Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

закріплений

См. также в других словарях:

  • закріплений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • закріплений — [закр’і/плеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • закріплений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпити. || закрі/плено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який перебуває у чиємусь користуванні, віданні …   Український тлумачний словник

  • закріпленість — ності, ж. Абстр. ім. до закріплений …   Український тлумачний словник

  • незакріплений — а, е. 1) Якого не закріпили чим небудь. 2) Якого не закріпили за кимось, чимось …   Український тлумачний словник

  • рельс — Закріплений на шпалах стальний вузький брус, що має широку плоску основу і голівку вгорі. По ньому котяться колеса залізничних вагонів. Використовується у будівництві інколи для перемичок, а також у якості балок перекриттів. Серед останніх у XIX… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… …   Український тлумачний словник

  • сходи — Споруди для зв язку між окремими будівлями або частини споруд із східцями на тятиві чи косоурі для підйому і спуску на різні яруси або поверхи, які знаходяться всередині будівлі або закріплені до зовнішнього боку стін (т. зв. відкриті). За… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • спускати — а/ю, а/єш, недок., спусти/ти, спущу/, спу/стиш, док. 1) перех. Переміщати зверху вниз; опускати. || Різко опускаючи, вдаряти. || Зсаджуючи, знімаючи кого , що небудь (з плечей, рук, коня і т. ін.), ставити або класти десь. || Звозити кого , що… …   Український тлумачний словник

  • велоергометр — а, ч. Нерухомо закріплений велосипед або апарат із педалями, що дозволяє дозувати м язову роботу і реєструвати відповідну реакцію організму …   Український тлумачний словник

  • гарпулець — льця/, ч., діал. Кіл із залізним наконечником, закріплений на березі та з єднаний вірьовкою з плотом …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»