Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

лодка

  • 21 закачать

    -ся
    1) - (начать качать, -ся) заколихати, -ся, загойдати, -ся, захитати, -ся. Маятник -чался - вагало захиталося. Лодка -чалась - човен загойдався, захитався;
    2) см. Укачать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > закачать

  • 22 качаться

    качиваться, качнуться хитатися, хитнутися, схитнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, колих[в]атися, (с)колихнутися, киватися, кивнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися. [Іде і не схитнеться (Київ). Голова, схитнулась, коса розвинулась (Рудан.). Кожна гілка сколихнулась (Грінч.). Кулак упав парубкові на шию важко - голова хильнулась набік (Грінч.). Яка ти бліда і страшна - аж хиляєшся (Г. Барв.). Глечик схитнувся і впав (Звиног.). Ой п'є Байда та й кивається (АД.)]. -ться (в люльке гамаке, на качелях и т. п.) - колих[с]атися (-шуся, -шешся), колихнутися, гойдатися, гойднутися, (сильно) вихатися, вихнутися. [А на вітах гойдаються нехрищені діти (Шевч.). Що гойднеться (павук), то нитка порветься (Л. Укр.)]. -ться от ветра (о растениях) - хитатися, хитнутися, гойдатися, гойднутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, коливатися, киватися, кивнутися, (о флаге) маяти. [Хитнувся вперед, немов верба од вітру (Коцюб.). Вітер повіває, сосна ся хиляє (Гол.). Очерет кивається над водою (Харківщ.). Прапори маяли од вітру (Київ)]. -ться от неустойчивости - хитатися, (с)хитнутися, хибатися, (с)хибнутися. [Пливе човен води повен, коли б не схитнувся (Пісня). Дошка хибається, не ступайте на ню (Звиног.). Човен хибається (Звиног.)]. Лодка -тся на волнах - човен гойдається (хитається) на хвилях. Маятник -тся - вагало хитається. Итти, -чаясь из стороны в сторону (о больном, пьяном) - іти хиляючись (коливаючись). Качающийся - що хитається, гойдається и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - качн`уться
    1) (в гамаке, на качелях) гойда́тися, гойдну́тися; хилита́тися, хилитнутися; ( колыхаться) колиха́тися, колихну́тися, хиба́тися, хибну́тися, хи́бати, хибну́ти; ( колебаться) колива́тися, коливну́тися; ( шататься) хита́тися, хитну́тися
    2) (несов.: при убаюкивании) колиса́тися
    3) ( о маятнике) колива́тися, коливну́тися, хита́тися, хитну́тися

    Русско-украинский словарь > качаться

  • 23 каюк

    1) (род лодки) каюк (-ка), (для двоих пловцов) двояк (-ка) (Херсонщ. и Таврія);
    2) капут, каюк, амба; см. Капут. Теперь ему каюк - тепер йому каюк, амба, капут.
    * * *
    I
    (лодка, судно) диал., каю́к, -а
    II предик.
    каю́к, капу́т, кіне́ць, -нця́

    Русско-украинский словарь > каюк

  • 24 ладья

    1) човен (-вна); срвн. Лодка;
    2) (шахм.) тура.
    * * *
    I
    ( судно) поэз. чо́вен, -вна и -вна́
    II шахм.
    тура́

    Русско-украинский словарь > ладья

  • 25 моторный

    1) моторовий. -ная лодка - моторовий човен (р. човна);
    2) (двигательный) моторний, руховий. -ный нерв - моторний (руховий) нерв (-ва).
    * * *
    I техн.
    мото́рний
    II псих., фиоиол.
    мото́рний, рухли́вий, рухо́мий

    Русско-украинский словарь > моторный

  • 26 набойный

    набивний. -ное шило - набивне (забивне) шило. -ный инструмент - товкуша. - ная лодка - см. Набоина 1. -ный кирпич - топтана цегла. -ная материя, текст. - вибивана (вибійна) матерія; срв. Набойка 2. [Мої мішки прикметні, - з вибиваної десятки (Кониськ.)].
    * * *
    1) набивни́й

