леонт

1) в чём - невмілий, немайстерний у чому, до чого, (ненамётанный) невправний у чому, (несметливый) недотепний на що, до чого, в чому, (не мастер) не майстер (-тра), не митець (-тця) на що, до чого, що робити. -ная рука - невправна рука;

2) (не мастерски сделанный) невмілий, немудрий, нехитрий, (нехудожественный) немистецький. [Мармурові нехитрої роботи фонтани (Леонт.)]. Срв. Искусный.

* * *

несподіваний, (редко) неспогаданий, нежданий, (внезапный) раптовий, наглий. [Несподіване лихо (Номис). Пером не списати тієї несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина (Мирний). Тут трапився зовсім несподіваний випадок (Грінч.). Стала на Єгипет несподівана біда (Л. Укр.). Кінець наради такий несподіваний (Ле). Лучаються й раптові дощі (Основа 1861). Нагла перерва його світлих мрій (Леонт.)]. -ное нападение, происшествие - несподіваний напад, несподівана подія (пригода). -ная смерть - несподівана смерть, (скоропостижная) нагла смерть.

* * *

-вица нещасливий (-вого), -ва (-вої), нещасливець (-вця), -виця, нещасник, - ниця (ум. нещасничка), безщасник, -ниця, (неудачник, -ница) бездолець (-льця), бездольник, -ниця (ум. бездольничка), безталанник, -ниця (ум. безталанни[о]чка); срв. Несчастный (как сщ.). [Ти - нещасник великий (Кониськ.). Не скажу, що я нещасниця, - довелося і щастя зазнати (Самійл.). Ой десь наша безщасниця на чужій стороні (Чуб. V). Сльози найбільшого бездольця (Леонт.). Він марнів, марнів, бездольник (Крим.). Моя дочка безталанничка і бездольничка (Чуб. V)].

* * *

невдалий, невдатний, (редко) невдачний; специальнее: (несчастливый) нещасливий, (зап.) нефортунний; (нескладный) недоладни[і]й; (неметкий) невлучний, (неостроумный) недотепний. [З його терорист вийшов-би поганенький, невдалий (Крим.). Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жінка (Номис). Невдала баталія (Л. Укр.). Невдалі булочки (Сл. Ум.). Невдатний був хан з Магомета Оглі (Леонт.). Невдатна зустріч (Крим.). Ся поема - невдатне наслідування Шевченка (Грінч.). Напечу хліба - невдачний, наварю борщу - несмачний (Харк. Збірн.). Нещасливий добір п'єс на першу виставу (Грінч.). Той роман видався мені дуже недоладнім (Крим.)]. -ный исход - невдалий (нещасливий) кінець. -ное сравнение - невдале (невлучне) порівняння. -ная шутка - невдалий (недотепний, невлучний) жарт.

* * *

незадоволення, невдоволення (-ння), незадоволеність, невдоволеність (-ности) (з кого, з чого и ким, чим); срв. Недовольство. [Незадоволення із минулого (Крим.). Незадоволення дійсністю (М. Зеров). Він нудився, почував невдоволення (Леонт.)].

* * *

1) незадово́леність, -ності, невдово́леність

2) ( чувство неудовлетворённости) незадово́лення, невдово́лення

безладдя (-ддя), нелад, безлад (-ду), (несогласие) не(з)лагода, (устар.) неряд (- ду), нерядність (-ности), (разлад) розбрат (-ту), розтіч (-течи), (разруха) розрухи (-хів), розрух (-ху), (смута) колотнеча, заколот (-ту), (замешательство, путаница) замішка, (бестолочь) розгардіяш (-шу). [В Ізраелі в той час було повне безладдя в уряді (Л. Укр.). Страшна ніч безладдя і самоволі (Стебн.). Національний нелад в Австрії (Грінч.). Соціяльний нелад (Пр. Правда). Годі стерегтися маленьких нелагод, коли все так погано (Леонт.). Війна не перестає і неряд в отчизні все ще тягнеться (Ор. Левиц.). Політичні тривоги та неряди в краї (Ор. Левиц.). Розгардіяш у господарстві (Київ)].

