закон+и+порядок

ЗАКОН і ХАОС ( від грецьк. - νόμοξ - звичай, закон; χαίνω - розверзаюся) - категорії, що дозволяють фіксувати єдність таких суперечливих сторін буття, як повторюваність, стійкість, регулярність, істотність, необхідність, упорядкованість, загальність, з одного боку, і випадковість, непередбачений, безладність, іррегулярність, неістотність, нестійкість, з другого.Категорія закону формувалась у контексті уявлень про організуючі функції людини, держави та юридичних норм, перенесення цих уявлень (найчастіше під час становлення політичної системи суспільства) на світовий універсум у вигляді ідеї надлюдської впорядкувальної сили (дао в стародавньому Китаї, логос Геракліта, нусАнаксагора в стародавній Греції, регулятивна роль напівміфологічних богів і т.п.) С. вітовий порядок і людська доля розглядались як результат дії цієї сили. У Новий час з'являється поняття закону природи, який філософами і природознавцями тлумачиться по-різному: як причина і форма речей, рухів і властивостей (Бекон, Декарт), як фіксація стійких і однозначних відношень у природі (закони Ньютона), як необхідні, істотні зв'язки між явищами, перш за все механічними (франц. матеріалісти XVIII ст.); як об'єктивні, необхідні, всезагальні, пізнаванні відношення (Фоєрбах). Гегель розглядає закон як надіндивідуальний ідеальний принцип розгортання абсолютного духу М. арксизм прагне довести наявність об'єктивних законів не тільки у природі, а й у суспільстві, розглядаючи історію суспільства як "природно-історичний процес". У гносеологічному плані закони співставляються та інколи ототожнюються з аксіомами (Галілей), гіпотезами (Коперник, Кеплер), принципами і правилами, пізніше з теорією, моделлю, рідше - з причинністю (детермінізмом), гармонією (красою), визначеністю, структурою, метою. Неопозитивізм розглядає З. як зв'язок переживань суб'єкта, апріорні вимоги для дослідника, які дозволяють йому вивчати дійсність (Вітгенштайн, Шлік). У фальсифікаціонізмі Поппера закони редукуються до гіпотез, в "анархістській епістемології" Фоєрабенда вони розчиняються в загальноструктурному контексті як один із моментів проліферації (розмноження) знань різного типу. Категорія хаосу виникла на ґрунті міфологічних уявлень про невпорядковану першопотенцію світу, яка сполучає у собі можливість універсального породження й універсального поглинання. Пізніше, особливо у XX ст., хаос розглядався не тільки як причина порушення порядку, а й як джерело його виникнення (порядок - форма буття хаосу). Після бурхливих дискусій щодо сутності квантової механіки, динамічних і статистичних законів між "детерміністами" та "індетерміністами" стало очевидним, що X. і З. завжди перебувають у єдності. Характеристика законів як незмінних, "універсальних", "всесвітніх" і т.п. є перебільшенням, пов'язаним з їх невиправданою субстанціалізацією. Оскільки закон реалізуюється не тільки через необхідні, а й випадкові і хаотичні явища, то він виступає не як фатальна примусова сила, а як тенденція, "динамічний хаос". Ідея невіддільності З. і X. отримує подальшу розробку в нелінійній фізиці, синергетиці (Пригожий, Хакен), в культурології (аналіз співвідношення визначеності і невизначеності в культурогенезі, Лотман), в соціально-політичних дослідженнях (проблема поєднання держави і громадянського суспільства, примусу і свободи тощо), у ході розвитку постмодерністських тенденцій (поняття "хаосмосу", "деконструкції" та ін.).

(обиход) обряд, звичай, закон, чин, порядок, обхід (-ходу), обходини; (церковный) відправа, обхід; (религиозный) обряд, обрядок.

* * *

I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.

II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.

* * *

несов.; сов. - нар`ушить

n под. податок; збір; акциз; обкладення; a податковий

обов'язковий платіж, який уряд накладає на товари і послуги, на дохід окремих осіб і підприємств, на власність, на прибутки тощо з метою одержання надходжень (revenue¹) для фінансування державних видатків на охорону здоров'я, розвиток освіти, пенсійне забезпечення та ін. програми, з метою регулювання рівня витрат в економіці (economy¹) країни тощо; ♦ існують прямі (direct tax) і непрямі (indirect tax) податки; до прямих податків належать прибутковий податок (income tax), податок на реалізований дохід від приросту активів (capital gains tax), майновий податок (wealth tax), що стосується вартості чистих активів, земельний податок (land tax) тощо; до непрямих — податок з обороту (sales tax), акцизний збір (excise duty), тарифи (tariff), митний податок (customs duty) тощо

