Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

иҫерек+хәл

  • 21 эд'ерек

    тирло, водопій К, БК; пор. йегерек, эгерек, эйерек.

    Урумско-украинский словарь > эд'ерек

  • 22 пьяный

    1. прил.
    иҫерек, эскән, сәрхүш булған
    2. в знач. сущ. м и ж пьяный и пьяная
    иҫерек кеше
    3. прил.
    свойственный опьяневшим людям
    иҫеректәргә хас булған, иҫеректәрсә
    4. прил.; чем, от чего.; перен.
    иҫергән, иҫерек

    с пьяных глаз; под пьяную руку; по пьяной лавочке; по пьяному делу — иҫерек килеш, иҫергән хәлдә (көйө)

    Русско-башкирский словарь > пьяный

  • 23 алмалых

    I
    яблуневий сад.
    II
    дитяча гра із м'ячем
    учасник, якого викликають, мусить з розгону розірвати лаву супротивних гравців і забрати з собою одного з двох, руки яких йому вдасться розірвати; при грі із м'ячем він просто перебігає на бік супротивника, а услід по ньому кидають м'яча, і якщо влучать, то він повертається назад, а ні — то переходить у лаву супротивниківНМ, О, К; алмалых — ал хылыч; биздэн сизд'е т'им т'ерек? — гӱзель Ваня т'ерек кому слід брати — бери шаблю; хто потрібен вам від нас? — гарний Ваня потрібен НМ; ал алма, ал хылыч, алған сон атлап т'еч; биздэн сизе т'им т'ерек? — гӱзель Лиза т'ерек бери чи не бери, бери шаблю, узявши, сідай верхи на коня й утікай; хто потрібен вам від нас? — гарна Лізи потрібна К.

    Урумско-украинский словарь > алмалых

  • 24 ольховый

    1. прил.
    ерек...ы
    2. прил.
    ерек, еректән эшләнгән

    Русско-башкирский словарь > ольховый

  • 25 нетрезвый

    прил.
    иҫерек, эскән

    Русско-башкирский словарь > нетрезвый

  • 26 ольха

    ж
    ерек

    Русско-башкирский словарь > ольха

  • 27 анда

    I
    1. там, туди ВН-У; анда бардым я їздив туди ВН, У; анда бир пейитчи бар эт'ен там був один поет П; сен анда йабан исансы ти там стороння людина П; биз дэ анда эдик, бардых, ойнадых, ичтик і ми там були, поїхали, погуляли, випили П; кӧзетийлер, насын анда о чыхкан, нас, сых мы, сирйек ми роздивляються, як воно там зійшло, як, чи густо, чи рідко П; т'еттик анда, отруймуз ми пішли туди, сидимо НМ; бед'енмей анда там йому не подобається Б; т'етийим, мен хайда, балам да анда пішла я, де я, там і моя дитина Б; насай о анда? що він там робить? Б; анда чине там, у ньому, туди СБ, СМ, Б; ао бек т'ерек анда чине? а воно в тім ділі дуже треба? Б; сен чых мында чиндэн, мен халайым анда чине ти вилізь звідси, а я там усередині залишуся Б; т'ир-чи анда чине залазь-но туди досередини СМ; чыхай анда чиндэн вилазить звідти У.
    2. там, приміром СБ; йа т'и анда бир тувар баш або приміром голову худоби СБ; анда II де, куди Г-СК; анда доғай, онда хонай де вродиться, там і сяде Г; алт'ет оларыны анда стис, онда віднеси їх куди хочеш К; анда вардын, онда архан д'ерек, дост лазым де б ти не пішов, там скрізь тобі потрібна підтримка, потрібен товариш СГ; т'им анда ишлий, онда да ашай хто де працює, той там і їсть СГ.

    Урумско-украинский словарь > анда

  • 28 баш

    1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.
    2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.
    3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.
    4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.
    5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.
    6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.
    7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.
    8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.
    9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;
    10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.
    11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.
    13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы.

    Урумско-украинский словарь > баш

  • 29 герек

    треба М; чыхса герек бир бег має вийти вождь М; пор. д'ерек, керек, т'ерек.

    Урумско-украинский словарь > герек

  • 30 им

    1. пит. частка чи СМ-Г,М, СК; билий ми т'итап охумаға йохсам бильмий им? уміє він читати книжки чи не вміє? СМ; доғру шлей им йохсам доғру ишлемей им? чи правильно він працює, чи неправильно? Б; мен т'ерек им саа — колхозун сыйырлары мы т'ерек саа? чи я тобі потрібен, чи колгоспні корови тобі потрібні? У; о аман бильген им дэ айтхандыр чи справді він так зразу взнав і сказав Г; сен им абу? чи ти це? Г; т'ечий им бизе? чи підходить нам? Г; чалмаа билер им? чи він уміє грати? Г; вабз этийлер им, этмейлер им, бильмейим я не знаю, чи хрестили, чи не хрестили М.
    2. спол. енкл., приєднує підрядні речення обставини часу як тільки; д'ирей им адамнар, эр адамнар тӱт'ана мал алмайа, эпси дэ адама шарап вер абу алтын мешепейинен як тільки заходять люди, чоловіки до крамниці купувати крам, їм усім давай випити вина з цього келиха СК; пор. ин, ми, му, мӱ, мы, ни II, ну, нӱ, ны II, ум, ун, ӱм, ӱн, ым, ын II.