* * *

1) ( беспорядок) безла́ддя, бе́злад, -у, не́лад, -у; замішка

2) ( разлад) ро́збрат, -у

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

отступить

1) (назад) відступати, відступити, відступатися, відступитися, о[у]ступатися, о[у]ступитися, поступатися, поступитися, подаватися, податися (назад) перед ким, перед чим или від кого, від чого. -пать в сторону - відсторонятися, відсторонитися. [То підійде до криниці, то знов одступає (Шевч.). Стала перед очима і не вступається (Свидн.). «Нас видно знадвору», сказала Онися, оступаючись од вікна (Н.-Лев.). Злякавшись, парубок поступився назад. Перед мечем назад не подається (Куліш)]. -пить назад на два шага - оступитися (поступитися) назад на два кроки (ступені); (при постройках) відступити (відійти) на два ступені. -пи, дай дорогу! - оступися, дай (пусти) дорогу! Неприятель -пил от города - вороги відступили від міста (уступилися з-перед міста). Татары начали -пать к берегу - татари почали оступатися до берега (Леонт.). -пать шаг за шагом - поступатися назад поступцем. Не -плю (не отстану), пока… - не відступлюся, поки… -пать поздно, дело решено - відступатися пізно, справу вирішено (скінчено);

2) (отказываться) відступатися, відступитися від чого, відрікатися, відректися, зрікатися, зректися чого и від чого, поступатися, поступитися чим. -пить от веры - см. Отступиться;

3) (уклоняться) віддалятися, віддалитися від чого, відбігати чого, від[у]хилятися, від[у]хилитися від чого. -пить от закона, от правил - порушити закон (право), правило. -пить от истины - відбігти правди, ухилитися від правди, розминутися з правдою. -пить от контракта - порушити контракт, умову.

* * *

несов.; сов. - отступ`ить

и Пред

1) предл. - перед, передо (обычно если след. слово начинается сочетанием согл. «мн.» - передо мною), поперед ким, чим и кого, чого, сперед кого, (относительно кого, чего, перед к.-л днём, событием) проти кого, проти чого. [Своїх колін ні перед яким князем не гнули ми (Грінч.). Застогнав, як перед смертю (Грінч.). Вареників наварили, перед хлопців становили. Безлюдная доріженька попередо мною (М. Вовч.). Нема того, хто встоїть проти його. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю (Мил.). Мені приверзлося чудне - бог знає проти чого (Васильч.). Як зайці, вороги бігтимуть сперед тебе (Леонт.)]. Перед праздниками, отъездом - перед святками, перед від'їздом. Перед самым отъездом - саме перед від'їздом. Перед самым носом - перед самим носом. Виновный перед законом - винуватий проти закону и перед законом. Изменник перед отечеством - зрадник проти батьківщини. Перед лицом всего света, всей Европы - перед лицем усього світу, усієї Европи. Я даю этому автору предпочтение перед прочими, другими - я даю перевагу цьому авторові проти решти, проти инших. Извиниться перед кем - перепросити кого. Перед ним пробежал зайчик - перед (поперед) його, перед ним пробіг зайчик. Стань передо мною - стань перед мене, передо мною. Перед рассветом - удосвіта. Перед сумерками - присмерком. Задирать нос перед кем - кирпу гнути проти кого. Перед родами - на поступі. Перед богом не утаишься - від бога ніде не сховаєшся. Перед, с родит. п. (сперва, прежде чего-л., кого-л.) - поперед кого. [Не сунься (не лізь) поперед батька в пекло]. Не суйся перед людей - не сунься поперед людей;

2) перед, перёд, нареч. (наперёд, прежде) - попереду, перше, передніше, передше, вперед. См. Прежде, Наперёд, Раньше. А ты бы перёд спросил - а ти-б перше попитав, -ся, поспитався, спитав, -ся.