═════════■═════════

accrued tax нарахована заборгованість зі сплати податків; accumulated earnings tax податок на нерозподілений прибуток; ad valorem tax лат. податок на вартість • податок з оголошеної ціни • податок у вигляді певного відсотка; advance corporation tax (ACT) податок на корпорації, виплачений авансом; agricultural tax сільськогосподарський податок; alcohol tax податок на алкогольні напої; alcohol-beverage tax податок на алкогольні напої • податок на спиртні напої; alternative minimum tax (AMT) альтернативний мінімальний податок; amusement tax податок на розваги (вистави, прокат кінофільмів); apportioned tax розподілений податок; assessed taxes прямі податки (на майно); burdensome taxes обтяжливі податки; business tax податок на бізнес • податок на підприємця; capital tax податок на капітал; capital gains tax (CGT); capital transfer tax податок на передачу капіталу; capitation tax податок, розрахований на одну особу; cargo tax податок на вантаж; chain-store tax прогресивний податок на мережу роздрібних крамниць ланцюгового підпорядкування; commodity tax (непрямий) податок на товари; company income tax податок на доходи компаній • податок на прибуток підприємств; consumption tax податок на споживання; corporate tax податок на прибуток корпорацій; corporation income tax податок на прибуток корпорацій • податок на доходи корпорацій; corrective tax коригуючий податок; death tax податок на спадщину; death and gift tax податок на спадщину і дарування; deferred tax відстрочені податки; deferred income tax відстрочений прибутковий податок; direct tax; dividends tax податок на дивіденди; double tax подвійний податок; earmarked taxes податки, резервовані для спеціальних цілей; effluent tax податок на відходи, що забруднюють середовище; emergency tax надзвичайний податок; employer payroll tax податок на підприємницький фонд заробітної плати; employment tax внесок у фонд страхування від безробіття; equalization tax урівноважу вальний податок • мито для вирівнювання; estate tax податок на спадщину • податок на нерухомість; estimated tax приблизно підрахований податок; excess profits tax податок на надприбуток; excise tax акцизний збір • акцизний податок; expenditure tax податок на видатки • непрямий податок; export tax експортне мито • податок на експорт; federal tax федеральний податок • податок, стягнений федеральним урядом; federal income taxes федеральні прибуткові податки • федеральні податки на доходи; flat tax пропорційний податок • податок, стягнений за єдиною ставкою; flat-rate tax пропорційний податок • податок, стягнений за єдиною ставкою; foreign tax закордонний податок • податок, стягнений закордонною державою; franchise tax податок на монопольні права і привілеї • франшизний податок; fringe benefits tax (FBT) податок на додаткові пільги; general property tax податок на всі види власності; general sales tax загальний податок з обороту; gift tax податок на дарування; goods and services tax податок на товари і послуги; graded tax податок з диференційованою ставкою; graduated tax податок, стягнений за прогресивною ставкою • прогресивний податок; graduated income tax прогресивний прибутковий податок; hidden taxes непрямий податок • неявний податок • прихований податок; highway tax збір на будівництво шосейних доріг; import tax імпортне мито • податок на імпорт; import equalization tax імпортний податок для вирівнювання • імпортне мито для вирівнювання; import turnover tax податок з обороту імпортних товарів; imposed tax запроваджений податок; income tax; increment value tax податок на приріст вартості; indirect tax; inflation tax інфляційний податок; inheritance tax податок на спадщину; interest equalization tax податок, який вирівнює ставки відсотка; intermediate taxes проміжні податки; land tax; legacy tax податок на спадщину; local tax місцевий податок; lump-sum tax одноразовий податок • податок на сукупну суму доходів • акордний податок; luxury tax податок на предмети розкоші; mainstream corporation tax основна сума податку на прибуток корпорацій; matured tax податок, за яким настав термін сплати; maximum tax максимальний податок; minimum tax мінімальний податок; motor vehicle tax податок на автомобілі; multistage sales tax багатоступінчастий податок на збут; municipal tax муніципальний податок; national tax загальнодержавний податок; net taxes чистий податок; net worth tax податок на власність; nondeductible tax податок, який не підлягає відрахуванню; occupational tax податок на професію; payroll tax податок із заробітної плати; personal property tax податок на особисте (рухоме) майно; privilege tax податок на привілей; processing tax податок на товар, який підлягає обробці; profits tax податок на прибутки; progressive tax прогресивний податок; property tax майновий податок • податок на власність; proportional tax пропорційний податок • податок, стягнений за єдиною ставкою; purchase tax (непрямий) податок на покупки; real estate tax податок на нерухомість; receipts tax податок з обороту; regressive tax регресивний податок; retail sales tax податок з роздрібного обороту; sales tax; securities tax податок на цінні папери; security transfer taxes податки на переказ цінних паперів; severance tax податок на видобуток корисних копалин; shared tax частковий податок; single tax єдиний податок; single-stage sales tax одноступінчастий податок на збут; social security tax податок на програму соціального страхування; specific tax специфічний податок; stamp tax гербовий збір; state tax податок, стягнений штатом • урядовий податок • податок, який регулює витрати на споживання товарів; stockholder's tax податок на доходи з акцій; stock transfer tax податок на операції з переказу акцій; sumptuary tax податок, який регулює споживання товарів; supplemental tax додатковий податок; tobacco tax акциз на тютюнові вироби; tonnage tax корабельний збір; trade tax промисловий податок; transaction tax податок з операцій; transfer tax податок на переказ; turnover tax податок з обороту; undistributed profit tax податок на нерозподілений прибуток; unit tax податок на одиницю • акцизний податок; value tax податок з оголошеної ціни; value-added tax (VAT) податок на додану вартість; wage tax податок на заробітну плату; wealth tax; withholding tax податок, який стягується шляхом регулярних вирахувань із заробітної плати

