-
61 засюсюкать
засюсікати, почати сюсікати.* * *засюсю́кати, поча́ти сюсю́кати -
62 изрекать
изречь вирікати, ректи (речу, -чеш, -че, -чемо), виректи, прорікати, проректи, ізрікати, ізректи. [Вважає себе за таку людину, яка сміє авторитетно вирікати свій суд про філологічні й лінгвістичні справи (Крим.). І слово кожнеє, яке єси прорік, смутить нам буде серце бідне (Самійл.). А хтось ізрік: «дивіть на психопата» (Крим.)]. Не говорит, а -кает- не говорить (спроста), а прорікає. Изречённый - виречений, речений, проречений. Мысль - ная - думка речена. Изречимый - реченний, речний. Неизречимый - незреченний.* * *ирон.; несов.; сов. - изр`ечьвиріка́ти, ви́ректи, -речу, -речеш, проріка́ти, проректи́, -речу́, -рече́ш; ( произносить) промовля́ти, промо́вити -
63 истыкивать
истыкать1) что чем (утыкать) - витикати, витикати що, що чим (напр. мапу прапорцями, грядку кілками), (вехами) витичувати, витичити що;2) (искалывать) тикати, потикати, (пырять) штрикати, поштрикати що. Все стены гвоздями -кал - усі стіни цвяхами потикав;3) (истратить тыкая) витикати, витикати що (напр. усі шпильки). Истыканный -1) витиканий, витичений;2) потиканий, поштриканий. -ться - бути витиканим.* * *несов.; сов. - ист`ыкать1) ( искалывать) коло́ти, поколо́ти; шти́ркати, пошти́ркати, штри́кати, поштри́кати, сов. пошти́рхати2) (тыкая, покрывать поверхность чем-л.) витика́ти, ви́тикати; сов. поти́кати, -ти́чу, -ти́чеш, мног. перети́кати -
64 каркать
каркнуть кря[а]кати (-каю и -чу), крякнути, кру[ю]кати, кру[ю]кнути, крумкати, крумчати, кавкати, кавкнути. [Ой ворони чорненькі, чого ви крячете? (Морд.). Ой що-ж бо то та за ворон, що по морю крякає (Пісня). Кавкає як ворона, а хитрий як чорт (Приказка)]. Вишь, -кает, как ворон - бач, кряка, як той ворон (Д. Марк.). Не -кай здесь! - не кряч тут!* * *несов.; сов. - к`аркнутькря́кати (кря́кає и кря́че), кря́кнути, крю́кати, крю́кнути -
65 квакать
квакнуть (о лягушках) кумкати, кумкнути, крю[у]кати, крю[у]кнути, скрекота[і ]ти, квакати, квакнути, кракати, кракнути, квоктати, (диал.) брекекекати, ракати, (об утках) кахкати, кахнути. [Сіла жаба та й квакає (Сл. Гр.). Тільки квокче усе жаба здорова (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - кв`акнутьку́мкати, ку́мкнути, ква́кати, ква́кнути, кря́кати (кря́каю, кря́каєш и кря́чу, кря́чеш), кря́кнути; (несов.: о лягушке) скрекота́ти, скрекоті́ти; диал. крю́кати, крю́кнути -
66 лотошить
-
67 надсекать
надсечь1) (недосечь) надсікати, надсікти, (о мног. или во мн. местах) понадсікати; (только наметить надсекая) насікати, насікти, (о мног.) понасікати що чим;2) см. I. Надрубливать 2. Надсече[ё]нный -1) надсічений, понадсіканий; насічений, понасіканий;2) см. I. Надрубленный 2. -ться, -чься - надсікатися, надсіктися, понадсікатися; бути надсіканим, надсіченим, понадсіканим и т. п.* * *несов.; сов. - надс`ечьнадсіка́ти, надсікти́, -січу, -січе́ш и мног. понадсіка́ти -
68 нажигать
