Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

до+8+вечера

  • 1 задерживать

    задержать
    1) (останавливать, удерживать) задержувати, задержати, затримувати, затримати, спиняти, спинити, зупиняти, зупинити кого, що, запиняти, запинити (напр. воду), перепиняти, перепинити, тамувати, затамовувати, затамувати що; гаяти, загаювати, загаяти, угаювати, угаяти кого, що, барити, забаряти, забарити, бавити, забавляти, забавити кого. [Не бав їх, нехай діло роблять]. Обстоятельства -жали меня в городе - обставини задержали (затримали) мене в місті. -вать дыхание - запиняти (затримувати, затамовувати) дух (віддих). -вать шаги, ход - притишувати (притишити) ходу, придержувати (придержати) ходу, притишитися. [Поїзд на мосту притишивсь]. -вать воду (течение воды) - запиняти (перепиняти, тамувати) воду, річку. Не -вайте меня, мне некогда - не гайте (не баріть, не бавте, не затримуйте) мене, мені ніколи. Он -жал меня до вечера (до темноты) - він догаяв мене до вечора (до смерку). -вать кого своею мешкотностью - воловодити, марудити кого;
    2) (препятствовать чему) затримувати, затримати, гальмувати, загальмувати, тамувати, затамувати що, перечити чому. -вать духовное развитие, прогресс - затримувати, гальмувати, тамувати духовий розвій, поступ. - вать ход дела - (препятствуя) затримувати, гальмувати справу, (умышленно оттягивая) загаювати (угаювати) справу;
    3) затримувати, затримати, заарештовувати, заарештувати, (о мног.) позатримувати, позаарештовувати кого, що; (наложить арест) причиняти, причинити що. [Самого пустили, а хліб причинили, бо не було квитка (Чигир.)]. Задерживающий - см. Задерживательный. Задержанный - задержаний, затриманий, запинений, затамований и т. д. -ный с поличным - затриманий з доведеною крадіжкою, з гарячим, (стар.) пійманий з доводом, з лицем.
    * * *
    несов.; сов. - задерж`ать
    затри́мувати, затри́мати и мног. позатри́мувати, заде́ржувати, задержа́ти; ( препятствовать уходу) зага́ювати, -га́юю, -га́юєш и га́яти, зага́яти, бари́ти, -рю́, -риш, забари́ти; (сов.: заставить опоздать) опізни́ти, -ню́, -ниш, спізни́ти; (преим. о дыхании) затамо́вувати и тамува́ти, -му́ю, затамува́ти

    Русско-украинский словарь > задерживать

  • 2 мудрёный

    1) (замысловатый) мудрий, мудерний, мудрований, мудрячий, хитрий, хитромудрий, мудрагельський, (морочливый) морокуватий, (затейливый) вигадливий, штукарний, (трудный) важкий, тяжкий. [Невелика штучка, та мудра (Чуб. I). Мудерний він чолов'яга: ніяк його не розбереш, який він - чи добрий, чи лихий (М. Грінч.). Мова сієї поеми аж геть, мудрована (Куліш)]. -ное дело, -ная вещь - мудра (хитра) штука, мудрота, мудрація, мудрощі (-щів и -щей). [Налюшники плести - не мудра штука (Звин.). Рало - не дуже хитра штука: його будлі-який чоловік зробить (Звин.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика! (Гліб.)]. -ное это дело - мудра це справа. -ная работа - морокувата ((за)морочлива) робота. -ная задача - мудре завдання, мудра за(в)дача;
    2) хитрий, мудрий; см. Мудрый. Утро вечера -нее - ніч - порадниця-мати: порадить, що починати (що казати).
    * * *
    1) ( замысловатый) му́дрий, мудро́ваний; хи́трий; ( трудный для выполнения) важки́й, трудни́й
    2) ( странный) чудни́й; ( причудливый) химе́рний

