Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

до+ста+книг

  • 41 volume

    m
    1. объём, вмести́мость (capacité); разме́р, величина́ ◄pl. -и► (dimension);

    le volume du cylindre — объём цили́ндра;

    le volume de la production industrielle — объём промы́шленной проду́кции; le volume des connaissances fig. — объём зна́ний; l'unité de volume — едини́ца объёма; le volume des eaux d'un fleuve — сток воды́ в реке́; augmenter de volume — увели́чиваться/увели́читься в объёме; расширя́ться/расши́риться (s'élargir); faire beaucoup de volume — занима́ть/заня́ть мно́го ме́ста, быть громо́здким; ● faire du volume (de qn.) — напуска́ть/напусти́ть на себя́ ва́жность

    2. (son) гро́мкость;

    sa voix manque de volume ∑ — его́ го́лосу не хвата́ет гро́мкости;

    régler le volume du son d'un poste de radio — регули́ровать/ от= гро́мкость приёмника

    3. (livre) том pl. -а'►, кни́га;

    un dictionnaire en 9 volumes — слова́рь в девяти́ тома́х;

    une bibliothèque de

    5.000 volumes — библиоте́ка в пять ты́сяч томо́в < книг>;

    les œuvres de Pouchkine en un volume — одното́мник Пу́шкина

    Dictionnaire français-russe de type actif > volume

  • 42 out of

    предл.
    1) из (указывает на движение за пределы чего-л.)

    She let him out of the house. — Она выпустила его из дома.

    I took my keys out of my bag and put it in my pocket. — Я вынул ключи из сумки и положил в карман.

    3) из (указывает на материал, из которого сделан предмет)

    We have to make our choice out of these three books. — Нам придётся выбирать из этих трёх книг.

    5) из, из-за, вследствие, по причине, исходя из (указывает на причину, основание действия)

    out of pityиз жалости (к кому-л.)

    6) без, вне (указывает на отсутствие какого-л. предмета, признака)

    out of use — неупотребительный, вышедший из употребления

    ••

    Out of sight out of mind. посл. — С глаз долой - из сердца вон.

    - be out of one's mind

    Англо-русский современный словарь > out of

  • 43 на

    I предлог
    1) (наверх, наверху) auf (A на вопрос "куда?", D на вопрос "где?")

    я кладу́ кни́гу на стол — ich lége das Buch auf den Tisch

    кни́га лежи́т на столе́ — das Buch liegt auf dem Tisch

    на чём?, на что? — woráuf?

    на э́том, на э́то — daráuf

    я ви́жу холм и на нём дом — ich séhe éinen Hügel und ein Haus daráuf

    2) an (A на вопрос "куда?", D на вопрос "где?")

    мы ве́шаем ка́рту на сте́ну — wir hängen die Kárte an die Wand

    ка́рта виси́т на стене́ — die Kárte hängt an der Wand

    на у́лицу — auf die Stráße

    я е́ду на юг — ich fáhre in den Süden

    на восто́к — nach Ósten

    по́езд на Оде́ссу — der Zug nach Odéssa

    я иду́ на собра́ние — ich géhe zur Versámmlung

    на вы́боры — zu den Wáhlen

    5) ( в определённом месте) in (D), auf (D), an (D)

    на у́лице — auf der Stráße

    мы живём на у́лице Пу́шкина — wir wóhnen in der Púschkinstraße

    на реке́ — am Fluß

    на берегу́ — am Úfer

    он нахо́дится на фа́брике — er ist in der Fabrík

    он на собра́нии [на уро́ке] — er ist in der Versámmlung [in der Stúnde]

    на за́паде — im Wésten

    на Кавка́зе — im Káukasus

    я лежу́ на со́лнце — ich líege in der Sónne

    6) (при обозначении времени, срока и т.п.)
    а) an (D); in (D) (вопрос "когда?")

    на сле́дующий день — am nächsten Táge, den nächsten Tag

    на днях — in díesen Tágen, díeser Táge

    на сле́дующий год — im nächsten Jahr, nächstes Jahr

    на Па́сху — zu Óstern

    б) für, auf (A) (вопрос "на какое время?")

    оста́вим э́то на сле́дующий раз — lássen wir das für das nächste Mal

    он взял кни́гу на два дня — er nahm das Buch für zwei Táge

    на трамва́е — mit der Stráßenbahn

    на автомаши́не — mit dem Áuto

    ката́ться на велосипе́де — rádfahren (непр.) vi (s) (fuhr rad, rádgefahren)

    лете́ть на самолёте — mit dem Flúgzeug flíegen (непр.) vi (s)

    ката́ться на ло́дке — Boot fáhren (непр.) vi (s)

    8) ( для) zu; für

    на что тебе́ э́то — wozú brauchst du das?

    на па́мять — zum Ándenken

    уче́бников хва́тит на всех ученико́в — die Lehrbücher réichen für álle Schüler

    9) (на сумму и т.п.) für; gégen ( при обмене)

    он купи́л книг на две ты́сячи рубле́й — er hat für zwéitáusend Rúbel Bücher gekáuft

    я обменя́л до́ллары на рубли́ — ich hábe Dóllars gégen Rúbel gewéchselt

    ты на пять лет ста́рше меня́ — du bist (um) fünf Jáhre älter als ich

    произво́дство возросло́ на 10 проце́нтов — die Produktión stieg um0 Prozént

    мно́жить на пять — mit fünf multiplizíeren vt

    дели́ть на пять — durch fünf téilen vt

    на ду́шу населе́ния — pro Kopf der Bevölkerung

    на бра́та разг. — pro Náse

    ••

    на на́ших глаза́х — vor únseren Áugen

    на беду́ — zum Únglück

    II разг.
    ( возьми) da!, nimm!, da hast du!
    ••

    вот тебе́ и на! — da hast du's!, da háben wir die Beschérung!

    Новый русско-немецкий словарь > на

  • 44 mehr

    ( comp от viel)
    бо́льше, бо́лее

    mehr als húndert — бо́лее ста

    éine Mark mehr gében — дать на (одну́) ма́рку бо́льше

    du hast mehr Bücher / Geld / Kléidung als ich — у тебя́ книг / де́нег / оде́жды бо́льше, чем у меня́

    mehr als die Hälfte — бо́льше полови́ны

    das ist mehr als genúg — э́того бо́лее чем доста́точно

    mehr lang als breit — скоре́е дли́нный, чем широ́кий

    mehr als éinmal — не раз, не́сколько раз

    ich traf ihn dort mehr als éinmal — я его́ там не раз встреча́л

    étwas mehr — немно́го бо́льше, побо́льше

    du kannst der Mútter étwas mehr hélfen — ты мо́жешь помога́ть ма́тери немно́го бо́льше

    viel mehr — гора́здо бо́льше

    noch mehr — ещё бо́льше, бо́льше того́

    du musst noch mehr árbeiten — ты до́лжен рабо́тать ещё бо́льше

    was will er noch mehr? — чего́ он ещё хо́чет?

    ímmer mehr — всё бо́льше

    er fórdert ímmer mehr — он тре́бует всё бо́льше

    nie mehr — никогда́ бо́льше

    wir háben ihn nie mehr geséhen — мы бо́льше никогда́ его́ не ви́дели

    níemand mehr, kéiner mehr — никто́ бо́льше; никто́ друго́й

    nichts mehr — ничего́ бо́льше

    ich kann Íhnen nichts mehr ságen — я бо́льше ничего́ не могу́ сказа́ть вам

    mehr óder wéniger — бо́лее и́ли ме́нее

    du bist kein Kind mehr — ты уже́ не ребёнок

    Deutsch-Russische Wörterbuch der aktiven Wortschatz > mehr

  • 45 время

    1) тк. ед. ч. die Zeit =, тк. ед. ч.

    вре́мя идёт бы́стро. — Die Zeit vergéht schnell.

    Наступи́ло вре́мя отъе́зда. — Die Zeit der Ábreise ist gekómmen.

    С тех по́р прошло́ мно́го вре́мени. — Seitdém ist viel Zeit vergángen.

    Э́та рабо́та тре́бует мно́го вре́мени. — Díese Árbeit verlángt viel Zeit.

    Жаль вре́мени! — Scháde um die Zeit!

    Для э́того нам ну́жно вре́мя. — Dafür bráuchen wir Zeit.

    Сейча́с у меня́ есть вре́мя. — Jetzt hábe ich Zeit.

    У меня́ на э́то [для э́того] нет вре́мени. — Ich hábe kéine Zeit dafür.

    Он всегда́ нахо́дит вре́мя для дете́й, для э́того. — Er fíndet ímmer Zeit für séine Kínder, dafür.

    Я выбира́ю [нахожу́] вре́мя для заня́тий спо́ртом. — Ich néhme mir Zeit für Sport.

    Ты то́лько по́пусту тра́тишь вре́мя. — Du vergéudest nur déine Zeit.

    Мы хорошо́ провели́ вре́мя. — Wir háben die Zeit gut verbrácht.

    Он всё вре́мя боле́ет. — Er ist die gánze Zeit krank.

    В э́то вре́мя зазвони́л телефо́н. — In díesem Áugenblick klíngelte das Telefón.

    В э́то вре́мя я боле́л. — In díeser Zeit war ich krank.

    Я зайду́ к вам в ближа́йшее вре́мя. — Ich besúche Sie in der nächsten [in nächster] Zeit.

    Вы мо́жете мне звони́ть в любо́е вре́мя. — Sie können mich zu jéder Zeit ánrufen.

    В после́днее вре́мя я ре́дко быва́ю до́ма. — In der létzten Zeit bin ich sélten zu Háuse.

    Звони́ мне с шести́ до восьми́, в э́то вре́мя я до́ма. — Rúfe mich von sechs bis acht án, um díese Zeit bin ich zu Háuse.

    До э́того вре́мени мы бы́ли незнако́мы. — Bis zu díeser Zeit [Bis dahín] kánnten wir uns nicht.

    За э́то вре́мя он мно́гое успе́л сде́лать. — In díeser Zeit hat er víeles gescháfft.

    За после́днее вре́мя появи́лось мно́го интере́сных книг. — In der létzten Zeit sind víele interessánte Bücher erschíenen.