    Русско-украинский словарь > набойный

  • 27 нагрузка

    1) (действие) - а) навантажування, вантаження, ладування, налад(н)овування, облад(н)овування, вилад(н)овування, накладання, рих[ш]тування, нарих[ш]товування, хурування, (оконч.) навантаження, налад(н)ування, облад(н)ування, вилад(н)ування, накладення, нарих[ш]тування, нахурування; (чрезмерная) перевантажування, (оконч.) перевантаження. -ка войск на корабли - навантажування (навантаження) війська на кораблі. Вторичная -ка - повторно навантажування (навантаження). От дурной -ки лодка опрокинулась - через погане навантаження човен перевернувся; б) покладання обов'язків, навантажування, доручання, обтяжування, перевантажування, перетяжування, (оконч.) покладення обов'язків, навантаження, доручення, обтяження, перевантаження, перетяження. Срв. Нагружать 1 и 2;
    2) (груз) вантаж (-жу), вантага, (кладь) хура, кладь (- ди). Слишком большая -ка - (за)надто великий (важкий) вантаж. Моей лошади эта -ка не под силу - на мого коня цей вантаж надто важкий, моїй коняці цей вантаж не під силу;
    3) (возложенные обязанности) навантаження. Эта -ка ему не под силу - це навантаження не по його силі. Чрезмерная -ка требовала напряжения всех сил - надмірне навантаження (перевантаження) потребувало (вимагало) напруження всієї сили (всіх сил). Общественная -ка - громадське навантаження.
    * * *
    наванта́ження, наванта́жування; обще́ственная

    \нагрузка ка — грома́дське наванта́ження

    Русско-украинский словарь > нагрузка

  • 28 наплывать

    наплыть
    1) напливати, наплисти, напливти и наплинути, (о мног.) понапливати. [Неначе хвилі напливали (Шевч.). Звідусіль напливли туди християни, особливо з Дамаску (Крим.). Опісля вже напливло польської мови на Україну (Куліш). Ледве на місяць наплине прозорая хмара, коло на ній засіяє (Л. Укр.)];
    2) (наталкиваться плывя) напливати, наплисти, напливти, наплинути, (специальнее) наїздити, наїхати, наштовхуватися, наштовхнутися, (о мног.) понапливати, понаїздити, понаштовхуватися на що. Лодка -лыла на мель - човен наїхав на мілину (на мілке);
    3) (набухать) набрякати, набрякнути, набубнявіти, (о мног.) понабрякати. [Чирка (чирей) дуже болить, - бач як набрякла (Зміївщ.)]. Дерево -лыло - на дереві поробилися наплинки (нагони); срв. Наплав 7.
    * * *
    несов.; сов. - напл`ыть
    наплива́ти, напливти́ и наплисти́, -пливу́, -пливе́ш и напли́нути

    Русско-украинский словарь > наплывать

  • 29 направляться

    направиться
    1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);
    2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];
    3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;
    4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];
    5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];
    6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);
    7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авиться
    1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися
    3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться
    4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться
    5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

    Русско-украинский словарь > направляться

  • 30 неустойчивый

    1) (нестойкий) нестійкий; (неустановившийся, непостоянный) несталий, нетривкий; нестано[і]вкий; (колеблющийся) хиткий, хисткий, хибкий; (изменчивый) мінливий, (нетвёрдый) нетвердий, (ненадёжный) непевний. [Хитка кладка через річку (Липовеч.). Море хитке (Вороний). Хиткі суспільні елементи (Пр. Правда). Хибкий місток (Г. Барв.). (У лілеї) стебло тоненьке, хибке (Куліш). В мене серце хибке (М. Вовч.). Мінливі естетичні погляди (М. Зеров). Нетвердий політичний курс (Пр. Правда). Чудне, хибке, непевне слово в його (Куліш). Краса твоя непевна, як туман (Вороний)]. -вая лодка - хи(с)ткий (хибкий, перекидистий, верткий) човен. [Дума в його гойдалась, як хибкий човен на морі (Коцюб.)]. -вая погода - нестала (мінлива) погода. -вое равновесие - нестійка (хистка) рівновага. -вый столб - нестійкий (хиткий) стовп. -вые цены - хиткі (несталі) ціни. -вый человек - нестала (нестійка, хитка, хистка) людина;
    2) хим. - нетривкий.
    * * *
    нестійки́й; ( непостоянный) неста́лий, нетривки́й; ( колеблющийся) хистки́й, хитки́й, хибки́й, хитли́вий, хитля́вий; ( о лодке) переки́дистий

