-
1 острота
вастрыня; досціп; досьціп* * *I (остро́та) II (острота́) -
2 подтрунивание
насміханне; насьміханьне* * * -
3 ради
-
4 шутка
жарт; жарцік* * *— без жартаў, жарты на бок— жартачкі, не жартачкі, гэта не жартачкі— гэта не жарты, лёгка сказаць
См. также в других словарях:
жартун — [жарту/н] уна/, м. (на) уно/в і/ ун і/, кл. у/неи, мн. уни/, ун і/y … Орфоепічний словник української мови
жартун — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
жартушки — множинний іменник, істота розм … Орфографічний словник української мови
жартівливий — а, е. 1) Який любить жартувати, веселитися, схильний до жартів (про людину). || Власт. веселій, дотепній людині, яка жартує або любить жартува/ти (у 1 знач.). 2) Який містить жарт, має характер жарту. || у знач. ім., рідко жартівли/ве, вого, с.… … Український тлумачний словник
пожартувати — у/ю, у/єш, док. 1) Сказати що небудь дотепне, смішне або зробити щось задля жарту; покепкувати. || з кого – чого, рідко над ким – чим. Поставити кого небудь задля жарту в смішне становище; посміятися з когось. 2) Жартувати якийсь час. || Жартуючи … Український тлумачний словник
Шепелев, Иван Васильевич — Проверить нейтральность. На странице обсуждения должны быть подробности … Википедия
жартівний — а/, е/. Який має характер жарту … Український тлумачний словник
жартома — присл. Заради жарту, жартуючи, несерйозно … Український тлумачний словник
напівжартівливий — а, е. Не зовсім серйозний, з відтінком жарту … Український тлумачний словник
напівжартома — присл. Не зовсім серйозно, з відтінком жарту … Український тлумачний словник
прикольщик — а, ч., жарг. Той, хто багато жартує, полюбляє покепкувати з когось … Український тлумачний словник