* * *

предл. с твор. п.; тж. п`ередо

1) пе́ред; (перед местоимением "мной" и в некоторых других сочетаниях) пе́редо, пе́реді; (вдоль перед кем-, чем-л.; впереди кого-, чего-л.) попере́д; (напротив; при указании на лицо или явление, по отношению к которому совершается действие) про́ти

2) (за некоторое время до кого-чего-л.) пе́ред; (раньше кого-, чего-л.) попере́д, попе́реду и попере́ду

3) (по сравнению с кем-, чем-л.) про́ти, порі́вняно, пе́ред

и Пред

1) предл. - перед, передо (обычно если след. слово начинается сочетанием согл. «мн.» - передо мною), поперед ким, чим и кого, чого, сперед кого, (относительно кого, чего, перед к.-л днём, событием) проти кого, проти чого. [Своїх колін ні перед яким князем не гнули ми (Грінч.). Застогнав, як перед смертю (Грінч.). Вареників наварили, перед хлопців становили. Безлюдная доріженька попередо мною (М. Вовч.). Нема того, хто встоїть проти його. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю (Мил.). Мені приверзлося чудне - бог знає проти чого (Васильч.). Як зайці, вороги бігтимуть сперед тебе (Леонт.)]. Перед праздниками, отъездом - перед святками, перед від'їздом. Перед самым отъездом - саме перед від'їздом. Перед самым носом - перед самим носом. Виновный перед законом - винуватий проти закону и перед законом. Изменник перед отечеством - зрадник проти батьківщини. Перед лицом всего света, всей Европы - перед лицем усього світу, усієї Европи. Я даю этому автору предпочтение перед прочими, другими - я даю перевагу цьому авторові проти решти, проти инших. Извиниться перед кем - перепросити кого. Перед ним пробежал зайчик - перед (поперед) його, перед ним пробіг зайчик. Стань передо мною - стань перед мене, передо мною. Перед рассветом - удосвіта. Перед сумерками - присмерком. Задирать нос перед кем - кирпу гнути проти кого. Перед родами - на поступі. Перед богом не утаишься - від бога ніде не сховаєшся. Перед, с родит. п. (сперва, прежде чего-л., кого-л.) - поперед кого. [Не сунься (не лізь) поперед батька в пекло]. Не суйся перед людей - не сунься поперед людей;

2) перед, перёд, нареч. (наперёд, прежде) - попереду, перше, передніше, передше, вперед. См. Прежде, Наперёд, Раньше. А ты бы перёд спросил - а ти-б перше попитав, -ся, поспитався, спитав, -ся.

* * *

1) пере́д (род. п. переду)

2)

-ся, передёргать, -ся, передёрнуть, -ся пересмикувати, -ся, пересмикати, - ся, пересмикнути, -ся; просмикувати, -ся, просмикнути, -ся, тріпати, -ся, тріпнути, -ся. -рни занавеску - просмикни запинало. -дёргать шерсть - пересмикати, перебрати, перескубти вовну. -дёрнуть карту - пересмикнути карту. -нуть плечами - знизнути плечима, звести плечима. Его -нуло, он -нулся - його пересмикнуло (струснуло, тріпнуло), він тріпнувся. [Так і струснуло Газіса від ханських слів (Леонт.). Тріпається як муха в окропі]. Передёрганный - пересмиканий. Передёрнутый - пересмикнутий.

