зі+списку

1. n

1) особа, оголошена поза законом

2) вигнанець; знедолений; ізгой

3) бандит; грабіжник

4) організація, оголошена поза законом

5) розм. робітник, який потрапив до «чорного списку»

2. v

1) оголошувати поза законом; виганяти за межі країни

2) амер. позбавляти законної сили

* * *

1) особа, оголошена поза законом

2) вигнанець; знедолений; ізгой

3) злочинець; бандит, грабіжник

4) організація, оголошена поза законом

5) робітник, що потрапив до "чорного списку"

6) дика тварина

1) виганяти за межі країни; оголошувати поза законом

2) aмep. позбавляти законної сили

1. n

1) панель; фільонка

2) вставка в сукню

3) список, перелік

4) юр. список (журі) присяжних засідателів

5) список лікарів страхкаси

6) список хворих лікаря із страхкаси

7) особовий склад; персонал; комісія

8) група фахівців — учасників публічної дискусії

9) артисти — учасники вікторини (по телебаченню, радіо)

10) панно; тонка дошка для живопису

11) дошка для тіста; кравецька дошка

12) переносна загородка

13) фотографія довгого вузького формату

14) смужка паперу (пергаменту)

15) шибка

16) плита тротуару (бруківки)

17) сідельна подушка

18) юр. підсудний, обвинувачений

19) розподільний щит; приладова панель; щиток

20) ав. секція крила; сигнальне полотнище

21) друк. проміжок між бинтами

2. v

1) обшивати панелями; вставляти фільонки

2) оздоблювати смужками іншої тканини (іншого кольору)

3) юр. складати список присяжних засідателів

4) юр. включати до списку присяжних засідателів

5) шотл., юр. обвинувачувати

6) рідк. сідлати

* * *

1) панель; фільонка

2) декоративна вставка або смужка ( на одязі)

3) список, перелік; юp. список присяжних засідателів; юp. журі присяжних засідателів; список лікарів страхкаси; список хворих страхового лікаря; особовий склад, персонал; комісія; список позначок у словнику

4) група фахівців ( для публічного обговорення суспільно важливого питання); учасники радіо- або телепередачі ( дискусії або відповідей на питання)

5) тонка дошка для живопису, панно; дошка для тіста, кравецька дошка; переносна загородка; cпopт. бар'єр у вигляді рами або плоту

6) фотознімок довгого вузького формату

7) смужка пергаменту або паперу

8) частина шибки в рамі; частина вітража з окремим малюнком

9) площина тесаного каменю

10) плита тротуару або бруківки

11) клапоть тканини, який підкладається під сідло; пітник; сідельна подушка

12) дiaл.; юp. підсудний, обвинувачуваний

13) cпeц. розподільний щит, пульт; приладова панель; щиток

14) aв. секція крила

15) aв. сигнальне полотнище

16) гipн. виїмкове поле; гірничий цілик

17) пoлiгp. проміжок між бинтами

18) соціол. група опитуваних

1) обшивати панелями; вставляти фільонки

2) оздоблювати декоративною смужкою або вставкою

3) юp. складати список присяжних засідателів; включати до списку присяжних засідателів

4) дiaл.; юp. обвинувачувати, висувати обвинувачення

5) сідлати

1) додаткове внесення предметів до списку товарів, що підлягають оплаті митом ( на митниці)

2) додаткове внесення до списку учасників змагання; eк. внесення додаткових записів

1. n

1) укол; прокол

2) колючка, голка; шип

3) вістря; шило

4) точка; слід (на поверхні від гострого інструмента)

5) слід зайця

6) с.г. виток (тютюну)

1) амер. самовдоволений дурень; шахрай, мерзотник

8) груб. статевий член

2. v

1) колоти, уколоти

2) колотися

3) відчувати колючий біль

4) краяти, мучити

5) проколювати, устромляти

6) просвердлювати, прочищати голкою (отвір)

7) підкувати (коня)

8) наколювати (узор)

9) позначати пунктиром

10) робити позначки (у списку тощо)

11) мор. прошивати вітрило

12) залишати слід (про зайця)

13) пришпорювати; їхати верхи

14) підбурювати; спонукати

15) прокисати (про пиво тощо)

16) одягати, пишно вбирати

17) причепурюватися, розкішно вбиратися

* * *

1) шип; колючка; голка

2) укол, прокол; каяття

3) вістря; голка для прочищання; шило; icт. стрекало

4) точка, слід ( на поверхні від гострого інструмента)

5) вeт. закуття ( на нозі коня)

6) слід зайця

7) c-г. виток ( тютюну)

8) жapг. статевий член

9) cл.; жapг. самовдоволений дурень; шахрай, мерзотник

1) колоти; колотися

2) проколювати

3) відчувати колючий біль

4) мучити, терзати

5) (at) втикати ( що-небудь) гостре, завдавати удару ( чим-небудь) гострим

6) тex. прочищати голкою; просвердлювати; кернувати

7) закувати ( ногу коня при куванні)

