-
1 долина
I. довжиня; см. Длина.II. долина (ум. долинка, долиночка, долинонька), діл (р. долу); (низина) низ (р. низу), низькоділ (р. -долу). [З гори спустився в діл (Крим.). Неси мене, сивий коню, горами, долами. Козак Савлук ходив і набрів оцей низькоділ, де тепер село (М. Вовч.). Пішли низами]. Небольшая круглая -на - падь (р. пади), падина. Степная -на длинная и узкая (овраг) - балка, балище. [По балищах степових]; лесистая - байрак (р. -ку). Долинка между двумя возвышениями - жолобина, жолоб (р. -ба); между горами - межигір'я; (теснина) просмик; устье долины - придолинок (р. -нку). [На степку садочок у придолинку]. Начало долины - одвершок (р. -шку). Житель долины - долинянин. Долинный - долинний, долиновий, долиняний, дольний.* * *доли́на, діл, род. п. до́лу, роздол, -у; ( горная) полони́на -
2 Излог
долина, западина. -
3 дол
-
4 лог
1) улоговина, долина, діл (р. долу), видолинок (-нка), балка, вибалок, перебалок (-лку), лощина, лощовина, западина, жолобина;2) (залежь) обліг, переліг (-логу);3) строит. - довжик (-ку). Кладка кирпича -гом - цегляне мурування довжиком;4) см. Ложе 2.* * *1) ( овраг) ба́лка, ви́балок, -лка, улого́вина и уло́говина; ( большой овраг) яр, -у, яру́га; ( лощина) ло́щина и лощи́на, лощови́на; ( долина) діл, род. п. до́лу, доли́на, ви́долинок, -нка2) см. логовище3) ( залежь) с.-х. диал. перелі́г, -ло́гу; облі́г4) строит. жолобо́к, -бка́, ложо́к, -жка́, до́вжик; ( каннелюра) канелю́ра -
5 низ
1) (нижняя часть предмета) низ (-зу), долина, (испод) спід (р. споду). [Стіни всі од вишки до низу розмальовані червоними пташками (М. Вовч.). Я подаю нотатки не в тексті, а в долині під текстом (Франко). Підпалили сосну від споду до верха (Чуб. V)]. Низ и верх строения - низ і верх будівлі. Низ горы - низ гори, підгір'я (-р'я), підгірок (-рка). Низ подсвечника - низ (спід) свічника. В самом -зу - на самому споді (низу). [У бричці, десь аж на самому споді цвірчав цвіркун (Яворн.)]. На низ - наспід. Под низ - під спід, наспід. [Підверне всіх собі під спід (Котл.). Сховала в скриню аж наспід (Сл. Гр.)]. Под -зом - насподі, під сподом. Станови тюк -зом - став паку сподом;2) (нижний этаж) діл (р. долу), долішній поверх (-ху). [Ви, матусю, казали-б ліжко перенести в діл, бо вам сутужно лазити на сходи (Л. Укр.). На Москві не звичай, щоб жінка мешкала на долі (Л. Укр.)];3) (фундамент) фундамент (-ту), (каменный ещё) підмурок (-рка), підмурівок (-вка);4) (низина) низ (-зу), низькоділ (-долу), (дол) діл (р. долу), долина. [Над долиною, низом - сонце горою! (П. Тичина). Пішли низами (Сл. Гр.). Скрізь уже висохло, а по низах вода стоїть (Кролевеч.). Я чвалав низькодолом, натрапляючи на кущі (Остр. Скарбів). Неси мене, сивий коню, горами, долами (Грінч. III). Що на горах та все сніги лежать, по долинах води стоять (Гнід.)]. Низ реки - пониззя (низ) ріки (річки); см. Низовье. Было, да на низ сплыло - було, та за водою пішло;5) Ходить, пойти на низ - випорожнятися, випорожнитися, (эвфем.) ходити, піти до вітру (до двору), (о больных) сідати на горщик (горня). Было на низ у кого - випорожнявся хто, (эвфем.) ходив до вітру (до двору) хто; сідав на горщик (горня) хто. Проглоченная монета вышла -зом - проковтнута монета вийшла відходом;6) низові ноти, (бас) бас (-са), низи (-зів). Бери -зом, а я верхом - бери басом (низами), а я горою (верхами), (в обиходе) бери товсто, а я тонко;7) -зы (мн.) - нижчі (неимущие: незаможні) класи (верстви), спід (суспільства); низ (-зу) и низи (-зів); (чернь) низота; (подонки) поденки (потолоч) (суспільства). [Вийшов із самого споду соціяльної піраміди (Рада). Із споду, з народніх мас вийшов Шевченко (Р. Край). Я прийшов із мас, із поля, з низу (Сосюра)].* * *1) низ, -у; ( нижняя часть) спід, род. п. спо́дув са́мом \низ зу́ — ( на дне) на са́мому спо́ді
