Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

издавать

  • 1 издавать

    издать
    1) (звук) видавати, видати зв[г]ук, гучати; см. Звучать; (о струне) бриніти, забриніти; (жалобные звуки) квилити, проквиляти, виквиляти, заквилити, скиглити, заскиглити. [Струна бринить. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли (Пісня). Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче (Шевч.)]. -ть крик - кричати, скрикнути, (редко, зап.) видати, пустити крик. [Тож душа, вилітаючи з тіла, смертний видала крик (Л. Укр.). Ой! - Наталя пустила дзвінкий тривожний крик (Васильч.)]. -вать сильный крик, вопль - криком кричати. -вать шорох - шарудіти; см. Шуршать. -вать запах, благоухание - пах(ну)ти, душіти; видихати, (редко) видавати, випускати пахощі, дихати цвітом; срвн. Благоухать, Пахнуть. -вать более сильный аромат (запах) - пахнути запашніше, міцніше. [Виноград зацвів і дише любим своїм цвітом (Св. П.). Пахла трава запашніше (Грінч.)];
    2) (книгу, газету и т. п.) видавати, видати (книгу, часопис (газету), то-що). -ть закон - видавати, видати закон. -ть на чей счёт, на чьи средства - видавати, видати чиїм коштом, чиїм накладом. Автор -дал книгу на свой счёт - автор видав книгу своїм коштом. Изданный - виданий.
    * * *
    I несов.; сов. - изд`ать
    (опубликовывать, обнародовать) видава́ти, -даю́, -дає́ш, ви́дати и мног. повидава́ти
    II несов.; сов. - изд`ать
    ( производить - о звуке) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́), видава́ти, ви́дати; ( испускать) випуска́ти, ви́пустити

    \издаватьть вопль — зо́йкати, зо́йкнути, скри́кувати, скри́кнути

    \издавать вать за́пах — па́хнути, видиха́ти за́пах; пахті́ти

    \издавать вать звук — дава́ти (видава́ти) звук; ( звучать) звуча́ти; ( о струне) брині́ти, -ни́ть

    \издаватьть крик — крича́ти, кри́кнути, скри́кувати, скри́кнути

    \издаватьть стон — стогна́ти, застогна́ти, о́йкати, о́йкнути, зо́йкати, зо́йкнути, видава́ти, ви́дати сто́гін

    \издавать дать храп — захропти́, захропі́ти

    Русско-украинский словарь > издавать

  • 2 издавать

    техн., несов. издава́ть, сов. изда́ть
    (книги и т. п.) видава́ти, ви́дати

    Русско-украинский политехнический словарь > издавать

  • 3 издавать

    техн., несов. издава́ть, сов. изда́ть
    (книги и т. п.) видава́ти, ви́дати

    Русско-украинский политехнический словарь > издавать

  • 4 издать

    см. Издавать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > издать

  • 5 издать

    сов. от издавать

    Русско-украинский политехнический словарь > издать

  • 6 издать

    сов. от издавать

    Русско-украинский политехнический словарь > издать

  • 7 аромат

    аромат, пах, запах, дух. -ы - пахощі. Издавать аромат - дихати, віддаватися ароматом, запахом.
    * * *
    арома́т, па́хощі, щів

    Русско-украинский словарь > аромат

  • 8 ахать

    ахнуть
    1) ахати, ахкати, ахнути, охнути, йойкнути. [Всі ахали, дивувалися. Инші діди охнули з остраху. Йойкнули з переляку];
    2) только сов. в. Ахнуть (о сильном, громком звуке, ударе) - гакнути, цигипнути.
    * * *
    несов.; сов. - `ахнуть
    1) а́хати и а́хкати, а́хнути, о́йкати, о́йкнути, о́хати и о́хкати, о́хнути; диал. йо́йкати, йо́йкнути
    2) (издавать глухой, отрывистый звук) а́хати и а́хкати, а́хнути, тара́хкати, тара́хнути, ба́хкати, ба́хнути, баба́хати и баба́хкати, баба́хнути
    3) ( с силой ударять) тара́хкати, тара́хнути, ге́пати, ге́пнути, чеса́ти, учеса́ти, ба́хкати, ба́хнути, баба́хати и баба́хкати, баба́хнути

