завтра+днём

1) лава, лавка, лавиця; (передвижная скамейка) ослін (-лону), (поменьше) ослінець (- нця), ослоник; сідалка; (в лодке) прилавок (-вка). [Як на лавці лежав, було мені трохи жаль (Пісня). Коло його стара мати сидить на ослоні (Шевч.). Нема сідалки під двором (Борзен.). Він став на кормі на прилавці (Бібл.)];

2) (магазин) крамниця, крамарня, (гал.) склеп (-пу). [Крамарі лишали свої крамниці на божу ласку (Коцюб.). Завтра день базарний, треба рано в крамарні бути (Мирний)]. Винная -ка - винова крамниця, (вульг., особенно о казённой продаже питей) шкальня, шиньк (-ньку). Книжная -ка - книгарня. Колбасная -ка - ковбасня. Кооперативная -ка - кооперативна крамниця. Красные -ки - мануфактурні крамниці. Мануфактурная -ка - мануфактурна крамниця; крамниця, крамна комора (Куліш). Меняльная -ка - міняльня. Мясная -ка - м'ясна крамниця, (неточно) різниця и різниці (-ниць). [Там під ряд крамниці (красные лавки), а тут дві різниці (Рудан.)]. Потребительская -ка - споживча крамниця. Иметь -ку - тримати (держати) крамницю.

* * *

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *

людці, людиська. [Звикли завтра все людці робити (Грінч.). Єсть люди, єсть і людиська (Номис)].

* * *

махивать, махнуть

1) чем - махати (-хаю, -хаєш, -хає и машеш, маше), махнути, маяти, майнути, вихати, вихнути, (колыхать) колихати, колихнути, війнути, (колебать) коливати, коливнути, хитати, хитнути чим. [Ішов до клуні, тихо махаючи батогом (Н.-Лев.). Ходить ляшок по базару, шабелькою має (Пісня). Вийшов Хо на галяву, сперся на костур, майнув довгою бородою (Коцюб.). Не вихай-бо дуже віником, бо курява встає (Метл.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)]. Сильно -хать, -нуть - вимахувати, махонути. -хать, -нуть головою - хитати, хитнути, кивати, кивнути, (мотать) мотати, мотнути, мотляти головою. [Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявсь (Грінч.)]. -хать крыльями - махати, маяти, (тяжело) глибати крилами. [Летить орел через море, крилечками маше (Метл.). Соловейко летить, крильцями має (Грінч. III)]. Ветряная мельница -шет крыльями - вітряк вимахує (помахує, має) крилами. -хать, -нуть платком - махати, махнути, майнути, війнути хусткою. -хать хвостом - махати хвостом, (быстро: о собаке, свинье) молоти (мелю, -леш), мелькати хвостом. [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.). Собака мелькає хвостом (Н.-Лев.)]. -хать (размахивать) рукою, руками - махати, (мотать) мотати рукою, руками. [Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш (Номис). На деяких машинах доводиться тільки до одуру мотати рукою (Азб. Ком.)]. -хать руками на кого - махати руками на кого. -нуть рукою на кого, на что (перен.) - махнути рукою на кого, на що; (забросить дело) занедбати що. -нуть на всё рукою - занедбати все, пуститися берега;

2) кому, кого - махати, махнути (рукою) кому или на кого; (кивать) кивати, (с)кивнути на кого и кому; (звать) кликати, кликнути и покликати кого. [Писар махнув десятникам (М. Вовч.). Грицько махав на його рукою: сюди, мов, сюди мерщій! (Мирний). Кивнув на джуру, і джура сів коло його (Куліш)];

3) -хать (делать во всю, катать) - катати, шкварити, шпарити, смалити, чесати, чухрати. [Ото-ж пише! Так і шкварить - аркуш за аркушем (Київ)];