    у́тро ве́чера мудрене́е — посл. ра́нок пока́же, за́втра буде видні́ше

    Русско-украинский словарь > мудрёный

  • 3 прибывать

    прибыть
    1) (увеличиваться, прибавляться) прибувати, прибути, підбувати, підбути, більшати, побільшати. [Прибуло дня на курячу п'ядь (Чуб.). І мов сила нова у грудях прибува (Самійл.). А дівчаток все більша, більша (Проскурівна)]. Вода в реке -вает, - была - води в річці прибуває, прибуло (підбуває, підбуло) и вода в річці прибуває, прибула, підіймається, піднялась. [Понад берегами вода прибуває (Грінч. III). Води в ставку після дощу прибуло (Ум.)];
    2) (прийти, приехать) прибувати, прибути куди, до кого, (о поезде) приходити, прийти, пристигати, пристигти, достатися до чого, ставати, стати и станути де. [Вже хутко прибудем додому (Л. Укр.). Прибуває кошовий в північну столицю (Рудан.). А тим часом прибув Мініх аж до Перекопу (Рудан.). Назустріч йому (венецькому послові) пристигла в Черкаси гординська чата (Куліш). Сим конем скоро у Харкові станеш (Зміїв.). Скоро вони до Пілосців достались (Ніщ.)]. Поезд -вает в 7 час. вечера - поїзд приходить о сьомій годині вечора. -быть в гости - пригостити, загостити. [Ми пригостили до Илаша (Федьк.)]. Прибывший - прибулий, прибутній, сущ. прибулець (-льця). [Запрошували прибулих козаків поснідать (Стор.). Се прибутній чоловік (Звяг.)].
    * * *
    несов.; сов. - приб`ыть
    прибува́ти, прибу́ти; ( о воде) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися

    Русско-украинский словарь > прибывать

  • 4 присест

    присід (-ду). В один -сест - за одним присідом, за одним разом. [За їдним присідом вечера за обідом (Номис)].
    * * *
    при́сід, -у и присі́д

    в (за) оди́н \присест — за одни́м при́сідом (ра́зом, за́ходом)

    Русско-украинский словарь > присест

  • 5 протягивать

    протянуть
    1) (простирать) простягати, простягти и простягнути, протягати, протягти, простирати, простерти що до чого, що куди, (вытягивать) вистягати, вистягти що, (во мн.) попростягати и т. д. [Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко (Грінч.). Він простяг руку та й поблагословив мене (М. Вовч.). Як безсильна дитина протягнув до неї руки (Стеф.). Руці свої простираєте (Франко, Етн. Зб. V). Кучеряві в'язи попростягали зелені лапи над річкою (ЗОЮР. II.)]. -вать, -нуть руку, руки к кому, к чему - простягати; простягти руку, руки, (о мног.) попростягати руки до кого, до чого, сягати, сягнути, посягнути рукою за чим. [Тай посягнув за рожею стрілець молоденький (Федьк.)]. -нуть руку кому - простягти, подати руку кому. Не -вай руки, не дам - не простягай руки, не дам. -нуть ногу, ноги (расправить, вытянуть) - простягти, вистягти ногу, ноги, (о мног.) попростягати, повистягати ноги. [Не лежиться мені, ногу то простягну, то підкорчу (Тесл.)]. -вай ножки по одёжке - по своєму ліжку простягай ніжку. - нуть ноги (умереть) - випростатися, простягтися, дуба дати, ґиґнути, освіжитися. [Я побіг, так ще жива була; а може вже досі й простяглась (Кониськ.). Я дам, дак тут і освіжиться (Борз.) Ґиґнув старий (Липовеч.)]. -вать, -нуть верёвку поперёк улицы, двора - перепинати, переп'ясти и перепнути мотузку уперек вулиці, двора. -нуть межу к самой реке - протягти межу до самої річки;
    2) что во что, через что, сквозь что - протягати, протягти, промикати, промкнути що в що, крізь що. [Ой протягну я волоконце крізь віконце (Чуб.)];
    3) (дело, время) продляти, протягти, проволокти, проволоводити (діло, час); (прожить, перебиваясь) перетягти, прокалантати, перебідувати. [Продляли цілий день (Черк.). Як- небудь ще цей тиждень перетягнемо (Зміїв.)]. Лишь-бы -нуть время - аби протягти, загаяти час; аби день до вечора. Больной до вечера не -нет - хорий до вечора не дотягне, не витягне, не доживе;
    4) (голосом) протягати, протягти. [Так? - якось злякано протяг поет (Л. Укр.)]. Говорить -вая слова - говорити з протягом, на-розтяг. Протянутый - простягнутий и простягнений, протягнутий и -тягнений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - протян`уть
    1) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти; (руку, ногу) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти и попростяга́ти
    2) ( затягивать) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти, затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; (несов.: медлить) зволіка́ти
    3) ( подвергать критике) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти

    Русско-украинский словарь > протягивать

  • 6 Невечерний

    невечірній, (невечереющий) невечорілий, (непомеркающий) непотьмарний, (не имеющий вечера) безвечірній. [І світ ясний, невечірній тихенько засяє (Шевч.)].

