Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

злость

  • 1 злость

    злість, озлість, (злостность, злобность) злосливість (-ости), (гнев) лють, лютість (- ости), лютощі (-ів). [Зо злости болять кости (Номис). Лютість одняла у нього тяму, свідомість (Коцюб.)]. Со -сти - зо (із, з) злости, від злости, з серця, зо[і] зла. [З злости аж мінився (Руданськ.). І од злости зубами скрегоче (Шевчен.). Трохи з серця не сказивсь (Сторож.). Думала, щоб вона зо-зла не кинулася й мене бити (Кониськ.)]. Со -стью - злісно, злосливо, злуючи. -сть берёт кого - злість (лють) бере кого. -сть охватила, взяла кого - злість поняла, посіла, взяла кого. -сть прошла - серце відійшло, минуло зло. Срывать, сорвать -сть на ком - зганяти, зігнати злість, відгонити, відігнати злість на кому чим. [Зганяють свою злість знущанням з усього… (Н. Рада). А от нехай я Василя спіймаю,- злість оджену (Звин.)].
    * * *
    злість, род. п. зло́сті; (гнев, бешенство)лють, -ті, лю́тість, -тості, лю́тощі, -щів

    \злостьть берёт — злість бере́

    Русско-украинский словарь > злость

  • 2 зло

    I. сущ.
    1) зло (р. зла), лихо (-ха), лихе (р. лихого), (редко) худо (-да). [Ну, брате, - кажуть: як ти жив? добро чи зло робив? (Гліб.). Люди не однаково розуміють добро і зло, правду і неправду (Наш). Хто сіяв зло, той пожинав скорботу (Куліш). Піп людей карає, а сам лихо робить (Номис). Романе! лихим живеш, литвином ореш (Номис). Я їм добра не зичу, худа не мислю (Чуб. V)]. Делать зло - лихо коїти, чинити, учинити (сделать) кому, (образно) лихо кувати кому. Ом сделал страшное зло - він вчинив (зробив, скоїв) страшне лихо. Желать зла кому - мислити зло кому, бажати (зичити) лиха кому. На зло научать кого - на лихо вчити кого. Употреблять во зло - вживати на зле що, зловживати що; см. Злоупотреблять. Считаться за зло - йти (вважатися) за зле;
    2) (беда) лихо, біда, (неожид.) лиха година; см. Беда. Общественное зло - громадське лихо. Рабство есть величайшее из зол - рабство - це найгірше лихо (зло). Из двух зол выбирай меньшее - котре лихо меншеє те й вибирай. Постигло зло кого - спіткало лихо кого, побила кого лиха година. Как на зло (на беду) - як на зло, як на ту пеню, як на те. [Як на ту пеню й мати приходять (Сл. Гр.)]. Избежать зла - уникнути, втекти лиха (біди). Уйти от зла - втекти від лиха (біди). Вещать зло - лихо (біду) віщувати кому;
    3) (злость) злість (-ости). На зло (делать) - на збитки, на злість, на прикрість, на пеню, на капі[о]сть, (на перекор) навкір, навкірки, наперекір, насукір кому (чинити). [Це він на збитки отак робить (Кам. п.). На злість моїй жінці нехай мене б'ють (Приказка). Усе на капость робить (Сл. Гр.)]. Зло взяло меня - зазлісно мені стало, люто зробилося мені. Сорвать зло на ком - зігнати сердце (оскому) над ким на кому. [Щоб над ким-небудь серце своє зігнати (Квітка)]. Со зла - зо-зла, зі-зла, з серця, з пересердя. [Трохи з серця не сказивсь (Стор.)].
    II. нрч.
    1) (злостно) люто, злісно, зло[і]сливо, зо-зла; (плохо) зле; срвн. Злобно, Жестоко. Зло раскритиковали его книгу - злісно розкритикували його книгу. Он зло (плохо) обращается с людьми - він зле поводиться з людьми;
    2) (ретиво) завзято. Зло браться за что - завзято братися до чого.
    * * *
    I сущ.
    1) зло; ( беда) ли́хо, біда́
    2) (досада, злость) злість, род. п. зло́сті, зло

    со зла — спересе́рдя, із (зі, зо, від) зло́сті, зі зла

    II нареч.
    зло; зо́зла; ли́хо; злі́сно, злости́во; серди́то; лю́то

    зло пошути́ть над кем — зло (зле, недо́бре) пожартува́ти над ким

    Русско-украинский словарь > зло

  • 3 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 4 забирать

    забрать
    1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];
    2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];
    3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.
    * * *
    несов.; сов. - забр`ать
    1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш

    \забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)

    2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш

    Русско-украинский словарь > забирать

  • 5 злоба

    злоба, злостивість (-вости), лють (-ти), лютість; (злость) злість, зазлість (-лости), (вульг.) («зуб») храп (-пу). [Одібрать її не зможе ніяка злоба несита (Самійл.). Чернеча злоба до гроба (Номис). Ридає в безсилій лютості (Л. Укр.). Знову піднялась у його на людей злість (Грінч.)]. Выместить свою -бу на ком - окошити свою злобу (злість) на кому. Дышать -бой на кого - дихати пеклом на кого. Иметь (питать) -бу против кого - мати злість, завзяття, серце (лють, храп) на кого. Возыметь -бу на кого - завзяти злість на кого. Бессильная -ба - безсила лютість, лють. -ба дня - пекуче питання, нагальна справа, (церк.- слав.) злоба дня. Он это сделал по -бе на меня - він це вчинив, маючи злість на мене, із злости на мене. Довлеет дневи -ба его - доволі в кожного дня лиха свого (Єв.).
    * * *
    злість, род. п. зло́сті, зло́ба и злоба́; ( злобность) злости́вість, -вості

    бе́шеная \злоба ба — шале́на лють (злість)

    Русско-украинский словарь > злоба

  • 6 злой

    Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];
    2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.
    3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.
    * * *
    злий; ( недобрый) лихи́й; ( злобный) злі́сний, злосли́вий, злости́вий, злісли́вий: ( сердитый) серди́тий; (жестокий, лютый) лю́тий; ( свирепый) мордо́ваний

    Русско-украинский словарь > злой

  • 7 колотить

    1) (стучать) калатати, грю[у]кати, лупити, гатити, гупати, вибивати, (диал.) лелущити, гамселити чим у що, чим по чому, об що. [Сторожі калатали усю ніч у бодню. Закричав Омелько і почав лупить з усієї сили кулаком у двері (Н.-Лев.). Були замкнені в нас сінешні двері, і як не грукали, не впущено та й годі (Куліш). А ну, чи почне далі лелущить та гупати кулаком у двері (Н.-Лев.). У бубон калатайкою вибиває (Херс.)]. -тить зубом - зубами клацати, цокотіти, вибивати. -тить лбом - поклони бити, стелитися перед ким. -тить языком - молотити (калатати) язиком, ляпати;
    2) (что) бити, товкти, (разбивать) розбивати, трощити що. [Трощив посуду, грюкав у двері і в стіл кулаком (Коцюб.)]. -тить бельё (вальком) - вибивати білизну (шмаття) прачем. -тить вещи, посуду - бити, товкти, трощити речі, посуд; см. Разбивать. -тить воздух (языком) - брехати на вітер, ляпати язиком, торохтіти. -тить гвозди, колья - заганяти, бити, побивати цвяхи, кілки. -тить денежки - грошву (грошики) збивати. -тить карту - різати, бити, крити карту. -тить коноплю, лён - тіпати коноплю (точнее плоскінь, матірку). -тить ковры, одежду - вибивати килими, одіж. -тить налоги - вибивати, доїти, тягти податки (з людей);
    3) (кого: кулаками, палкой) бити, побивати, лупити, лупцювати, (избивать) убивати, (образно) банити, тузати, тіпати, мотлошити лушпанити, дубасити, дубцювати, гатити, гнітити, садити, гніздити, піжити, пірчити, пірити, тасувати, гамселити, кресати, (ш)парити, гилити, лущити, лелущити, духопелити, чесати, чистити, тусати, стусувати, молотити, кібчити, мостити, бух(к)ати, гріти, латати, воложити, мережити, прати, гомшити, штапувати, шустрити кого по чому, у що, давати затьору, хлосту, прочухана, духопелу, -пелів, -пелків, парла, шкварки, матланки, чосу, духу, духану кому, годувати бебехами, стусанами, товчениками, частувати кулаками, товчениками кого и т. п.; срвн. Бить, Лупить. [Я - лупити її, а вона товче своє (Крим.). Раз погладь, а потім хоч що-дня лупцюй, - все стерплять (Л. Укр.). Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Франко)];
    4) -тить себя - бити (лупити) себе; см. Колотиться 1;
    5) (трясти, приводить в дрожь) колотити, бити, трясти, кидати ким, кого. -лотит в виски - у виски гатить, у висках стукоче. В груди -тит - у грудях стукоче. Злость его -тила - злість його трясла. Лихорадка его -тит - його трясця (лихоманка) трясе. Колоченный -
    1) (о вещах) битий, товчений;
    2) (кто) битий, побиваний, луплений, убиваний, банений, тузаний, тіпаний; мотлошений и т. д. В темя не -ный - не гвіздком у тім'я битий.
    * * *
    1) ( ударять) би́ти; ( стучать) сту́кати, грю́кати, калата́ти; гамсели́ти, тра́хкати, мости́ти
    2) ( выколачивать) вибива́ти
    3) (наносить побои, бить) би́ти, товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотло́шити, молоти́ти, духопе́лити, товкма́чити, гати́ти, гили́ти, пі́жити, репі́жити, мости́ти, дуба́сити, дубцюва́ти, чухра́ти, ту́зати, тю́жити, гнізди́ти
    4) (разбивать, раскаливать что-л. бьющееся) би́ти, трощи́ти, товкти́
    5) ( приводит в дрожь) би́ти, трясти́, труси́ти; ті́пати

