Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

кожуха

  • 1 тулупник

    кожуха́р, -я

    Русско-украинский словарь > тулупник

  • 2 шубник

    кожуха́р, -я

    Русско-украинский словарь > шубник

  • 3 выворот

    вивертання; виворіт (р. -роту). [Виворіт повік = выворот век]. Навыворот - виворотом, навиворіт. [Повісь кожуха виворотом. Не вдягай одежі навиворіт, бо хтось битиме].
    * * *
    мед.
    ви́ворот, -у, ви́верт, -у

    Русско-украинский словарь > выворот

  • 4 дрянной

    поганий, паскудний, ледачий, кепський, (зап.) дрантивий [Я вас дрантивих різками виперіщу! (М. Левиц.)], (редко) дранний, (гнусный) плюгавий [Млява і плюгава в роботі (Кониськ.)], невірний [Невірного кожуха маю - і трошки не гріє. Горох дуже невірний, геть червивий (Звиног.)], хирющий, собарний. [Це такий собарний хлопець, що й батько од його одкинувсь (Звиног.)]. Дрянной человек, -ная женщина - поганець (р. -нця), поганка, паскуда (общ.); срв. Дрянь 2.
    * * *
    пога́ний; ( мерзкий) паску́дний

    Русско-украинский словарь > дрянной

  • 5 из

    и Изо предл. с род. пад.
    1) (на вопросы: а) откуда; б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чого. [Вийшов з води (Єв.). А тин часом із діброви козак виїжджає (Шевч.). Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт (Номис)]. Смотреть из окна - дивитися, виглядати з вікна. Из какого он звания - з якого він стану, з кого він, з яких він. Её вырвали из его рук - її вирвали (видерли) з його рук или йому з рук. У него из носу кровь идёт - у його (йому) з носа кров іде. Вычитать из жалованья - вивертати з платні. Черпать воду из источника - черпати воду з джерела. Цитата из Шевченка - цитата з Шевченка. Выйти из себя - знесамовитіти, знетямитися. Из года в год - від року до року. Из рода в род - від роду до роду. Из конца в конец - від краю до краю. Так что ж из этого? - то що ж (і)з того? Что из того, что… - що з того, що…; що по тому, що… [Що-ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю (Грін. III)]. Он хорошо отвечал из географии - він добре відказував з географії. Изо всех сил - з усієї сили (снаги), що-сили, що було сили (снаги), чим дуж, як тільки мога. Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) - з вас (з них, з усіх), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи) вас (їх, усіх). [Хто з вас не грішний, нехай перший кине на неї камінь (Єв.). Хто з-поміж нас городян тепер не нервовий? (Крим.). З- межи всіх найкраща (Свидн.)]. Большая часть из них, из среды их - (най)більша частина, більшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх. Из средины, из среды чего - з середини чого, (і)з-серед, (і)з-посеред чого. [Озвавсь до нас із-посеред чужини знакомий голос (Куліш)]. Посуда из чистого золота, серебра - посуд із чистого (щирого) золота, срібла. Дом построенный из брёвен, из кирпича - будинок збудований з дерева, з[ви ]мурований з цегли. Обед из пяти блюд - обід на п'ять страв. Эскадра из семи кораблей - ескадра на сім кораблів;
    2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чого. Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения - із страху, з боясти, з ненависти, з почуття самоохорони. Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам - з милости, з жалю, із співчуття до нас. Из своекорыстных побуждений - з своєкористовних мотивів.
    * * *
    предл. с род. п.; тж. изо
    з, із, ( перед согласным) зі, зо (кого-чого); ( из среды кого) з-по́між, з-посере́д, з-промі́ж (кого-чого)