нажечь1) см. Наджигать;2) (накалять) розжарювати, розжарити, розпікати, розпекти, (о мног.) порозжарювати, порозпікати що;3) (угля, извести и т. п.) напалювати, напалити, випалювати, випалити, (о мног.) понапалювати, повипалювати чого. [Напалив багато вапни (Сл. Ум.)];4) (клеймо) випалювати, випалити, випікати, випекти, (о мног. или во мн. местах) повипалювати, повипікати що. [Випік тавро (Сл. Ум.)];5) кого - під'юджувати, під'юдити, підбивати, підбити кого на що, підохочувати, підохотити кого до чого; срв. Подстрекать;6) см. Надувать 3. Нажжённый -1) см. Надожжённый;2) розжарений, розпечений, порозжарюваний;3) напалений, випалений, понапалюваний, повипалюваний;4) випалений, випечений, повипалюваний;5) під'юджений, підбитий, підохочений. -ться - розжарюватися, розжаритися, порозжарюватися; бути розжарюваним, розжареним, порозжарюваним и т. п.* * *несов.; сов. - наж`ечь1) (сжигать, расходовать) спа́лювати, спали́ти2) ( наготавливать пережиганием) напа́лювати, напали́ти и мног. понапа́лювати\нажигать ть, \нажигать чь угля — напа́лювати, напали́ти вугі́лля
3) (нагревать, накаливать) напа́лювати, напали́ти и мног. понапа́лювати; ( напекать) напіка́ти, напекти́, -печу, -печеш\нажигать ть, \нажигать чь печь — напа́лювати, напали́ти піч
со́лнце \нажигать жгло лицо́ — со́нце напекло́ обли́ччя (лице́)
4) ( выжигать на поверхности) випа́лювати, ви́палити и мног. повипа́лювати, випіка́ти, ви́пекти и мног. повипіка́ти\нажигать ть, \нажигать чь тавро́ — випіка́ти, ви́пекти тавро́
5) (перен.: причинять ущеро, убыток) нагріва́ти, нагрі́ти6) (перен.: донимать) допіка́ти, допекти́\нажигать чь кнуто́м — допекти́ (ударить: ужа́рити, упекти́, оперіщити) батого́м
-
69 напевать
напеть1) (про себя, только несов.) наспівувати, (гал.) лебедіти, (под нос себе) мугикати, курникати, кургикати що. [Ходить, щось думає, стиха наспівує (Васильч.). Зачав пісню лебедіти слізними словами (Млака). Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Бондар барило й бочку набиває, та ще й курникає (Шевч.)]. Он давно мне -вает (про) это (об этом, эту песенку) - він давно мені про це или цієї (пісні) співає (зап. піє);2) (для грамоф. пластинки и т. п.) наспівувати, наспівати, (о мног.) понаспівувати що. Я -пел ему за это порядком - я добре вичитав йому за це;3) (зарабатывать пеньем) заспівувати, заспівати, виспівувати, виспівати що. [Співав цілий вечір, та й карбованця не виспівав (Сл. Ум.)];4) кому на кого - см. Наговаривать 2. Напетый -1) наспіваний, понаспівуваний;2) заспіваний, виспіваний. -ться -1) наспівуватися, мугикатися, курникатися, кургикатися;2) наспівуватися, бути наспівуваним, наспіваним, понаспівуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) наспіватися, (диал.) напі(я)тися; намугикатися, накурникатися, накургикатися.* * *несов.; сов. - нап`етьнаспі́вувати, -співую, -співуєш, наспіва́ти; (несов.: под нос) муги́кати, -ги́каю, -ги́каєш и -ги́чу, -ги́чеш, тринди́кати, курни́кати, диал. курги́кати, -ги́чу, -ги́чеш\напеватьть в у́ши — перен. наспі́вувати, наспіва́ти у ву́ха, накува́ти, нату́ркати (натурча́ти)
-
70 напекать
напечь1) чего - напікати, напекти, (о мног.) понапікати чого. [Наварила й напекла, не для кого, для Петра (Пісня)];2) (нажигать) напікати, напекти, напалювати, напалити, нажарювати, нажарити, насмалювати, насмалити, (о мног.) понапікати, понапалювати и т. п. чого. Напече[ё]нный -1) напечений;2) напечений, напалений, нажарений, насмалений, понапалюваний и т. п. -ться -1) напікатися, напектися, понапікатися; бути напеченим. Много ли хлеба -ется? - чи багато хліба напікають?;2) (нагреваться от жара; -ться вдоволь) напікатися, напектися, напалюватися, напалитися, нажарюватися, нажаритися, насмалюватися, насмалитися, (о мног.) понапікатися и т. п.* * *несов.; сов. - нап`ечьнапіка́ти, напекти́, -печу́, -пече́ш и мног. понапіка́ти -
