Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

кого+в+чем

  • 1 довольствовать

    кого чем (войско и т. п. одеждою обувью) постачати кому що (війську, -ові харч, одежу, взуття), (только едою) харчувати кого (Срвн. Снабжать).
    * * *
    1) ( кого-что чем - снабжать) постача́ти (кому-чому що, кого-що чим)
    2) ( удовлетворять) задовольня́ти

    Русско-украинский словарь > довольствовать

  • 2 поздравлять

    поздравить кого с чем поздоровляти, поздоровити кого з чим, віншувати, повіншувати кого чим, вітати, привітати, (гал.) ґратулювати, поґратулювати кого з чим. -вить с добрым утром, днём - на добридень віддати, на добридень поклонитися. -влять кого с новым годом - поздоровляти, вітати кого з новим роком, віншувати кого новим роком. -вить с праздником - поздоровити, привітати кого з святом (празником). -вляю вас с благополучным возвращением - з щасливим поворотом вітаю (поздоровляю) вас. -вить с именинами, днём рождения - поздоровити (привітати) кого з іменинами, з днем народження, повіншувати кого іменинами, днем народження. -влять с новым годом, посевая зерном - посівати, сов. посіяти, новолітувати кого. Итти -влять кого с новорождённым - (шутл.) іти до кого на молозиво. Итти с -нием и подарком - ходити до кого на ралець. С чем вас и -ляю - з чим вас і вітаю, чим вас і віншую.
    * * *
    несов.; сов. - поздр`авить
    (кого с чем) поздоровля́ти, поздоро́вити (кого з чим); ( приветствовать) віта́ти, привіта́ти (кого з чим); віншува́ти, повіншува́ти (кого чим, з чим); несов. диал. гратулюва́тиь(кому)

    Русско-украинский словарь > поздравлять

  • 3 почитать

    почтить
    I. шанувати, пошанувати и ушанувати кого, поважати, уповажити, (народн. песен.) величати, звеличати кого, (реже: славянизм) почитати и почитувати, чтити, почтити кого. Срв. Чтить. [Земля мати, шануй її, то вона тебе озолотить (Грінч.). Дурня багатого всі величають (Номис). Подивітесь, як Касія він мертвого вповажив (Куліш). Ми-ж тебе, Оксанко, звеличаємо (Грінч.)]. -тать родителей, старших - шанувати, поважати батьків, старших. [Щоби старших шанували, батька й неньку чтили (Рудан.)]. -тать старость - шанувати, поважати старість. -тать праздники - шанувати, поважати свята. [Посту не тримали, свят не шанували (Рудан.). Селяни поважають неділю й празники і не роблять ніякої роботи (Н.-Лев.)]. -тить кого-л. чем - вшанувати (пошанувати) кого чим. -тить чью-л. память, умершего - вшанувати, уповажити, звеличати чию пам'ять, померлого. -тить память кого-л. вставанием - вшанувати (пошанувати) чию пам'ять уставанням. -чту (вас) по рублику с пуда - уважу (скину) вам по карбованцю з пуда. -ться - шануватися, пошануватися, и вшануватися, поважатися, уповажитися и т. д. Прямота всеми -тается - одвертість усі шанують, поважають. -таются какие-л. обычаи - поважаються, шануються якісь звичаї. Свято -таться - святитися. [Честь тоді святилась дуже (Мкр.)].
    II. Почитать, почесть - уважати, мати, (реже) тримати, ставити, поставити, узяти кого, що за кого, за що. [Мене люди за дурного мають (Г. Барв.). Ми тебе за святого уважаємо (Куліш). Взяли сиротину люди за ні за що (Грінч.). Ставили їх (людей) за скотів (Котл.). Тримай свято за свято (Номис)]. -тать полезным что-л. - уважати що за корисне. Я -чту за честь, за долг - за честь, за повинність собі матиму, за честь, за повинність свою уважатиму, за честь, за повинність собі поставлю. -тать себе за грех делать что-л. - за гріх уважати собі, гріхуватися що робити. -ться - уважатися, іти за кого, за що. Он -тается здесь лучшим доктором - його вважають тут за найкращого лікаря, він іде тут за найкращого лікаря. Это -тётся им за обиду - він матиме, візьме це за кривду, за образу. II.. Почитать - почитати - см. Читать. [Почитай мені що-небудь (Л. Укр.)].
    * * *
    I II
    ( испытывать почтение) шанува́ти; ( уважать) поважа́ти
    III несов.; сов. - поч`есть
    (кого-что кем-чем, за кого-что) уважа́ти (кого-що за кого-що, ким-чим) (несов.), визнава́ти, ви́знати (кого-що ким-чим, за кого-що), ма́ти (несов.), ста́вити, поста́вити (кого-що за кого-що)