* * *

несов.; сов. - передёрнуть

1) пересми́кувати, пересмикну́ти; ( о судорожном движении) сі́пати, сіпну́ти и сіпону́ти

2) ( извращать - факты) перекру́чувати, перекрути́ти и поперекру́чувати

1) пливти и плисти, (зет.) плинути. Плыть на лодке, на корабле - пливти човном, кораблем. Плыть на парусах на вёслах - пливти під вітрилами, на веслах. Плыть по течению, против течения - пливти за водою, проти води. [Ой, як лебедям плисти проти води важко (Метл.). І риба не плине проти бистрої води (Ном.)]. Плыть вниз по реке - пливти на низ річкою. Плыть вверх по реке - пливти вгору річкою;

2) (переносно: нестись, проходить и т. п.) пливти, плисти, плинути. [Літа плили й упливали (Рудан.). А сонечко тихо пливе небесами (Грінч.). Мова його плинула журливо та тихо (Леонт.). Біжить поїзд, - назустріч йому ось поле пливе (Тесл.)];

3) (течь) пливти, спливати, стікати, топитися. Свеча -вёт - свічка топиться, пливе, спливає. Берег -вёт - берег пливе, спливає.

* * *

1) плисти́ и пли́сти, пливти́; (перен.) пли́нути; (об облаках, мыслях) текти́

2) (утрачивая твёрдость от жары, от влаги) пливти́; (о свече, снеге) топи́тися

подъехать

1) подо что - під'їжджати, під'їздити (-їжджу, -здиш), під'їхати під що;

2) куда (едучи приближаться) - під'їжджати, під'їздити, під'їхати, (о мног.) попід'їжджати, попід'їздити до чого, до кого, під що (напр., під ґанок (крыльцо), над'їжджати, над'їздити, над'їхати до чого, (реже: быстро подъехать) надбігати, надбігти. [Під'їхав до вогню, дивиться - лежить змій (Рудч.). Коляса над'їхала до глибокого яру (Леонт.)];

3) -ть к кому (подольщаться) - підходити, підійти до кого и під кого, заходити, зайти коло кого и до кого, підсипатися, підсипатися до кого, підмощуватися, підмоститися під кого; срв. Подольщаться, Заискивать. Вишь с чем -ехал - бач з чим підійшов (під'їхав).

* * *

несов.; сов. - подъ`ехать

1) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати и попід'їжджа́ти и попід'їзди́ти; ( приезжать) над'їжджа́ти и над'їзди́ти, над'ї́хати

2) ( подольщаться) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати, підсипа́тися, підси́патися

порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -

1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];

2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.

* * *

1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

6) воен. поря́док

7) биол. поря́док

8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

1) з[по]будувати, вибудувати, поставити що, (из кирпича, камня) змурувати, вимурувати. [Поставлю хату і кімнату (Шевч.)]. -ить фразу, речь - збудувати (скласти) фразу, промову;

2) (войско) ушикувати, пошикувати. Построенный - збудований, вибудуваний, поставлений, (из камня) змурований, вимуруваний. [Мов панський дім, будинок пишний твій поставлений з доброї деревні (Грінч.)], (о фразе, речи) збудований, складений; (о войске) ушикований, пошикований. [Ушиковане російське військо вступило в дейламську столицю (Леонт.)].

* * *

1) збудува́ти, побудува́ти; ( о строении) споруди́ти, поста́вити; (из камня, кирпича) змурува́ти, помурува́ти, ви́мурувати; ( создать в уме) укла́сти

2) ( в ряды) ви́шикувати

3) ( сшить) поши́ти

I. шана, пошана, шаноба, повага, величання (-ня), честь, почесть (-сти). -сти - гонори (-рів, мн.), почесті. Дорога к -стям и должностям - дорога до гонорів та урядів. Тщета человеческих -стей - марність людської шаноби. Оказывать, -зать, воздавать, -дать -сти - віддавати, віддати, давати, дати хвалу, честь-хвалу, повагу, шанобу, шану кому, величати, звеличати кого. [І панові нашому честь-хвалу даймо (Чуб.). Ханові віддавали царську повагу (Леонт.)].

II. см. Почитать.

* * *

-венница попередник, попередниця. [Попередник твій, славетний Омар (Леонт.). Вертепна комедія - це справжня попередниця нашого сучасного театру (Єфр.)]. -ник по должности - попередник на посаді.

