костюми

1. n

1) слуга, камердинер

2) працівник готелю, який прасує, чистить одяг тощо

2. v

1) служити камердинером

2) обслуговувати постояльців прасуванням, чищенням одягу (у готелі)

3) чистити і прасувати (чоловічі костюми)

* * *

1) камердинер; слуга, лакей

2) працівник готелю для особистих послуг (ч.ищення, прасування одягу)

3) стояча вішалка

1) служити камердинером

2) обслуговувати постояльців готелю (прасувати, ч.истити костюми)

3) чистити і прасувати (чоловічі костюми)

1) оправа

2) оточення, навколишня обстановка

3) обрамлення; фон, тло

4) художнє оформлення, постановка (кінофільму тощо); декорація, костюми

5) перекладення слів на музику (музики на слова)

6) музика на слова (поетичного твору)

7) аранжування

8) захід (сонця)

9) яйця (під квочкою)

10) буд. кладка, мурування

11) буд. осідання (фундаменту)

12) процес твердіння, тужавіння, згущення, скипання (про кров, білок)

* * *

1) оправа

2) оточення, навколишня обстановка; обрамлення, фон, тло

3) час, місце дії п'єси, фільму, роману; художнє оформлення, постановка (вистави, кінофільму); декорація, костюми

4) переклад слів на музику або музики на слова; аранжування

5) захід ( сонця)

6) cл. розподіл учнів залежно від здібностей по класах або групах

7) яйця ( на яких сидить квочка)

8) пoлiгp. набір

9) бyд. кладка, мурування

10) обмурування ( котла)

11) бyд. осідання ( фундаменту)

12) процес твердіння, згущення (білка, крові); тужавіння (цементу, бетону)

13) регулювання, установка, настроювання

14) посуд для обіднього столу (тарілки, ложки, виделки); столовий прибор для однієї людини

1. n

1) професіональний актор

2) pl постановка, спектакль

3) pl костюми, декорації; постановочна частина

2. adj

1) театральний, сценічний

2) неприродний, пишномовний; показний

* * *

1) професійний театр

2) pl спектакль, постановка

3) pl постановочна частина; костюми, декорації

4) pl поза, гра; показне

1) театральний; сценічний

2) неприродний; ходульний; пихатий, показний

1. n

1) збирання винограду

2) річна продукція винограду (вина)

3) вино врожаю певного року

4) марочне вино, вино найвищого гатунку (тж vintage wine)

5) дата виробництва (випуску) (продукції)

2. adj

1) марочний; витриманий, видержаний

2) старовинний

3) застарілий, старомодний

4) зрілий

3. v

1) збирати виноград

2) виготовляти виноградне вино

* * *

1) собирать виноград

2) делать (виноградное) вино

1) збір винограду; сезон збору винограду

2) річна продукція винограду або вина; the vintage last year was harmed by dіsease врожай минулого року був уражений хворобою

3) вино врожаю визначеного року; vintage of 1950 вино врожаю 1950 року; марочне вино, вино вищої якості (тж. vintage wіne); rare vintages рідкі вина

4) дата виробництва або випуску чого-н., віддалена; а pіano of 1845 vintage піаніно 1845 року (випуску); вік; термін служби

5) ек. покоління техніки; old and new vintages старі і нові покоління техніки; vintage of capіtal покоління капіталу, капітал одного терміну введення

1) марочний; витриманий; vintage wіne марочне вино; vintage vodka стара горілка

2) стародавній; класичний; а vintage sіlent fіlm класичний фільм (часів) німого кіно

3) застарілий, старомодний; vintage suіts костюми, що вийшли з моди; old vintage joke анекдот “з бородою”

4) зрілий; vintage O’Neіll добуток, що відноситься до розквіту творчості О’Ніла

5) який (що) стосується періоду 1916-1930 р. ( про автомобілі)

1) камердинер; слуга, лакей

2) працівник готелю для особистих послуг (ч.ищення, прасування одягу)

3) стояча вішалка

1) служити камердинером

2) обслуговувати постояльців готелю (прасувати, ч.истити костюми)

3) чистити і прасувати (чоловічі костюми)

1) костюми ( театральні)

2) мистецтво художника по костюмам ( театральним)

1. n

1) одяг; сукня, плаття (жіноче)

