -ности);
    2) володіння, володарювання, владання, панування, владикування. [Це було за панування ляхів]. Под владычеством - під володінням, під зверхністю.
    * * *
    володарюва́ння, владарюва́ння; влади́цтво; ( владение) володі́ння; воло́дарство; ( господство) панува́ння, ( власть) вла́да

    Русско-украинский словарь > владычество

  • 58 возбуждать

    возбудить
    1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;
    2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.
    * * *
    несов.; сов. - возбуд`ить
    1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти
    2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити
    3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти
    4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити

    Русско-украинский словарь > возбуждать

  • 59 возвышать

    -ся, возвысить, -ся
    1) піднімати (підіймати) (кого, що до чого, над кого, над що), -ся, сов. підняти (підійняти), -ся, піднімати вгору, -ся вгору, підняти вгору, -ся вгору, підвищувати, -ся, підвищити, -ся [Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою (Сл. Грінч.). Він той, кого я підняла над всіх (Грінч.). Аж до неба піднявсь. Піднявсь Литовський край аж геть угору (Куліш)], підносити (кого над ким, чим), -ся, піднести, -ся [Котру хочуть партію - підносять (Куліш). Його престіл підносився до хмари (Крим.). Піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.)], зносити, -ся, знести, -ся [По-над величними вона його знесе (Сам.)]. -ся - з[дій]німатися, знятися [Колосальна постать знімається аж до неба (Грінч.)], підбиватися вгору, підбитися вгору, ставати, стати по-над що [Стати по-над шаблон (Єфр.)], вивищувати, -ся (вивищати, -ся), вивищити, -ся [Вивищались мовою своєю над простою громадою (Куліш). Вивищилися політично (Дом.)], височити, -ся, звисочити, -ся, висити, -ся [Ростуть і висяться царі (Шевч.)];
    2) -шать, -сить (устремлять к верху) - підносити, піднести, зносити, знести, здіймати (знімати), зняти. -шаться (выситься) - підноситися, зноситися, здійматися (зніматися), виситися, височитися. [З таємного саду підноситься над усім біла вежа (Черк.). А над усім зносяться стрімкі пальми (Фран.). Ляхів шпиль висився по-над усією округою (М. Вовч.). На горбку височилася церква (Крим.)];
    3) (увеличивать, -ся) підвищувати, -ся, підвищити, -ся, підій[ні]мати, -ся, підняти, -ся, збільшувати, -ся, збільшити, -ся. [Підняти ціну. Підвищити тариф]; (о голосе) підіймати, -ся, підняти, -ся, підносити, -ся, піднести, -ся, рости. [Підняв голос і сказав. На третьому складі голос підноситься (Єфр.). Голос Антонів міцнішав, ріс]. - ся (о цене) - йти вгору, піти вгору, скакати вгору, сов. підскочити, (о мн.) попідскакувати [Ціни на все дуже підскочили, попідскакували];
    4) (в сан, должность) підносити (піднести) до гідности, на посаду;
    5) (прославлять, возвеличивать) підносити, -ся, підносити себе, піднести, -ся, піднести себе, звеличувати, -ся, звеличити, -ся, вславляти, -ся, вславити, -ся. - шать душу - підій[ні]мати (сов. підняти) вгору дух(а). [Ся книга піднімає вгору наш дух (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - возв`ысить
    1) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підіймати, підійня́ти и мног. попідійма́ти, здійма́ти, здійня́ти и зня́ти и мног. поздійма́ти и позніма́ти, підно́сити, підне́сти и мног. попідно́сити, зно́сити, знести́ и мног. позно́сити; (повыша́ть) підви́щувати, підви́щити
    2) мат. підно́сити, піднести́

    Русско-украинский словарь > возвышать

  • 60 гнать

    гнати (я жену), гонити (я гоню), турити, турлити, туряти, виганяти, вигонити, перти. [Поперед себе вражих ляхів облавою пруть]; (быстро, усиленно) гоном гнати, туром гнати; (рысью) клусувати; (сверх сил) перенатужувати, натужати. [Ми, їдучи, не натужали коня]. Гнать водку - горілку гнати, г. курити. Гнать в шею - гнати у три-шия, в потилицю, в три вирви.
    * * *
    1) гна́ти, гони́ти
    2) (притеснять, преследовать) гноби́ти, гна́ти, ути́скувати, утиска́ти
    3) (выгонять, прогонять) гна́ти

    \гнатьть в ше́ю (взаше́й) — гна́ти в поти́лицю (в ши́ю, утриши́я, в пле́чі, в три ви́рви)

    4) ( изготовлять перегонкой) гна́ти; (спирт, водку) кури́ти

    Русско-украинский словарь > гнать

Страницы

См. также в других словарях:

  • лях — лях/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • ЛЯХ — ЛЯХ, ляха, муж. 1. Поляк (устар.). «Не то беда, что ты поляк: Костюшко лях, Мицкевич лях, беда, что ты Видок Фиглярин.» Пушкин. 2. мн. Употребляющееся иногда в науке название польских племен (Этногр., ист.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков …   Толковый словарь Ушакова

  • лях — пан, поляк, пшек Словарь русских синонимов. лях см. поляк Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • ЛЯХ — в западнославянской мифологии генеалогический герой, предок поляков (ляхов), брат Чеха, согласно преданиям, записанным в хронике 14 в. Вероятно, имя Л. образовано от lêdo, «пустошь», «новь», «необработанная земля». в. и., в. т. (Источник: «Мифы… …   Энциклопедия мифологии

  • Лях — м. устар. см. ляхи I Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ЛЯХ — (от собств. им.). То же, что лех. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ЛЯХ — с тобой (с ним и т. п.)! Пск. Восклицание, выражающее досаду, безразличие; уступка. СПП 2001, 51. Иди ты к ляху! Пск. Бран. Восклицание, выражающее гнев, раздражение, нежелание видеть кого л. СПП 2001, 51 …   Большой словарь русских поговорок

  • Лях — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються …   Орфографічний словник української мови

  • лях — іменник чоловічого роду, істота поляк іст …   Орфографічний словник української мови

  • ЛЯХ — Ляшко, убийца св. Бориса. 1015. Лет. IX, 72. Пан Лях Конюский, ю. з. 1444. A. S. I, 41. Лях Дюкин, помещик Полоновского пог. 1495. Писц. II, 584. Лях Ясеньский, служебник виленского епископа. XVI в. (1 пол.). Ю. З. А. I, 90. Лях Волчкович,… …   Биографический словарь

  • Лях — ЛЯХОВ ЛЯХ ЛЯХОВЕЦ ЛЯХОВИЧ ЛЯШКО Лях прозвище поляка в старину. Что, сынку, помогли тебе твои ляхи? вопрошает гоголевский Тарас Бульба у плененного запорожцами изменника сына Андрия. Из за частых войн с Польшей слово лях в старину имело и… …   Русские фамилии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»