    ро́дом из Сиби́ри — ро́дом з (із) Сибі́ру

    Русско-украинский словарь > из

  • 6 изнанка

    виворі[о]т (-роту), спід (р. споду), спідка, низ (-зу), злий бік, другий бік, (кожи ещё) бахтарма (пров.). [Не лицем, а виворотом (Март.). В панотцеві не пізнаєш, де лице, а де виворіт (Свидн.). У цеї матерії й спідка гарна (Липов.). Сукно не погане, а ну покажи, яке воно на злий бік (Звин.)]. На -ку, нрч. - навиворі[о]т, виворотом. [Повісь кожуха виворотом (Чигир.)]. Надеть на -ку - надягти на виворіт, (гал.) на руби надіти. Выворачивать, -ся (вывернуть, -ся) на -ку - вивертати, вивертатися (вивернути, вивернутися), (о мног.) повивертати, -ся, (перелицевать) перелицювати що. [Кожухи повивертали (Сл. Гр.)]. С -ки - з вивороту. -ка жизни - зворотний бік життя, (подоплека) життьова підоплічка.
    * * *
    1) ви́воріт, -роту, спід, род. п. спо́ду; спі́дка, низ, -у

    с \изнанкаки — з ви́вороту, зі спо́ду

    2) перен. зворо́тний бік (род. п. боку), зворо́тна сторона́

    Русско-украинский словарь > изнанка

  • 7 испод

    спід (р. споду), виворі[о]т (-роту). [Повісь кожуха виворотом (Чигир. п.)].
    * * *
    спід, род. п. спо́ду, ви́вірт, -роту; спі́дка

    Русско-украинский словарь > испод

  • 8 козий

    1) козячий, козиний, (диал.) козинній, козинячий. [Борони, Боже, від козячого кожуха (Чуб.). Козиний кожух (Грінч. I). Козинній лій (Звиног.)]. -зье молоко - козяче молоко. -зье мясо - см. Козлятина. -зья кожа - см. Козлина 2;
    2) (в назв. растений) козячий. -зья борода - см. Козлобород. -зья бородка - см. Козлобородник. -зья жимолость, Lonicera Caprifolium L. - козолист (-ту), каприфолій (-лія). -зья морда и -зий рост, Veronica Beccabunga L. - вероніка джерельна. -зий язык, Lonicera periclymenum L. - деревник (-ку и -ка) виткий.
    * * *
    ко́зячий, кози́ний

    ко́зья но́жка — мед. ко́зяча ні́жка

    Русско-украинский словарь > козий

  • 9 лапа

    1) лапа, (зап.) лаба. [Пише, як сорока лапою (Номис). І кум-вовк досягає до куми- лисиці лабою і хоче з неї кожуха зняти (Казка з Под.)]. Он всё под свою -пу метёт - він усе до своїх лап пхає, до себе гарбає. Запускать -пу (перен.) - запускати лапу, красти. Нагреть -пу - погріти руки, набити калитку. Сосать -пу - смоктати лапу. Они -па в -пу живут - вони живуть у добрій злагоді (згоді), це одна душа й одна сорочка; вони один (одно[е]) одного, одна одну покривають. Попасться в -пы кому - пійматися (дістатися) в лапи, попастися в лабети кому;
    2) (загиб, колено) ріг (р. рогу), коліно. Якорная -па - ключка (зуб, дзюб) в котві, якірна лапа. [В котві зуб уломавсь (Київ)];
    3) (пята оковки, железной подпорки и т. п.) п'ятка, вухо;
    4) строит. - замок (-мка), зруб (-бу и -ба), (смычка) стик (- ку); см. Замок 2. Рубить в -пу - врубувати (зарубувати) в замок, в замки;
    5) (кривулина) кривуля, корчань (-ня), соха;
    6) бот. -па львиная или медвежья (Alchemilla vulgaris L.) - приворотень (-тня) (звичайний), наворотень (-тня), лапушник. -па мужская (Androsace septentrionalis L.) - переломник (північний).
    * * *
    ла́па; диал. ла́ба

