-
1 любити
1) ( кохати) to love2) ( мати потяг) to be fond of; ( подобати) to like -
2 любити
люби́ть -
3 любити
-
4 любити
სიყვარული -
5 любити
каханьнекахаць -
6 любити
-
7 любити
sevmek -
8 любити, -блѭ, -биши
love -
9 lubić
любити -
10 LOVE
любити, -блѭ, -биши -
11 LOVE
любити, -блѭ, -биши -
12 miłować
любити, кохати -
13 севиш-
любити один одного, кохатися, милуватися СМ, У, СЛ, К. -
14 сӱ-
любити, кохати СБ; пор. сев-, сӱй- I. -
15 любить
-бливать1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) кохати, любити кого, кохатися, любитися в кому. [Ой, знаю, знаю, кого кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю (Пісня). Ой, знати, знати, хто кого любить: горне до серденька, ще й приголубить (Пісня). Любиш батька, матір, а кохаєш милого (Мирн.). Нема тії дівчиноньки, що я в ній кохався (Метл.)]. -бить сильно, крепко - дуже, тяжко, рідно, рідненько кохати, любити кого. [Я люблю тебе рідненько (М. Вовч.)]. Он её -бил безумно - він її шалено кохав. -бить пылко, страстно - палко, жагуче кохати, любити кого. -бить искренно - щиро кохати, любити кого. Кого -лю того и бью - хто кого любить, той того й губить. -бить друг друга - кохати, любити одно одного, кохатися, любитися; срв. Любиться. [Любімося, кохаймося, як ті голубочки (Пісня). Ой, коли ми кохалися, сухі дуби розвивалися (Пісня)];2) (питать расположение к кому, к чему) любити, полюбляти, залюблювати и -ляти кого. [Усі його в нас любили, - балакливий був чоловік, веселий, громадський (М. Вовч.). Всі сусіда полюбляють (Пісня). Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.)]. -бить друг друга - любитися, мати любов між собою. [Любітеся, брати мої! (Шевч.)]. Он -бит родителей - він любить батьків. Я тебя -лю как самого себя - я тебе люблю як себе самого. -бить родину - любити батьківщину, рідний (свій) край. -бить больше всего на свете - любити над усе в світі. [Над усе в світі любив ті деревця (М. Вовч.)];3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) любити, полюбляти, бути охочим, ласим до чого, любитися, кохатися в чому. [Люблю розмовляти (Шевч.). Не полюбляю я цього (Зміївщ.)]. Он -бит труд - він любить працювати, він охочий до праці. Я -лю фрукты - я люблю садовину, мені садовина до смаку (смакує). Я -лю жизнь в деревне - я люблю (мені до вподоби) жити на селі. Я больше -лю это блюдо - мені смакує більше ця страва. Я -лю больше эту работу - мені ця робота більше до вподоби, я волію цю роботу; срв. Предпочитать. Он -бит свободу - він любить волю. Он -бит гулять - він любить (охочий, ласий) гуляти. Она -бит пение - вона любить співи, охоча до співів. Он -бит выпить - він любить чарку, він ласий (голінний) до чарки, (шутл.) до скляного бога. Это растение -бит тень - ця рослина любить холодок. Сосна -бит песчаную почву - сосна любить піскуватий ґрунт. Деньги -бят счёт - гроші лічбу люблять. -бишь кататься, -би и саночки возить - любиш узяток, люби й даток; заїздив конячку - неси сам кульбачку. -бить науку, искусство, театр - любити науку, мистецтво, театр, кохатися в науці, у мистецтві, в театрі, бути охочим до науки, до мистецтва, до театру;4) (жалеть) жалувати. [Чи добре тобі тут, сину, чи жалують тебе? (Н.- Лев.)]. Любящий - що любить, що кохає; (полный любви) люблячий, люб'ячий, прихильний. [Люблячою рукою списує Бордуляк (Єфр.). Такий він люб'ячий до мене (М. Вовч.). Прихильним оком подививсь на сина (Крим.)]. -щий что (любитель чего) - охочий, щирий, голінний, ласий до чого, на що; срв. Любитель. -щий детей - дітолюбний.* * *(кого-что) люби́ти, полюбля́ти (кого-що); подо́бати (кого-що); ( питать любовь к чему) коха́тися, милува́тися (в чому); (преим. быть влюблённым) коха́ти -
16 care
1. n1) турбота, піклування, доглядto take care of (about) smb. — дбати (піклуватися) про когось; доглядати когось
in care of smb. — під чиєюсь опікою
care of (пишеться скор. c/o) — через, на адресу
Mr. Foster c/o Mr. White — містеру Уайту для передачі містеру Фостеру (містеру Фостеру через містера Уайта)
care killed the cat — присл. не робота старить, а турбота
2) уважність, ретельність, обережністьhave a care!, take a care! — бережись!, бережіться!, обережно!
