-
1 курити
IIIдуже багато курити — to smoke to excess; to be a heavy smoker; to oversmoke
( здіймати куряву) to raise dust, to fill the air with dust -
2 курити
I1) пыли́ть поднима́ть пыль; (безл.) мести́3) (выделить дым, напускать дыма) дыми́тьII = курну́ти1) кури́ть, курну́ть2) (только несоверш.: добывать перегонкой) гнать; спец. кури́ть3) (только несоверш.: чем-нибудь душистым) кури́ть -
3 курити
техн. выку́ривать, гнать ( спирт), кури́ть -
4 курити
მოწევა -
5 курити
1. tütün içmek (палити)2. tozlatmaq, çañğıtmaq (про пил)3. inceçikten qar yağmaq (про сніг)4. tütemek (про дим) -
6 მოწევა
курити, палити -
7 курить
1) (жечь для благоухания) курити (-рю, -риш), кадити чим, (о ладане ещё) ладанити. [Я вже й ладаном курила (Кониськ.)]. -рить можжевельником - курити (кадити) ялівцем;2) (табак) палити, курити, смалити (тютюн), тютюну заживати, (метафор.) з димом гроші пускати (попыхивая) пакати, пахкати, пихкати. Вы -те? - ви палите (курите)? Я не -рю - я не палю. -рить папиросу, трубку - палити (курити) цигарку, люльку, (попыхивая) па(х)кати люльку. [Люлечки палили (Сл. Гр.). Дурень нічим ся не журить, горілку п'є та люльку курить (Номис). Пакає люльку (Л. Укр.)]. -рить воспрещается - палити (курити) невільно (заборонено). -рёная сигара - надкурена сигара. Курящий - а) прич. що палить, курить; б) сущ. - см. Курильщик 1. Я не -щий - я не палю, не вживаю (тютюну), не курій з мене. Для -щих - для курців. Для некурящих - для некурців;3) -рить (перегонять) водку, дёготь - горілку гнати, курити дьоготь, горілку;4) (кутить) курити, пиячити, (диал.) кубрячити, (бедокурить) шурубурити, колобродити. [Троянці добре там курили (Котл.)];5) (мести, вьюжить) мести, бити. Гляди, как -рит на дворе - дивись, яке б'є (яка куря) надворі.* * *1) кури́ти; (трубку, папиросу) пали́ти, смали́ти2) ( добывать перегонкой) гна́ти, кури́ти -
8 blow
1. n1) подув; подих; порив вітру2) звук духового інструмента3) звук при сяканні4) фонтан кита5) розм. хвастощі; хвастун6) мет. продувка; бесемерування7) відпочинок; перерва, щоб поїсти; перекур8) гульня9) кладка яєць мухами10) цвіт; цвітіння11) розквіт◊ blow job — реактивний літак
2. v (past blew; p.p. blown)1) дути; віяти; повівати; розвіювати; гнати (про вітер); нестися2) грати, сурмити (на духовому інструменті)3) звучати (про сирену, свисток тощо); свистіти; гудіти4) пихкати; пихтіти, важко дихати5) дмухати; студити6) зігрівати (сушити) диханням7) випускати фонтан (про кита)8) видувати (скляні вироби)9) продувати, прочищати (тж blow through, blow out)10) розм. курити, палити11) роздмухувати (вогонь тощо)12) запалювати, розпалювати13) бушувати, вибухати гнівом14) розм. поширювати (чутки тощо)15) розм. обнародувати; проголошувати17) розм. хвастати, хвалитися18) проклинати19) амер., розм. тікати; дременути20) розм. розтринькувати; пригощати21) розм. нудитися23) розм. програти, проґавити24) розм. ліквідувати; знищити25) майстерно робити щось27) перегорати (про запобіжник)28) мет. подавати дуття29) цвісти30) перен. процвітати, розцвітати□ blow about — розкидати, розвіяти; розкуйовдити
□ blow abroad — поширювати (чутки тощо)
□ blow away — зносити, понести
□ blow down — повалити; випускати пару
□ blow in — несподівано з'явитися; зайти мимохідь; вилетіти в трубу; задути (домну)
□ blow off — випустити пару; дати вихід почуттям, розрядитися; скаржитися; спускати (воду з котла)
□ blow on — зрадити, продати (когось)
□ blow out — задувати, гасити (свічку, лампу); ел. перегорати (про пробку); надувати; роздуватися; лопнути (про шину); роздувати (сварку); припинити роботу; видути (домну)
□ blow over — перевернути (вітром); минати, проходити (про грозу, кризу тощо); вилітати з пам'яті