    ла́пы — мн. ла́пи, род. п. лап; перен. лабе́ти, -тів

    Русско-украинский словарь > лапа

  • 10 лысина

    1) (плешь) лисина, (шутл.) голомозина. [Не по чім і б'є, як не по лисині (Номис)];
    2) (плешина в меху, посеве, из'ян в ткани) бле[и]зно, лисина. [Полотно таке, що блезно на блезні (Черкащ.). Не догляділи кожуха, тепер самі блезна (Луб.)];
    3) (прогалина) прогалина, лисина;
    4) (белое пятно на лбу животн.) лисина. [Знайшлося лоша з лисиною (Полт.)].
    * * *
    ли́сина

    Русско-украинский словарь > лысина

  • 11 молодайка

    молодиця, молодуха, ум. молодичка, молодушка. [Та постелимо кожуха, щоб сіла молодуха (Весільна пісня)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > молодайка

  • 12 навыворот

    нрч.
    1) (наизнанку) навиворі[о]т, виворотом, перевертом, вивертом, вивернувши; см. Наизнанку [Надів кожуха навиворот, - будеш битий (Приказка)];
    2) (превратно) навпаки, назворот, наопак, наопач, опак, навбакир. [І все робили назворот (Котл.). Написав письмо наопак (Волинь). Вони прийняли мої слова якраз навбакир (Грінч.)].
    * * *
    нареч.
    1) ( наизнанку) нави́воріт
    2) ( наоборот) навпаки́; нави́воріт; диал. ви́воротом

    Русско-украинский словарь > навыворот

  • 13 наноситься

    вдоволь)
    I. 1) (от Носить) - а) наноситися кого, чого, попоносити кого, що и чого, попоноситися з ким, з чим. [Попоносив по келійках води (Куліш)]. На вас воды не -шься - на вас води не наносишся; б) (об одежде, обуви) наноситися чого, находитися в чому. [І не наносилась я свого нового кожуха, а довелось продати (Канівщ.). Не находилася я в цих черевиках - скоро стопталися (Липовеч.)]. Не -шусь я этого платья - ношу - не наношуся цього вбрання (женского ещё: цієї сукні);
    2) (от Носиться) - а) (об одежде, обуви: проноситься) поноситися, проноситися. [Не довго ці чоботи проносяться, бо товар зовсім поганий (Сл. Ум.)]; б) наноситися; на(в)ганятися, намикатися; налітатися, нашугатися; набуятися, наширятися, накружлятися; срв. Носиться 2; в) с кем, с чем - наноситися, (ирон.) напанькатися, нацяцькатися з ким, з чим.
    II. Наноситься, нанестись и нанесться -
    1) (натаскиваться в большом количестве) наноситися, наношуватися, назношуватися, бути наношеним, наношуваним, наношеним, понаношуваним и т. п.; срв.
    I. Наносить. [Болото в хату за чобітьми наноситься (Київщ.)];
    2) (ветром) наноситися, нанестися, намітатися, наместися, навіюватися, навіятися, (водою) наноситися, нанестися, намулюватися, намулитися; бути наношеним, наношуваним, нанесеним, понаношуваним и т. п.; срв.
    II. Наносить 2;
    3) (о заразе, болезни) заноситися, занестися, позаноситися; бути заношеним, занесеним, позаношеним;
    4) наноситися, бути наношеним, наношуваним, нанесеним и т. п.; зазначатися и зазначуватися, бути зазначуваним, зазначеним, позазначуваним; накидатися, бути накид(ув)аним, накиданим, понакид(ув)аним; завдаватися, чинитися, учинятися, заподіюватися, бути завдаваним, завданим и т. п.; срв.
    II. Наносить 4, 6, 8. Хутор -се[ё]н на карту - хутір зазначено на мапі (на карті). Мне -сено оскорбление - мене ображено, мені заподіяно (вчинено) образу;
    5) (набегать на кого, на что) наганятися, нагнатися, набігати, набігти, (наскакивать) наскакувати, наскочити, (налетать) налітати, налетіти на кого, на що (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що;
    6) -тись (о птице) - нанестися, нанести яєць.
    * * *
    I сов.
    наноси́тися, -ношу́ся, -но́сишся
    II несов.; сов. - нанестись
    1) нано́ситися, -носиться, нанести́ся
    2) страд. (несов.) нано́ситися; наміта́тися, навіва́тися, навіюватися, -ві́юється; наму́люватися, -люється; завдаватися, -дає́ться, заподіюватися, -ді́юється, нано́ситися; чини́тися, -ниться, учиня́тися