═════════□═════════

after tax після відрахування податку; before tax до відрахування податку; exempt from tax не підлягає оподаткуванню; for tax purposes з метою оподаткування; incidence of tax розподіл податкового тягаря; liable to tax оподатковуваний • який підлягає оподаткуванню; net marginal tax rate чиста гранична ставка податку; progressive tax structure прогресивна схема оподаткування; regressive tax structure регресивна схема оподаткування; shifting of a tax перекладення податкового тягаря; subject to tax оподатковуваний • який підлягає оподаткуванню; tax account податковий рахунок; tax accounting податковий облік; tax accounts податкова звітність; tax administration податкове відомство • податкова адміністрація; tax advantage вигода, яка випливає із практикованої системи оподаткування; tax adviser радник з питань оподаткування • консультант у справах оподаткування; tax allocation розподіл податків; tax allowance знижка з оподатковуваної суми; tax amount розмір податків • сума податків; tax and expenditure policy бюджетно-податкова політика • фінансово-податкова політика; tax arrears заборгованість з податків; tax assessment встановлення податкових ставок • обкладання податком • оподаткування; tax assessment act закон про оподаткування; tax assessment authority податкове управління; tax assessment complaint скарга, пов'язана з неправильним оподаткуванням; tax assessment method порядок оподаткування • порядок встановлення податкових ставок; tax assessor податковий інспектор; tax at source податок, відрахований із загальної суми доходів; tax-at-source system система відрахування податку із загальної суми доходів; tax auditor податковий аудитор • податковий ревізор; tax authority податкове управління; tax avoidance ухилення від сплати податків; tax barrier податкова перешкода; tax base база оподаткування; tax benefit податкова пільга; tax bracket ступінь податкової схеми; tax burden податковий тягар; tax ceiling максимальний рівень оподаткування; tax charge нарахування податку; tax collection стягнення податку; tax collection rate рівень податкових надходжень; tax concession податкова пільга; tax consultant консультант у справах оподаткування; tax control податковий контроль; tax control act закон про податковий контроль; tax court податковий суд; tax credit податкова пільга • податкова знижка • відстрочена сплата податку • податковий кредит; tax debt заборгованість з податків; tax declaration податкова декларація; tax-deductible який підлягає звільненню від сплати податку; tax deduction відрахування від податку • зменшення податку; tax deferral відстрочення оподаткування; tax dodging ухилення від сплати податків; tax equalization вирівнювання податку; tax equalization account рахунок вирівнювання податку; tax equalization fund фонд вирівнювання податку; tax evasion ухилення від сплати податків; tax-exempt не підлягає оподаткуванню • звільнений від податку; tax exempted (T. E.) звільнений від податку; tax exemption звільнення від податку; tax expense витрати на сплату податків; tax file number (TFN) реєстраційний номер в податковому управлінні; tax filing date термін подання податкової декларації; tax form бланк податкової декларації; tax fraud податкове шахрайство; tax free вільний від сплати податку • безмитний • неоподатковуваний; tax haven податковий рай; tax identification number ідентифікаційний податковий номер; tax in arrears прострочені до сплати суми податку; tax incentive податковий стимул; tax income надходження від оподаткування; tax increase зростання податків; tax in kind натуральний податок; tax law податкове право • податкове законодавство; tax leasing податкова оренда; tax legislation податкове законодавство; tax levy податковий збір; tax liability заборгованість з податкових платежів; tax loophole лазівка в податковому законодавстві • можливість ухилитися від сплати податків; tax loss збитки від оподаткування; tax loss carry-back зарахування втрат при сплаті податку за минулий період; tax loss carry-forward зарахування втрат при сплаті податку на рахунок майбутнього прибутку; tax loss setoff компенсація втрат при сплаті податку; tax management податковий контроль; tax office податкове управління; tax offset відшкодований податок • податковий кредит; tax on capital податок на капітал; tax on cargo вантажний збір; tax on importation податок на імпорт; tax on income податок на дохід • прибутковий податок; tax on industry податок на промислове виробництво; tax on investments податок на вклади • податок на цінні папери; tax on a patent патентне мито; tax on profits податок на прибутки; tax on wealth податок на майно; tax overpayment переплата податку; tax owed належний податок; tax paid сплачений податок; tax paid in kind податок, сплачений натурою; tax payable податок, який підлягає сплаті; tax payment виплата податкових сум • сплата податків; tax penalty штраф за несплату податку; tax period період оподаткування; tax planning планування податкових надходжень; tax policy податкова політика; tax principle принцип оподаткування; tax privilege податкова пільга; tax proceeds податкові надходження; tax provision резерв на сплату податку; tax rate податкова ставка • ставка оподаткування; tax rebate податкова пільга • знижка з податку • зниження податкових ставок; tax receipts податкові надходження; tax reduction зниження податку; tax reform податкова реформа; tax reform bill законопроект про податкову реформу; tax refund повернення сплаченого податку; tax reorganization перебудова системи оподаткування; tax return податкова декларація • податковий дохід • розрахунок податку; tax revenue дохід від податків • податкові надходження; tax scale схема ставок податку; tax services консультативні послуги з оподаткування; tax shelter засіб зменшення або уникнення сплати податку; tax shifting перекладення податкового тягаря; tax statement податкова декларація; tax status податковий статус; tax surcharge додатковий податок; tax threshhold нижня межа оподатковуваних доходів • нижня межа оподаткування; tax value of a deduction розмір податкового відрахування; tax verification перевірка правильності оплати податків; tax year обліковий рік оподаткування; tax yield податковий дохід; to abate a tax знижувати/знизити податок; to abolish a tax скасовувати/скасувати податок; to be exempt from tax бути звільненим від сплати податку; to charge a tax стягувати/стягнути податок; to collect taxes стягувати/стягнути податки; to cut a tax знижувати податок; to deduct taxes відраховувати/відрахувати податки; to dodge taxes ухилятися/ухилитися від сплати податку; to evade taxes ухилятися/ухилитися від сплати податку; to exempt from tax звільняти/звільнити від сплати податку; to impose a tax оподатковувати/оподаткувати • накладати/накласти податок • вводити/ввести податок; to increase taxes підвищувати/підвищити податки; to lay on a tax оподатковувати/оподаткувати; to levy a tax оподатковувати/оподаткувати; to pay taxes оплачувати/оплатити податки; to raise taxes підвищувати/підвищити податки • збирати/зібрати податки; to reduce taxes знижувати/знизити податки; to remove a tax скасовувати/скасувати податок; to withhold taxes відраховувати/відрахувати податки • затримувати/затримати сплату податків

