-
1 attorn
доручати; визнавати нового власника нерухомості в якості орендодавця; давати згоду новому власнику майна на подовження оренди; передавати права ( комусь); передавати оренду разом з нерухомістю -
2 entrust
доручати, довіряти ( справу тощо); надавати (право, повноваження тощо); покладати (обов'язки, функції тощо)- entrust to governmententrust with the executive power — надавати виконавчі повноваження; надавати прав виконавчої влади
- entrust to a committee
- entrust under legislation
- entrust with ample powers
- entrust with authority
- entrust with power
- entrust with powers
- entrust with responsibility
- entrust with making law -
3 entrust investigation
-
4 entrust to a committee
-
5 entrust
vпокладати (обов'язки); доручати, довіряти; надаватиhe is entrusted — йому доручено, він уповноважений
* * *[in'trest]v1) ( with) довіряти, доручати ( що-небудь кому-небудь); доручати, довіряти; передавати2) уповноважувати ( на що-небудь); покладати обов'язки; надавати право ( на що-небудь) -
6 instruct
vto instruct smb. in music — навчати когось музики
2) інструктувати, давати інструкції (вказівки, розпорядження); наказувати3) амер. давати наказ (депутатові)4) інформувати, повідомляти, сповіщати5) юр. знайомити (адвоката) з обставинами справи; доручати вести справу6) юр. доводити, підтверджувати* * *[in'strekt]v1) учити, навчати; наставляти2) інструктувати, давати інструкції; доручати3) інформувати4) юp. доручати ( адвокатов ведення справи)5) дiaл.; юp. доводити -
7 assign
1. n юр.правонаступник2. v1) призначати (строк)2) визначати, установлювати (межу)3) відводити (щось комусь)4) давати, доручати (роботу, завдання); зобов'язувати5) призначати на посаду6) асигнувати7) приписувати, вважати8) юр. передавати, переуступати (права тощо)9) тех. надавати (швидкості)* * *I n; юр.правонаступник; цесіонарійII v1) призначати ( строк); визначати, встановлювати (границю, межу); призначати, відводити (що-небудь, кому-небудь)2) (за) давати, доручати (завдання, роботу); зобов'язувати3) призначати на посаду, особл. штатну4) асигнувати5) приписувати6) юp. передавати, переуступати ( права); цедувати7) тex. повідомляти (швидкість, рух); призначати ( допуски)8) обч. присвоювати -
8 attorn
v юр.1) доручати; передавати права; довіряти2) давати згоду новому власникові майна на продовження оренди* * *v; юр. -
9 brief
1. n1) короткий виклад; зведення, резюме; підсумок2) юр. короткий письмовий виклад справи (складений для захисника)3) розм. справа, клієнт4) папське бреве5) військ. інструкція льотчику перед бойовим вильотом6) pl шорти7) pl короткі підштаники2. adj1) короткий, недовгий2) лаконічний, стислийin brief — стисло, кількома словами
3) різкий, грубий (про манери)4) розм. поширений, звичайний (про хворобу)3. v1) коротко викладати, резюмувати2) юр. давати інструкції адвокатові; доручати ведення справи3) докладно інформувати4) військ. інструктувати (льотчика перед бойовим вильотом)5) розм. розповідати* * *I [briːf] n1) короткий виклад, зведення, резюме2) юp. короткий письмовий виклад справи ( складене соліситором для баристера)3) юp. справа, клієнт4) юp. пропозиція суду відповідачеві задовольнити пред'явлений йому позов6) вiйcьк. інструкція, що дається льотчикові перед бойовим вильотомII [briːf] a1) короткий, недовгий2) лаконічний, короткий, стислий3) рідко різкий, грубий ( про манери)4) дiaл. поширений, звичайний ( про хворобу)III [briːf] adv1) заст. короче кажучи2) пoeт. незабаром, негайноIV [briːf] v1) стисло викладати; резюмувати2) юp. давати інструкції адвокатові; доручати ведення справи3) докладно інформувати; влаштовувати брифінг; інструктувати ( льотчика перед бойовим вильотом)4) розповідати -
10 charge
1. n1) навантаження, завантаження2) заряд3) піклування, турбота; догляд; зберігання4) підопічний; вихованець5) церк. паства6) розм. арештант, в'язень7) обов'язки; відповідальність; керівництвоwho is in charge here? — розм. хто тут головний?