    Русско-украинский словарь > наноситься

  • 14 наущать

    наустить наущати, наустити, (чаще) намовляти, намовити, підмовляти, підмовити, призводити, призвести кого, давати, дати при(з)від (-воду) кому на що, до чого и що (з)робити, направляти, направити кого на що и що (з)робити, (о мног.) понаущати, понамовляти, попідмовляти, попризводити, понаправляти. [Наустив його і поміг йому (Основа 1862). Намовляють дитину красти в матери (Проскурівщ.). Не вона, а вони мене на це призвели (Звин.). До лукавства призводите (Крим.). Ти повинен виказати товаришів, бо напевне тебе хтось призводив (вкрасти кожуха) (Звин.). Не той злодій, хто руками бере, а той, хто призвід дає (Звин.). Направив його вкрасти (Канівщ.)]. Наущённый - наущений, намовлений, підмовлений, призведений, направлений, понаущуваний, пона[попід]мовлюваний, понаправляний. -ться - наущатися, намовлятися, бути наущуваним, наущеним, намовлюваним, намовленим, понаущуваним, понамовлюваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - науст`ить
    намовля́ти, намо́вити, -влю, -виш и мног. понамовля́ти, підмовля́ти, підмо́вити и мног. попідмовля́ти; науща́ти, наусти́ти, -ущу, -устиш

    Русско-украинский словарь > наущать

  • 15 невеста

    1) (сговорённая замуж) наречена, засватана (-ної), (обрученица) заручена (-ної), заручениця, (во время свадьбы) молода (-дої), (в свад. обряде) княгиня, молодуха. [Одчиняйте двері - наречена йде! (П. Тичина). Чого ти сидиш, руки згорнувши, мов засватана? (Звин.). Не дали попрощатися з зарученицею (М. Вовч.). Молоду в веселий час дівки до шлюбу убирали (Рудаи.). Розстеліте кожуха, щоб стала молодуха (Пісня)]. Красная -та - красна молода. Нареченная (об'явленная, устар.: от'явленная) -та (устар.) - наречена. Христова (божья, господня) -та (устар.) - христова наречена (молода), христова засватаниця. [Христові хочеш молодою бути (Грінч.)]. -та неневестная, церк. - наречена ненареченая, без жениха нареченая, невіста неневісная. -та без места - молода без посаду, (ирон.) перестарок (-рка), злиденниця. -та без места, жених без ума - см. Место 1. Быть -той - бути нареченою (засватаною), (во время свадебных торжеств) бути молодою, молодіти, княгинювати. [Чи давно сама молоділа, а це вже й невістку взяла (Янов.)]. Высватать, сосватать -ту кому, за кого - висватати дівчину (наречену) кому. Прочить кого в -ты кому - добирати (прибирати, ладнати, намічати, назначати) кого до пари кому, ладити кого за кого, ворожити (собі) кого за дружину для кого или кому. [Я ще нарубчак був, а мати вже Оксану добирали до пари мені (Звин.). А ти-ж хіба за кого її ладиш? (Мова). За нелюба мене вже прибирає (М. Вовч.). За дружину для свого Панаса вони собі ворожили Марійку (Крим.)];
    2) (девушка в брачном возрасте) відданиця, дівчина (барышня: панна) на відданні (ум. на відданнячку). [Багата відданиця за ним пішла (Л. Укр.). Вона в мене панна на відданню (Л. Укр.)]. Достигнуть возраста девушки -ты - на порі стати. [Росла собі і виростала, і на порі Марія стала (Шевч.)]. Иметь дочь -ту - мати дочку на відданні (на порі).
    * * *
    нарече́на, -ої; диал. неві́ста; ( новобрачная во время свадьбы) молода́, -до́ї; ( обручённая) зару́чена; (девушка, достигшая брачного возраста) ді́вчина (ді́вка) на виданні́ (на відда́нні и відданні́, на порі́), відда́ниця

