Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

издерживать

  • 61 prodigere

    расточать, издерживать (1. 18 D. 1, 18. 1. 1 § 16. 17 D. 38, 5).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > prodigere

  • 62 redigere

    1) опять приводить, обращать, in possessionem, potestatem suam redig. aliquid (1. 5 § 4 D. 37, 10. 1. 58 § 4 D. 47, 2. 1. 5 § 1. 1. 11 D. 1, 5. 1. 15 pr. 1. 33 D. 1, 7. 1. 17 § 2 eod. 1. 32 § 6 D. 24, 1. 1. 43 § 3 D. 28, 6. 1. 32 D. 38, 2. 1. 2 § 3 D. 38, 17. 1. 24 § 3 D. 40, 5): ad peregrinitatem (1. 10 § 6 D. 2, 4 1. 1 § 2 D. 48, 19);

    ad poenam (1. 1 § 1 D. 48, 7. 1. 50 § 1 D. 17. 1);

    oграничивать, оставлять: redigi ad portionem virilem (1. 8 § 14 D. 37, 4. 1. 8 § 5 D. 37, 5); уменьшать, доводить: (1. 34 D. 50, 17); относиться;

    ad id, quod actum est, interpretatio redigenda (1. 125 D. 50, 16).

    2) выручать, издерживать (1. 2 pr. D. 14, 5. 1. 2 C. 4, 26). 3) redigi ad aliquem, дocmaваться, напр. fructus redigendi ad aliquem (1. 51 pr. D. 10, 2. 1. 62 D. 17, 2). 4) собирать, получать;

    redactus (subst.) доход, pecunia redacta ex venditione (1. 62 cit. cf. 1. 13 D. 3, 5. 1. 22 D. 31. 1. 20 § 15 D. 5, 3. cf. 1. 27 D. 42, 5. 1. 49 § 7 D. 47, 2. 1. 88 D. 46, 3. 1. 68 § 1 D. 46, 1. 1. 5 D. 42, 7. 1. 58 § 1 D. 7. 1. 1. 38 D. 33, 2. 1. 14 C. 4, 3).

    5) собирать: redig. fructus (1. 46 D. 22, 1. 1. 5 § 22 D. 36, 4). 6) доставлять, предоставлять: redigi in fiscum (1. 1 C. 10, 4);

    redig. in commune (1. 52 § 6. 8. 1. 73 D. 17, 2. 1. 1 § 11 D. 37, 6).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > redigere

  • 63 versare

    1) пахать: vers. arva (1. 7 C. Th. 7, 20). 2) издерживать на что (1. 18 D. 15, 3). 3) versari, обращать внимание, рассматривать (1. 27 § 2 D. 2, 14. 1. 3 § 9 D. 3, 5. 1. 17 § 2. 1. 27 pr. D. 3, 3). 4) versari, быть, находиться, напр. vers. in lucro (1. 3 pr. D. 43, 16), in damno (1. 43 § 2 D. 3, 5). 5) versari, заниматься чем, поступать, male in tutela sive cura versati tutores (1. 1 § 7 D. 1, 12. 1. 25 § 5 D. 5, 3);

    vers. dolo (malo), imperite, negligenter, simpliciter (1. 6 § 4 D. 3, 5).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > versare

  • 64 vertere

    1) обращать (1. 15 § 5 D. 4, 2);

    versa vice (см.).

    2) переменять, vert, porticas (1. 13 § 7 D. 7, 1). 3) издерживать на что, in suos vert, pecuniam (1. 7 § 4 D. 26, 7. 1. 33 D. 3, 5);

    in rem (domini, patris) versum, касательно обогащения господина или отца из сделок подвластных лиц;

    de in rem verso actio (§ 4 I. 4, 7).

