Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

корова+ж

  • 1 корова

    корова, ум. корівка; специальнее: (первый раз отелившаяся) первістка, (телящаяся через год) перелітка, (доящаяся не на все дойки) мимка, (во время течки) гониця; (в детск. языке) маня, муня, миня, биня. -ва яловая, стельная, дойная, молочная - корова ялова (ялівка), тільна, дійна, молочна. Бодливой -ве бог рог не даёт - коли-б свині роги, поколола- б усіх; якби жабі хвіст, усе-б поле витолочила (Приказки). Как -ва языком слизнула (следа не осталось) - як корова язиком злизала; як віл лизнув; як лизень (лиз) злизав (Приказки). Пристало, как седло к -ве - пристало (підходить), як корові кульбака, як свині наритники (Приказки). Чья бы -ва мычала, а наша б молчала - чия б гарчала, чия-б мовчала. Балованная -ва всё стадо балует - дай волю одному, всі на голову сядуть. Морская -ва, зоол. Rhytina Stelleri - морська корова.
    * * *
    коро́ва

    Русско-украинский словарь > корова

  • 2 Издой

    .Корова на -дое корова не дається (доїтися), корова запускається.

    Русско-украинский словарь > Издой

  • 3 Караваец

    короваєць (-вайця). [Благослови, боженьку, короваєць місити (Основа)].

    Русско-украинский словарь > Караваец

  • 4 зареветь

    1) заревти (заревіти) (пр. вр. заревів, -віла и зарів, заревла, заревли), (однокр.) ревнути, (зап.) зарути (-рую; пр. вр. -рув). [Добре, батьку-отамане! - кругом заревіло (Шевч.). Лев заревів (Гліб.). А він тоді як зарів! (Звин.). Та магнати заревли, добалакать не дали (Франко). Заревла страшенна буря (Квітка). Заревли великі дзвони (Хата). Ревнули воли у новім ярмі (Пісня)];
    2) (завопить, заплакать) заревти, зарю[у]м(с)ати, удрати рюмка, зарепетувати. [Дитина заревла на ввесь голос (Крим.). Чи не вдере Микола рюмка? (Зміїв. п.)]. -веть белугою - заревти коровою, як корова. [Прийшла уже й Покрова - заревла дівка, як корова (Номис)].
    * * *
    зареві́ти, -реву́, -реве́ш, заревти́, однокр. ревну́ти, усилит. ревону́ти

    Русско-украинский словарь > зареветь

  • 5 молочный

    молочний. -ный цвет - молочний колір (-льору). -ная корова, -ный скот - молочна (молочлива, дійна) корова, худоба. [Корівка молочна (Г. Барв.). Худоби дійної у його безліч (Крим.)]. -ные продукты - молочні продукти, (дойво) дійво, дійливо, набіл (- лу), збір (р. збору), корівне (-ного). [Орисю заставила начиння мити, а сама справлялася коло дійва (Свидн.). Я коло дійлива ходила (Г. Барв.). Збір поганий, бо молока мало (Зміївщ.). Вареників!.. Моя дитино, нема корівного, нема сину (Г. Барв.)]. -ная каша, -ный суп - молочна каша, молочний суп. [Молочна каша упріла (Рудч.)]. -ное (кушанье) - молочне (-ного), молочина. -ный телёнок, поросёнок - молочне теля(тко), порося(тко), молочняк (-ка). -ная лихорадка - молочниця. -ный брат - молочний брат. -ные зубы - молочні зуби.
    * * *
    моло́чний; ( связанный с производством молока) молоча́рський

