Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

кого-что+чем+xx

  • 1 что

    I мест.
    1) що, род. п. чого́

    а что? — а [хіба́] що?; або що́?

    во что бы то ни ста́ло — хоч би там що [було́], будь-що́, будь-що-бу́дь, за вся́ку ціну́

    за что? — за що?, за ві́що?

    не́ за что — нема́ за що́ (за ві́що), ні́ за що

    не́ к чему — в знач. сказ. ні́ до чого; ( нечего) нема́ (нема́є) чого́, нічо́го

    ни во что не ста́вить кого́, ни во что ста́вить (цени́ть, счита́ть) кого́, ни за что счита́ть кого́ — ма́ти (вважа́ти) кого́ за ніщо́ (ні за що́); за неві́що ма́ти кого́; не ма́ти кого́ за бо́же пошиття́

    ни за что [на све́те] — (нареч.: никоим образом) ніза́що [в сві́ті]

    ни за что, ни за что ни про что, ни про что, ни за что ни про что — ( напрасно) ні за що; ні за́ що ні про́ що

    ни к чему́ — ні до чо́го

    ни при чём [быть] — ні при чо́му [бу́ти]

    ни с чем [уйти́, верну́ться] — ні з чим [піти́, поверну́тися]

    [ну] что ж (же)?, что [ж, же] де́лать? — ( ничего не поделаешь) [ну] що ж?, що [ж] зро́биш (поро́биш)?

    смотря́ что к чему́ — зважаючи на те, що до чо́го

    хоть бы что кому́ — в знач. сказ. хоч би що кому́

    что говори́ть — в знач. вводн. сл. що [й] каза́ти

    что до ко́го-чего́ — щодо ко́го-чо́го

    что [ни] попа́ло — що [не] попа́ло; ( всё) будь-що

    что придётся — що доведе́ться, що прийде́ться

    что уго́дно — що завго́дно, будь-що́, аби́що

    что [вам] уго́дно? — чого́ [ви] хо́чете?

    что с во́зу упа́ло, то пропа́ло — посл. що з во́за впа́ло, те пропа́ло

    3) (при сопоставлении нескольких предложений: одно - другое - третье) одно́ - і́нше - і́нше, що - що - що, де́що - де́що - де́що
    4) (в знач. сказ.: в каком состоянии или положении находится кто-что) як; (каков, какой) яки́й; ( кем или чем является) що
    5) ( сколько) скі́льки; ( иногда) що
    6) (в риторических вопросах и восклицательных предложениях: как) як; ( изредка) що; ( какой) яки́й

    [уж] на что — вже ж яки́й (перед сущ. или прил.) вже ж як (перед нареч. или глаг.)

    что-что, а... — що-що, а

    чего́-чего́, а... — чого́-чого, а

    чему́-чему́ а... — чому́-чому́, а

    что ну́жды? — яка потре́ба?; ( к чему) наві́що?, на́що?

    что по́льзы? — яка́ ко́ри́сть?

    что то́лку? — яка́ ра́ція?, яки́й сенс?

    7) (почему, зачем) чого́; ( по какой причине) чому́, чом; ( с какой целью) для чо́го, наві́що, на́що

    с чего́, из чего́ — зві́дки (на основании чего, откуда); чого́ ( почему)

    к чему́? — ( зачем) наві́що?, на́що?

    к чему́? что? — наві́що (на́що, до чо́го) це?

    чего́ ра́ди?, ра́ди чего́?, для чего́? — чого́?; что так? чого́ [ж] це [так]?, чому́ [ж] це [так]?

    что так по́здно? — чого́ так пі́зно?

