Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

кулаком

  • 1 колотить

    1) (стучать) калатати, грю[у]кати, лупити, гатити, гупати, вибивати, (диал.) лелущити, гамселити чим у що, чим по чому, об що. [Сторожі калатали усю ніч у бодню. Закричав Омелько і почав лупить з усієї сили кулаком у двері (Н.-Лев.). Були замкнені в нас сінешні двері, і як не грукали, не впущено та й годі (Куліш). А ну, чи почне далі лелущить та гупати кулаком у двері (Н.-Лев.). У бубон калатайкою вибиває (Херс.)]. -тить зубом - зубами клацати, цокотіти, вибивати. -тить лбом - поклони бити, стелитися перед ким. -тить языком - молотити (калатати) язиком, ляпати;
    2) (что) бити, товкти, (разбивать) розбивати, трощити що. [Трощив посуду, грюкав у двері і в стіл кулаком (Коцюб.)]. -тить бельё (вальком) - вибивати білизну (шмаття) прачем. -тить вещи, посуду - бити, товкти, трощити речі, посуд; см. Разбивать. -тить воздух (языком) - брехати на вітер, ляпати язиком, торохтіти. -тить гвозди, колья - заганяти, бити, побивати цвяхи, кілки. -тить денежки - грошву (грошики) збивати. -тить карту - різати, бити, крити карту. -тить коноплю, лён - тіпати коноплю (точнее плоскінь, матірку). -тить ковры, одежду - вибивати килими, одіж. -тить налоги - вибивати, доїти, тягти податки (з людей);
    3) (кого: кулаками, палкой) бити, побивати, лупити, лупцювати, (избивать) убивати, (образно) банити, тузати, тіпати, мотлошити лушпанити, дубасити, дубцювати, гатити, гнітити, садити, гніздити, піжити, пірчити, пірити, тасувати, гамселити, кресати, (ш)парити, гилити, лущити, лелущити, духопелити, чесати, чистити, тусати, стусувати, молотити, кібчити, мостити, бух(к)ати, гріти, латати, воложити, мережити, прати, гомшити, штапувати, шустрити кого по чому, у що, давати затьору, хлосту, прочухана, духопелу, -пелів, -пелків, парла, шкварки, матланки, чосу, духу, духану кому, годувати бебехами, стусанами, товчениками, частувати кулаками, товчениками кого и т. п.; срвн. Бить, Лупить. [Я - лупити її, а вона товче своє (Крим.). Раз погладь, а потім хоч що-дня лупцюй, - все стерплять (Л. Укр.). Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Франко)];
    4) -тить себя - бити (лупити) себе; см. Колотиться 1;
    5) (трясти, приводить в дрожь) колотити, бити, трясти, кидати ким, кого. -лотит в виски - у виски гатить, у висках стукоче. В груди -тит - у грудях стукоче. Злость его -тила - злість його трясла. Лихорадка его -тит - його трясця (лихоманка) трясе. Колоченный -
    1) (о вещах) битий, товчений;
    2) (кто) битий, побиваний, луплений, убиваний, банений, тузаний, тіпаний; мотлошений и т. д. В темя не -ный - не гвіздком у тім'я битий.
    * * *
    1) ( ударять) би́ти; ( стучать) сту́кати, грю́кати, калата́ти; гамсели́ти, тра́хкати, мости́ти
    2) ( выколачивать) вибива́ти
    3) (наносить побои, бить) би́ти, товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотло́шити, молоти́ти, духопе́лити, товкма́чити, гати́ти, гили́ти, пі́жити, репі́жити, мости́ти, дуба́сити, дубцюва́ти, чухра́ти, ту́зати, тю́жити, гнізди́ти
    4) (разбивать, раскаливать что-л. бьющееся) би́ти, трощи́ти, товкти́
    5) ( приводит в дрожь) би́ти, трясти́, труси́ти; ті́пати

    Русско-украинский словарь > колотить

  • 2 драчливый

    битливий. [Такий битливий - зараз кулаком].
    * * *
    забіякува́тий, битли́вий

