дороженька/ru

llf Л dim af дорога.

celiņš

дорожка см. Дорога.

* * *

ласк., фольк.

уменьш.-ласк. нар.-поэт. дарожка, -кі жен.

дарожачка, -кі жен.

-и θ.

δρομάκος.

ж уменыи. -ласк. к дорога роҳча, роҳак, пайроҳа

дороженька доріжка, доріженька, (узкая) стежка, стежечка, стеженька, стежина, стежиночка. [Найнявся до панів стругати доріжки в саду = чистить дорожки].

* * *

1) уменьш. дорі́жка; ( тропинка) сте́жка

2) (половик и др.) дорі́жка

м.

1) ( дорога) via f, strada f, cammino m

2) ( сообщение) via f

3) ж.-д. (линия, колея) linea ferroviaria, binario m

4) мн. пути анат. vie f pl

5) ( путешествие) viaggio m; ( направление деятельности) via f, indirizzo m; cammino

6) ( способ) via f, modo m, mezzo m, maniera f

7) ( доступ) via f, accesso m

• дорога шоссе

• поездка

• проспект

• путешествие

• путь

• улица широкая

• шоссе

* * *

1) доро́га ж, путь м

2) у́лица ж; проспе́кт м; шоссе́ с, нескл

3) путеше́ствие с, пое́здка ж, путь м

* * *

[utat, \útja, utak] 1. (közlekedési) дорога, путь h.; (országút) тракт; (sugárút) проспект; (széles utca) улица; (főleg körút) бульвар; (vmihez vezető út) подъезд, доступ; (átv. is) bejárt/megtett \út пройденный/пройденный путь; (átv. is) egyenes \út прямая дорога; прямой путь;

földr. az Északi Nagy Ut Великий северный морской путь; (átv. is) görbe utak кривое пути;

járhatatlan utak непроходимые дороги;

kereskedelmi utak торговые пути;

közlekedési utak пути сообщения;

tengeri utak морские пути;

kat. а városba vezető utak подступы к городу;

utak hiánya дездорожье;

új utat épít прокладывать/проложить новую дорогу;

az utam Moszkvába vezet путь мой лежит на Москву;

az utamba esik это мне по дороге;

tudja az utat vhová знать дорогу куда-л.;

3. (menés, járás, utazás) дорога, путь h., путешествие, поездка, езда;

nagy/hosszú utat tesz meg совершать/ совершить v. одолевать/одолеть v. пройти v. пролететь длинный путь;

átv. utamban van он стоит на моём пути; он мне мешает;

elzárja az utat vhová v. vmi elől заказывать/ заказать дорогу/путь куда-л.;

új utakat nyit meg a tudományban прокладывать/проложить новые пути в науке;

átv. megtisztítja az utat vki számára расчищать дорогу кому-л.; (átv. is) utat nyit открывать/открыть путь;

le is \út, fel is \út ! скатертью дорога; вот тебе бог, вот и порог! 6.

7.

8. átv. (vminek az útja, vmilyen út) путь h., дорога;

új utak keresése изыскание новых путей;

más utakon jár он идёт другими путями/дорогами;

1) ( дорога) strada ж., via ж.

2) ( линия сообщения) via ж., linea ж. di collegamento

3) (место для прохода, проезда) strada ж., passaggio м.

4) ( расстояние) distanza ж., strada ж.

5) ( железнодорожная колея) ferrovia ж., binario м.

6) (пути) vie ж. мн.

7) ( путешествие) viaggio м., tragitto м., strada ж.

8) (направление, маршрут) strada ж., direzione ж.

••

9) (средство, способ) via ж., mezzo м.

••

* * *

1) ( дорога) via f, strada f, cammino m

2) ( сообщение) via f

3) ж.-д. (линия, колея) linea ferroviaria, binario m

4) мн. пути анат. vie f pl

5) ( путешествие) viaggio m; ( направление деятельности) via f, indirizzo m; cammino

6) ( способ) via f, modo m, mezzo m, maniera f

7) ( доступ) via f, accesso m

••

* * *

1) gener. linea, cammino, tratto, via

2) liter. sentiero, calle, canale, strada

3) poet. tramite

4) railw. binario

5) econ. corso

6) fin. rotta

7) radio. tragitto

м; в разн. знач.

- по пути

1) (начать пылиться) закуритися, запилитися, запорошитися. [Не жаль мені доріженьки, що закурилася (Пісня)]. -лись ты, путь-дороженька - закурися ти, путь- доріженько;

2) (о пыли: начать подниматься, начать вздыматься пыльным облаком) закуріти, закуріти пилом, закуритися, запорошитися, узятися пилом, порохом. [І закурів він пилом аж до неба (Крим.)];

3) см. Запыливаться 1, 4.

* * *

1) ( покрыться пылью) запили́тися, запороши́тися, -ро́шиться, закури́тися, -ри́ться

2) ( начать пылить) закури́тися; закушпе́лити

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;

3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;

4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.

* * *

[\utacska`t, \utacskaja, \utacska`k] дорожка, дороженька

дорожка; дороженька; пробор; стёжка; дорожка; ряд

см. тж. заказана дорога