Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

курити

  • 1 курити

    I
    ( цигарку) to smoke; ( чимсь) to fumigate

    дуже багато курити — to smoke to excess; to be a heavy smoker; to oversmoke

    II
    ( здіймати куряву) to raise dust, to fill the air with dust

    Українсько-англійський словник > курити

  • 2 курити

    I
    1) пыли́ть поднима́ть пыль; (безл.) мести́
    2) ( о снеге) мести́; ( о мелком) пороши́ть, диал. кури́ть
    3) (выделить дым, напускать дыма) дыми́ть
    II = курну́ти
    1) кури́ть, курну́ть
    2) (только несоверш.: добывать перегонкой) гнать; спец. кури́ть
    3) (только несоверш.: чем-нибудь душистым) кури́ть

    Українсько-російський словник > курити

  • 3 курити

    техн. выку́ривать, гнать ( спирт), кури́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > курити

  • 4 курити

    მოწევა

    Українсько-грузинський словник > курити

  • 5 курити

    1. tütün içmek (палити)
    2. tozlatmaq, çañğıtmaq (про пил)
    3. inceçikten qar yağmaq (про сніг)
    4. tütemek (про дим)

    Українсько-турецький словник > курити

  • 6 მოწევა

    курити, палити

    Грузинсько-український словник > მოწევა

  • 7 курить

    1) (жечь для благоухания) курити (-рю, -риш), кадити чим, (о ладане ещё) ладанити. [Я вже й ладаном курила (Кониськ.)]. -рить можжевельником - курити (кадити) ялівцем;
    2) (табак) палити, курити, смалити (тютюн), тютюну заживати, (метафор.) з димом гроші пускати (попыхивая) пакати, пахкати, пихкати. Вы -те? - ви палите (курите)? Я не -рю - я не палю. -рить папиросу, трубку - палити (курити) цигарку, люльку, (попыхивая) па(х)кати люльку. [Люлечки палили (Сл. Гр.). Дурень нічим ся не журить, горілку п'є та люльку курить (Номис). Пакає люльку (Л. Укр.)]. -рить воспрещается - палити (курити) невільно (заборонено). -рёная сигара - надкурена сигара. Курящий - а) прич. що палить, курить; б) сущ. - см. Курильщик 1. Я не -щий - я не палю, не вживаю (тютюну), не курій з мене. Для -щих - для курців. Для некурящих - для некурців;
    3) -рить (перегонять) водку, дёготь - горілку гнати, курити дьоготь, горілку;
    4) (кутить) курити, пиячити, (диал.) кубрячити, (бедокурить) шурубурити, колобродити. [Троянці добре там курили (Котл.)];
    5) (мести, вьюжить) мести, бити. Гляди, как -рит на дворе - дивись, яке б'є (яка куря) надворі.
    * * *
    1) кури́ти; (трубку, папиросу) пали́ти, смали́ти
    2) ( добывать перегонкой) гна́ти, кури́ти

    Русско-украинский словарь > курить

  • 8 blow

    1. n
    1) подув; подих; порив вітру
    2) звук духового інструмента
    3) звук при сяканні
    4) фонтан кита
    5) розм. хвастощі; хвастун
    6) мет. продувка; бесемерування
    7) відпочинок; перерва, щоб поїсти; перекур
    8) гульня
    9) кладка яєць мухами
    10) цвіт; цвітіння
    11) розквіт

    blow job — реактивний літак

    2. v (past blew; p.p. blown)
    1) дути; віяти; повівати; розвіювати; гнати (про вітер); нестися
    3) звучати (про сирену, свисток тощо); свистіти; гудіти
    4) пихкати; пихтіти, важко дихати
    5) дмухати; студити
    6) зігрівати (сушити) диханням
    7) випускати фонтан (про кита)
    8) видувати (скляні вироби)
    9) продувати, прочищати (тж blow through, blow out)
    10) розм. курити, палити
    11) роздмухувати (вогонь тощо)
    12) запалювати, розпалювати
    13) бушувати, вибухати гнівом
    14) розм. поширювати (чутки тощо)
    15) розм. обнародувати; проголошувати
    16) заганяти (коня)
    17) розм. хвастати, хвалитися
    18) проклинати
    19) амер., розм. тікати; дременути
    20) розм. розтринькувати; пригощати
    21) розм. нудитися
    22) театр. забути текст (репліку)
    23) розм. програти, проґавити
    24) розм. ліквідувати; знищити
    25) майстерно робити щось
    26) класти яйця (промух)
    27) перегорати (про запобіжник)
    28) мет. подавати дуття
    29) цвісти
    30) перен. процвітати, розцвітати