    Урумско-украинский словарь > им

  • 31 керек

    треба, певно СБ, М, Кб.; бени онда кӧресиңиз керек ви обов'язково мене там побачите Кб.; варса керек мусить піти М; Вифлеемдэ доғса керек мав народитися в Віфлеємі М; пор. герек, д'ерек, т'ерек.

    Урумско-украинский словарь > керек

  • 32 саат

    1. годинник.
    2. година; саат хач? К / хач саат? СМ, СГС котра година?; не саат? о котрій годині? О, СГС; саат бир йеҗе ми, эт'и йеҗе ми перша чи друга година ночі Г; саат бир эт'иҗе приблизно до другої години Г; о саат дӧрттэ д'елийдир вона прийде, напевно, годині о четвертій М; саат онда о десятій годині Г; саат онда — он бириндэ годині о дванадцятій — о першій Г, СЛ; саат он эт'иҗе до дванадцятої години Г; саат сет'издэ о восьмій годині СМ; даа саат тохуз йох іще немає дев'ято ї години Г; саат ӱчтэн сора саат сет'изе дэ сағайляр після третьої години доять також о восьмій годині СК; саат эт'ид'ерек йеҗе до другої години ночі СМ; ӱч саатха йеҗе о третій годині ночі ВН; дӧрт саатта саба тураҗас мусиш вставати о четвертій годині ранку У; ӱч саатта йеҗе туруй У.
    3. час, момент; хайтмаа вахыт т'ельди, сааты прийшов час, момент прощатися Г; саатында сана дарылырса — йарын сени махтар якщо в ту мить він на тебе і розгнівається, то завтра він тебе похвалить Г; ве саатында мезарын ичиндэн чыкып киттилер і в ту ж мить вони вийшли з кладовища й піС шли геть Кб.; о саатчесне в ту ж хвилину Б; аз саатын ичиндэ за короткий час Г; бир саат чине в ту ж мить У; бу саат зараз Г; бу саатта зараз, тепер П; не саат коли Г; о саат зразу, відразу Г; аман о саат К, о саат да СМ, Б, Г зразу ж, у ту ж мить, тоді ж, тут же, тієї ж миті; о саат, ао, хайсы чапхалай сеэң артыңа, ону т'ерек эди алмаға в той час, саме тоді, коли він бігав за тобою, треба було його брати У; о саат ӧльдӱрдӱлер ону в той момент вони убили його Г; о саатта СГ, Кб., ол саатта СЛ в ту ж хвилину, в ту ж мить; пор. сағат.

    Урумско-украинский словарь > саат

  • 33 сав

    I
    правий ВН-У, К; пор. сағ.
    II
    1. здоровий ВН-У, К; сав бол парланған таш чанах тарзы будь здоровий, як розбитий горщик СБЧ; сав эдиң ми? як твоє здоров'я? ти не хворів? П.
    2. живий ВН-У, К; о ӧлий — мен сав він помирає, я жива П; оланлар сав сини живі П; хасевет ӧлӱд'е т'ерек — т'ечиниш савына т'ерек уболівання потрібне мертвому — живому треба жити СМ; сав олғаннен дэ севинмемиз ми не раді навіть, що живемо Б.
    3. цілий ВН-У, К; сав хал- лишитися цілим У; сав йер йӱзӱльмей, байли йери йӱзӱльдӱ у цілому місці не рветься, розпустилося у зв'язаному місці СМ; … сав бол / ол спасибі — будь здоровим ВН, СБУ / БТ; сав олун будьте здорові БТ; сав осун на здоров'я У; сав осуннар спасибі їм Б; пор. сағ, див. сап-сав.
    дійний О; сав сыйыр дійна корова О.

    Урумско-украинский словарь > сав

  • 34 хазан

    казан, чавун, каструля; хазан ас- / хой- готувати їсти — вішати казан; кишиниң оҗағына хазан асай живе за чужий рахунок — вішає казан на чуже вогнище СБА; ачха хазан астырма не доручай голодному готувати їсти; хазан чине у казані, каструлі, чавуні СБ; чочха хазан великий чавун варити свиням Г; хазан хайнай — туз т'ерек, бала йылай — сӱт т'ерек казан кипить — треба солі, дитя плаче — треба молока СМ, эртэ турған хазан хырай, йухлаған да таш ашай хто рано встає, вишкрібає казан, хто спить — їсть камінюку СБЧ; див. хазанайах.