    Русско-украинский словарь > почитать

  • 4 пожаловать

    1) кому что и кого чем - надати кому що, обдарувати, вшанувати кого чим, віджалувати, подарувати, поступити, повінити кому що, наділити кому що. [Цар надав йому дворянство (Звин.)]. -вать кому орден или кого орденом - вшанувати кого орденом, наділити кому орден(а). Срв. Жаловать 2;
    2) к кому - відвідати кого, завітати до кого. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи. Прошу -вать ко мне на обед - прошу завітати до мене на обід. Срв. Жаловать 3. -луй, -луйте (благоволи, -лите) - будь ласкав, будьте ласкаві; срв. Пожалуйста. Пожалованный - наданий, віджалуваний, наділений, подарований (срв. Жалованный); вшанований, обдарований чим.
    * * *
    1) (кого-что чем, кому-чему что - одарить, подарить) подарува́ти (кому-чому що); ( наделить) наділи́ти (кого-що чим); ( о правах) нада́ти (кому-чому що); ( почтить) ушанува́ти (кого-що чим); ( наградить) нагороди́ти (кого-що чим); ( оказать милость) зроби́ти ла́ску (кому)
    2)

    пожа́луйте — (повел.: при вежливом обращении) будь ла́ска, бу́дьте ласка́ві (мн.), про́шу

    3) (к кому, куда - посетить), завіта́ти (до кого, куди), відві́дати (кого); ( зайти) зайти́ (до кого)

    Русско-украинский словарь > пожаловать

  • 5 заменять

    заменить (кого, что) заміняти, замінити, переміняти, перемінити, заступати, заступити кого, що, ставати, стати за кого, замість кого; (служить чем) відбувати за що, за кого. [Це слово треба замінити иншим. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів (Чуб. II). А на господарстві заступити мене нікому (Мова). У залі містечкового клубу, що заступала театр, було повно народу (М. Левиц.). Вона мені замість матери стала. Та воно не піч, а тільки за піч тут одбува (М. Вовч.)]. -нить чем - замінити, об[д]мінити що на що. [Досить тільки одмінити деякі старі слова на наші теперішні (Єфр.)]. -нить тюремное заключение денежным штрафом - замінити ув'язнення на грошову пеню. Одна мысль быстро -няет другую - думка думку побиває. Не могу уйти из дому, некому меня -нить - не можу піти з хати (з дому), бо нема кому заступити мене; ні від кого мені піти з дому, бо сама-одна. Он -нён новым лицом - його замінила (заступила) нова людина. Заменённый - замінений, перемінений (на кого, на що), заступлений.
    * * *
    несов.; сов. - замен`ить
    заміня́ти и замі́нювати, заміни́ти, -міню́, -мі́ниш и мног. позаміня́ти и позамі́нювати; (занимать место кого-чего; приходить на смену) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш

    Русско-украинский словарь > заменять

  • 6 корить

    1) (бранить кого) корити, картати (словами, словом) кого. [Прислухайся, що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити (Квітка). Чому картаєш ти людей, пустельниче святий? (Крим.)];
    2) (кого за что, чем, в чём) докоряти, дорікати кому чим и за що, виказувати кому, корити, картати, бештати кого за що. [Докоряти світові за гріх (Єванг.). Доволі ви мені брехнею дорікали (Самійл.)].
    * * *
    1) (кого - упрекать, порицать за что) закида́ти (кому), карта́ти (кого); (бранить, срамить) бе́штати (кого)
    2) ( кого-что чем - попрекать) доріка́ти, докоря́ти (кому-чому чим и за що)

    Русско-украинский словарь > корить

  • 7 провозглашать

    провозгласить
    1) что - проголошувати, проголосити, оголошувати, оголосити, виголошувати, виголосити, оповіщати, оповістити, (возглашать) викликати, викликнути що кому; см. Возвещать, Оглашать, Обнародовать. [Буржуазна демократія на словах проголошувала низку свобод (Касян.)]. -шать кого - вихваляти, виславляти кого. -шать кому похвалы - проголошувати хвалу (похвалу) кому. -шать имя чьё - проголошувати ім'я чиє;
    2) кого кем, чем - проголошувати, проголосити, окл[р]икати и окл[р]икувати, окл[р]икнути. [Проголошено його полковником. Гляди, ще й консулом його окличуть (Куліш). Черевань уже окрикував Сомка гетьманом (Куліш)]. Провозглашённый -
    1) проголошений, оголошений, оповіщений;
    2) проголошений, окл[р]икнутий ким, чим.
    * * *
    несов.; сов. - провозглас`ить
    1) (что) проголо́шувати, проголоси́ти; (объявлять, заявлять) оголо́шувати, оголоси́ти (що)
    2) (кого кем, кого-что каким, чем) оголо́шувати, оголоси́ти, проголо́шувати, проголоси́ти (кого ким, кого-що яким, чим)