    Русско-украинский словарь > драчливый

  • 3 дрогнуть

    1) см. Дрожать;
    2) (вздрогнуть) здвигнути, здвигнутися, стенутися, стрястися, зрушитися; (о живом существе) здригнутися, кинутися, тіпнутися. [Ударив кулаком по столу, аж вікна здвигнули (Мирн.). Здвигнулися, стенулися сіни, як бояри сіли, ще й не так стенуться, як горілки нап'ються. Увесь Київ здвигнувся (Куліш). Верби стоять - не стенуться. Вулкан зрушивсь. Він аж кинувся з переляку. Рука тіпнулася, чарка впала додолу (Л. Укр.)]. Неприятель дрогнул - ворог подавсь, завагавсь, стенувся. [Ворожі лави завагалися]. См. Дрожать, задрожать.
    * * *
    I
    ( зябнуть) ме́рзнути, ме́рзти
    II
    ( вздрогнуть) здригну́тися, стену́тися, стину́тися; диал. здригну́ти; ( задрожать) затремті́ти, задрижа́ти; ( шевельнуться) ворухну́тися, рухну́тися; ( мигнуть) бли́мнути; ( прийти в смятение) завага́тися; ( пошатнуться) похитну́тися, схитну́тися, стену́тися, стину́тися; ( начать отступать) пода́тися

    Русско-украинский словарь > дрогнуть

  • 4 изуродовать

    скалічити, прикалічити, покалічити, (о вещи и жив. сущ.) знівечити, (обезобразить) знекрасити, спотворити. [Вдарив кулаком по носі, прикалічив навіки (Звин.). Ізнівечив мене так, що й на піч не злізу (Пісня). Лихо не вморить, так спотворить (Номис)]. Изуродованный - скалічений, прикалічений, знівечений, знекрашений, спотворений. -ться - прикалічитися, скалічитися, скалічіти, знівечитися, спотворитися, бути пракаліченим, скаліченим, знівеченим, спотвореним, знекрашеним. [Я ще не дуже зостарівся, та знівечився (Шевч.)].
    * * *
    зні́вечити, поні́вечити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити; (обезобразить, исказить) спотво́рити; ( болезнью) покрути́ти, -кру́тить

    Русско-украинский словарь > изуродовать

  • 5 колотушка

    1) (деревян. молоток) киянка;
    2) (дверной молот вм. звонка) стукачка, стукальце, гру[ю]кальце;
    3) (сторожевая) клепало, калатало, калаталка, клепачка;
    4) (удар) стусан (-на);
    5) (мутовка) колотівка, збивачка, копистка; б) (сплетница) колотниця;
    7) (на шее коровы или козы) бовтало, калатало, калатальце, (металл.) брязкотільце;
    8) (для инкрустац. работ) макогін (-гона);
    9) (яичница) колотуха, колочена яєшня;
    10) (для забив. камней в мостовую) довбня, довбеха, довбешка, товкачка, (с насаженным бруском) трамбівка, забивачка, вбивачка.
    * * *
    1) ( деревянный молоток) кия́нка, довбе́шка, довбе́нька
    2) ( сторожевая) стука́чка, сту́калка, стукало, калата́ло, калата́чка, калата́йло, клепа́ло, клепа́чка
    3) (удар кулаком, тумак) стуса́н, -а

    Русско-украинский словарь > колотушка

  • 6 наотмашь

    нрч. навідліг, навідлі, (пров.) навідлів, наодлів, навігля. [Ударив просто навідлі кулаком (Грінч.). Бий павука навідлі, а не долонею (Звин.). Ляснув його навігля старшина (Васильч.)].
    * * *
    нареч.
    наві́дліг, наві́дмах, навідмаш; диал. наві́длі; ( с размаху) з ро́змаху, розмахну́вшись

    Русско-украинский словарь > наотмашь

  • 7 натолкаться

    1) наштовха́тися, попоштовха́тися; (кулаком, палкой) нашту́рхатися и наштурха́тися
    2) (наслоняться среди людей, по свету) наштовха́тися, натовкти́ся, -вчу́ся, -вче́шся, наганя́тися, навештатися, мног. попотиня́тися, попове́штатися
    3) (собраться, скопиться) наби́тися, -б'є́ться, натовпи́тися, -питься и нато́впитися, -питься; напха́тися; вульг. напе́ртися, -пре́ться