    Русско-украинский словарь > ахать

  • 9 дёргать

    дёрнуть, дергонуть сіпати, сіпнути, сіпонути; смикати, смикнути, смиконути; шарпати, шарпнути, шарпонути, (двери, окна) торгати, торгнути, торгонути. [То не мила злегка торгає уночі моє вікно (Крим.). Вітер торгає віконницями; о, чуєте, як торгонув!]. Дёргать за ухо, за волосы - скубти, поскубти, скубонути; чубити, почубити. Дёргать дёрганцы, посконь - брати плоскінь. Дёрнула меня нелегкая - надало мені, надав мені нечистий. Дёрнул водки - смикнув (смиконув) горілухи, хлиснув горілки. Дёрганный - сіпаний, шарпаний, торганий; (о поскони) браний. Дёрнутый - сіпнутий, смикнутий, шарпнутий, скубнутий, чублений.
    * * *
    несов.; сов. - дёрнуть
    1) (тянуть, тащить) сми́кати, сми́кнути и усилит. смикону́ти, ша́рпати, ша́рпнути и усилит. шарпону́ти, сі́пати, сі́пнути и усилит. сіпону́ти; (за волосы, за уши) скубти́ и скуба́ти, скубну́ти; (за дверь, окно, ставень) то́ргати, то́ргнути, то́рсати, торсону́ти
    2) ( о судорожных движениях) сі́пати, сі́пнути, смикати, сми́кнути
    3) (несов.: назойливо беспокоить) сми́кати, ша́рпати
    4) (несов.: выдергивать, удалять) рва́ти, вирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти; (коноплю, лён) брати, вибира́ти
    5) (несов.: издавать отрывистые звуки - о коростеле) ди́ркати, де́ркати, дирча́ти, усилит. деркота́ти, деркоті́ти

    Русско-украинский словарь > дёргать

  • 10 душить

    1) (давить) душити кого, давити, (о многих = передушить, передавить) видушувати, видавлювати, сов, видушити, видавити. [Тхір видушив усі курчата. Кашель душить (давить)];
    2) (угнетать, терзать) душити, давити, гнобити кого. [Ляхи душили (гнобили) Україну. Досада давила];
    3) (тушить) тушкувати (редко - душити). Душё[о]ное мясо - душенина, тушковане м'ясо;
    4) (духами) напахувати. Надушить - напахати, (зап.) перфумувати, наперфумувати. Надушенный - напаханий, напаханий пахощами, (зап.) наперфумований. [Затулила носа напаханою пахощами хустиночкою (Неч.-Лев.)];
    5) (издавать, запах) душіти, дхнути. [Перцем так і душить (М. Вовч.). Горілкою дхне].
    * * *
    I
    1) ( убивать) души́ти, заду́шувати
    2) ( затруднять дыхание) души́ти, дави́ти, стиска́ти, ти́снути
    3) (перен.: подавлять, угнетать) души́ти, приду́шувати
    II
    ( духами) напа́хувати, души́ти

    Русско-украинский словарь > душить

  • 11 жамкать

    несов.; сов. - ж`амкнуть
    1) жма́кати, жма́кнути, несов. жмакува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( чавкать) жва́кати и жвакува́ти, жва́кнути, жвя́кати, жвя́кнути
    2) (издавать чавкающие, хлюпающие звуки) жва́кати, жва́кнути, жвя́кати, жвя́кнути