    Русско-украинский словарь > провозглашать

  • 8 доходить

    дойти
    1) до чего, до кого - доходити, (-джу), дійти до чого, до кого. [Доходить до лисиччиної хатки. Листи до нас не доходять. Дійшов до лісу, до міста, до річки]; перен. - дить до отчаяния, изнеможения, безумия, наглости - доходити до розпачу (одчаю), знемоги, божевілля, зухвальства (нахабства);
    2) (случаться) доходити, дійти до чого (напр., до бійки, до сварки) и доходитися, дійтися до чого. [До поганого в нас доходиться. Дійшлося до того, що не стерпіла вона знущання і покинула чоловіка]. Если уж до того дело дойдёт - як до чого дійдеться, як до чого ряд дійде;
    3) (достигать, узнавать) доходити, дійти чого. [Доходимо вершків Короленкового оптимізму (Єфр.). Він усього доходить сахотужки (собствен. усилиями)]. -дить до правды - доходити правди;
    4) (созревать) доходити, дійти. [Жита доходять];
    5) дойти кого-н. чем (доконать) - доконати кого чем, -дёт и до тебя очередь - дійдеться і твій ряд, дійде й до тебе ряд (черга). -ти до крайности - дійти(ся) до скрути. Мы -шли до крайней бедности - злидні нас обсіли. -ходить, дойти до сведения кого - доходити (дійти) до чиєго відому, доходитися, дійтися до кого. [До царя те дійшлось]. Это -шло до моего сведения - це дійшлось до мене. Дойти вестям, безл. - дійтися, перечутися. [Дійшлося до батька, що не шанується син його, пусто йде. Перечулося в нас про Варку, що живе гарно]. Вот до чего мы дошли! - ось до чого дійшлись ми!
    * * *
    несов.; сов. - дойт`и
    1) дохо́дити, дійти́; ( достигать) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти; (добираться куда-л.) прибива́тися, приби́тися
    2) (становиться вполне готовым, созревать) дохо́дити, дійти́; (довариваться, допекаться) упріва́ти, упрі́ти, умліва́ти, умлі́ти

    Русско-украинский словарь > доходить

  • 9 снабжать

    несов.; сов. - снабд`ить
    1) ( кого-что чем) постача́ти, поста́чити (кому-чому що, кого-що чим); ( снаряжать) споряджа́ти, споряди́ти, -джу́, -ди́ш (кого-що чим); ( обеспечивать) забезпе́чувати, -чую, -чуєш, забезпе́чити (кого-що чим); ( давать) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (кому-чому що); ( доставлять) доставля́ти, доста́вити, -влю, -виш, приставля́ти, приста́вити и мног. поприставля́ти, поставля́ти, поста́вити (кому-чому кого-що), достача́ти, доста́чити, диал. достарча́ти, доста́рчити (кому що)

    \снабжать ди́ть всем необходи́мым — забезпе́чити всім необхі́дним

    \снабжать ди́ть кни́гу примеча́ниями — да́ти (пода́ти) до кни́жки (до кни́ги) примі́тки

    2) (что чем - приделывать, прилаживать) приробля́ти и приро́блювати, -люю, -люєш, прироби́ти, -роблю́, -ро́биш и мног. поприробля́ти и поприро́блювати, прилашто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, прилаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш (що до чого); ( оборудовать) обла́днувати, -ную, -нуєш, обладна́ти (що чим)