    векове́чная \невеста та — стара́ (лі́тня) ді́вка (ді́ва), стара́ діву́ля, переста́рок, -рка; диал. скрипу́ла

    в \невеста тах [быть, сиде́ть, засиде́ться] — у дівка́х [сиді́ти, засиді́тися, посиві́ти, досиді́тися до си́вої коси́, досиді́тися до си́вого воло́сся], косо́ю світи́ти

    как \невеста та — як (мов) нарече́на [пе́ред вінце́м]

    Христо́ва \невеста та — Христо́ва нарече́на (молода́)

    Русско-украинский словарь > невеста

  • 16 нечего

    1) мест. - см. I. Нечто 2;
    2) нрч. - нема чого, нема що, нічого, (редко) ніщо. [Перед нами нема чого критися: ми знаєм усе діло (Грінч.). Нема чого заздалегідь горлати (Грінч.). Нема чого лякатись ворогів (Крим.). Зіма - кожуха нема, чоботи ледащо, - і йти нема що (Сл. Гр.). Все пропало, - а пропале ніщо в пісні й споминати (Франко)]. Вам -го бояться меня - вам нема чого боятися мене. Этим -го шутить - цим нема чого жартувати. -го говорить - нема що (шкода, нема чого, редко ніщо) й казати, шкода й слова, нема (й) слова, ні(г)де правди діти, (упоминать) шкода й згадувати. [Шкода вже й говорити про це (Грінч.). Що вже повироблювано горорізьбою, то ніщо й казати (Свидн.). Шкода й згадувати, що той моряк не давав мені спокійно спати (Остр. Скарбів)]. -го говорить, он молодец - нема що казати (нема слова), він (з його) молодець. -го много говорить - нема чого розводитися (розбалакуватися). -го сказать - нема що (нема чого) казати, нічого сказати. [Ну, і ролька, нічого сказати! (Кирил.)]. -го и думать - а) о ком, о чём - нема чого (нічого) й думати (гадати) про кого, про що, нема чого (нічого) й міркувати про що; б) шкода й гадки (про що), шкода, годі ((з)робити що). Срв. Думать 1. [Шкода було (-го было и думать) шляхтичеві роздобутків сподіватися (Куліш)]. И думать -го (тебе) - і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Да тут и думать -го - та тут і думати (гадати) нема чого (нічого).
    * * *
    I мест.
    нічо́го, нема́ (нема́є) чого (що) (прош.: не було́ чого́; буд. вр.: не бу́де чого́)

    \нечего чему — ні́чому, нема́ (нема́є) чому́

    \нечего чем — нічи́м, нема́ (нема́є) чим

    не о чём — ні́ про що, ні за що, нема́ (нема́є) про (за) що

    де́лать \нечего го — см. делать

    \нечего го говори́ть, он прав — нічо́го каза́ти, він має ра́цію (його пра́вда, він пра́вий, він прав)

    \нечего го сказа́ть! — нема́ що (чого́) [й] каза́ти!, нівро́ку!, ні́чого сказати!

    от \нечего го де́лать — см. делать

    II
    (предик.: не приходится) ні́чого, нема́ (нема́є) чого́ (що); ( незачем) дарма́, да́рмо; и

    ду́мать \нечего го — см. думать 2)

    \нечего го греха́ таи́ть — см. грех

    \нечего го об этом говори́ть! — ні́чого про це говори́ти!