tax ‡ tax (393)

▹▹ levy

1. n

1) заколот; бунт; повстання

2) порушення громадського порядку; безчинство, бешкет

3) невгамовність

4) пишність, буйність, ряснота

2. v

1) брати участь у заколоті; бунтувати

2) бешкетувати, порушувати громадський спокій і порядок, безчинствувати

3) бути невгамовним

4) розтринькувати марно (гроші тощо); марнувати життя

* * *

1) заколот, бунт, повстання

2) порушення громадського порядку, безлад

3) неприборканість

4) пишність, численність, буйство

1) брати участь у заколоті, бунті

2) бешкетувати, порушувати громадську тишу е порядок

3) бути неприборканим, не знати впину ( у чому-небудь)

4) розтрачувати марно, розтринькувати (час, гроші)

ДГАРМА (санскр. - те, на чому тримається Космос, мораль, обов'язок, сутність, божественний закон, порядок, закон буття, віра, справедливість, істина, об'єкт думки, елемент буття, елемент свідомості тощо) - ключове поняття всієї інд. релігійної філософської традиції. Еквівалент Д. відсутній, у зв'язку з чим переклад здійснюється відповідно до контексту. Цей момент додатково засвідчує всю складність та багатозначність розуміння Д., що розглядається як сукупність встановлених правил, передусім ритуальних, дотримання яких є необхідною умовою підтримання космічного порядку. Як основа світобудови Д. невіддільна від Істини. В суспільстві вона стосується сфери надіндивідуальних норм життя, виступаючи одним із понять, що складають триваргу (разом із вигодою та задоволенням чуттєвих бажань). Звідси походить і самоназва індуїзму - санатана-Д., тобто вічна Д. З огляду на певний стан душі та його наслідки, Д. зумовлює і спосіб поведінки, найбільш сприятливий для духовного зростання, навертає на правильний і праведний шлях.

НЕОКОНСЕРВАТИЗМ - напрям у сучасній політичній філософії та ідеології, репрезентований численними течіями, версіями і рухами. Поява і вкорінення Н. відображає процес опанування соціальною думкою розвинених західних країн умов і обставин розвитку протягом XX ст., особливо його друг. пол. Н. відтворює доктринальну матрицю класичної ліберальної ідеології із її індивідуалістичною антропологією, обґрунтуванням мінімальної ролі держави, заохоченням приватної ініціативи, плюралізацією економічних форм тощо. Якщо ліберальні ідеї XVIII - поч. XX ст. були інновативними, а то й революційними, то у XX ст. вони виявили тенденцію до інституціалізму та обґрунтування стабільного соціального порядку. Позаяк стосовно докорінних цінностей цього порядку досягнуто певного соціального консенсусу, то відбулося відповідне спрямування ліберальної енергетики у річище "глибокого консерватизму". Н. - яскравий прояв цієї тенденції. Крім того, Н. становив до деякої міри реакцію на політику та ідеологію соціал-реформізму і кейнсіанства, на зростаючі егалітарні і патерналістські тенденції. Н. стоїть на заваді бюрократичній експансії, надмірному втручанню держави у ринкову синергетику, а спільноти - у справи людини, обстоює простір приватності (privacy) та ін. Ідеологія і практика Н. надала змогу мобілізувати і використати багатоманітні внутрішні (передусім - особистісні, інтелектуальні) ресурси високорозвинених країн. Подібно до консерваторів минулого, неоконсерватори зосереджені на докорінних інституціональних цінностях, які становлять засади гармонійного розвитку; це порядок і стабільність, авторитет і дисципліна, право і закон, релігія і церква, шлюб, сім'я і виховання тощо. Запорукою збереження і подальшого існування цих цивілізаційних цінностей (які вже перестали бути винятково західним надбанням) представники Н. вважають чесноти індивідуалізму й особистісної автономії, елітизм (зокрема, збереження виправданої ієрархії і нерівності), принцип приватної власності і приватного інтересу. Неоконсерватори, як і консерватори, великої ваги надають проблемам етосу і культури. Н. ставить на порядок денний і намагається вирішити питання культурної (й етнічної) ідентичності за умов, коли всі існуючі культурні світи відчувають на собі зростаючий тиск глобалізаторських викликів і усіляких загроз.

