(підтвердженням)

1) сперечатися, спорити (з кимсь — with, against; про щось — about)

2) аргументувати

3) переконувати, відговорювати (out of)

4) твердити, доводити

5) свідчити, бути доказом (підтвердженням)

6) юр. визнавати винуватим, ухвалювати вирок, обвинувачувати

* * *

1) сперечатися

2) аргументувати; наводити докази

3) переконувати, радити

4) стверджувати, доводити

5) свідчити ( про що-небудь), бути доказом, підтвердженням ( чого-небудь)

(agcy; agy)

1. n ком. агентство; посередництво; організація-посередник; установа; бюро; служба; a посередницький; агентський; 2. n ком. агентство; бюро; служба

1. посередницька організація, яка виконує ділові доручення з допомогою агента (agent), призначеного діяти від імені довірителя (principal²); 2. організація, установа або підприємство, що надає спеціальні послуги (service¹), пов'язані з різними напрямами господарської діяльності (industry²), напр., туризмом, рекламою (advertising), страхуванням (insurance) і т. д.

═════════■═════════

advertising agency рекламне агентство; clearing agency клірингова установа • розрахункова палата; contracting agency підрядна організація-посередник; credit agency кредитбюро • агентство кредитної інформації; debt collection agency агентство з інкасування боргів • інкасаторське агентство; employment agency служба працевлаштування • агентство з найму; Foreign Investment Review Agency Управління регулювання закордонних інвестицій; forwarding agency транспортно-експедиційне агентство; government agency урядове державне агентство; insurance agency страхове агентство; law enforcement agency судова виконавча установа • судовий орган; market research agency агентство з вивчення ринку; mercantile agency торговельне агентство; news agency агентство новин; port agency портове агентство; press agency інформаційне агентство; private agency приватне агентство; procurement agency агентство з постачання • закупівельна організація; public relations agency агентство з громадських зв'язків; publicity agency рекламне агентство; purchasing agency торговельне агентство • торговельне посередництво; real estate agency агентство з нерухомості; sales agency збутова організація • торговельне агентство; sales promotion agency агентство зі стимулювання збуту; shipping agency агентство з пакування і відправлення вантажу; technical agency технічне агентство; tourist agency туристичне агентство; trade agency торговельне агентство; transport agency транспортне агентство; travel agency агентство подорожей • туристичне агентство • бюро подорожей; universal agency універсальне агентство

═════════□═════════

advertising agency network мережа рекламних агентств; agency by ratification представництво з наступним підтвердженням повноважень агента; agency commission комісійна винагорода посереднику • агентська комісія; agency fee агентський гонорар • комісійна винагорода посереднику; agency relationship посередницькі відносини; to establish an agency створювати/створити агентство; to run an agency керувати агентством; to use an agency користуватися послугами агентства

agency¹ — відпоручництво (діал.)

═════════◇═════════

агент/агентський/агентство < фр. agent чи нім. Agent < лат. agere — діяти, agens — адвокат; фіксується уже на початку XVII ст.; зах. укр. форми: аєнція/аєнт, аґент < польс. agencja, agent (ЕС-СУМ 1: 33)

* * *

v (past spoke; p.p. spoken)

1) говорити; розмовляти

2) поговорити

3) вимовляти; висловлюватися; сказати

4) висловлювати думку; виступати

5) відгукуватися; характеризувати

6) свідчити, говорити (про щось); бути доказом (свідченням) (чогось)

7) підтверджувати; говорити на користь (когось)

8) впливати

9) натякати (на — at)

10) замовляти; вимагати

11) гриміти, гуркотіти

12) звучати (про музичні інструменти)

13) сповіщати звуками

14) мор. окликати, обмінюватися сигналами (про судна)

15) мисл. подавати голос (про собаку)

* * *

1) говорити; висловлюватися, пояснюватися, говорити; (of) згадувати

2) розмовляти; (to) поговорити, переговорити ( з ким-небудь); звернутися до кого-небудь зі скаргою, проханням