    blow about — розкидати, розвіяти; розкуйовдити

    blow away — зносити, понести

    blow down — повалити; випускати пару

    blow in — несподівано з'явитися; зайти мимохідь; вилетіти в трубу; задути (домну)

    blow off — випустити пару; дати вихід почуттям, розрядитися; скаржитися; спускати (воду з котла)

    blow on — зрадити, продати (когось)

    blow out — задувати, гасити (свічку, лампу); ел. перегорати (про пробку); надувати; роздуватися; лопнути (про шину); роздувати (сварку); припинити роботу; видути (домну)

    blow overперевернути (вітром); минати, проходити (про грозу, кризу тощо); вилітати з пам'яті

    blow through — прочищати, продувати (труби, водопровід)

    blow up — висаджувати в повітря; злітати в повітря (від вибуху); роздувати; руйнувати, розладнувати; надувати (шину); посилюватися (про вітер); викликати (дощ тощо); лаяти; виходити з себе; фот. збільшувати

    blow uponздувати цвіт (з дерева); позбавляти новизни (інтересу); розм. дискредитувати; наговорювати, нашіптувати, доносити; розм. розголошувати

    to blow a kiss — послати повітряний поцілунок

    to blow hopes — розбити надії

    to blow sky-high — дуже вилаяти

    to blow one's own horn — хвастати

    to blow great guns — бушувати (про бурю, вітер)

    to blow hot and cold — постійно змінювати свої погляди

    blow high, blow low — що б там не трапилося

    to blow the gab — проговоритися, видати таємницю

    * * *
    I n

    retaliatory blow — удар у відповідь; відплата

    to administer /to deal, to deliver, to strike/ a blow — завдавати удару; заподіювати шкоду

    2) нещастя, удар долі
    3) гipн. гірський удар; обвалення покрівлі
    II n
    1) подув; порив вітру
    2) звук духового інструмента; звук при сяканні
    4) хвастощі; хвалько
    5) метал. продувка; бесемерування
    6) гeoл. вихід рудної жили на денну поверхню
    7) cл.; вiйcьк. перепочинок
    8) = blow out II
    10) cл. кокаїн
    III v
    (blew; blown)
    1) дути, віяти ( про вітер)
    2) гнати ( вітром); розвівати; нестися
    3) грати ( на духовому інструменті); дути ( у свисток); видавати звук ( про духовий інструмент); свистіти (про сирену, свисток)
    4) дути на що-небудь, студити; зігрівати, сушити або прохолоджувати подихом; роздмухувати ( вогонь)
    5) видувати (скляні вироби, мильні бульбашки е т. д.)
    6) продувати, прочищати (тж. blow through; blow out); очищати від вмісту ( повітрям або газом)
    7) підривати (нaпp., динамітом) (тж. blow up, blow down, blow in); вибухати (тж. blow up)
    8) лопатися (про камеру, покришку); розірватися від внутрішнього тиску
    9) пихкати; важко дихати; загнати ( коня)
    10) перегоряти ( про запобіжники); перепалювати (запобіжники; тж. blow out)
    11) поширювати (новини, чутки; тж. blow about, blow abroad)
    12) бушувати, вибухати гнівом
    15) тринькати ( гроші); пригощати
    16) cл. іти, тікати
    17) cл. програти; проґавити
    18) cл. ліквідувати
    20) театр. жapг. забути текст, репліку
    21) cл. майстерно робити що-небудь
    22) eвф. (p.; p. blowed) лаяти, проклинати
    25) курити або вдихати наркотик
    26) заст. розпалювати ( пристрасті)
    27) aмep.; cл. займатися мінетом, фелаціо
    28) метал. подавати дуття
    29) тex. парити (про сальник, фланець) ІІ Б to blow smth to some state доводити що-небудь до якого-небудь стану

    to blow to pieces — розбити вщент; розірвати на шматки

    IV n
    1) цвіт, цвітіння
    V v
    (blew; blown)