Платон (справжнє ім'я Аристокл) (427, Афіни чи о-в Егіна - 347 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, постать якого стала уособленням філософії як такої. Походив зі старовинного аристократичного роду (серед предків - останній афінський цар Кодр і уславлений реформатор Солон, один із "семи мудреців"). П. починав як поет і драматург, але вже в 20 років, завдяки Сократу і Кратилу, захопився філософією, відмовившись від поетичної творчості. Як мислитель сформувався під вирішальним впливом Сократа, після страти якого (399 р. до н. е.) переїжджає до м. Мегари, де зібрався осередок сократівських учнів. У 388 р. здійснює подорож до Пд. Італії та Сицилії, маючи на меті познайомитися з вченнями піфагорійців. У Сиракузах здобуває прихильність тирана Дионісія Старшого (той зацікавився ідеями П. щодо перетворення держави). Але невдовзі П. арештовують, передають спартанцям і виставляють для продажу на ринку рабів (о-в Егіна). Його викупив киренець Аннікерид і дарував свободу. На гроші, зібрані друзями П. для викупу (Аннікерид відмовився їх узяти), була куплена ділянка у передмісті Афін (гай героя Академа), де бл. 387 р. П. заснував власну філософську школу - Академію (див. платонізм). П. є першим в історії філософом, більша частина творчої спадщини котрого дійшла до наших днів. Але це ж створює проблему авторизації і хронологізації творів, що існують в історичній традиції під ім'ям П. (т. зв. "платонівське питання"). Корпус платонівських творів, що збереглися, обіймає 34 діалоги (з них 23 вважаються автентичними, а 11 - сумнівними), "Апологію Сократа" і 13 листів; до нього входять також "Визначення" та 7 неавтентичних діалогів Р. ізні критичні дослідження піддавали сумніву платонівське авторство щодо більшості діалогів, достеменність яких відстоювали інші. Окрему частину творчості становлять т. зв. "езотеричні", або "неписані" вчення ("Навколо Блага"), які П. вважав за можливе викладати лише усно. В останні десятиліття робилися неодноразові спроби їх реконструкції і визначення їх ролі у філософії П. Одна з найавторитетніших сучасних періодизацій (Теслеф) створення діалогів П. така: 1) ранній період (до першої поїздки на Сицилію у 388 р.) - "Апологія", початок роботи над "Державою"; 2) "академічний" період (387 - 367) - дев'ять книг "Держави", "Горгій", "Менексен", "Протагор", "Менон", "Федон", "Симпозіон", "Федр", "Евтидем", "Лісид", "Хармід", "Теетет", "Кратил". У той же час в Академії створені "Клітофонт", "Критон", "Лахет", "Алківіад І", "Феаг", "Гіппій Менший", "Йона", "Коханці", "Ериксій", "Евтифрон"; 3) "сицилійський" період, між другою і третьою поїздками на Сицилію (366 - 361) - десята книга і повна редакція "Держави", "Парменід", початок "Законів"; 4) завершальний період (360 - 347) - "Тимей", "Критій", "Софіст", "Політик", "Філеб", "Закони" і "Післязаконня", VII (автобіографічний) лист. У цей же час в академічному колі створені "Гіппій Більший", "Гіппарх", "Сизиф", "Мінос", "Демодок", "Про чесноту", "Про справедливість", "Листи". Всі ці твори вважаються Теслефом написаними за життя П., - ним особисто або під його вирішальним впливом. Виняток - "Алківіад II", "Аксиох", "Алкіона", "Визначення" Д. іалогова форма творів П. не випадкова і відповідає специфіці платонівського методу. П. розвиває і доводить до досконалості сократівське "шукаюче мислення" на противагу закінченому софістичному "вченню". Основа методу П. - це діалектика в її античному розумінні: вміння ставити питання і відшукувати на них відповіді; через аналіз свідчень досвіду і окремих опіній, що відображають речі в їх чуттєвій даності, досягати знання надчуттєвого буття. Разом з тим форма діалогу відбиває досягнуту в античному Просвітництві (софісти і Сократ) впевненість, що істина не може належати окремій свідомості і має інтерсуб'єктивний характер. її оприявнення є справою не окремої особи, а спілкування мислеників. Філософія П. охоплює безліч найважливіших тем і сюжетів, але не становить єдиної теоретичної системи. Стрижневі платонівської творчості - як життєвої, так і інтелектуальної - є намагання подолати глибоку кризу і руйнацію основ суспільного устрою, що стали ознакою епохи. П. створює грандіозну полісну утопію - зразок досконалого суспільства, завдяки чому стає засновником соціального конструктивізму у західній метафізиці. Разом з тим, вирішити проблему досконалого суспільства - того, що не є мінливим встановленням людей, а відображає природу речей, - неможливо без з'ясування сутності самого буття. Вирішення питання "що насправді є, існує?" стало визначальним для творчості Π. П. створює теорію ейдосів (ідей) як незмінних, вічних, неподільних, надчуттєвих зразків всього сущого ("ейдос" по-грецьки означає "вид", "вигляд"). Ейдоси уособлюють достеменне буття, яке є незмінним, вічно перебуває і як таке протистоїть чуттєвому світу, що весь занурений у процес нескінченного становлення. Світ ейдосів - не проста сукупність першозразків, а має свою впорядкованість. Найвищим ейдосом є ідея Блага. Всі