    Русско-украинский словарь > снабжать

  • 10 накрывать

    накрыть
    1) кого что чем - накривати, накрити, (укрывать) укривати, укрити, (покрывать) покривати, покрити, (тяжёлой посудиной и т. п., перевернув её, ещё) навертати, навернути, (о мног.) понакривати, повкривати, понавертати кого, що чим. [Накрив очі китайкою, заслугою козацькою (Пісня). Понакривав вулики покрівлями череп'яними (Грінч.). Лягайте, дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли (Богодух.). Навернула його коритом (Борзенщ.)]. -ть голову - надівати, надіти, накладати, накласти шапку (капелюха и т. п.) (на голову). -ть голову платком - напинати, напнути и нап'ясти, запинати, запнути и зап'ясти голову хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою, (редко, пров.) напрядати, напря[е]нути хустку на себе. [Ти хоч-би напренула на себе хустку, чи що (Олександр.)]. -ть стол скатертью - застеляти, застелити стіл скатеркою (настільником). -ть (на) стол - накривати, накрити стіл (на стіл), застеляти, застелити стіл, готувати, наготувати стіл до обіду, до вечері. [Накривай на стіл! (Брацл.). На понакриваних столах поставили закуски та напитки (Н.-Лев.). Чи не час-би вже столи застеляти? (Н.-Лев.)]. -ть телегу (для защиты от непогоды и т. п.) - накривати, накрити віз (воза), (пров.) напрядати, напря[е]нути віз (воза). [Напрядали віз рядниною (повстю, шкурою) (Сл. Гр.)]; (захватывать кого врасплох) застукувати, застукати; заскакувати, заскочити, (поймать) злапати, зловити, (захватить) захопити кого. [Застукав, як сотника в горосі (Приказка). Нарвав він черешень, сів їсти, - Хведір його застукав: «А що ти робиш у чужому садку?» (Звин.). Не хочу, не хочу… незабаром усі ваші поприходять, застукають тут нас (Крим.). Орда людей живцем брала, де кого заскочила (Літопис Величка)]. -крыть кого на месте преступления - застукати (заскочити, злапати, зловити) кого на гарячому (вчинку). -крыть кого на два рубля - нагріти (напекти) кого на два карбованці. Накрытый -
    1) накритий, укритий, покритий, навернутий и навернений, понакриваний, повкриваний, понавертаний; напнутий, нап'ятий и напнений, запнутий, зап'ятий и запнений; накритий, понакриваний, застелений, наготовлений до обіду, до вечері. [Там серед двору столи понаставляні, понакривані (Рудч.)];
    2) застуканий, заскочений, злапаний, зловлений, захоплений. -ться -
    1) накриватися, накритися, понакриватися; бути накриваним, накритим, понакриваним и т. п.;
    2) (какой-л. одеждой) накриватися, накритися, напинатися, напнутися и нап'ястися, (редко, пров.) напрядатися, напря[е]нутися, (укрываться) укриватися, укритися, (о мн.) понакриватися, понапинатися, понапрядатися, повкриватися чим. [Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом (Пісня). Напнулася од дощу свитиною. (Богодух.). Один рукав підстелю, другим напрянуся (Грінч. III). Жінки понакривалися білими хустками (Комар.). В їх на плечах бурнуси, що одкидаються на голову, - понапиналися їми (Крим.). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися (Харківщ.)]. -кройся!, -кройтесь! - надінь (наклади) (на голову) шапку (капелюха и т. п.), надіньте (накладіть) (на голову) шапки (капелюхи и т. п.).
    * * *
    несов.; сов. - накр`ыть
    1) накрива́ти, накри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. понакрива́ти; (какой-л. одеждой) напина́ти, на́пнути и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти

    \накрыватьть [на] стол — накрива́ти, накри́ти [на] стіл (до сто́лу), застеля́ти, застели́ти стіл

    \накрыватьть завтра́к (обе́д, у́жин; за́втракать, обе́дать, у́жинать) — накрива́ти, накрити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обідати, вече́ряти); ( приготовлять) приготовля́ти, приготува́ти и пригото́вити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обі́дати, вече́ряти)

    2) ( захватывать врасплох) накрива́ти, накри́ти, засту́кувати, -кую, -куєш [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому], засту́кати [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому]; сов. заско́чити
    3) ( одурачивать) накрива́ти, накри́ти

    Русско-украинский словарь > накрывать

  • 11 признание

    1) (чего) визнання, признання, визнаття, признаття чого, (в чём) признання в чому. [Казав собі: піду, признаюся… та й зупинявся: якийсь страх перед тим признанням обіймав його (Грінч.). По його визнаттю стала громада радитись, що робити (М. Вовч.). Визнання соціяльної революції.]. -ние в любви - освідчення, признання (в коханні). -ние прав наследника - визнання прав спадкоємця. Сделать неосторожные -ния - зробити необачні признання. Добиваться, добиться -ния - добуватися, добутися признання від кого, (диал.) нуждати кого (щоб признався). [За ті гроші, що вкрадено, нуждають парубка в розправі (Волч. пов.)]. Исторгнуть -ние у кого - вирвати, видобути признання в кого;
    2) кого кем, чем - визнання, визнаття, узнання кого за кого, за що. [Узнання нашого українського язика за окремий язик (Н.-Лев.)];
    3) кого, чего (узнание) - пізнання кого, чого.
    * * *
    1) ( чего) визна́ння и визнаття́, визнава́ння
    2) ( одобрение) визна́ння