71 насекать
насечь1) см. Надсекать;2) что - насікати, насікти, (о мног.) понасікати що; специальнее: (жорнов) накарбовувати, карбувати, накарбувати, (напильник) назублювати, зубити, назубити, (картон) діркувати, подіркувати, (о мног.) понакарбовувати, поназублювати що;3) чего - насікати, насікти, нарубувати, нарубати, (о мног.) понасікати, понарубувати чого. [Кабанові кропиви насікла (Г. Барв.). Нарубай дров (Київщ.)]. -сечь капусты - нашаткувати капусти;4) -сечь кого - набити різками, нашмагати, напарити, нашпарити, налупцювати, (настегать) нахльостати, нах(а)лястати кого. Насече[ё]нный -1) см. Надсече[ё]нный;2) насічений, накарбований, назублений, подіркований, понасіканий, понакарбовуваний, поназублюваний;3) насічений, нарубаний, понасіканий, понарубуваний; нашаткований;4) набитий різками, нашмаганий, на(ш)парений, налупцьований, нахльостаний, нах(а)лястаний. -ться -1) см. Надсекаться;2) насікатися, насіктися, понасікатися; бути насіканим, насіченим, понасіканим; нарубуватися, нарубатися, понарубуватися; бути нарубуваним, нарубаним, понарубуваним и т. п.;3) (вдоволь, сов.) насіктися, нарубатися.* * *несов.; сов. - нас`ечьнасіка́ти, насікти́, -січу́, -січе́ш и мног. понасіка́ти; ( нарубать) нару́бувати, -бую, -буєш, наруба́ти; ( делать насечки) зару́бувати, заруба́ти и мног. позару́бувати -
72 натаскивать
натаскать и натащить1) что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати, понаволікати що; срв. Натягивать. [Натягни на себе укривало (Київщ.)];2) (во множестве) натягувати, натягати (сов.), натаскувати, натаскати, натирювати, натирити кого, чого, натарабанити, натарганити, (наносить) наносити, нанести и наносити, (наволакивать) наволікати, наволокти и наволочити чого, (о мног.) понатягувати, понатаскувати, понатирювати, понаносити, понаволікати; (вытаскивая отовсюду, сов.) навитягати чого. [Нащо ти сюди мішків такого багато натягав? (Сл. Гр.). Повну холодну натирили людей (Квітка). Звідусіль понаносили харчів на ярмарок (Київщ.). Нащо то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? (Харківщ.). Написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада)];3) (накрадывать) натягувати, тягати, натягати, накрадати, накрасти, (о мног.) понатягувати, понакрадати чого; срв. Натибрить;4) -кать кого - а) (на руках, на плечах) натаскати, попотаскати кого. -кать кого по судам - натягати кого по судах; б) (задать потасовку) (зав)дати прочуханки (прочухана) кому, (с тасканьем за волосы) натягати за чуба кого, нагріти чуба, дати чубійки (чубрія) кому;5) -вать, -кать кого - а) (собаку, охотн.) муштрувати, вимуштрувати, намуштрувати (собаку), призвичаювати, призвичаїти, принатурювати, принатурити (собаку) до чого. [Свого собаку він сам вимуштрував (Звин.)]; б) (ученика) намуштровувати, намуштрувати, натовкмачувати, натовкмачити, натоптувати, натоптати, наламувати, наламати и наломлювати, наломити кого до чого. [Маєте за два місяці намуштрувати (наламати) мені сина до іспиту (Київ). Натовкмачте його добре, щоб не зрізався на іспиті (Київ)]. Натасканный -1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, понатяг(ув)аний, понапинаний, понаволіканий;2) натяганий, натасканий, натирений, натарабанений, натарганений, нанесений наволочений, понатягуваний, понатаскуваний, понатирюваний, понаношений, понаволіканий) навитяганий;3) натяганий, накрадений, понатягуваний, понакраданий;4) натасканий, попотасканий; натяганий;5) муштрований, вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний, принатурений; намуштрований, натовкмачений натоптаний, наламаний и наломлений. [Тра це щенятко вимуштрувати, - буде муштрований (Звин.)]