3) pl хвилювання, тривога, турбота4) пристрасть, схильність, любов (до чогось — for, of)2. v1) піклуватися, турбуватися, дбати (про когось, про щось), доглядати (когось, щось — for, of, about)2) турбуватися, тривожитися, непокоїтися, хвилюватися3) мати бажання, бажати, хотіти (щось, чогось — to)I don't care — мені однаково, мені байдуже
I don't care to be seen here — мені не хочеться, щоб мене тут бачили
I don't care a straw (a damn, a button, a fig, a feather, a pin, a whoop) — мені це байдуже; мені на це наплювати!
* * *I n1) турбота, піклування, опіка2) спостереження ( лікаря); обслуговування ( хворого); догляд (тж. за машиною)3) уважність, старанність; обережність4) тж.; pl турботи; тривога; занепокоєння, хвилювання5) (for, of) пристрасть, любов, схильність6) як компонент складних слів зі значенням (- care) доглядII v1) (for, of, about) піклуватися; доглядати2) турбуватися, непокоїтися, хвилюватися3) ( for) любити; цікавитися4) мати бажання, хотіти -
17 fancy
1. n1) уява; фантазія2) ілюзія, мрія; уявний образI have a fancy that — мені здається, що
3) примха; каприз; вигадка4) смак, нахил, пристрастьto have a fancy for smb. — любити когось
to take a fancy for smth. — захотіти чогось
5) розуміння, художній смак; уподобання6) (the fancy) збірн. ентузіасти, любителі; болільники2. adj1) химерний; вигадливий; примхливий2) фантастичний; уявний; казковий3) орнаментальний; прикрашений; фасонний4) фігурний, непростий; незвичайний5) модний, вишуканий; найвищого гатунку6) екстравагантний; надзвичайний7) строкатий, пістрявий, багатобарвний (про рослини)fancy girl (lady, woman) — коханка, утриманка; амер. повія
fancy man — коханець; сутенер
fancy men — любителі; болільники
3. v1) уявляти (собі)just fancy!, only fancy! — можете собі уявити!, подумайте тільки!
2) гадати, припускати3) подобатися, любити; мати схильність (до чогось)4) розм. бути високої думки про себе, бути самовдоволеним (звич. to fancy oneself)5) марно сподіватися6) виводити вид тварини (рослини) для одержання особливих властивостей* * *I [`fʒnsi] n1) фантазія, уява2) уявлюваний, уявний образ; ілюзія, мрія3) примха, каприз4) смак, схильність, пристрасть5) розуміння, ( художній) смак6) ( the fancy) ентузіасти, любителі; уболівальникиII ['fʒnsi] a1) вигадливий, химерний, фантастичний2) орнаментальний, прикрашений; фасонний; фігурний, непростий3) модний; вишуканий, вищої якостіfancy articles /goods/ — модні товари; дрібнички; галантерея
4) фантастичний, екстравагантний5) ( про тварину або рослину) який володіє особливими властивостями6) строкатий, багатоколірний ( про рослину)III ['fʒnsi] v1) уявляти, уявляти собі2) припускати, думати3) подобатися, любити4) бути високої думки про себе, бути самовдоволеним, заноситися ( to fancy oneself)6) виводити вид тварини або рослини для отримання особливих властивостей -
18 like
1. n1) щось подібне (схоже, рівне, однакове)the likes of you — розм. такі, як ви
2) pl нахили, потяг2. adj1) схожий, подібнийit looks like snow — схоже на те, що піде сніг
it's just like you do that — це дуже схоже на вас; це саме те, чого від вас можна було чекати
2) однаковий, рівний3) розм. можливий, імовірнийthey are like to meet again — вони, мабуть, ще зустрінуться
3. advтак би мовити, неначеby way of argument like — так би мовити, як приклад
4. prepякhe swims like a duck — він плаває, як качка
5. conjніби, немов, якit was just like you said — було точно так, як ви говорили
something like — трохи схожий; чимось нагадує
there is no place like home — нема ніде краще, як вдома
like father like son — присл. яблуко від яблуні недалеко падає
like so — ось так, таким чином
like enough, as like as not — цілком імовірно
like anything (blazes, crazy, the devil, mad) — з усіх сил, щодуху
6. v1) подобатися, любитиdo as you like — робіть, як вам завгодно; робіть, як знаєте
2) віддавати перевагу; вибирати3) підходити; узгоджуватися* * *I [laik] nчия-небудь подоба; така ж людина; що-небудь подібне або схожеII [laik] a1) подібний, схожий2) рівний, однаковийIII [laik] advрідко імовірно; начебто; так би мовитиIV [laik] prep1) так; як хто-небудь; як що-небудь2) to look like smth виглядати, мати вигляд як… бути схожимV [laik]cj1) як2) начебто, немов; якVI [laik] n; pl VII [laik] v2) надавати перевагу; вибирати; підходити, поєднуватися, узгоджуватися3) хотіти, бажати4) подобатися -