    моло́чное произво́дство — моло́чне виробни́цтво, молоча́рство

    Русско-украинский словарь > молочный

  • 6 наливать

    налить
    1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн. местах) поналивати на підлогу (на долівку) и на підлозі (на долівці), на стіл и на столі и т. п. -лить через край чего - налити (налляти) через вінця, перелити и (зап.) перелляти (через вінця) чого. -ть кого, что чем - наливати, налити кого, що чим. [Намагалися налити мої вуха та моє серце, тим, чим самі були повні (Коцюб.). Чи пам'ятає зерно стеблину, коріння й землю, що його налили? (Ніков.)]. -лить вина в стакан - налити (налляти) вина в склянку. -лить стакан вином - налити повну склянку вина. -ть водкой вишни и т. п. для наливки - наливати, налити наливку (вишнівку и т. п.). [Налили вишнівки барильце (Харківщ.)]. -ть подо что - наливати, налити (налляти) під(о) що, підливати, підлити и (зап.) піділляти що. [Хто то дрова мені підлив? - вони-ж не горітимуть (Богодух.)]. -лить бельма - залити сліпи; см. Нализаться 2. [Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш? (Тобіл.)]. -ть колос - наливати (набирати), налити (набрати) колос; см. Наливаться 2. [Жито вже набирає колос (Липовеч.)]. Корова стала -вать - корова почала наливати;
    2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -
    1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;
    2) вилитий, навиливаний.
    * * *
    несов.; сов. - нал`ить
    налива́ти, нали́ти, -ллю, -ллєш и налляти, -ллю, -ллєш и мног. поналива́ти; ( вливать) улива́ти, ули́ти и улля́ти; (из крана, бочки) нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати; (жидкую пищу, напитки) си́пати, -плю, -плеш и насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, уси́пати, усипа́ти; ( жидкую пищу) уки́дати, уки́нути

    \наливатьть — глаза́ ( напиваться допьяна) залива́ти, зали́ти о́чі (сліпи)

    Русско-украинский словарь > наливать

  • 7 недойный

    недійний. -ная корова - недійна корова, (нетель) ялівка, яловиця.
    * * *
    неді́йний

    Русско-украинский словарь > недойный

  • 8 пёстрый

    рябий, сорокатий, строкатий, пестрявий, красий, (насм.) рябомизий; (полосатый) перістий, (о птицах, в мелких пестринках) сіменастий, зозулястий, крап(ч)астий; (цветистый) кольористий, барвистий, різнобарвний, (узорочный) цят(к)ований. -рая корова, курица - ряба (періста) корова, ряба курка, зозуляста-сіменаста курка. -рая лошадь - рябий (строкатий) кінь. -рая материя - ряба (пестрява, цяткована) матерія. -рая толпа - різнобарвна (кольориста) юрба (юрма). -рый слог, состав - сорокатий (перістий) склад.
    * * *
    1) строка́тий, пістря́вий, ( рябой) ряби́й, (в разноцветных пятнышках, полосках) пері́стий, ( пятнистый) цятко́ваний, тарка́тий, тарка́нистий, ( о птицах с оперением в черных и белых пятнышках) зозуля́стий; ( разноцветный) барви́стий, різноба́рвний, ба́рвний
    2) перен. строка́тий, ( разнообразный) розмаї́тий, ( цветистый) барви́стий
    3) (вычурный - о слоге, речи) пишномо́вний, ( цветистый) кучеря́вий

    Русско-украинский словарь > пёстрый

  • 9 порода

    1) порода, рід (р. роду), поріддя (-ддя), порідок (-дку), коліно, стан (-ну), завід (- воду), (только о животных) кодло, плід (р. плоду). [Добра порода, та лиха врода (Приказка). Звір тут кожної породи, а людей і не злічить (Самійл.). Родом кури чубаті (Номис). Чи у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають (Лебед.). А це дерево вже иншого порідку (Лубен.). Ці свині хорошого кодла (Київ.)]. Корова тирольской -ды - корова тирольської породи. Есть много -род птиц - є багато пташиних порід. Эта -да людей (пренебр.) - люди цього кодла;
    2) геол. - порода, формація, творення. Горная -да - гірська порода, горотвір (-твору). Первичная горная -да - первісна гірська порода, первісний горотвір. Слоистая горная -да - верствувата гірська порода. Осадочные, вулканические -ды - осадові, вулканічні поклади (породи). Нептунические -ды - нептунічні породи. Плутонические -ды - плутонічні породи.
    * * *
    1) поро́да, порі́ддя; ( завод) заво́д, -у, диал. ра́са
    2) ( род) рід, род. п. ро́ду
    3) геол. поро́да

    Русско-украинский словарь > порода

  • 10 приводить

    привести и привесть
    1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;
    2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;
    3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;
    4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;
    5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?
    6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;
    7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -
    1) приведений, припроваджений;
    2) доведений, при(з)ведений;
    3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;
    4) арифм. - зведений.
    * * *
    несов.; сов. - привест`и
    1) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти
    3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

    приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що

    привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що

    приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду

    приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір

    привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним

    приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

    всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що

    5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)

    привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом

    6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

    Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же

    не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́

    приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог

    не привёл слу́чай — не довело́ся

    привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти

    привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву

    привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку

    Русско-украинский словарь > приводить

  • 11 припуск

    1) см. Припускание (во всех значениях);
    2) припуск (-ску), припуст (-ту), допуск, допуст. [У припуск (у припуст) теля пускаємо їсти (Конгр. п).]. Корова доится с -ком - корова доїться з телям. -пуск скота - спуск (-ку) парування худоби. К нашему начальнику - ку нет - до нашого начальника допусту нема(є);
    3) напуск, напуст. Платье сшито с -ком - убрання пошито з напуском (з напустом);
    4) Бежать в -пуск - бігти що-духу. Бежать в -пуски с кем - см. Взапуски.
    * * *
    спец.
    при́пуск, -у; припуска́ння

    Русско-украинский словарь > припуск

  • 12 пырять

    пырнуть
    1) кого чем (напр. ножём) - штирхати, штирхнути, штиркати и штрикати, (у)штиркнути, (у)штрикнути, шпортати, шпортнути, (с силой) штирхонути, штирконути, штриконути, шпортонути, шпиряти, шпирнути и шпорнути, порнути, шебенути кого и кому чим в що (напр. ножем); (толкать тычком) штурхати, штурх(о)нути и шторхати, шторх(о)нути, ширяти, ширнути, шуркати, шурнути, тикати, ткнути, штирма вдарити кого в що, чим в що и (при глаголах несов. вида) по чому. [Як штирхонув кинджалом у живіт (Основа 1861). Раз десять, може, я вже намірявся його штиркнути в бік, та ба! не можна (Куліш). Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є (Рудч.). Він і здригне, неначе його шилом уштрикнули (Стор.). Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце (Куліш). Шпортнув ножем (Лохв.). Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові (Мирн.). Він його як порне списом (ЗОЮР. I). Як шебенув його ножем (Золотон.). Вона од злости так штурхнула палицею в горщик, що він перекинувся (Неч.-Лев.). А він ширяє ціпком по дверях, - сліпий, бач, то й пробує поперед себе (Новомоск.). Я ширнув у ту діжку палицею, - аж там полотно крадене (Новомоск.). Як шурнула хруща в писок, аж розкинув крила (Пісня). Він штирма вдарив мене під бороду палицею (Катерин.)];
    2) (бодать) бити, колоти, шпирнути, порнути, ударити кого. Корова -нула рогом, рогами - корова шпирнула (порнула, ударила) рогом, рогами кого. -ться (бодаться) -
    1) возвр. битися, колотися;
    2) взаим. битися, буцатися.
    * * *
    несов.; сов. - пырн`уть
    штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти; підштри́кувати, підштрикну́ти, несов. шпиня́ти; несов. уштрикну́ти, шпортну́ти и шпортону́ти; несов. диал. шпирну́ти, ушпи́лити

    Русско-украинский словарь > пырять

  • 13 Издаивать

    ся, издоить, -ся
    1) видоювати, -ся, видоїти, -ся;
    2) (о корове) не даватися, не датися (доїтися), запускатися, (прекращать) переставати, перестати доїтися; передоюватися, передоїтися. [Корова вже не дається, либонь скоро отелиться (Остерщ.). Корова наша запускається (Остерщ.), передоїлася (Звин.)].

    Русско-украинский словарь > Издаивать

  • 14 Каравайный

    коровайний, короваїв (-ваєва, -ваєве). -ное тесто - коровайне (короваєве) тісто. -ная песня - коровайна пісня.

    Русско-украинский словарь > Каравайный

  • 15 Комонница

    1) (неплодн. корова или женщина) ялова корова (жінка), ялівка, яловиця;
    2) (кобылица) комонниця, ялова кобила.

    Русско-украинский словарь > Комонница

  • 16 Недойка

    1) (нетель) ялівка, яловиця, (гал.) недійка (-ки);
    2) (трудно доящаяся корова) недійка корова.

    Русско-украинский словарь > Недойка

  • 17 Нерастёл

    нерозрід (-роду), неотелення (-ння). Корова от -лу издохла - корова з нерозроду (з неотелення) пропала.