. -ться -1) натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.; натягуватися, натягатися (сов.), понатягуватися; бути натягуваним, натяганим, понатягуваним и т. п.; муштруватися, намушровуватися, бути муштрованим, намуштровуваним, вимуштруваним, намуштрованим и т. п.;2) (сходиться во множестве) стягатися, настягатися, сходитися, насходитися, находити, найти, понаходити куди;3) (вдоволь, сов.) - а) (таская) натягатися, натаскатися, попотягати, попотаскати (досхочу), (о мног.) понатягуватися, понатаскуватися и т. п.; б) (таская друг друга) натягатися, попотягатися. [Натягалися за чуба (Сл. Гр.)]; в) (слоняясь) натягатися, наволочитися, натинятися, навештатися, наблукатися, попотягатися (досхочу) и т. п. Срв. Таскать, -ся.* * *I несов.; сов - натаск`ать1) (притаскивать, нанашивать) нано́сити, -ношу, -носиш, нанести́ и наноси́ти, -ношу, -носиш и мног. понанясити; натя́гувати, -гую, -гуєш, натяга́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, настяга́ти сов., ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати2) (вытаскивать, извлекать из чего-л.) натя́гувати, натяга́ти и мног. понатяга́ти3) ( наворовывать) накрада́ти, накра́сти, -краду, -крадеш и мног. понакрада́ти; ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати, сов. натягяти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати4) ( кого - наказывать) дава́ти (даю́, дає́ш) прочуха́нки (прочуха́на), да́ти (дам, даси́) прочуха́нки (прочуха́на) (кому); ( дёргая за уши) скубти́ (-бу, -бе́ш) за ву́ха, наску́бти за ву́ха, скуба́ти (ску́бати) за ву́ха, наскуба́ти за ву́ха (кого), скубти́ (скубати) ву́ха, наскубти́ ву́ха, м'яти (мну, мнеш) ву́ха, нам'я́ти вуха (кому); ( дёргая за волосы) тяга́ти за чу́ба, натя́гати за чу́ба (кого)II несов.; сов. - натаск`ать1) охотн. муштрува́ти, намуштрува́ти, ната́скувати, натаска́ти2) перен. ната́скувати, натаска́тиIII несов.; сов. - натащ`ить1) см. натаскивать I2) ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати -
73 поболтать
1) (жидкость) побовтати, поколотити;2) (ногами) похилитати, помотати, помотляти, потеліпати, побаламкати (ногами);3) с кем - побалакати, побазікати, потеревенити, попатякати, поклепати, поляпати язиками (з ким).* * *I1) ( жидкость) побо́втати; (ложкой, мутовкой) поколоти́ти2) (сделать движения из стороны в сторону, взад и вперёд) помаха́ти; ( сделать резкие движения ногами) подри́ґати и подриґа́тиII( поговорить) побала́кати, побазі́кати, потереве́нити, поцве́нькати; поварня́кати, помоло́ти -
74 подбрасывать
подбросить підкидати, підкинути; (только вверх) викидати, викинути (диал.) підвергати, підвергти (н. вр. підвержу, -жеш); (мяч для удара палкой) підгилювати, підгилити. [А підкинь у грубу ще дров. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро (Рудч.)]. А что, кто выше -сил мяч? - А що, хто вище викинув м'яча и м'ячем (підкинув м'яча)? -сить что под что - підкинути що під що. [Підкинув його під припічок (Грінч.)]. -сить сена лошадям - підкинути, (немножко) підтрусити сіна коням. Ему -сили ребёнка - йому підкинуто дитину. Подброшенный - підкинутий, підкинений.* * *несов.; сов. - подбр`оситьпідкида́ти, підки́нути; ( вскидывать) скида́ти, ски́нути; ( подкидывать вверх) гу́цати, гу́цнути; (подкидывать ребёнка, забавляя его,) чу́кати, почу́кати, чуки́кати, почуки́кати; ( добавлять), докида́ти, доки́нути, прикида́ти, прики́нути, (зерна, сена) підтру́шувати, підтруси́ти и підтрухну́ти; ( подкидывать мяч при игре в лапту) гили́ти, загили́ти, підги́лювати, підгили́ти -