2)\низ зы́ — (мн.: массы населения) низи́, -зі́в
3)\низ зы́ — (мн.: низкие ноты) муз. низи́
-
6 долетать
долететь долітати, долетіти, (о многом) подолітати, долинати, долинути, доленути; (с напором) доринути; (о ветре) довіяти. [Той галас долинав і до Зінька (Грінч.). Раптом доринула гучна хвиля мішаного, невиразного гомону (Крим.). Туди й вітер не довіє і сонечко не догріє].* * *несов.; сов. - долет`етьдоліта́ти, долеті́ти; ( доноситься) долина́ти, доли́нути, доно́ситися, донести́ся -
7 долинка
долинушка см. Долина.* * *уменьш.доли́нка; ласк. доли́нонька, доли́ночка; полони́нка -
8 дольный
-ний см. Долина (Долинный); (нижний, внизу находящийся; земной) земний, долішній; сьогосвітній.* * *см. дольний -
9 доноситься
донестись доноситися, донестися, доходити, долинати, долинути.* * *I см. донашиваться II несов.; сов. - донест`ись1) (достигать чьего-л. слуха) доно́ситися, -носиться, донести́ся; ( долетать) доліта́ти, долеті́ти, долина́ти, доли́нути2) (сов.: домчаться) донести́ся -
10 доплывать
доплыть допливати, допливти, доплисти, доплинути (о многих - подопливати).* * *несов.; сов. - допл`ытьдоплива́ти, допливти́ и допли́сти́; ( о звуках) долина́ти, долинути -
11 ложбина
улоговина, балка, видолинок, вибалок, западина, жолобина; см. Лог 1. [Село заховалося в улоговині (Грінч.). У ярах та видолинках було ще сумніше (Коцюб.)].* * * -
12 нагорье
нагір'я (-р'я), горовина, верховина, (зап.) полонина; пасмо, хребет (-бта); срв. Кряж 3.* * *нагі́р'я, верховина; ( горная долина) полони́на -
13 назад
нрч.1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].* * *нареч.наза́д; диал. взадвзять \назад д свои́ слова́ — взя́ти назад свої́ слова́
два го́да [тому] \назад д — два ро́ки тому́ (перед тим), пе́ред двома́ рока́ми
-
14 неожиданный
несподіваний, (редко) неспогаданий, нежданий, (внезапный) раптовий, наглий. [Несподіване лихо (Номис). Пером не списати тієї несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина (Мирний). Тут трапився зовсім несподіваний випадок (Грінч.). Стала на Єгипет несподівана біда (Л. Укр.). Кінець наради такий несподіваний (Ле). Лучаються й раптові дощі (Основа 1861). Нагла перерва його світлих мрій (Леонт.)]. -ное нападение, происшествие - несподіваний напад, несподівана подія (пригода). -ная смерть - несподівана смерть, (скоропостижная) нагла смерть.* * *несподі́ваний; ( внезапный) рапто́вий -
15 падь
см. Падина.* * *I( узкая глубокая долина) па́дина, падь, -ді, запа́динаII( клейкая жидкость на листьях) падь, -ді, ме́дяна́ роса́ -
16 протягиваться