    Русско-украинский словарь > Нерастёл

  • 18 безобидный

    1) плохий, плохенький; невразливий. [Це найплохіша корова, ніколи не вдарить. Він людина плохенька];
    2) некривдний. [Некривдна увага (= безобидное замечание)]. Безобидно - без кривди, по правді.
    * * *
    1) ( не причиняющий обиды) необра́зливий, некри́вдний; (о словах, шутке) невразли́вий; ( невинный) неви́нний, безневи́нний
    2) ( неспособный обидеть) незда́тний обра́зити; ( смирный) сми́рний, суми́рний

    Русско-украинский словарь > безобидный

  • 19 бесценный

    1) неоціненний, неоцінний, неоцінитний. [Ця корова неоцінитна, відро молока дає];
    2) (дешевый) безвартний, безцінний;
    3) (дорогой, ласк.) неоцінний, дорогий, коханий.
    * * *
    1) ( неоценимый) неоціне́нний, неоці́нний
    2) ( малоценный) безці́нний; диал. безва́ртісний

    Русско-украинский словарь > бесценный

  • 20 бодливый

    битливий, бодячий, буций. [Корова ця битлива. Бодячий бик].
    * * *
    битли́вий, бу́ций, яки́й (що) б'є́ться (бу́цається, бу́цкається, ко́леться) рога́ми

    Русско-украинский словарь > бодливый

Страницы

См. также в других словарях:

  • КОРОВА — жен. боденушка, птрусеня и пр. ласк. самка крупного рогатого скота: самец бык, а легченый вол; до году теленок, теля: телок или бычек. теля мужского пола; телка, тёлочка, телушка, теля женского пола. Яловка, молодая корова, еще не телившаяся;… …   Толковый словарь Даля

  • КОРОВА — КОРОВА, коровы, жен. 1. Самка крупного домашнего рогатого скота, домашнее молочное животное, самка быка. Дойная корова. Молочная корова. Коровы мычат. Бодливая корова. Комолая корова. || Самка некоторых др. рогатых животных, напр. лося. 2. перен …   Толковый словарь Ушакова

  • корова — как корове седло, пристать, как корове седло, сливки от бешеной коровы, стельная корова.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. корова яловка, тумба, санта гертруда, телка,… …   Словарь синонимов

  • КОРОВА — во многих древних и архаических религиях символ плодородия, изобилия, благоденствия. В одной из версий египетского мифа солнечный бог Ра поднимается из океана на небесной К. (иногда отождествляется с Нут), которая встала из воды (где её двойником …   Энциклопедия мифологии

  • корова — КОРОВА, ы, ж. 1. Крупная, неловкая, глупая женщина. 2. Лишний, не вписывающийся в коллектив человек; обуза. 3. Вертолёт (чаще о МИ 26); отсек в вертолёте, предназначенный для груза. 2. ср. уг. «корова» заключенный, которого берут с собой при… …   Словарь русского арго

  • КОРОВА — КОРОВА, ы, жен. 1. Самка крупных жвачных парнокопытных животных сем. полорогих (быков), а также нек рых других парнокопытных (напр., лося, оленя). 2. Домашнее молочное животное, самка домашнего быка. Породистая к. Стадо коров. У коровы молоко на… …   Толковый словарь Ожегова

  • корова —     КОРОВА, разг., ласк. буренка, разг. кормилица, разг. телка, разг. сниж. пеструха     уменьш. ласк. КОРОВКА, уменьш. ласк. буренушка, уменьш. ласк. телочка, уменьш. ласк. телушка, трад. поэт., ласк. коровушка     ТЕЛЕНОК, книжн. телец, устар.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • корова — Телившаяся самка крупного рогатого скота. [ГОСТ 16020 70] корова Самка крупного рогатого скота после отела [ГОСТ 27773 88] Тематики скот для убояскотоводство Обобщающие термины крупный рогатый скот EN cow DE Kuh FR vache …   Справочник технического переводчика

  • Корова — см. Крупный скот …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • КОРОВА — «КОРОВА», СССР, ВИДЕОФИЛЬМ/ПИЛОТ/Свердловская киностудия, 1989, цв., 10 мин. По одноименному рассказу Андрея Платонова. Режиссер: Александр Петров (см. ПЕТРОВ Александр). Автор сценария: Александр Петров (см. ПЕТРОВ Александр). Художник… …   Энциклопедия кино

  • корова — – бензозаправщик. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 …   Автомобильный словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»