довгі

1) плакса, плакун

2) плакальник; плакальниця

3) траурна пов'язка, креп на рукаві (на капелюсі)

4) pl крепова вуаль (вдови)

5) pl білі траурні манжети; плерези

6) амер., розм. жалісливий твір (про роман тощо)

1) церк. той, що кається; спокутник

8) водостік; ринва

9) pl довгі бакенбарди

* * *

1) див. weep; v + - er

2) плаксій

3) плакальниця; плакальник

4) траурна пов'язка або стрічка; креп на рукаві або капелюсі; pl крепова вуаль ( вдови)

5) cл. сентиментальний твір (про п'єсу, роман)

6) водостічні труби; водостік

7) pl довгі бакенбарди

n pl

1) довгі тонкі ноги, «журавлині» ноги

2) довгі тонкі ніжки

3) див. spindle-legs

n; pl

1) довгі тонкі ноги, журавлині ноги; довгі тонкі ніжки ( меблів)

2) довгонога людина

грудка купа, купка; (сложенная) стіс (р. стосу). [Довгі стоси дров. Книжки не на полицях, а стоять на підлозі стосами]; (продолговатая) бурта. [Довгі бурти огірків лежать].

* * *

довгий. [Довга річка. Довгі коси. Довга ніч. Довге оповідання]; (об одёже) - -ный до земли - довгий до землі, доземний [Доземна одежина (Свидн.)]. -ный до полу - довгий аж до долівки (до землі), додільний. [Додільне платтячко (Свидн.)]. -ный и отлогий - простяжний. [Простяжна гора]. Ум. довгенький, довгесенький. Очень -ный - довжезний, довженний, довжелезний. [Довжезний стіл. Довженна ніч. Довжелезна промова]. Длиннёхонек, длиннёшенек - довгісінький, довгесенький. Томительно длинная ночь - непроспана ніч. Становиться -нее - см. Длиннеть. Язык длинен (в выражении: у него язык длинен = он болтает) - він довгоязикий. [Ото вже той Микола довгоязикий розблаговістив!].

* * *

довгий, (ум. довгенький, довгесенький; ув. довженний, довжелезний, довжезний). [Довгі літа. Не за довгий час це й сталося]. Довольно долгое время - чималий час. [Чималий час сиділи ми там - більше місяця (М. Вовч.)]. Более долгий - довший, ум. довшенький. Довольно долгий - довгенький, подовгий. Отложить в долгий ящик - одсунути на безрік. Вот и вся не долга - оце й усе, оце й по всьому. Ехать на долгих - їхати тими самими кіньми, їхати не міняючи коней. Долго - довго (ум. довгенько; ув. довг[ж]енно), довгий час. Дольше - довше, довшенько. Так долго - так довго, такі віки. Как бы долго ни - хоч-би як довго. Долго ли, коротко ли - чи довго, чи не довго. Приказал долго жить - казав довго жити, зійшов з цього світу.

* * *

(длина) довгість (-гости), довжина; (продолжение) тривання, (зап.) тривок (-вка); (свойство) довгість, довгочасність, протяжність (-ости). [Довжина робочого дня. Довжина літніх вакацій встановлюється на кожен рік (Стат. Акад.)]. -ность жизни - довжина життя, реченець (срок) життя. -ность войны - довгочасність, тривання війни. -ность звука - протяжність звука.

* * *

пуститься

1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;

2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;

3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];

4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.

* * *

несов.; сов. - пуст`иться

1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити

2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися

3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися

4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися

1) кермо (велосипеда, мотоцикла)

2) pl довгі вуса, підкручені вгору ( handlebar moustache)

тривалість життя; ціле життя

* * *

1) суперечка про слова; словесне сперечання

2) амер. гра в слова

* * *

1) довгі дебати; дискусія; суперечка про слова

2) aмep. гра в слова

1. n

міжміська станція (телефонна)

2. adj

1) далекий, віддалений

2) магістральний; розрахований на далеку відстань

3) дистанційний, далекої дії

4) довгостроковий, довготерміновий (про прогноз погоди)

* * *

1) далекий, віддалений

2) магістральний; розрахований на далеку відстань

3) cпeц. дистанційний, далекої дії

4) довгостроковий ( про прогноз)

n; pl; амер.

:

maxi coat — пальто максі

* * *

1) досада; прикрість, неприємність

2) нудна (докучлива) людина

3) перешкода, незручність; докучливий предмет

4) юр. порушення громадського порядку (тж public nuisance)

* * *

1) досада, прикрість, неприємність

2) нудна людина; перешкода, незручність; докучливий предмет; пcиx. негативний подразник

3) юp. порушення громадського порядку (звич. public nuisance)