    Русско-украинский словарь > жамкать

  • 12 закон

    закон (-ну), право. -ны гражданские - закони цивільні, право цивільне. -ны уголовные - закони карні (кримінальні), право карне (кримінальне). Свод -нов гражданских - повна збірка (статут, кодекс) законів цивільних (права цивільного). -ны исключительные - надзвичайні закони, надзвичайне право. Вне -на - по-за законом. Согласно -ну - згідно з законом, з правом. Нарушение -на - порушування, порушення, ламання, зламання закону, права. Издавать, издать, обнародовать -кон - закон видавати, видати, оголошувати, оголосити, декретувати, задекретувати. -ны божеские и человеческие - закони божі (бозькі) і людські. -кон жизни - життьовий закон, закон життя. [Це закон життьовий, і його ніщо не зсуне (Грінч.)]. -кон природы, естественный -кон - закон природи, натуральний закон. -кон божий - закон божий. Буква -на - буква закону, йота закону.
    * * *
    зако́н, -у

    вне \закон на — юр. по́за зако́ном

    по \закон ну — по закону; ( согласно с законом) за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    состоя́ть (жить) в \закон не — бу́ти одру́женим, бу́ти (жи́ти) в шлю́бі

    Русско-украинский словарь > закон

  • 13 затрещать

    1) (ломаясь, разрываясь) затріщати, (лопаясь) залущати, (захрустеть) захрущати; (начать издавать треск) затріскоті[а]ти, залускоті[а]ти, зацокоті[а]ти, затерчати, задеренчати; срвн. Трещать. [Дерево затріщало. Свічка затріскотала. Соловей затерчав]. Масло -щало на огне - масло зашкварчало на огні;
    2) (заговорить скороговоркой) заторохтіти, зацокоті[а]ти, задренькотіти, засвіготати.
    * * *
    1) затріща́ти, залу́скати, усилит. затріскоті́ти, затріскота́ти, залускоті́ти; ( о лязгающих звуках) заляща́ти; (о барабане, пулемёте) зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркотіти, -коти́ть, затуркота́ти, -ко́че; (о пулемёте, автомате) зацокоті́ти, -коти́ть, зацокота́ти, -ко́че; ( зашипеть на огне) зашкварча́ти; (о дребезжащем звуке, о коростеле) задерча́ти, диал. зади́ркати, задирча́ти
    2) (перен.: о речи) заторохті́ти, -хчу́, -хти́ш и усилит. заторохкоті́ти, зацокоті́ти, зацокота́ти, заляща́ти и усилит. заляскоті́ти, зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркоті́ти, затуркота́ти; ( скороговоркой) задріботіти, -бочу́, -боти́ш, задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш
    3) (перен.: начать разрушаться) затріща́ти

    Русско-украинский словарь > затрещать

  • 14 звенеть

    1) (издавать металл. звук) дзвеніти, бриніти, бреньчати, дзенькотіти, дзеленькати, дзеленькотіти, тенькати, теленькати, (сильно) видзвонювати. [Тільки дзвеніло скло у вікнах (М. Вовч.). Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли (Грінч. III). Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? (Номис). Далеко, ледво чуть, теленька дзвоник (Франко)]. Колокола жалобно -нят - дзвони голосять. [Надворі дзвони голосять, мряка мрячить (Тесл.)];
    2) (звякать) бряжчати, брязкати, брязкотіти, бряжчати, дзвонити, дзинчати, дзелен(ь)чати, дзенькати, дзінькати, кресати. [Пішов козак дорогою, підківками креше (Грінч. III). Брязкають ключі в коридорі (Тесл.)];
    3) (о голосе) бриніти, дзвеніти, лящати;
    4) (о мухах) деркотіти, бриніти, зуміти;
    5) (звонко квакать) кумкати. Звенящий - дзвеню[я]чий, дзвінкучий, дзенькотливий, тремкий. [Тремкий голос, як тонке срібло, як найтонший кришталь (Н.-Лев.). Підхопила друга тим самим хоровито дзвенючим голосом (Корол.)]. Медь -нящая, кимвал бряцающий - мідь дзвенюча, кімвал брязкучий.
    * * *
    дзвені́ти; ( звонить) дзеленча́ти, дзеле́нькати, дзе́нькати, усилит. дзенькоті́ти, дзеленькоті́ти, те́нькати; (звякать, дребезжать) бряжча́ти, бря́зкати, усилит. брязкоті́ти; (о стекле, посуде) дзинча́ти; (о струне; о звонком голосе) брині́ти