4) -нуть куда - махнути, махонути, майнути, (пров.) махорнути, гайнути, дмух(о)нути, драп(о)нути, повіятися, почухрати, югнути, джукнути, чкурнути, шарконути, черкнути куди, до кого, до чого. [Махнув на сіновальню (Крим.). Завтра в десятій годині сядемо на трамвай та й махонемо (Н.-Лев.). Стара майнула кудись до дочки (М. Левиц.). Ой, гайну я до дівчат та й на вечерниці (Пісня). Дмухнім до неї! (Котл.). Драпнув за границю (Рудан.). Як це почув, зараз повіявсь до шинку (Звин.). Куди очі почухрав (Котл.). Югнем косити! (Сл. Гр.). Джукну аж на балку (Яворн.). А чи не шарконути оце мені до нього? (Яворн.). За море черкнув (Біл.-Нос.)]. -ться -

1) маятися, майнутися, (колыхаться) колихатися, колихнутися, (колебаться) коливатися, коливнутися, хитатися, хитнутися;

2) безл. - махатися.

* * *

несов.; сов. - махн`уть

1) маха́ти, махну́ти и махону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти

2) (сов.: отправиться куда-л.) махну́ти, махону́ти, майну́ти, гайну́ти, чкурну́ти

1) мішок (-шка), (побольше) міх (-ха), (большой пяти-тистипудовый) лантух (-ха), (вост.) чувал (-да), (малый) торба, торбина; (большой кожаный, пров.) гурара. [Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою (Номис). Збувся батько лиха: збувся грошей з міха (Номис). Украв торік лантух жита з току (Коцюб.). Не сиплеться зерно з чумацьких чувалів дощем золотим (Олесь). Стоїть дід з торбою на плечах (Коцюб.). На кождому через плечі висить по торбині (Рудан.). У їх мода була перевозити крам у шкуратяних гурарах (Яворн.)]. Бумажный -шок - паперяний мішечок (-чка), паперяна торбинка. Денежный -шок - калита, калитка; (перен. ещё) мішок з грішми; срв. Мошна. Дорожный -шок - (по)дорожній мішок, -ня торбина (двойной: через плечо или седло) сакви (-ков), бесаги (-гів). Каменный -шок - тюремна (в'язнична) камера; тюрма. Платье пошито, сидит -шком - убрання (женское ещё: сукня, плаття) пошито мішком, наохляп стоїть. [Матерія гарна, а пошито - мішок- мішком (Л. Укр.). На ній плаття наохляп стоїть (Сл. Гр.)]. Шила в -шке не утаишь - см. Шило;

2) анат., биол. - мішок, мішечок (-чка), торбинка. -шки анальные, голосовые - торбинки (-нок) анальні, голосові. -шок желточный, слёзный - мішок жовтковий, слізний. - шок зародышевый - зародковий міхурець (-рця). -шок пыльцевой - пилковий мішечок;

3) см. Мех 2;

4) (мех на шубу) см. Мех 1б;

5) техн. - (в фермах) закапелок (-лка); (в мельничн. крыле) пазуха;

6) (мешковатый человек) лантух (м. р.), лантушка (ж. р.), вайло (общ. р.); срв. Мешковатый 2. [Ото ще лантушка - аж дивитися нудно, як вона танцює! (М. Грінч.)]. Он настоящий -шок - він справжній лантух.

* * *

1) мішо́к, -шка́; ( большой) ла́нтух, міх; (небольшой; котомка) клу́нок, -нка, клума́к, -а

2) (перен.: о неповоротливом человеке) мішо́к, ла́нтух

3) воен. мішо́к

4) зоол., бот. мішо́к

нрч. на(в)завтра. [Назавтра суд призначено (Київ)].