8) наказ; доручення; вимога9) церк. пастирське послання10) обвинувачення11) ціна, плата (за послуги)12) pl витрати13) податок; збір14) боргове зобов'язання15) військ. атака, напад16) заст. важливість, значення17) тех. шихта18) пальна суміш2. v1) навантажувати, завантажувати2) обтяжувати3) насичувати; наповнювати; просочувати4) доручати; покладати відповідальність5) наказувати, вимагати; пропонувати6) юр. обвинувачувати, висувати обвинувачення7) призначати, вимагати плату, правити8) військ. атакувати, нападати9) газувати (воду)10) записувати видачу книги12) заряджати (зброю, акумулятор)* * *I n1) навантаження, завантаженняcharge of surety — cпeц. допустиме навантаження
2) заряд4) приємне хвилювання, збудження; насолода, задоволення5) запис про видачу книг(и), абонементний запис6) гepaльд. фігура7) тex. шихта8) метал. колоша9) тex. горюча суміш10) гipн. заряд шпуру11) турбота, піклування, догляд; нагляд; зберіганняto take smb in charge — заарештувати кого-небудь, узяти під варту
12) підопічний; опікувана особа; цepк. паства; ув'язнений, арештант13) обов'язки; відповідальність; керівництвоto be in charge (of) — завідувати, бути за старшого, відповідати, бути відповідальним
14) припис; наказ; доручення; вимога15) юp. напучування присяжних засідателів головою суду16) цepк. пастирське послання єпископа17) обвинуваченняto bring /to proffer/ a charge against smb — пред'являти кому-небудь обвинувачення
18) ціна, плата ( часто за послуги)free of charge — безкоштовно; по charge for admission вхід безкоштовний
19) pl витрати21) податок; збір; нарахування22) боргове зобов'язання, іпотека; обтяження ( нерухомості); дебет23) вiйcьк. атака; сигнал атаки25) наступ, напад, атака ( у футболі)II v1) завантажувати; насичувати; наповнювати; просочувати, пронизувати2) заряджати (зброю, акумулятор)3) доручати, довіряти; зобов'язувати4) наказувати; вимагати; пропонувати ( підлеглому)5) юp. обвинувачувати6) ставити за провину; покладати відповідальність ( за помилку); приписувати ( провину)7) призначати, правити ціну, плату; стягувати8) записувати в борг; eк.; тж. дебетувати9) нападати, атакувати, накидатися11) записувати видачу книг(и), робити абонементний запис12) наводити, націлювати ( зброю)13) гepaльд. зображувати на щиті -
11 commend
v1) хвалити2) приваблювати, привертати3) заст. доручати4) заст. рекомендувати5) засвідчувати пошану; передавати привіт* * *a1) хвалити; схвалювати2) приваблювати, принаджувати, залучати3) піднес. доручати4) icт. доручити заступництву феодала5) icт. засвідчити повагу -
12 commission
1. n1) доручення; повноваження2) замовлення (художнику)3) комісійна винагорода, комісійні4) комісія, комітет5) первинне офіцерське звання2. v1) уповноважувати; доручати2) призначати на посаду3) підготовляти до плавання (корабель)* * *I n1) довіреність, повноваження; доручення; замовлення ( художникові)2) кoм. доручення; комісійна винагорода, комісійні3) комісія, комітетcommission of inquiry — комісія з розслідування, слідча комісія
4) офіцерське звання; присвоєння офіцерського звання; документ, патент офіцера5) патент, який видається мировому судді при призначенні його на посаду6) здійснення ( якого-небудь) злочину7)II v1) уповноважувати; доручати2) призначати на посаду; надавати офіцерське звання3) замовляти4) мop. готувати ( корабель) до плавання; укомплектовувати ( корабель) особовим складом; передавати ( корабель) під ( чиє-небудь) командування -
13 commit
v1) вчиняти (злочини тощо)2) доручати, довіряти3) піддавати* * *v1) робити, здійснювати ( частіше погане)2) доручати, довіряти; передавати (на розгляд, зберігання)3) (to) привести в який-небудь станto commit to memory — заучувати, запам'ятовувати
to commit to paper /to writing/ — записувати
5) refl зв'язати себе зобов'язаннями, словом6) pass бути відданим, присвятити себе; вважати своїм обов'язком7) вiйcьк. (to) вводити в бій -
14 confide
v2) повіряти, повідомляти по секрету3) довіряти, доручати4) признаватися* * *v1) (in) довіряти2) (to) повіряти, повідомляти по секрету3) (to) довіряти, доручати4) (in) покладатися -
15 consign