    8) (что-нибудь, что-то) що, щось, що-не́будь; ( кое-что) де́що
    9) в знач. вопросит. част. що
    10) (в знач.: что я говорю, даже не) та що там
    II союз
    1) що
    2) (при сравнении: как) фольк. як; ( словно) на́че, нена́че, немо́в, мов
    3) (с повторением в знач.: ли - ли, хоть - хоть) чи - чи
    4) ( если) якщо́, коли́, як
    5) (после того, как; как только) як, як ті́льки, ті́льки-но, ті́льки що, щойно; ( когда) коли́
    6) в знач. част. фольк. як

    что го́род, то но́ров — посл. що край, то й звича́й; що крини́ця, то й води́ця; що сторона́, то і́нша новина́; що ха́тка, то і́нша га́дка

    Русско-украинский словарь > что

  • 2 довольствовать

    кого чем (войско и т. п. одеждою обувью) постачати кому що (війську, -ові харч, одежу, взуття), (только едою) харчувати кого (Срвн. Снабжать).
    * * *
    1) ( кого-что чем - снабжать) постача́ти (кому-чому що, кого-що чим)
    2) ( удовлетворять) задовольня́ти

    Русско-украинский словарь > довольствовать

  • 3 пожаловать

    1) кому что и кого чем - надати кому що, обдарувати, вшанувати кого чим, віджалувати, подарувати, поступити, повінити кому що, наділити кому що. [Цар надав йому дворянство (Звин.)]. -вать кому орден или кого орденом - вшанувати кого орденом, наділити кому орден(а). Срв. Жаловать 2;
    2) к кому - відвідати кого, завітати до кого. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи. Прошу -вать ко мне на обед - прошу завітати до мене на обід. Срв. Жаловать 3. -луй, -луйте (благоволи, -лите) - будь ласкав, будьте ласкаві; срв. Пожалуйста. Пожалованный - наданий, віджалуваний, наділений, подарований (срв. Жалованный); вшанований, обдарований чим.
    * * *
    1) (кого-что чем, кому-чему что - одарить, подарить) подарува́ти (кому-чому що); ( наделить) наділи́ти (кого-що чим); ( о правах) нада́ти (кому-чому що); ( почтить) ушанува́ти (кого-що чим); ( наградить) нагороди́ти (кого-що чим); ( оказать милость) зроби́ти ла́ску (кому)
    2)

    пожа́луйте — (повел.: при вежливом обращении) будь ла́ска, бу́дьте ласка́ві (мн.), про́шу

    3) (к кому, куда - посетить), завіта́ти (до кого, куди), відві́дати (кого); ( зайти) зайти́ (до кого)

    Русско-украинский словарь > пожаловать

  • 4 корить

    1) (бранить кого) корити, картати (словами, словом) кого. [Прислухайся, що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити (Квітка). Чому картаєш ти людей, пустельниче святий? (Крим.)];
    2) (кого за что, чем, в чём) докоряти, дорікати кому чим и за що, виказувати кому, корити, картати, бештати кого за що. [Докоряти світові за гріх (Єванг.). Доволі ви мені брехнею дорікали (Самійл.)].
    * * *
    1) (кого - упрекать, порицать за что) закида́ти (кому), карта́ти (кого); (бранить, срамить) бе́штати (кого)
    2) ( кого-что чем - попрекать) доріка́ти, докоря́ти (кому-чому чим и за що)

    Русско-украинский словарь > корить

  • 5 снабжать

    несов.; сов. - снабд`ить
    1) ( кого-что чем) постача́ти, поста́чити (кому-чому що, кого-що чим); ( снаряжать) споряджа́ти, споряди́ти, -джу́, -ди́ш (кого-що чим); ( обеспечивать) забезпе́чувати, -чую, -чуєш, забезпе́чити (кого-що чим); ( давать) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (кому-чому що); ( доставлять) доставля́ти, доста́вити, -влю, -виш, приставля́ти, приста́вити и мног. поприставля́ти, поставля́ти, поста́вити (кому-чому кого-що), достача́ти, доста́чити, диал. достарча́ти, доста́рчити (кому що)

    \снабжать ди́ть всем необходи́мым — забезпе́чити всім необхі́дним

    \снабжать ди́ть кни́гу примеча́ниями — да́ти (пода́ти) до кни́жки (до кни́ги) примі́тки

