-
41 trow
1. n розм.плоскодонка для ловлі оселедців2. v1) вірити2) думати, гадати, вважати* * *I n; діал.плоскодонка, що використовується для лову оселедця ( у Південній Англії)II v; іст.вірити; вважати, думати -
42 tunnel
1. n1) тунель2) гірн. штольня, квершлаг3) димар, комин4) тех. трубопровід5) військ. мінна галерея6) сильце для ловлі куріпок (водоплавної птиці)2. v1) прокладати тунель2) користуватися тунелем3) ловити сильцями (куріпок)* * *I ['tvnl] n1) тунельto drive a tunnel through a mountain — прокладати тунель крізь гору; хід ( виритий в землі твариною); сполучний хід; коридор ( дерев); cпeц. труба
aerodynamic /air, wind/ tunnel — аеродинамічна труба
2) горн. штольня; штрек3) димар; тex. трубопровід4) війск. мінна галерея5) допустимий діапазон зміни курсу для плаваючих валют на світовому ринку ( встановлений Міжнародним валютним фондом)6) icт. силки для лову куріпок або водоплавного птахаII ['tvnl] vto tunnel a hill — прокласти тунель в горі; прокладати хід
moles can tunnel for a very long way — кроти прокладають під землею дуже довгі ходи; прокладати, пробивати
to tunnel one's way through the snow — прокладати шлях на снігу, пробиратися снігом; пронизувати
lights tunnel the darkness — промені світла пронизують ( нічну) темряву
2) користуватися тунелем; a train tunnelled through the hill потяг пройшов по гірському тунелю3) підкопуватися; підриватиto tunnel under all the established values — підривати всі встановлені /існуючі/ цінності
4) icт. ловити силками ( куріпок) -
43 eel-fork
nтризубець для ловлі вугрів -
44 fly-rod
nвудочка для ловлі риби на муху -
45 trout-fly
nштучна мушка для ловлі форелі -
46 bola
nбола, пристосування для ловлі худоби ( метальне) -
47 buck
I [bek] n1) самець будь-якої тварини; самець оленя, антилопи; самець зайця, кролика2) заст. денді, чепурун, франт3) відважна, смілива людина4) південноамериканський індіанець або негр5) = buckskin6) aмep.; вiйcьк.; жapг. рядовийII [bek] v III [bek] v2) aмep. прохід з м'ячем у зону супротивника ( футбол)3) хвастощі, похвалянняIV [bek] v1) брикати, намагаючись скинути сідока ( про коня); рвонути, смикнути ( про автомашину)2) aмep. у заперечних реченнях противитися, чинити опір, виступати проти3) aмep. вислужуватися, підлабузнюватися4) хвастати, похвалятисяV [bek] n; амер. VI [bek] n; амер.1) козла ( для пиляння)2) козел ( гімнастичний снаряд)VII [bek] v1) aмep. розпилювати колоди3) eл. знижувати напругуVIII [bek] n1) арх. луг, білильний розчин3) кількість білизни, що закладається в бакIX [bek] vapx. золити; прати в лузі, відбілюватиX [bek] n; карт.фішка; "бак", фішка, яка вказує кому здавати ( у покері)XI [bek] n XII [bek] n; діал. -
48 fish-weir
загата для ловлі або розведення риби -
49 fishable
-
50 fly rod
-
51 garth
-
52 gentle
I a1) м'який, добрий; лагідний; ніжний; тихий, спокійний2) легкий, слабкийgentle breeze — легкий вітерець; мop. слабкий вітер ( 3 бали)
3) слухняний, смирний; приручений, ручний4) пологий, положистий5) знатний, родовитий, шляхетний6) icт. благородний, шляхетний, великодушний; вихований, чемнийII v1) пом'якшувати; заспокоювати3) приручати; об'їжджати ( коня)III n -
53 net
I [net] n1) сіть, сіті, сітка (для ловлі риби, тварин); сільце; сіткаtennis net — тенісна сітка; господарська сітка, авоська
2) рятувальна сітка ( пожежна)3) сіті, пасткаwire net — дротяна сітка; тeкcт. тюль
5) павутина6) радіо, тб. мережа7) cпopт. ворота (футбол, хокей); pl сіті (відгороджена сіткою частина крикетного поля, де тренуються гравці)8) вiйcьк. маскувальна сітка9) мaт. в'язка; розгортка багатогранникаII [net] v1) ловити сіткою, сітями, сільцями; піймати сіткою, сітями; ставити сіті3) плести, в'язати сіті, мереживо4) закривати, обгороджувати сіткою; мop. ставити сітьові загородження; прикривати сітьовими загородженнями5) покривати мережею (залізниць, радіостанцій)6) cпopт. потрапити в сітку ( про м'яч); забити (м'яч, гол- хокей, баскетбол)7) вiйcьк. входити у зв'язокIII [net] n1) суть, головне2) eк. нетто; сальдо (про прибуток, вагу)IV [net] a1) загальний; кінцевий; результативний, сумарний2) eк. чистий; нетто; без відрахувань; сальдоnet income — чистий прибуток; aмep. дохід, що підлягає оподаткуванню