v1) передавати; доручати, ввіряти2) призначати3) ком. відправляти, надсилати на консигнацію (товари)4) депонувати* * *v1) передавати, доручати, довіряти2) призначати; надавати3) кoм. відправляти, посилати ( на консигнацію)4) cпeц. депонувати -
16 depute
v1) делегувати; передавати повноваження (владу)2) доручати вести справи; призначати своїм представником* * *v1) передавати ( повноваження або владу); делегувати2) доручати ( кому-небудь) вести справи; призначати своїм представником -
17 encharge
v1) покладати; доручати, довіряти2) зобов'язувати* * *v1) покладати, доручати, довіряти2) icт. зобов'язувати -
18 give
In1) піддатливість, поступливість2) пом'якшення3) пружність; еластичність; пружинистість4) тех. зазор5) пружна деформаціяIIv (past gave; p.p. given)1) давати2) дарувати; обдаровувати3) жертвувати4) заповідати; відказувати5) надавати, віддавати6) доручати, давати доручення7) передавати, вручати8) платити, віддаватиhow much did you give for this hat? — скільки ви заплатили (віддали) за цей капелюх?
9) бути джерелом10) повідомляти, передавати (інформацію)11) змальовувати, описувати; зображувати13) відходити; відскакувати14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)15) осідати, подаватися, осуватися16) псуватися; зношуватися17) жолобитися; перекошуватися21) приділяти25) віддавати (розпорядження)30):to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь
31) з'єднувати (з абонентом)32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)33) висловлювати (свої думки); аргументувати34) приписувати (авторство)35) заражати, інфікуватиgive ahout — а) поширювати (чутку); б) розподіляти
give away — віддавати, роздавати, розподіляти; дарувати
to give away the show — видати таємницю, розголосити секрет
give back — а) повертати; б) відплатити (за образу)
give forth — а) оголошувати; б) поширювати чутку
give in — а) поступатися, здаватися
I give in! — здаюся!; б) вручати; в) погоджуватися (з — to)
give off — виділяти, випускати, давати (паростки)
give out — а) видавати, випускати; б) оголошувати, публікувати; в) поширювати чутки; г) закінчуватися (про запаси)
give up — а) покинути; б) відмовитися (від роботи тощо); кинути (звичку); в) поступитися; здатися
to give birth to — народжувати, породити
to give one's hand — одружитися, вийти заміж
to give oneself airs — триматися зарозуміло; задаватися
to give a good account of oneself — а) добре зарекомендувати себе; б) досягти хороших результатів
to give smb. best — визнати чиюсь перевагу над собою
to give the bird — а) звільнити; б) висміяти
to give smb. his walking-orders (his walking-ticket) — вигнати когось з роботи
to give smb. the mitten (the basket, the sack, the push; амер. the gate) — відмовити нареченому, піднести гарбуза
to give smb. the slip — а) уникати когось; б) утекти від когось
* * *I n1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення2) пружність, еластичність; пружистість3) тex. зазор, гра4) cпeц. пружна деформаціяII v(gave; given)1) давати2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвуватиto give alms — подавати милостиню; заповідати, відказувати, відписувати
3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення4) передавати, вручати5) платити6) надавати (смаку, упевненості)7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти8) повідомляти9) описувати, зображувати10) (to) підставляти; простягати11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися13) присвоювати (звання, титул)15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)18) віддавати ( розпорядження)19) заподіювати, спричиняти, завдавати20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)21) поступатися (місцем, першістю)22) проголошувати ( тост)23) з'єднувати ( з абонентом)24) виходити (про вікно, двері)25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати26) приписувати ( авторство)27) заражати28) передавати, вручати29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілуватиIII іст. -
19 recommend
v1) рекомендувати, радити2) давати рекомендацію; хвалити; відзиватися позитивноto recommend for promotion — військ. представляти до присвоєння чергового звання
