-
1 т'ерек
I(-ги) потреба, необхідність, потрібний, треба ВН-К; т'ерек сув т'етирмеге треба принести води СБФ; хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек треба підстригтися, поголитися Г; т'ерек дӱгӱль / дӧӱль не треба О / К; т'ерек йердэ де потрібно Б; бурйаки чыхармаа т'ерек треба копати буряки У; т'ерекмеэн йердэ де не слід Б; т'ерек ол- знадобитися ВН, Б; т'ерек эт- бути потрібним; бет'им т'ерек этэр маа можливо, мені буде треба Г; т'ереги т'ибик як слід П; эпсин йағлайляр т'ереги т'ибик підмазують усіх як слід П; мен т'ерек барғайым мабуть, я піду ВН, я мушу піти Я; җан авурғай т'ерек напевно, він переживає ВН; пор. герек, д'ерек, керек.IIраз СМ, Г; о т'еректэ за тим разом, тоді СМ; о т'ерек тим часом, того разу Г; пор. герет, кере, керез, керес, керет, т'ере, т'ерез, т'ерес, т'ерет. -
2 д'ерек
потрібний, потрібно, треба СГ, СК; анда вардын, онда архан д'ерек, дост лазым куди йдеш, там потрібна підтримка, друзі СГ; о д'ерек бох край потрібне гімно СГ; бени ӧльдӱрсе д'ерек він, певно, мене уб'є СК; нас д'ерек як слід М; йымыртасы д'ерек олур яйця будуть потрібні СГ; д'ерек олғанда о олмай як треба, його немає СГ; д'ерек эткендэ коли треба СГ; принчи д'ерек этэҗек пширгендэ сайламаа як варити, рис слід перебрати СГС. -
3 т'ечт'ерек
пізніше НМ; бир афта т'ечт'ерек т'ельд'ен болсаң якби ти приїхав на тиждень пізніше НМ т'ешиш ченець, монах Г; т'ешиш тэ мусурман, йахтын да йандырдын бизи чорнице-мусульманко, ти змусила нас страждати Г; пор. кешиш. -
4 вахтт'ерек
доти СМ. -
5 д'ерек-
бути потрібним СГ; арҗламаа д'ерекмий чох не слід багато витрачати СГ. -
6 инҗерек
тонкуватий, стрункіший, тендітніший О, К. -
7 йедид'ерек
до семи У. -
8 йешильҗерек
доволі зелений О. -
9 сабад'ерек
СМ, сабайерек СБ до ранку, під ранок. -
10 т'ерек-
(-гий) бути потрібним ВНК; т'ерегий о ший та річ потрібна П; т'ерегимиз йухлама ми мусимо спати СМ; т'ерекеҗек ший потрібна річ К; т'ереккен йерне йазған эдим я писав у потрібні місця СБ; о т'ерекйен исан дӱгӱл це людина непотрібна, некорисна П; т'ерекмеҗек ший непотрібна річ К; т'ерекмез не слід; т'ерекмей не треба ВН-К; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; т'ерекмей сен маңа ти мені непотрібен СМ; т'ерекмей хазахча не треба по-російськи СБ; айамаа т'ерекмей жаліти (бути скнарою) не слід П; т'ерекмейен йерне сохулуй влазить де не слід Г; т'ерекмейен ший непотрібна річ К; т'ерекмий непотрібно, не треба СМ, СЛ, К; т'ерекмий маа сеэн хызын мені твоя дочка непотрібна СМ; иш битт'ен сора сен энди бирне т'ерекмийсин після того, як роботу закінчено, ти вже не потрібний нікомуК; а штэ мен саа т'еректим от я тобі й знадобився Г; т'ерект'ен заман потрібного часу Б; т'ерект'ендэ хыдырыс шукаєш, коли треба СМ. -
11 шинд'ерек
дотепер СМ-У. -
12 эвд'ерек
аж додому У. -
13 эд'ерек
тирло, водопій К, БК; пор. йегерек, эгерек, эйерек. -
14 алмалых