75 поддакивать
поддакнуть потакувати, потакнути, під[при]такувати, під[при]такнути, егекати, егекнути кому. -вающий - см. Поддакиватель.* * *несов.; сов. - подд`акнутьпідта́кувати, підта́кнути, прита́кувати, прита́кнути, потака́ти и пота́кувати, потакну́ти, та́кати, та́кнути; (соглашаясь, произносить "угу") угу́кати, угу́кнути, ("еге") еге́кати, еге́кнути, ("ага") ага́кати, ага́кнути -
76 помурлыкать
помуркати, помуркоті[а]ти, помурчати, поворкоті[а]ти.* * *1) помуркота́ти, помуркоті́ти, помурли́кати, поворкота́ти, поворкоті́ти2) ( напевать) помуги́кати, помурли́кати, покурни́кати -
77 попрыскивать
попрыскать побриз(ь)кувати, побриз(ь)кати, попи[о]рс(ь)кувати, попи[о ]рс(ь)кати, (о дожде) накрапати и накрапувати, покрапувати, покрапати, покроплювати, покропити; срв. Побрызгивать. -кать пол - побриз(ь)кати, покропити долівку. -кать бельё - попи[о]рс(ь)кати білизну (плаття, шмаття). Дождь -вает - дощ накрапає, побризкує. Попрысканный - побриз(ь)каний, попи[о]рс(ь)каний, покроплений. -ться - побриз(ь)куватися, побриз(ь)катися, попи[о]рс(ь)куватися, попи[о]рс(ь)катися, покроплюватися, покропитися.* * *попи́рскувати, попри́скувати -
78 прожаривать
-ся, прожарить, -ся1) (известное время, об еде) пропікати, -ся, пропекти, - ся, просмажувати, -ся, просмажити, -ся, прошкварювати, -ся, прошкварити, -ся; (хорошенько) випікати, -ся, випекти, -ся, висмажувати, -ся, висмажити, -ся;2) (об одежде) пропалювати, -ся, пропалити, -ся, випалювати, -ся, випалити, -ся;3) (на солнце) пропікати, - ся, пропекти, -ся, випікати, -ся, випекти, -ся, вишкварювати, -ся, вишкварити, -ся. [Випікся (вишкварився) на сонці]. Прожаренный - пропечений, просмажений, прошкварений; пропалений, випалений.* * *несов.; сов. - прож`арить1) ( приготовляя в пищу) прожа́рювати, прожа́рити, просма́жувати, просма́жити, пропіка́ти, пропекти́2) (о жаре, солнце) прожа́рювати, прожа́рити, пропіка́ти, пропекти́ -
79 произносить
произнести и произнесть1) (говорить) промовляти, промовляти, вимовляти, вимовити, проказувати, проказати, виголошувати, виголосити, вирікати, виректи, прорікати, проректи, виповісти, вигомоніти що; [Здається, наче-б то одні слова вони промовляють (Єфр.). Напівмертві уста вимовляють її ім'я (Коцюб.). Часом він проказував цілі довгі фрази якоюсь незрозумілою мовою (Корол.). Ці чудові слова, найбільшого письменника з чистою совістю може проказати все українське письменство (Єфр.). Виголосив діялог двома неоднаковими голосами (Крим.). Хто вирік оттаке? - питалися лякливо богомольці (Дн. Чайка). У всьому тому не провинив Йов і не виповів нічого безумного проти Бога (Кн. Йова). Усе це з плачем вигомоніла Маланка Андрієві в спину (Коцюб.)]