    Русско-украинский словарь > нечего

  • 17 поддевать

    поддеть
    1) (под верхнюю одежду) піддягати, піддягти, вдягти під що. [Вдягни свитину під кожух];
    2) (крючком снизу) зачіпати, зачепити;
    3) -деть кого - підсісти, під'їхати, на слизьке загнати кого, москаля підвезти, підвезти воза (візка) кому, підсікти кого. См. ещё Обмануть;
    4) (красть) підчеплювати, підчепити. [Оце вже підчепив кожуха].
    * * *
    I несов.; сов. - подд`еть
    ( подцеплять) підчі́плювати, підчепи́ти; (говорить колкости, ставить в смешное положение) підси́джувати, підси́діти и підсі́сти, підсіка́ти, підсі́кти, підко́шувати, підкоси́ти; ( язвить) щипа́ти, щипну́ти и ущипну́ти
    II несов.; сов. - подд`еть
    (надевать подо что-л.) піддяга́ти, піддягти́ и піддягну́ти

    Русско-украинский словарь > поддевать

  • 18 прибавлять

    прибавить додавати, додати, придавати, придати чого или що до чого, прибавляти, прибавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, (набавить сверх чего) накидати, накинути, наддавати, наддати, (подбрасывать) підкидати, підкинути чого (и що) до чого, (подбавлять) піддавати, піддати чого до чого, (приложить) докладати, докласти, доложити, (присоединить) доточувати, доточити, приточувати, приточити, надточувати, надточити, долучати, долучити, (увеличивать), прибільшувати и прибільшати, прибільшити, прибичовувати, прибичувати чого и що до чого, (о мн.) пододавати, попридавати и т. д. Срв. Добавлять, Набавлять, Подбавлять. [До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців (Гр.). Ти мені ще печали придав (Бердич. п.). Із своєї кешені яку сотню докину (Кониськ.). До усякого місяця треба-б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік (Комар.). Коли накидати плату, то треба накидати всім та ще й однаково (Н.-Лев.). Варвара ночи увірвала, а дня приточила (Номис). Редакція приточила до статті цікаву примітку (Єфр.). До книжок докладав своє розумне слово (Гр.). Треба розуму надточити, де сила не візьме (Номис). Сами прибільшують невірі плати (Куліш). Коли-б тільки Господь мені віку прибільшив (Ум.). Ще наддало світу, ще раз кинуло з-за гори рожевим огнем (Мирн.). Нащо прибичовуєш, чого й не було] (Звяг.)]. -вить к весу - додати до ваги, приважити. -влять жалованья кому - збільшувати (прибільшувати) платні кому, підвищувати платню кому. -вить шагу - придати (надати) ходи (в ноги), піддати ходу, прискорити ходу, приспішити. [Чим дуж придав ходи в ноги (Мир.)]. -бавь лошадям овса - підкинь коням вівса. -бавь пару - піддай пари. -бавьте рубль - накиньте (прикиньте) карбованця. -бавьте к этому ещё то, что… - додайте до цього ще те, що… Вы -вляете - ви прибільшуєте. К мотивам, которые уже приводились, можем -вить ещё один - до мотивів, що вже наводилися, можемо додати ще один (Н. Рада). -влять (-вить) к сказанному, -вить словцо - додавати (додати), доповідати (доповісти) до сказаного, додавати (додати), докидати (докинути), прикидати (прикинути) слівце. [«Так само, як і ви!» - додала вона раптом (Л. Укр.). Дід Дорош докидав часом і собі слівце (Грінч.). «Ой, так, так!» - докинула стара (Франко). «Певно у вас є діти», - прикинув Казанцев (Н.-Лев.)]. Прибавленный - доданий, приданий, прибавлений, докинутий, прикинутий, накинутий, підкинутий, доточений, приточений, надточений, прибільшений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - приб`авить
    1) додава́ти, дода́ти и пододава́ти; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти, диал. приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( добавлять) добавля́ти, доба́вити, прибавля́ти, приба́вити; ( присоединять) долуча́ти, долучи́ти

    приба́вьте — в знач. вводн. сл. дода́йте

    2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити; прибавля́ти, приба́вити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( придавать) придава́ти, прида́ти