    English-Ukrainian dictionary > blow

  • 9 smoke

    1. n
    1) дим; димок
    2) кіптява
    3) паління, куріння

    to have a smoke — попалити, посмалити

    4) куриво; сигара, сигарета, цигарка
    5) розм. перекур, невелика перерва в роботі
    6) серпанок, імла; туман
    7) пара; випар
    8) амер. віскі
    9) фіз. суспензія твердих часток у газі

    smoke ammunitionвійськ. димові боєприпаси

    smoke apron (blanket)військ. вертикальна (горизонтальна) димова завіса

    smoke barrage (pot)військ. димова завіса (шашка)

    smoke jumperамер. член парашутного пожежного загону лісової охорони

    like smoke — умить, швидко і легко

    to end in smoke, to come to smoke, to vanish into smoke — закінчитися нічим

    there is no smoke without fireприсл. диму без вогню не буває

    2. v
    1) диміти; димити
    2) чадити, коптіти
    3) закоптити, задимити, покрити сажею
    4) палити, курити
    5) коптити
    6) обкурювати
    7) викурювати (тж smoke out)
    8) почути, відчути; підозрівати
    9) висміювати, дражнити (когось)
    10) військ. ставити димову завісу
    11) шк., розм. червоніти

    put that in your pipe and smoke it! — над цим тобі варто замислитися; запам'ятай раз і назавжди!

    * * *
    I n
    1) дим; димок; кіптява
    3) куриво; сигара, сигарета; цигарка
    4) перекур, невелика перерва в роботі
    5) серпанок, димка; туман
    6) фiз. суспензія твердих частинок у газі
    7) блідо-голубий колір; димчасто-сірий колір
    8) cл. марихуана; гашиш
    9) cл. брехня; похвальба; грубі лестощі
    II v
    1) диміти; димітися
    2) коптити ( про лампу); закоптити, покрити сажею; задимляти
    3) палити, курити; палитися, куритися
    4) коптити, піддавати копченню
    5) обкурювати (приміщення, рослини); викурювати ( smoke out)
    6) вiйcьк. ставити димову завісу

    English-Ukrainian dictionary > smoke

  • 10 выгонять

    выгнать
    1) виганяти, вигонити, вигнати, відгінити, відганяти, наганяти, нагнати (напр. зверя на облаве), турлити, витурлити, витурювати, витурити, турнути, вишти[у]рити, викішкати. [Вигонила корову на стерню. Я їх витурлю з хати (Неч.-Лев.). Хорти наганяють оленя на мисливців]. Выгонять, выгнать напугав - вистрашувати, вистрашити кого. -ять, -ать взашей - вибивати (вибити) в потилицю, в три вирви, виштурхувати, виштурхати. Выгнать с земельного участка - виругувати. [Все то пани в королів повимагали і козаків із тих земель повируговували (Куліш)]. Выгнанный - вигнаний, витурений; вистрашений; вибитий у потилицю. Выгоняемый - вигонений;
    2) (водку) гнати, виганяти, викурювати, курити;
    3) (цветы на пару) визгонювати, визгонити.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыгнать
    1) виганя́ти и виго́нити, вигнати
    2) сад., с.-х. виганя́ти и виго́нити, ви́гнати

    \выгонять расса́ду — виганя́ти и виго́нити, ви́гнати розса́ду

    3) ( добывать перегонкой) виганя́ти и виго́нити и гна́ти и гони́ти, ви́гнати, вику́рювати и кури́ти, ви́курити

    Русско-украинский словарь > выгонять

  • 11 искуривать

    -ся, искурить, -ся с[ви]курювати, -ся, с[ви]курити, -ся. Искуренный - с[ви ]курений. -ная (до конца) папироса - допалена цигарка.
    * * *
    несов.; сов. - искур`ить
    ску́рювати, скури́ти, сов. покури́ти; ( выкуривать) вику́рювати, ви́курити и мног. повику́рювати, випа́лювати, -люю, -люєш, ви́палити

    Русско-украинский словарь > искуривать

  • 12 пылить

    1) (вздымать пыль) пилити, курити, порошити, збивати пил (куряву, копіт), напилювати, накурювати, кушпелити. [Ой помалу, дружечки, ідіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала (Грінч. III). Не кури, бо так, вимітаючи (Манж.)];
    2) (быть пыльным, стоять, вздыматься пыльным облаком) пиліти, куріти (3 л. -рить и реже -ріє), кушпотіти, пилитися, куритися. [Сьогодні пилить надворі (Звин.). Кропить дощик доріженьку, да щоб не куріла (Макс.). Тепер не курітиме, - дощик пройшов (Грінч.). Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива (Г. Барв.). Курить щось по дорозі. Що воно біжить так прудко? (Коцюб.). З-під воза почина вириватись кіптяга, курить, обдає вас пилом (Мирн.), Поливайте доріженьку, щоб не курилася (Хвед.). То не кушпела кушпотить, то татарва мчиться на наших (Мирн.)];
    3) (сердиться) паленіти, гарячитися;
    4) (мотать из тщеславия) курити.
    * * *
    I
    пили́ти, пороши́ти, кури́ти
    II
    ( горячиться) гарячкува́ти, гарячи́тися

