Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

кати

  • 41 стікати

    техн. оттека́ть ( стекать - ещё), сбега́ть ( о воде), стека́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > стікати

  • 42 катить

    кати́ть
    ruli;
    \катиться ruliĝi, sin ruli.
    * * *
    несов.
    (движение опред.-напр. - ср. неопр.-напр. катать)
    1) вин. п. (перекатывать и т.п.) rodar (непр.) vi

    кати́ть мяч — rodar el balón

    кати́ть та́чку, де́тскую коля́ску — (hacer) rodar la carretilla, el cochecito

    2) разг. ( ехать на чём-либо) montar vi, andar vi, pasear vi

    кати́ть на велосипе́де — montar (andar) en bicicleta

    * * *
    несов.
    (движение опред.-напр. - ср. неопр.-напр. катать)
    1) вин. п. (перекатывать и т.п.) rodar (непр.) vi

    кати́ть мяч — rodar el balón

    кати́ть та́чку, де́тскую коля́ску — (hacer) rodar la carretilla, el cochecito

    2) разг. ( ехать на чём-либо) montar vi, andar vi, pasear vi

    кати́ть на велосипе́де — montar (andar) en bicicleta

    * * *
    v
    1) gener. (îá éêèïà¿å è á. ï.) montar, (перекатывать и т. п.) rodar, (соскальзывать вниз) resbalarse, (течь, струиться) correr, andar, chorrear, pasear, arrollar
    2) colloq. (åõàáü ñà ÷¸ì-ë.) montar

    Diccionario universal ruso-español > катить

  • 43 фукать

    несов.; сов. - ф`укнуть
    1) ху́кати, ху́кнути, фу́кати, фу́кнути; несов. фе́кати, тьху́кати, тьху́кнути, тю́кати, тю́кнути; у́хати и у́хкати, у́хнути; ср. фу 1)
    2) ( дуть) ху́кати, ху́кнути, ху́хати, ху́хнути, дму́хати, дму́хнути; диал. фу́кати, фу́кнути; (сов.: дунуть и погасить) ху́кнути (дму́хнути) і погаси́ти
    3) см. фыркать 1)
    4) (вспыхнув, гаснуть) спала́хувати і га́снути (погаса́ти), спалахну́ти і пога́снути, спаха́ти і га́снути (погаса́ти), спахну́ти і пога́снути
    5) ( бросаться бежать) кида́тися бі́гти, ки́нутися бі́гти; дава́ти дра́ла (дьо́ру, дропака́, дра́чки, тя́ги), да́ти дра́ла (дьо́ру, дропака́, дра́чки, тя́ги), сов. дремену́ти
    6) (сов.: выгнать) вульг. турну́ти
    7) ( тратить) марнува́ти, змарнува́ти, марнотра́тити, промарнотра́тити, гайнува́ти, прогайнува́ти и згайнува́ти; розтри́нькувати, розтри́нькати, три́нькати, протри́нькати
    8) ( при игре в шашки) фу́кати, фу́кнути

    Русско-украинский словарь > фукать

  • 44 проблеять

    тж. пробле`ять
    1) проме́кати, пробе́кати; промеке́кати
    2) ( блеять в течение определённого времени) ме́кати [ці́лий день], бе́кати [ці́лий день], проме́кати, пробе́кати