    Он уе́хал на неопределённое вре́мя. — Er ist auf únbestimmte Zeit verréist.

    Со вре́менем ты к э́тому привы́кнешь. — Mit der Zeit gewöhnst du dich darán

    вре́мя от вре́мени — von Zeit zu Zeit

    вре́мя от вре́мени мы ви́димся. — Von Zeit zu Zeit séhen wir uns

    во вре́мя чего л., какого л. периода — während

    Во вре́мя кани́кул я уезжа́л к роди́телям. — Während der Féri|en war ich bei den Éltern

    в то вре́мя как — während

    В то вре́мя как оди́н спал, друго́й бо́дрствовал. — Während éiner schlief, blieb der ándere wach.

    2) о времени суток, года - общего эквивалента нет; в отдельных словосочетаниях zeit с определит. компонентом

    в дневно́е и вече́рнее вре́мя — am Táge und am Ábend

    в ночно́е вре́мя — in der Nacht

    в зи́мнее вре́мя — im Wínter [zur Wínterzeit]

    Сейча́с у нас дождли́вое вре́мя. — Jetzt háben wir Régenwetter.

    Я ношу́ э́ту ку́ртку то́лько в тёплое вре́мя. — Ich tráge díese Jácke nur, wenn es warm ist [nur in der wármen Jáhreszeit].

    Когда́ вво́дится ле́тнее вре́мя, зи́мнее вре́мя? — Wann wird die Sómmerzeit, die Wínterzeit éingeführt?

    3) период, эпоха die Zeit =, en

    ми́рное вре́мя — Fríedenszeit

    хоро́шее, тяжёлое вре́мя — éine gúte, schwére Zeit

    до́брые, ста́рые вре́мена́ — gúte, álte Zéiten

    в вое́нное вре́мя — in der [zur] Kríegszeit

    во вре́мя гражда́нской войны́ — während [zur Zeit] des Bürgerkrieges

    во все вре́мена́ — zu állen Zéiten

    ждать лу́чших вре́мён — auf béssere Zéiten wárten

    4) грам. die Zéitform =, en

    настоя́щее вре́мя — das Präsens

    бу́дущее вре́мя — das Futúr(um)

    В како́м вре́мени стои́т э́тот глаго́л? — In wélcher Zéitform steht díeses Verb?

    Русско-немецкий учебный словарь > время

  • 46 количество

    1) с неисчисляемыми сущ. - масса die Ménge =, n (мн. ч. может соотв. ед. ч. в русск. яз.); большое количество тж. viel; малое, небольшое количество тж. wénig

    большо́е, небольшо́е коли́чество оса́дков — éine gróße, gerínge Níederschlagsmenge

    увели́чить коли́чество (выпускае́мых) това́ров — die Wárenmenge vergrößern

    покупа́ть ко́фе в большо́м коли́честве — Káffee in gróßen Méngen káufen

    расхо́довать большо́е коли́чество электроэне́ргии — viel Strom verbráuchen

    раствори́ть порошо́к в большо́м коли́честве воды́, в небольшо́м коли́честве воды́ — das Púlver in viel Wásser, in wénig Wásser áuflösen

    2) тк. ед. ч. с исчисляемыми сущ. - число die Ánzahl =, тк. ед. ч., die Zahl =, тк. ед. ч.; большое количество тж. víele; небольшое количество тж. wénige

    коли́чество уча́стников возросло́. — Die Ánzahl [Die Zahl] der Téilnehmer ist gestíegen.

    Сохрани́лось лишь небольшо́е коли́чество ста́рых домо́в. — Nur éine gerínge Ánzahl [Zahl] der álten Häuser ist erhálten geblíeben. / Nur wénige álte Häuser sind erhálten geblíeben.

    Како́е коли́чество книг нам на́до заказа́ть? — Wíe viel Bücher müssen wir bestéllen?

    Он сде́лал в сочине́нии большо́е коли́чество оши́бок. — Er hat im Áufsatz víele Féhler gemácht.

    Русско-немецкий учебный словарь > количество

  • 47 на

    I предлог с винит. и предложн. падежом
    1) сверху, поверх чего-л. в сочетан. типа: поставить что-л. на стол, что-л. стоит на столе auf (где? wo? D, куда? wohin? A) ( при глаголах légen, stéllen, sétzen, sich sétzen обстоятельство места тк. A)

    Кни́га лежи́т на столе́. — Das Buch liegt auf dem Tisch.

    Я положи́л кни́гу на стол. — Ich hábe das Buch auf den Tisch gelégt.

    Ва́за стои́т на столе́. — Die Váse steht auf dem Tisch.

    Поста́вь ва́зу на стол. — Stell die Váse auf den Tisch.

    Он обы́чно сиди́т на э́том сту́ле, на э́том ме́сте. — Er sitzt gewöhnlich auf díesem Stuhl, auf díesem Platz.

    Сади́сь на э́тот стул, на э́то ме́сто. — Setz dich auf díesen Stuhl, auf díesen Platz.

    2) когда речь идёт о вертикальной поверхности an (где? wo? D, куда? wohin? A) ( при глаголе hängen - вешать, повесить обстоятельство места тк. A)

    На стене́ висе́ла карти́на. — An der Wand hing ein Bild.

    Пове́сь ка́рту на э́ту сте́ну. — Hänge die Kárte an díese Wand.

    3) о нахождении у какого л. места, рубежа, о движении к какому л. месту, рубежу an (где? wo? D, куда? wohin? A); пойти, поехать куда л. тж. zu D

    Мы стоя́ли на берегу́. — Wir stánden am Úfer.

    Они́ живу́т на окра́ине го́рода. — Sie wóhnen am Stádtrand.

    Го́род стои́т на реке́. — Die Stadt liegt am Fluss.

    Мы вы́шли на опу́шку ле́са. — Wir kámen an den [zum] Wáldrand.

    Ле́том мы пое́дем на мо́ре. — Im Sómmer fáhren wir ans Meer [an die See].

    4) при обозначении местонахождения, пребывания где л., направления движения в какое л. место - на мероприятие, на работу и др. auf, an, in при указании направления тж. zu D, nach D (употр. предлогов традиционно и зависит от соответств. существ.)

    Мы бы́ли на вокза́ле, на по́чте, на ры́нке. — Wir wáren auf dem Báhnhof, auf der Post, auf dem Markt.

    Он пошёл на вокза́л, на по́чту, на ры́нок. — Er ging auf den [zum] Báhnhof, auf die [zur] Post, auf den [zum] Markt.

    На́ша гости́ница на э́той у́лице, на э́той пло́щади. — Únser Hotél liegt in díeser Stráße, auf [an] díesem Platz.

    Как мне пройти́ на у́лицу Пу́шкина, на Пу́шкинскую пло́щадь? — Wie kómme ich zur [in die] Púschkinstraße, zum [auf den] Púschkinplatz?

    Мы вчера́ бы́ли на стадио́не, на футбо́ле, на соревнова́ниях. — Wir wáren géstern im Stádion, zum Fußball, zu den Wéttkämpfen.

    Мы сего́дня пойдём на стадио́н, на футбо́л, на соревнова́ния. — Wir géhen héute ins Stádion, zum Fußball, zu den Wéttkämpfen.

    Он рабо́тает на э́том заво́де, на э́той фи́рме. — Er árbeitet in díesem Betríeb, in [bei] díeser Fírma.

    Мы бы́ли ле́том на ю́ге. — Wir wáren im Sómmer im Süden.

    Мы пое́дем ле́том на юг. — Wir fáhren im Sómmer in den Süden.

    Самолёт лети́т на юг (о направлении). — Das Flúgzeug fliegt nach Süden.

    Он сейча́с на рабо́те, на ле́кции, на ми́тинге, на конфере́нции, на конце́рте. — Er ist jetzt auf Árbeit [о служащих тж. im Dienst], in der Vórlesung, auf dem Méeting, in [auf] der Konferénz, im Konzért.

    Я сейча́с пойду́ на рабо́ту, на ле́кцию, на ми́тинг, на конце́рт. — Ich géhe jetzt auf [zur] Árbeit [о служащих тж. zum Dienst], in die [zur] Vórlesung, zum Méeting, ins [zum] Konzért.

    5) при обозначении времени в сочетаниях типа: на следующий день, на будущей неделе и др. - общего эквивалента нет

    на про́шлой неде́ле — vórige Wóche [in der vórigen Wóche]

    на бу́дущий год — nächstes Jahr [im nächsten Jahr]

    Э́то случи́лось как раз на сле́дующий день. — Das gescháh geráde am nächsten Tag.

    На пра́здниках, на Па́сху у нас быва́ют го́сти. — An [zu] Féiertagen, zu [an] Óstern háben wir Besúch.

    6) о средствах транспорта - ехать, плыть, лететь, приехать на чём л. → mit D; сесть на что л. при переводе глаг. néhmen A без предлога, при переводе глаг. éinsteigen in A

    пое́хать, прие́хать на трамва́е, на авто́бусе, на такси́ — mit der Stráßenbahn, mit dem Bus, mit dem Táxi fáhren, kómmen

    Мы прилете́ли на самолёте. — Wir sind mit dem Flúgzeug gekómmen.

    Мы полети́м на друго́м самолёте. — Wir flíegen mit éiner ánderen Maschíne.

    Туда́ мы плы́ли на теплохо́де, на ло́дке. — Dorthín sind wir mit dem Mótorschiff, mit dem Boot gefáhren.

    Сади́тесь на э́тот авто́бус, на э́тот трамва́й. / Поезжа́йте на э́том авто́бусе, на э́том трамва́е. — Néhmen Sie díesen Bus, díese Stráßenbahn.

    Не сади́сь на э́тот авто́бус, подожди́ сле́дующего. — Steig in diésen Bus nicht ein, wárte auf den nächsten.

    Здесь мо́жно ката́ться на ло́дке. — Hier kann man Boot fáhren.

    II предлог с предложн. падежом
    играть на чём л. A без предлога; аккомпанировать на чём л. auf D

    Он хорошо́ игра́ет на гита́ре, на скри́пке. — Er kann gut Gitárre, Géige spíelen.