    Русско-украинский словарь > пылить

  • 13 выгонять

    техн., несов. выгоня́ть, сов. вы́гнать
    ( добывать перегонкой) виганя́ти и гна́ти, ви́гнати; ( выкуриватъ) вику́рювати, ви́курити

    Русско-украинский политехнический словарь > выгонять

  • 14 выкуривать

    техн., несов. выку́ривать, сов. вы́курить
    (вино, спирт и т. п.) гна́ти и виганя́ти, ви́гнати, кури́ти и вику́рювати, ви́курити

    Русско-украинский политехнический словарь > выкуривать

  • 15 выгонять

    техн., несов. выгоня́ть, сов. вы́гнать
    ( добывать перегонкой) виганя́ти и гна́ти, ви́гнати; ( выкуриватъ) вику́рювати, ви́курити

    Русско-украинский политехнический словарь > выгонять

  • 16 выкуривать

    техн., несов. выку́ривать, сов. вы́курить
    (вино, спирт и т. п.) гна́ти и виганя́ти, ви́гнати, кури́ти и вику́рювати, ви́курити

    Русско-украинский политехнический словарь > выкуривать

  • 17 вживання креку

    (різновиду кокаїну, який можна курити) crack use

    Українсько-англійський юридичний словник > вживання креку

  • 18 крек

    (різновид кокаїну, який можна курити) crack

    Українсько-англійський юридичний словник > крек

  • 19 crack

    1) крек (різновид кокаїну, який можна курити); удар; постріл
    2) розм. розколотися, почати свідчити; зламувати
    - crack down
    - crack down on dissidents
    - crack use

    English-Ukrainian law dictionary > crack

  • 20 crack use

    вживання креку (різновиду кокаїну, який можна курити)

    English-Ukrainian law dictionary > crack use

См. также в других словарях:

  • курити — I курю/, ку/риш, недок. 1) перех. і без додатка. Вдихати й видихати дим якої небудь речовини, перев. тютюну. Курити люльку. 2) перех. і неперех. Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення ароматичним димом. Курити фіміам. 3) перех. Добувати …   Український тлумачний словник

  • курити — I (що й без додатка цигарку, сиґару тощо), палити (зазв. люльку), смалити; кадити (чим і без додатка), дими[і]ти (чим і без додатка); покурювати, розкурювати, попахкувати (проводити час за курінням) II (роблячи що н., здіймати куряву, пил;… …   Словник синонімів української мови

  • курити — 1 дієслово недоконаного виду палити курити 2 дієслово недоконаного виду пилити, порошити …   Орфографічний словник української мови

  • Куритиба — (Curitiba), город на юго востоке Бразилии, административный центр штата Парана. 842 тыс. жителей (1991; с пригородами 2,3 млн. жителей, 1995). Международный аэропорт. Целлюлозно бумажная и деревообрабатывающая, пищевкусовая, текстильная,… …   Энциклопедический словарь

  • Куритиба — іменник жіночого роду місто в Бразилії …   Орфографічний словник української мови

  • пакати — курити, палити …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • покурити — I курю/, ку/риш, док. 1) перех. і без додатка. Курити якийсь час (див. курити I). 2) перех. Викурити всі цигарки, сигарети і т. ін. чи багато цигарок, сигарет і т. ін. 3) неперех., перев. із запереч., перен., розм. Про неможливість здійснити що… …   Український тлумачний словник

  • докурювати — юю, юєш, недок., докури/ти, курю/, ку/риш, док., перех. і без додатка. Закінчувати курити; курити до кінця, до певної межі …   Український тлумачний словник

  • кадити — каджу/, ка/ди/ш, недок. 1) Махаючи кадилом (кадильницею) під час церковного обряду, курити ладаном або іншими пахучими речовинами. 2) перен., розм. Випускати, виділяти дим або чад, запах; курити …   Український тлумачний словник

  • курець — рця/, ч. і ж. Той, хто курить (див. курити I 1)), має звичку курити …   Український тлумачний словник

  • куритися — I и/ться, недок. 1) Те саме, що куріти I. || Про ароматичні речовини. 2) над чим, з чого, безос. Підніматися клубками вгору (про дим). 3) Виділяти випари, пар; оповиватися туманом; парувати. 4) Вкриватися вихорами пилу, снігу тощо. II ку/риться,… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»