* * *

накрыть

1) кого что чем - накривати, накрити, (укрывать) укривати, укрити, (покрывать) покривати, покрити, (тяжёлой посудиной и т. п., перевернув её, ещё) навертати, навернути, (о мног.) понакривати, повкривати, понавертати кого, що чим. [Накрив очі китайкою, заслугою козацькою (Пісня). Понакривав вулики покрівлями череп'яними (Грінч.). Лягайте, дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли (Богодух.). Навернула його коритом (Борзенщ.)]. -ть голову - надівати, надіти, накладати, накласти шапку (капелюха и т. п.) (на голову). -ть голову платком - напинати, напнути и нап'ясти, запинати, запнути и зап'ясти голову хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою, (редко, пров.) напрядати, напря[е]нути хустку на себе. [Ти хоч-би напренула на себе хустку, чи що (Олександр.)]. -ть стол скатертью - застеляти, застелити стіл скатеркою (настільником). -ть (на) стол - накривати, накрити стіл (на стіл), застеляти, застелити стіл, готувати, наготувати стіл до обіду, до вечері. [Накривай на стіл! (Брацл.). На понакриваних столах поставили закуски та напитки (Н.-Лев.). Чи не час-би вже столи застеляти? (Н.-Лев.)]. -ть телегу (для защиты от непогоды и т. п.) - накривати, накрити віз (воза), (пров.) напрядати, напря[е]нути віз (воза). [Напрядали віз рядниною (повстю, шкурою) (Сл. Гр.)]; (захватывать кого врасплох) застукувати, застукати; заскакувати, заскочити, (поймать) злапати, зловити, (захватить) захопити кого. [Застукав, як сотника в горосі (Приказка). Нарвав він черешень, сів їсти, - Хведір його застукав: «А що ти робиш у чужому садку?» (Звин.). Не хочу, не хочу… незабаром усі ваші поприходять, застукають тут нас (Крим.). Орда людей живцем брала, де кого заскочила (Літопис Величка)]. -крыть кого на месте преступления - застукати (заскочити, злапати, зловити) кого на гарячому (вчинку). -крыть кого на два рубля - нагріти (напекти) кого на два карбованці. Накрытый -

1) накритий, укритий, покритий, навернутий и навернений, понакриваний, повкриваний, понавертаний; напнутий, нап'ятий и напнений, запнутий, зап'ятий и запнений; накритий, понакриваний, застелений, наготовлений до обіду, до вечері. [Там серед двору столи понаставляні, понакривані (Рудч.)];

2) застуканий, заскочений, злапаний, зловлений, захоплений. -ться -

1) накриватися, накритися, понакриватися; бути накриваним, накритим, понакриваним и т. п.;

2) (какой-л. одеждой) накриватися, накритися, напинатися, напнутися и нап'ястися, (редко, пров.) напрядатися, напря[е]нутися, (укрываться) укриватися, укритися, (о мн.) понакриватися, понапинатися, понапрядатися, повкриватися чим. [Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом (Пісня). Напнулася од дощу свитиною. (Богодух.). Один рукав підстелю, другим напрянуся (Грінч. III). Жінки понакривалися білими хустками (Комар.). В їх на плечах бурнуси, що одкидаються на голову, - понапиналися їми (Крим.). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися (Харківщ.)]. -кройся!, -кройтесь! - надінь (наклади) (на голову) шапку (капелюха и т. п.), надіньте (накладіть) (на голову) шапки (капелюхи и т. п.).

* * *

несов.; сов. - накр`ыть

1) накрива́ти, накри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. понакрива́ти; (какой-л. одеждой) напина́ти, на́пнути и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти

2) ( захватывать врасплох) накрива́ти, накри́ти, засту́кувати, -кую, -куєш [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому], засту́кати [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому]; сов. заско́чити

3) ( одурачивать) накрива́ти, накри́ти

1) (кратчайшим путём) на(в)простець, на(в)прямець, просто, прямо, на(в)прямки, прямцем, на(в)прошки, (диал.) простяком, навправці, навпрість. [Весніє, і сонце світить навпростець (Сосюра). Ворона напростець літає (Номис). Напрямець тільки ворони літають (Номис). Як річка замерзне, так ходимо просто (Київщ.). Напрямки підеш, то хутко дійдеш (Звин.). Не спитавшись броду, не сунься прямцем у воду (Номис). Прямцем до пекла (Котл.). Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хіба завтра (Основа 1861). Я побігла до криниці навпрошки городами (Проскурівщ.). Він їхав до нас простяком (Новомосковщ.). Ішли пішки навправці (Франко). До ялиці було навпрість кроків двісті (Франко)]. Итти -мик - іти навпростець, простувати, прямувати; срв. Направляться 3. [Хто простує, той удома не ночує (Приказка)];