    Он аккомпани́ровал ей на гита́ре. — Er begléitete sie auf der Gitárre.

    III предлог с винит. падежом

    посмотре́ть на кого́ / что л. — auf jmdn. / etw. séhen [jmdn. / etw. ánsehen]

    показа́ть руко́й на кого́ / что л. — auf jmdn. / etw. mit der Hand zéigen

    ука́зывать кому́ л. — на оши́бки, на недоста́тки jmdn. auf die Féhler, auf die Mängel hínweisen

    2) о предназначении для чего л. für A

    ткань на пла́тье — Stoff für ein Kleid

    копи́ть де́ньги на пое́здку — Geld für éine Réise spáren

    3) разделить, разрезать, разорвать и др. на части in A

    раздели́ть, разре́зать пиро́г на три ча́сти — den Kúchen in drei Teile téilen, schnéiden

    купи́ть на сто е́вро книг — für húndert Éuro Bücher káufen

    заказа́ть обе́д на пять челове́к — ein Míttagessen für fünf Persónen bestéllen

    5) о сроках - назначать на какой л. час, день, год für A, auf A

    Собра́ние назна́чено на сре́ду, на пя́тое ма́я, на три часа́. — Die Versámmlung ist für [auf] Míttwoch, für [auf] den fünften Mai, für [auf] drei Uhr ángesetzt.

    6) на какой л. период времени für A; на весь период, на время чего л. über A

    У меня́ больши́е пла́ны на ле́то, на бу́дущий год. — Ich hábe gróße Pläne für den Sómmer, für das nächste Jahr.

    Мне нужна́ э́та кни́га на́ день, на не́сколько дней. — Ich bráuche díeses Buch für éinen Tag, für ein paar Táge.

    Он уе́хал на́ год, на ме́сяц, приме́рно на две неде́ли. — Er ist für ein Jahr, für éinen Mónat, für étwa zwei Wóchen verréist.

    Он прилёг на часо́к. — Er légte sich für ein Stündchen hín.

    На пра́здники, на Рождество́, на суббо́ту и воскресе́нье мы уезжа́ем на на́шу да́чу. — Über die Féiertage, über Wéihnachten, über das Wóchenende sind wir in únserem Lándhaus.

    7) о разнице в количестве - с прилагат. и нареч. сравнит. степени A без предлога или um A; с глаголами увеличивать(ся), повышать(ся) и др. um A

    Он на два го́да ста́рше меня́. — Er ist zwei [um zwei] Jáhre älter als ich.

    Э́та доска́ на де́сять сантиме́тров коро́че. — Díeses Brett ist zehn [um zehn] Zentiméter kürzer.

    Стипе́ндию повы́сили на де́сять проце́нтов, на... рубле́й. — Das Stipéndium wúrde um zehn Prozént, um... Rúbel erhöht.

    Русско-немецкий учебный словарь > на

  • 48 число

    1) die Zahl =, -en

    (не)чётное число́ — (ún)geráde Zahl

    сложи́ть не́сколько чи́сел — éinige Záhlen addíeren

    2) дата das Dátum -s, Dáten

    Како́е сего́дня число́? — Den wíevielten háben wir héute? / Der wíevielte ist héute?

    Како́е число́ стои́т на спра́вке? — Wélches Dátum steht auf der Beschéinigung?

    На письме́ нет числа́. — Der Brief ist óhne Dátum. / Der Brief trägt kein Dátum.

    Э́то бы́ло деся́того числа́. — Das war am zéhnten.

    Э́та газе́та от деся́того числа́. — Díese Zéitung ist vom zéhnten.

    Он прие́дет в пе́рвых числа́х ма́я. — Er kommt in den érsten Máitagen.

    3) количество die Zahl =, тк. ед. ч., без точного указания в числах тж. die Ánzahl =, тк. ед. ч.

    число́ жи́телей го́рода составля́ет 100. 00. — Die Zahl der Éinwohner der Stadt beträgt 100. 00.

    число́ чита́телей э́той газе́ты растёт, увели́чивается, сокраща́ется. — Die Zahl [Die Ánzahl] der Léser díeser Zéitung wächst, nimmt zú, verríngert sich.

    Значи́тельное число́ студе́нтов уча́ствовало в э́тих соревнова́ниях. — Éine bedéutende Zahl [Ánzahl] von Studénten nahm an díesen Wéttkämpfen téil.

    Сохрани́лось то́лько незначи́тельное число́ ста́рых домо́в. — Nur éine gerínge Zahl [Ánzahl] der álten Häuser ist erhálten geblíeben.

    Он вхо́дит в число́ победи́телей ко́нкурса. — Er gehört zu den Síegern des Wéttbewerbs.

    В числе прису́тствующих бы́ло мно́го зарубе́жных госте́й. — Únter den Ánwesenden wáren víele áusländische Gäste.

    в том числе́ — darúnter

    Мы покупа́ем мно́го книг, в том числе и спра́вочники. — Wir káufen víele Bücher, darúnter auch Náchschlagewerke.

    4) грам. die Zahl =, -en, der Númerus =, Númeri

    еди́нственное число́ — der Síngular [die Éinzahl]

    мно́жественное число́ — der Plúral [die Méhrzahl]

    определи́ть паде́ж и число́ существи́тельного — den Kásus und den Númerus [den Fall und die Zahl] éines Súbstantivs bestímmen

    Глаго́л стои́т в пе́рвом лице́ еди́нственного числа́. — Das Verb steht in der 1 (érsten) Persón Síngular.

    Русско-немецкий учебный словарь > число

  • 49 Berg

    Berg m -(e)s, -e гора́
    einen Berg besteigen [ersteigen], auf einen Berg steigen поднима́ться на го́ру
    einen Berg erklettern взбира́ться на го́ру
    auf den Berg hinauf на го́ру, в го́ру
    vom Berg herab с горы́, под го́ру
    Berg m -(e)s, -e перен. гора́, гру́да, ку́ча, глы́ба
    Berge von Büchern го́ры [гру́ды] книг
    ein Berg von Sorgen ку́ча забо́т
    ein Mann wie ein Berg огро́мный дети́на, челове́к исполи́нского ро́ста, челове́к богаты́рского телосложе́ния
    auf meiner Seele liegt es wie ein Berg на душе́ у меня́ кака́я-то ужа́сная тя́жесть
    Berg m -(e)s, -e ист. Гора́ (па́ртия времё́н францу́зской буржуа́зной револю́ции 18 в.)
    Berg m -(e)s, -e ж.-д. го́рка (сортиро́вочная)
    Berg m -(e)s, -e геол. це́лик
    Berg m -(e)s, -e геол. вмеща́ющие поро́ды (те́ла поле́зного ископа́емого)
    Berg m -(e)s, - e pl горн. хвосты́ (обогаще́ния); ру́дная ме́лочь
    Berg m -(e)s, - e pl горн. пуста́я поро́да, глы́бы пусто́й поро́ды; закла́дочный материа́л
    Berg m -(e)s, -e уст. рудни́к; рудники́, горнору́дный райо́н; im Berg arbeiten рабо́тать на руднике́
    Berg m -(e)s, -e . ю.-нем. высокого́рное па́стбище
    Berg m -(e)s, -e . з.-нем. виногра́дник
    Berge versetzen [bewegen] го́ры воро́чать (о большо́й и тру́дной рабо́те)
    goldene Berge versprechen сули́ть золоты́е го́ры
    wie der Ochs am Berge stehen разг. уста́виться как бара́н на но́вые воро́та; станови́ться в тупи́к; стоя́ть как пень
    mit etw. (D) (nicht) hinterm Berge halten разг. (не) скрыва́ть, (не) ута́ивать (наме́рения, мне́ние)
    jenseits des Berges sein прожи́ть бо́льшую полови́ну жи́зни, быть на скло́не лет
    über den Berg sein разг. преодоле́ть (са́мую большу́ю) тру́дность; вы́йти из затрудне́ния
    der Kranke ist über den Berg разг. больно́й вне опа́сности, кри́зис минова́л
    j-m über den Berg helfen помо́чь кому́-л. преодоле́ть тру́дности [серьё́зные препя́тствия]
    über den Berg schwatzen городи́ть чепуху́, нести́ вздор [околе́сицу]
    er ist längst über alle Berge разг. его́ и след просты́л; помина́й как зва́ли
    mir stehen [steigen] die Haare zu Berge, mir steht [steigt] das Haar zu Berge разг. у меня́ во́лосы встаю́т ды́бом
    es kreißen die Berge und gebären eine Maus погов. гора́ родила́ мышь
    hinterm Berg wohnen auch Leute посл. и за горо́й лю́ди живу́т
    wenn der Berg nicht zum Propheten [zu Mohammed] kommt, muß der Prophet [Mohammed] zum Berge kommen посл. е́сли гора́ не идё́т к Магоме́ту, то Магоме́т идё́т к горе́