□ blow through — прочищати, продувати (труби, водопровід)
□ blow up — висаджувати в повітря; злітати в повітря (від вибуху); роздувати; руйнувати, розладнувати; надувати (шину); посилюватися (про вітер); викликати (дощ тощо); лаяти; виходити з себе; фот. збільшувати
□ blow upon — здувати цвіт (з дерева); позбавляти новизни (інтересу); розм. дискредитувати; наговорювати, нашіптувати, доносити; розм. розголошувати
◊ to blow a kiss — послати повітряний поцілунок
◊ to blow hopes — розбити надії
◊ to blow sky-high — дуже вилаяти
◊ to blow one's own horn — хвастати
◊ to blow great guns — бушувати (про бурю, вітер)
◊ to blow hot and cold — постійно змінювати свої погляди
◊ blow high, blow low — що б там не трапилося
◊ to blow the gab — проговоритися, видати таємницю
* * *I n1) ударretaliatory blow — удар у відповідь; відплата
to administer /to deal, to deliver, to strike/ a blow — завдавати удару; заподіювати шкоду
2) нещастя, удар долі3) гipн. гірський удар; обвалення покрівліII n1) подув; порив вітру2) звук духового інструмента; звук при сяканні3) фонтан кита4) хвастощі; хвалько5) метал. продувка; бесемерування6) гeoл. вихід рудної жили на денну поверхню7) cл.; вiйcьк. перепочинок8) = blow out II10) cл. кокаїнIII v(blew; blown)1) дути, віяти ( про вітер)3) грати ( на духовому інструменті); дути ( у свисток); видавати звук ( про духовий інструмент); свистіти (про сирену, свисток)5) видувати (скляні вироби, мильні бульбашки е т. д.)6) продувати, прочищати (тж. blow through; blow out); очищати від вмісту ( повітрям або газом)7) підривати (нaпp., динамітом) (тж. blow up, blow down, blow in); вибухати (тж. blow up)8) лопатися (про камеру, покришку); розірватися від внутрішнього тиску9) пихкати; важко дихати; загнати ( коня)10) перегоряти ( про запобіжники); перепалювати (запобіжники; тж. blow out)11) поширювати (новини, чутки; тж. blow about, blow abroad)12) бушувати, вибухати гнівом13) викривати14) хвастати16) cл. іти, тікати17) cл. програти; проґавити18) cл. ліквідувати19) хандрити20) театр. жapг. забути текст, репліку21) cл. майстерно робити що-небудь22) eвф. (p.; p. blowed) лаяти, проклинати23) класти яйця ( про мух)24) випускати фонтан ( про кита)26) заст. розпалювати ( пристрасті)27) aмep.; cл. займатися мінетом, фелаціо28) метал. подавати дуття29) тex. парити (про сальник, фланець) ІІ Б to blow smth to some state доводити що-небудь до якого-небудь стануIV nto blow to pieces — розбити вщент; розірвати на шматки
1) цвіт, цвітіння2) розквітV v(blew; blown)1) цвісти2) розцвітати -
9 smoke
1. n1) дим; димок2) кіптява3) паління, курінняto have a smoke — попалити, посмалити
4) куриво; сигара, сигарета, цигарка5) розм. перекур, невелика перерва в роботі6) серпанок, імла; туман7) пара; випар8) амер. віскі9) фіз. суспензія твердих часток у газіsmoke ammunition — військ. димові боєприпаси
smoke apron (blanket) — військ. вертикальна (горизонтальна) димова завіса
smoke barrage (pot) — військ. димова завіса (шашка)
smoke jumper — амер. член парашутного пожежного загону лісової охорони
like smoke — умить, швидко і легко
to end in smoke, to come to smoke, to vanish into smoke — закінчитися нічим
there is no smoke without fire — присл. диму без вогню не буває
2. v1) диміти; димити2) чадити, коптіти3) закоптити, задимити, покрити сажею4) палити, курити5) коптити6) обкурювати7) викурювати (тж smoke out)8) почути, відчути; підозрівати9) висміювати, дражнити (когось)10) військ. ставити димову завісу11) шк., розм. червонітиput that in your pipe and smoke it! — над цим тобі варто замислитися; запам'ятай раз і назавжди!