3) чистий, без домішок, нерозбавленийV [net] v3) eк. приносити чистий дохід; отримувати чистий дохід -
54 open season
сезон полювання або рибної ловлі -
55 train
I [trein] n1) потяг; складboat train — потяг, узгоджений з розкладом пароплавів
goods /freight/ train — вантажний /товарний/ состав
local /branchline/ train — місцевий потяг
slow /stopping/ train — потяг, що йде зі всіма зупинками
relief [excursion] train — додатковий [туристичний]потяг
the morning [the night] train — уранішній [нічний]поїзд
the 2:15 train — потяг, що відходить в 2:15
wild train — потяг, що йде не за розкладом
to travel by train — їхати або їздити поїздом
to board /to take/ the train — сісти в потяг, поїхати потягом
to lose /to miss/ one's train — запізнитися на потяг
to make /to catch, to nick/ the train — поспішити на потяг
the train is in — потяг прийшов; трактор з причіпом
2) процесія, кортеж3) караванa train of camels — караван верблюдів; війск. обоз ( baggage train wagon train)
4) свита, натовп (шанувальників, поклонників)a staff of 80 in smb's train — свита у складі 80 чоловік
5) ряд, ланцюг, низкаa train of misfortunes — ланцюг нещасть; смуга невдач
a train of words — ряд слів; хід ( думок)
to follow the train of smb 's thoughts — стежити за ходом чиєїсь думки
to lose the train of smb 's thought — втратити нитку чиїхось міркувань; хід, розгортання, розвиток ( подій)
it was already in fair train to develop party out of faction — все йшло до перетворення фракції на партію
6) шлейф, трен ( плаття); хвіст (павич, шлейф); хвіст (комети, метеор)7) наслідокin the train of — в результаті, унаслідок
the war brought famine and disease in its train — війна принесла з собою голод, хвороби
the ruins that they left in their train — розвалини, які вони залишили за собою; результати
to write in the train of NN's study — йти ( у своїй книзі) шляхом, прокладеним дослідженнями NN
8) pl війск. тили9) війск. азимут ( знаряддя); наводка за азимутом10) cпeц. серія (хвиль, коливань)wave train — фiз. цуг /серія/ хвиль; послідовний ряд
11) метал. прокатний стан12) тex. зубчата передача; система важелів13) війск. запав14) полюв. приманка ( у вигляді покладених один за одним шматочкі)15) icт. алюр ( коняки)••in train — у готовності, напоготів
to put /to set/ things in train — готувати до дії
gravy train — aмep.; cл. "годівниця", тепленьке містечко
II [trein] vto ride the gravy train — aмep.; cл. дістати тепленьке містечко; загрібати бариші
to train from York to Leeds — їхати ( поїздом) з Йорка в Лідс
2) aмep. ( with) водити компанію; зв'язатися (з ким-н.)3) волочити, тягнути; волочитися, тягнутися4) icт. притягати, заманюватиIII [trein] v1) виховувати, вчити, привчати (до чого-н.); to train a child виховувати дитинуto train smb 's taste — виховувати чий-н. смак
trained to obedience — привчений до слухняності; привчати (дитину, домашню тварину) проситися
2) навчати, готувати (що-н.); to train a girl in nursing навчати дівчину догляду за хворимиto train hospital nurses [airmen, botanists] — готувати медичних сестер [льотчиків, ботаніків]
to train smb for the stage [for the diplomatic service, for the army] — готувати кого-н. для виступів на сцені [для дипломатичної служби, до армії]
to train smb for the navy /to serve in the navy/ — готувати кого-н. до флотської служби
this school trained many good officers — з цієї школи випустилось багато хороших офіцерів; вчитися, навчатися, готуватися
to train for priesthood — готуватися стати священиком, готуватися до кар'єри священика
3) ( for) тренуватиto train smb for a contest [for a championship] — готувати кого-н. до змагання [до чемпіонату]; тренуватися
to train for a boatrace [for a boxing matçhˌ for a mountain-çlimbing] — тренуватися перед гонками на човнах[матчем з боксу, сходженням на гору]