    Allgemeines Lexikon > Berg

  • 50 liegen

    liegen m лежа́ть, поко́иться
    krank liegen боле́ть, быть (лежа́чим) больны́м
    weich liegen лежа́ть на мя́гком, не́житься (в мя́гкой посте́ли)
    an j-s Brust liegen лежа́ть у кого́-л. на груди́
    auf den Knien liegen (vor j-m) стоя́ть на коле́нях (пе́ред кем-л.)
    auf der Nase liegen разг. упа́сть, растяну́ться, лежа́ть (больны́м) в посте́ли
    im Fenster liegen разг. выгля́дывать [высо́вываться] из окна́
    in [unter] der Erde liegen лежа́ть [быть] в моги́ле
    mit dem Gesicht gegen die Wand liegen лежа́ть лицо́м к сте́нке
    Stille liegt über dem Wald в лесу́ цари́т тишина́
    zu Bett liegen лежа́ть в посте́ли, быть больны́м
    zu j-s Füßen [j-m zu Füßen] liegen лежа́ть у чьих-л. ног
    zu liegen kommen оказа́ться лежа́щим
    liegen m лежа́ть, быть располо́женным, находи́ться
    Berlin liegt an der Spree Берли́н располо́жен [стои́т] на реке́ Шпре́е
    die Stadt liegt schon hinter uns го́род оста́лся позади́
    er ließ die Schloß-ruinen rechts liegen у разва́лин за́мка он сверну́л вле́во; разва́лины за́мка оста́лись праве́е
    liegen m быть, находи́ться (в како́м-л. состоя́нии, положе́нии), das Meer liegt still мо́ре споко́йно
    der Tisch liegt voller Bücher на столе́ мно́го книг; стол зава́лен кни́гами
    auf einem Haufen liegen быть сва́ленным в одну́ ку́чу
    an der Kette liegen быть поса́женным на цепь
    der Stoff liegt einen Meter breit мате́рия ширино́й в оди́н метр
    es liegt klar zutage, es liegt (klar) auf der Hand э́то соверше́нно очеви́дно
    wie die Dinge nun einmal liegen при тако́м положе́нии веще́й
    man weiß nicht, wie die Dinge wirklich liegen неизве́стно, как всё обстои́т на са́мом де́ле
    die Schuld liegt bei ihm он вино́вен [винова́т]
    die Schuld liegt schwer auf ihm созна́ние вины́ тяготи́т его́
    es liegt mir wie Blei in den Gliedern у меня́ ру́ки и но́ги сло́вно свинцо́м на́литы
    das liegt ihm auf der Seele [auf der Brust] э́то ка́мнем лежи́т у него́ на се́рдце
    das Wort liegt mir auf der Zunge сло́во ве́ртится у меня́ на языке́
    der Ton liegt auf der ersten Silbe ударе́ние па́дает на пе́рвый слог
    außer aller Berechnung liegen не входи́ть ни в каки́е расчё́ты
    sich in den Armen liegen обнима́ться, сжима́ть друг дру́га в объя́тиях
    das lag (nicht) in seiner Absicht э́то (не) входи́ло в его́ наме́рения, он э́того (не) хоте́л
    das liegt noch in weiter Ferne э́то бу́дет ещё́ не ско́ро
    im Feuer liegen воен. находи́ться под огнё́м
    in Stellung liegen воен. занима́ть пози́цию
    in Garnison liegen стоя́ть гарнизо́ном
    in j-s (bewährten) Händen liegen находи́ться в чьих-л. (ве́рных) рука́х
    in j-s Interesse liegen быть в чьих-л. интере́сах
    in Ketten liegen быть зако́ванным в це́пи
    in j-s Kompetenz liegen входи́ть в чью-л. компете́нцию
    n einem Prozeß mit j-m liegen суди́ться с кем-л.
    in Scheidung liegen разводи́ться (о супру́гах)
    im tiefsten Schlafe liegen кре́пко спать, спать глубо́ким сном
    das liegt mir beständig im Sinn я постоя́нно ду́маю об э́том, э́то не даё́т мне поко́я
    in Streit mit j-m liegen быть в ссо́ре с кем-л.
    in Trümmern liegen, in Schutt und Staub liegen быть разру́шенным, преврати́ться в разва́лины
    im Wochenbett liegen рожа́ть
    in den letzten Zügen [im Sterben] liegen быть при сме́рти; находи́ться при после́днем издыха́нии
    unter Dampf liegen быть под пара́ми, гото́виться к отплы́тию (о парохо́де)
    vor Anker liegen мор. стоя́ть на я́коре
    klar vor Augen liegen быть очеви́дным
    zugrunde liegen лежа́ть в осно́ве
    liegen m (an D) объясни́ться (чем-л.), зави́сеть (от кого́-л., от чего́-л.), быть причи́ной
    an wem liegt es? от кого́ э́то зави́сит?; кто в э́том винова́т?; кто вино́вник э́того?
    an mir soll es nicht liegen за мной де́ло не ста́нет, за мной заде́ржки не бу́дет
    woran liegt es? в чем же де́ло?, кака́я причи́на?, от чего́ э́то зави́сит?
    das liegt daran, dass... э́то происхо́дит оттого́, что...; э́то объясня́ется тем, что...
    liegen m заключа́ться; таи́ться
    der Grund liegt darin, dass... причи́на (состои́т) в том, что...
    darin liegt der Unterschied в э́том ра́зница
    das liegt in der Familie э́то фами́льная [насле́дственная] черта́, э́то сво́йственно всей семье́, э́то (у них) в роду́
    in der Luft liegen перен. носи́ться в во́здухе
    liegen m (j-m) перен. каса́ться, затра́гивать (кого-л.); подходи́ть, годи́ться (кому-л.), интересова́ть (кого-л.)
    das liegt mir nicht э́то не по мне, э́то мне не по душе́, э́то мне не подхо́дит
    das liegt mir am Herzen э́то меня́ волну́ет [интересу́ет]; э́то для меня́ о́чень ва́жно
    es liegt mir fern... я да́лек от жела́ния [от мы́сли]...
    das liegt ihm nahe э́то мне бли́зко [поня́тно, до́рого]
    mir liegt (nicht) viel daran я (не) счита́ю э́то о́чень ва́жным, я в э́том (не) о́чень заинтересо́ван
    nichts läge naher als... легко́ поня́ть [убеди́ться], что...
    es liegt mir ein Quark [ein Dreck] an der Sache разг. мне на э́то де́ло наплева́ть
    j-m auf der Tasche liegen жить за чей-л. счёт, сто́ить кому́-л. мно́го де́нег; вводи́ть кого́-л. в расхо́ды
    einander (ständig) in den Haaren liegen разг. (постоя́нно) ссо́риться друг с дру́гом
    j-m in den Ohren liegen (mit D) разг. пристава́ть к кому́-л. (с чем-л.), прожужжа́ть все у́ши кому́-л. (о чем-л.), das liegt allen schon lange im Magen разг. э́то всем давно́ надое́ло [опроти́вело]
    wie man sich bettet, so liegt man посл. как посте́лешь, так и ля́жешь; что посе́ешь, то и пожнё́шь

    Allgemeines Lexikon > liegen

  • 51 zusammen

    zusammen, zs. (Abk.) вме́сте, сообща́ (сокр. zs.)
    wir sind oft zusammen мы ча́сто быва́ем вме́сте
    ich bin gern mit ihm zusammen я люблю́ быва́ть с ним
    fahren wir zusammen? пое́дем вме́сте?
    sie haben dieses Stück zusammen geschrieben они́ написа́ли э́ту пье́су вме́сте [совме́стно]
    er hat mehr Bücher als wir drei zusammen у него́ бо́льше книг, чем у нас трои́х вме́сте взя́тых
    zusammen в це́лом, в совоку́пности, всё (вме́сте), в ито́ге
    das macht zusammen hundert Mark разг. э́то составля́ет в ито́ге сто ма́рок, итого́ сто ма́рок
    er wiegt mehr als wir beide zusammen он ве́сит (оди́н) бо́льше, чем мы вдвоё́м (вме́сте)
    zusammen- отд. преф. гл. ука́зывает на сближе́ние, соедине́ние, совме́стность:
    zusammenkleben скле́ивать
    zusammenlaufen vi сходи́ться, соединя́ться (в одно́й то́чке); слива́ться (о ре́ках)
    zusammenpressen сжима́ть, прессова́ть, спрессо́вывать
    mit jemandem zusammenwohnen жить вме́сте (с кем-л.); сожи́тельствовать (с кем-л.)
    zusammenhalten держа́ться вме́сте, стоя́ть друг за дру́га
    zusammen- отд. преф. гл. ука́зывает возмо́жность нака́пливания (чего-л.)
    etwas zusammensparen нака́пливать; ска́пливать (что-л.)
    eine grosse Summe zusammensparen скопи́ть кру́пную су́мму
    etwas zusammentragen сноси́ть (что-л. в одно́ ме́сто); нака́пливать (что-л. в одно́м ме́сте)
    zusammen- отд. преф. гл. ука́зывает возмо́жность соедине́ния, созда́ния це́лой ве́щи из не́скольких бо́лее ме́лких часте́й: etwas zusammennähen сшива́ть (что-л. из куско́в, часте́й); пришива́ть (что-л. к чему́-л.)
    zusammenbinden vt свя́зывать (напр. армату́ру, карка́с)
    zusammennageln vt скола́чивать (гвоздя́ми)
    zusammen- отд. преф. гл. ука́зывает на раздробле́ние, уничтоже́ние:
    zusammenschlagen разбива́ть, разби́ть (вдре́безги)
    zusammenstürzen vi ру́шиться, разва́ливаться; па́дать
    zusammen- отд. преф. гл. ука́зывает на возмо́жность сде́лать бо́лее компа́ктным, ме́лким:
    zusammenkauern, sich сверну́ться в клубо́к, свора́чиваться в клубо́к ; сжа́ться в комо́к, сжима́ться в комо́к; ско́рчиться, ско́рчиваться
    zusammenpressen сжима́ть, сжать; спрессова́ть, спрессо́вывать
    zusammen- отд. преф. гл. ука́зывает на то, что живы́е и неживы́е объе́кты име́ют ма́ло ме́ста для своего́ размеще́ния:
    zusammenpferchen vt набива́ть битко́м
    sich zusammendrängen тесни́ться, сгру́диться, ску́чиваться, толпи́ться
    zusammen- отд. преф. гл. ука́зывает на нанесе́ние поврежде́ний:
    zusammenschlagen vt изби́ть, отколоти́ть (кого-л.)
    zusammenschießen vt подстрели́ть; застрели́ть