4) свідчити на (чиюсь) користь; рекомендувати з позитивного боку5) доручати, звіряти, віддавати під (чиєсь) опікуванняto recommend a child to smb.'s care — віддавати дитину під чиєсь опікування
6) передавати привітthe jury recommended the prisoner to mercy — присяжні клопоталися про пом'якшення покарання засудженому
* * *v1) рекомендувати, радити2) рекомендувати, давати рекомендацію; хвалити; відзиватися позитивно3) ( for) рекомендувати, висувати ( на посаду); представляти ( до нагороди)4) говорити на (чию-небудь.) користь; зарекомендувати з позитивної сторони5) довіряти; доручати ( чиїй-небудь) турботі6) icт. передавати вітання; кланятися -
20 trust
1. n1) довір'я, віраto have (to put, to repose) one's trust in smb., smth. — довіряти комусь, чомусь
to take smth. on trust — приймати щось на віру
2) відповідальна посада; відповідальне становище3) обов'язок; відповідальність; повинністьbreach of trust — зловживання довір'ям; обманні дії
4) надія5) довірене майно6) опіка (над чимсь)7) кредитto supply goods (up)on trust — постачати товари у кредит
8) ек. трест; концерн9) управління майном за дорученнямthe property is not mine, it is a trust — це не моє майно, я управляю ним за дорученням
2. adj1) довірений, доручений2) керований за дорученням3) що належить трестуtrust deed — юр. доручення
3. v1) довіряти, віритиI trust him as I would myself — я вірю йому, як самому собі
2) покладатися, довірятися3) доручати4) сподіватися, гадати, вважатиyou are quite well, I trust — гадаю, ви цілком здорові
I trust you will be better soon — сподіваюся, що ви незабаром одужаєте
5) давати у кредит* * *I [trvst] n1) довіраto have /to put, to repose/ one's trust in smb; smth — довіряти кому-н., чому-н.
to gain /to win/ the trust of one's associates — завоювати довіру колег
I don't have any trust in what he says — у мене немає ніякої довіри до його слів; віра
trust in providential guidance of history — віра в те, що історією управляє провидіння
to take smth on trust — приймати що-н. на віру
I guess we've got to take his story on trust — я думаю, що нам доведеться прийняти його розповідь на віру
he holds a position of great trust, he is in a position of great trust — він займає відповідальний пост; борг, обов'язок; відповідальність
breach of trust — обманні дії; юp. порушення довірчим власником своїх обов'язків звістка
to regard smth as a sacred trust — вважати що-н. своїм священним обов'язком
to fail in one's trust, to violate one's trust — не справитися з своїми обов'язками, не виправдати довіри
he would not desert his trust — він не стане відмовлятися від ( виконань) свого обов'язку
3) надіяour trust is that she will soon be well — ми сподіваємося, що вона скоро видужає; надія, джерело надії
4) юp. довірча власність або майно, довірене піклуванню; управління майном довірчим власником; опікаto commit the farm to smb 's trust, to leave the farm in the trust of smb — довірити кому-н. управління своєю фермою
the property is not mine. it is a trust — це не моє майно, я керую їм за дорученням; опіка; охорона
National Trust — ( національне) об'єднання охорони пам'ятників
5) кoм. кредит6) eк. трест; концернII [trvst] a1) довірений (кому-н. ким-н.); trust estate юp. майно, що є предметом довірчої власності; права довірчого власника; права бенефіциаріяtrust property — довірча власність; майно, передане в управління довірчому власникові
III [trvst] vtrust agreement — договір про передачу майна іншій особі під відповідальне зберігання, управління
1) довіряти, вірити; I trust him as I would myself я вірю йому, як самому собіit is hard to trust where respect is acking — важко довіряти тому, кого не поважаєш; де немає пошани, немає, довіри; вірити; покладатися на органи чуття
I could scarcely trust my own eyes — я не вірив своїм очам; (in) довірятися
I want somebody I can trust in — мені потрібна людина, якій я міг би довіритися
2) (to) покладатися, довірятисяto trust to smb 's instinct — покладатися на чий-е. інстинкт [на чию-н. інтуїцію]
he may be trusted to do the work — йому можна довірити цю роботу; (in) вірити, сподіватися, покладатися
trust in your star (s)! — вір своїй зірці!