* * *

прикрасить (убранством) прикрашати и -крашувати, прикрасити, закрашати, закрасити, (при)оздобляти и -доблювати, (при)оздобити, хорошити, прихорошувати, прихорошити, чепурити, причепурювати, причепурити; (залицевать) личкувати, заличковувати, заличкувати; (переносно) усолоджувати, усолодити, підсолоджувати, підсолодити що, (во мн.) поприкрашати, позакрашати по(при)оздобляти и т. д. [Над ліжками шпалери рябіють, з сосни гілечки зеленіють, - закрашають стіни чорні, немазані (Тесл.). Та закрасивши слово своє облесливою хвалою. Газіс примушував таки хана тремтіти й коритись (Леонт.)]. -сить рассказ - прикрасити оповідання. -сить дом убранством - прикрасити (приоздобити, причепурити) будинок убранням. Прикрашенный - прикрашений, закрашений, (при)оздоблений, прихорошений, причепурений; заличкований; підсолоджений. [Ходім, я покажу вам свій портрет, - усі кажуть, що він дуже прикрашений, а я думаю - ні (Л. Укр.)].

* * *

несов.; сов. - прикр`асить

приобрести и приобресть

1) (добывать) набувати, набути, здобувати, здобути, добувати, добути и придобути що и чого, придбавати, придбати що и чого; (наживать) наживати, нажити що; (накопить, добыть в большом количестве) надбати, принадбати, напридбати, наздобути, наздобувати чого, (диал.) напахати, (о мног.) понабувати, по(з)добувати, попридбавати що и чого. [Розуму за гроші не здобудеш (Св. Пис.). Жалко стало того хазяйства, що він його своєю працею надбав (Грінч.). Придбали хутір, став і млин, садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Що придбаєш, те і маєш (Приказка). Поїхав оце в ліс та й дров такого (очень много) напахав (Пирят.)]. -тать движимое и недвижимое имущество - набувати рухоме й нерухоме майно. -бресть что-л. покупкою - набути що куплею (купівлям). Он -брёл себе большое состояние - він придбав (нажив, здобув) собі великий статок (и великі статки). -тать, -сти права гражданства - набувати, набути права (и прав) громадянства. -сти хозяйничая - пригосподарювати, загосподарити що. -сти барышничеством - прибаришувати що. -сти торгуя в кабаке - зашинкувати що;

2) (снискивать) здобувати, здобути, придбати що, заживати, зажити чого. -сти всеобщее уважение, дружбу, расположение - здобути (придбати) загальну пошану, дружбу, прихильність. -тать, -сти любовь, благосклонность чью-л. - підходити, підійти під чию ласку, діставати, дістати ласки в кого. [Такої ласки дістану і в Параски (Номис)]. -сти доверие чьём-н. - зажити в кого віри. [Я віри в їх зажив, щоб дізнаватись тим робом про їх заходи ворожі (Грінч.)]. -бресть славу, известность, популярность - (з)добути, придбати славу (и слави), відомість, популярність, зажити (залучити) слави, убитися у славу, зажити популярности, у мову увійти. [Антосьо все в мову входив і між товариством і в городі (Свидн.)]. Он -брёл себе много друзей - він придбав собі багато приятелів;