    Allgemeines Lexikon > zusammen

  • 52 für

    I.
    1) Präp final; verweist a) ganz allgemein auf Zweckbestimmung для mit G. Literatur für Kinder литерату́ра для дете́й. ein Lehrgang für Anfänger ку́рсы для начина́ющих. für jdn. etw. tun [kaufen/bringen/mitnehmen] де́лать с- [покупа́ть купи́ть, приноси́ть /-нести́, брать взять с собо́й] что-н. для кого́-н. für jdn. arbeiten aus eigenem Antrieb: für Familie, für sich рабо́тать для кого́-н. b) auf Zweckbestimmung bei gleichzeitigem Verweis auf quantitativen o. materiellen Aspekt на mit A. Geld für einen Kauf де́ньги на поку́пку. Stoff für einen Mantel мате́рия на пальто́. Waren für den Export това́ры на вы́воз <на э́кспорт, для э́кспорта>. ein Saal für tausend Zuschauer зал на ты́сячу зри́телей. für jdn. arbeiten gezwungenermaßen рабо́тать на кого́-н. für etw. sparen копи́ть на- <ска́пливать/-копи́ть > де́ньги на что-н. Mittel für den Wohnungsbau bereitstellen отпуска́ть /-пусти́ть сре́дства на жили́щное строи́тельство. den Tisch für vier Personen decken накрыва́ть /-кры́ть стол на четырёх (челове́к) <на четы́ре персо́ны> c) in Verbindung mit Bezeichnungen konkreter Gegenstände, Einrichtungen o. Pflanzenarten auf Verwendungszweck v. Behältern, Gebäuden, Nutzflächen под mit A. eine Flasche für Milch буты́лка под молоко́. ein Glas für Eingemachtes ба́нка под варе́нье. ein Speicher für Gemüse склад под о́вощи. ein Gebäude für einen Laden mieten нанима́ть наня́ть зда́ние под магази́н. das Feld für Roggen [Kartoffeln] vorbereiten обраба́тывать /-рабо́тать <возде́лывать/-де́лать> по́ле под рожь [карто́фель]. Boden für Wochenendgrundstücke bereitstellen отводи́ть /-вести́ зе́млю под да́чи d) auf Verwendungszweck eines Mittels gegen physische Beschwerden от <про́тив> mit G. Mittel [Arznei] für Kopfschmerzen [Magenverstimmung] сре́дства [лека́рство] от <про́тив> головно́й бо́ли [желу́дочного расстро́йства]. diese Tropfen sind gut für Husten э́ти ка́пли хороши́ от <про́тив> ка́шля. hier hast du was für den Durst вот тебе́ ко́е-что́ от <про́тив> жа́жды e) auf Tätigkeit v. Pers o. Gremien bzw. Inhalt v. Fachbüchern по mit D. Spezialist für Augenheilkunde [die russische Sprache] специали́ст по гла́зным боле́зням [по ру́сскому языку́]. Kommission für Verkehrsfragen коми́ссия по вопро́сам тра́нспорта. Gruppe für den Kampf gegen das Bandenunwesen гру́ппа по борьбе́ с бандити́змом. Handbuch [Lehrbuch] für Physiologie [Botanik] руково́дство [уче́бник] по физиоло́гии [бота́нике] f) auf Gegenstand einer nicht ausdrücklich genannten Tätigkeit - wird mit dem bloßen G wiedergegeben. Institut für Fremdsprachen [Geschichte/Marxismus-Leninismus] институ́т иностра́нных языко́в [исто́рии маркси́зма-ленини́зма]. Minister [Ministerium] für Kultur [Auswärtige Angelegenheiten] мини́стр [министе́рство] культу́ры [иностра́нных дел]. ein Geschäft für Schreibwaren [Herrenbekleidung] магази́н канцеля́рских принадле́жностей [мужско́й оде́жды]. das Symbol für einen Begriff си́мвол како́го-н. поня́тия. der Schlüssel für die Tür ключ от две́ри <двере́й> g) auf Adressaten einer (auch nicht ausdrücklich genannten) Tätigkeit - wird mit dem bloßen D wiedergegeben. für Kinder muß das erklärt werden де́тям э́то на́до объясни́ть. für mich einen Kaffee мне <для меня́> ко́фе. ein Denkmal für die Gefallenen па́мятник па́вшим. ein Geschenk für den Vater пода́рок отцу́ <для отца́>. der Dank [ein Lob] für jdn. благода́рность [похвала́] кому́-н. h) auf Zweck eines Einsatzes, Kampfes, Opfers за mit A. für den Frieden [die Heimat/seine Überzeugung] kämpfen [sein Leben lassen] боро́ться [отдава́ть/-да́ть жизнь] за мир [ро́дину/свои́ убежде́ния]. für jdn./etw. kämpfen [eintreten] боро́ться [заступа́ться/-ступи́ться ] за кого́-н. что-н. sich für jdn./etw. opfen же́ртвовать собо́й ра́ди кого́-н. чего́-н. für jdn./etw. sein быть за кого́-н. что-н. etw. spricht für sich что-н. говори́т само́ за себя́. etw. spricht für jdn. auch что-н. говори́т в чью-н. по́льзу | das für und Wider за и про́тив
    2) Präp temporal; verweist a) auf Zeitspanne на mit A. für ein Jahr [einen Monat/eine Woche] на год [ме́сяц неде́лю]. für einen Tag [drei Tage/zehn Tage] на́ день [на три дня де́сять дней]. für das laufende Jahr на теку́щий год. für diesmal на э́тот раз. fürs nächste, für die nächste Zeit на ближа́йшее вре́мя. für immer навсегда́. ein für allemal раз и навсегда́. für jetzt, fürs erste пока́. für und für на ве́ки ве́чные b) auf Zeitpunkt на mit A. für heute [morgen] на сего́дня [за́втра]. für später на пото́м. fürs erste на пе́рвых пора́х. für den Winter на́ зиму. Kinokarten für die erste Vorstellung биле́ты на пе́рвый сеа́нс. etw. ist für den Morgen [den Abend] vorgesehen что-н. назна́чено на у́тро [на ве́чер]. die Versammlung ist für Mittwoch angesetzt собра́ние назна́чено на сре́ду
    3) Präp verweist auf Gegenwert: auf Geldform, Preis, Kaufobjekt, Dienstleistung за mit A. bei Preisangabe für unbestimmte Warenmenge, Wertangabe für Wechselgeld o. Verweis auf Tauschobjekt на mit A. für Geld [bares Geld/Mark/Rubel] за де́ньги [нали́чные ма́рки рубли́]. etw. für zehn Rubel [tausend Mark] kaufen покупа́ть купи́ть что-н. за де́сять рубле́й [ты́сячу ма́рок]. für etw. hundert Mark bekommen [zahlen] получа́ть получи́ть [плати́ть /за-] за что-н. сто ма́рок | für hunderttausend Rubel [zwanzig Mark] Bücher [Waren/Lebensmittel] kaufen [verkaufen] покупа́ть /- [продава́ть/-да́ть] книг [това́ров проду́ктов] на сто ты́сяч рубле́й [два́дцать ма́рок]. für drei Rubel Kleingeld geben дава́ть дать ме́лких де́нег <ме́лочи> на три рубля́ | der Preis für etw. цена́ за [ bei Angabe der Warenart на] что-н. der Preis für ein < das> Stück [Meter/Liter/Kilogramm/Paar] цена́ за шту́ку [метр литр кило́ <килогра́мм> па́ру]. der Preis für ein Buch [ein < das> Mittagessen/den Eintritt/ein Hotelzimmer] цена́ за кни́гу [обе́д вход но́мер в гости́нице]. die Preise für Brot [Milch/Bücher] це́ны на хлеб [молоко́ кни́ги]. die Miete für ein Zimmer [eine Wohnung] пла́та за ко́мнату [кварти́ру] | etw.1 für etw.2 < für etw.2 etw.1> eintauschen обме́нивать /-меня́ть что-н.I на что-н.2. etw.1 für etw.2 geben [erhalten] дава́ть /- [получа́ть/-] что-н.I за что-н.2 <в обме́н на что-н.2>
    4) Präp verweist auf Stellvertretung o. Ersatz за mit A, вме́сто mit G. für jdn. arbeiten [unterschreiben] рабо́тать [подпи́сывать/-писа́ть ] за кого́-н. <вме́сто кого́-н.>. für jdn. zahlen плати́ть за- за кого́-н. für jdn. sprechen говори́ть вме́сто кого́-н. für zwei arbeiten [essen] рабо́тать [есть] за двои́х. für das verlorene ein neues Buch beschaffen достава́ть /-ста́ть но́вую кни́гу вме́сто поте́рянной. als Ersatz für jdn./etw. вме́сто кого́-н. чего́-н.
    5) Präp verweist auf Ursache v. Reaktion за mit A. jdn. für etw. auszeichnen [loben/bestrafen] награжда́ть награди́ть [хвали́ть /по-, нака́зывать/-каза́ть ] кого́-н. за что-н. für etw. büßen (müssen) плати́ться по- за что-н. (jdm.) für etw. danken, sich (bei jdm.) für etw. bedanken благодари́ть по- (кого́-н.) за что-н. sich (an jdm.) für etw. rächen мсти́ть ото- (кому́-н.) за что-н. Auszeichnung [Dank/Lob/Rache/Strafe/Verzeihung] für etw. награжде́ние [благода́рность похвала́ месть f / наказа́ние проще́ние] за что-н.
    6) Präp verweist auf Differenz zur Norm для mit G. für die damalige Zeit war das eine bedeutende Leistung для того́ вре́мени э́то бы́ло значи́тельным достиже́нием. für einen Aufländer spricht er gut deutsch < Deutsch> для иностра́нца он хорошо́ говори́т по-неме́цки. für sein Alter ist er noch sehr rüstig для своего́ во́зраста он ещё о́чень бодр
    7) Präp verweist auf Pers o. Gegenstand, für die eine Eigenschaft o. ein Zustand von Bedeutung ist для mit G. bei Bezug auf Pers manchmal auch mit bloßem D wiederzugeben. etw. ist für jdn./etw. wichtig [bedeutsam/bezeichnend < charakteristisch>/wesentlich/verheerend/schädlich/nützlich] что-н. ва́жно [знамена́тельно характе́рно суще́ственно па́губно вре́дно поле́зно] для кого́-н./чего́-н. etw. ist für jdn. klar [angenehm/peinlich] что-н. кому́-н. <для кого́-н.> я́сно [прия́тно неприя́тно]. jd./etw. ist ein Vorbild für jdn./etw. кто-н. что-н. приме́р для кого́-н. чего́-н. jd./etw. ist von Interesse für jdn./etw. кто-н. что-н. представля́ет интере́с для кого́-н. чего́-н. etw. ist nichts für jdn. что-н. не для кого́-н. das ist nichts für dich э́то не для тебя́. etw. gilt für jdn./etw. что-н. каса́ется кого́-н. чего́-н.
    8) Präp verweist auf Gegenstand einer emotionalen Beziehung по отноше́нию к mit D, в отноше́нии mit G. in Verbindung mit Verben zum Ausdruck v. Freude, Scham, Furcht за mit A. Achtung [Liebe/Haß/Verachtung/Interesse] für jdn./etw. уваже́ние [любо́вь f/ не́нависть f/ презре́ние/интере́с] к кому́-н. чему́-н. Sorge für jdn./etw. забо́та по отноше́нию к кому́-н. чему́-н. empfänglich [taub] für etw. восприи́мчивый [глухо́й] (по отноше́нию) к чему́-н. für jdn. etw. hegen пита́ть что-н. к кому́-н. für jdn. etw. empfinden чу́вствовать [ус] что-н. по отноше́нию к кому́-н. <в отноше́нии кого́-н.>. für jdn. etw. zeigen проявля́ть /-яви́ть что-н. по отноше́нию к кому́-н. <в отноше́нии кого́-н.>. jd. freut [schämt] sich für jdn. кто-н. рад [кому́-н. сты́дно] за кого́-н. für jdn./etw. fürchten боя́ться за кого́-н. что-н.
    9) Präp verweist auf Beziehung zwischen Sachverhalten - wird meist mit bloßem G wiedergegeben. ein Beweis für etw. доказа́тельство в по́льзу чего́-н. Gründe < Ursachen> [Motive] für etw. причи́ны [моти́вы] чего́-н. erste Anzeichen für etw. пе́рвые при́знаки чего́-н.
    10) Präp verweist insbesondere in Verbindung mit modalen Ausdrücken auf Träger des modalen Merkmals für wird meist durch Konstruktion mit Subj im N o. D wiedergegeben, etw. ist für jdn. zu sehen [zu hören] что-н. кому́-н. ви́дно [слы́шно]. das ist für uns nicht vorstellbar э́то мы не мо́жем себе́ предста́вить. diese Schrift ist für mich nicht leserlich э́тот по́черк я не могу́ разобра́ть. für dich heißt es jetzt warten тебе́ тепе́рь на́до ждать. Rauchen ist nichts für Kinder де́тям нельзя́ кури́ть. so etwas schickt sich nicht für ein junges Mädchen тако́го не подоба́ет де́лать молодо́й де́вушке
    11) Präp verweist auf Objektsprädikat - wird in Abhängigkeit vom regierenden Verb unterschiedlich übers. jdn./etw. für jdn./etw. befinden [erklären] признава́ть /-зна́ть [объявля́ть/-яви́ть ] кого́-н. что-н. кем-н. чем-н. jdn./etw. für jdn./etw. ansehen < halten> счита́ть счесть кого́-н. что-н. кем-н. чем-н. <за кого́-н./что-н.>, рассма́тривать кого́-н. что-н. как кого́-н. что-н. für jdn./etw. gelten счита́ться кем-н. чем-н., рассма́триваться как кто-н. что-н. umg сходи́ть сойти́ за кого́-н. jdn./etw. nicht für voll nehmen не принима́ть приня́ть кого́-н. всерьёз. sie ließen ihn für tot liegen они́ оста́вили его́ приня́в за мёртвого
    12) Präp verweist auf Aufeinanderfolge sowie (in Verbindung mit Zeitbegriffen) Wiederholung - wird unterschiedlich übers. Jahr für Jahr из го́да в год, год за го́дом. Tag für Tag изо дня в день, день за днём. Monat für Monat ка́ждый ме́сяц, ме́сяц за ме́сяцем. Nacht für Nacht ка́ждую ночь. Woche für Woche ка́ждую неде́лю, неде́лю за неде́лей. Schritt für Schritt шаг за ша́гом. Meter für Meter метр за ме́тром. Wort für Wort a) hintereinander сло́во за сло́вом b) ganz genau сло́во в сло́во. Mann für Mann оди́н за други́м
    13) Präp in besonderen Wendungen a) für sich lesen, sprechen про себя́. stellen, legen отде́льно. für sich (allein) leben, arbeiten то́лько для себя́, совсе́м оди́н. jeder für sich ка́ждый за себя́. an und für sich в су́щности. das ist eine Sache für sich э́то совсе́м друго́е де́ло <осо́бая статья́>. der Vorort ist eine Stadt für sich э́тот при́город самостоя́тельный го́род. etw. hat viel für sich в чём-н. мно́го положи́тельного b) nichts für etw. können не быть вино́вным в чём-н. c) ich für mein Teil < meine Person> что каса́ется меня́ d) für den Fall, daß … в слу́чае е́сли …