    \неустойчивыйое равнове́сие — физ. несті́йка рівнова́га

    Русско-украинский словарь > неустойчивый

  • 31 переваливать

    перевалить
    1) что куда - перекидати, перекидати и поперекидати що куди, перетягати, поперетягати що куди. -лить землю, сено - перекидати землю, сіно. -лить брёвна, лес - перекидати, поперетягати бервення, деревню, колоддя. -вать, -лить что-л. через что - перевалювати (перевалити), перевертати (перевернути), (о мног.) поперевалювати, поперевертати що через що;
    2) через что - переходити, перейти, переступати, переступити, перекидатися, перекинутися, перехоплюватися, перехопитися через що, (плывя) перепливати, перепливти через що, минати, минути що. -лить через горный хребет - перейти, перекинутися, перехопитися, через гірський кряж. Лодка -лила на другой берег - човен переплив на той бік. Ему уже за семьдесят -лило - йому вже за сімдесять перейшло (переступило, перескочило). [Віку його дійсне ніхто таки й не знав: може йому й за сотню цілу перескочило (Кониськ.)]. -лило за полночь - звернуло з півночи. Переваленный - перекиданий.
    * * *
    I несов.; сов. - перевал`ить
    1) перева́лювати, перевали́ти; ( перебрасывать) перекида́ти, переки́нути; ( переворачивать) переверта́ти, переверну́ти
    2) (несов.: о походке) перева́люватися; колива́ти [з ноги́ на но́гу]
    3) ( перегружать) перева́лювати, перевали́ти, переванта́жувати, переванта́жити
    4) (переходить, миновать) перева́лювати, перевали́ти, перехо́дити, перейти́
    II несов.; сов. - перевал`ять
    1) (несов.: повалить) переваля́ти, повали́ти
    2) (несов.: в снегу, в грязи) переваля́ти, ви́валяти
    3) (шерсть, войлок) спец. перева́лювати, перевали́ти

    Русско-украинский словарь > переваливать

  • 32 перевёртываться

    перевернуться
    1) перевертатися, перевернутися, перекидатися, перекинутися, (диал.) перекачнутися, (о мног.) поперевертатися, поперекидатися. -нуться с боку на бок, на другой бок - перевернутися (перекинутися) з боку на бік, на другий бік. И кости мои в могиле -нутся - і кістки мої струхнуться в ямі (в могилі). Лодка -нулась - човен перекинувся (перевернувся, диал. перекачнувся). -нуться, едя на лодке - перекинутися, перевернутися човном їхавши, вивернутися з човна їхавши. Счастье -нулось - щастя перевернулося, иншим кінцем обернулося. -ваясь вверх дном - уперекидь. [Пішли столи вперекидь (Неч.-Лев.)];
    2) перегортатися, перегорнутися, бути перегорнутим, перегорненим;
    3) перекручуватися, перекрутитися - см. Переверчиваться;
    4) см. Превращаться, превратиться.
    * * *
    несов.; сов. - переверн`уться
    1) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися; перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися
    2) перегорта́тися, перегорну́тися
    3) ( поворачиваться кругом) поверта́тися, поверну́тися

    Русско-украинский словарь > перевёртываться

  • 33 плоскодонный

    плоскоденний, плискоденний. -донная лодка - плоскоденка, кайра, галяра, ум. галярка.
    * * *
    плоскодо́нний

    Русско-украинский словарь > плоскодонный

  • 34 подводный

    I. підвідний. -ная повинность - возове, возовий відбуток.
    II. Подводный - підводний, підводяний. [Тихо пливе русалонька в підводні палати (Л. Укр.). Підводяна частина рослин (Троян.)]. -ный телеграф - телеграф попідводний. -ное плавание - попідводне плавання. -ная лодка - підводний човен, субмарина. -ная гряда - лава, лавиця.
    * * *
    I
    підво́дний; попідво́дний
    II