Iяблуневий сад.IIдитяча гра із м'ячемучасник, якого викликають, мусить з розгону розірвати лаву супротивних гравців і забрати з собою одного з двох, руки яких йому вдасться розірвати; при грі із м'ячем він просто перебігає на бік супротивника, а услід по ньому кидають м'яча, і якщо влучать, то він повертається назад, а ні — то переходить у лаву супротивниківНМ, О, К; алмалых — ал хылыч; биздэн сизд'е т'им т'ерек? — гӱзель Ваня т'ерек кому слід брати — бери шаблю; хто потрібен вам від нас? — гарний Ваня потрібен НМ; ал алма, ал хылыч, алған сон атлап т'еч; биздэн сизе т'им т'ерек? — гӱзель Лиза т'ерек бери чи не бери, бери шаблю, узявши, сідай верхи на коня й утікай; хто потрібен вам від нас? — гарна Лізи потрібна К. -
15 анда
I1. там, туди ВН-У; анда бардым я їздив туди ВН, У; анда бир пейитчи бар эт'ен там був один поет П; сен анда йабан исансы ти там стороння людина П; биз дэ анда эдик, бардых, ойнадых, ичтик і ми там були, поїхали, погуляли, випили П; кӧзетийлер, насын анда о чыхкан, нас, сых мы, сирйек ми роздивляються, як воно там зійшло, як, чи густо, чи рідко П; т'еттик анда, отруймуз ми пішли туди, сидимо НМ; бед'енмей анда там йому не подобається Б; т'етийим, мен хайда, балам да анда пішла я, де я, там і моя дитина Б; насай о анда? що він там робить? Б; анда чине там, у ньому, туди СБ, СМ, Б; ао бек т'ерек анда чине? а воно в тім ділі дуже треба? Б; сен чых мында чиндэн, мен халайым анда чине ти вилізь звідси, а я там усередині залишуся Б; т'ир-чи анда чине залазь-но туди досередини СМ; чыхай анда чиндэн вилазить звідти У.2. там, приміром СБ; йа т'и анда бир тувар баш або приміром голову худоби СБ; анда II де, куди Г-СК; анда доғай, онда хонай де вродиться, там і сяде Г; алт'ет оларыны анда стис, онда віднеси їх куди хочеш К; анда вардын, онда архан д'ерек, дост лазым де б ти не пішов, там скрізь тобі потрібна підтримка, потрібен товариш СГ; т'им анда ишлий, онда да ашай хто де працює, той там і їсть СГ. -
16 баш
1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы. -
17 герек
треба М; чыхса герек бир бег має вийти вождь М; пор. д'ерек, керек, т'ерек. -
18 им
1. пит. частка чи СМ-Г,М, СК; билий ми т'итап охумаға йохсам бильмий им? уміє він читати книжки чи не вміє? СМ; доғру шлей им йохсам доғру ишлемей им? чи правильно він працює, чи неправильно? Б; мен т'ерек им саа — колхозун сыйырлары мы т'ерек саа? чи я тобі потрібен, чи колгоспні корови тобі потрібні? У; о аман бильген им дэ айтхандыр чи справді він так зразу взнав і сказав Г; сен им абу? чи ти це? Г; т'ечий им бизе? чи підходить нам? Г; чалмаа билер им? чи він уміє грати? Г; вабз этийлер им, этмейлер им, бильмейим я не знаю, чи хрестили, чи не хрестили М.2. спол. енкл., приєднує підрядні речення обставини часу як тільки; д'ирей им адамнар, эр адамнар тӱт'ана мал алмайа, эпси дэ адама шарап вер абу алтын мешепейинен як тільки заходять люди, чоловіки до крамниці купувати крам, їм усім давай випити вина з цього келиха СК; пор. ин, ми, му, мӱ, мы, ни II, ну, нӱ, ны II, ум, ун, ӱм, ӱн, ым, ын II. -
19 керек
треба, певно СБ, М, Кб.; бени онда кӧресиңиз керек ви обов'язково мене там побачите Кб.; варса керек мусить піти М; Вифлеемдэ доғса керек мав народитися в Віфлеємі М; пор. герек, д'ерек, т'ерек. -
20 саат