4) дресирувати ( тварин); об'їжджати ( коня)to train dogs to catch hares — навчати собак ( ловлі) на зайців
5) caд. формувати ( дерев); направляти ( ріст рослин)6) війск. (on, upon) наводити за азимутомhe had trained his news camera on celebrities for 40 years — образн. протягом 40 років він тримав знаменитостей під прицілом своєї кінокамери
-
56 trout fly
-
57 fishery
n1. рибальство; рибний промисел2. юр. право рибної ловлі- common fishery рівне для всіх право на рибну ловлю у громадських водах- free fishery виняткове право на рибну ловлю, основане на державному указі- sole fishery виключне право на рибну ловлю, засноване на власності на землю -
58 dry fly
['draɪflaɪ]nшту́чна му́ха ( для наживки при рибній ловлі)
См. также в других словарях:
аркан — кана, ч. Пр. [1.] Довгий мотузок з петлею на кінці, для ловлі диких тварин (у татар для ловлі людей). [2.] Груповий танок у гуцулів … Словник лемківскої говірки
Втравливать(ся) — иноск. пріучать, привлекать(ся) (намекъ на пріученіе собакъ къ травлѣ ловлѣ). Ср. Съ начатія никто не пьетъ; тамъ одинъ попробовалъ, тамъ другой, подъ конецъ всѣ втравились, запили заодно... Григоровичъ. Переселенцы … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Львиная доля — (иноск.) большая часть. Ср. Подъячій навелъ справку и... увидалъ, что (попъ) удержалъ у себя львиную долю; и это приказному ... показалось обидно. Лѣсковъ. Сибирскія картинки. 6. Ср. Упивается тонкими винами, Сыплетъ золото щедрой рукой, Въ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Над хвастунами хоть смеются, А часто в дележе им доли достаются — Надъ хвастунами хоть смѣются, А часто въ дѣлежѣ имъ доли достаются. Крыловъ. Заяцъ на ловлѣ. Ср. Avoir part au gâteau. Oudin. Curiosités fr. См. Приложиться к общественному … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
БУРКОВ — Георгий Иванович (1933 1990), актёр, заслуженный артист РСФСР (1980). В 1965 80 в Московском драматическом театре им. К. С. Станиславского, в 1980 88 (с перерывами) во МХАТе, в 1984 87 в Московском драматическом театре им. А. С. Пушкина.… … Русская история
богоповелѣныи — (1*) пр. Предназначенный богом: два же суща мира. разумныи чювьственыи... по ||=платону. ˫ако же е(с) чювьственымъ сл҃нце. разумнымъ же б҃ъ. б҃оповелѣноѥ разумноѥ сущьство сдѣ ловл˫а. вводить свѣ[...]тельство. ГБ XIV, 178а б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ветъхыи — (370) пр. 1.Старый, древний; сохранившийся от прежних времен; давно существующий: се же пакы оустави сии оц҃ь нашь стефанъ. да въ ветъсѣи цр҃кви по вьсѩ д҃ни слоужьба ст҃а˫а творитьсѩ за оу||мирающоую братию. ЖФП XII, 66б в; плѩсани˫а и трѣбища… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вълагати — ВЪЛАГА|ТИ (101), Ю, ѤТЬ гл. 1. Помещать, класть внутрь чего л.: потребьно же онѣмь. донеси имъ <в>ьсе бо то <в>ъ р<ѹ>цѣ б҃жии вълагаѥши Изб 1076, 14 об.; вълагають пьрстъ десны˫а рѹкы въ ноздрь (ἐπαναπαύουσι) КЕ XII, 276а; абиѥ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
высость — ВЫСОСТ|Ь (18), И с. То же, что высота. 1.Во 2 знач.: кажюще || дрѹгъ дрѹгѹ водѹ исходѩщю ѿ высости горьскы˫а и шюмѩщю зѣло. СбТр ХІI/ХІІІ, 44–44 об.; бывъ с высости. и на высость зове(м). (ἄνωθεν... πρὸς τὰ ἄνω) ГБ XIV, 178б; Ты же с высости… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мрежа — МРЕЖ|А (19), Ѣ (А) с. Сеть, невод: и мимоиды. і҃с. видѣ же съшивающа мрѣжа сво˫а. ѡле велика нищета. тольми бѧста ѹбога. ˫ако не можаста кѹпити. новы мрѣжа на ловлѥниѥ; рыбамъ. (δίκτυα... δίκτυα) СбТр ХII/XIII, 16; ѥдинъ ѿ старець створи ми ѥдину … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
на — 1 (на50000) предл. I. С вин. п. 1.Употребляется при обозначении предмета, на поверхность которого направлено действие, движение с целью расположения, размещения кого л., чего л. на нем: платити... ѿ капи. и ѿ всѧкого вѣснаго товара. что кладѹть… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)