    2) (что чем - приделывать, прилаживать) приробля́ти и приро́блювати, -люю, -люєш, прироби́ти, -роблю́, -ро́биш и мног. поприробля́ти и поприро́блювати, прилашто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, прилаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш (що до чого); ( оборудовать) обла́днувати, -ную, -нуєш, обладна́ти (що чим)

    Русско-украинский словарь > снабжать

  • 6 Нашлёпывать

    нашлёпать
    I. 1) что - наплескувати, наплескати, поплескати, наляскувати, наляскати, поляскати, (о мног.) понаплескувати, поналяскувати що. [Не випрала білизни, а лише наплескала її праником (Брацл.)];
    2) кого - нашльопувати, нашльопати, наляскувати, наляскати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати, наляпувати, наляпати, наклепувати, наклепати кого по чому, надавати шльопанців (ляпанців) кому, (диал.) давати, дати лопоцанки кому (Звин.), (о мног.) понашльопувати и т. п. [Нашльопав по губах (Полтавщ.). По пиці наляскала (Куліш). Нахалястав по мордяці (Звин.). Наклепай його по мордасам (Борзенщ.)]. -пать кого по плечу - наплескати (наляпати) кого по плечі (и по плечу);
    3) -пать губами - нашльопати губами. Нашлёпанный -
    1) наплесканий, налясканий, понаплескуваний, поналяскуваний;
    2) нашльопаний, налясканий, нах(а)лястаний, наляпаний, наклепаний, понашльопуваний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) наплескуватися, бути наплескуваним, наплесканим, понаплескуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наплескатися, попоплескати (досхочу), (о мног.) понаплескуватися и т. п.; (шлёпая ногами) нашлапатися, начапатися, (по грязи, по жидкому) началапатися, началапкатися, нальопатися, набрьохатися; попочалапати (досхочу) и т. п.; срв. Шлёпать.
    II. Нашлёпывать, нашлёпнуть кого, что чем - накляпувати, накляпнути, нахрьопувати, нахрьопнути кого, що чим; срв.
    II. Нахлопывать. Нашлёпнутый - накляпнутий, нахрьопнутий. -ться - накляпуватися, бути накляпуваним, накляпнутим, понакляпуваним и т. п.

    Русско-украинский словарь > Нашлёпывать

  • 7 закручивать

    закрутить
    1) (с[за]вёртывать) закручувати, закрутити, заве[і]рчувати, завертіти, з(а)гортати, з(а)горнути що, (о мн.) позакручувати, позаве[і]рчувати, поз(а)гортати що; (завёртку) закручувати, закрутити, завертати, завернути, (о мн.) позакручувати, позавертати; (верёвку) скручувати, скрутити, (о мн.) поскручувати (мотузи). -тить ус - закрутити, напрутити, завертіти вус, (о мн.) позакручувати вуса[и]. [Закрутивши чорні уса (Шевч.). Так ті вуса прездорові вгору й завертіли (Руданськ.)];
    2) см. Наматывать;
    3) (завёртывать голову кому чем) завертати, завернути, завертіти кого чим, у що. [Тебе, дівко, завертять в намітку]; (руки, связывая) закручувати, закрутити;
    4) (закутить) закрутити, закурити, загуляти, (пров.) закубрячити. [Ото раз узяв він у хазяїна плату, та як закрутив (Мнж.)];
    5) (завертеть, закружить кого, что, чем) закручувати, закрутити кого, що, чим. [Вітер закрутив сухим листям. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав (Номис). Козак сього не злюбив, тільки усом закрутив (Метл.)];
    6) (о вьюге) закрутити, замести; (безл.) закурило, закрутило, замело. -тил мороз - потис мороз. Закрученный - закручений, заверчений; завернутий и завернений.
    * * *
    несов.; сов. - закрут`ить
    1) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати

    \закручивать тить го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́

    2) (сов.: начать крутить) закрути́ти

    Русско-украинский словарь > закручивать

  • 8 накрывать

    накрыть
    1) кого что чем - накривати, накрити, (укрывать) укривати, укрити, (покрывать) покривати, покрити, (тяжёлой посудиной и т. п., перевернув её, ещё) навертати, навернути, (о мног.) понакривати, повкривати, понавертати кого, що чим. [Накрив очі китайкою, заслугою козацькою (Пісня). Понакривав вулики покрівлями череп'яними (Грінч.). Лягайте, дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли (Богодух.). Навернула його коритом (Борзенщ.)]. -ть голову - надівати, надіти, накладати, накласти шапку (капелюха и т. п.) (на голову). -ть голову платком - напинати, напнути и нап'ясти, запинати, запнути и зап'ясти голову хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою, (редко, пров.) напрядати, напря[е]нути хустку на себе. [Ти хоч-би напренула на себе хустку, чи що (Олександр.)]. -ть стол скатертью - застеляти, застелити стіл скатеркою (настільником). -ть (на) стол - накривати, накрити стіл (на стіл), застеляти, застелити стіл, готувати, наготувати стіл до обіду, до вечері. [Накривай на стіл! (Брацл.). На понакриваних столах поставили закуски та напитки (Н.-Лев.). Чи не час-би вже столи застеляти? (Н.-Лев.)]. -ть телегу (для защиты от непогоды и т. п.) - накривати, накрити віз (воза), (пров.) напрядати, напря[е]нути віз (воза). [Напрядали віз рядниною (повстю, шкурою) (Сл. Гр.)]; (захватывать кого врасплох) застукувати, застукати; заскакувати, заскочити, (поймать) злапати, зловити, (захватить) захопити кого. [Застукав, як сотника в горосі (Приказка). Нарвав він черешень, сів їсти, - Хведір його застукав: «А що ти робиш у чужому садку?» (Звин.). Не хочу, не хочу… незабаром усі ваші поприходять, застукають тут нас (Крим.). Орда людей живцем брала, де кого заскочила (Літопис Величка)]. -крыть кого на месте преступления - застукати (заскочити, злапати, зловити) кого на гарячому (вчинку). -крыть кого на два рубля - нагріти (напекти) кого на два карбованці. Накрытый -
    1) накритий, укритий, покритий, навернутий и навернений, понакриваний, повкриваний, понавертаний; напнутий, нап'ятий и напнений, запнутий, зап'ятий и запнений; накритий, понакриваний, застелений, наготовлений до обіду, до вечері. [Там серед двору столи понаставляні, понакривані (Рудч.)];
    2) застуканий, заскочений, злапаний, зловлений, захоплений. -ться -
    1) накриватися, накритися, понакриватися; бути накриваним, накритим, понакриваним и т. п.;
    2) (какой-л. одеждой) накриватися, накритися, напинатися, напнутися и нап'ястися, (редко, пров.) напрядатися, напря[е]нутися, (укрываться) укриватися, укритися, (о мн.) понакриватися, понапинатися, понапрядатися, повкриватися чим. [Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом (Пісня). Напнулася од дощу свитиною. (Богодух.). Один рукав підстелю, другим напрянуся (Грінч. III). Жінки понакривалися білими хустками (Комар.). В їх на плечах бурнуси, що одкидаються на голову, - понапиналися їми (Крим.). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися (Харківщ.)]. -кройся!, -кройтесь! - надінь (наклади) (на голову) шапку (капелюха и т. п.), надіньте (накладіть) (на голову) шапки (капелюхи и т. п.).
    * * *
    несов.; сов. - накр`ыть
    1) накрива́ти, накри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. понакрива́ти; (какой-л. одеждой) напина́ти, на́пнути и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти

    \накрыватьть [на] стол — накрива́ти, накри́ти [на] стіл (до сто́лу), застеля́ти, застели́ти стіл

    \накрыватьть завтра́к (обе́д, у́жин; за́втракать, обе́дать, у́жинать) — накрива́ти, накрити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обідати, вече́ряти); ( приготовлять) приготовля́ти, приготува́ти и пригото́вити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обі́дати, вече́ряти)