    Русско-украинский словарь > звенеть

  • 15 звук

    1) (речи) звук (-ку);
    2) (голос) звук, голос (-су), гук (-ку), гомін (-мону). Звук скрипки, рояля - звук скрипки, роялю. Под -ки музыки, вальса - під звуки музики, під звуки вальсу. Ни -ка - нічичирк, ані-телень, ні пари з уст. Издавать -ки - подавати (видавати) голос. Ни - ка не издал - ні звуку не видав, ані пари з уст не пустив. Членораздельные -ки - людська мова, виразні, розбірні, членовані звуки. Нечленораздельные -ки - белькотання, хамаркання, гуміння, невиразні, нерозбірні, нечленовані звуки;
    3) грам. - звук (-ка). Гласные, согласные - ки - голосні, приголосні звуки.
    * * *
    1) звук, -у, гук, -у; диал. згук, -у
    2) муз., лингв. звук, -а

    Русско-украинский словарь > звук

  • 16 зудеть

    или Зудиться свербіти. [Свербить долоня проти чогось (Приказка)]. Зудящий - сверблячий. -деть на ухо (докучать одним и тем же) - туркати, туркотати кому що.
    * * *
    I
    свербі́ти, -би́ть
    II
    1) ( издавать звенящий звук) дзижча́ти, дзвеніти, брині́ти, дзвинча́ти
    2) ( докучать одним и тем же) ту́ркати, турча́ти, туркота́ти, туркоті́ти

    Русско-украинский словарь > зудеть

  • 17 испускать

    испустить пускати, пустити, випускати, випустити, (издавать) видавати, видати що. [Вода, нагріваючись, пускає од себе пару (Основа). Се сказав чернець і з ясним видом випустив останнєє диханнє (Франко)]. -скать, -стить дух или последнее дыхание - пускатися, пуститися духу, спускати, спустити дух(а) (душу), випускати, випустити дух(а), душу, (зап.) зіхати, зіхнути (духа), визіхнути (духа), визівнути духа (Куліш), віддавати, віддати Богові душу, (кончаться) конати, сконати. [І сорому тобі нема, - озвалась мати, - тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові (Свидн.). Пім (пока) дитина запіла, когут духа спустив (Номис). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне, ось зіхне мати (Вовч. п.)]. -стить вздох - а) зідхнути; б) (последний) спустити дух(а); см. -скать дух. -скать вопли, стоны, крик - видавати зойки, стогін, крик или просто: зойкати (голосити), стогнати, (криком) кричати. -скать приятный запах - видавати, пускати пахощі или пахтіти (пахнуть). -скать лучи (лучиться) - (ви)пускати проміння, променіти. -скать сильный жар (пышать) - пашіти, жахтіти; см. Пышать. Испущенный - випущений, пущений, виданий. -ться - пускатися, випускатися, бути пущеним.
    * * *
    несов.; сов. - испуст`ить
    випуска́ти, ви́пустити и мног. повипуска́ти; (несов.: выделять из себя запах) видиха́ти; ( излучать) випромі́нювати, ви́променити

    \испускать ка́ть арома́т (за́пах) — видиха́ти арома́т (па́хощі, за́пах)

    \испускатьть вздох — зітха́ти, зітхну́ти

    \испускатьть крик — скри́кувати, скри́кнути, сов. закрича́ти

    \испускать кать свет — випромі́нювати сві́тло

    \испускатьть стон — стогна́ти, -гну́, -гнеш, застогна́ти

    \испускать ти́ть дух (после́дний вздох), ирон. — ви́пустити, спусти́ти (спущу́, спу́стиш) дух; пусти́тися ду́ху; ( кончиться) скона́ти

    Русско-украинский словарь > испускать

  • 18 лаять

    гавкати, брехати, (лаймя лаять: о нескольк. собаках) валувати. [Мале щеня, та й те гавкає (Приказка). Тільки собаки надворі ще довго брехали (Н.-Лев.). Десь вовк у селі, бо так собаки валують (Черкащ.)].
    * * *
    1) ( издавать лай) га́вкати; бреха́ти (бре́ше); ( сильно) валува́ти, ґвалтува́ти
    2) (бранить, ругать) ла́яти, свари́ти