2) убрання, шати; убір, наряд; покрив

3) оперення

2. v

1) одягати, убирати; наряджати

2) одягатися, наряджатися

3) прикрашати, прибирати

4) готувати, приправляти (їжу)

5) причісувати, зачісувати; робити зачіску

6) перев'язувати, бинтувати

7) білувати, розбирати (тушу тварини)

8) провіювати (зерно)

9) вичинювати (шкіру)

10) підстригати, підрізати (дерева)

11) угноювати, удобрювати (землю)

12) обробляти (землю)

13) тех. рихтувати, вирівнювати

14) гірн. збагачувати (руду)

15) стругати, обтісувати (дошки)

16) військ. вирівнювати; рівнятися, виструнчуватися

17) тех. апретувати, обробляти, опоряджувати; змащувати

* * *

1) плаття, одяг

2) одіяння, убір, шати, убрання; покрив; оперення

1) одягати; наряджати; одягатися, наряджатися, вбиратися

2) готувати костюми; прикрашати, прибирати ( ялинку)

3) готувати; приправляти ( страву)

4) причісувати, робити зачіску

5) перев'язувати ( рану)

6) вiйcьк. вирівнювати ( шеренги); шикуватися

7) чистити ( коня)

8) провіювати ( зермо)

9) білувати, розбирати, розчиняти (тушу; тж. dress out)

10) чинити ( шкіру)

11) підстригати, підрізати ( дерева); обмазувати, обробляти ( дерева)

12) угноювати, удобрювати ( ґрунт); обробляти ( землю)

13) протруювати ( насіння)

14) тіпати (кужіль, прядиво)

15) тex. зачищати бруском, правити ( шліфувальний круг); заправляти ( інструмент)

16) тex. вивіряти; рихтувати, вирівнювати

17) тeкcт. шліхтувати, апретувати

18) обтісувати, стругати ( дошки)

19) гipн. збагачувати ( руду); грохотити, виділяти цінний концентрат

актор-трансформатор

* * *

1) костюми ( театральні)

2) мистецтво художника по костюмам ( театральним)

1) плаття, одяг

2) одіяння, убір, шати, убрання; покрив; оперення

1) одягати; наряджати; одягатися, наряджатися, вбиратися

2) готувати костюми; прикрашати, прибирати ( ялинку)

3) готувати; приправляти ( страву)

4) причісувати, робити зачіску

5) перев'язувати ( рану)

6) вiйcьк. вирівнювати ( шеренги); шикуватися

7) чистити ( коня)

8) провіювати ( зермо)

9) білувати, розбирати, розчиняти (тушу; тж. dress out)

10) чинити ( шкіру)

11) підстригати, підрізати ( дерева); обмазувати, обробляти ( дерева)

12) угноювати, удобрювати ( ґрунт); обробляти ( землю)

13) протруювати ( насіння)

14) тіпати (кужіль, прядиво)

15) тex. зачищати бруском, правити ( шліфувальний круг); заправляти ( інструмент)

16) тex. вивіряти; рихтувати, вирівнювати

17) тeкcт. шліхтувати, апретувати

18) обтісувати, стругати ( дошки)

19) гipн. збагачувати ( руду); грохотити, виділяти цінний концентрат

1) оправа

2) оточення, навколишня обстановка; обрамлення, фон, тло

3) час, місце дії п'єси, фільму, роману; художнє оформлення, постановка (вистави, кінофільму); декорація, костюми

4) переклад слів на музику або музики на слова; аранжування

5) захід ( сонця)

6) cл. розподіл учнів залежно від здібностей по класах або групах

7) яйця ( на яких сидить квочка)

8) пoлiгp. набір

9) бyд. кладка, мурування

10) обмурування ( котла)

11) бyд. осідання ( фундаменту)

12) процес твердіння, згущення (білка, крові); тужавіння (цементу, бетону)

13) регулювання, установка, настроювання

14) посуд для обіднього столу (тарілки, ложки, виделки); столовий прибор для однієї людини

1) професійний театр

2) pl спектакль, постановка

3) pl постановочна частина; костюми, декорації

4) pl поза, гра; показне

1) театральний; сценічний

2) неприродний; ходульний; пихатий, показний

1) собирать виноград

2) делать (виноградное) вино

1) збір винограду; сезон збору винограду

2) річна продукція винограду або вина; the vintage last year was harmed by dіsease врожай минулого року був уражений хворобою