речі цього світу - лише чуттєві відбитки ейдосів, їх недосконалі відображення. Напр., всій сукупності фізично існуючих столів відповідає ейдос стольності. Така диспозиція буття можлива тому, що існує матерія (просторовість). Вона сама не є буттям, що стоїть поряд зі світом ейдосів. П. називає її "приймальницею всього" - тим, у чому виникає чуттєва подоба безтілесного зразка (ейдоса): тобто визначає її як можливість усім речам існувати. У "Філебі" цей зв'язок набуває закінченого вигляду: божествений розум-деміург створює всі речі чуттєвого світу (Космосу), керуючись ейдосами як їх зразками, а матерію використовуючи як субстрат. Відтак поруч з власне буттям П. концептуалізує мислення про небуття, яке виступає не як просте відкидання сущого, а як іншість буття, його "інаковість" - інобуття. Онтологія становить наріжний камінь філософії П., хоча її систематична концептуальна розробка відноситься, вірогідно, до пізнього періоду платонівської творчості. Вона є теоретично необхідною основою вчення П. про державу (в обширі якого осмислюються всі інші соціальні та гуманітарні сюжети) і так само зумовлює вчення про пізнання світу. Космологічне вчення (його П. розгортає у "Тимеї") має на меті показати вкоріненість досконалої держави у структурі універсуму. Космогонія тут завершується антропогонією, а вчення про державу є одночасно вченням про гідний людини спосіб буття. Основою досконалої держави є нерозривний зв'язок і взаємообумовленість індивідуальної доброчесності і суспільної справедливості Ц. е робить етику і політику принципово неподільними. У "Державі" П. виділяє сім типів державного устрою. Перший - "царство Кроноса" - додержавне буття людей, коли ними безпосередньо керували божественні посланці. Власне держава і законодавство виникають як засоби компенсувати відсутність прямого Божого керування, що його люди втратили С. еред існуючих типів держави П. вважає два правильними (монархія, аристократія) і чотири спотвореними (тимократія, олігархія, демократія, тиранія). ("Політик" містить інший розподіл типів, близький до Аристотеля). Відповідно до кожного устрою П. виокремлює створюваний ним тип людини С. труктуру досконалої держави утворюють три класи: виробники (селяни і ремісники - ті, хто забезпечує суспільство необхідним статком), воїни-стражі (ті, хто боронить місто і забезпечує внутрішній порядок), політики-філософи (ті, хто володіє мистецтвом виховувати громадян і керувати ними). Кожному класу відповідає своя чеснота: стриманість - виробникам, мужність - воїнам, мудрість - філософам. Засадниче значення має четверта чеснота - справедливість В. она притаманна усім і покликана підтримувати існуючий порядок, залишаючи кожного у межах його соціальної ролі. Держава та її устрій уподібнюються людській душі, яка також має три головні частини (засновки): жага (бажання), запал (воля), розмисл. Вони є основними силами, котрі визначають життя душі. їм відповідають три суспільних класи, а також три головні чесноти. Залежно від переваги того чи того засновку, утворюються різні типи душі. Онтологія і вчення про душу визначають теорію пізнання П. Суб'єктом пізнання є душа, а сам процес пізнання спрямований на достеменне буття - вічне і непроминальне (світ ейдосів). Можливість його пізнати принципово відкрита тому, що сама душа як безтілесна, ідеальна сутність походить зі світу ейдосів і контактувала з ними; пізнання - це процес пригадування (анамнезис) душею своїх вражень від ейдосів. Анамнезис ускладнюється тим, що в людині душа поєднана з тілом, для якого реальністю є чуттєві сприйняття; вони заступають людині справжнє буття і навіюють хибні уявлення, від яких душі потрібно звільнитися С. итуацію пізнання П. передає образом печери, в якій знаходяться прикуті до стіни невільники, котрі бачать лише тіні речей, що проносяться повз них. Ці тіні - чуттєві враження, подоба дійсних речей, від яких слід дістатися світла безтілесного світу, щоб побачити достеменну реальність. Оскільки предметом пізнання є безтілесні сутності, то головна пізнавальна здатність - це умоглядність. В умоглядному світі є сфера "нічим не зумовлених начал усього", яка осягається таким самим безпосереднім умоспогляданням (ноезис), і сфера обумовленого, яку можливо пізнавати шляхом розсуду, розмірковування (діанойя). Досягнення знання - це сходження від меншої достовірності до більшої. Його чотири щаблі: ім'я, визначення, зображення, знання як таке ("VII лист"). Кожен ступінь є певним етапом пізнання, послідовне сходження по яких дозволяє досягти знання достеменного буття. П. відіграв ключову роль у розвитку західної метафізики: вчення про буття надало вищого онтологічного статусу конкретностям навколишнього світу, подавши все розмаїття його форм у вигляді незмінних першообразів; полісна утопія створила ідеал досконалого суспільства і обґрунтувала практику соціальних перетворень. П. мав вирішальний вплив не лише на подальшу античну думку (див. Аристотель, платонізм), а й на всю європейську філософську традицію.

