Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

корчма

  • 1 корчма

    (украинизм) корчма, (ум. корчо[е]мка), ора[е]нда, (вне акциза) вольна; см. Кабак. [Заїхали до оренди запивати могорич (Звиног.)].
    * * *
    ко́рчма и корчма́, ора́нда, оре́нда

    Русско-украинский словарь > корчма

  • 2 корчемница

    корчма́рка, шинка́рка

    Русско-украинский словарь > корчемница

  • 3 корчмарка

    корчма́рка, оранда́рка, оренда́рка

    Русско-украинский словарь > корчмарка

  • 4 корчмарский

    корчма́рський, оранда́рський, оренда́рський

    Русско-украинский словарь > корчмарский

  • 5 умёт

    диал.
    заї́зд, -у, заї́жджий (постоя́льний) двір (род. п. двора́ и дво́ру); ( корчма) корчма́ и ко́рчма; ( хутор) ху́тір, -тора

    Русско-украинский словарь > умёт

  • 6 доезжать

    доехать доїжджати (доїздити), доїхати, добігати, добігти. [Не доїздячи Солодьків, корчма стоїть (Свидн.). Поїзд добіг до станції].
    * * *
    несов.; сов. - до`ехать
    доїжджати и доїзди́ти, дої́хати

    Русско-украинский словарь > доезжать

  • 7 дом

    1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];
    2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;
    3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];
    4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].
    * * *
    1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́му

    жило́й \дом — житлови́й буди́нок

    2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́ха

    на дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)

    отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка

    3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рство

    вести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)

    всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)

    4) (династия, род, фирма)

    изда́тельський \дом — видавничий дім; дім

    5) ( учреждение) буди́нок, дім

    \дом культу́ры — буди́нок культу́ри

    Русско-украинский словарь > дом

  • 8 духан

    духан, корчма (на Кавказі).
    * * *
    духа́н

    Русско-украинский словарь > духан

  • 9 заведение

    1) (действие) заводіння, запроваджування, оконч. заведення, запровадження чого;
    2) (обычай) звичай (-чаю). У нас такое -ние - у нас так заведено (так ведеться, так поводиться, такий звичай). У нас и -ния такого нет - такого звичаю у нас і в заводі нема; у нас і заводу такого нема; у нас так не ведеться (не поводиться, не заведено);
    3) (учреждение) установа, заклад (-ду). Учебное -ние - навчальна установа, школа. Воспитательно-исправительное -ние - виховно-поправний заклад; установа (заклад, будинок) для виховання та направи. Богоугодное -ние - шпиталь (-лю), (руссизм) богадільня. Торговое -ние - торговельний заклад. Питейное -ние - шинк, шинок (р. шинку), корчма. Трактирное -ние - трахтир (-ра). Прачешное -ние - пральня. Красильное -ние - фарбарня, красильня.
    * * *
    1) ( учебное) за́клад, -у
    2) ( учреждение) устано́ва, за́клад

    увесели́тельное \заведение ние — за́клад для розва́г

    3) ( отрасль хозяйства) за́клад; ( действие) заве́дення
    4) ( введение) запрова́дження, (неоконч.) запрова́джування
    5) (обычай) зви́чай, -чаю; поведі́нка, ирон. поведе́нція

    тако́е \заведение ние — таки́й зви́чай; так веде́ться, така́ поведі́нка (поведе́нція)

    6) ( установление) устано́влення; ( организация) організа́ція; ( создание) ство́рення

    Русско-украинский словарь > заведение

  • 10 испортить

    1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);
    2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];
    3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -
    1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];
    2) спартачений, спаскуджений и т. д.;
    3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.
    * * *
    1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити
    2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити
    3) (навести порчу) зуро́чити

    Русско-украинский словарь > испортить

  • 11 кабак

    шинок, шинк (-нку), шиньок, шиньк (-ньку), корч[ш]ма, (питейн. погребок) пивниця, (на откупе) оранда, (с своб. продажей) вольна (-ної), (с беспатент. продажей) дешева (- вої); ум. шиночок, корчомка. [Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок (Рудч.). Хутчій до шинку, щоб наїстися та напитись (Основа). Ішли пити до корчми, йшли й по горілку, ховаючи пляшки в рукав (Коцюб.). У оранді на столі сиділи лірники та грали (Шевч.)]. Посещать -бак - учащати до шинку. Содержать -бак - шинкарювати, шинкарити, шинкувати. -бак устроить (шуметь) - корчму завести.
    * * *
    I
    ( питейное заведение) перен. шино́к, -нку, ко́рчма и корчма́
    II бот. диал.
    каба́к, -а