2) (начистоту) просто, прямо, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки, на прямоту, (откровенно) щиро, відверто, (без стеснений, фамил.) без сорома (сорому) казка. [Так просто йому й чеше (Лубенщ.). Скажу тобі просто (щиро), що ти погано зробив (Мирг.). Кожен не хотів проти тих людей навпростець виступати (Грінч.). Кажи мені навпрямець (Мова). Сміліші - так ті так напростець і стануть казати (Квітка). Я йому напрямки так і сказав (Звин.). Говорити на прямоту вигідніш (Крим.)]. Резать, не стесняясь, -мик - чесати без сорома казка, чесати руба. [Він руба так і чеше, до краю договорює (Звин.)].

* * *

1) навпросте́ць, напрямки́; навпрошки́ навпрямки́, напрямець, на́впрост навпрямці́; пря́мо, про́сто

2) (перен. без утайки) пря́мо, навпросте́ць, напрямки́; навпрямки́, напряме́ць, на́впрост навпрямці́; ( откровенно) щи́ро, відве́рто

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

невідкладний, невідволочний, невідгайний, (настоятельный) пильний, нагальний, (немедленный) негайний, (жгучий) пекучий, (крайний) конечний. [Невідкладна потреба (Гр. Думка). Може загаяти цю невідкладну справу (Рада). Вимагаючи відповіди негайної й неодволочної (Гр. Думка). Приходьте завтра, а кому пильна нужда, подавайте бумаги (Квітка). Ідіть додому, я знаю, що у вас є пильна робота (Н. Гром.). З нетерплячкою відривається від дуже пильного діла (Коцюб.). Когось послати в далеку дорогу у пильній справі (Коцюб.). У тяжкій нагальній роботі (Мирний). Завсігди докорятиму нашим ученим, що вони багато копаються по архівах, забуваючи про живу нагальну потребу (Грінч.). За иншою нагальною роботою (Грінч.). Загаєшся в негайнім ділі, - зараз насунеться на тебе небезпечність (Куліш). Пекуча потреба (Крим.). Про всякі сьогочасні пекучі справи (Грінч.)].

* * *

нрч. невідмінно, безвідмінно, безперемінно, (диал.) непремінно, безпремінно, небезпремінно, (неизбежно) неминуче; (необходимо) конче, доконче, конечне, доконечне, (диал.: безотлагательно) притьмом, (караул) аж ґвалт, пробі. [Невідмінно заведе в школі різки, а то страху нема (Кониськ.). А де мусить упасти шматок, там впаде неодмінно (Франко). Їй неодмінно треба йти додому (Ле). Селюк якийсь прийшов і хоче бачить твою царськую милость безодмінно (Куліш). Уночі безперемінно буду (Основа 1862). Сказали, щоб безперемінно зробив, або нехай і не приходить (Звин.). В Чорноморію завтра, непремінно (Тесл.). Хтось безпремінно буде в гості (Чуб. I). Віддай безпремінно Василя в школу (Мирний). В-осени безпремінно відвезу вже Масю, а ті ще підождуть (Свидн.). І положив він собі довідатись небезпремінно (Гр. Григор.). А неминуче, неминуче треба Зінькові сина! (Грінч.). Нащо це вам його так конче треба? (М. Вовч.). Треба було конче, щоб він згодився (Грінч.). Він так конче зробить (Коцюб.). З якого боку не їхати в Кам'янець, конче треба через воду (Свидн.). Доконче привезу книжок (Н.-Лев.). І ти конечне мусиш буть на зборі (Л. Укр.). Доконче треба (Основа 1861). А той доконечне, щоб співати (Чуб.). Коли люди косять, - йому притьмом у шинок треба йти (Г. Барв.). Щось вільно розмовлять тобі притьмом кортить (Самійл.). Аж ґвалт йому грошей треба (Звин.). Пробі треба (Полт.)].