протянуться1) (простираться) простягатися, простягтися, протягатися, протягтися, (вытянуться) вистягатися, вистягтися, витягатися, витягтися. [Простяглась та й лежить (Номис). Довгі тіні простягаються через майдан (Л. Укр.). Долина простяглась сюди й туди (Тесл.). За ним простяглась біла стежка, наче хто простелив од порога білий рушник (Неч.-Лев.). Сотні кривавих рук простяглися (Коцюб.). Та балка витяглась ік Абрамівці (Верхньодніпр.)];2) простягтися; см. Протянуть ноги (Протягивать 1);3) (продлиться) протягтися, протривати, (затянуться) проволоктися, продлятися. [Це діло проволоклось до Різдва (Звяг.)]. Дурная погода -нется до конца месяца - негода протриває до кінця місяця. Это дело -нется до Рождества, -нется ещё долго - ця справа (це діло) протягнеться до Різдва, проволочеться ще довго.* * *несов.; сов. - протян`уться1) протяга́тися и протя́гуватися, протягти́ся и протягну́тися2) ( простираться) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися3) ( вытягиваться) витягатися и витя́гуватися, ви́тягтися и ви́тягнутися и повитяга́тися и повитя́гуватися, простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися4) (несов.: продлиться) протягти́ся, протрива́ти5) страд. (несов.) протяга́тися, протя́гуватися; простяга́тися; протяга́тися, протя́гуватися, затяга́тися, затя́гуватися; зволіка́тися; протяга́тися, протя́гуватися -
17 юдоль
1) юдо́ль, -лі, па́діл, -долу; ( долина) доли́на; \юдольземна́я — юдо́ль земна́
\юдоль печа́ли — юдо́ль (па́діл, доли́на) сму́тку (пла́чу́)
2) (участь) до́ля -
18 Доль
см. Долина. -
19 Продол
см. Долина, Лог.
См. также в других словарях:
долина — См … Словарь синонимов
ДОЛИНА — ДОЛИНА, долины, жен. Пространство вдоль реки, расположенное ниже окружающей местности; удлиненная впадина между горами. Долина реки Куры. Горная долина. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ДОЛИНА — ДОЛИНА, долинный и пр. см дол. II. ДОЛИНА жен. длина. Долины книга сороку сажень песня о голубиной книге или голубином свитке. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ДОЛИНА — ДОЛИНА, долинный и пр. см дол. II. ДОЛИНА жен. длина. Долины книга сороку сажень песня о голубиной книге или голубином свитке. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Долина М. И. — Долина, Мария Ивановна (певица) Полное имя Мария Ивановна Долина Дата рождения 1 (13) апреля 1868 Дата смерти 2 декабря 1919 Страна … Википедия
Долина М. — Долина, Мария Ивановна (певица) Полное имя Мария Ивановна Долина Дата рождения 1 (13) апреля 1868 Дата смерти 2 декабря 1919 Страна … Википедия
ДОЛИНА — ДОЛИНА, линейно вытянутое, с отлогими склонами, понижение земной поверхности. Обычно расположено между холмами или горами. Часто в долине протекает ручей или река, в которые стекают воды с окрестных возвышенностей. Широкие U образные долины,… … Научно-технический энциклопедический словарь
ДОЛИНА — смерти. Шутл. ирон. 1. Жарг. арм., курс. Плац. БСРЖ, 162; Максимов, 115. 2. Жарг. шк. Школьный стадион. ВМН 2003, 44. Долина и ширина. Новг. Всё, что есть у кого л. НОС 2, 92 … Большой словарь русских поговорок
долина — ДОЛИНА, впадина, дол, низина, низменность … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
долина — Линейно вытянутое углубление рельефа с уклоном от верховья к низовью, сформированное в результате эрозионной деятельности реки, в настоящее время, как правило (но не всегда), занятая текущей рекой. → Рис. 348 Syn.: речная долина … Словарь по географии
ДОЛИНА — город (с 1939) на Украине, Ивано Франковская обл. Железнодорожная станция. 23,3 тыс. жителей (1991). Заводы: газоперерабатывающий, солеварный, Металлист . Хлопкопрядильная, швейная фабрики и др. В районе добыча нефти и газа … Большой Энциклопедический словарь