[br]

Осн. тв.: "Держава"; "Теетет"; "Парменід"; "Тимей"; "Критій"; "Закони".

СИМЕТРІЯ ( від грецьк. συμμετρία - співрозмірність, гармонія) - властивість незмінюваності (інваріантності) деяких сторін, форм, конфігурацій, процесів, явищ, відношень матеріальних об'єктів, законів природи відносно певних операцій, напр., С. математичних груп перетворення. Протягом усієї історії людства С., як теорія, метод і методологія, відігравала важливу роль у науці, техніці, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, танцях, літературі та інших видах інтелектуальної діяльності всіх цивілізацій. За висловом Вейля, за допомогою цієї ідеї людина намагається осягнути й створити порядок, красу і досконалість. Класична (геометрична) теорія С. XIX ст. уточнила інтуїтивне уявлення про С. як гармонію пропорцій. Її поняття та ідеальні форми, абстраговані від декоративних орнаментів та геометричних форм кристалів, набули строгої математичної форми. Од тих часів в характеристиці С. залишилися такі наріжні поняття, як "візерунок" та "мотив" Ш. ироке застосування С. як теорії й методу коріниться в тому, що С. будь-якого об'єкта можна описати як у термінах його елементів С., так і в термінах операцій С. Важлива роль С. обумовлена взаємозв'язком причини й наслідку. С. ефекту свідчить про закономірний характер (принаймні регулярність) першопричини явища або структури системи. Операції С. мають особливе значення саме як причини, оскільки викликані ними ефекти можна передбачити, і сама С. при цьому стає цінним об'єктом дослідження. Принцип С. П'єра Кюрі проголошує, що елементи С. (як і дисиметрії) причин повинні виявлятись у породжених ними ефектах, хоча обернене є несправедливим (ефекти можуть бути більш симетричними, аніж причини). Така дуальність причини і наслідку веде до двох різних вихідних точок дослідження С. Рішучим кроком у напрямі до сучасної теорії С. було відкриття багатоманітних візерунків та операцій т. зв. "кольорової" С. (під "кольором" можуть розумітися будь-які негеометричні атрибути об'єктів). Поєднання класичної теорії С. з нетрадиційною мовою "кольорової" С. виявилося надзвичайно плідним у науці. Узагальнені С. дали ключ до розуміння та уніфікації багатьох законів фізики, хімії, біології та інших наук. Методологічний статус С. визначається перш за все тим, що вона стала багатовимірною системою відображення глибинних сторін світу, математично точною мовою, яка узгоджується з найбільш фундаментальними науковими теоріями і через це часом абстрактна й складна, але разом із тим і достатньо наочна, щоб при розгляді навіть далеких від буденного сприйняття сторін світу можна було вдатися до звичайної людської уяви.

1) протизаконний, який порушує закон; який загрожує суспільній небезпеці; який порушує громадський порядок; який порушує суспільну мораль; непристойний; безладний

2) на порушення громадського порядку; на порушення суспільної безпеки (моралі тощо)

•

- disorderly act

1) встановлення, заснування; запровадження; закладання

2) товариство, організація, установа

3) дитячий навчальний (лікувальний) заклад

4) закон, установлення

5) церк. встановлення чину таїнств

6) церк. наділення (духовною владою)

7) жарт. звичай, порядок; неодмінний атрибут

* * *

1) встановлення, заснування, введення; цepк. встановлення чина таїнств

2) товариство; організація; навчальний заклад; дитяча, лікувальна, благодійна установа

3) інститут

n вибори

- election agent of a candidate довірена особа кандидата

- election campaign виборча кампанія

- election committee

a) виборча комісія

b) амер. двопартійна виборча комісія

- election district виборчий округ

- election division виборчий округ

- election law закон про вибори

- election lessons уроки виборів

- election manifesto передвиборча програма

- election procedure порядок/ процедура виборів

- election results результати виборів

- election returns результати виборів

- general election загальні вибори

- local election вибори в органи місцевої влади, вибори в муніципальні органи, муніципальні вибори

- off-year election дострокові вибори

- special election амер. дострокові вибори

- electionona population basis вибори на основі пропорційного представництва; пропорційні вибори

- to accept an election визнати своє обрання

- to be eligible for election мати право бути обраним

- to confirm an election підтвердити обрання

- to fight the election брати участь в передвиборчій кампанії

- to investigate the circumstances of an election провести розслідування обставин обрання/ виборів

- to stand for election виставити/ запропонувати свою кандидатуру

Карлейль, Томас (1795, Еклфехан, Шотландія - 1881) - англ. філософ, письменник, історик. Світогляд К. сформувався під впливом Фіхте, Шеллінга, Гете та нім. романтиків. Створив філософську картину світу, у межах якої світ немов "одягнений" у своєрідний символічно-емблемний серпанок, який приховує трансцендентну реальність природи та суспільства. Філософія, на думку К., має розкрити у символах-емблемах (як у видимих формах світосприйняття) присутність пантеїстичного духа. Для філософського світогляду К. характерний космізм, потяг з'єднати мікрокосм з велетенським Всесвітом та вічністю, котрі тотожні духу. Релігійно-філософський символізм К. поширювався на суспільство та культуру. Це дало йому можливість у філософії історії обґрунтувати "культ героїв" (видатних постатей історичного процесу), які розглядалися ним як носії божественного плану. Найвідоміший твір, написаний К. у жанрі історичного портрета - це "Французька революція" (1837), являє собою не стільки систематичний виклад історії Французької революції, скільки співбесіду з читачем про тих, хто творив історію. Поєднання історично точного викладу з високою експресією художнього зображення історичної драми, протест проти деспотизму у будь-якій формі та глибока людяність прославили автора ще за життя. Світогляду К. властива глибока релігійність (за словами Стивена, релігія К. - це "шотландський кальвінізм мінус догма"), різко критичне ставлення до метафізики (через властиве їй "невимовне безпліддя"), скептицизму й зневір'я, а також побожно-шанобливе ставлення до праці. "Трудитися й не хнюпитися" - назва збірки, опублікованої вперше в Німеччині наприк. XIX ст., до якої увійшли уривки із різних творів К. і яка втілює наскрізну для його моральних і суспільно-політичних поглядів орієнтацію, або "етику життя". Філософський та етичний потенціал праць К. вплинув на формування як в Англії, так і назагал в Європі цілої генерації інтелектуалів і громадських діячів, відданих справі поєднання релігійно-моралістичного та практично-діяльного ставлення до життя.