3) вимовляти

4) висловлюватися

5) (speak out, speak up) висловлюватися, висловлювати думку; виступати

6) ( for) висловлюватися з ( приводу чого-небудь)

7) (of) відзиватися, характеризувати

8) (for, to, of) свідчити ( про що-небудь), служити свідченням ( чого-небудь), говорити ( про що-небудь); підтверджувати, служити підтвердженням або доказом; промовляти на користь ( чого-небудь)

9) впливати

10) (at) натякати ( на що-небудь)

11) ( for) замовляти; вимагати

12) вітатися, привітати

13) гуркотіти, гриміти ( про гармату); звучати ( про музичні інструменти); сповіщати звуками

14) мop. обмінюватися сигналами ( про судна)

15) миcл. подавати голос ( про собаку)

1. n

1) очевидець (тж eye—)

2) свідок (особл. в суді)

3) свідчення, показання

4) доказ

5) приклад

6) заст. хрещений батько; хрещена мати

2. v

1) бути свідком (очевидцем) (чогось)

2) свідчити; бути доказом

3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)

4) юр. давати свідчення (показання); виступати свідком (в суді тощо)

* * *

1) свідок, очевидець

2) свідчення

3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ

4) приклад

1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії

2) свідчити; бути підтвердженням

3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв

4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідка

5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)

1) сперечатися

2) аргументувати; наводити докази

3) переконувати, радити

4) стверджувати, доводити

5) свідчити ( про що-небудь), бути доказом, підтвердженням ( чого-небудь)

1) говорити; висловлюватися, пояснюватися, говорити; (of) згадувати

2) розмовляти; (to) поговорити, переговорити ( з ким-небудь); звернутися до кого-небудь зі скаргою, проханням

3) вимовляти

4) висловлюватися

5) (speak out, speak up) висловлюватися, висловлювати думку; виступати

6) ( for) висловлюватися з ( приводу чого-небудь)

7) (of) відзиватися, характеризувати

8) (for, to, of) свідчити ( про що-небудь), служити свідченням ( чого-небудь), говорити ( про що-небудь); підтверджувати, служити підтвердженням або доказом; промовляти на користь ( чого-небудь)

9) впливати

10) (at) натякати ( на що-небудь)

11) ( for) замовляти; вимагати

12) вітатися, привітати

13) гуркотіти, гриміти ( про гармату); звучати ( про музичні інструменти); сповіщати звуками

14) мop. обмінюватися сигналами ( про судна)

15) миcл. подавати голос ( про собаку)

1) свідок, очевидець

2) свідчення

3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ

4) приклад

1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії

2) свідчити; бути підтвердженням

3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв

4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідка

5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)

ЛОГІЧНІ ЗАКОНИ - закономірності процесу міркування, що виражають умови правильності, доказовості й адекватності мисленнєвої діяльності, її здатність одержувати істину, виходячи з існуючих істин. Порушення Л. з. призводить до виникнення логічних помилок, непослідовності в процесі міркування, прийняття хибних суджень за істинні. Л. з. визначають формальні правила переходу від одного судження до іншого в процесі міркування, забезпечують процес виведення одних суджень з інших шляхом перетворення їхньої форми при абстрагуванні від їхнього конкретного змісту. Основним Л.з. у традиційній логіці є суперечності закон, тотожності закон, виключеного третього закон та достатньої підстави закон. В математичній логіці статусу Л. з. набувають тавтології, завжди істинні вирази, кількість яких обмежується лише специфікою предметних галузей дослідження. Л. з., хоча і діють у сфері людського мислення, мають об'єктивний характер, тобто їхній зміст не залежить від волі і свідомості людей. Люди можуть відкрити Л. З., дослідити їх і свідомо користуватися ними, але не можуть створити, відкинути чи змінити їх. Підтвердженням цього є існування комп'ютерів, які функціонують згідно з відкритими логічними законами.

