-
1 золёный
painitud -
2 источник всех зол
ngener. kõige kurja juur -
3 он зол на всех
prongener. ta on kõigile tige -
4 выбирать
169a Г несов.сов.выбрать 1. кого-что (välja) valima, selekteerima; между кем-чем kelle-mille vahel valima; \выбирать товар kaupa (välja) valima, \выбирать депутатов rahvasaadikuid valima, \выбирать по вкусу maitse järgi valima, \выбирать друга sõpra valima, \выбирать день (õiget, sobivat) päeva valima, \выбирать выражения väljendeid valima, \выбирать меньшее из двух зол, \выбирать между двух зол kahe halva vahel valima, \выбирать между нами тремя meie kolme vahel valima;2. что välja võtma v tõmbama; \выбирать торф из болота rabast turvast võtma, \выбирать невод noota välja tõmbama;3. что välja noppima, puhastama; \выбирать сор из семян seemneid puhastama, seemnetest prahti välja noppima, \выбирать ягоды kõnek. marju puhastama -
5 злой
120 П (кр. ф. зол, зла, зло, злы) kuri, tige, õel, õrjetu, vihane; kibe, terav, käre, halb; \злойое сердце kuri v õel süda, \злойые мысли kurjad mõtted, \злойой недуг kuritõbi, kuri haigus, \злойой рок, \злойая участь kuri saatus, \злойой язык kuri v terav v salvav keel, \злойой мороз kõnek. käre v kange pakane, \злойой дух paha vaim, злейший враг verivaenlane, \злойое время halvad v kurjad ajad, \злойой на работу v до работы ülek. kõnek. kõva v kange töömees, он зол на людей ta on inimeste peale kuri; ‚ (он)\злойой на язык ta on kurja v terava keelega;\злойые языки kurjad keeled -
6 зло
97 С с. неод.1. (без мн. ч.) kurjus, pahe, halbus; kõnek. viha; бороться со \злом kurja v pahe vastu võitlema, желать зла кому kellele halba soovima, причинить \зло кому kellele paha v kurja tegema;2. (во мн. ч. только род. п. зол) häda; ‚срывать vупотребить во \зло kurjasti kasutama mida;корень зла kurja juur;со зла südametäiega, vihast;держать \зло на кого kelle peale viha kandma -
7 меньший
124 П väiksem, pisem; väikseim, pisim; kõnek. noorem; noorim, kõige noorem; \меньшийее из двух зол väiksem pahe, \меньшийая дочь noorim tütar; ‚по \меньшийей мере vähemalt;самое \меньшийее kõige vähem
См. также в других словарях:
зол. — зол. золото Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. зол. золотой Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. з. зол. золот.… … Словарь сокращений и аббревиатур
ЗОЛ — загородный оздоровительный лагерь ЗОЛ зона охраняемого ландшафта Источник: http://www.donland.ru/print/info.asp?infoId=3575 Пример использования ЗОЛ ГМЗШ … Словарь сокращений и аббревиатур
ЗОЛ — 1. ЗОЛ1, зла, зло. кратк. формы к злой. 2. ЗОЛ2. род. мн. от зло. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
зол — 1. ЗОЛ1, зла, зло. кратк. формы к злой. 2. ЗОЛ2. род. мн. от зло. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ЗОЛ — 1. ЗОЛ1, зла, зло. кратк. формы к злой. 2. ЗОЛ2. род. мн. от зло. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
зол — 1. ЗОЛ1, зла, зло. кратк. формы к злой. 2. ЗОЛ2. род. мн. от зло. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
зол — нареч, кол во синонимов: 1 • злой (89) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ізолінія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
ізолінії — изолинии isolines, isometric lines Isolinien, Isorithmen, Aquipotentiallinie лінії на картах, планах, проекціях або інших графіках, які з’єднують точки з однаковим значенням будь якої величини. Ізолінії використовуються для зображення на картах… … Гірничий енциклопедичний словник
золёный — зол/ён/ый … Морфемно-орфографический словарь
золі — золи sols Sole дисперсні системи, найдрібніші частинки будь якої речовини в рідкому (гідрозолі), твердому чи газоподібному (аерозолі) середовищі. Золі ще називають колоїдними розчинами . З. з водним середовищем називають гідрозолями, з органічним … Гірничий енциклопедичний словник