. -сить, -сти речь - промовляти, промовити, виголошувати, виголосити, казати, сказати промову. -сить стихи, молитвы - проказувати вірші, молитви. -сить, -сти приговор - вирікати, виректи присуд. -сти вслед за кем - проказати за ким. -сить о чём свое суждение - вирікати свій суд про що, висловлювати свою думку про що. Быть в состоянии -сти - добути голос. [Хочеться похвалитись і не добуду голосу з грудей (Коцюб.)];2) (выговаривать) вимовляти, вимовити, виказувати, виказати; (при чтении) вичитувати, вичитати. [Він уже знав їх імена, тільки вимовляв їх якось чудно (М. Лев.). Як ото вони кажуть, до я так не викажу (Переясл.). Як його вичитувать треба? (О. 1862)]. -сить растягивая - з протягом вимовляти. Произносимый - промовлюваний, вимовлюваний, проказуваний, виголошуваний; вимовлюваний, виказуваний. Произнесённый - промовлений, вимовлений, проказаний, виголошений, виречений, проречений, виповіджений; вимовлений, виказаний. -ться -1) промовлятися, бути промовленим, вимовлятися, бути вимовленим, проказуватися, бути проказаним, виголошуватися, бути виголошеним, вирікатися, бути виреченим, прорікатися, бути прореченим;2) (выговариваться) вимовлятися, бути вимовленим, виказуватися, бути виказаним. [Як вимовляється слово «життя» в Галичині?].* * *несов.; сов. - произнест`и1) ( выговаривать) вимовля́ти, ви́мовити, прогово́рювати, проговори́ти, промовля́ти, промо́вити2) (говорить, высказывать) вимовля́ти, ви́мовити, промовля́ти, промо́вити; (несов.: сказать) сказа́ти; (речь, тост) виголо́шувати ви́голосити; (стихи, команду) прока́зувати, проказа́ти -
80 прокалякать
пробалакати, пробазікати, пропатякати.* * *пробала́кати, пробазі́кати, пропатя́кати
См. также в других словарях:
Кати — Страны: Афганистан, Пакистан Регионы: провинция Кунар … Википедия
кати́ть(ся) — катить(ся), качу(сь), катишь(ся) … Русское словесное ударение
ікати — дієслово недоконаного виду про характер вимови ікати дієслово недоконаного виду гикати … Орфографічний словник української мови
кати — кати, семейство мусульманских хронистов, законоведов, богословов и литераторов в г. Томбукту в XVXVII вв. По этнической принадлежности сонинке. К. занимали видное положение при дворе правителей государства . Наиболее известны Махмуд К.,… … Энциклопедический справочник «Африка»
кати́ть — качу, катишь и (устар.) катишь; несов., перех. 1. Вращая, заставлять двигаться какой л. округлый предмет в одном направлении. Катить мяч. Катить бревно. Катить обруч. □ Вон баба катит бочонок по двору. И. Гончаров, Обрыв. || Двигать, перемещать… … Малый академический словарь
ікати — I ікати аю, аєш, лінгв. Вимовляти і на місці давніх о та е в новозакритих складах. II ік ати див. гикати … Український тлумачний словник
Кати Андрие — Кати Андриё Cathy Andrieu Файл:CathyAndr.jpg Кати Андриё Дата рождения: 25 июня 1970 Место рождения: Каркассон, Франция Профессия: актриса, манекенщица … Википедия
Кати Андриё — Cathy Andrieu Файл:CathyAndr.jpg Кати Андриё Дата рождения: 25 июня 1970 Место рождения: Каркассон, Франция Профессия: актриса, манекенщица … Википедия
Кати Эндрие — Кати Андриё Cathy Andrieu Файл:CathyAndr.jpg Кати Андриё Дата рождения: 25 июня 1970 Место рождения: Каркассон, Франция Профессия: актриса, манекенщица … Википедия
Кати Эндриё — Кати Андриё Cathy Andrieu Файл:CathyAndr.jpg Кати Андриё Дата рождения: 25 июня 1970 Место рождения: Каркассон, Франция Профессия: актриса, манекенщица … Википедия
Кати Вильгельм — Кати Вильхельм Общая информация Оригинальное имя нем. Kati Wilhelm Гражданство … Википедия