8) позначати пунктиром; мop. прокладати курс (на карті; prick out)

9) наколювати, проколювати ( візерунок)

10) (prick down, prick off) робити позначки ( у списку); призначати за списком осіб на посаду шерифа; відмічати; позначати ( на папері)

11) мop. прошивати вітрило

12) залишати слід ( про зайця); переслідувати зайця ( по сліду)

13) icт. пришпорювати; швидко їхати верхи; підбурювати, спонукувати ( prick on)

14) прокисати (про вино, пиво)

1. n

1) запис, записування; письмова згадка, письмовий слід (чогось)

2) реєстрація, облік

3) pl документація; звітні матеріали (документи); дані

4) протокол; стенограма; офіційний документ

5) pl юр. матеріали судової справи

6) pl архів

7) характеристика, репутація; факти (про когось)

8) досягнення; результати діяльності

9) спорт. рекорд

10) звукозапис; запис (на магнітну стрічку тощо); фонограма; фотограма; кінограма

11) грамофонна платівка (пластинка)

12) амер перфорований нотний ролик (для механічного фортепіано)

13) історична пам'ятка

14) (the record) юр. суть справи

15) юр., бібл. показання свідка; свідок

16) поет. пам'ять

2. adj

рекордний; небувалий, нечуваний

1) записувати; протоколювати; заносити до списку (реєстру, протоколу)

2) реєструвати, фіксувати; показувати (про прилад)

3) записувати на плівку (платівку)

4) записуватися (про звук)

5) знімати, фотографувати

6) увічнювати

7) співати, заливатися (про птаха)

8) свідчити

* * *

1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)

2) реєстрація, облік

3) протокол ( засідання); стенограма; офіційний документ

4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності

5) cпopт. рекорд

6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограма

7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)

8) ( the record) юp. суть справи

9) юp., дiaл. показання свідків; свідок

10) пoeт. пам'ять

1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)

2) записувати на плівку, платівку; записуватися ( про звук); знімати ( фoтo- або кіноапаратом)

3) увічнювати

4) співати, заливатися ( про птаха)

5) icт. свідчити

1) обертання

2) оберт

3) періодичне повторення; чергування

4) спорт. чергування гравців

5) військ. заміна особового складу (частин); ротація

6) переміщення по колу (кораблів)

7) с.г. сівозміна; ротація (тж rotation of crops)

* * *

1) обертання; оборот

2) чергування; періодичне повторення; cпopт. чергування гравців; вiйcьк. заміна особового складу або частин

3) c-г. сівозміна, ротація ( rotation of crops)

4) лic. оборот рубки

5) гiдp. вихор

1. n

1) геол. шиферний (аспідний) сланець

2) буд. шифер, шиферна плитка

3) грифельна дошка

4) синювато-сірий колір, колір сланцю

5) амер. список кандидатів (на виборах тощо)

6) розгромна рецензія; рознос

2. v

1) буд. крити шифером

2) амер. заносити до списку кандидатів (на виборах)

3) амер. висувати для розгляду; висувати в кандидати

4) мед. визнати безнадійним (хворого)

5) розм. давати прочухана, давати перцю; влаштувати рознос; розкритикувати

6) насунути (комусь) капелюх на очі

7) розм. цькувати собаками; нацьковувати собак

* * *

1) гeoл. аспідний сланець, шиферний сланець

2) бyд. шифер, шиферна плитка

3) грифельна дошка

4) список, реєстр; cл. список кандидатів (на виборах, т. п.)

5) програма ( змагань)

6) синювато-сірий колір, аспідний колір

1) крити шифером

2) cл. заносити до списку кандидатів; намічати, висувати для розгляду

3) призначати, намічати ( на який-небудь час)

4) мeд.; cпeц. "присудити до смерті", визнати безнадійним ( хворого)

1) задати прочуханку; влаштувати рознос, розкритикувати

2) висікти, відшмагати

1. n

1) пляма, цятка

2) крапочка, цяточка

3) місце, місцевість; район

4) ганьба; безчестя; ганебна пляма

5) прищик; цятка, мушка (на обличчі)

6) очко (на картах тощо)

7) розм. невелика кількість (їжі, питва)

8) розм. посада, місце

9) місце в програмі (в списку тощо)

10) розм. коротка рекламна інформаційна) передача; екстрене повідомлення (по радіо, телебаченню)

11) правильне визначення переможця наступних змагань

12) амер., розм. долар

13) амер., розм. нічний клуб

14) військ. коректування (стрільби)

15) pl ком. наявний товар; готовий для здавання товар

16) амер., розм. скрутне становище

2. v

1) плямувати, бруднити; вкривати плямами

2) вкриватися плямами

3) ганьбити, безчестити, плямувати

4) розм. побачити; помітити; пізнавати, розпізнавати; відмічати

5) визначити місцеперебування; виявляти, знаходити (противника тощо)