    Русско-украинский словарь > колотить

  • 8 лихость

    Лихота
    1) (удальство) молодецтво, моторність, голінність, жвавість, бравість; (лошади) баскість (-ости);
    2) (худость) лихість (-хости);
    3) см. Злость.
    * * *
    хоро́брість, -рості, відвага, відва́жність, -ності; молоде́цтво, бадьо́рість; хва́цькість, -кості; жва́вість, -вості, мото́рність; бра́вість; ба́скість

    Русско-украинский словарь > лихость

  • 9 обуревать

    кого что поривати, хвилювати кого. Меня -вает злость - зло мене пориває. Обуреваем кто чем - пориває кого що, опановує кого що.
    * * *
    охо́плювати, порива́ти; ( овладевать) опано́вувати, оволодіва́ти, пойма́ти, поніма́ти

    Русско-украинский словарь > обуревать

  • 10 ожесточение

    жорстокість, немилосердність, запеклість, зажертість, озвіреність (-ости).
    * * *
    1) ( жестокость) жорсто́кість, -кості; ( озлобление) озло́блення; ( злоба) злоба́ и зло́ба; ( злость) злі́сть, род. п. зло́сті; ( остервенение) лю́ть, -ті, розлю́чення, лю́тощі, -щів
    2) ( обострение) заго́стрення; ( усиление) поси́лення
    3) (перен.: упорство, рьяность) завзя́тість, -тості, завзя́ття; ( пыл) за́пал, -у

    Русско-украинский словарь > ожесточение

  • 11 подавлять

    подавить
    1) (угнетать) гнітити, пригнічувати, пригнітити, пригноблювати, пригнобити, давити, придавити кого. Меня -вляла мёртвая тишина - мене гнітила (пригнічувала) мертва тиша. Меня -вляет сознание собственной вины - мене пригнічує (гнітить, давить) свідомість власної провини;
    2) (заглушать) давити, задавити, душити, задушити, гамувати, погамувати, тлумити, стлумити и потлумити, притлумляти и притлумлювати, притлумити, бороти, побороти, глушити, зглушити, заглушати и заглушувати, заглушити, гнути, зігнути що, (побивать превосходством) забивати, забити кого, що. [Народня мова починає забивати в письменстві чужу церковщину (Єфр.)]. -ить в себе злость, возмущение, досаду, желание - задавити (задушити, погамувати, потлумити, стлумити и т. д.) в собі злість, обурення, досаду (жаль), бажання. -вить восстание - приборкати, придушити, задушити повстання. Подавленный - пригнічений, задавлений, задушений, погамований, притлумлений и т. д. -ный тяжёлым горем - пригнічений (пригноблений) тяжким горем. -ное настроение - пригнічений настрій. -ный стон, голос - задавлений, задушений стогін, здавлений, здушений голос. Восстание, -ное самыми решительными мерами - повстання, приборкане (придушене, задушене) найрішучішими заходами… -ться -
    1) пригнічуватися, бути пригнічуваним, пригніченим;
    2) задавлюватися, бути задавленим, душитися, бути задушеним, гамуватися, бути погамованим, тлумитися, бути потлумленим, притлумленим и т. д. Срв. Подавиться. Худшее в человеке должно -ляться - гірше в людині треба гамувати (приборкувати).
    * * *
    несов.; сов. - подав`ить
    1) приду́шувати, придуши́ти, дави́ти, подави́ти
    2) ( превосходить в количестве) переви́щувати, переви́щити; ( побивать) побива́ти, поби́ти; ( звуки) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти
    3) ( удручать) гніти́ти (несов.), пригні́чувати, пригніти́ти; ( угнетать) пригно́блювати, пригноби́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити, дави́ти, подави́ти; ( пришибать) прибива́ти, приби́ти
    4) (чувства, ощущения) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, несов. подави́ти; притлу́млювати и притлумля́ти, притлуми́ти, тлуми́ти, стлуми́ти; ( сдерживать) стри́мувати, стрима́ти, затамо́вувати, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти; ( превозмогать) угамо́вувати, угамува́ти, погамува́ти (несов.), утамо́вувати, утамува́ти, тамува́ти (несов.); (несов.: преодолеть) поборо́ти