    Русско-украинский словарь > подводный

  • 35 причал

    1) причал (-лу); см. Причаливание;
    2) (место для причаливания) причал (-лу), пришиб (-бу). [Свіжий вітрець подихав і коливав біля причалу човни з вітрилами (Л. Укр.). Берег високий, - не знайду пришибу для човна (Неч.-Лев.).];
    3) (верёвка для привязи) причал. [Кидай з порона причал]. Лодка на -ле - човен на причалі (на буксирі);
    4) (свая) припін (-пону).
    * * *
    прича́л, -у; прича́лювання; ( стоянка для судов) прити́ка, диал. при́шиб, -у

    Русско-украинский словарь > причал

  • 36 струг

    I
    1) техн. струг
    2) строит.струг, струга́нок, -нка
    II
    ( лодка) струг; ( неточно) дуб

    Русско-украинский словарь > струг

  • 37 чайка

    I орн.
    ча́йка; диал. риба́лка, киги́тка, ме́ва; ( мартын) марти́н
    II
    ( лодка) ча́йка

    Русско-украинский словарь > чайка

  • 38 Дубас

    дуб (долблен. лодка) дуб.

    Русско-украинский словарь > Дубас

  • 39 Дубка

    1) см. Дубление;
    2) (лодка из дуба) дуб.

    Русско-украинский словарь > Дубка

  • 40 Каноне[и]рский

    канонірський, гармашний. -кая лодка - см. Канонерка.

    Русско-украинский словарь > Каноне[и]рский

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЛОДКА — ЛОДКА, лодки, жен. 1. Небольшое судно для плавания по воде. Двухвесельная лодка. Парусная, моторная, гоночная лодка. Кататься на лодках. 2. Название для известных видов военных судов (мор.). Канонерская лодка. Подводная лодка. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ушакова

  • лодка — ладья, челн, челнок, гондола, байдарка, душегубка, верейка, швербот, дощаник, ялик, лодочка, клинкер, фангсбот, шаланда, бударка, моторка, распашная, парная, байда, гичка, астраханка, умиак, дора, плоскодонка, сомина, пакетбот, подчалок, пирога,… …   Словарь синонимов

  • ЛОДКА — «ЛОДКА» (Das Boot) ФРГ, 1981, 150 мин. Военная драма. В 1983 году представление на Московский фестиваль картин «Лодка» и «Лили Марлен» было воспринято в высоких советских инстанциях как настоящая диверсия. Иной взгляд на немцев, тоже познавших в… …   Энциклопедия кино

  • ЛОДКА — наименование мелких гребных судов, принятое на реках. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 Лодка 1) общее название легких гребных речных судов ( …   Морской словарь

  • ЛОДКА — речное гребное (иногда парусное или моторное) судно. В ВМФ лодками называют корабли некоторых классов, напр., канонерская лодка, подводная лодка …   Большой Энциклопедический словарь

  • лодка —     ЛОДКА, челнок, челн, трад. поэт. ладья …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ЛОДКА — ЛОДКА, судно, предназначенное для перевозки пассажиров и грузов по воде. В настоящее время «лодками» называют только небольшие суда, которые легко можно вытащить на берег. Суда большего размера называют КОРАБЛЯМИ. Еще в доисторические времена для …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • ЛОДКА — ЛОДКА, и, жен. 1. Небольшое, обычно гребное судно. Кататься на лодке. Двухвёсельная л. Парусная л. Моторная л. Надувная л. 2. Название нек рых видов военных судов. Канонерская л. Подводная л. (боевой корабль, способный совершать плавание в… …   Толковый словарь Ожегова

  • лодка — вертучая (Серафимович); веселая (Фет); зыбкая (Серафимович); утлая (Некрасов); узкая (Блок) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …   Словарь эпитетов

  • ЛОДКА — долбленкасеверных народов Сибири. Во время военных действий использовалась в качестве коллективного щита …   Энциклопедия вооружений

  • лодка — судно — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы судно EN boat …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»