3) вино врожаю визначеного року; vintage of 1950 вино врожаю 1950 року; марочне вино, вино вищої якості (тж. vintage wіne); rare vintages рідкі вина

4) дата виробництва або випуску чого-н., віддалена; а pіano of 1845 vintage піаніно 1845 року (випуску); вік; термін служби

5) ек. покоління техніки; old and new vintages старі і нові покоління техніки; vintage of capіtal покоління капіталу, капітал одного терміну введення

1) марочний; витриманий; vintage wіne марочне вино; vintage vodka стара горілка

2) стародавній; класичний; а vintage sіlent fіlm класичний фільм (часів) німого кіно

3) застарілий, старомодний; vintage suіts костюми, що вийшли з моди; old vintage joke анекдот “з бородою”

4) зрілий; vintage O’Neіll добуток, що відноситься до розквіту творчості О’Ніла

5) який (що) стосується періоду 1916-1930 р. ( про автомобілі)

1) чолові́чого кро́ю (особл. про жіночі костюми)

2) зро́блений (поши́тий) на замо́влення

3) фабри́чного виробни́цтва; маши́нної наби́вки ( про цигарки)

костюм рядженого; зазалар йаптыыр эди, штэ ағызйапар робили маски, костюми, наряджалися й ходили рядженими, саме на масниці СЛ.

КОМІЧНЕ ( від грецьк. κομικόζ - смішний) - метакатегорія естетики, яка відображає конфлікт суспільно значимої форми в поведінці і діях людини з нікчемністю соціального і морального змісту цієї дії, що не загрожує суспільним цінностям і долається через сміх. Предметом К. є, як правило, несуттєві, хибні або уявні цінності, нікчемність яких усвідомлюється в процесі розв'язання комічного конфлікту. К. передбачає розвинуте почуття гумору, яке вважається інтелектуальним почуттям і свідчить про гнучкість розуму. К. є продуктом розвинутої людської культури, здатністю поглянути на себе збоку, піднятися над буденністю. К., як і трагічне, пов'язане із свободою людини, впевненістю її в безумовній можливості піднятися над собою, над власними інтересами. Гегель вважав, що загальне підґрунтя К. - це світ, в якому людина як суб'єкт зробила себе повним господарем того, що є значущим для неї; це світ, цілі якого руйнують самі себе своєю несуттєвістю. Суперечність між значущістю форми і нікчемністю змісту, що вгадується критично спрямованим розумом, створює комічність колізії. Почуття гумору, як і будь-яке інше естетичне почуття, не дається людині від народження, воно розвивається разом із особистістю і стає показником динамічної пружності людського розуму і фантазії. За визначенням Канта, гумор у позитивному» значенні є здатність, талант людини без усяких на те підстав набувати доброго настрою (коли про все судять не так, як звичайно, а навіть навпаки, проте дотримуючись певних принципів розуму) М. аркс пов'язує К., як і трагічне, з діалектикою історичного процесу, де К. характеризує певні фазиси світової історії. Якщо причиною трагічного є незнання, помилка, то головним джерелом К. є облуда, свідоме чи несвідоме наслідування дійсно героїчних зразків З. відси виникає самопародія, театралізація, переодягання в історичні костюми. К. найчастіше пов'язується із ситуацією, коли самі по собі незначнії неважливі цілі здійснюються з надто поважним виглядом та зі значними приготуваннями. Але якщо людина і не досягає в цьому випадку своєї мети, то нічого й не втрачає, позаяк вона бажала чогось справді незначного, що не впливає на її життя. Комічною є ситуація, коли індивід бере на себе вирішення якихось надзвичайних завдань, але абсолютно не здатний до цього. Комічні ситуації створюються і через випадкові обставини, збіг протилежних інтересів і характерів С. міх є необхідним елементом К., завдяки якому відбувається розв'язання самої колізії, а водночас і душевна розрядка глядача, слухача, читача від напруги співпереживання. Джерело К. - це не тільки підміна змісту, значення, а й порушення міри, створення ілюзії. Тому сміх супроводжує викриття нікчемності, що претендує на якусь значущість, сміх зміцнює гідність людини. К. є різноманітним, має різні ступені і форми вираження, такі, зокрема, як гумор, іронія, сатира, сарказм. Усі вони є знаряддям подолання вад у людині та в соціальних процесах, руйнації хибних ілюзій людини про себе, засобом ствердження ідеалу через заперечення старого, того, що віджило.