* * *I n1) дим; димок; кіптява2) паління3) куриво; сигара, сигарета; цигаркаdry smoke — незапалена цигарка або трубка в роті
4) перекур, невелика перерва в роботі5) серпанок, димка; туман6) фiз. суспензія твердих частинок у газі7) блідо-голубий колір; димчасто-сірий колір8) cл. марихуана; гашиш9) cл. брехня; похвальба; грубі лестощіII v1) диміти; димітися3) палити, курити; палитися, куритися4) коптити, піддавати копченню5) обкурювати (приміщення, рослини); викурювати ( smoke out)6) вiйcьк. ставити димову завісу -
10 выгонять
выгнать1) виганяти, вигонити, вигнати, відгінити, відганяти, наганяти, нагнати (напр. зверя на облаве), турлити, витурлити, витурювати, витурити, турнути, вишти[у]рити, викішкати. [Вигонила корову на стерню. Я їх витурлю з хати (Неч.-Лев.). Хорти наганяють оленя на мисливців]. Выгонять, выгнать напугав - вистрашувати, вистрашити кого. -ять, -ать взашей - вибивати (вибити) в потилицю, в три вирви, виштурхувати, виштурхати. Выгнать с земельного участка - виругувати. [Все то пани в королів повимагали і козаків із тих земель повируговували (Куліш)]. Выгнанный - вигнаний, витурений; вистрашений; вибитий у потилицю. Выгоняемый - вигонений;2) (водку) гнати, виганяти, викурювати, курити;3) (цветы на пару) визгонювати, визгонити.* * *несов.; сов. - в`ыгнать1) виганя́ти и виго́нити, вигнати2) сад., с.-х. виганя́ти и виго́нити, ви́гнати\выгонять расса́ду — виганя́ти и виго́нити, ви́гнати розса́ду
3) ( добывать перегонкой) виганя́ти и виго́нити и гна́ти и гони́ти, ви́гнати, вику́рювати и кури́ти, ви́курити -
11 искуривать
-ся, искурить, -ся с[ви]курювати, -ся, с[ви]курити, -ся. Искуренный - с[ви ]курений. -ная (до конца) папироса - допалена цигарка.* * *несов.; сов. - искур`итьску́рювати, скури́ти, сов. покури́ти; ( выкуривать) вику́рювати, ви́курити и мног. повику́рювати, випа́лювати, -люю, -люєш, ви́палити -
12 пылить
1) (вздымать пыль) пилити, курити, порошити, збивати пил (куряву, копіт), напилювати, накурювати, кушпелити. [Ой помалу, дружечки, ідіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала (Грінч. III). Не кури, бо так, вимітаючи (Манж.)];2) (быть пыльным, стоять, вздыматься пыльным облаком) пиліти, куріти (3 л. -рить и реже -ріє), кушпотіти, пилитися, куритися. [Сьогодні пилить надворі (Звин.). Кропить дощик доріженьку, да щоб не куріла (Макс.). Тепер не курітиме, - дощик пройшов (Грінч.). Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива (Г. Барв.). Курить щось по дорозі. Що воно біжить так прудко? (Коцюб.). З-під воза почина вириватись кіптяга, курить, обдає вас пилом (Мирн.), Поливайте доріженьку, щоб не курилася (Хвед.). То не кушпела кушпотить, то татарва мчиться на наших (Мирн.)];3) (сердиться) паленіти, гарячитися;4) (мотать из тщеславия) курити.* * *Iпили́ти, пороши́ти, кури́тиII( горячиться) гарячкува́ти, гарячи́тися -
13 выгонять
техн., несов. выгоня́ть, сов. вы́гнать( добывать перегонкой) виганя́ти и гна́ти, ви́гнати; ( выкуриватъ) вику́рювати, ви́курити -
14 выкуривать
