жуть

острах, ляк, потерпання. Жуть берёт - лячно, аж потерпаю.

* * *

1) о́страх, -у, мо́торошність, -ності; страх, -у и -у; ( ужас) жах, -у

2) в знач. сказ. жах, страх

1) дошка, на якій ріжуть хліб

2) солдат, що риє траншеї

3) тех. канавокопач, траншеєкопач

4) (скор. від trencher-cap) головний убір з квадратним верхом

* * *

1) дошка, на якій ріжуть хліб, м'ясо; дерев'яний піднос

2) = trencher-cap

••

1) див. trench II + - er

2) солдат, що риє траншеї

3) cпeц. канавокопач, траншєєкопач

1) сильний; пристрасний; жагучий, гарячий, палкий

2) шалений; лютий; несамовитий, нестямний

3) різкий, надто інтенсивний (про запах тощо)

* * *

1) сильный; пристрасний, гарячий; vehement desire жагуче бажання; vehement patrіotіsm гарячий патріотизм; vehement speaker темпераментний opатор; vehement wіnd ураганний вітер; шалений; лютий; божевільний, скажений; vehement rage лютий гнів; vehement protest бурхливий протест; vehement strіfe запекла боротьба; vehement debate запеклі суперечки; vehement language нестриманість у висловленнях; man of vehement character людина зі шаленою вдачею

2) різкий, (занадто) інтенсивний (про колір, запах); vehement reds відтінки червоного кольору, що ріжуть око

1) дошка, на якій ріжуть хліб, м'ясо; дерев'яний піднос

2) = trencher-cap

••

1) див. trench II + - er

2) солдат, що риє траншеї

3) cпeц. канавокопач, траншєєкопач

1) сильный; пристрасний, гарячий; vehement desire жагуче бажання; vehement patrіotіsm гарячий патріотизм; vehement speaker темпераментний opатор; vehement wіnd ураганний вітер; шалений; лютий; божевільний, скажений; vehement rage лютий гнів; vehement protest бурхливий протест; vehement strіfe запекла боротьба; vehement debate запеклі суперечки; vehement language нестриманість у висловленнях; man of vehement character людина зі шаленою вдачею

2) різкий, (занадто) інтенсивний (про колір, запах); vehement reds відтінки червоного кольору, що ріжуть око

говариваться говоритися, казатися, мовитися, балакатися, вимовлятися, промовлятися. [Те, що балакалося на лекції (Крим.). Вимовлялося те, чого ніхто не чув (Гліб.)]. Говорится (т.-е. говорят) - говориться, кажеться, (мова) мовиться про кого, балакається. [Не так швидко робиться, як мовиться]. Как говорится, как говорят - мовляв, як той мовляв, як той казав, сказано, як то проповідають, як то кажуть. [Пісню утни, щоб, мовляв, засміялося лихо (Л. Укр.)]. Говоренный - говорений, казаний, мовлений, балаканий. [Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув].

* * *

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

назваться

1) (носить имя) зватися, називатися, іменуватися, на(й)меновуватися, величатися, прозиватися; бути називаним, названим, іменованим, на(й)менованим, прозваним. [Третя частина цього роману зветься… (Крим.). Звався він Тиміш Іванович (М. Вовч.). В тім городі жила Дидона, а город звався Карфаген (Котл.). Та й не згадуй, що ти в мене сином називався (Рудан.). Я назареєм божим був названий (Л. Укр.). Козаками величалися (Куліш). Вночі приснилися йому ті карлючки, що прозиваються літерами (Коцюб.)]. Как он -тся - як він зветься? (как его имя?) як він зветься? як його звуть (кличуть)? як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? Как -тся этот цветок? - як зветься (реже називається) ця квітка? Это -тся мошенничеством - це зветься шахрайство(м). И это -тся дружба! - і це зветься приязнь (звуть приязню, вважають за приязнь)! Школа -на его именем - школу названо його ім'ям. Что -тся удружил - оце, зветься (или мовляли), допоміг; (насмешливее) оце, зветься, підвіз (доброму товаришеві) візочка; оце, зветься, вивів (любого) дядька на сухе. Что -тся в голом виде - як то кажуть (як то мовляють, фам. як той казав), гольцем-голий (голий-голісінький, грубее голяком голісінький);

2) (называть самого себя) називатися, назватися, іменуватися, найменуватися; (присваивать себе имя) прибирати, прибрати собі ім'я; (называть своё имя) називати, назвати своє ім'я (ймення). [Як оселився він у Вербівці, то й сам найменувався Вербівський Василь (М. Грінч.)]. Я -звался - я назвав себе (своє ім'я, своє ймення). -звался груздём, полезай в кузов - обібрався грибом, то вже нікуди, як у кошик (М. Вовч.)];

3) (быть приглашаемым) накликатися, напрошуватися, напрохуватися, бути накликуваним, накликаним, напрошуваним, напрошеним, напрохуваним, напроханим, (о мног.) бути понакликуваним, понапрош[х]уваним; (напрашиваться к кому) напрошуватися, напроситися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого, на що. [Сам напросився на обід до мене (Богодух.). Вони самі набилися в гості до мене (Сл. Ум.)]. -ться на работу - набиватися, набитися на працю (працювати). Сам на беду -тся - сам на біду напрошується (грубо: преться).