    II.
    in Inter Pron: s.was

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > für

  • 53 voll

    I.
    1) Adj: nicht leer: Gefäß; Transportmittel; Raum; Menge, Zahl по́лный. gefüllt (Gefäß) : im Präd auch напо́лненный. überfüllt (Raum, Transportmittel) auch наби́тый, перепо́лненный. Lohn, Summe весь. Summe auch о́бщий. übertr (erfüllt von best. Gefühlen) auch (пре)испо́лненный. etw. ist voll v. etw. что-н. по́лное <полно́> чего́-н. ein Glas voll Wein (по́лный) стака́н вина́. ein volles Glas Wein по́лный стака́н вина́. ein Teller voll Suppe таре́лка, по́лная <полна́> су́па. das Glas ist ganz [nur halb/bis an den Rand] voll стака́н по́лностью [то́лько наполови́ну до краёв] напо́лнен. zwei Körbe [Teller/Wagen] voll две по́лные корзи́ны [таре́лки пово́зки]. ganz <brechend, zum Bersten, zum Überlaufen> voll Raum, Transportmittel битко́м наби́тый. jd. hat volle Gewißheit < Sicherheit>, daß … кто-н. по́лностью уве́рен, что … es ist [war] schon voller Tag уже́ [уже́ наступи́л] день. volles Verständnis für jdn./etw. haben хорошо́ понима́ть поня́ть кого́-н. что-н., относи́ться /-нести́сь с по́лным понима́нием к кому́-н. чему́-н. ein Leben voller < voll (von)> Arbeit жизнь, запо́лненная рабо́той. jd. ist voll(er) Freude [Hoffnung/Sorgen/Befürchtungen] кто-н. испо́лнен <по́лон> ра́дости [наде́жд забо́т опасе́ний]. jd. ist voll(er) Optimismus кто-н. преиспо́лнен оптими́зма. etw. ist voller < voll (von)> Gefahren что-н. преиспо́лненно опа́сности. ein Leben voller < voll (von)> Kummer жизнь, по́лная го́ря. voller Schmerz [Freude/Angst] jdn. ansehen с бо́лью [с ра́достью/co стра́хом] nachg. ein Gesicht voller Sommersprossen лицо́ всё в весну́шках. der Himmel ist voller Sterne на не́бе мно́жество <бе́здна> звёзд. die Anzahl < Zahl> (v. etw.) ist wieder voll число́ (чего́-н.) опя́ть в по́лном компле́кте. im Konzert war es sehr voll конце́ртный зал был перепо́лнен. jd. hat den Kopf voll(er) Sorgen у кого́-н. голова́ полна́ забо́т. jd. hat den Mund voll у кого́-н. по́лон рот. die ganze Stadt ist voll von dieser Neuigkeit в го́роде то́лько и говоря́т об э́той но́вости. der Koffer war voll mit Büchern < voller Bücher> чемода́н был по́лон книг. es war sehr voll a) viele Menschen бы́ло мно́го наро́ду b) wenig Platz бы́ло ма́ло ме́ста c) viel Verkehr бы́ло си́льное движе́ние. bei vollem Bewußtsein в по́лном созна́нии. in vollem Umfang etw. erfüllen: Plan по́лностью. in voller Blüte в по́лном цвету́. übertr: v. Pers в расцве́те сил. in voller Kenntnis (v. etw.) v. Sachlage бу́дучи по́лностью осведомлён (о чём-н.). im vollen Sonnenlicht в со́лнечном све́те. in < mit> vollen Zügen atmen по́лной гру́дью. das Leben in < mit> vollen Zügen genießen жить по́лной жи́знью. in vollem Maße verantwortlich sein (für etw.) нести́ по- по́лную отве́тственность (за что-н.). in voller Tätigkeit весь в рабо́те. in voller Höhe zahlen плати́ть за- по́лную це́ну. in voller Rüstung во всеору́жии. mit vollem Namenszug unterschreiben и́менем и фами́лией. mit voller Kraft < Wucht> schlagen изо всех сил. mit voller Lautstärke auch v. Radio во весь го́лос. mit voller Wucht treffen co всей си́лой. um die vollen Stunden <zur vollen Stunde> schlagen v. Uhr бить <пробива́ть/-би́ть> по́лные часы́. voll er Schwung < Elan> etw. beginnen с больши́м подъёмом. jd. steckt voller Dummheiten у кого́-н. одни́ глу́пости на уме́. volles Vertrauen zu jdm. haben по́лностью доверя́ть /-ве́рить кому́-н. jd. ist voll des süßen Weines кто-н. опьяне́л от сла́дкого вина́ in die vollen gehen a) Kegeln сбива́ть /-би́ть все ке́гли b) leben роско́шествовать. sie schöpfen < wirtschaften> aus dem vollen у них дом - по́лная ча́ша. jdn./etw. (nicht) (für) voll nehmen (не) счита́ться с кем-н. чем-н., (не) принима́ть приня́ть кого́-н. что-н. всерьёз
    2) Adj: Haar густо́й, пы́шный
    3) Adj: vor Zeiteinheitenangabe це́лый. Jahr auch кру́глый. ein voller Monat [Tag] це́лый < весь> ме́сяц [день ]. volle zwei Monate, zwei volle Monate це́лых <це́лые> два ме́сяца. zwei volle Wochen две це́лые неде́ли. volle zwei Wochen це́лые две неде́ли. eine volle Stunde warten це́лый час. es ist jetzt volle 40 Jahre her, daß … прошло́ ро́вно со́рок лет, как … um ein volles Drittel herabsetzen снижа́ть сни́зить на це́лую треть
    4) Adj: Blüten махро́вый. Rosen mit vollen Blüten ро́зы с махро́выми цвета́ми
    5) Adj: Körperteil пу́хлый. Busen, Wange auch по́лный. jd. hat eine volle Figur < volle Formen> кто-н. по́лный. jd. ist ziemlich voll кто-н. дово́льно по́лный
    6) Adj etw. ist aus dem vollen Leben < voll aus dem Leben> gegriffen что-н. взя́то пря́мо из жи́зни
    7) Adj: Geschmack кре́пкий
    8) Adj: Ton, Akkord; Stimme полнозву́чный. mit voller Stimme полнозву́чным <по́лным> го́лосом. voll klingen звуча́ть полнозву́чно
    9) Adj: Wahrheit су́щий
    10) Adj: Farbton я́ркий
    11) Adj: schmutzig (совсе́м) гря́зный. jd. ist ganz voll auch кто-н. совсе́м испа́чкался. dein Mantel ist ganz voll твоё пальто́ совсе́м гря́зное, ты совсе́м испа́чкал своё пальто́
    12) Adj: satt сы́тый. jd. ist voll auch кто-н. нае́лся до́сыта
    13) Adj: betrunken вдре́безги < вдрызг> пья́ный
    14) Adj mit etw. bedeckt, übersät: Baum mit Blüten; Wiese mit Blumen усы́панный чем-н. voller Flecke, Staub, Schnee покры́тый чем-н. der Tisch liegt voller Papier стол по́лон бума́г. der Baum ist voller Knopsen де́рево усы́пано по́чками