    4) рассматривать (1, 1 § 1 D. 11, 1. 1. 22 D. 44, 2); вращаться, основыватъся, заключаться (1. 14 § 3 eod. 1. 38 § 6 D. 45, 1. 1. 74 D. 23, 3).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > vertere

  • 65 страчваць

    1) lat. strachevate
    терять; лишаться
    2) lat. strachevate; estrachevate
    * * *
    страчваць, страціць што
    истрачивать, истратить; издерживать, издержать; израсходовать; потерять

    Беларуска-расейскі слоўнік > страчваць

  • 66 страціць

    1) lat. stratete
    потерять, утратить; лишиться
    2) lat. stratete; estratete
    потратить, истратить, израсходовать
    * * *
    1) лишиться, потерять, утратить;
    2) потратить, истратить, израсходовать
    * * *
    страчваць, страціць што
    истрачивать, истратить; издерживать, издержать; израсходовать; потерять

    Беларуска-расейскі слоўнік > страціць

  • 67 изводить

    извести или известь
    1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];
    2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];
    3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;
    4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.
    * * *
    несов.; сов. - извест`и
    1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно
    2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити

    \изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в

    3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти
    4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити
    5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш

    Русско-украинский словарь > изводить

  • 68 издержать

    Русско-украинский словарь > издержать

  • 69 истрачивать

    истратить витрачати и витрачувати, витратити, тратити, потратити, страчувати, стратити, протрачувати и протрачати, протратити що, (о мн.) повитрачати и повитрачувати, витратити що, (иногда: истратить без остатка что) витрачатися и витрачуватися, витратитися з чого, (диал.) теряти, потеряти що; срвн. Издерживать. [Мати на себе боялася витратити якийсь там шажок (грош) (Крим.). Всі сірники витратив і не закурив через вас (Васильч.). Потратить він (ворог) запаси (Куліш). Останню копійку протратив (Свидн.). Із тих (грошей) він не стратив ані шеляга (Франко). Невдячна звірюка! забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.) Ви дали злотого, десять я потеряла на олію, а ще є п'ять (Звин.)]. -чивать, -тить попусту что - марнувати, змарнувати (зап. дармувати, здармувати), гайнувати, згайнувати, збавляти, збавити, переводити, перевести, (о мн.) помарнувати, попереводити, позбавляти що на що. [Багато сил змарнує на боротьбу зі страхом (Коцюб.). Здармувати час (Верхр.)]. -тить попусту время - змарнувати, згайнувати, згаяти (марно), звести час. -тить на освещение - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили (Він. п.)]. -чивать, -тить силу работая, на работе - виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати силу. Истрачиваемый - витрачуваний, страчуваний, протрачуваний. Истраченный - витрачений, страчений, потрачений, (попусту) змарнований, збавлений, переведений, згайнований (марно), (о времени ещё) згаяний. -ться -
    1) стр. з. ви[про]трачатися и ви[про]трачуватися, бути витраченим, страченим;
    2) возвр. з. витрачатися и витрачуватися, витратитися, тратитися, потратитися, стратитися, виживатися, вижитися з чого; см. Издерживаться. Совсем -тился - геть витратився (з грошей), вийшов з грошей. -тился, что и хлеба, денег нет - з хліба, з грошей вижився (витратився).
    * * *
    несов.; сов. - истр`атить
    витрача́ти, ви́тратити, тра́тити (тра́чу, тра́тиш), потра́тити, стра́чувати, стра́тити; (время, силы, здоровье) марнува́ти, змарнува́ти, гайнува́ти, згайнува́ти; ( время) га́яти, зга́яти; (силы, здоровье) збавляти, зба́вити; ( терять силу на работе) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити, перево́дити, перевести́

    Русско-украинский словарь > истрачивать

  • 70 проедать

    проесть
    1) (прогрызать дыру) проїдати, проїсти, прогризати, прогризти, (во множ.) попроїдати, попрогризати що. [Проїв дірку у бичка, з середини все виїв (Рудч.). Ржа проїла залізо. Гнила пара прогризала шкіру (Франко)];
    2) (издерживать на пищу) проїдати, проїсти, (о мног. попроїдати), прохарчити, схарчити. [Проїв усе, що заробив. Батько довго збирав, а синки швидко попроїдали (Харк.). Усі гроші чи прохарчив, чи прогуляв (Ум.). По синенькій, дай-то Боже, коли заробили, та, вертаючись додому, й те, уже схарчили (Манж.)]. Проеденный - проїдений и проїджений, прогризений. -ться -
    1) страд. проїдатися, бути проїденим (и проїдженим), прогризатися, бути прогризеним;
    2) возвр. проїдатися, проїстися, прохарчитися, проїдати, проїсти, (о мног.) попроїдати все.
    * * *
    несов.; сов. - про`есть
    проїда́ти, прої́сти

