-
1 authentication
засвідчення справжності (автентичності); встановлення відповідності оригіналу; ідентифікація; засвідчення підпису- authentication of a passport
- authentication of a text
- authentication procedure -
2 attestation of witness
-
3 certification of authenticity
English-Ukrainian law dictionary > certification of authenticity
-
4 certification of check
засвідчення справжності чеку; акцептування чека -
5 certification of conformity
засвідчення відповідності; сертифікат відповідностіEnglish-Ukrainian law dictionary > certification of conformity
-
6 jurat
засвідчення афідавіту; присяга; присяжний (ім.); присяжна офіційна особа; суддя- juration -
7 recording by notary
засвідчення нотаріусом; нотаріальний запис -
8 witness
1. n1) очевидець (тж eye—)2) свідок (особл. в суді)subscribing witness — юр. свідок при складанні документа (заповіту)
3) свідчення, показанняto give witness — свідчити, давати показання
to bear witness of (to) — засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось)
4) доказ5) приклад6) заст. хрещений батько; хрещена мати2. v2) свідчити; бути доказом3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)to witness against (for) smb. — давати свідчення (показання) проти (на захист) когось
* * *I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
9 witness
I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
10 authentication
nустановлення (засвідчення) справжності; завірення (підпису)* * *n1) посвідчення або засвідчення справжності, автентичності ( документа); засвідчення ( підпису)2) атрибуція ( твору мистецтва) -
11 certification
n1) посвідчення, посвідка, свідоцтво2) видача посвідчення (свідоцтва)3) засвідчення* * *n1) видача посвідчення, свідоцтва2) свідоцтво, посвідчення3) засвідчення ( факту); завірення ( документа)consular certification — юp. консульська легалізація
4) атестація; сертифікація5) фiз. ідентифікація ( події) -
12 certification
атестація; посвідчення ( дія); процедура сертифікації (звернення нижчестоящого суду до вищестоящого за довідкою зі складного юридичного питання у зв'язку із справою, що розглядається); акт засвідчення; видача посвідчення; засвідчення (в тому числі документа, підпису тощо); легалізація- certification of authenticity
- certification of check
- certification of conformity
- certification of judgement
- certification of judgment
- certification procedure
- certification scheme
- certification system -
13 verification
n1) перевірка, контроль; дослідження2) звіряння (тексту тощо)3) підтвердження, визначення правильності (чогось)4) затвердження, ратифікація5) юр. засвідчення, посвідчення6) доведення обґрунтованості (правильності)7) тех. калібрування, градуювання, еталонування◊ verification fire — військ. контрольна стрільба
* * *n.1) контроль, здійснення контролю; перевірка; subject to verification який (що) підлягає контролю; natіonal technіcal means of verification національні технічні засоби контролю; to іmpede verification ускладнювати здійснення контролю; перевірка ( вимірювального інструмента); звірення ( тексту)2) підтвердження; установлення дійсності (чого-н.)3) твердження, ратифікація4) юр. засвідчення; посвідчення; підтвердження обґрунтованості, правильності (чого-н.)5) тех. калібрування, еталонування, тарування; verification fіre військ. контрольний постріл -
14 attestation
(формальне) підтвердження; атестація; свідчення (свідка), давання свідчень; засвідчені свідчення (показання); засвідчення (в т. ч. документа, підпису тощо); приведення до присяги- attestation of signature
- attestation of witness -
15 attestation
n1) свідчення; засвідчення2) формальне підтвердження3) військ. приведення до присяги* * *n1) показання свідків; давання показань свідків2) формальне підтвердження ( заповіту); засвідчення ( документа)3) вiйcьк. приведення до присяги4) атестація -
16 authentication
n1) посвідчення або засвідчення справжності, автентичності ( документа); засвідчення ( підпису)2) атрибуція ( твору мистецтва) -
17 testimony
свідчення (свідка); свідчення, що дається під присягою; доказ; твердження під клятвоюtestimony about confidential conversations between a president and his close advisers — свідчення стосовно конфіденційних розмов президента і його найближчих радників
testimony before legislative committee — свідчення (давання свідчень) в комітеті законодавчого органу
- testimony by the accusedtestimony of the verity of the signature — засвідчення справжності підпису; свідчення про справжність підпису
- testimony for the defence
- testimony for the defense
- testimony given in court
- testimony of a witness
- testimony of an accomplice
- testimony of two witnesses
- testimony under oath -
18 ascertainment
nз'ясування; засвідчення; установлення* * *nз'ясування, встановлення, засвідчення -
19 commendation
n1) похвала2) амер., військ. подяка (в наказі)commendation list — військ. список представлених для нагородження
3) рекомендація (дія)4) pl заст. засвідчення пошани* * *n1) похвала; схвалення2) рекомендація ( дія)3) aмep.; вiйcьк. подяка ( у наказі)4) pl; icт. засвідчення поваги5) icт. перехід васала під заступництво феодала, комендация -
20 legalization
n1) узаконення; легалізація2) надання законної сили; засвідчення* * *nузаконення; легалізація; надання законної сили; засвідчення
См. также в других словарях:
засвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
засвідчення — я, с. 1) Дія за знач. засвідчити. 2) Документ, який свідчить що небудь … Український тлумачний словник
засвідчувач — а, ч. 1) Свідок. 2) Службовець, чиновник, який засвідчує документ, видає посвідчення … Український тлумачний словник
нотаріальний — а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. || Завірений нотаріусом. •• Нотаріа/льна конто/ра місцевий орган нотаріату. Нотаріа/льна пала/та некомерційна організація, що є професійним об єднанням, заснована … Український тлумачний словник
розписка — и, ж. 1) Дія за знач. розписати, розписувати 1 3). 2) Документ із підписом, який засвідчує одержання чого небудь. •• Платі/жна розпи/ска письмове засвідчення оплати за борговим зобов язанням. Здава/ти під розпи/ску здавати щось кому небудь,… … Український тлумачний словник
апостиляція — ї, ж. Найвищий ступінь засвідчення документів, що визнається у всіх країнах, які у 1961 р. підписали Гаазьку конвенцію … Український тлумачний словник
аутентикація — ї, ж. 1) Засвідчення аутентичності картки, документів, підпису, особи людини. 2) Підтвердження приналежності платіжної картки її тримачеві … Український тлумачний словник
афірмація — ї, ж. Установлення, запевнення. || фін. Засвідчення рахунків, фінансових документів … Український тлумачний словник
консульський — а, е. Прикм. до консул і консульство. •• Ко/нсульська екзеквату/ра дозвіл держави перебування на реалізацію консульських функцій. Ко/нсульська легаліза/ція встановлення і засвідчення справжності підписів на документах та актах і відповідності їх… … Український тлумачний словник
легалізація — ї, ж. 1) Перехід на легальне становище. 2) Надання законної сили; узаконення. 3) У міжнародному праві – засвідчення консулом підписів на документах, що виходять із закордонних установ … Український тлумачний словник
облік — у, ч. 1) Засвідчення, встановлення наявності з ясування кількості чого небудь. Бути на обліку. 2) Реєстрація людей із занесенням у відповідні списки для їх використання де небудь, з ясування їх наявності, переміщення і т. ін. Сектор обліку. 3) ек … Український тлумачний словник