    2) ( захватывать врасплох) накрива́ти, накри́ти, засту́кувати, -кую, -куєш [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому], засту́кати [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому]; сов. заско́чити
    3) ( одурачивать) накрива́ти, накри́ти

    Русско-украинский словарь > накрывать

  • 9 заматывать

    замотать
    1) кого, что, чем, во что - замотувати, замотати, умотувати, умотати кого, що чим, у що, укручувати, укрутити що у що, (о мн.) позамотувати, повмотувати, повкручувати. -тать на ус - замотати на вус;
    2) -тать (головой) - закивати, захитати, замотати, замотляти (головою);
    3) (доводить до одурения, сбивать с толку) заморочувати, заморочити кого;
    4) -тать чьи-л. деньги - зашахрувати чиї гроші; см. Замошенничать. Замотанный - замотаний, умотаний чим, у що, укручений у що; заморочений; зашахрований.
    * * *
    несов.; сов. - замот`ать
    1) замо́тувати, -мо́тую, -мо́туєш, замота́ти и мног. позамо́тувати; ( утомлять хлопотами) заморо́чувати, заморо́чити
    2) (сов.: начать мотать) поча́ти мота́ти, замота́ти

    Русско-украинский словарь > заматывать

  • 10 наливать

    налить
    1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн. местах) поналивати на підлогу (на долівку) и на підлозі (на долівці), на стіл и на столі и т. п. -лить через край чего - налити (налляти) через вінця, перелити и (зап.) перелляти (через вінця) чого. -ть кого, что чем - наливати, налити кого, що чим. [Намагалися налити мої вуха та моє серце, тим, чим самі були повні (Коцюб.). Чи пам'ятає зерно стеблину, коріння й землю, що його налили? (Ніков.)]. -лить вина в стакан - налити (налляти) вина в склянку. -лить стакан вином - налити повну склянку вина. -ть водкой вишни и т. п. для наливки - наливати, налити наливку (вишнівку и т. п.). [Налили вишнівки барильце (Харківщ.)]. -ть подо что - наливати, налити (налляти) під(о) що, підливати, підлити и (зап.) піділляти що. [Хто то дрова мені підлив? - вони-ж не горітимуть (Богодух.)]. -лить бельма - залити сліпи; см. Нализаться 2. [Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш? (Тобіл.)]. -ть колос - наливати (набирати), налити (набрати) колос; см. Наливаться 2. [Жито вже набирає колос (Липовеч.)]. Корова стала -вать - корова почала наливати;
    2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -
    1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;
    2) вилитий, навиливаний.
    * * *
    несов.; сов. - нал`ить
    налива́ти, нали́ти, -ллю, -ллєш и налляти, -ллю, -ллєш и мног. поналива́ти; ( вливать) улива́ти, ули́ти и улля́ти; (из крана, бочки) нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати; (жидкую пищу, напитки) си́пати, -плю, -плеш и насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, уси́пати, усипа́ти; ( жидкую пищу) уки́дати, уки́нути

    \наливатьть — глаза́ ( напиваться допьяна) залива́ти, зали́ти о́чі (сліпи)