    Русско-украинский словарь > проедать

  • 71 проживать

    прожить
    1) (быть на свете) проживати, прожити, виживати, вижити, жити, зжити. [Сам він прожив уже півсотні й шість літ (Грінч.). Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (М. Вовч.). І в тихую самотність до Вудстоку вернусь, де літа молоді зжила (Грінч.)]. -жить чем - прожити з чого, чим. -жить трудами рук своих - прожити з праці рук своїх, прожити з пучок. На эти деньги не -вёш - на ці гроші (цими грошима) не проживеш. -жить жизнь (свой век) - вік зжити, пережити, (вік) звікувати, (вік) провікувати, збути вік. [Вік пережити - не поле перейти (Приказка). В мирі не переживеш (Г. Барв.)]. -жить богато, широко, припеваючи - прожити у розкошах у достатках. -жить в своё удовольствие - зажити життя, світу. -жить кое-как, с грехом пополам - скалатати життя, вік. -жить без чего-н. - перебути без чого. -жить в муках, страданиях - змучитися. [Не зжила, а змучилась (О. 1861)];
    2) (находиться пребывать где) проживати, жити, прожити, пробувати, пробути; обертатися; (иметь жилище) мешкати, промешкати, сидіти, просидіти, домувати де; (сколько времени, где) виживати, вижити, вибувати, вибути; (временно) перебувати, перебути, перемешкувати, перемешкати. [Він узимку живе в місті, а влітку на селі. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). В иншому краї пробуваючи (Грінч.). Де ся моя рибочка обертає (Голов.). Просидів до смерти на батьківськім ґрунті. Місяць перемешкав у знайомого]. -живать, -жить определённый срок (выжить) - виживати, вижити, вибувати, вибути, (а специальнее - особенно в обучении мастерству) термінувати, протермінувати. [Термінував п'ять літ, заким визволили в челядники (Шейк.)];
    3) (издерживать) проживати, прожити, (о мног. попроживати), тратити, потратити; (расточать) марнувати, промарнувати, промантачити, провести, прод(в)индрити. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Сам бачу, що худобу трачу (Шейк.). Всі свої гроші провела (Звин.)]. Прожитый - прожитий, вижитий, зжитий, перебутий. [Перебуте життя (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - прож`ить
    1) прожива́ти, прожи́ти; ( иметь жилище) ме́шкати, проме́шкати; (несов.: жизнь, век, молодость) зжи́ти, пережи́ти, збу́ти
    2) (несов.: живя где-л., провести определённое время) прожи́ти; пережи́ти

    Русско-украинский словарь > проживать

  • 72 просаживать

    просадить
    1) (дорогу) висаджувати, висадити, обсаджувати, обсадити що (дорогу) чим, (о мн.) пови[пооб]саджувати що чим; (деревья рядами) садити, посадити дерево рядами, ряд-у-ряд. [Висадив дорогу липами (Под. г.)];
    2) (проколоть) просаджувати, просадити, простромлювати, простромити, проштрикувати, проштрикнути кого; ( срв. Пропыривать, Прокалывать). [Бугай просадив (простромив) рогом лошаті бік];
    3) (деньги имущество) протринькувати, протринькати, промантачувати, промантачити, пробухати, просаджувати, просадити що (гроші, майно); срв. Проматывать, Издерживать. Просаженный -
    1) ви[об]саджений; посаджений;
    2) просаджений, простромлений, проштрикнутий;
    3) протриньканий, промантачений, пробуханий.
    * * *
    несов.; сов. - просад`ить
    1) (пробивать, проламывать) проса́джувати, просади́ти
    2) ( безрассудно тратить деньги) протри́нькувати, протри́нькати, несов. пробуха́ти

    Русско-украинский словарь > просаживать

  • 73 протравливать

    протравлять, протравить
    1) (чем-либо едким) протравляти, протравити, витравляти, витравити що чим;
    2) (издерживать на корм скота) згодовувати, згодувати, вигодовувати, вигодувати;
    3) (заправку ружья) прочищати, прочистити (запал, панівку) протравником;
    4) (зверя на охоте); упустити (звіра). Протравленный -
    1) протравлений, витравлений;
    2) згодований, вигодуваний;
    3) прочищений;
    4) упущений.
    * * *
    тж. протравл`ять; несов.; сов. - протрав`ить
    1) спец. протравля́ти и протра́влювати, протрави́ти; щави́ти и проща́влювати, прощави́ти