    II.
    Adv по́лностью. völlig auch вполне́. für etw. aufkommen, Ersatz leisten в по́лной ме́ре. voll und ganz целико́м и по́лностью. voll bezahlen плати́ть за- по́лную сто́имость. voll (für etw.) verantwortlich sein нести́ по- по́лную отве́тственность (за что-н.). voll arbeiten рабо́тать по́лный рабо́чий день. etw. ist voll aufgeblüht v. Blume что-н. по́лностью расцвело́. sie ist voll aufgeblüht v. Mädchen она́ в расцве́те лет. etw. voll ausnutzen испо́льзовать ipf/pf что-н. целико́м. sich voll entfalten по́лностью развива́ться /-ви́ться. voll zur Geltung kommen по́лностью проявля́ться /-яви́ться

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > voll

  • 54 liegen

    líegen* vi
    1. лежа́ть

    St lle liegt ǘ ber dem Tal — в доли́не цари́т тишина́

    weich l egen — лежа́ть на мя́гком

    krank l egen — быть (лежа́чим) больны́м

    2. лежа́ть, быть располо́женным; находи́ться

    laß den Sumpf links l egen — от боло́та сверни́ впра́во

    ine nach sten gel gene W hnung — кварти́ра, выходя́щая (о́кнами) на восто́к

    am fer gel gen — прибре́жный

    3. находи́ться (в каком-л. состоянии)

    der Tisch liegt v ller Bǘ cher — на столе́ мно́го книг, стол зава́лен кни́гами

    die Produktin liegt um zw nzig Proznt ǘ ber dem Soll — вы́пуск проду́кции превыша́ет план на два́дцать проце́нтов

    der P chtpreis s llte n edriger l egen — аре́ндную пла́ту сле́довало бы сни́зить

    das Werk wird in der Pl nerfüllung bald vorn l egen — э́тот заво́д ско́ро займё́т пе́рвое ме́сто по выполне́нию пла́на

    es liegt mir fern, dich bel idigen zu w llen — я далё́к от мы́сли тебя́ оби́деть

    der Stoff liegt ein M ter breit — ткань ширино́й в оди́н метр, ширина́ тка́ни — оди́н метр

    in K tten l egen — быть зако́ванным в це́пи [в кандалы́]

    das liegt ihm im Blte — э́то у него́ в крови́

    das liegt noch in w iter F rne — э́то бу́дет ещё́ не ско́ро; э́то де́ло [вопро́с] далё́кого бу́дущего

    im Berich [ ußer dem Berich] der Mö́ glichkeit l egen — находи́ться в преде́лах [вне преде́лов] возмо́жного

    in j-s bsicht l egen — входи́ть в чьи-л. наме́рения

    mit j-m im Prozß l egen — суди́ться с кем-л.

    in Sch idung l egen — разводи́ться

    im st rben l egen — быть при́ смерти

    auf der L uer l egen — лежа́ть в заса́де

    auf der Z nge l egen — верте́ться на языке́

    klar vor den ugen l egen — быть очеви́дным

    vor nker l egen — стоя́ть на я́коре

    dem liegt twas W hres zugr nde — в э́том есть до́ля и́стины

    die D nge l egen in W rklichkeit nders — на са́мом де́ле всё обстои́т ина́че

    wie die D nge l egen — при тако́м положе́нии веще́й

    die S che liegt so … — де́ло обстои́т так …; де́ло в том …

    worn liegt es? — в чём причи́на?, в чём де́ло?

    es liegt mir (nicht) darn — э́то для меня́ (не)ва́жно [(не)жела́тельно], я в э́том (не) заинтересо́ван

    was liegt dir darn? — что тебе́ до э́того?

    das liegt mir nicht — э́то не по мне, э́то мне не по душе́, э́то мне не подхо́дит

    an mir soll es nicht l egen — за мной де́ло не ста́нет

    das liegt nicht an mir — э́то зави́сит не от меня́, я здесь ни при чём, э́то не моя́ вина́

    die Schuld liegt an ihm — винова́т он

    die Entsch idung liegt bei ihm — реше́ние зави́сит от него́

    Большой немецко-русский словарь > liegen

  • 55 Menge

    Ménge f =, -n
    1. ма́сса; мно́жество, большо́е коли́чество; ку́ча, гру́да

    ine schö́ne M nge разг. — изря́дное коли́чество

    ine M nge Geld разг. — у́йма де́нег

    in gr ßer M nge — в большо́м коли́честве

    die M nge muß es br ngen разг. — чем бо́льше оборо́т, тем бо́льше при́быль

    es gab ine M nge zu tun [erldigen] разг. — рабо́ты бы́ло мно́го

    jetzt gibt es j de M nge B rnen разг. — сейча́с в прода́же полно́ груш

    er hat Geld die M nge разг. уст. — ≅ у него́ де́нег ку́ры не клюю́т

    auf sein nglisch b ldet er sich ine M nge ein разг. — он счита́ет себя́ больши́м знатоко́м англи́йского языка́

    er hat Bǘ cher in r uhen M ngen фам.у него́ у́йма книг

    2. тк. sg толпа́; рой, ста́я

    ine M nge M nschen — толпа́ (люде́й)

    Большой немецко-русский словарь > Menge

  • 56 до

    I [do] prep. (+ gen.)
    1.
    1) a, fino (sino) a

    от... до — da... (fino, sino) a

    с... до — da... (fino, sino) a

    "Дерзок он был до сумасбродства" (И. Тургенев) — "Era di un'impertinenza sconsiderata" (I. Turgenev)

    "За полчаса до бала явился ко мне Грушницкий" (М. Лермонтов) — "Mancava mezz'ora al ballo quando Grušnickij venne da me" (M. Lermontov)

    2.

    не до: мне не до этого — ho ben altro per la testa

    что до меня... — quanto a me

    II [do] n. (mus.)
    do (m.)