    Русско-украинский словарь > проблеять

  • 45 болтать

    1) (жидкость) бовтати, колотити, калатати;
    2) дриґати, теліпати, колихати, баламкати, мотати. [Дриґає ногами. Баламкає руками. Не колихай ногами];
    3) ляпати, ляпати язиком, плескати, балакати, базікати, теревенити, патякати, блягузкати, лепетати, верзти, верзякати, варнякати, сокотати, блеяти, торохтіти, торочити, балдикати, белебенити;
    4) (на непонятном яз.) ґерґотіти (-тю, -тиш и ґерґочу, -чеш), цвенькати. [Ґерґотять по- турецьки. Чую, поляки щось цвенькають по-свойому]. Болтать весело - щебетати. Болтать попусту - дурно плескати, язиком горох товкти.
    * * *
    I
    1) ( жидкость) бо́втати, колоти́ти
    2) (чем-л. находящимся на весу) маха́ти; теліпа́ти; ( ногами) дри́ґати и дриґа́ти
    3) (безл.: самолёт) бо́втати, метля́ти
    II
    1) (говорить, пустословить) базі́кати, моло́ти, тереве́нити, бо́вкати, бе́вкати, цве́нькати, ля́пати (хля́пати, тріпа́ти) [язико́м], тріпа́тися; верзти́, верзя́кати, варня́кати, патя́кати, розпатя́кувати, плеска́ти, пащекува́ти
    2) (на каком-л. языке) бала́кати, цве́нькати, ґерґота́ти, ґерґоті́ти

    Русско-украинский словарь > болтать

  • 46 медлить

    (мешкать) баритися, забарятися, обарятися, гаятися, загаюватися, угаюватися, (пров. гайкатися), длятися, бавитися, (терять время) гаяти час, годину; (тянуть, проволакивать время) зволікати, відтягатися, (возиться) уводити(ся), мнихатися, монятися, воловодитися. [«Чого се так поспішатись?» - «А чого-ж маю баритись?» (М. Вовч.). Тікати маєм змогу. Не гаймось! (Самійл.). Іди-ж мені та не вгаюйся, швидше й назад (Сл. Гр.). Іди та швидше, не гайкайся (Дніпропетр.). Не дляйся, швидше йди в поле (Звин.). Ти був-би йшов, не бавивсь (Грінч.). «Сьогодня запишуся в легіон» - «Сьогодня?» - «Що-ж уводитись? Навіщо?» (Л. Укр.). Не моняйтесь (не воловодьтеся), бо час не жде (М. Грінч.)]. -лить с чем - баритися, гаятися, длятися, уводитися, зволікати з чим, баритися зробити що, дляти, зволікати що. [Хотів, гаючися з одмовою, тим часом зрозуміти його замір (Грінч.). Зволікати ніколи з рятунком! (Л. Укр.)]. -лить с делом - длятися із справою, дляти (гаяти, зволікати) справу (діло). [Сам не тямить, чого Пугач дляє справу (Кониськ.). Ви сього діла не гайте (Март.)]. Он -лит приходом - він бариться прийти. Торопитесь! как вы -лите! - Швидше! Як ви дляєтесь! Не медля - не гаючись, не дляючись, не гаючи часу, негайно.
    * * *
    бари́тися, га́ятися; ( напрасно терять время) га́яти час; (тянуть с чем-л.) зволіка́ти

    Русско-украинский словарь > медлить

  • 47 накаркивать

    накаркать накря[а]кувати, накря[а]кати (-каю, -каєш и -кря[а]чу, -чеш) накру[ю]кувати, накру[ю]кати, накрумкувати, накрумкати, накрумчати, накавкувати, накавкати, (о мног.) понакря[а]кувати, понакру[ю]кувати, понакрумкувати, понакавкувати (що и чого). [Закракав-би я вороном, накракав-би йому, накракав (Куліш). Крячуть крюки; накрячуть вони одлигу (Богодух.)]. -кать беду - накря[а]кати лиха. Накарканный - накря[а ]каний, накру[ю]каний, накрумканий, накавканий, понакря[а]куваний, понакру[ю]куваний, понакрумкуваний, понакавкуваний. -каться - накря[а]катися, накру[ю]катися, накрумкатися, накрумчатися, накавкатися, попокря[а]кати (досхочу) и т. п., (о мног.) понакря[а]куватися, понакру[ю]куватися и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - нак`аркать
    ( о вороне) накря́кувати, -кує, накря́кати, накрю́кувати, накрю́кати