[br]

Осн. тв.: "Sartor Resartus" (1831); "Французька революція" (1837); "Герої, пошанування героїв і героїчне в історії" (1840); "Чартизм" (1846); "Минуле і теперішнє" (1848); "Історія Фридриха II" (1854 - 1864). ΚΑΡΜΑ (санкр. - діяння, справа, дія) - одне з центральних понять майже усіх релігійно-філософських систем Індії. У ведичну епоху воно позначало обов'язок ритуального принесення жертви, яка мала підтримувати світовий порядок, спонукати до нового циклу розвитку космічних енергій, що знаменувало оновлення буття на космічному, соціальному й персональному рівнях. Втім, уже в епоху Упанішад (VI ст. до н. е.) у зв'язку з виникненням концепції "переселення душ" поняття К. охоплює сукупно всі дії (не лише ритуальні), що приводять до тих чи тих наслідків. У широкому розумінні, К. - це результат людських добрих і поганих діянь та вчинків, які, за невблаганним законом причин та наслідків, викликають справедливу відплату як передумову наступного існування В. се, що робить людина, творить її К., хорошу чи погану залежно від якості людських діянь. К. - це вплив звершених особистістю вчинків на характер дійсного і майбутнього її існування; у цьому розумінні К. подібна до понять долі, фатуму. Але в ній, на відміну від цих сліпих сил, суттєвого значення набуває моральнісна активність особистості, вільне обрання нею певної життєвої позиції. Відтак К. можна розуміти ще й як духовну працю з метою морального вдосконалення людини. В кінцевому підсумку К. не лише визначає образи існування індивіда, такі як стать, соціальний статус, термін життя тощо, а і його можливості в справі подолання людської недосконалості й звільнення від тягаря безконечних перероджень. Кармінний закон постає космічною справедливістю, відповідно до вимог якої автоматично вершиться суд, і людина через її моральні провини і помилки виявляється приреченою на страждання або, за правильне у моральному сенсі життя, винагороджується радістю й благополуччям.

МЕТОД ( від грецьк. μέυοδοζ - шлях дослідження, теорія, вчення) - систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, розв'язання проблем чи одержання нової інформації на основі певник регулятивних принципів пізнання та дії, усвідомлення специфіки досліджуваної предметної галузі і законів функціювання її об'єктів. М. окреслює та втілює шлях до істини, напрями ефективної діяльності, що ведуть до реалізації поставлених цілей, задає регулятиви та нормативні настанови пізнавального процесу. М. включає стандартні та однозначні правила (процедури), що забезпечують достовірність знання, яке формується. Такими правилами у математиці виступають, зокрема, алгоритми розв'язання задач; в природознавстві - настанови, що пов'язані з операціями вимірювання, емпіричної інтерпретації; в мистецтві - правила типізації, символізації, ідеалізації; в філософії - умови категоріального синтезу, ціннісно-нормативних оцінок тощо. Правила дії (операції, процедури) у своїх часткових специфікаціях можуть характеризувати не М., а методику. Прикладом тут може бути методика простої, випадкової та серійної вибірки при масових соціологічних опитуваннях. М. відрізняється від методики та техніки тим, що окрім технічної, процедурної частини включає також їх теоретичне усвідомлення та особливі пізнавальні принципи (напр., принцип системності, аналітичності, єдності якісних та кількісних характеристик, історизму чи презумпції осмисленості тощо). М. знаходиться в єдності з певного теорією чи теоріями. З боку цієї єдності М. виступає як методологічний підхід (напр., квантово-механічний чи програмно-цільовий). Але і сама теорія може розширюватись (Гегель) у М. Це пов'язано з тим, що теоретичні принципи М. мають ідейно-пізнавальне значення, а усвідомлення закономірностей, що розкриваються теорією, може бути перекладене у правила дії. Так, теорія імовірностей стає М. статистичного аналізу інформації. М. поділяють на всезагальні (типу діалектики, аналітичного, символіко-алегоричного підходів), особливі (на зразок логіко-дедуктивних, синергетичних чи алгебраїчних підходів) та специфічні (типу контент-аналізу в соціології чи парамагнітного резонансу в фізиці). Манера застосування певного М., прийоми його занурення в конкретний матеріал, порядок використання фундаментальних понять, його методологічні обробки утворюють стиль мислення. Єдність М. та стилю мислення становить методологічну свідомість певної галузі пізнання, або т. зв. "канон і органон" мислення,

•

- air law