* * *

1) неробітний, неробочий, (свободный от работы) вільний від праці, (выходной) вихідний, (неприсутственный) неурядовий, неслужбовий, (праздничный) святний, святковий. [Неробочий день (Полт.). Була п'ятниця, неробочий день - неділя мусулманська (Ле). У мене завтра вільний (від праці) (вихідний) день (Київ). В неурядові години просять не турбувати (Київ)];

2) неробітний, неробочий, (зап.) неробучий, (праздный) гулящий, вільний (від праці), (не знающий, не знавший труда) нетруджений, що праці не знає (не знав), (барский) панський, (нежный) ніжний, делікатний; срв. Гулевой. [Гулящий чоловік (Чуб. V). Все теє гуляще, дак таке випещене (Основа 1862)]. -чие руки - неробітні (неробо[у]чі, нетруджені, панські, делікатні) руки. [Наготувала і прядива, і ткання, щоб невістонька не склала руки свої неробочі (Ле). Ви паразити з водянистим мізком, ви неробучі, загрібущі руки (Франко). Білі неробучі руки (Коцюб.)];

3) неробітний, неробочий, неробітничий, неробітницький, не робочого роду, панського роду. -чее происхождение - неробітне (неробітниче) походження. -чий состав, сектор правления - неробітничий склад, сектор (неробітнича частина) управи;

4) см. Неработливый;

5) сщ. - неробітник (-ка), неробочий (-чого).

* * *

решта (-ти) кого, чого и від кого, від чого, опрочий, (последний) останній, остатній. -ные люди - решта людей. -ное войско - решта війська. -ное из этих денег жертвую на… - решту від цих грошей віддаю на… Часть денег я возвращу вам сейчас, а - ные завтра - частину грошей поверну я вам зараз, а решту (а останні) взавтра. Из -ных присутствующих я никого не знал - з решти (з опрочих) присутніх я нікого не знав.

* * *

1) (ещё оставшийся, прочий) ре́шта (только ед.), і́нший, оста́нній

2) ( последний) оста́нній

I. сущ. ж. р., ум. печка піч (р. печи), ум. пічка, пічечка, (небольшая для варки пищи летом во дворе или в сенях) кабиця, кабичка. Кухонная печь - вариста піч. Печь голландская, комнатная - груба, ум. грубка. Класть печь - становити (ставляти) піч, грубу. Затопить печь - розпалити піч, грубу, запалити, розпалити, затопити, розтопити в печі (в грубі). Из семи печей хлеб едал - бував у бувальцях. В печи уже совершенно погасло - в печі вже ні хуху, ні духу. Что в печи, то на стол мечи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада. Печь банная для пара - кам'янка. Обжигальная печь - горен (-рна) и горно (-рна, ср. р.), (для выжига извести) вапнярка, вапельня, (гончарная) ганчарська піч, ганчарський горен; (для обжига кирпичей) гартовня, палянка. Плавильная, доменная печь - гамарна піч, гамарня, гута; (коксовальная) кокусна піч. Стекловарная печь - гута. Печь для гонки смолы - мазарня. Печь для выжигания угля - углярня.

II. и печи гл.

1) пекти (н. вр. печу, -чеш…, -чуть). [І сьогодні хліб печу, і завтра пектиму];

2) (жечь) пекти, палити, пражити, жарити, парити, смалити. Солнце -чёт - сонце пече (палить, пражить и т. д.).