6) розташовувати, розміщати

7) правильно визначати переможця наступних змагань

8) виводити плями (в хімчистці тощо)

9) спорт. дати фору

10) амер. робити зарубки (на дереві)

11) військ. коректувати стрільбу, стежити за результатами стрільби

* * *

1) пляма, цятка; цяточка; "зайчик", світлова пляма

2) місце, місцевість, район

3) ганьба, безчестя, ганебна пляма

4) прищик; pl; мeд. висип

5) очко (на картах, гральних костях)

6) невелика кількість ( їжі або питва)

7) cл.; cл. короткий сон; термін ув'язнення

8) місце, посада

9) радіо, тб.; cпeц. місце в списку, програмі

10) радіо, тб.; cпeц. коротка рекламна або інформаційна передача; екстрене повідомлення ( поза регулярною програмою)

11) номер ( естрадний); виступ ( короткий)

12) cл. ресторан; шинок, забігайлівка

13) ( a spot) скрутний стан ( a bad або а tight spot); ( the spot) небезпека

14) cл. долар ( паперовий)

15) = spotlight I 2

16) вiйcьк. поправка, коректування ( стрільби)

17) pl; кoм., бірж. наявний товар; товар, готовий до здачі; товар по касових операціях

18) пoлiгp.; cпeц.; = spot illustration

1) покривати плямами, бруднити, мазати, заляпувати; покриватися плямами; виводити плями ( в хімчистці); цяткувати, мережати

2) ганьбити, безчестити, плямувати

3) розм. помітити, побачити; упізнати, визначити

4) встановити місцезнаходження, засікти, виявити ( супротивника)

5) розташовувати, розміщати ( з інтервалами); розставляти по місцях

6) правильно визначати переможця в майбутніх змаганнях

7) вставляти в розклад, у програму; визначати час, місце (заходу, передачі)

8) cпopт. дати фору

9) cл. робити зарубки ( на деревах)

10) вiйcьк. коректувати стрільбу; спостерігати за результатами стрільби

11) театр. освітити прожектором, висвітити (актора, деталь сцени)

1) незареєстрований

2) неіменний, виданий на пред'явника

* * *

1) незареєстрований

2) кoм. неіменний, виданий на пред'явника ( про цінні папери)

1) додаткове внесення предметів до списку товарів, що підлягають оплаті митом

2) додаткове внесення до списку учасників змагання тощо

1. n

1) журнал (для записів); реєстр; метрична книга

2) офіційний список; опис

3) іст. збірник зразків судових документів

4) запис

5) реєстратор, протоколіст

6) муз. регістр, група труб однакового тембру (в органі)

7) муз. регістр, ділянка звукового діапазону

8) тех. лічильник; реєстраційний механізм; самописний прилад

9) тех. нагромаджувач

10) тех. заслінка, засувка

11) душник

12) друк. приводка

2. v

1) реєструвати; вносити до списку

2) реєструватися; відмічатися

3) вносити своє прізвище до списку виборців; записуватися

4) запам'ятовувати

5) показувати, реєструвати (про прилад)

6) виражати, свідчити

7) здавати багаж

8) відсилати рекомендований лист

9) точно припасовувати (підганяти)

10) військ. пристрілюватися по реперу

11) відповідати (чомусь), підходити, точно збігатися

12) друк. робити приводку

1) додаткове внесення предметів до списку товарів, що підлягають оплаті митом ( на митниці)

2) додаткове внесення до списку учасників змагання; eк. внесення додаткових записів

общ. вызывать поимённо, выкликать по списку, делать перекличку, поименовать, проверять по списку (присутствующих)

1) ( пометить) segnare, evidenziare

2) ( обозначить) segnare, indicare

3) ( зарегистрировать) segnare, registrare, spuntare

4) (обратить внимание, заметить) rilevare, segnalare

5) ( удостоить похвалы) segnalare, lodare

6) ( отпраздновать) celebrare, festeggiare

* * *

1) В ( пометить) segnare vt, marcare vt; prendere nota / un appunto, annotare vt ( записать)

2) В (заметить, выделить) evidenziare vt, sottolineare vt

3) (наградить и т.п.) premiare vt, lodare vt, segnalare vt, citare vt

4) разг. ( отпраздновать) celebrare vt, festeggiare vt

•

- отметиться

* * *

econ. segnalare

1) возврат прежним путём || возвращаться прежним путём

2) решение задачи методом поиска с возвратом || решать задачу методом поиска с возвратом ( по дереву поиска решений)

3) поиск ( по списку) в обратном порядке || искать ( по списку) в обратном порядке

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

1) возврат прежним путём || возвращаться прежним путём

2) решение задачи методом поиска с возвратом || решать задачу методом поиска с возвратом ( по дереву поиска решений)

3) поиск ( по списку) в обратном порядке || искать ( по списку) в обратном порядке

* * *

перекличка, проверка;

• к списку долгов добавится еще

* * *