    Русско-украинский словарь > подавлять

  • 12 срывать

    I несов.; сов. - сорв`ать
    1) зрива́ти, зірва́ти (зірву́, зірве́ш и зі́рвеш) и мног. позрива́ти; (о цветах, плодах) рва́ти несов., ( небольшое количество) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, вирива́ти, ви́рвати; ( сдирать) здира́ти, зідра́ти (здеру́, здере́ш) и зде́рти и мног. поздира́ти

    \срывать рва́ть го́лову с кого́ — відірва́ти (зірва́ти) го́лову кому́

    \срывать рва́ть го́лос — зірва́ти го́лос

    \срывать рва́ть заве́су (покро́в) с чего́ — зірва́ти заві́су (покрива́ло) з чо́го

    \срывать рва́ть заседа́ние — зірва́ти засі́дання

    2) (добиваться чего против чьего-л. желания) зрива́ти, зірва́ти; ( хищнически присваивать) здира́ти, зде́рти

    \срывать рва́ть поцелу́й — зірва́ти поцілу́нок

    3) (гнев, зло) зганя́ти, зігна́ти (зжену́, зжене́ш)

    \срывать рва́ть злость (се́рдце) на ком — зігна́ти гнів (злість) на ко́му, зігна́ти (зірва́ти) се́рце на ко́му

    II несов.; сов. - срыть
    зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш)

    срыть до основа́ния — знести́ до ґру́нту (до пня)

    Русско-украинский словарь > срывать

См. также в других словарях:

  • злость — злость, и …   Русский орфографический словарь

  • злость — Злость …   Словарь синонимов русского языка

  • злость — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? злости, чему? злости, (вижу) что? злость, чем? злостью, о чём? о злости 1. Злость это чувство враждебности, раздражения по отношению к другим людям. Побледнеть от злости. | Говорить со злостью …   Толковый словарь Дмитриева

  • ЗЛОСТЬ — ЗЛОСТЬ, злости, мн. нет, жен. Злое, полное раздраженной враждебности настроение. Выругаться со злостью. Почувствовать прилив злости. Ядовитая злость. Мрачная злость. Злость берет меня. || Злобная язвительность (книжн. устар.). Злость эпиграммы.… …   Толковый словарь Ушакова

  • злость — См. гнев сорвать злость... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. злость озлобление, зло, злоба, ожесточение, яд, гневность, злинка, злобность, ядовитость, желчь Словарь русских… …   Словарь синонимов

  • ЗЛОСТЬ — ЗЛОСТЬ, и, жен. 1. Злое, раздражённо враждебное чувство, настроение. Полон злости кто н. Говорить со злостью. 2. Стремление действовать активно, бороться, боевое настроение. Хорошая спортивная з. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… …   Толковый словарь Ожегова

  • злость — берет • действие, субъект злость взяла • действие, субъект …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Злость — ж. 1. Чувство гневного раздражения, враждебности по отношению к кому либо; злоба. 2. Выражение такого чувства; гнев, бешенство. 3. Злая язвительность. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • злость — Адская, беззубая, бессильная, бешеная, дикая, жгучая, животная, застарелая, затаенная, исступленная, лютая, мрачная, неодолимая, несправедливая, неукротимая, отчаянная, скрытая, слепая, страшная, тайная, тихая, угрюмая, упрямая, холодная, черная …   Словарь эпитетов

  • злость — и; ж. 1. Злое, раздражённо враждебное чувство; злоба. Яростная, ядовитая з. З. овладела кем л. З. берёт, разбирает, кипит в ком л. Срывать з. на ком л. Побледнеть от злости. Говорить с холодной злостью. 2. Стремление действовать активно, боевое… …   Энциклопедический словарь

  • злость — ЗЛОСТЬ, и, ж Состояние сильного раздражения, враждебности. Вспоминал потом про историю с мальчиком, которого он взял из деревни, чтобы воспитывать, и в припадке злости так избил, что началось дело по обвинению в причинении увечья (Л. Т.) …   Толковый словарь русских существительных

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»