    получи́ть всео́бщее \признание — діста́ти (здобу́ти) зага́льне визна́ння, бу́ти ви́знаним усіма́ (загальнови́знаним)

    3) ( в чём) призна́ння; ( в своих проступках) зізна́ння

    \признание в любви́ — призна́ння в коха́нні, осві́дчення

    Русско-украинский словарь > признание

  • 12 закручивать

    закрутить
    1) (с[за]вёртывать) закручувати, закрутити, заве[і]рчувати, завертіти, з(а)гортати, з(а)горнути що, (о мн.) позакручувати, позаве[і]рчувати, поз(а)гортати що; (завёртку) закручувати, закрутити, завертати, завернути, (о мн.) позакручувати, позавертати; (верёвку) скручувати, скрутити, (о мн.) поскручувати (мотузи). -тить ус - закрутити, напрутити, завертіти вус, (о мн.) позакручувати вуса[и]. [Закрутивши чорні уса (Шевч.). Так ті вуса прездорові вгору й завертіли (Руданськ.)];
    2) см. Наматывать;
    3) (завёртывать голову кому чем) завертати, завернути, завертіти кого чим, у що. [Тебе, дівко, завертять в намітку]; (руки, связывая) закручувати, закрутити;
    4) (закутить) закрутити, закурити, загуляти, (пров.) закубрячити. [Ото раз узяв він у хазяїна плату, та як закрутив (Мнж.)];
    5) (завертеть, закружить кого, что, чем) закручувати, закрутити кого, що, чим. [Вітер закрутив сухим листям. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав (Номис). Козак сього не злюбив, тільки усом закрутив (Метл.)];
    6) (о вьюге) закрутити, замести; (безл.) закурило, закрутило, замело. -тил мороз - потис мороз. Закрученный - закручений, заверчений; завернутий и завернений.
    * * *
    несов.; сов. - закрут`ить
    1) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати

    \закручивать тить го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́

    2) (сов.: начать крутить) закрути́ти

    Русско-украинский словарь > закручивать

  • 13 Нашлёпывать

    нашлёпать
    I. 1) что - наплескувати, наплескати, поплескати, наляскувати, наляскати, поляскати, (о мног.) понаплескувати, поналяскувати що. [Не випрала білизни, а лише наплескала її праником (Брацл.)];
    2) кого - нашльопувати, нашльопати, наляскувати, наляскати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати, наляпувати, наляпати, наклепувати, наклепати кого по чому, надавати шльопанців (ляпанців) кому, (диал.) давати, дати лопоцанки кому (Звин.), (о мног.) понашльопувати и т. п. [Нашльопав по губах (Полтавщ.). По пиці наляскала (Куліш). Нахалястав по мордяці (Звин.). Наклепай його по мордасам (Борзенщ.)]. -пать кого по плечу - наплескати (наляпати) кого по плечі (и по плечу);
    3) -пать губами - нашльопати губами. Нашлёпанный -
    1) наплесканий, налясканий, понаплескуваний, поналяскуваний;
    2) нашльопаний, налясканий, нах(а)лястаний, наляпаний, наклепаний, понашльопуваний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) наплескуватися, бути наплескуваним, наплесканим, понаплескуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наплескатися, попоплескати (досхочу), (о мног.) понаплескуватися и т. п.; (шлёпая ногами) нашлапатися, начапатися, (по грязи, по жидкому) началапатися, началапкатися, нальопатися, набрьохатися; попочалапати (досхочу) и т. п.; срв. Шлёпать.
    II. Нашлёпывать, нашлёпнуть кого, что чем - накляпувати, накляпнути, нахрьопувати, нахрьопнути кого, що чим; срв.
    II. Нахлопывать. Нашлёпнутый - накляпнутий, нахрьопнутий. -ться - накляпуватися, бути накляпуваним, накляпнутим, понакляпуваним и т. п.