3) (усваивать себе, получать) набувати, набути, набирати, набрати чого. - тать форму чего-л. - набирати форми чого. -тать вкус чего - набувати (набирати) смаку чого. [На морі, коли воно тихе, страва набира особливого смаку (Леонт.)]. -тать, -сти значение, ценность - набирати, набрати, набувати, набути ваги, вартости. [Тоді тільки ідея набирає вартости, коли переводиться в життя (Коцюб.)]. -сти значение среди кого - увійти в значність між ким. -тать, -бресть влияние - забирати, забрати силу, здобувати, здобути вплив на що. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. -тать, -сти власть над кем - силу міць брати, забрати и взяти над ким. [Мотив сучасности бере силу над поетами (Єфр.)]. -тать, -сти силу - набувати, набути, набирати(ся), набрати(ся) сили. [Цей гурт де-далі більшатиме, набиратиметься сили (Грінч.)]. -тать, -сти интерес - набирати, набрати інтересу. -тать навык, опыт - набувати навички до чого, досвіду в чому, наламуватися до чого. -сти привычку - набратися звички. -тать, -сти необходимые познания в чём - здобувати, здобути (придбати) потрібні знання з чого и в чому. [Сам неписьменний здобуває він ті знання або з розмов, або слухаючи, як хто инший читає (Грінч.)]. -сти знания от кого - набратися науки в кого. -сти оперение (о птицах) - у пір'я (у колодочки, у палки) вбитися, упір'їтися. Приобретенный - набутий, (з)добутий, надбаний, придбаний, нажитий, зажитий, пригосподарьований, загосподарений и т. д. [І жіноче, і дівоче, і що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)]. -ное имущество - набуте (придбане) майно, надбання.

* * *

несов.; сов. - приобрест`и

1) придбава́ти, придба́ти, набува́ти, набу́ти и понабува́ти, несов. надба́ти, понадба́ти; ( покупать) купува́ти и купля́ти, купи́ти, покупува́ти, покупля́ти, покупи́ти

2) (получать, добывать, снискивать) здобува́ти, здобу́ти; ( доставать) дістава́ти, діста́ти; ( усваивать) засво́ювати, засво́їти

3) (что - значение, права) набува́ти, набу́ти (чого); (вид, форму, характер) набира́ти, набра́ти (чого)

пробиться

1) страд. - пробиватися, бути пробитим чим; (2) (сквозь что) пробиватися, пробитися крізь що. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце (Грінч.). До неба не підскочиш, крізь землю не проб'єшся (Номис). Пробилася я на якусь поляну, аж там людей ціла тьма (Г. Барв.)]. -ся сквозь кусты, тростник, трущобу - пробиватися, пробитися, дертися, продертися, ломитися, проломитися кущами (чагарями), очеретами, нетрами. [Ведмідь ломиться чагарями]. -ся по снегу - різатися снігом. [Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться (Мирн.). Піднялась хуґа; вже я саньми різавсь, різавсь (Манж.)]. -ся сквозь толпу - пробиватися, пробитися, протовплюватися, протовпитися, протискуватися, протиснутися, пропихатися, пропхатися, проштовхуватися, проштовхатися крізь натовп; срв. Пробираться. -ся сквозь неприятельское войско - пробитися крізь вороже військо. -ся сквозь стенку яйца (о цыплёнке) - накльовуватися, наклюнутися;

3) (показываться: о траве, посевах) пробиватися, пробитися, вибиватися, вибитися. [Молода трава пробивалася з землі. Молода зелена травиця з-під землі вибивалася (Грінч.)];

4) (о бороде, усах) висипатися, висипатися, засіватися, засіятися, виходити, вийти. [Вусики тільки що висипаються (Тесл.). Молоденький, ледве засіялися вуси (Леонт.). Усики тільки що виходять (Борз.)];

5) -биться с чем или над чем (напр. с трудной задачей, с несговорчивым человеком и т. п.) - проморочитися, прововтузитися з ким, з чим и коло чого.

* * *

несов.; сов. - проб`иться

1) пробива́тися, проби́тися и попробива́тися; ( с трудом проходить) продира́тися, проде́ртися и продра́тися и попродира́тися; (сквозь что-л.) добува́тися, добу́тися; ( прорастать) прокльо́вуватися, проклю́нутися, несов. поп'я́стися и поп'ясти́ся

2) ( перебиваться) перебива́тися, переби́тися, перебува́тися, перебу́тися

3) страд. (несов.) пробива́тися; проклада́тися; проло́млюватися, прола́муватися; проконопа́чуватися