19 love
n ж. і ч. ім'яЛов* * *I [lev] n1) любов, прихильність, приязнь; доброзичливість2) закоханість, любов, кохання, пристрастьto fall in love (with smb) — закохатися ( у кого-небудь)
to be in love (with smb) — любити, бути закоханим
3) предмет любові, коханий; коханаmy love — моя мила; голубонька, рибонька ( звертання до сторонньої); хто-небудь або що-небудь привабливе
4) (Love) Ерос, амур, купідон5) любовна інтрига; любовна історія6) cпopт. нульII [lev] vlove all — рахунок 0: 0
1) любити; кохати, кохатися2) любити ( що-небудь); знаходити задоволення ( у чому-небудь); хотіти ( чого-небудь) -
20 love
I [lev] n1) любов, прихильність, приязнь; доброзичливість2) закоханість, любов, кохання, пристрастьto fall in love (with smb) — закохатися ( у кого-небудь)
to be in love (with smb) — любити, бути закоханим
3) предмет любові, коханий; коханаmy love — моя мила; голубонька, рибонька ( звертання до сторонньої); хто-небудь або що-небудь привабливе
4) (Love) Ерос, амур, купідон5) любовна інтрига; любовна історія6) cпopт. нульII [lev] vlove all — рахунок 0: 0
1) любити; кохати, кохатися2) любити ( що-небудь); знаходити задоволення ( у чому-небудь); хотіти ( чого-небудь)
См. также в других словарях:
любити — люблю/, лю/биш; мн. лю/блять; недок., перех. 1) Відчувати глибоку відданість, прив язаність до кого , чого небудь. || Відчувати сердечну прихильність до родинно близьких осіб (дітей, матері тощо). 2) Почувати, виявляти глибоку сердечну… … Український тлумачний словник
любити — I 1) (відчувати глибоку відданість, прихильність, симпатію до кого / чого н.), жалувати, дихати (ким чим), полюбляти, долюблювати; обожнювати, боготворити, божествити (надмірно захоплюватися ким, схилятися перед ким н.) 2) (мати нахил, потяг до… … Словник синонімів української мови
любити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
навидіти — любити [V] … Толковый украинский словарь
Братья Гадюкины (музыкальная группа) — Братья Гадюкины (укр. Брати Гадюкіни) западноукраинская блюз панк фолк группа. Особенности стиля группы припанкованные украинские тексты и хорошо сыгранная музыка различных стилей, таких как блюз, рок н ролл, рэггей и т. п. Содержание 1… … Википедия
Братья Гадюкины — Брати Гадюкіни (рус. Братья Гадюкины) украинская блюз панк фолк группа. Особенности стиля группы припанкованные украинские тексты и музыка различных стилей, таких как блюз, рок н ролл, рэггей и т. п. Содержание 1 История 2… … Википедия
Курбский, князь Андрей Михайлович — боярин и воевода, писатель, род. в 1528 г., ум. в 1583 г. В первый раз имя кн. Курбского встречается в 1549 г., когда он сопровождал царя Иоанна IV в Казанский поход в звании стольника, и находился в есаулах вместе с братом царицы Анастасии… … Большая биографическая энциклопедия
силлабическое стихосложение — СИЛЛАБИ´ЧЕСКОЕ СТИХОСЛОЖЕ´НИЕ (от греч. συλλαβή слог) система книжного равносложного («слогочислительного») стиха, существовавшая в России в 16 17 вв. и в первой трети 18 в. Все стихи носили тогда общее название виршей (или вершей); вирша это… … Поэтический словарь
любить — Древнерусское – любити. Слово ведет свое происхождения от общеславянского ljubiti. С данным словом этимологически связаны слова в следующих языках: древненемецком – liob – «милый, дорогой», готском – lubains «надежда», латинском – lubet – «угодно … Этимологический словарь русского языка Семенова
начати — (1525), НАЧЬН|ОУ, ЕТЬ гл. 1. Начать что л. делать, приняться за что л.: азъ грѣшьныи матьѳѣи н[а]чахъ писати кънигы си˫а а лаврентьи доконьца. Мин ΧΙ/XII (июль), 52 об. (запись); и цр҃квь начати зьдати на мѣстѣ ветъхоѣ СкБГ XII, 24б; самъ же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ненавидѣти — НЕНАВИ|ДѢТИ (230), ЖОУ, ДИТЬ гл. Ненавидеть, испытывать отвращение: Ѥ ли ти жена д҃шевьна то не изгони ѥ˫а. и ненавидѧшти тебе не вѣрѹи ѥи. (μισούσῃ) Изб 1076, 159 об.; Ненавидѧи же добра врагъ. ЖФП XII, 66в; зъловѣрьны˫а. ненавид˫ащи.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)