Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

доводити+до+сліз

  • 61 show damage

    English-Ukrainian law dictionary > show damage

  • 62 stultify

    English-Ukrainian law dictionary > stultify

  • 63 substantiate

    доводити, обґрунтовувати, підкріплювати ( доказами), наводити достатні підстави; підтверджувати; надавати конкретної форми, робити реальним

    English-Ukrainian law dictionary > substantiate

  • 64 vindicate one's claim

    English-Ukrainian law dictionary > vindicate one's claim

  • 65 доращивать

    доводити до зросту.
    * * *
    несов.; сов. - дораст`ить
    доро́щувати, дорости́ти

    Русско-украинский словарь > доращивать

  • 66 udowadniać

     доводити, доказувати

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > udowadniać

  • 67 давалат-

    доводити до суду О.

    Урумско-украинский словарь > давалат-

  • 68 дымнат-

    доводити до зволожування К.

    Урумско-украинский словарь > дымнат-

  • 69 т'ийиклет-

    доводити до здичавіння, змушувати соромитися, ставити в незручне становище СБ, О, К; мен т'ийиклетмем халхны я соромлюся людей, я не хочу ставити людей в незручне становище СБ.

    Урумско-украинский словарь > т'ийиклет-

  • 70 хызарыш-

    доводити один одного до почервоніння, розпалюватися разом О.

    Урумско-украинский словарь > хызарыш-

  • 71 җалманлат-

    доводити до ненажерства О.

    Урумско-украинский словарь > җалманлат-

  • 72 приводить

    привести и привесть
    1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;
    2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;
    3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;
    4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;
    5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?
    6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;
    7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -
    1) приведений, припроваджений;
    2) доведений, при(з)ведений;
    3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;
    4) арифм. - зведений.
    * * *
    несов.; сов. - привест`и
    1) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти
    3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

    приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що

    привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що

    приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду

    приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір

    привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним

    приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

    всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що

    5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)

    привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом

    6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

    Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же

    не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́

    приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог

    не привёл слу́чай — не довело́ся

    привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти

    привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву

    привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку

    Русско-украинский словарь > приводить

  • 73 finish

    1. n
    1) кінець; закінчення
    2) спорт. фініш
    3) закінченість, завершеність; досконалість; завершальна деталь
    4) тех. обробка, опорядження; доводка; полірування
    5) текст. апретура
    6) чистота поверхні
    7) с.г. остання фаза відгодівлі
    8) розм. місце, де закінчуються нічні гульбища
    2. v
    1) кінчати, закінчувати, завершувати
    2) кінчатися, закінчуватися, завершуватися
    3) обробляти; згладжувати; вирівнювати
    4) доводити до досконалості
    5) доводити (використовувати) до кінця
    6) розм. покінчити; прикінчити, убити; до краю виснажити (тж finish off)
    7) завершити освіту (виховання)
    8) спорт. фінішувати
    9) с.г. завершити відгодівлю

    finish off — а) завершувати; б) убивати

    finish upа) закінчити опорядження (обробку); б) доїсти, допити; в) припинити зв'язок (з кимсьwith)

    * * *
    I n
    1) кінець, закінчення; cпopт. фініш
    2) закінченість, завершеність; досконалість
    4) тex. обробка, доводка; полірування; чистова обробка; тeкcт. апретура; чистота поверхні
    5) cл. місце, де закінчується нічна гульня
    6) c-г. фініш; остання фаза відгодівлі
    II v
    1) кінчати, закінчувати, завершувати; закінчуватися, кінчатися, завершуватися
    2) обробляти; згладжувати; вирівнювати; доводити до досконалості; полірувати, обробляти начисто
    3) доводити або використовувати до кінця; закінчувати що-небудь розпочате ( finish up)
    4) прикінчити, добити, убити; занапастити; виснажити до краю; ( with) покінчити; більше не мати потреби (у кому-небудь, чому-небудь); ( with) покінчити ( з ким-небудь), розірвати стосунки
    5) завершити освіту, виховання
    6) cпopт. фінішувати
    7) c-г. завершувати відгодівлю

    English-Ukrainian dictionary > finish

  • 74 show

    English-Ukrainian law dictionary > show

  • 75 argue

    v
    1) сперечатися, спорити (з кимсь — with, against; про щось — about)
    2) аргументувати
    3) переконувати, відговорювати (out of)
    4) твердити, доводити

    to argue that black is white — доводити, що чорне — це біле

    5) свідчити, бути доказом (підтвердженням)
    6) юр. визнавати винуватим, ухвалювати вирок, обвинувачувати
    * * *
    v
    2) аргументувати; наводити докази
    3) переконувати, радити
    4) стверджувати, доводити
    5) свідчити ( про що-небудь), бути доказом, підтвердженням ( чого-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > argue

  • 76 demonstrate

    v
    1) демонструвати, показувати
    2) ілюструвати
    3) виявляти, проявляти (почуття тощо)
    4) доводити
    5) брати участь у демонстрації
    6) військ. демонструвати силу
    * * *
    v
    1) демонструвати, показувати; ілюструвати, наочно показувати
    2) проявляти, виявляти ( почуття)
    5) вiйcьк. демонструвати силу; завдавати відволікаючого удару

    English-Ukrainian dictionary > demonstrate

  • 77 distress

    1. n
    1) горе, біда, лихо, страждання

    distress signalсигнал біди (небезпеки, катастрофи)

