-
81 т'ере
раз; мен саа ону беш т'ере хайтарайым я віддам тобі за це у п'ять разів більше СК; бир т'ере один раз, одного разу; бир т'ере йалан айтхан він збрехав один раз П; бир т'ере даа іще раз; бир т'ередэн за раз, зразу; бир т'ередэн даан т'етэйлер через певний час вони пішли знову СМ; бир хач т'ере декілька разів; он т'ере десять разів; ӱч т'ере тричі; ӱч т'ере йӱрӱтӱйлер проганяють тричі П; хач т'ере скільки разів; пор. герет, кере, керез, керес, керет, т'ерез, т'ерек, т'ерес, т'ерет. -
82 т'ерез
раз СГ; пор. герет, кере, керез, керес, керет, т'ере, т'ерек, т'ерес, т'ерет. -
83 т'ерес
раз СГ; пор. герет, кере, керез, керес, керет, т'ере, т'ерез, т'ерек, т'ерет. -
84 т'ерет
певний момент, раз, тоді СБ-СМ, Г-СК; т'ерет хартана дэген тоді бабуся сказала СБ; падша сӧлеген т'ерети в той момент, як цар говорив СГ; хайтты ғын т'ерети д'ир олара повертаючись, зайди до них СК; бир т'еретин відразу СГ; о бир т'еретин билип т'ельди-йе а він сходив і взнав за один раз К; о т'еретин аңладым тоді (на той момент) я зрозумів П; о т'еретин дэ йахтлар олары і от тоді їх підпалили СК; о т'ереттэ в той час, у ту мить СМ, Г, СГ; о т'ереттэ су тохталый в ту ж мить річка зупиняється Г; пор. герет, кере, керез, керес, керет, т'ере, т'ерез, т'ерек, т'ерес. -
85 т'ереҗек
потрібний К; див. т'ерек-. -
86 т'еч
пізно ВН-У, К; т'ечтэ увечері, пізно О; т'ечт'ерек допізна Б; пор. д'еч, чеч. -
87 табан
Iп'ятка, п'ята, стопа, лапа, підошва СБ, СМ-СЛ, СГ; каблук, підбор Б, К; основа колодізного зруба К; табаннарыд' ерек урба сукня аж до підошов Б.IIсолома СГС; див. тобан. -
88 тайахлан-
бути побитим ціпком; придбати палицю О, К; сағ айаам ағрый — т'ерек тайахланмаа у мене болить права нога — треба придбати собі ковіньку К. -
89 тахым
1. усі, увесь; тахым киши усі люди СБ; тахым хоранда уся сім'я П; тахым да алай усе так само У; тахым йер бош эт'ен уся земля була пусткою СБ; тахым йерге толду арпа ячменю скрізь повно СБ; онда тахым да ӧле там усе таке К; тахым тайфа блен җыйылып зібравшись усією родиною СБ; тахым хоранда уся сім'я П; тахым шорбаҗилер усі господарі П; ашай тахым їсть усе підряд П; кӧздэн тахым т'ерек чечирмед'е усе треба перевірити на власні очі НМ; саа халсын тахымы да, не сен айттың нехай тобі залишиться вся та мерзота, що ти набалакав СМ; малларым тахым да йеберий уся моя худоба подихає СЛ; тахымна да бирер парчачых берий усім їм дають по шматочку СМ; тахымнен повністю Г-К; тахымны саттых ми продали все повністю П; тахымңыз бир ви всі для мене однакові СМ; тахымы урум, эбет вони, звичайно, всі є урумами М; о тары да тахымы тӱркӱ усе те пшоно — пісні СК; тахымы алай болду отак усе було СБ; тахымы эвли усі вони одружені П; тахымы она аз йому все мало СМ; олары тахымын кӧрӱй оглядає їх усі СЛ; тахымынан повністю СГ.2. набір, комплект, припас, збруя, пристрій, спорядження О, Б; энди битий тахымы... тахым охлары нарешті закінчуються в них припаси... усі їхні стріли К; ат тахымнен кінь з усією збруєю СГ; нас тахымы? — эд'ери йохтур ӱстне, йӱгени йохтур яка збруя? — сідла на ньому немає, вуздечки немає Б.3. багатство, статки К; не тахым адам до чого маєтна людина К.4. вид, спосіб О, К; бир тахым однаковий, одноманітний О, К; бу тахым у такий спосіб, так О, К; не тахым у який спосіб, як О, К. -
90 тиленчи
жебрак СБ, СМ, Г, К; тиленчини тойдурғант'ерек ӧзӱң да ачхыс поки нагодуєш жебрака, сам зголоднієш НМ. -
91 туттур-