    Урумско-украинский словарь > хазан

  • 35 хамчи

    батіг, пуга, хлист, малахай, нагайка; хамчи сапу кнутовище, батожище, пужално, пужак СГ, СК; катраллы / катранны хамчи намазаний дьогтем батіг СБ / Р; чонтух хамчи коротка нагайка з коротким пужалном — для вершників СГ; ао хойларны башладылар хамчилер бе урмаға почали бити тих овець батогами ВН; хамчи урдум атыма я ударив коня нагайкою СК; кӱз т'елий — йалчи битирий ишин, хатраллай хамчисин, асай мыхка настає осінь — бідняк закінчує роботи, намазує дьогтем батога, вішає на цвях СБ; мен асайым хамчийи я повішу нагайку Г; хамчим астым бир чивд'е я повісив свого батога на цвях У; хамчим чети халайли наконечник мого батога олов'яний У; сен алай адам осаң, мӱдэм дэ т'ест'ин тутмаға т'ерек, шоп сен т'ерекмеэн ший этмед'ейс, эп тэ хамчид'е тутмаа т'ерек якщо ти така людина, то тебе треба тримати жорстко, щоб ти не влазив у непотрібні справи, під батогом треба тримати СМ; пор. хамчу, хамчы.

    Урумско-украинский словарь > хамчи

  • 36 спьяна

    нареч.; разг.
    иҫерек баш менән, иҫерек килеш (хәлдә)

    Русско-башкирский словарь > спьяна

  • 37 спьяну

    нареч.; разг.
    иҫерек баш менән, иҫерек килеш (хәлдә)

    Русско-башкирский словарь > спьяну

  • 38 хмельной

    I
    прил.
    нетрезвый
    иҫерек, ҡыҙмаса
    II
    прил.
    опьяняющий
    иҫерткес, иҫертә торған
    в знач. сущ. с хмельное
    иҫерткес эсемлек, мәй

    Русско-башкирский словарь > хмельной

  • 39 айыр-

    (айырый, айрий)
    1. розділяти, розлучати; чарйох оларны айырмаа розлучити їх неможливо Б.
    2. відокремлювати; лӱзйар айырый буловну, зарени вітер відокремлює полову й зерно П.
    3. обирати, вибирати; айырсын хошуну алған атлар нехай вибере коней, які виграють перегони СБ; папаз айырмайа т'ерек слід обрати попа СМ.
    4. розрізняти; о хадар да бензей ағама — айырмайа чаре йохтур він так схожий на мого брата — незмога відрізнити СЛ; кӧзлерим айырмай йазувларны мої очі не розрізняють написаного СБ.
    5. розуміти, розбиратися Б.

    Урумско-украинский словарь > айыр-

  • 40 амда

    отут, ось тут ВН, СМ, У; абуну этт'енд'ерек — амда энди йыртылый поки він зробив оце — а вже рветься отут СМ; пор. амында.

    Урумско-украинский словарь > амда

Страницы

См. также в других словарях:

  • Ерек Манкунк — Монастырь Ерек Манкунк арм. Երից Մանկանց Վանք …   Википедия

  • ерек — (Қост., Жанг.; Орал: Чап., Жымп.; Жезқ., Ұлы.) ерекше, айрықша, бөлек. Жұрттан е р е к шығып, көзге түскен Дәулетбек болды. Ол бұрын да е р е к жүретін (Жезқ., Ұлы.). Осының өзі басқаларға қарағанда е р е к бала (Қост., Жанг.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • ерек-серек — (Маң., Маңғ.) ербиген, селтиген. Арғымақтың құлағы е р е к с е р е к, Бүгін керек ағайын ертең керек (Мақал; Маң., Маңғ.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • мәлҗерек — с. Мәлҗерәгән …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • Притоки Северского Донца — Содержание 1 Притоки / где впадает 1.1 Белгородская область 1.2 Харьковская область 1.3 …   Википедия

  • Список притоков Северского Донца — Содержание 1 Притоки 1.1 Данные водного реестра 1.2 Белгородская область …   Википедия

  • Яковлев, Корнилий (Корней) — по прозвищу Черкас донской войсковой атаман, оставшийся верным Москве во время бунта Стеньки Разина. Начиная с 1646 г., Я. неоднократно, еще в качестве рядового казака, побывал в Москве с Донскими станицами, приезжавшими почти ежегодно для… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Ахтанизовский лиман — озеро в дельте реки Кубань. 110 км2. В Ахтанизовский лиман впадает река Казачий Ерек  рукав Кубани. Соединён с Азовским морем. * * * АХТАНИЗОВСКИЙ ЛИМАН АХТАНИЗОВСКИЙ ЛИМАН, озеро в дельте Кубани. 110 км2. В Ахтанизовский лиман впадает р. Казачий …   Энциклопедический словарь

  • История Нагорного Карабаха — Доисторический период Азыхская пещера   …   Википедия

  • Джраберд (крепость) — Крепость Джраберд Страна Нагорно Карабахская Республика[1]/Азербайджан[1] …   Википедия

  • Котельниковский район Волгоградской области — Котельниковский муниципальный район Герб Флаг …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»