    2) злидні, нужда
    3) бідування, нещастя
    4) нездужання, втома; виснаження
    5) тиск, стискання, здавлювання; примус, натиск
    2. v
    1) завдавати горя (страждання); мучити, тривожити

    to distress oneself — непокоїтися, мучитися

    2) доводити до виснаження, підривати сили, виснажувати
    3) доводити до злиднів
    4) розгромити (в битві)
    * * *
    I n
    1) горе, лихо; страждання; сильне нездужання; біль; причина страждань; нещастя
    2) убогість, злидні, нестаток
    3) лихо, лихоліття, біда, нещастя

    distress call /signal/ — сигнал небезпеки

    4) мeд. негативний стрес, дистрес
    5) юp.; = distrainment

    distress saleюp. продаж описаного майна; майно, узяте на забезпечення виконання зобов'язання

    6) дiaл. тиск, здавлювання; напруга, натяг; тиск, примус
    7) аварія; пошкодження; поломка
    II v
    1) заподіювати горе, страждання; мучити, тривожити
    2) завдавати болю; знесилювати, підривати сили

    English-Ukrainian dictionary > distress

  • 78 frenzy

    1. n
    1) божевілля, сказ; шаленість, шал; безумство
    2) безумна думка
    3) шалена пристрасть
    2. v
    1) доводити до нестями
    2) ошаліти, ошаленіти, оскаженіти
    * * *
    I [`frenzi] n
    1) божевілля, лють; шаленство
    2) божевільна думка; божевільна пристрасть
    II [`frenzi] v
    доводити до божевілля; доводити до нестями

    English-Ukrainian dictionary > frenzy

  • 79 manifest

    1. n
    1) мор. маніфест, декларація суднового вантажу
    2) маніфестація
    3) заст. маніфест
    2. adj
    1) очевидний, явний; ясний
    2) винуватий (у чомусь)
    3) що має очевидні ознаки (чогось)
    3. v
    1) робити очевидним; ясно показувати; виявляти
    2) доводити, служити доказом
    3) обнародувати; видати маніфест
    4) мор. заносити до декларації суднового вантажу
    * * *
    I ['mʒnifest] n
    1) мop. маніфест, декларація суднового вантажу
    3) icт.; = manifesto
    II ['mʒnifest] a
    1) очевидний, явний, ясний
    2) icт. (of) який має певні ознаки; винуватий
    III ['mʒnifest] v
    1) робити очевидним; ясно показувати; виявляти, проявляти
    2) доводити, бути доказом
    3) оприлюднити; видати маніфест
    5) мop. заносити в декларацію вантажу

    English-Ukrainian dictionary > manifest

  • 80 mature

    1. adj
    1) стиглий, спілий; зрілий
    2) витриманий (про вино)
    3) доношений (про дитину)
    4) ретельно обміркований
    5) дозрілий, визрілий; готовий
    6) ком. що підлягає оплаті
    2. v
    1) достигти; дозріти, доспіти; цілком розвинутися
    2) доводити до зрілості (до повного розвитку)
    3) ретельно обмірковувати, розробляти (план тощо)
    4) ком. наставати (про строки платежів)
    * * *
    I a
    1) зрілий; спілий; витриманий ( про вино); доношений ( про дитину)
    3) кoм. підлягаючий оплаті
    4) назрілий, виспілий ( про нарив)
    II v
    1) дозріти, цілком розвинутися
    2) доводити до зрілості, до повного розвитку; ретельно обдумувати, розробляти; удосконалювати, відпрацьовувати; доводити до зрілості; витримувати (про вино, сир); визрівати, дозрівати
    3) кoм. наставати ( про термін платежу)

    English-Ukrainian dictionary > mature

См. также в других словарях:

  • доводити — Доводити: командувати, керувати [10] …   Толковый украинский словарь

  • доводити — джу, диш, недок., довести/, еду/, еде/ш; мин. ч. дові/в, довела/, довело/; док. 1) перех. Ведучи, доставляти кого небудь до певного місця; супроводити. 2) перех. і неперех. Підтверджувати істинність, правильність чого небудь фактами,… …   Український тлумачний словник

  • доводити — I = довести 1) (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), обґрунтовувати, обґрунтувати, мотивувати, у[в]мотивовувати, у[в]мотивувати, показувати, показати, арґументувати; обставляти, обставити, підпирати,… …   Словник синонімів української мови

  • доводити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • доводити — 1. дастаўляць што н. у пэўнае месца; 2. прыводзіць доказы, сведчыць, сцвярджаць; 3. ажыццяўляць, выконваць, чыніць …   Старабеларускі лексікон

  • зводити з розуму — доводити до божевілля …   Словник лемківскої говірки

  • оп'яняти — я/ю, я/єш і рідко оп я/нювати, юю, юєш, недок., оп яни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Робити п яним, доводити до стану оп яніння. || Доводити до стану запаморочення, який нагадує сп яніння. 2) перен. Доводити до стану екстазу, самозабуття …   Український тлумачний словник

  • виправдовувати — і випра/вдувати, ую, уєш, недок., ви/правдати, аю, аєш, док., перех. 1) Визнаючи кого небудь невинним, правим, доводити це. || Виносити вирок, в якому стверджується невинність підсудного. 2) Доводити можливість, допустимість чого небудь. 3)… …   Український тлумачний словник

  • доказувати — ую, уєш, недок., доказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех., без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що небудь, доводити розповідь до певної межі. 2) перех. і неперех., зі спол. що. Підтверджувати істинність, правильність чого… …   Український тлумачний словник

  • доліковувати — ую, уєш, недок., долікува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Доводити лікування кого , чого небудь до кінця, до видужання. 2) Неправильно або погано лікуючи, доводити кого , що небудь до ще гіршого стану …   Український тлумачний словник

  • дотягати — а/ю, а/єш і дотя/гувати, ую, уєш, недок., дотягти/ і дотягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. дотя/г, ла/, ло/; док. 1) перех. Тягнучи кого , що небудь, доставляти до певного місця. || розм. З труднощами доводити до якого небудь місця літак, машину і …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»