1. годинник.2. година; саат хач? К / хач саат? СМ, СГС котра година?; не саат? о котрій годині? О, СГС; саат бир йеҗе ми, эт'и йеҗе ми перша чи друга година ночі Г; саат бир эт'иҗе приблизно до другої години Г; о саат дӧрттэ д'елийдир вона прийде, напевно, годині о четвертій М; саат онда о десятій годині Г; саат онда — он бириндэ годині о дванадцятій — о першій Г, СЛ; саат он эт'иҗе до дванадцятої години Г; саат сет'издэ о восьмій годині СМ; даа саат тохуз йох іще немає дев'ято ї години Г; саат ӱчтэн сора саат сет'изе дэ сағайляр після третьої години доять також о восьмій годині СК; саат эт'ид'ерек йеҗе до другої години ночі СМ; ӱч саатха йеҗе о третій годині ночі ВН; дӧрт саатта саба тураҗас мусиш вставати о четвертій годині ранку У; ӱч саатта йеҗе туруй У.3. час, момент; хайтмаа вахыт т'ельди, сааты прийшов час, момент прощатися Г; саатында сана дарылырса — йарын сени махтар якщо в ту мить він на тебе і розгнівається, то завтра він тебе похвалить Г; ве саатында мезарын ичиндэн чыкып киттилер і в ту ж мить вони вийшли з кладовища й піС шли геть Кб.; о саатчесне в ту ж хвилину Б; аз саатын ичиндэ за короткий час Г; бир саат чине в ту ж мить У; бу саат зараз Г; бу саатта зараз, тепер П; не саат коли Г; о саат зразу, відразу Г; аман о саат К, о саат да СМ, Б, Г зразу ж, у ту ж мить, тоді ж, тут же, тієї ж миті; о саат, ао, хайсы чапхалай сеэң артыңа, ону т'ерек эди алмаға в той час, саме тоді, коли він бігав за тобою, треба було його брати У; о саат ӧльдӱрдӱлер ону в той момент вони убили його Г; о саатта СГ, Кб., ол саатта СЛ в ту ж хвилину, в ту ж мить; пор. сағат.
Страницы
См. также в других словарях:
Ерек Манкунк — Монастырь Ерек Манкунк арм. Երից Մանկանց Վանք … Википедия
ерек — (Қост., Жанг.; Орал: Чап., Жымп.; Жезқ., Ұлы.) ерекше, айрықша, бөлек. Жұрттан е р е к шығып, көзге түскен Дәулетбек болды. Ол бұрын да е р е к жүретін (Жезқ., Ұлы.). Осының өзі басқаларға қарағанда е р е к бала (Қост., Жанг.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
ерек-серек — (Маң., Маңғ.) ербиген, селтиген. Арғымақтың құлағы е р е к с е р е к, Бүгін керек ағайын ертең керек (Мақал; Маң., Маңғ.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
мәлҗерек — с. Мәлҗерәгән … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
Притоки Северского Донца — Содержание 1 Притоки / где впадает 1.1 Белгородская область 1.2 Харьковская область 1.3 … Википедия
Список притоков Северского Донца — Содержание 1 Притоки 1.1 Данные водного реестра 1.2 Белгородская область … Википедия
Яковлев, Корнилий (Корней) — по прозвищу Черкас донской войсковой атаман, оставшийся верным Москве во время бунта Стеньки Разина. Начиная с 1646 г., Я. неоднократно, еще в качестве рядового казака, побывал в Москве с Донскими станицами, приезжавшими почти ежегодно для… … Большая биографическая энциклопедия
Ахтанизовский лиман — озеро в дельте реки Кубань. 110 км2. В Ахтанизовский лиман впадает река Казачий Ерек рукав Кубани. Соединён с Азовским морем. * * * АХТАНИЗОВСКИЙ ЛИМАН АХТАНИЗОВСКИЙ ЛИМАН, озеро в дельте Кубани. 110 км2. В Ахтанизовский лиман впадает р. Казачий … Энциклопедический словарь
История Нагорного Карабаха — Доисторический период Азыхская пещера … Википедия
Джраберд (крепость) — Крепость Джраберд Страна Нагорно Карабахская Республика[1]/Азербайджан[1] … Википедия
Котельниковский район Волгоградской области — Котельниковский муниципальный район Герб Флаг … Википедия