    Русско-украинский словарь > наливать

  • 11 натирать

    натирывать, натереть
    1) чего - натирати, натерти, (о мног.) понатирати чого. [Знайшла ріпу, натерла на тертушку (Мирний)];
    2) кого, что чем (покрывать слоем чего-л.) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати кого, що чим; (больного) витирати, витерти (хворого, слабого). [Натри мені бік шпигинаром (Київщ.). Натерла підлогу мастикою (Київ)];
    3) что (продолжительным трением) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати що; (саднить) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити, нашмуглювати, нашмугляти, о(б)шмуглювати, о(б)шмугляти, нашмульгувати, нашмульгати, обшмульгувати, обшмульгати, нашморгувати, нашморгати що, (утомлять работой) натруджувати, натрудити, (о мног.) понамулювати, помуля[и]ти, понашмуглювати, понашмульгувати, понашморгувати, понатруджувати и т. п. що. [Матірка з десятки (грубое полотно) натирає тіло до розчосу (Мирний). Машкара намуляла мені вже добре щоки (Н.- Лев.). Мені паляниці (в торбині) намуляли плечі (Тесл.). Мотуз ошмугляв молодеє тіло (Н.- Лев.). Кайдани тіло обшмульгали (Дума). Хоч ніжку натрудив (голуб), одначе вирвався і полетів (Глібів)]. -реть бока, перен. - обтертися, обговтатися, вигладитися, (наловчиться) наламатися и наломитися, (вульг.) насобачитися. Натёртый -
    1) натертий; понатираний;
    2) натертий, понатираний; витертий;
    3) натертий, понатираний; намуля[е]ний, о(б)шмугляний, обшмульганий, нашморганий, натруджений, понамулюваний, помуля[е]ний, пообшмуглюваний, пообшмульгуваний, понашморгуваний, пошморганий, понатруджуваний. -ться -
    1) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п. [Руки-б йому перецілувала, а більш, де пошморгані залізом (Квітка)];
    2) (наловчиться, сов.) - см. Навастривать (-рить к чему руку). Он в людях -тёрся - між людьми він обтерся; см. выше -реть бока;
    3) (вдоволь, сов.) - а) натертися, попотерти (досхочу), (о мног.) понатиратися; б) натертися, попотертися (досхочу), (о мног.) понатиратися и т. п.; срв. Тереть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натер`еть
    1) натира́ти, нате́рти -тру́, -тре́ш и мног. понатира́ти; (измель-, чить некоторое количество) утира́ти, уте́рти
    2) (причинять боль, повреждать трением) наму́лювати, -люю, -люєш, наму́ляти и наму́лити и мног. пому́ляти и пому́лити и понаму́лювати, натира́ти, нате́рти и мног. понатира́ти; ( наминать) намина́ти, нам'я́ти, -мну́, -мне́ш и мног. понамина́ти; (сов.: до ссадин) диал. пошмугля́ти, пошмо́ргати

    Русско-украинский словарь > натирать

  • 12 подарить

    подарувати и подарити, ударувати и ударити, здарувати и здарити кому що. [Бідному ніхто не подарує (Номис). Здарували йому на весіллі чотири карбованці (Черкас.)]. Подаренный - дарований, подарований. [Дарованому коневі в зуби не дивляться].
    * * *
    1) подарува́ти, дарува́ти
    2) ( кого-что чем - одарить) наділи́ти ( кого-що чим и кому-чому чого); надари́ти (кого-що чим)

    Русско-украинский словарь > подарить

  • 13 плач

    плач, (хныканье) рюмсання, рюм, рум, (громкий) лемент; (с причитаньями) тужіння, голосіння, квиління, квилина, квилля, тужба, голосьба, йойк, завід (-оду), заводи, сквирк; (со всхлипываньем) хлипання. В плач - у плач, у сльози. Навлечь на кого что -чем - наплакати на кого що.
    * * *
    1) плач, -у и -у, (громкий, с причитаниями) голосі́ння, ( жалобный) квилі́ння; ( звуки во время плача) хли́пи, -пів, (громкие, нараспев) за́води, -дів, за́від, -воду
    2) бот. плач, -у

    \плач расте́ний — плач росли́н

    3) этногр. плач, -у и -у; ( причитания) голосі́ння

    Русско-украинский словарь > плач

  • 14 отмечать

    -ся, отметить, -ся відзначати, -ся, відзначити, -ся, зазначати, -ся, зазначити, -ся, нотувати, -ся, занотувати, -ся. -ть кого, что чем - значити, позначити, обзначати, обзначити, намічати, намітити. [Намітив крейдою, поки йому належиться]. -чать, -тить вехами (обозначать) - тичити, витичити що. -чать зарубками - закарбовувати, закарбувати, биркувати, забиркувати. -чать копны для раздела - о[від]тикати, розтикати, витикати копи; (при тканье) відтикати. -чать в реестре - реєструвати, зареєструвати. Отмеченный - зазначений, відзначений, занотований; позначений, обзначений, намічений, витичений; закарбований, забиркований.
    * * *
    несов.; сов. - отм`етить
    відзнача́ти, відзна́чити, відміча́ти, відмі́тити; ( обозначать) познача́ти и зна́чити, позна́чити; (помечать, примечать) поміча́ти, помі́тити; ( делать заметки) заното́вувати, занотува́ти; (делать зарубку, метку, брать на учёт) карбува́ти, покарбува́ти, закарбо́вувати, закарбува́ти