    Новый русско-итальянский словарь > до

  • 57 Платон

    Платон (справжнє ім'я Аристокл) (427, Афіни чи о-в Егіна - 347 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, постать якого стала уособленням філософії як такої. Походив зі старовинного аристократичного роду (серед предків - останній афінський цар Кодр і уславлений реформатор Солон, один із "семи мудреців"). П. починав як поет і драматург, але вже в 20 років, завдяки Сократу і Кратилу, захопився філософією, відмовившись від поетичної творчості. Як мислитель сформувався під вирішальним впливом Сократа, після страти якого (399 р. до н. е.) переїжджає до м. Мегари, де зібрався осередок сократівських учнів. У 388 р. здійснює подорож до Пд. Італії та Сицилії, маючи на меті познайомитися з вченнями піфагорійців. У Сиракузах здобуває прихильність тирана Дионісія Старшого (той зацікавився ідеями П. щодо перетворення держави). Але невдовзі П. арештовують, передають спартанцям і виставляють для продажу на ринку рабів (о-в Егіна). Його викупив киренець Аннікерид і дарував свободу. На гроші, зібрані друзями П. для викупу (Аннікерид відмовився їх узяти), була куплена ділянка у передмісті Афін (гай героя Академа), де бл. 387 р. П. заснував власну філософську школу - Академію (див. платонізм). П. є першим в історії філософом, більша частина творчої спадщини котрого дійшла до наших днів. Але це ж створює проблему авторизації і хронологізації творів, що існують в історичній традиції під ім'ям П. (т. зв. "платонівське питання"). Корпус платонівських творів, що збереглися, обіймає 34 діалоги (з них 23 вважаються автентичними, а 11 - сумнівними), "Апологію Сократа" і 13 листів; до нього входять також "Визначення" та 7 неавтентичних діалогів Р. ізні критичні дослідження піддавали сумніву платонівське авторство щодо більшості діалогів, достеменність яких відстоювали інші. Окрему частину творчості становлять т. зв. "езотеричні", або "неписані" вчення ("Навколо Блага"), які П. вважав за можливе викладати лише усно. В останні десятиліття робилися неодноразові спроби їх реконструкції і визначення їх ролі у філософії П. Одна з найавторитетніших сучасних періодизацій (Теслеф) створення діалогів П. така: 1) ранній період (до першої поїздки на Сицилію у 388 р.) - "Апологія", початок роботи над "Державою"; 2) "академічний" період (387 - 367) - дев'ять книг "Держави", "Горгій", "Менексен", "Протагор", "Менон", "Федон", "Симпозіон", "Федр", "Евтидем", "Лісид", "Хармід", "Теетет", "Кратил". У той же час в Академії створені "Клітофонт", "Критон", "Лахет", "Алківіад І", "Феаг", "Гіппій Менший", "Йона", "Коханці", "Ериксій", "Евтифрон"; 3) "сицилійський" період, між другою і третьою поїздками на Сицилію (366 - 361) - десята книга і повна редакція "Держави", "Парменід", початок "Законів"; 4) завершальний період (360 - 347) - "Тимей", "Критій", "Софіст", "Політик", "Філеб", "Закони" і "Післязаконня", VII (автобіографічний) лист. У цей же час в академічному колі створені "Гіппій Більший", "Гіппарх", "Сизиф", "Мінос", "Демодок", "Про чесноту", "Про справедливість", "Листи". Всі ці твори вважаються Теслефом написаними за життя П., - ним особисто або під його вирішальним впливом. Виняток - "Алківіад II", "Аксиох", "Алкіона", "Визначення" Д. іалогова форма творів П. не випадкова і відповідає специфіці платонівського методу. П. розвиває і доводить до досконалості сократівське "шукаюче мислення" на противагу закінченому софістичному "вченню". Основа методу П. - це діалектика в її античному розумінні: вміння ставити питання і відшукувати на них відповіді; через аналіз свідчень досвіду і окремих опіній, що відображають речі в їх чуттєвій даності, досягати знання надчуттєвого буття. Разом з тим форма діалогу відбиває досягнуту в античному Просвітництві (софісти і Сократ) впевненість, що істина не може належати окремій свідомості і має інтерсуб'єктивний характер. її оприявнення є справою не окремої особи, а спілкування мислеників. Філософія П. охоплює безліч найважливіших тем і сюжетів, але не становить єдиної теоретичної системи. Стрижневі платонівської творчості - як життєвої, так і інтелектуальної - є намагання подолати глибоку кризу і руйнацію основ суспільного устрою, що стали ознакою епохи. П. створює грандіозну полісну утопію - зразок досконалого суспільства, завдяки чому стає засновником соціального конструктивізму у західній метафізиці. Разом з тим, вирішити проблему досконалого суспільства - того, що не є мінливим встановленням людей, а відображає природу речей, - неможливо без з'ясування сутності самого буття. Вирішення питання "що насправді є, існує?" стало визначальним для творчості Π. П. створює теорію ейдосів (ідей) як незмінних, вічних, неподільних, надчуттєвих зразків всього сущого ("ейдос" по-грецьки означає "вид", "вигляд"). Ейдоси уособлюють достеменне буття, яке є незмінним, вічно перебуває і як таке протистоїть чуттєвому світу, що весь занурений у процес нескінченного становлення. Світ ейдосів - не проста сукупність першозразків, а має свою впорядкованість. Найвищим ейдосом є ідея Блага. Всі речі цього світу - лише чуттєві відбитки ейдосів, їх недосконалі відображення. Напр., всій сукупності фізично існуючих столів відповідає ейдос стольності. Така диспозиція буття можлива тому, що існує матерія (просторовість). Вона сама не є буттям, що стоїть поряд зі світом ейдосів. П. називає її "приймальницею всього" - тим, у чому виникає чуттєва подоба безтілесного зразка (ейдоса): тобто визначає її як можливість усім речам існувати. У "Філебі" цей зв'язок набуває закінченого вигляду: божествений розум-деміург створює всі речі чуттєвого світу (Космосу), керуючись ейдосами як їх зразками, а матерію використовуючи як субстрат. Відтак поруч з власне буттям П. концептуалізує мислення про небуття, яке виступає не як просте відкидання сущого, а як іншість буття, його "інаковість" - інобуття. Онтологія становить наріжний камінь філософії П., хоча її систематична концептуальна розробка відноситься, вірогідно, до пізнього періоду платонівської творчості. Вона є теоретично необхідною основою вчення П. про державу (в обширі якого осмислюються всі інші соціальні та гуманітарні сюжети) і так само зумовлює вчення про пізнання світу. Космологічне вчення (його П. розгортає у "Тимеї") має на меті показати вкоріненість досконалої держави у структурі універсуму. Космогонія тут завершується антропогонією, а вчення про державу є одночасно вченням про гідний людини спосіб буття. Основою досконалої держави є нерозривний зв'язок і взаємообумовленість індивідуальної доброчесності і суспільної справедливості Ц. е робить етику і політику принципово неподільними. У "Державі" П. виділяє сім типів державного устрою. Перший - "царство Кроноса" - додержавне буття людей, коли ними безпосередньо керували божественні посланці. Власне держава і законодавство виникають як засоби компенсувати відсутність прямого Божого керування, що його люди втратили С. еред існуючих типів держави П. вважає два правильними (монархія, аристократія) і чотири спотвореними (тимократія, олігархія, демократія, тиранія). ("Політик" містить інший розподіл типів, близький до Аристотеля). Відповідно до кожного устрою П. виокремлює створюваний ним тип людини С. труктуру досконалої держави утворюють три класи: виробники (селяни і ремісники - ті, хто забезпечує суспільство необхідним статком), воїни-стражі (ті, хто боронить місто і забезпечує внутрішній порядок), політики-філософи (ті, хто володіє мистецтвом виховувати громадян і керувати ними). Кожному класу відповідає своя чеснота: стриманість - виробникам, мужність - воїнам, мудрість - філософам. Засадниче значення має четверта чеснота - справедливість В. она притаманна усім і покликана підтримувати існуючий порядок, залишаючи кожного у межах його соціальної ролі. Держава та її устрій уподібнюються людській душі, яка також має три головні частини (засновки): жага (бажання), запал (воля), розмисл. Вони є основними силами, котрі визначають життя душі. їм відповідають три суспільних класи, а також три головні чесноти. Залежно від переваги того чи того засновку, утворюються різні типи душі. Онтологія і вчення про душу визначають теорію пізнання П. Суб'єктом пізнання є душа, а сам процес пізнання спрямований на достеменне буття - вічне і непроминальне (світ ейдосів). Можливість його пізнати принципово відкрита тому, що сама душа як безтілесна, ідеальна сутність походить зі світу ейдосів і контактувала з ними; пізнання - це процес пригадування (анамнезис) душею своїх вражень від ейдосів. Анамнезис ускладнюється тим, що в людині душа поєднана з тілом, для якого реальністю є чуттєві сприйняття; вони заступають людині справжнє буття і навіюють хибні уявлення, від яких душі потрібно звільнитися С. итуацію пізнання П. передає образом печери, в якій знаходяться прикуті до стіни невільники, котрі бачать лише тіні речей, що проносяться повз них. Ці тіні - чуттєві враження, подоба дійсних речей, від яких слід дістатися світла безтілесного світу, щоб побачити достеменну реальність. Оскільки предметом пізнання є безтілесні сутності, то головна пізнавальна здатність - це умоглядність. В умоглядному світі є сфера "нічим не зумовлених начал усього", яка осягається таким самим безпосереднім умоспогляданням (ноезис), і сфера обумовленого, яку можливо пізнавати шляхом розсуду, розмірковування (діанойя). Досягнення знання - це сходження від меншої достовірності до більшої. Його чотири щаблі: ім'я, визначення, зображення, знання як таке ("VII лист"). Кожен ступінь є певним етапом пізнання, послідовне сходження по яких дозволяє досягти знання достеменного буття. П. відіграв ключову роль у розвитку західної метафізики: вчення про буття надало вищого онтологічного статусу конкретностям навколишнього світу, подавши все розмаїття його форм у вигляді незмінних першообразів; полісна утопія створила ідеал досконалого суспільства і обґрунтувала практику соціальних перетворень. П. мав вирішальний вплив не лише на подальшу античну думку (див. Аристотель, платонізм), а й на всю європейську філософську традицію.
    [br]
    Осн. тв.: "Держава"; "Теетет"; "Парменід"; "Тимей"; "Критій"; "Закони".

    Філософський енциклопедичний словник > Платон

См. также в других словарях:

  • Кампания “Ста цветов” — Пусть расцветают сто цветов, пусть соперничают сто школ  лозунг, под которым Мао Цзэдун провёл в 1957 году широкую кампанию по усилению гласности и критики. Движение называлось Байхуа юньдун (кит. 百花运动) . Наиболее активная часть кампании началась …   Википедия

  • Современник (издательство) — У этого термина существуют и другие значения, см. Современник. Современник Страна …   Википедия

  • Издательский дом Мещерякова — Тип закрытое акционерное общество Год основания 2005 год Расположение г. Москва, ул. Новая Басманная, д. 23, стр. 2 Ключевые фигуры …   Википедия

  • Свирелин, Александр Иванович — Александр Иванович Свирелин Дата рождения: 1830 год …   Википедия

  • Свирелин — Свирелин, Александр Иванович Александр Иванович Свирелин Дата рождения: 1830 год(1830) Место рождения: село Афанасьев …   Википедия

  • Бахревский, Владислав Анатольевич — Владислав Бахревский Имя при рождении: Владислав Анатольевич Бахревский Дата рождения: 15 августа 1936(1936 08 15) (76 лет) Место рождения: Воронеж Гражданство …   Википедия

  • Жюль Верн. Verne. Биография — Верн, Жюль Габриель (Verne, Jules) (1828 1905) Жюль Верн. Verne. Биография Французский писатель гуманист, один из основоположников жанра научной фантастики. Жюль Верн родился 8 февраля 1828 в богатом портовом городе Нант (Франция), в семье… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Иудаизм — Атрибуты иудаизма: шофар, яд (указка для чтения Торы), Танах, молитвенник, подсвечники, футляр для этрога, кружка для омовения рук …   Википедия

  • Демидовский юридический лицей — Павел Григорьевич Демидов Ярославское Демидовское училище высших наук, Демидовский юридический лицей, Демидовский лицей, Ярославский государственный университет  высшее учебное заведение …   Википедия

  • Свирелин, Александр — Александр Иванович Свирелин Дата рождения: 1830(1830) Место рождения: село Афанасьевское Дата смерти: 7 сентября 1906 Место смерти: Переславль Гражданство: Россия Научная сфера: священник, историк, пед …   Википедия

  • Свирелин Александр Иванович — Александр Иванович Свирелин Дата рождения: 1830(1830) Место рождения: село Афанасьевское Дата смерти: 7 сентября 1906 Место смерти: Переславль Гражданство: Россия Научная сфера: священник, историк, пед …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»