    Русско-украинский словарь > кабак

  • 12 кабатчик

    см. Кабачик.
    * * *
    шинка́р, -я, корчма́р, -я

    Русско-украинский словарь > кабатчик

  • 13 кабатчица

    шинка́рка, корчма́рка

    Русско-украинский словарь > кабатчица

  • 14 корчемник

    -ница
    1) корчмар (-ря), корчмарка, шинкар (-ря), шинкарка;
    2) (без акциза продающий) корчемник, -ниця.
    * * *
    корчма́р, -я, шинка́р, -я

    Русско-украинский словарь > корчемник

  • 15 корчемный

    1) корчемний, шинкарський;
    2) корчемський. -ная соль (безакцизная) - корчемська сіль.
    * * *
    корчма́рський, корче́мний, шинка́рський

    Русско-украинский словарь > корчемный

  • 16 корчмарь

    -рка см. Корчемник, -ница 1.
    * * *
    корчма́р, -я, оранда́р, -я, оренда́р, -я

    Русско-украинский словарь > корчмарь

  • 17 кружало

    1) кружало;
    2) шин(о)к (-нку), корчма.
    * * *
    1) строит., техн. кружа́ло
    2) (кабак) ист. шино́к, -нку

    Русско-украинский словарь > кружало

  • 18 пьяница

    1) п'яниця, пияка, опияка (общ. р.), пияк (-ка), пиячка (-ки), опиус, випивака, пропій (-поя), пропоєць (-пійця), пропійниця (ж. р.), каплій (-лія), каплюжник, каплюжниця, п'яндиголова, не-минай-корчма; срв. Пьянчуга, Выпивала. [П'яниця проспиться (Приказка). То такі опиуси, що все попропивають (Поділля). Він-би чоловік і нічого, так ото його лихо: випивака (Харк.). Ой пропою, пропою, пропала я за тобою (Чуб. V)]. Свойственный -це - п'яницький;
    2) см. Пьяника.
    * * *
    п'яни́ця; пия́к, -а, пия́ка, пите́ць, -тця́

    Русско-украинский словарь > пьяница

  • 19 умётчик

    диал.
    корчма́р, -я

    Русско-украинский словарь > умётчик

  • 20 целовальник

    1) ист. цілува́льник
    2) ( кабатчик) шинка́р, -я, корчма́р

    Русско-украинский словарь > целовальник

См. также в других словарях:

  • корчма́рь — корчмарь, я …   Русское словесное ударение

  • Корчма №1 — (Керчь,Крым) Категория отеля: Адрес: Улица Генерала Кулакова 81, 98300 Керчь, Крым …   Каталог отелей

  • Корчма №1 — (Керчь,Крым) Категория отеля: Адрес: Улица Генерала Кулакова 81, 98300 Керчь, Крым …   Каталог отелей

  • корчма — корчма, корчмы, корчмы, корчем, корчме, корчмам, корчму, корчмы, корчмой, корчмою, корчмами, корчме, корчмах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • корчма — ы; мн. род. чем, дат. чмам; ж. Ист. На Украине, в Белоруссии и в южных областях России: постоялый двор, трактир. * * * корчма в России до 1917 (главным образом в Украине, Белоруссии, Польше) постоялый двор, трактир. * * * КОРЧМА КОРЧМА, в России… …   Энциклопедический словарь

  • корчма — укр. корчма, блр. корчма, ст. слав. кръчьмлѩвати промышлять мелочной торговлей, ростовщичеством (Супр.), болг. кръчма, сербохорв. кр̏чма, словен. kȓčma, чеш., слвц. krčma, польск. karczma, в. луж. korčma, н. луж. kjarcma. Темное слово. Младенов… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • корчма — См …   Словарь синонимов

  • корчма́ — корчма, ы; мн. корчмы, корчем, корчмам …   Русское словесное ударение

  • КОРЧМА — КОРЧМА, корчмы, род. мн. корчем, жен. (устар.). В Украине и в Белоруссии трактир, постоялый двор с продажей крепких напитков. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • КОРЧМА — КОРЧМА, ы, род. мн. чем, жен. В старое время в Белоруссии, на Украине: трактир, постоялый двор. | прил. корчемный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • КОРЧМА — жен. (от корец, ковш?) южн., зап. кабак, питейный дом, но неоткупной, а вольной продажи; заезжий и постоялый двор, где держать напитки. | ·стар. корчемные напитки, запрещенные. Корчма, не высока (хоть не колокольня), да дорожка весела. Корчмарь… …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»