    Русско-украинский словарь > отмечать

  • 15 любоваться

    чем на что любувати, -ся, милувати, -ся ким, чим, на кого, на що, в чому, з чого, (сильнее: есть глазами) пасти очима що. [Любує садками (М. Вовч.). Любує квітками (Грінч.). Любуйся, як Дідона стогне (Котл.). Любує на землю, що як писанка красується (Мирн.). Любується з свого вчинку (Єфр.). Милуватися на красу моря (Леонт.). Милується красою світовою (Мирн.)].
    * * *
    (кем-чем, на кого-что) милува́тися (ким-чим, на кого-що, з кого-чого), любува́тися (ким-чим, на кого-що)

    Русско-украинский словарь > любоваться

  • 16 кружить

    (что, чем) крутити що, чим. [Вир його скажений крутить (Грінч.). Обвязав каменючку мотузком і крутив нею в повітрі (Харківщ.). Вітер крутить снігом (М. Грінч.)]. - жить вокруг кого, чего - кружляти, колувати навколо кого, чого; (о птице) кружляти, круженяти. [Кружляє скрізь там галич над ланами (Л. Укр.). Коршак літає, літає, - чого він так круженяє? (Радомиськ. п.)]; (о воде в водовороте и перен.) вирувати, нуртувати. [Отам, де вода вирує, там яма (М. Грінч.). Літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі (Л. Укр.)]. -жить кого в танце - крутити кого в танку (танцюючи). Ветер -жит пыль, песок - вітер вихорить, вітер крутить порох, пісок; (снег) вітер вихорить, хурделить; вітер крутить снігом. -жить в пути - см. Колесить. -жить голову кому - крутити, морочити голову кому, (пренебр.: путать) дурити кому голову. [Що ти мою голову дуриш?! (Звин.)].
    * * *
    1) (вращать, вертеть) крути́ти, кружи́ти, кружля́ти

    \кружить го́лову — ( вызывать головокружение) па́морочити (кружи́ти) го́лову; (перен.: увлекать) крути́ти (заверта́ти, запа́морочувати, баламу́тити) го́лову

    2) см. кружиться 2)
    3) (двигаться, меняя направление) крутити; кружи́ти; (извиваться - о дороге, следе) крути́тися; (блуждать, плутать) колува́ти, колеси́ти, колесува́ти
    4) ( мести - о метели) крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити

    Русско-украинский словарь > кружить

  • 17 обуревать

    кого что поривати, хвилювати кого. Меня -вает злость - зло мене пориває. Обуреваем кто чем - пориває кого що, опановує кого що.
    * * *
    охо́плювати, порива́ти; ( овладевать) опано́вувати, оволодіва́ти, пойма́ти, поніма́ти

    Русско-украинский словарь > обуревать

  • 18 Накружить

    (что, чем) накрутити що, чим (вокруг кого, чего) накружляти навколо кого, чого; (о птице) накружляти, накруженяти; (о воде в водовороте) навирувати, нануртувати. - жить кого в танце - накрутити кого в танку (танцюючи). -жить путём - наколувати, (гал. наколесити), накинути кругу. -жить голову кому - закрутити (заморочити, задурити) голову кому. -жить речами - нахвалитися, нахизуватися, напустити туману. -ться - накрутитися чим; накружлятися, накруженятися; навируватися, нануртуватися и т. п.; срв. Кружить, -ся.