* * *

1) назива́тися, назва́тися, -зву́ся, -зве́шся и -зову́ся, -зове́шся; (несов.: иметь какое-л. название, имя) зва́тися, ма́ти на́зву (ім'я)

2) (представляться, рекомендоваться) назива́тися, назва́тися, назива́ти себе, назвати себе

3) страд. несов. назива́тися, зва́тися; наріка́тися; назива́тися

1) (напрашиваться к кому-л.) напро́шуватися, напроси́тися; ( набиваться) набива́тися, наби́тися, -б'ю́ся, -б'є́шся и мног. понабива́тися

2) страд. несов. накликатися

(жарить) шкварити, нашкварювати, жарити, нажарювати, смалити, насмалювати, чесати, чухрати, тяти и тнути; (на музык. инструм.) затинати, витинати, тяти и тнути, різати, нарізувати, вигравати на чому. [В шинку хтось так на бубні витинає, що аж стріха ходором ходить (Кониськ.). Музики тяли з усієї сили (Грінч.). А за мною молодою сім кіп хлопців чередою в цимбалоньки тнуть (Пісня). Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що й розібрати не можна (Квітка)].

* * *

нрч. немилосерд(н)о, безмилосердно, (беспощадно) нещадно, нещадимо. [Немилосердно сонце пекло-палило (Мирний). Била в обличчя кулаками люто, немилосердо (Шиян). У тебе чабани нещадимо ріжуть овець (Мова)].

* * *

нрч. нещадно, безщадно, без пощадку, безпощадно, нещадимо, немилосердно, без жалю, люто. [Мати взяла її лупцювати нещадно (Крим.). Чабани нещадимо ріжуть овець (Мова)]. Бить -но кнутом (стар.) - без пощадку бити батогами.

* * *

ножака. [Ріжуть мене ножакою (Номис)].

* * *

и -няться починиться

1) стр. - лагодитися, полагодитися, бути полагодженим, ладитися, поладитися, бути поладженим и т. д.; см. Починять. Ружье -няется - рушниця лагодиться, направляється. Машины -чиняются - машини лагодяться;

2) (возвр.: чинить свои вещи, одежду, дом и т. п.) лагодитися, полагодитися, ладитися, поладитися, ладнатися, поладнатися, (несколько) підлагоджуватися, підлагодитися, підладнатися, (кругом) облагоджуватися, облагодитися, лататися, полататися, (немного) підлататися, (кругом) облататися, (о мног.) попідлагоджуватися, пооблагоджуватися, попідлатуватися, пооблатуватися; срв. Поправляться 2. [Пішли наші вгору: в долині ріжуть, а вгорі латаються (Номис). Хоч-би облататися трохи, а то одежа на мені самі порванці (Кониськ.)].

* * *

см. починяться

1) чу́ти; ( слыхивать) чува́ти

2)

3) (в знач. вводн. сл.: говорят) ка́жуть, іде́ (є) чу́тка; чу́вано, чутно́ и чу́тно

1) нареч. чутно́ и чу́тно

2) в знач. безл. сказ. чу́ти; чува́ти, чу́тно́

3) (в знач. вводн. сл.: говорят) ка́жуть, іде́ (є) чу́тка; чу́вано, чу́тно́; ( кажется) здає́ться

1) ( действие) лічба́, лічі́ння, лі́чення, лік, -у, рахува́ння; (результат подсчётов, вычислений) раху́нок, -нку

2) ( документ) раху́нок, -нка

3)

4)

5) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у, раху́нок

1) іти́, ходи́ти; ї́хати, ї́здити; ру́хатися; пересува́тися

2) іти́ геть; від'їжджа́ти; зника́ти

3) приво́дитися в рух; бу́ти в ді́ї, працюва́ти ( про механізм)

4) перехо́дити з вуст в уста́, говори́ти

5) простяга́тися, вести́ ( про дорогу)

6) би́ти, дзвони́ти ( про годинник тощо)

7) пройти́, бу́ти ви́знаним (про план, проект)

8) ги́нути, вмира́ти

9) збанкрутува́ти, зазна́ти кра́ху

10) скасо́вувати

11) продава́тися ( за певну ціну)

12) підхо́дити, ли́чити ( про одяг)

13) ( як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку)

а) перебува́ти у пе́вному ста́ні (стано́вищі)

б) става́ти, роби́тися

14) ( у сполученні з герундієм) ча́сто, пості́йно займа́тися чимсь

15) (у звороті be going + inf смислового дієслова передає намір виконати якусь дію в найближчому майбутньому)

•

- go about

••

1) ходьба́; рух; хід

2) обста́вина; стано́вище; спра́ва

3) спро́ба, намага́ння

4) ковто́к ( вина); по́рція ( їжі)

5) уго́да

6) ене́ргія, завзя́ття

7) у́спіх; успі́шний за́хід

••

1) pers. ( непрямий відмінок it) він, вона́, воно́ ( про речі й тварин)

2) demonstr. це

3) як підмет безособового речення

4) у пасивних зворотах

5) як додаток утворює з деякими дієсловами ідіоми

1) наро́д, на́ція

2) (вжив. як pl) лю́ди, насе́лення; жи́телі, ме́шканці

3) (вжив. як pl) ро́дичі, рі́дні; батьки́ (звич. my people, his people тощо)

4) по́чет; слу́ги; службо́вці; підле́глі

5) (People) амер. юр. грома́дське обвинува́чення, держа́ва ( як сторона на процесі)

1) населя́ти, заселя́ти

2) зроста́ти ( про населення)