* * *

о чём поговорити про що и за що; (побеседовать) порозмовляти, побалакати, погомоніти, погуторити з ким про що и за що. [Ні з ким буде поплакати, ні поговорити (Шевч.). Завтра погуторимо ще про це]. Заходить -рить к кому - зайти на розмову, на балачку до кого. Мне нужно с ним -рить - мені треба з ним поговорити. Я хочу с ним -рить об одном важном деле - я хочу з ним поговорити про одну важну справу. -рим о чём-л. другом - поговорім(о) про щось инше, звернім(о) розмову на щось инше.

* * *

положиться

1) кластися, покластися, бути покладеним. [На підбійку бавовна кладеться];

2) належати(ся). -лагается на каждого по одному фунту хлеба - кожному належиться по одному фунтові хліба. -лагается выдавать пищу - належить видавати харчі;

3) (предполагаться) матися. [Тут малося стежку прорізати];

4) (на кого, на что) звірятися, звіритися на кого, на що, кому, здаватися, здатися, спускатися, спуститися, покладатися, покластися, впевнятися, впевнитися на кого, на що, убезпечатися, убезпечитися на кого, чим, дуфати (духвати) на кого. [Звіритись не можна ні на кого (Грінч.). На посвідчення сучасників звірилися (Корол.). Мали пани на Україні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті (Макс.). Я тобі кажу: ти на мене здайся (Л. Укр.). Пішли тайгою, на ласку божу спустившись (Корол.). На своє певне право надію кладу (покладаюся). Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Не вбезпечившись на козаків, гетьманове коронні поспіль з ними і німецьку піхоту в човни посадили (Куліш). Та й на дядька не дуже духвайте (Свид.)]. -гаться на чей-л. авторитет - здаватися, здатися на чий авторитет. -гаюсь на вас, на ваше слово - здаюся (звіряюся) на вас, на ваше слово. -гаюсь во всём на вас - у всьому на вас здаюся (спускаюся). На его слова нельзя -житься - на його слова не можна звіритися (спуститися, здатися). -гаться на свои силы - на свою силу покладатися, покластися;

5) -гаться согласно обычаю, закону - годитися. -гается (по обычаю) - годиться, заведено. [У гостях годиться поводитися чемно. На весілля заведено пекти коровай]. По закону -гается, чтобы - закон велить (наказує), щоб… Так поступать (делать) не -гается (законом) - так чинити (робити) не вільно, не дозволено (закон не велить); (обычаем) так чинити не годиться, не заведено;

6) (взаимно условиться) поєднатися, постановити, покласти. [Поєдналися, щоб завтра й роботу почати. Поклали більше не сваритися].

* * *

несов.; сов. - полож`иться

1) ( на кого-что) поклада́тися, покла́стися; ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися, спуска́тися, спусти́тися, упевня́тися, упе́внитися, склада́тися, скла́стися

2) (несов.: причитаться) нале́жати

3) (несов.: приличествовать) годи́тися; ( следует) слід; ( надо) тре́ба; ( в обычае) заве́дено; ( надлежать) нале́жати

4) (несов.: усматриваться) убача́тися; ( считаться) уважа́тися

5) страд. (несов.) кла́стися, поклада́тися; уклада́тися

1) см. Получение;

2) прийнята (одержана) сума. У меня завтра большая -чка - маю взавтра одержати велику суму.

* * *

1) ( действие) оде́ржування, оде́ржання, отри́мання

2) ( заработная плата) платня́

постигнуть и постичь

1) (о беде, горе и т. п.) спотикати, спіткати, спостигати, спостиг(ну)ти, пристиг(ну)ти, спобігати, спобігти, зуспіти, здибати кого, спасти, впасти на кого. [Перше горе, зуспівши її, було їй зовсім несподіваною річчю (Грінч.). Нещастя тяжке спіткало (спобігло, спостигло, зуспіло) нас: умер наш батько. Зуспіло мене нещастя (Тобіл.). Хіба знаємо, що й на нас котрого завтра не спаде то само, що нині спало на Миколу? (Франко)]. Его -гла внезапная болезнь - його спіткала несподівана хвороба. Буря -гла их в пути - буря спостигла (зуспіла) їх у дорозі;