    Русско-украинский словарь > Нашлёпывать

  • 14 наказывать

    наказать
    1) кого кем, чем, за что - карати, покарати, накарати кого ким, чим, за що, скарати, укарати кого на що, завдавати, завдати кару кому за що. [Дома його не карали за жадні пакості (Франко). Коли я знехтую закон природи, то природа покарає мене головною слабістю (Наш). Проти того, щоб накарати хлопця, я нічого не маю (Крим.). Ой, накарав мене бог таким чоловіком! (Г. Барв.). Чия кривда, нехай того бог скарає (Номис). Ви сами собі кару завдаєте (Крим.)]. -вать, -зать плетьми - карати, покарати канчуками (батогами, нагаями, шпицрутенами: киями). -вать, -зать через палача - катувати, с[від]катувати. [Суд присудив одкатувати прилюдно (Кониськ.)]. -вать, -зать розгами - карати (бити), покарати (вибити) різками кого, (ирон.) (зав)давати, (зав)дати хлости (и хлосту) кому. [Дивися, хлопче Валер'яне, щоб не дали тобі там хлосту (В. Еллан.)]. -вать, -зать смертью - карати, скарати на горло (на смерть, горлом), карати, покарати смертю, завдавати, завдати на смерть кого. -вать, -зать так, чтобы помнил - (шутл.) пам'яткового (пам'ятного) давати, дати. -жи меня бог! - скарай мене, боже! [Люблю тебе вірно, - скарай мене, боже! - буду тебе цілувать, поки сон ізможе (Пісня)];
    2) (приказывать кому) наказувати, наказати, заказувати, заказати, загадувати, загадати, веліти, звеліти, (о мног.) понаказувати, позаказувати, позагадувати кому що или що (з)робити. [Чи я-ж тобі не казала, не наказувала, щоб ти хлопців не водила, не принаджувала? (Пісня). Поховали його, як він заказав (Манж.). Загадали йому хорошенько грати (Метл.). Звеліла мені мати ячменю жати (Чуб. III)]. Наказанный -
    1) покараний, накараний, скараний; катований, с[від]катований; битий. [«Холодна» за-для накараних (Крим.)];
    2) наказаний, заказаний, загаданий, звелений, понаказуваний, позаказуваний, позагадуваний. [Загадану роботу я вже доробив (Київщ.)]. -ться -
    1) каратися, бути караним, покараним и т. п. [Розбійники ті були покарані смертю (Л. Укр.). Я-ж за те найбільш і буду покараний (Крим.)]. Смертоубийство -вается (-зуется) смертной казнью - за душогубство карають на горло (смертю). Воровство -ется тюрьмой - за злодійство карають ув'язненням (в'язницею);
    2) наказуватися, бути наказуваним, наказаним, понаказуваним и т. п. [Ой, заказано і загадано всім козаченькам у військо йти (Маркев.)]. -ется вам - наказується вам, дається вам наказ(а).
    * * *
    I несов.; сов. - наказ`ать
    ( подвергать наказанию) кара́ти, покара́ти и накара́ти и скара́ти; сов. диал. укара́ти
    II несов.; сов. - наказ`ать
    (давать наказ, наставление), нака́зувати, наказа́ти; прика́зувати, приказа́ти; ( велеть) велі́ти, звелі́ти, зага́дувати, загада́ти

    Русско-украинский словарь > наказывать

  • 15 заматывать

    замотать
    1) кого, что, чем, во что - замотувати, замотати, умотувати, умотати кого, що чим, у що, укручувати, укрутити що у що, (о мн.) позамотувати, повмотувати, повкручувати. -тать на ус - замотати на вус;
    2) -тать (головой) - закивати, захитати, замотати, замотляти (головою);
    3) (доводить до одурения, сбивать с толку) заморочувати, заморочити кого;
    4) -тать чьи-л. деньги - зашахрувати чиї гроші; см. Замошенничать. Замотанный - замотаний, умотаний чим, у що, укручений у що; заморочений; зашахрований.
    * * *
    несов.; сов. - замот`ать
    1) замо́тувати, -мо́тую, -мо́туєш, замота́ти и мног. позамо́тувати; ( утомлять хлопотами) заморо́чувати, заморо́чити
    2) (сов.: начать мотать) поча́ти мота́ти, замота́ти

    Русско-украинский словарь > заматывать

  • 16 подарить

    подарувати и подарити, ударувати и ударити, здарувати и здарити кому що. [Бідному ніхто не подарує (Номис). Здарували йому на весіллі чотири карбованці (Черкас.)]. Подаренный - дарований, подарований. [Дарованому коневі в зуби не дивляться].
    * * *
    1) подарува́ти, дарува́ти
    2) ( кого-что чем - одарить) наділи́ти ( кого-що чим и кому-чому чого); надари́ти (кого-що чим)

    Русско-украинский словарь > подарить

  • 17 Ознакомливать

    ознакомить
    1) кого с чем - знайомити, ознайомлювати, ознайомити кого з чим;
    2) знайомити, познайомити кого з ким. Ознакомленный - о(б)знайомлений, обізнаний, знайомий із чим.