3) довіряти, ввіряти; доручати піклуванняto trust smb to do smth /to get smth done/ — довірити /доручити/ кому-н. зробити що-н.; I trust my affairs to an experienced lawyer я довіряю ведення своїх справ досвідченому юристові
he may be perfectly well trusted with large sums of money, large sums of money may be perfectly well trusted to him — йому можна абсолютно спокійно довірити велику суму грошей
I can't trust him with buying furniture — я не можу довірити йому покупку меблів; у заперечних або питальних реченнях боятися довірити або дозволити
not to trust the children out of doors — не випускати дітей ( одних) на вулицю
not to trust smb out of one's sight — не спускати око з кого-н.
I couldn't trust myself to speak — я боявся заговоритися, голосом видати своє хвилювання
4) сподіватися; вважатиyou're quite well, I trust — я сподіваюся, ви цілком здорові
I trust to be able to join you — я вважаю, що зможу до вас приєднатися
I trust this is the book you wanted — я сподіваюся, що вам була потрібна саме ця книга
I trust you to make all the arrangements — сподіваюся, що ви всі влаштуєтеся ( найкращим чином)
5) кoм. давати в кредитto trust a person up to... pounds — вирішити кому-н. кредит до... фунтів
to trust smb for meat — відпускати кому-н. м'ясо в кредит
to trust as far as one can fling a bull by the tail — = абсолютно не довіряти, не мати анінайменшої довіри
it is an equal failing to trust everybody and to trust nobody — пpиcл. довіряти всім, нікому не довіряти - однаково погано
trust him to say that I — він не міг не сказати чого-небудь в цьому роді; у цих словах він весь
См. также в других словарях:
доручати — а/ю, а/єш, недок., доручи/ти, ручу/, ру/чиш, док., перех., також з інфін., кому, чому. Покладати на когось виконання чого небудь. || Віддавати кого , що небудь у повне розпорядження когось … Український тлумачний словник
доручати — доручити (кому виконання чогось), покладати, покласти (на кого); довіряти, довірити, повіряти, повірити (особливо важливу роботу, обов язки); покидати, покинути, полишати, полишити (кого що на кого від їжджаючи, залишаючи) … Словник синонімів української мови
доручати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
доручати — ручам, ручаш, Ол. [1.] Вручати, передавати щось до рук. [2.] Поручати виконати певне завдання … Словник лемківскої говірки
воміняти — доручати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
злецити — доручати, довіряти, доручити, звеліти, наказати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
передоручати — а/ю, а/єш, недок., передоручи/ти, учу/, у/чиш, док., перех. 1) Доручати іншому виконання того, що повинен був виконати сам. || Доручати, довіряти охорону кого , чого небудь, турботи, піклування про когось, щось, догляд за кимось, чимось іншій… … Український тлумачний словник
веліти — лю/, ли/ш, недок. і док. 1) Давати розпорядження, наказувати. || Прохати, доручати зробити що небудь. || із запереч. не. Забороняти, не дозволяти. 2) перен. Вимагати, вважаючи правильним … Український тлумачний словник
довіряти — я/ю, я/єш, недок., дові/рити, рю, риш, док. 1) неперех., кому, чому. Вірити кому , чому небудь, покладатися на кого , що небудь. 2) перех. Виявляти довір я, доручати, передавати кому небудь когось, щось. 3) перех. Ділитися з ким небудь своїми… … Український тлумачний словник
доручання — я, с. Дія за знач. доручати … Український тлумачний словник
доручення — я, с. 1) Дія за знач. доручати, доручити. || Справа, доручена кому небудь; завдання. 2) Документ, що дає кому небудь право діяти від імені особи, яка видала цей документ; довіреність. •• Інка/сове дору/чення платіжна вимога, яка складається та… … Український тлумачний словник