спон. О, К; т'ерек туттурмаа она тайах треба дати йому палку, щоб ухопився К. -
92 тэ
I1. частка також, теж, же, і; тосун — бу, буға чыхай, эбет, сӱтӱ эбет тэ болмай бичок — це, звичайно, бик, молока в нього, напевно ж, не буває СМ; наз этээк тэ, сағ халаах? як же нам зробити, щоб лишитися живими? Г; дӧрд бала, ӱч тэ хысхайахлы отӱриймиз живемо ми, четверо дітей і двоє жінок ВН.2. частка навіть; халдым мен чыхары бир бала билен, йӱрдӱм, ӧкмек тэ стэдим халхтан лишилася я на вулиці з дитиною, ходила, навіть хліба просила у людей ВН; ӧкмек тэ йох йоллух, бир ший дэ навіть хліба на дорогу немає, нічогісінько ВН; ӧлӱп тэ хутулмам навіть померши, не врятуюся Б; азҗых эт тэ гӱзель эт роби навіть мало, але роби добре Г.3. частка зовсім, чисто, геть, дочиста; мен бир ший дэ аңламайым да, эпс тэ харышылды я нічого зовсім не розумію, усе дочиста переплуталося ВН; ич тэ бильмей эбет він, звичайно, зовсім нічого не знає Г.4. ритмічна частка, може вставлятися в середину слова; салдат оғлум йелий, дэп тэ, сойум-сопум бахтылар мої всі родичі дивилися, як іде мій син-солдат СБ; сағ олайды ғарип тэ анем якби була жива моя бідна матір Б.5. прот. спол. енкл. а, але, та, ж; йа сен йибермес тэ а ти ж не пустиш ВН; о даан тэк хашыный, ғарип тэ тӱшӱнӱй, шо оңа береҗек бир ший бир ший він іще тільки чухається, а бідняк думає, що той йому щось дасть П; башым бек авруй; тэ мен бир шийчик этамадым голова в мене дуже болить; але я нічого не могла зробити Б.6. єд. спол. енкл. і, та; бар су т'енарна, ӧзен т'енарна, немет тэ... кӧзет тэ, анда т'имсе т'елип йӱрмей ми піди на берег річки і теє-то... і подивися, чи ніхто там не ходить СБ; дэгишилир эдик тэ чабар эдик бир бири артна мінялися й бігали один за одним СБ; йаремдэн айрылғаным ӱч ай, ӱч тэ кӱн олду уже три місяці й три дні, як я розлучився зі своєю коханою СЛ.7. єдн. спол. і; шлемеэ т'ерек тэ асрама ға, шоп бизим олғай мӱдэм дэ треба працювати й придбавати, щоб у нас було завжди Б; сора сӱзийлер, тэ хойайляр чапчахлара потім проціджують і розливають у діжки СЛ.IIвиг. примирення СЛ; тэ! — дэди дэрменҗи.— не оса, осун, меэм хысметим ех!— каже мельник.— що буде, те буде, це моя доля СЛ. -
93 тэкаран
дещиця, трохи, трішки, ледь-ледь; мен саа тэкаранны сӧледим, штэ от, я тобі розповів тільки дещицю з того СК; тэкаран авлах далекувато СЛ; тэкаран даа т'ерек сачмаа треба посіяти ще трохи Б; тэкаран йер незначна відстань СМ. -
94 хабун-
поїсти нашвидкоруч, перекусити, закусити СМ, БТ; хабунма т'ерекйолдан киши треба перекуситилюдина з дороги НМ. -
95 харер
міра, в міру, достатньо, доволі, поступово; поменше, дешевше, приступніше; пек чох айттын, харер сӧле — алайых ти назвав дуже високу ціну, скажи поменше — візьмемо СЛ; штэ абеле, сеэн харердир такий от, як ти СК; бир харер поступово ВН; д'иттим бир харер йол я пройшов чималу відстань Г; не дэ ишлеселер — бир харер що б не робили — роблять однаково К; эт'и адам бир харер оса, бир бирин бир йере бир йере тапай, эбе подібні люди десь-таки одне одного знаходять К; бир сағат харер з годину Б; бу харер хойайсы, о йухарый оце стільки покладеш, воно тоншає СЛ; о харер щось подібне Г; Ашых Ғарип тэ о харер і Аших Гаріб того самого віку Г; орта харер посередньо, так собі У; харери йохтур немає впину, міри Г; харерин биль- знати міру в чому СМ, Б; харерине за своєю мірою СМ; бир харерин бильмеэ т'ерек слід знати міру СМ; харер-харер поступово У. -
96 хурул-