    Русско-украинский словарь > Ознакомливать

  • 18 наливать

    налить
    1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн. местах) поналивати на підлогу (на долівку) и на підлозі (на долівці), на стіл и на столі и т. п. -лить через край чего - налити (налляти) через вінця, перелити и (зап.) перелляти (через вінця) чого. -ть кого, что чем - наливати, налити кого, що чим. [Намагалися налити мої вуха та моє серце, тим, чим самі були повні (Коцюб.). Чи пам'ятає зерно стеблину, коріння й землю, що його налили? (Ніков.)]. -лить вина в стакан - налити (налляти) вина в склянку. -лить стакан вином - налити повну склянку вина. -ть водкой вишни и т. п. для наливки - наливати, налити наливку (вишнівку и т. п.). [Налили вишнівки барильце (Харківщ.)]. -ть подо что - наливати, налити (налляти) під(о) що, підливати, підлити и (зап.) піділляти що. [Хто то дрова мені підлив? - вони-ж не горітимуть (Богодух.)]. -лить бельма - залити сліпи; см. Нализаться 2. [Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш? (Тобіл.)]. -ть колос - наливати (набирати), налити (набрати) колос; см. Наливаться 2. [Жито вже набирає колос (Липовеч.)]. Корова стала -вать - корова почала наливати;
    2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -
    1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;
    2) вилитий, навиливаний.
    * * *
    несов.; сов. - нал`ить
    налива́ти, нали́ти, -ллю, -ллєш и налляти, -ллю, -ллєш и мног. поналива́ти; ( вливать) улива́ти, ули́ти и улля́ти; (из крана, бочки) нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати; (жидкую пищу, напитки) си́пати, -плю, -плеш и насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, уси́пати, усипа́ти; ( жидкую пищу) уки́дати, уки́нути

    \наливатьть — глаза́ ( напиваться допьяна) залива́ти, зали́ти о́чі (сліпи)

    Русско-украинский словарь > наливать

  • 19 натирать

    натирывать, натереть
    1) чего - натирати, натерти, (о мног.) понатирати чого. [Знайшла ріпу, натерла на тертушку (Мирний)];
    2) кого, что чем (покрывать слоем чего-л.) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати кого, що чим; (больного) витирати, витерти (хворого, слабого). [Натри мені бік шпигинаром (Київщ.). Натерла підлогу мастикою (Київ)];
    3) что (продолжительным трением) - натирати, натерти, (о мног.) понатирати що; (саднить) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити, нашмуглювати, нашмугляти, о(б)шмуглювати, о(б)шмугляти, нашмульгувати, нашмульгати, обшмульгувати, обшмульгати, нашморгувати, нашморгати що, (утомлять работой) натруджувати, натрудити, (о мног.) понамулювати, помуля[и]ти, понашмуглювати, понашмульгувати, понашморгувати, понатруджувати и т. п. що. [Матірка з десятки (грубое полотно) натирає тіло до розчосу (Мирний). Машкара намуляла мені вже добре щоки (Н.- Лев.). Мені паляниці (в торбині) намуляли плечі (Тесл.). Мотуз ошмугляв молодеє тіло (Н.- Лев.). Кайдани тіло обшмульгали (Дума). Хоч ніжку натрудив (голуб), одначе вирвався і полетів (Глібів)]. -реть бока, перен. - обтертися, обговтатися, вигладитися, (наловчиться) наламатися и наломитися, (вульг.) насобачитися. Натёртый -
    1) натертий; понатираний;
    2) натертий, понатираний; витертий;
    3) натертий, понатираний; намуля[е]ний, о(б)шмугляний, обшмульганий, нашморганий, натруджений, понамулюваний, помуля[е]ний, пообшмуглюваний, пообшмульгуваний, понашморгуваний, пошморганий, понатруджуваний. -ться -
    1) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п. [Руки-б йому перецілувала, а більш, де пошморгані залізом (Квітка)];
    2) (наловчиться, сов.) - см. Навастривать (-рить к чему руку). Он в людях -тёрся - між людьми він обтерся; см. выше -реть бока;
    3) (вдоволь, сов.) - а) натертися, попотерти (досхочу), (о мног.) понатиратися; б) натертися, попотертися (досхочу), (о мног.) понатиратися и т. п.; срв. Тереть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натер`еть
    1) натира́ти, нате́рти -тру́, -тре́ш и мног. понатира́ти; (измель-, чить некоторое количество) утира́ти, уте́рти
    2) (причинять боль, повреждать трением) наму́лювати, -люю, -люєш, наму́ляти и наму́лити и мног. пому́ляти и пому́лити и понаму́лювати, натира́ти, нате́рти и мног. понатира́ти; ( наминать) намина́ти, нам'я́ти, -мну́, -мне́ш и мног. понамина́ти; (сов.: до ссадин) диал. пошмугля́ти, пошмо́ргати