    Русско-украинский словарь > лаять

  • 19 потрескать

    пожрать) потріскати, пожерти, полопати що.
    * * *
    I II
    (жадно поесть, попить) потрі́скати, поло́пати

    Русско-украинский словарь > потрескать

  • 20 припахивать

    припахнуть
    I. 1) приорювати, приорати, (во множ.) поприорювати;
    2) -хать землю - виснажити землю;
    3) (сошник, лемех) притупити, затупити (леміш). Припаханный -
    1) приораний;
    2) (о земле) виснажений;
    2) (о сошнике) притуплений, затуплений. -ться -
    1) приорюватися, приоратися, бути приораним;
    2) (о земле) виснажуватися, виснажитися;
    3) (о сошнике) притупитися, затупитися.
    II. Припахивать - відгонити, душіти (трохи) чим, присмерджувати чим. [Вода чимсь відгонить]. Рыба уже -вает - риба вже присмерджує, рибу вже чути. II.. Припахивать, припахнуть -
    1) повівати, повінути, подихати, подихнути, дмухнути. [Вітерець повіває];
    2) приносити, принести вітром, привівати, привіяти (вітром).
    * * *
    I
    1) (чем) відго́нити (чим)
    2) ( издавать гнилостный запах) тхну́ти; припаха́ти
    II с.-х.; несов.; сов. - припах`ать
    прио́рювати, приора́ти и поприо́рювати

    Русско-украинский словарь > припахивать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • издавать — выпускать, печатать, публиковать; (ис)пускать, выдавать, производить, опубликовывать, выдавать в свет, выпускать в свет, испускать, источать Словарь русских синонимов. издавать 1. см. публиковать 2. см …   Словарь синонимов

  • ИЗДАВАТЬ — ИЗДАВАТЬ, издать звух или голос, испускать, производить; | издать закон, постановлять его и оглашать, обнародывать; издать журнал, книгу, печатать, пускать в свет. Изданое дело (?) пск. вестимое, законное, бесспорное. ся, быть издаваему. | архан …   Толковый словарь Даля

  • издавать — звуки • действие издавать приказ • существование / создание издать горловой звук • действие издать закон • существование / создание издать невнятный звук • действие издать полное собрание • существование / создание издать постановление • действие …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • издавать —     ИЗДАВАТЬ/ИЗДАТЬ     ИЗДАВАТЬ/ИЗДАТЬ, книжн. изливать/излить, книжн. испускать/испустить, книжн. лить, разг. пускать/пустить     ИЗДАВАТЬСЯ, книжн. изливаться/излиться, книжн. литься …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ИЗДАВАТЬ — ИЗДАВАТЬ, издаю, издаёшь; издавая, повел. издавай (книжн.). несовер. к издать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • издавать — см. издать 1 2. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ИЗДАВАТЬ 1-2 — см. издать 1 2. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • издавать — 1. ИЗДАВАТЬ см. 1. Издать. 2. ИЗДАВАТЬ см. 2. Издать …   Энциклопедический словарь

  • издавать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я издаю, ты издаёшь, он/она/оно издаёт, мы издаём, вы издаёте, они издают, издавай, издавайте, издавал, издавала, издавало, издавали, издающий, издаваемый, издававший, издавая; св. издать 1. Если… …   Толковый словарь Дмитриева

  • издавать(ся) — 1. издавать(ся) 1 изда/ва/ть¹(ся)¹ (книгу). 2. издавать(ся) 2 изда/ва/ть²(ся)² (звук) …   Морфемно-орфографический словарь

  • издавать — ИЗДАВАТЬ1, несов. (сов. издать), что. Создавая какие л. новые литературные произведения, выпускать (выпустить) их в свет [impf. to publish, issue, print and distribute to the public; to release; to edit, prepare a piece of writing for… …   Большой толковый словарь русских глаголов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»