    Русско-украинский словарь > Накружить

  • 19 продовольствовать

    кого чем постачати кому що (харч, одежу, взуття), (только едою) харчувати, прохарчовувати, живити кого; срв. Довольствовать, Снабжать. [Служити важко, але прохарчовують добре (Звин.)]. Продовольствованный - постачаний, (только едою) харчований.
    * * *
    (кого-что) постача́ти продово́льство (съестные припасы: харчі́) (кому-чому)

    Русско-украинский словарь > продовольствовать

  • 20 Подпаровать

    кого что с кем, с чем підпарувати кого, що до кого, до чого.

    Русско-украинский словарь > Подпаровать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЧТО — (1) ЧТО (1) [што] чего, чему, что, чем, о чём, местоим. 1. вопросительное. Какой предмет (вещь), какое явление? Что это такое? Чего вы ждете? Что с вами? Чем ты недоволен? Что из того (следует)? «Что нового покажет мне Москва?» Грибоедов. «Что… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧТО — (1) ЧТО (1) [што] чего, чему, что, чем, о чём, местоим. 1. вопросительное. Какой предмет (вещь), какое явление? Что это такое? Чего вы ждете? Что с вами? Чем ты недоволен? Что из того (следует)? «Что нового покажет мне Москва?» Грибоедов. «Что… …   Толковый словарь Ушакова

  • Что — (1) ЧТО (1) [што] чего, чему, что, чем, о чём, местоим. 1. вопросительное. Какой предмет (вещь), какое явление? Что это такое? Чего вы ждете? Что с вами? Чем ты недоволен? Что из того (следует)? «Что нового покажет мне Москва?» Грибоедов. «Что… …   Толковый словарь Ушакова

  • Что такое искусство? — Жанр: эссе Автор: Лев Толстой Язык оригинала: русский Год написания: 1897 Публикация: 1897 1898 …   Википедия

  • смотреть со своей колокольни на кого, что — неодобр. Судить о ком , чем л. лишь со своих личных позиций, с точки зрения местных нужд, односторонне (об ограниченности, узости взглядов, кругозора). 1. Выражение собственно русское, но появилось под влиянием фр. patriotisme de clocher – букв.… …   Справочник по фразеологии

  • ЧТО — Ни с чего ни по что. Сиб. По непонятной причине. Верш. 4, 157. Чего нет у кого, где. Новг. Об изобилии, большом количестве и разнообразии чего л. НОС 12, 65. Быть ни в чём. Ворон. Болеть. СРНГ 21, 213. Вести ни в чём кого. Арх. С презрением,… …   Большой словарь русских поговорок

  • что — 1) чего, чему, что, чем, о чём, мест. 1. вопросительное. Обозначает вопрос о предмете, явлении, признаке и т. п. Что ищет он в стране далекой? Что кинул он в краю родном? Лермонтов, Парус. Чего тебе: чаю или кофе? Эй, Афанасья, кофе доктору, да… …   Малый академический словарь

  • что — [шт ], чего, чему, чем, о чём, мест. 1. вопрос. и союзн. Указывает на предмет, явление, о к рых идёт речь. Ч. случилось? Скажи, ч. случилось. Ч. ни делай, на него не угодишь. Ч. вы говорите? (употр. также как выражение удивления по поводу чего н …   Толковый словарь Ожегова

  • что — 1. ЧТО [шт], чего, чему, чем, о чём и неизм.; местоим. сущ. и союзн. сл. 1. Указывает на предмет, явление, ситуацию, о которых идёт речь. Что случилось? Скажи, что случилось. Чего тебе: чаю или кофе? Что вы говорите? (также: как выражение… …   Энциклопедический словарь

  • Что есть и чему никогда не бывать (Сверхъестественное) — Что есть и чему никогда не бывать What Is and What Should Never Be Номер эпизода 2 сезон, 20 эпизод Место действия Джолит (Иллинойс) …   Википедия

  • Что есть и чему никогда не бывать — What Is and What Should Never Be Номер эпизода 2 сезон, 20 эпизод Место действия Иллинойс Сверхъестественное Джинн Автор сценария Рэйли Такер Режиссёр Эрик Крипке Премьера 3 мая, 2007 …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»