    Русско-украинский словарь > натирать

  • 20 обзывать

    обозвать кого как, чем узивати, узвати; прозивати, прозвати, називати, назвати кого чим, як. Срв. Прозывать, Называть, Обругать.
    * * *
    несов.; сов. - обозв`ать
    1) ( называть обидным прозвищем) обзива́ти, обізва́ти; узива́ти, узва́ти, озива́ти, озва́ти
    2) (именовать как-л.) назива́ти, назва́ти; узива́ти, узва́ти

    Русско-украинский словарь > обзывать

Страницы

См. также в других словарях:

  • чем — союз. 1. Присоединяет оборот или придат. предл. со значением сравнения, сопоставления кого , чего л. с тем, о чём говорится в главном. Разговаривать громче, чем обычно. На юге звёзды ярче, чем на севере. Горы были выше, чем кто то предполагал. 2 …   Энциклопедический словарь

  • чем —   Чем свет очень рано.     Вышел я чем свет. Некрасов.     Чем свет по полю все разъехались. А. Кольцов.   За чем дело стало? требуется в настоящее время участие кого н.; задержка в работе вызывается отсутствием чего н.     Мы свое дело сделали,… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Чем кого взыщешь - и себе то сыщешь. — Чем кого взыщешь и себе то сыщешь. См. ПРАВДА КРИВДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Кого чем господь поищет - вознесет. — Кого чем господь поищет вознесет. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • чем — союз. 1. сравнительный. Вводит в состав простого предложения сравнительный оборот, поясняющий какой л. член этого предложения, выраженный формой сравнительной степени прилагательного или наречия, а также словами: „другой“, „иной“, „иначе“ и т. п …   Малый академический словарь

  • чем — союз. см. тж. прежде чем, раньше чем 1) Присоединяет оборот или придат., предл. со значением сравнения, сопоставления кого , чего л. с тем, о чём говорится в главном. Разговаривать громче, чем обычно. На юге звёзды ярче, чем на севере …   Словарь многих выражений

  • чем черт не шутит(из дубинки выпалит) — говорится при опасении дурного, вообще о неожиданном, но возможном Ср. Погуляю по благословенному прибрежью, в рулетку, чем черт не шутит, выиграю тысяч этак тридцать франков... П. Боборыкин. На ущербе. 2, 21. Ср. Не он, не он нас продал! Не… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Чем ни попало — Устар. Прост. Любым попавшим в руки предметом (бить, ударять и т. п. кого либо). [Бригадирша:] Того и смотрю, что резнёт меня чем ни попало; рассуди ж, моя матушка, вить долго ль до беды: раскроит череп разом (Фонвизин. Бригадир) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Чем чорт не шутит(из дубинки выпалит) — Чѣмъ чортъ не шутитъ (изъ дубинки выпалитъ) говорится при опасеніи дурного, вообще о неожиданномъ, но возможномъ. Ср. Погуляю по благословенному прибрежью, въ рулетку, чѣмъ чортъ не шутитъ, выиграю тысячъ этакъ тридцать франковъ... П. Боборыкинъ …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • превзойти (кого) — ▲ возобладать (над) ↑ другой превзойти кого в чем оказаться выше других в каком л. отношении. затмить (# всех своей красотой). первенствовать. вне конкуренции. превысить. перекрыть (# рекорд). побитие. бить. побить (# рекорд). переспорить.… …   Идеографический словарь русского языка

  • Угостить чем ворота запирают — кого. Народн. Шутл. ирон. Ударить палкой, избить кого л. ДП, 260 …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»