    Русско-украинский словарь > Невечерний

  • 7 Пробавлять

    пробавить (время) гаяти, згаяти, прогаяти, угаяти, бавити, пробавити, марнувати, змарнувати (час). [Прогаяв (змарнував) час по-дурному]. -вил меня до вечера - догаяв мене до вечора.

    Русско-украинский словарь > Пробавлять

См. также в других словарях:

  • Вечера на хуторе близ Диканьки — Жанр: Повести Автор: Николай Васильевич Гоголь Язык оригинала: русский Год написания: 1829 1832 Публикация: 1 …   Википедия

  • Вечера на хуторе близ Диканьки (фильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Вечера на хуторе близ Диканьки. Известно несколько экранизаций сборника повестей «Вечера на хуторе близ Диканьки» Н. В. Гоголя и фильмов, снятых по его мотивам: Вечера на хуторе близ Диканьки… …   Википедия

  • Вечера на хуторе близ Диканьки 2: Вечер накануне Ивана Купала (компьютерная игра) — Вечера на хуторе близ Диканьки Часть серии 1C:КОЛЛЕКЦИЯ ИГРУШЕК Системные требования Минимальные: CPU 500 МГц ОЗУ 256 Мб Видео 64 Мб HDD 1.4 Гб …   Википедия

  • Вечера на хуторе близ Диканьки (фильм — Вечера на хуторе близ Диканьки (фильм, 1961) У этого термина существуют и другие значения, см. Вечера на хуторе близ Диканьки (значения). Иное название этого понятия  «Ночь перед Рождеством»; см. также другие значения. Вечера на хуторе близ… …   Википедия

  • Вечера на хуторе близ Диканьки (значения) — Вечера на хуторе близ Диканьки: Вечера на хуторе близ Диканьки  сборник повестей Николая Васильевича Гоголя, вышедший в 1831 1832 годах. Вечера на хуторе близ Диканьки (фильм, 1961)  экранизация повести «Ночь перед Рождеством» из… …   Википедия

  • Вечера на хуторе близ Диканьки (компьютерная игра) — Вечера на хуторе близ Диканьки Часть серии 1C:КОЛЛЕКЦИЯ ИГРУШЕК Системные требования Минимальные: CPU 1.0 ГГц ОЗУ 256 Мб Видео 64 Мб HDD 1.4 Гб …   Википедия

  • Вечера на хуторе близ Диканьки (мюзикл) — Вечера на хуторе близ Диканьки Жанр Мюзикл Режиссёр Семён Горов В главных ролях Ани Лорак, Филипп Киркоров, Лолита Милявская, Олег Скрипка …   Википедия

  • Вечера на хуторе близ Диканьки (телефильм) — Вечера на хуторе близ Диканьки Жанр Мюзикл Режиссёр Семён Горов В главных ролях Ани Лорак, Филипп Киркоров, Лолита Милявская, Олег Скрипка …   Википедия

  • Вечера на хуторе близ Диканьки (фильм, 2002) — Вечера на хуторе близ Диканьки Жанр Мюзикл Режиссёр Семён Горов В главных ролях Ани Лорак, Филипп Киркоров, Лолита Милявская, Олег Скрипка …   Википедия

  • вечера — проводить • времяпрепровождение дождаться вечера • модальность, ожидание проводить вечера • времяпрепровождение …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Вечера на хуторе близ Диканьки (сборник) — Вечера на хуторе близ Диканьки  первая книга Николая Васильевича Гоголя (исключая поэму «Ганц Кюхельгартен», напечатанную под псевдонимом). Состоит из двух томов. Первый вышел в 1831, второй  в 1832 году. Рассказы «Вечеров» писались в 1829 1832… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»