2) (что: умом) осягати, осяг(ну)ти, збагнути, обіймати, обняти головою (розумом), вирозумівати, вирозуміти, розуміти, зрозуміти, спостерегати, спостерегти, второпати що, домислятися, домислитися чого, доходити, дійти розумом чого. [І таємниці світові він розумом великим осягає (Л. Укр.). Не можна всього того жадним розумом збагнути. І скоро вже голівкою своєю найпершую науку обняла (Грінч.). Я спостеріг твою вдачу (Конис.). Вчилася вирозумівати немудру тайну безпосередньої та чистої поезії (Корол.)]. Я -гаю ваши намерения - я розумію ваші заміри. Не -гаю, как может вам это нравиться - не розумію (не збагну), як може вам це подобатися. Никак этого не -гну - ніяк цього не збагну (не второпаю), ніяк до цього розуму не доберу. -нуть до глубины - зглибити. [Добре зглибив дитячу натуру]. Постигнутый - збагнутий, осягнений (осягнутий). -тый умом - збагнутий головою, розумом.

* * *

несов.; сов. - пост`ичь и пост`игнуть

1) ( умом) осяга́ти [ро́зумом], осягну́ти [ро́зумом] и осягти́ [ро́зумом], несов. збагну́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти

2) (кого-что - о горе, несчастье) трапля́тися, тра́питися (з ким-чим), несов. спітка́ти, спости́гти, спости́гнути (кого-що); ( поражать) побива́ти, поби́ти, уража́ти, ура́зити и урази́ти (кого-що)

появиться

1) (показываться, становиться видным, предстать) з'являтися, з'явитися (редко появлятися, появитися), виявлятися, виявитися, уявлятися, уявитися, виникати, виникнути и виникти, (о мн.) поз'явлюватися и т. д. [На небі з'являються зорі (Коцюб.). Бабуся з'явилась на дверях (Л. Укр.). В одному з товстих місячників з'явилася дуже прихильна оцінка поетичних писань Лаговського (Крим.). Оддаль виявляються озера (Стор.). На вулиці чорна свита виявилась одна й друга (М. Вовч.). З високих черешень уявилася Марта (М. Вовч.). З-за кущів виникла висока постать (Н.-Лев.). Як не уявиться він завтра, то й зовсім його не ждіть (Звин.)]; (показываться) показуватися, показатися, (из-за чего-л.) витикатися, виткнутися, виступати, виступити, (во множестве) висипати, висипати, (внезапно) вириватися, вирватися; нагодитися; срв. Показываться. [Покажеться висока двугорба гора (Крим.). Сонце почне витикатись (Мнж.). У сю хвилину я витикався на двері (Грінч.). Зорі висипали на небі (Н.-Лев.). Вирвався, як Пилип з конопель (Ном.)]. -виться вдруг (тут как тут) - уродитися, вигулькнути, гулькнути. [Як де сама зостануся, так і він тут уродиться (Грінч.). Зразу вродився веселий настрій (Васильч.). Вигулькнув із моря]. -ться куда - (показывать нос) потикатися, поткнутися куди. [Хай до нас не потикається]. Изредка -ться - навертати, навернути куди. [Хіба обідати та на ніч наверне додому (Мирн.)]. -виться на свет - з'явитися на світ, виявитися на світі, по[на]родитися на світ. -вилась молодая луна - молодик народився. -ляться, -виться перед чьим-л. взором - ставати, стати, поставати, постати кому перед очима;