    Русско-украинский словарь > накаркивать

  • 48 оттягивать

    и Оттягать оттянуть
    1) что, кого от чего - відтягувати, відтягати, відтягнути, відтягти, відволікати, відволокти що, кого від чого, від кого, (о мног.) повідтягувати, повідтягати, повідволікати; (вниз своею тяжестью) отягати, отяг(ну)ти, (о мног.) поотягати. [Червінці аж кешеню мені отягнули];
    2) (растягивать) ви[роз]тягувати, ви[роз]тягати, витягнути, розтягнути що;
    3) -вать время, дело - відтягувати, відтягати, відтягнути, відтягти, відволікати, відволокти, зволікати, зволокти, дляти, задляти час, справу, уводити час. Не -гивай этого спешного дела - не відтягуй цієї негайної справи, не отягайся (не зволікай) з цією негайного справою. -вать (медлить с чем) - зволікати з чим. [Зволікати ніколи з ратунком - медлить некогда с спасением (Л. Укр.)];
    4) -вать, -гать и (иногда) -нуть что у кого (отнимать) - відтягувати, відтягати, відтяг(ну)ти, (судом) відсуджувати, відсудити, (тяжбой) випозивати. Оттянутый -
    1) відтягнений, відтягнутий, відволочений;
    2) витягнений, витягнутий, розтягнений, розтягнутий;
    3) відтягнений, відтягнутий, зволочений, (о времени) уведений. Оттяганный - відтяганий, відсуджений, випозиваний.
    * * *
    несов.; сов. - оттян`уть
    1) відтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти и повідтяга́ти; ( вниз своей тяжестью) отяга́ти, отягти́ и отягну́ти; ( выпячивать) випина́ти, ви́пнути и ви́п'ясти и повипина́ти
    2) ( откладывать на более поздний срок) відтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти, несов. зволіка́ти
    3) техн. відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти и повідтяга́ти
    4) ( отбирать тяжбой) відтя́гувати, відтяга́ти

    Русско-украинский словарь > оттягивать

  • 49 призывать

    призвать
    1) кого куда, к чему - закликати, закликати, прикликати, прикликати, кликати и покликати, покликати кого куди, до чого, до кого. [Закликає до милосердя (О. Лев.). В боротьбі за свою індивідуальність особа людська кличе собі на допомогу всі засоби свого розуму (Єфр.). Сказав прикликати собі слуг тих (Єванг.). Лицарський дух покликав усю Польщу до бороття з азіятами (Куліш)]. -вать к чему - закликати кого до чого. -вать к исполнению долга - закликати (кликати) до виконування обов'язку. -вать к порядку - кликати (покликати), закликати (закликати) до порядку кого. -вать к оружию - кликати, закликати до зброї;
    2) -вать, -звать кого к себе, к кому - прикликати, прикликати, кликати, покликати, покликати, закликати, закликати, звати, призвати кого до себе, до кого; см. Звать, Приглашать. -вать в свидетели кого, что - свідчитися (посвідчитися) ким чим, посилатися (послатися) на кого, на що. [Не зрадник я! Я свідчусь богом - ні (Грінч.). Свідчився циган своїми дітьми (Приказка). На всіх сусідів посилаюся, що я не злодій]. -ваю в свидетели моей невиновности небо и землю - свідчуся небом і землею, що я не винний. -вать к отбыванию воинской повинности - призивати, кликати до відбування військової служби (до війська) (собственно: кликати до війська = призывать в войска). Бог его -вал (он умер) - бог покликав (узяв) його до себе. -зывать имя божие - божкати, узивати бога. Призванный - закликаний, покликаний, прикликаний до чого, до кого, призваний до кого. -зван к чему (самою природою) - покликаний до чого. [Я почуваю, що я покликаний до якоїсь ширшої й вищої діяльности (Неч.-Лев.)]. -ный в войска, к отбыванию воинской повинности - призваний, покликаний до війська, до відбування військової служби. -ться - закликатися, прикликатися, бути закликаним, покликаним. Он -вается в суд, к суду - його тягнуть до суду, кличуть на суд.
    * * *
    несов.; сов. - призв`ать
    1) приклика́ти и диал. прикли́кувати, прикли́кати, призива́ти, призва́ти; ( звать) кли́кати, покли́кати и кли́кнути
    2) (обращаться с призывом, предлагать) заклика́ти, закли́кати; ( звать) кли́кати, покли́кати и кли́кнути
    3) ( на военную службу) призива́ти, призва́ти