Паскаль, Блез (1623, Клермон-Ферран - 1662) - франц. філософ, математик, фізик. Отримав домашню освіту. В житті та творчості П. чітко вирізняється два періоди: 1)дот.зв. "другого навернення" (ніч 23/24.XI.1654) і 2) після нього. П. першого періоду - геній науки, другого - ще й "геній християнства" (Шатобріан), релігійний мислитель. Стояв на порозі відкриття інтеграційного та диференційного числення ("Нариси про конічні перетини", 1639; "Трактат про арифметичний трикутник", 1654; 6 трактатів з проблем циклоїди, 1658 - 1659 та ін.). Уґрунтував основи класичної гідростатики ("Нові досліди щодо пустоти", 1647 та ін.). Сконструював лічильну ("арифметичну") машину. Зазнав впливу творів Янсенія та янсеністів ("перше навернення", 1648); а в 1654 р. відбулося друге навернення - "вогняне хрещення" (перебування більше двох годин у стані екстатичного осяяння). За П., Бог - це не бог філософів і вчених, а персональний (особистісний) Бог Біблії, Євангелій; позарелігійне, світське ("мирське") життя є боговідступництвом. У 1655 р. приєднався до подвижників-самітників Пор-Рояля - групи філософів, логіків і теологів, осередком діяльності яких стало розташоване поблизу Парижа абатство Пор-Рояль; інтелектуальні підвалини осередку становило вчення Янсенія (див. Пор-Рояля логіка). Наприкінці 1655 р. П. був звинувачений у єресі та осуджений. Арно - чільна постать осередку Пор-Рояля В. ідповіддю П. на цю подію були 18 листів ("Провінціали, або Листи провінціала"), у яких він виступав із роз'ясненнями та став на захист поглядів, що їх сповідували прихильники Арно. Від цього часу П. зосередив свої творчі зусилля на обстоюванні християнської віри. Його розмисли з цього питання були посмертно опубліковані у "Думках про релігію". У центрі уваги П. - Бог, Христос, людина. Становище людини у світі П. оцінював як "нестерпне", адже вона не в змозі ані раціонально обґрунтувати свої переконання, ані цілковито капітулювати перед скептицизмом. Славнозвісний вислів П. щодо людини - "очерет, який мислить" містив, з одного боку, думку про велич людини, перевагу людського індивіда над універсумом через наявність свідомості, а з другого - цей же індивід є "ніщота" і безугавна суперечність. Раціонального виходу з цієї суперечності немає; він - на шляху віри Л. юдина, за П., "впала зі свого місця", але може і мусить піднятися. Розрізняв у людині "дві природи": залишок першопочаткової, "величної" та такої, що нас уярмлює, "ушкодженої гріхом". Перша єднає з Богом, друга відокремлює. П. вчив дослухатися до серця; саме воно "чує Бога"; в ідеалі - розумом ми доводимо лише те, що відчуваємо у серці Н. авіть для глибоко гріховної людини, неспроможної повірити у Бога, його присутність доводить існування у світі Божої милості і благодаті. У соціальних стосунках, за П., домінує сила, а не справедливість. Людський загал легковірний і нерозсудливий, тому довіряє владі, яка цим користується задля власних інтересів. Але на народ не потрібно тиснути, аби в чомусь переконати, інакше постає загроза громадянських воєн ("найгіршої із бід"). В управлінні вважав за вірогідне поєднання "імперії розуму" та "імперії влади", підтвердженням чого вбачав владарювання Христини Шведської.

[br]

Осн. тв.: "Трактат про конічні перетини" (1640); "Бесіди із м. Де Сасі про Епікура та Монтеня" (1645); "Нові дослідження стосовно пустоти" (1647); "Листи провінціала" (1656 - 1657); "Про геометричний розум" (1658); " Думки про релігію"(1669).