    Русско-украинский словарь > натолкаться

  • 8 потолкать

    -ся см. Поталкивать.
    * * *
    поштовха́ти; (кулаком, палкой) пошту́рхати и поштурха́ти

    Русско-украинский словарь > потолкать

  • 9 потузить

    кого (побить кулаком) покулачити, постусувати, потузати, потасувати кого, надавати стусанів кому; срв. Поколотить.
    * * *
    віддуба́сити, відлупи́ти, відлупцюва́ти, поколошма́тити

    Русско-украинский словарь > потузить

  • 10 пришибать

    пришибить
    1) прибивати, прибити, забивати, забити кого, що чим. [Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили (Метл.)]. Доской ногу -шиб - дошкою ногу прибив (забив);
    2) (ошеломить) прибити, приголомшити, (образно) приснопити кого, прив'ялити кого. [Ця звістка приголомшила його (Звин.). Коли не кулаком, то словом приснопить (Г. Барв.). Чоловік так і прив'ялить словом (Г. Барв.)]. Это несчастие его совсем -шибло - це нещастя його зовсім прибило, приголомшило. Гречу морозом -шибло - гречку морозом прибило;
    3) докінчити, уколошкати; см. Приканчивать 2. Пришибленный -
    1) прибитий, забитий;
    2) прибитий, приголомшений. [Ходить як прибитий (приголомшений) (Звин.)]. Срв. Прибивать 3, Прибитый. -ться -
    1) прибиватися, бути прибитим, забиватися, бути забитим;
    2) бути прибитим, приголомшеним.
    * * *
    несов.; сов. - пришиб`ить
    1) прибива́ти, приби́ти и поприбива́ти, ( оглушать) приголо́мшувати, приголо́мшити
    2) (перен.: приводить в угнетённое состояние) приголо́мшувати, приголо́мшити; прибива́ти, приби́ти

    Русско-украинский словарь > пришибать

  • 11 прожора

    прожера, пажера, ненажера, ненажер, жерун (-на), облопа. [А діти, - оті жеруни, вони хіба мало з'їдять? (Звин.). Так би й загородив кулаком рота цьому чортовому п'янюзі, облопі (Мирн.)].
    * * *
    ненаже́ра, наже́ра, проже́ра, про́жра, обло́па; ( глотка) пе́лька

    Русско-украинский словарь > прожора

  • 12 толкать

    несов.; сов. - толкн`уть
    1) штовха́ти, штовхну́ти и усилит. штовхону́ти; несов., прям. ту́зати; (кулаком, палкой) штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти, сту́сати, стусну́ти и усилит., стусону́ти; ( пихать) пха́ти, пхну́ти, штурля́ти, штурну́ти; диал. труча́ти, тру́тити, потру́чувати, потру́чити, сов. совману́ти

    толка́ть в про́пасть — штовха́ти в прі́рву (в безо́дню)

    2) ( подталкивать) підшто́вхувати, підштовхну́ти; ( побуждать) спонука́ти и спону́кувати, спонука́ти и спонукну́ти

    ни в зуб толкну́ть — школьн. ні бе ні ме, ні в зуб ного́ю

    Русско-украинский словарь > толкать

  • 13 толкаться

    несов.; сов. - толкн`уться
    1) несов. штовха́тися; ( толкать друг друга) ту́затися; (кулаком, палкой) штурха́тися и шту́рхатися; ( пихаться) пха́тися, штурля́тися; диал. труча́тися
    2) (несов.: толочься) товкти́ся; ( слоняться) тиня́тися, ве́штатися
    3) ( во что - стучаться) штовха́ти, штовхну́ти и усилит. штовхону́ти (що, в що), сту́кати, сту́кнути и посту́кати (в що), то́ргати, торгну́ти и пото́ргати, усилит. торгону́ти (що, чим)
    4) ( наведываться) потика́тися, поткну́тися; ( обращаться) зверта́тися, зверну́тися, ( поспешно) ки́датися, ки́нутися

    Русско-украинский словарь > толкаться

  • 14 Кукса

    1) (беспалый) безпальчий (-чого), (о женщ.) безпальча (-чої), безпалько (м. р.), кукса (общ. р.);
    2) см. Кулак 1;
    3) (удар кулаком) (с)тусан (-на).

    Русско-украинский словарь > Кукса

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»