    Русско-украинский словарь > призывать

  • 50 припекать

    припечь
    1) (прижечь на огне) припікати, припекти кого, що; підпікати, підпекти, присмажувати, присмажити що, (зарумянить) загнічувати, загнітити що;
    2) (о солнце) припікати, припекти, пригрівати, пригріти, (вульг.) пришкварювати, пришкварити, (присушить зноем) припалювати, припалити. [Зійшло сонце під віконце, стало пригрівать (Чуб.). Сонце в віконце пече, припікає (Номис). Сонце припалило ярину];
    3) (волосы, кудри горячими щипцами) припікати, припекти (волосся, кучері);
    4) (донять кого) допікати, допекти кому, упікатися, упектися кому, дошкуляти, дошкулити кого; (в сильнейшей степени) до живих печінок допікати, допекти кому;
    5) (-печь всю муку) випекти все борошно на печиво. Припечённый -
    1) припечений; підпечений, присмажений, загнічений;
    2) припечений, пригрітий, припалений.
    * * *
    несов.; сов. - прип`ечь
    1) припіка́ти, припекти́ и поприпіка́ти; ( сильно поджаривать на огне) підпіка́ти, підпекти́
    2) (о солнце, огне: сильно греть) припіка́ти, припекти́ и поприпіка́ти

    Русско-украинский словарь > припекать

  • 51 катиться

    1) ( перекатываться) rodar (непр.) vi
    2) (об экипаже и т.п.) montar vi, andar vi, pasear vi

    кати́ться вниз — descender (непр.) vi

    кати́ться по́д гору — estar en decadencia (тж. перен.)

    кати́ться по накло́нной пло́скости — deslizarse por un plano inclinado, rodar (ir) cuesta abajo (тж. перен.)

    4) перен. ( о звуках) resbalar vi
    5) (течь, струиться) correr vi, chorrear vi

    слёзы ка́тятся — corren las lágrimas

    пот с него́ гра́дом кати́лся — le chorreaba el sudor, le caía el sudor a chorros, sudaba a mares

    ••

    кати́сь колбасо́й (колба́ской)! прост. — ¡vete a freír espárragos!, ¡largo de aquí!, ¡ahueca el ala!; ¡arre allá!

    * * *
    v
    gener. rodar, rotar

    Diccionario universal ruso-español > катиться

  • 52 жамкать

    несов.; сов. - ж`амкнуть
    1) жма́кати, жма́кнути, несов. жмакува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( чавкать) жва́кати и жвакува́ти, жва́кнути, жвя́кати, жвя́кнути
    2) (издавать чавкающие, хлюпающие звуки) жва́кати, жва́кнути, жвя́кати, жвя́кнути

    Русско-украинский словарь > жамкать

  • 53 затягивать

    затянуть
    1) починати, почати тягти;
    2) (узел, петлю и т. п.) затягати и затягувати, затягти (вузол), (задёрнуть) зашморгувати, зашморгнути (петлю, зашморг), (о мног.) позатягувати и позатягати, позашморгувати (вузли, петлі, зашморги). -нуть петлёй - см. Завязать 1. [Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить (Грінч. II). Зашморгнув на шиї він аркан (Г. Арт.)];
    3) (покрывать) затягати и -гувати, затягти, заволікати, заволокти; запинати, зап'ясти и -пнути, (о мног.) позатягати и -гувати, позаволікати; позапинати що. [Небо затягло (заволокло) хмарою. Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати (Г. Барв.)]. -нуть илом - затягти мулом, замулити що. [Пропала на городі картопля, усю чисто замулила вода, як ішла річкою після дощу (Бердян. п.)]. Рану (раны) -вает, -нуло - рану (рани) затягає, рану затягло, рани позатягало;
    4) (затащить, завлечь) затягати и затягувати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати кого, що куди. [Водяний людей частенько в воду затягає (Руданськ.). Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи (Чуб. III). Я було пиякам кажу: «пийте, та його не заволікайте» (Г. Барв.)];
    5) (время, дело) затягати, затягти, дляти, задляти, гаяти, загаяти, проволікати, проволокти (час, справу); (медлить) о(д)тягатися и о(д)тягуватися з чим. [Аби задляти час, а врятувати можна (Самійл.). Радюк зрозумів, що Ольга отягувалась (Н.-Лев.)];
    6) (песню) заводити, завести, затягати, затягти (пісню). [Завели вдвох пісеньку (Г. Барв.)]. Затянутый - затягнений и затягнутий, зашморгнутий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - затян`уть
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (петлю; петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; (несов.: задерживать, замедлять что-л.) зволіка́ти (з чим, що); ( начинать петь) заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш

    Русско-украинский словарь > затягивать

  • 54 избегать

    I. избежать и избегнуть кого, чего
    I. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.
    II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].
    II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].
    * * *
    I
    вибіга́ти, оббіга́ти, оббі́гти, -біжу́, -біжи́ш, збі́гати; обганя́ти, обгаса́ти, ви́ганяти, ви́гасати
    II несов.; сов. - избеж`ать и изб`егнуть
    (кого-чего) уника́ти, уни́кнути (кого-чого); ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися (ухилю́ся, ухи́лишся) (від чого), утіка́ти и тіка́ти, утекти́ (утечу́, утече́ш) (від кого-чого, чого); ( обходить) мина́ти, мину́ти, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти (кого-що); (несов.: сторониться) цура́тися (кого-чого), саха́тися (кого-чого)

    \избегать га́ть вопро́са — уника́ти (обмина́ти, омина́ти) пита́ння, ухиля́тися від пита́ння

    \избегать га́ть знако́мых — уника́ти (обмина́ти, омина́ти, цура́тися; саха́тися) знайо́мих

    \избегать га́ть неприя́тных разгово́ров — уника́ти неприє́мних розмо́в, обмина́ти (омина́ти) неприє́мні розмо́ви, ухиля́тися від неприє́мних розмо́в

    \избегать га́я подро́бностей — уника́ючи подро́биць, ухиля́ючись від подро́биць, обмина́ючи (омина́ючи, мина́ючи) подро́биці

    \избегать жа́ть наказа́ния — уни́кнути ка́ри, утекти́ [від] ка́ри

    не \избегать нуть (не \избегать жа́ть) наказа́ния кому́ — не мину́ти ка́ри кому́

    что́бы \избегать жа́ть чего́ — щоб уни́кнути чого́, щоб запобі́гти чому́

    Русско-украинский словарь > избегать

  • 55 прокаркать

    прокра[я]кати, викра[я]кати що, який час.
    * * *
    1) прокря́кати
    2) ( каркать в течение определёного времени) кря́кати [ці́лу ніч], прокря́кати

    Русско-украинский словарь > прокаркать

  • 56 стучать

    сту́кати, усилит. стукоті́ти, -кочу́, -коти́ш, стукота́ти, -кочу́; -ко́чеш; ( о сердце) калата́ти; (сильно во что-л.) грю́кати, усилит. грюкота́ти, -кочу́, -ко́чеш, грюкоті́ти, -кочу́; -коти́ш, гря́кати; ( глухо и тяжело) гу́пати; ( часто и мелко) дріботі́ти, -бочу́, -боти́ш, дрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш; ( цокать) цо́кати, усилит. цокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, цокоті́ти, -кочу́, -коти́ш

    \стучатьть зуба́ми — цо́кати (клацать: кла́цати) зуба́ми

    зу́бы \стучать ча́т — зу́би цо́кають (цоко́чуть, цокотя́ть; кла́цають)

    Русско-украинский словарь > стучать

  • 57 такать

    I несов.; сов. - т`акнуть
    (произносить "так") та́кати, та́кнути; ( подтакивать) підта́кувати, підта́кнути; (произносить "еге") еге́кати, еге́кнути; (произносить "ага") ага́кати, ага́кнути
    II несов.; сов. - т`акнуть
    ( о механизмах) та́кати, та́кнути; (несов.: татакать) тата́кати; (несов.: о моторах) та́хкати

    Русско-украинский словарь > такать

  • 58 катиться

    yuvarlanmak
    * * *
    1) yuvarlanmak; kaymak ( скользить)
    2) ( течь) yuvarlanmak; akmak

    по щека́м кати́лись кру́пные слёзы — iri yaşlar yanaklarından yuvarlanıyordu

    у него́ со лба́ гра́дом кати́лся пот — alnından şıpır şıpır ter damlıyordu

    3) перен. yankılanmak

    по уще́лью кати́лся гро́хот — boğaz gümbür gümbür yankılanıyordu

    ••

    кати́ться в про́пасть — uçuruma gitmek

    Русско-турецкий словарь > катиться

  • 59 закаркать

    закра[я]кати, (о воронах) закрю[у]кати. [Закрюкали чорні крюки (Шевч.)].
    * * *
    закря́кати, -кря́чу, -кря́чеш, закрю́кати

    Русско-украинский словарь > закаркать

  • 60 застучать

    -ся застукати, (сильно) загрю[у]кати, загрю[у]котіти, загримати, загримо(х)тіти (М. Вовч.); (о сердце) застукати, затокотіти; (об экипаже) заторохтіти, загуркотіти; (о дожде) запорощати. [Дощ запорощав у вікно].
    * * *
    засту́кати, усилит. застукоті́ти; ( громко) загрю́кати, усилит. загрюкоті́ти, загрюкота́ти; ( загрохотать) затара́хкати; ( загреметь) заторготі́ти, -гочу́, -готи́ш; ( глухо) застугоні́ти; ( глухо и сильно) загу́пати; ( заколотить) закалата́ти; ( зубами) закла́цати, зацо́кати, усилит. зацокоті́ти, зацокота́ти

    Русско-украинский словарь > застучать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Кати — Страны: Афганистан, Пакистан Регионы: провинция Кунар …   Википедия

  • кати́ть(ся) — катить(ся), качу(сь), катишь(ся) …   Русское словесное ударение

  • ікати — дієслово недоконаного виду про характер вимови ікати дієслово недоконаного виду гикати …   Орфографічний словник української мови

  • кати — кати, семейство мусульманских хронистов, законоведов, богословов и литераторов в г. Томбукту в XV—XVII вв. По этнической принадлежности сонинке. К. занимали видное положение при дворе правителей государства . Наиболее известны Махмуд К.,… …   Энциклопедический справочник «Африка»

  • кати́ть — качу, катишь и (устар.) катишь; несов., перех. 1. Вращая, заставлять двигаться какой л. округлый предмет в одном направлении. Катить мяч. Катить бревно. Катить обруч. □ Вон баба катит бочонок по двору. И. Гончаров, Обрыв. || Двигать, перемещать… …   Малый академический словарь

  • ікати — I ікати аю, аєш, лінгв. Вимовляти і на місці давніх о та е в новозакритих складах. II ік ати див. гикати …   Український тлумачний словник

  • Кати Андрие — Кати Андриё Cathy Andrieu Файл:CathyAndr.jpg Кати Андриё Дата рождения: 25 июня 1970 Место рождения: Каркассон, Франция Профессия: актриса, манекенщица …   Википедия

  • Кати Андриё — Cathy Andrieu Файл:CathyAndr.jpg Кати Андриё Дата рождения: 25 июня 1970 Место рождения: Каркассон, Франция Профессия: актриса, манекенщица …   Википедия

  • Кати Эндрие — Кати Андриё Cathy Andrieu Файл:CathyAndr.jpg Кати Андриё Дата рождения: 25 июня 1970 Место рождения: Каркассон, Франция Профессия: актриса, манекенщица …   Википедия

  • Кати Эндриё — Кати Андриё Cathy Andrieu Файл:CathyAndr.jpg Кати Андриё Дата рождения: 25 июня 1970 Место рождения: Каркассон, Франция Профессия: актриса, манекенщица …   Википедия

  • Кати Вильгельм — Кати Вильхельм Общая информация Оригинальное имя нем. Kati Wilhelm Гражданство …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»