техн., несов. выку́ривать, сов. вы́курить(вино, спирт и т. п.) гна́ти и виганя́ти, ви́гнати, кури́ти и вику́рювати, ви́курити -
15 выгонять
техн., несов. выгоня́ть, сов. вы́гнать( добывать перегонкой) виганя́ти и гна́ти, ви́гнати; ( выкуриватъ) вику́рювати, ви́курити -
16 выкуривать
техн., несов. выку́ривать, сов. вы́курить(вино, спирт и т. п.) гна́ти и виганя́ти, ви́гнати, кури́ти и вику́рювати, ви́курити -
17 вживання креку
(різновиду кокаїну, який можна курити) crack use -
18 крек
(різновид кокаїну, який можна курити) crack -
19 crack
1) крек (різновид кокаїну, який можна курити); удар; постріл2) розм. розколотися, почати свідчити; зламувати•- crack down
- crack down on dissidents
- crack use -
20 crack use
вживання креку (різновиду кокаїну, який можна курити)
См. также в других словарях:
курити — I курю/, ку/риш, недок. 1) перех. і без додатка. Вдихати й видихати дим якої небудь речовини, перев. тютюну. Курити люльку. 2) перех. і неперех. Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення ароматичним димом. Курити фіміам. 3) перех. Добувати … Український тлумачний словник
курити — I (що й без додатка цигарку, сиґару тощо), палити (зазв. люльку), смалити; кадити (чим і без додатка), дими[і]ти (чим і без додатка); покурювати, розкурювати, попахкувати (проводити час за курінням) II (роблячи що н., здіймати куряву, пил;… … Словник синонімів української мови
курити — 1 дієслово недоконаного виду палити курити 2 дієслово недоконаного виду пилити, порошити … Орфографічний словник української мови
Куритиба — (Curitiba), город на юго востоке Бразилии, административный центр штата Парана. 842 тыс. жителей (1991; с пригородами 2,3 млн. жителей, 1995). Международный аэропорт. Целлюлозно бумажная и деревообрабатывающая, пищевкусовая, текстильная,… … Энциклопедический словарь
Куритиба — іменник жіночого роду місто в Бразилії … Орфографічний словник української мови
пакати — курити, палити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
покурити — I курю/, ку/риш, док. 1) перех. і без додатка. Курити якийсь час (див. курити I). 2) перех. Викурити всі цигарки, сигарети і т. ін. чи багато цигарок, сигарет і т. ін. 3) неперех., перев. із запереч., перен., розм. Про неможливість здійснити що… … Український тлумачний словник
докурювати — юю, юєш, недок., докури/ти, курю/, ку/риш, док., перех. і без додатка. Закінчувати курити; курити до кінця, до певної межі … Український тлумачний словник
кадити — каджу/, ка/ди/ш, недок. 1) Махаючи кадилом (кадильницею) під час церковного обряду, курити ладаном або іншими пахучими речовинами. 2) перен., розм. Випускати, виділяти дим або чад, запах; курити … Український тлумачний словник
курець — рця/, ч. і ж. Той, хто курить (див. курити I 1)), має звичку курити … Український тлумачний словник
куритися — I и/ться, недок. 1) Те саме, що куріти I. || Про ароматичні речовини. 2) над чим, з чого, безос. Підніматися клубками вгору (про дим). 3) Виділяти випари, пар; оповиватися туманом; парувати. 4) Вкриватися вихорами пилу, снігу тощо. II ку/риться,… … Український тлумачний словник