    протрави́ть ткань — спец. протрави́ти ткани́ну

    2) ( ядовитым веществом) с.-х. протру́ювати, протруї́ти
    3) ( упускать зверя при травле) упуска́ти, упусти́ти; проґа́влювати, проґа́вити
    4) (несов.: травить в течение определённого времени) труї́ти [ці́лий день], протруї́ти

    Русско-украинский словарь > протравливать

  • 74 тратить

    1) витрача́ти, витра́чувати; (издерживать, расходовать) тра́тити; ( расточать) марнотра́тити, гайнува́ти, марнува́ти, розтри́нькувати

    \тратить вре́мя — витрача́ти час; ( непроизводительно) га́яти (гайнува́ти, марнува́ти) час

    2) (терять, лишаться) втрача́ти

    Русско-украинский словарь > тратить

  • 75 употреблять

    несов.; сов. - употреб`ить
    1) ужива́ти, ужи́ти; ( о продуктах) зажива́ти, зажи́ти; ( применять) застосо́вувати, застосува́ти
    2) ( использовать) використо́вувати, використа́ти; ( издерживать) витрача́ти, ви́тратити, зужива́ти, зужи́ти и зужитко́вувати, зужиткува́ти

    Русско-украинский словарь > употреблять

  • 76 затрачивать

    несовер. затрачваць

    Русско-белорусский словарь > затрачивать

  • 77 истрачивать

    несовер. страчваць, траціць

    Русско-белорусский словарь > истрачивать

  • 78 тратить

    выдаткоўваць; губляць; марнаваць; траціць
    * * *
    несовер.
    1) траціць, страчваць
    2) (издерживать) траціць, выдаткаваць
    выдаткоўваць, расходаваць

    Русско-белорусский словарь > тратить

  • 79 убивать

    * * *
    несовер.
    2) перен. (уничтожать) нішчыць, знішчаць
    3) перен. (глубоко огорчать, приводить в отчаяние) прыбіваць, прыгнятаць, прыводзіць у роспач
    (издерживать — ещё) расходаваць, выдаткоўваць
    5) (уплотнять, утрамбовывать) разг. убіваць, утрамбоўваць
    6) (покрывать) карт. разг. біць

    Русско-белорусский словарь > убивать

  • 80 expend

    verb
    тратить (on), расходовать
    Syn:
    use
    * * *
    (v) затрачивать; израсходовать; использовать; истратить; потратить; расходовать; тратить
    * * *
    тратить (for/on/in), расходовать
    * * *
    [ex·pend || ɪk'spend] v. тратить, расходовать, издерживать
    * * *
    израсходовать
    истратить
    потратить
    расходовать
    тратить
    * * *
    тратить, расходовать (на что-л. - for, on, in)

    Новый англо-русский словарь > expend

Страницы

См. также в других словарях:

  • ИЗДЕРЖИВАТЬ — ИЗДЕРЖИВАТЬ, издержать что, тратить, расходовать, потреблять, изводить на что. ся, быть издерживаему, потребляться; издерживать свое, все что есть или много, истрачиваться. Все деньги издержались, издержаны, потрачены. Я издержался, истратился,… …   Толковый словарь Даля

  • издерживать — См …   Словарь синонимов

  • ИЗДЕРЖИВАТЬ — ИЗДЕРЖИВАТЬ, издерживаю, издерживаешь. несовер. к издержать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • издерживать — ИЗДЕРЖАТЬ, ержу, ержишь; ержанный; сов., что. Истратить, израсходовать. И. все деньги. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Издерживать — несов. перех. устар. Расходовать, тратить. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • издерживать — накоплять …   Словарь антонимов

  • издерживать — изд ерживать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • издерживать — (I), изде/рживаю(сь), ваешь(ся), вают(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • издерживать — Syn: тратить, расходовать Ant: хранить, собирать …   Тезаурус русской деловой лексики

  • издерживать — см. Издержать …   Энциклопедический словарь

  • издерживать — см. издержать; аю, аешь; нсв …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»