бути побудованим, зведеним, створеним, поставленим, організованим, заснованим, зібраним, приготованим, вишикуваним, настроюватися, строїти з себе, приндитися ВН, У, Г, СЛ, К; софра хурулду стіл накрито Г, СЛ; саз хурулду, наз т'ерек, ӧле саз настроєно так, як слід Г, К.Vвисихати, зсихатися, розсихатися, шкарубнути О, К. -
97 хыр-
(хырар, хырай) ламати, розбивати, нищити, знищувати, винищувати, шкребти, чистити, зчищати, дерти, здирати, прополювати, сапати, терти, перетирати; кусати — про бліх, блощиць К; алыңыз хырх балта, хырыңыз дирек візьміть сорок сокир, зрубайте дерево Б; арман хыр- чистити тік Г; йымырта хыр- лупити, розбивати яйця ВН-СЛ; картоп хыр- терти картоплю Г; отлар хырмаа т'ерек треба винищувати бур'яни К; хазан хыр- чистити казан Г; пор. кыр-. -
98 чыхар-
виводити, витягати, виганяти, знімати (одяг, взуття) СМСК; тахым четин чыхарма т'ерек усе треба виконати до кінця СМ; колхоздан чыхар- виключати з колгоспу Б; бала чыхарвиводити дітей — пташенят СМ; хол чыхар- вивихнути руку СМ; чыхар сыртындан т'ийимини знімай із себе одяг СЛ; кӧльмеини чыхарды він зняв свою сорочку СЛ; папуч чыхарроззуватися, знімати черевики СМ, Б; чарых чыхар- знімати постоли У; пор. чығар-. -
99 чӧк-
присідати, осідати, ущухати Б, Г, К, СК; зменшуватися на зріст К; йер чӧксе, т'ерек башламаа сачмаа як земля просяде, треба починати сіяти К; д'ельди чӧктӱ боран д'ибик, хыш д'ибик він напав, як буран, як люта зима СК; тиз чӧк- ставати на коліна Г; йере тиз чӧк- ставати навколішки Г; тиз чӧкти олан падшаға хлопець став навколішки перед царем Г. -
100 эгерек
тирло, водопій К; пор. эгерек, эд'ерек, эйерек.
См. также в других словарях:
Ерек Манкунк — Монастырь Ерек Манкунк арм. Երից Մանկանց Վանք … Википедия
ерек — (Қост., Жанг.; Орал: Чап., Жымп.; Жезқ., Ұлы.) ерекше, айрықша, бөлек. Жұрттан е р е к шығып, көзге түскен Дәулетбек болды. Ол бұрын да е р е к жүретін (Жезқ., Ұлы.). Осының өзі басқаларға қарағанда е р е к бала (Қост., Жанг.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
ерек-серек — (Маң., Маңғ.) ербиген, селтиген. Арғымақтың құлағы е р е к с е р е к, Бүгін керек ағайын ертең керек (Мақал; Маң., Маңғ.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
мәлҗерек — с. Мәлҗерәгән … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
Притоки Северского Донца — Содержание 1 Притоки / где впадает 1.1 Белгородская область 1.2 Харьковская область 1.3 … Википедия
Список притоков Северского Донца — Содержание 1 Притоки 1.1 Данные водного реестра 1.2 Белгородская область … Википедия
Яковлев, Корнилий (Корней) — по прозвищу Черкас донской войсковой атаман, оставшийся верным Москве во время бунта Стеньки Разина. Начиная с 1646 г., Я. неоднократно, еще в качестве рядового казака, побывал в Москве с Донскими станицами, приезжавшими почти ежегодно для… … Большая биографическая энциклопедия
Ахтанизовский лиман — озеро в дельте реки Кубань. 110 км2. В Ахтанизовский лиман впадает река Казачий Ерек рукав Кубани. Соединён с Азовским морем. * * * АХТАНИЗОВСКИЙ ЛИМАН АХТАНИЗОВСКИЙ ЛИМАН, озеро в дельте Кубани. 110 км2. В Ахтанизовский лиман впадает р. Казачий … Энциклопедический словарь
История Нагорного Карабаха — Доисторический период Азыхская пещера … Википедия
Джраберд (крепость) — Крепость Джраберд Страна Нагорно Карабахская Республика[1]/Азербайджан[1] … Википедия
Котельниковский район Волгоградской области — Котельниковский муниципальный район Герб Флаг … Википедия