    прибавля́ть, приба́вить в ве́се — набува́ти, набу́ти (набавля́ти, наба́вити) ваги́

    прибавля́ть, приба́вить в плеча́х — портн. збі́льшувати, збі́льшити в плеча́х

    прибавля́ть, приба́вить хо́ду (ша́гу) — приско́рювати, приско́рити ходу́ (крок), піддава́ти, підда́ти хо́ду, придава́ти, прида́ти ходи́; прибавля́ти, приба́вити хо́ду (кро́ку)

    3) ( преувеличивать) прибі́льшувати и диал. прибільша́ти, прибі́льшити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( привирать) прибрі́хувати, прибреха́ти и поприбрі́хувати

    Русско-украинский словарь > прибавлять

  • 19 Дочинивать

    дочинить долагоджувати, долагодити; (заплаткою) долатувати, долатати. [Долатав кожуха].

    Русско-украинский словарь > Дочинивать

  • 20 Духов день

    правосл. праздник) Дух, Святий Дух [До Духа не знімай кожуха], другий день Зелених свят.

    Русско-украинский словарь > Духов день

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • кожуха — дамский кошелек …   Воровской жаргон

  • Звукоизоляция кожуха — разность уровней звуковой мощности, излучаемой источником шума без кожуха и с кожухом. Источник: Защита от воздушного шума. Руководство по применению изоляционных материалов ISOVER Смотри также родственные термины: 3.3 звукоизоляция кожуха по… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Полтора-Кожуха, Карп — гетман Малороссии, один из ее героев времен восстания казаков против Польского ига. В 1638 году, после казни Павлюка и его сообщников, поляки уничтожили привилегии казаков и, желая окончательно подчинить их себе, назначили для управления ими от… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Полтора-Кожуха, Карп — Карпо Полтора Кожуха Руководитель антипольского восстания запорожских казаков 1638 года. Род деятельности: Гетман Войска Запорожского Гражданство …   Википедия

  • звукоизоляция кожуха по звуковой мощности — 3.3 звукоизоляция кожуха по звуковой мощности (sound power insulation of the enclosure, insertion loss of the enclosure) DW, дБ: Разность между уровнями звуковой мощности машины до и после установки кожуха. Примечания 1 DWизмеряют по ГОСТ 31298.1 …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • звукоизоляция кожуха по звуковому давлению — 3.6 звукоизоляция кожуха по звуковому давлению (sound pressure insulation for enclosures) Dp, дБ: Разность уровней звукового давления, измеренных в третьоктавных или октавных полосах частот в заданной точке до и после установки кожуха. Примечания …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • оценка звукоизоляции кожуха — 3.10 оценка звукоизоляции кожуха (estimated noise insulation due to the enclosure) DpA,e, дБА: Снижение уровня звука кожухом в контрольной точке вне его при заданном спектре источника шума, установленного под кожухом. Примечание Данная… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • корректированная звукоизоляция кожуха по звуковой мощности — 3.4 корректированная звукоизоляция кожуха по звуковой мощности (weighted sound power insulation) DW,w, дБ: Одночисловая величина, определенная по [1] путем замены звукоизоляции панели (или потерь при передаче) вносимыми потерями кожуха по… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • До Святого Духа не снимай кожуха — До Святого Духа не снимай кожуха. Ср. Der Bauer nach der alten Art trägt den Pelz bis Himmelsfahrt. Ср. Fino ai Santi Fiorentini, Non pigliare i panni fini. Пер. Прежде флорентинскихъ Святыхъ (въ маѣ) не берись за легкія (лѣтнія) платья. Ср. A… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • До духа не сымай кожуха; а после духа не мечи, хоть за рукав, да волочи. — До духа не сымай кожуха; а после духа не мечи, хоть за рукав, да волочи. См. МЕСЯЦЕСЛОВ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • До св. духа держись кожуха, а по св. духе в том же кожухе. — До св. духа держись кожуха, а по св. духе в том же кожухе. См. МЕСЯЦЕСЛОВ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»