2) ( об'являться, обнаруживаться) об'являтися, об'явитися, проявлятися, проявитися, (чаще о болезнях) прокидатися, прокинутися, (о болезнях, страхе, вредных насекомых, сорных травах и т. д.) укидатися, укинутися, (во множ.) кинутися, забуяти; срв. Обнаруживаться. [Об'явиться новий філософ (Н.-Лев.). Проявилася в Англії «чорна смерть» - чума (Доман.). У тебе самого проявилася істерика (Крим.). Сивий волос почав укидатися. Укинувся червак у хліб. Страх у серце вкинувся (М. Вовч.)]. В городе -вился тиф - в місті прокинувся тиф. -ются кражи - прокидаються крадіжки. -ляется болезнь - про[и]кидається x(в)ороба. -вились (во множестве) сорные травы - кинулись, забуяли бур'яни;

3) (возникать) з'являтися, з'явитися, поставати, постати (и повставати, повстати), наставати, настати, ставати, стати, виникати, виникнути и виникти, (иногда) прокидатися, прокинутися; срв. Возникать. [З'являються поважні літературні видання (Єфр.). Повстають нові видавництва (Єфр.). Перш ніж настав світ (Єван.). Прокидаються подекуди нарікання на громадський нелад (Єфр.)]. -лись новые обычаи - зайшли (настали, постали) нові звичаї. -ляется желание, мысль - прокидається бажання, думка. -ляется мода, потребность - заходить мода на що, потреба;

4) (браться, взяться) братися, взятися, заводитися, завестися, (о мн.) позаводитися. [Козаки беруться не знать звідкіля (Куліш). Десь узялись нові сили, енергія (Коцюб.). Звідкіля це ти узявся? Відколи султани позаводилися на сході (Крим.)]. Откуда -лись у него деньги? - звідки в його взялися, завелися гроші? -лись деньжонки - завелися грошенята. -ляется желание уснуть - сон (на сон) береться. -ются ссоры - беруться сварки. Недавно -вившийся - новітній. [Це новітній пан (Гуманщина)]. До того времени -вившийся - дотихчасовий. То -ляясь, то исчезая - прогульком. [Місяць прогульком з-за хмари виглядав (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - появ`иться

предвестить кому что віщувати, вістувати, провіщати, провістити, передвіщати, передвістити, призвіщати, призвістити, пророкувати, ворожити кому що и про що. Срв. Предсказывать, Предзнаменовывать. [Ти братові своєму смерть віщуєш (Л. Укр.). Кожен зна, що віщує такий сон (Свидн.). Вони вістують, що осінь приходить (Стеф.). Письменство стає йому за ту зірницю, що близький світ сонця провіщає (Єфр.)]. -щать беду, несчастие, что-л. недоброе - віщувати, ворожити біду, нещастя (лихо), щось недобре. [Пугач або сич біду віщує (Номис). Гарна птиця, а чомусь не можу її чути без жаху. Чи справді вона ворожить якесь лихо? (Франко)]. Лягушки -щают хорошую погоду - жаби добру погоду віщують. Сердце что-то -щает - серце щось віщує. [Як повіє вітер на Покрову з полудня, то передвіщає, що буде гнила зима (Звин.). Важку ворожать осінь нам зірниці (Франко)]. Барометр -щает дождь, непогоду - барометр показує на дощ, на негоду, заповідає дощ, негоду. Ничто не -щает смерти - ніщо не показує на смерть, не віщує (не провіщає, не вістує и т. д.) смерти, про смерть. [Про смерть старечу зорі не віщують, як-же вмирає цар, палає небо (Куліш)]. Нам -щают обильную жатву - нам пророкують, ворожать багатий урожай. Кто бы -тил мне завтрашнюю погоду - хто-б мені, призвістив, яка завтра погода буде. Предвещённый - провіщений, передвіщений, призвіщений, напророкований, наворожений. -ться - віщуватися, вістуватися, провіщатися, бути провіщеним, призвіщатися, бути призвіщеним, передвіщатися, бути передвіщеним и т. д. - см. Предвещать.

* * *

несов.; сов. - предвест`ить

1) ( предсказывать) передвіща́ти, передвісти́ти; (несов.: пророчить) пророкува́ти; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́

2) ( служить предзнаменованием) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти